Листи до Святого Миколая: типологія структурно-семантичної організації

У статті розглянуто типологію структурно-семантичної організаціі особливого тематичного різновиду епістолярних текстів: дитячих листів до Святого Миколая; з’ясовано чинники, що впливають на формування їх основних мовно-стильових ознак, досліджено гендерну специфіку домінувальних компонентів. Встанов...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2009
Автор:	Богдан, С.К.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2009
Теми:	Дитяча література: структурний та наратологічний аспекти
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16666
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Листи до Святого Миколая: типологія структурно-семантичної організації / С.К. Богдан // Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія: Лінгвістика і літературознавство: Міжвуз. зб. наук. ст. — 2009. — Вип. XXI. — С. 267-274. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-16666
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-166662011-02-16T12:03:41Z Листи до Святого Миколая: типологія структурно-семантичної організації Богдан, С.К. Дитяча література: структурний та наратологічний аспекти У статті розглянуто типологію структурно-семантичної організаціі особливого тематичного різновиду епістолярних текстів: дитячих листів до Святого Миколая; з’ясовано чинники, що впливають на формування їх основних мовно-стильових ознак, досліджено гендерну специфіку домінувальних компонентів. Встановлено типологічні етикетні одиниці, співвіднесені з різними композиційними частинами листів; детально описано особливості адресації, найуживаніші варіанти апелятивів до Святого Миколая, різновиди вітальних і прощальних виразів, а також основні моделі прохань, які можна вважати диференціювальними в семантичній структурі тексту. В статье рассмотрена типология структурно-семантической организации своеобразной тематической разновидности эпистолярных текстов: детские письма к Святому Николаю, установлены факторы, влияющие на формирование их основних языковых и стилистических черт, исследована гендерная специфика доминирующих компонентов. Установлены типологические этикетные единицы, соотнесенные с разными композиционными частями писем; детально описаны особенности адресации, наиболее распространенные варианты апелятивов к Святому Николаю, разновидности приветствий и прощальних выражений, а также основные модели просьб, которые можно считать дифференцирующими в семантической структуре текста. The article deals with the typology of a structural-semantic organization of a special subject variety of epistolary texts: children's letters to St. Nikolaj, factors which have influence on the formulation of their main linguistic features are cleared up; gender specific characters of a dominant component of letter requests are researched; typologycal ethical units which correlate with different compositional parts of letters are determined; peculiarities of an addressing, the most frequently used variants of appeals to St. Nikolaj and models of requests which can be differential in a semantic structure of a text are described in details. 2009 Article Листи до Святого Миколая: типологія структурно-семантичної організації / С.К. Богдан // Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія: Лінгвістика і літературознавство: Міжвуз. зб. наук. ст. — 2009. — Вип. XXI. — С. 267-274. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. XXXX-0041 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16666 811.161.2:27+159.922.7 uk Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Дитяча література: структурний та наратологічний аспекти Дитяча література: структурний та наратологічний аспекти
spellingShingle	Дитяча література: структурний та наратологічний аспекти Дитяча література: структурний та наратологічний аспекти Богдан, С.К. Листи до Святого Миколая: типологія структурно-семантичної організації
description	У статті розглянуто типологію структурно-семантичної організаціі особливого тематичного різновиду епістолярних текстів: дитячих листів до Святого Миколая; з’ясовано чинники, що впливають на формування їх основних мовно-стильових ознак, досліджено гендерну специфіку домінувальних компонентів. Встановлено типологічні етикетні одиниці, співвіднесені з різними композиційними частинами листів; детально описано особливості адресації, найуживаніші варіанти апелятивів до Святого Миколая, різновиди вітальних і прощальних виразів, а також основні моделі прохань, які можна вважати диференціювальними в семантичній структурі тексту.
format	Article
author	Богдан, С.К.
author_facet	Богдан, С.К.
author_sort	Богдан, С.К.
title	Листи до Святого Миколая: типологія структурно-семантичної організації
title_short	Листи до Святого Миколая: типологія структурно-семантичної організації
title_full	Листи до Святого Миколая: типологія структурно-семантичної організації
title_fullStr	Листи до Святого Миколая: типологія структурно-семантичної організації
title_full_unstemmed	Листи до Святого Миколая: типологія структурно-семантичної організації
title_sort	листи до святого миколая: типологія структурно-семантичної організації
publisher	Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
publishDate	2009
topic_facet	Дитяча література: структурний та наратологічний аспекти
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16666
citation_txt	Листи до Святого Миколая: типологія структурно-семантичної організації / С.К. Богдан // Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія: Лінгвістика і літературознавство: Міжвуз. зб. наук. ст. — 2009. — Вип. XXI. — С. 267-274. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT bogdansk listidosvâtogomikolaâtipologíâstrukturnosemantičnoíorganízacíí
first_indexed	2025-07-02T17:55:19Z
last_indexed	2025-07-02T17:55:19Z
_version_	1836558760052523008
fulltext	УДК 811.161.2:27+159.922.7 Світлана Богдан, кандидат філологічних наук, Волинський національний університет ім. Лесі Українки Листи до Святого Миколая: типологія структурно-семантичної організації Активізація досліджень епістолярних текстів, що припадає на останні десятиліття ХХ ст., зумовлена принаймні двома відомими чинниками. По- перше, посиленою увагою дослідників до мемуарної літератури загалом, що дає можливість глибше пізнати творчу лабораторію митця (якщо це листи відомих діячів культури й літератури), типологічні моделі міжособистісної комунікації, мовну парадигму певної історичної доби тощо. По-друге, з огляду на приступність таких студій внаслідок видання численної епістолярної спадщини українських письменників, художників, співаків, політичних діячів [див. детальніше про це: 1]. Однак, за поодинокими винятками (як-от, листування Юрія Морачевського, сина Вацлава і Софії Морачевських, Олега Ольжича з батьками, юної Лесі Українки з бабусею), дитячі епістолярні тексти майже не доступні для сучасного дослідника. Приємним винятком наукового осмислення листування дітей є праця Джона Річардсона і Карла Сімпсона „Діти, гендер і соціальна структура: аналіз змісту листів до Санта-Клауса”, джерельною базою якої є англомовні листи до Санта- Клауса [3]. Передумовою дослідження українських традицій дитячого листування можна вважати унікальне видання тематичних листів українських дітей до Святого Миколая „Будьлаласка: Вибрані дитячі листи до Святого Миколая” (упорядник Марина Гримич) [2], яке й уможливлює їх мовознавче вивчення. Принагідно зауважимо, що в основу цього видавничого проекту „покладено реальні листи маленьких українців до Святого Миколая, зібрані за останні десять років Канцелярією Святого Миколая у Львові” [2]. Як стверджують видавці, в „цих текстах – не просто мрії наших дітей, а й унікальний матеріал для дослідження дитячої психології, розвитку дитячого мовлення, дитячої субкультури, дитячого гумору” [2]. Не менш важливою є унікальна можливість дослідження дитячої листовної комунікації певної тематичної зорієнтованості. Вирізняє (і водночас об’єднує!) ці тексти суттєва спільна ознака комунікативної організації: всі вони мають однотипного адресата, що певним чином програмує і визначає стереотипи комунікативної поведінки адресантів. Святий Миколай, якому адресовані листи української дітвори, спорадично (очевидно, під упливом радянських традицій) іменується ще іноді Дідом Морозом або Николаєм (дається взнаки російськомовне середовище). Номінація адресата, до речі, наявна в різних частинах епістолярних текстів. Типологічною вона є в адресі та в початковій формулі звертання. Крім того, почасти така вказівка присутня і в основній частині листа, що залежить від індивідуального стилю автора. Найменування адресата кореспонденції в адресі нерідко поєднане з зазначенням локальних ознак, тобто можливого місця знаходження (перебування) Святого Миколая. Найчастіше це небо, Лапландія (узвичаєна батьківщина Санта Клауса), полюс і рай. Номінація Миколай (із різними морфологічними варіантами), крім типологічного поєднання з епітетом Святий та кваліфікативним іменником Отець, іноді доповнена номеном, що підкреслює віковий статус адресата – дідусь, напр.: Святому Миколаю; Миколаєві від...; Миколаю; для Святого Отця Миколая; лист до Святого Миколая; Святому Миколаю В Лапландію; в канцелярію Св. Миколая; лист до Миколая; лист до Миколайчика; дідо Миколаю; дідусеві Миколаю; Діду Морозу на полюс; до раю святому Миколаю; лист до неба, Сєвєрний Полєс (тут і далі зберігаємо авторський правопис); до раю Святому Миколаю; кантора Святого Миколая; Св’ятому Миколаю; на небо Св. Миколаєві; Миколаю до раю; до неба Св. Миколаю в скриню; м. Небо 101 хмаринка; Північний Полюс; Києво-Печерська Лавра. Монастир св. Миколая; Львів-5 собор Святного Юра; Небеса. Канцелярія; До Лапландії; Резиденція „Святого Миколая”; м. Антарктида, вул. Миколайська; Миколаю в Грецію; вул. Небесна 100/100; Японія; Сьомий поверх на небі; Небесна почта. Св. Миколайові; вул. Глухий Кут. Північний полюс; В ліс Миколаю; В небесну канцелярію; м. Небо Ангелів, буд. Храм; св. Миколаю, хмаринка №8; Отцю Миколаю особисто в руки; На небо; Небесна почта. Цікавою є конкретизація одного із авторів: „Адреса: на небеса. Індекс: у рай” [2, 14] (далі, покликаючись на це видання, зазначатимемо лише сторінку). Щоправда, деякі комуніканти зізнаються, що не знають, де живе Святий Миколай, але уклінно просять, щоб їхні листи неодмінно потрапили до нього. У початкових звертаннях власна назва зазвичай поєднана зі стереотипними означеннями дорогий/дорогенький, любий, лагідний, шановний і номеном титулування духовних осіб отче, владико та різноманітних перифраз (зауважмо, що можливі найрізноманітніші позиційні та лексичні варіанти цих номінацій): Святий Отче Миколаю; Св’ятий Отче; Дорогий Миколаю; Любий Святий Миколаю; Отче Святий Миколаю; Дорогий Святий Миколаю; Любий, добрий дедушка Миколай (пор. також: Уважаємий Дідусю Морозу; Любий, добрий дедушка Миколай); Святий Любий Миколай; Святий владико Миколаю; Миколаю лагідному; Шанов. Святий Миколай; Шановний Св’ятий Миколай; Святий Миколайчику; Дорогому Чудотворцю Святому Миколаю; Миколайчику Святий; Дорогенький Миколаю; О, Миколаю, дорогий угодник, святий; Хранителю Всіх Дітей. Образ Святого Миколая передано шляхом портретування: „Ви сивобородий, у довгій золотавій киреї і з хрестом в руці” [13]. Почасти початкові звертання утворюють єдину складну формулу з виразами вітання, найчастотнішими серед яких є привіт і Слава Ісусу Христу, вибір яких позначений віковим статусом і регіональними мовними традиціями адресантів: Привіт Святий Миколаю! Слава Ісусу Христу! Добрий день! Добрий вечер святий Миколаю! Іноді трапляються вітальні формули, узвичаєні для листовних традицій сільських кореспондентів, як-от: Добрий день, а може вечір, дедушка Миколай! Після початкового звертання в листах найчастіше спостережено такі структурно-семантичні компоненти (з різною позиційною варіативністю й семантичною сполучуваністю), які можна вважати типологічними для цього тематичного різновиду епістолярних текстів: вказівка на адресанта (ім’я, вік, клас, адреса; можливе зазначення однієї або кількох із названих ознак; до речі, віковий діапазон адресантів коливається в межах 1.5 роки – студенти вишу, фіксовано також адресантів батьків, бабусь та дідусів-пенсіонерів), освідчення в любові чи прихильності, вітання й побажання з днем народження, вдячність, вибачення, прохання, обіцянка та прощання. Домінувальними, поза сумнівом, є формули прохання: без них просто неможливий жоден лист до Святого Миколая (їх відсутність сприймається радше як порушення жанрових ознак, аніж норма). А тому прохальна семантика є визначальною для цього типу текстів. Специфіка прохань зумовлена заздалегідь програмованим результатом бажаних комунікативних дій адресата: отримання подарунка. Зауважмо, дарунка не простого, а як стверджує маленька адресантка, „небесного” [2, 13]. І хоча, як справедливо зауважують Джон Річардсон і Карл Сімпсон щодо подібної комунікативної ситуації, взаємодія „Святий Миколай – діти” нерідко опосередкована батьками, учителями, які беруть участь у символічній комунікації” між дитиною та Святим Миколаєм-чарівником з його численними подарунками, проте „саме дитина вирішує, який подарунок замовити” [3, 167]. А отже, саме їй найчастіше належить ініціатива у виборі святкового подарунка. Прохання дітей за дихотомією конкретне,реальне / абстрактне,узагальнене виявляють загальне тяжіння до першого типу прохань. Щоправда, цілком можливий синтез таких прохань. В основі прохальних висловлень найчастіше використовуються опорні лексеми прошу, хочу попросити. Особливо чемні вдаються до модальних конструкцій (напр.: „Чи не могли б Ви подарувати мені цікаву книжку або музичну шкатулку” [63-64]) або підкреслено гоноративних формул (напр.: „Я до тебе руки складаю, молюся і тебе прохаю, щоб ти про мене не забув” [60]). Із-поміж конкретних прохань виразна перевага належить найменуванням продуктів (узагальнених: солодощі, цукерки (чукелкі, цокорки), соки, фрукти або конкретизованих: банани, апельсини мандарини, ківі, ананаси, йогурти, сирки тощо), предметів шкільного побуту (ручки, олівці, гумки, фломастери, зошити, портфелі, щоденники), іграшки (йо-йо, тамагочі, тетріс та ін.), одяг (штани, джинси, светрики, куртки та ін.), музичні диски тощо, зрідка просять тваринок (папугу, білу кицю, песика, качку, папугая, їжака живого, мишенят, хом’ячка), книги (здебільшого – енциклопедіїї) та гроші. Спостерігається виразна гендерна диференціація бажаних подарунків. Дівчатка часто просять Святого Миколая принести ляльки (найчастіше – барбі з конкретизацією функцій, які вона виконує: їсть, спить, п’є, сидить, ходить або одяг і косметику для неї), косметику (здебільшого „Маленьку фею”, блиск до губ, до очей, помаду, дитячі нігті, лак для ногтей), прикраси (кулони, сережки). Лише дівчатка сподіваються на те, що Святий Миколай пришле їм „гарного пацана”, „хлопчика” або „гарного- прегарного хлопця”; іноді вони навіть зазначають його характер, як-от: „саме перше я хочу хлопця, який має мати дуже гарний характер і має бути гарним і дуже мене любити”[27]. Хлопці найчастіше просять „пітарди” (з точною вказівкою кількості пачок), „касети до відіка”, „биноклі”, „що для рибалки чи для охоти”, пістолети, машинки, „ровери”, „револьвери”, „боксерські груші”, мотоциклетний шлем, „джипа”, солдатиків, автомати і лижі. А отже, дитячі прохання дають можливість „простежити відображення „дорослих” цінностей у світі дитини” [3, 167]. Прохання дітей іноді абстрактні: їм хочеться подарунка будь-якого (з огляду на можливості Святого Миколая: „Якщо Тобі неважко то поклади будь-ласка мені щось під подушку ” [27]; „Подаруй, що зможеш” [14]). Якщо ж із якихось причин ці прохання будуть нездійсненними, деякі адресанти покладаються на смаки й вибір Святого Отця. Нерідко свої прохання діти передають із рубрикацією, оскільки бажань мають надзвичайно багато, напр..: „1) Складанку (на 600 або 1000 чи 500 шт.) 2) Блокнот з твердою обгорткою 3) Кілька гелевих ручок і золоту, срібну, рожеву, блакитну ї ін. 4) Кілька печаток. 5) 5 блокнотиків-пахучок. 6) Пенал 7) Бісер (2-3 п.) з гарними кольорами 8) гру „Імперія” 9) м�яку іграшку 10) Альбом для фотографій 11) Кіндер сюрприз (3 шт.) 12) Рукавиці 13) Маркер (1) 14) Календарики (5 шт) 15) Розмальовку, щоб її можна було розмальовувати фломастерами 16) Гольф (такий як мій берюзовий). 17) Наклейки (кілька листків). 18) карточки „Ксена” 19) Фарби 20) Капсульну ручку 21) Скотч 22) Солодощі 23) Фрукти 24) Тістечка 25) Кижку з бісером 26) Картину 27) Іграшку на ялинку 28) Зошити грубі 29) Торт „Верховина” 30) Кілька защипок. І ще багато чого іншого!!!” [38]. Деякі адресанти, крім власних непомірних бажань, як-от Соломійка [38], що запропонувала Миколаєві перелік на 25 пунктів, звертається з проханнями дарунків для мами, тата, сестри, папуги і хом’ячка. Спостережено, що бажання окремих дітей виразно поляризовані: одні потребують надміру (як, наприклад, Ромко [39]: 1. Джип Opel Fronter (темно зелений). 2. 2-во кімнатну в центрі Львова 3. Дачу в Карпатах (три поверха, винний погреб, балкон, басейн, великий біль’ярд і 20 кімнат) 4. Мати хорошу роботу, десь на 500-600 доларів. Це все я хочу мати за 7 років.), інші – з когорти „юних мінімалістів” – готові втішатися найменшим (пор.: „Принесіть мені одну мандарину”; „Я хочу шкарпетку”; „Приниси мені будь ласка, зубну щітку і рукавиці”; „Гарно прошу подарувати мені кілограм апельсин” [40]; „Принеси мені чоколядку; „Прошу тебе принести мені апельсину”; „Принеси водний м’яч”; „Я тебе попрошу дедячі газети”; „Подаруй окуляри від сонця” [41]). А отже, кількісні параметри бажаних подарунків незрівноважені з огляду на необмежені (і нерегламентовані ніким!) реєстри можливих прохань. Водночас спостережено відсутність гендерної диференціації в кількості прохань до Святого Миколая на противагу „моногендерному ринку попиту ” прохань до Санта-Клауса, коли дівчатка й хлопчики мають „однакову кількість замовлень, але стосовно абсолютно різних предметів” [3, 168]. Для українських дітей у такій ситуації сутнісним виявляється суб’єктивний чинник: особистісні уподобання, сформовані передусім середовищем, у якому вони найчастіше перебувають. Дуже рідко діти просять допомогти їм бути успішними у навчанні: („щоб я добре вчився” [51], „я вчуся на 4 і 3 я хотів би вчитися на 5, а не на 3” [30], „успіхів у навчанні” [19] тощо), що певним чином відображає загальну сучасну тенденцію зміни ціннісних орієнтацій у суспільстві: дитячі прохання виступають у такій ситуації своєрідним маркером втрати традиційно високого прагнення нашої нації до знань. Імовірно, що незначна кількість таких прохань певним чином зумовлена вибірковістю друку самих епістолярних текстів. Болісно вражають прохання тих дітей, які відчувають потребу в предметах особистої гігієни й першої необхідності й сподіваються на те, що Миколай принесе: „мамі – труси” [49], „братику Саші – горшок” [48], „татові – бритву”, „татові дозидорант 2 парі носків 2 парі трусів”, „дві пари шкарпетків 42 розмір” [51]. Іноді адресанти, усвідомлюючи зайнятість Святого Миколая і чисельність тих, хто прагне його подарунків, висловлюють своє бажання опосередковано без конкретизації прохань: „Принеси мені те на що я заслужив” [52]; „Я думаю що ти знаєш що я заслужила за цілий рік” [8]. Не може залишити байдужим прохання маленької Марти: „Дуже прошу Тебе вибачити мені мої гріхи. Я би дуже хотіла щоб Ти у свою ніч завітав і до мене. Ще я би хотіла, щоб ніхто з дітей у цю ніч не залишався без подарунків. Дуже Тебе прошу, поклади будь ласка нам у мішок такі подарунки: (йде перелік)… А якщо в Тебе не буде можливості мені що небудь принести то дуже прошу Тебе зроби так, щоб я просто відчула Твою присутність. Я буду дуже тебе чекати!” [59]. Часто діти просять здоров’я і щастя своїй родині або комусь одному із них, почасти – благополуччя в Україні, добре усвідомлюючи „яке то велике щастя бути здоровим” [59] (напр.: „Надзвичайно прошу тебе дарувати здоров’я радість і втіху моїм знайомим і родичам... Також прошу дарувати здоров’я всім моїм знайомим... Ще я тебе прошу за всіх знедолених і дітей сиріт, людей у будинках пристарілих, бездомних людей, ув’язнених у тюрмах допоможи їм і наверни до Господнього слова. Допоможи Україні піднятися з колін і почати рухатися вперед” [9]). Деякі дитячі прохання позначені виразними часовими ознаками: популярні виконавці, атрибути часів Помаранчевої революції, іграшки тощо. Титул „містер та міс оригінальність”, поза сумнівом, належить авторам, що мріють про Пегаса [69], про акулу, про божу коровку, про битоно мишалку, про подарунок з бантінком та золоту різку [71]. Втішають зворушливі прохання юних альтруїстів, які піклуються про подарунки для членів своїх родин, друзів і навіть своїх звіряток. Один із них мотивує таку комунікативну поведінку: „у мене все є” [72]. Маленький Володя „дуже довго та з нетерпінням чекав Дня Святого Миколая” і вирішив, що йому „більше нічого не треба”, а тому попросив, „щоб у світі була екологія, щоб не стався парниковий ефект”, бо „тоді б ми усі загинули. І я ще хочу попросити у тебе, щоб не було на світі більше війни. Та щоб в Україні знову настав порядок, і щоб правда перемогла. Я знаю, може забагато прошу, але я знаю, що це тобі під силу і можливо ти виконаєш моє прохання” [74]. Діти добре усвідомлюють, що бажані подарунки мають стати винагородою доброчесної поведінки за увесь попередній рік, а тому нерідко проханням передують зізнання про чесноти маленьких комунікантів. Здебільшого вони пишуть про те, що були слухняними, ревно молилися Богові, навчалися нових молитов, ходили до храму, допомагали бабусям, дідусям, тобто були чемними. Якщо ж все-таки їм не вдалося бути доброчесними, вони сповідально зізнаються в цьому Святому Миколаєві, як- от: „Маю добрі оцінки декілька поганих. Неслухав маму, сестру, бив брата, погані слова говорив. Ходжу я до церкви з мамою, сестрою, братом. Деколи в церкві погано стою”; „Деколи я буваю нечемний. Не слухаюся батьків погано поводжуся в школі” [30]; „Я знаю, що я не дуже чемна. Ви бачите, що я краду, брешу, але я хошу стати кращою” [31]. Студентки медичного університету – Христина і Наталя – зізналися, що „були не дуже чемні (півроку гуляли і тільки деколи вчилися), але думаємо, що з Твоєю допомогою ми виправимося (може порозумнішаємо?!)” [31]. Декотрі діти вважають, що випробування на чемність-нечемність вони витримали 50 на 50: „Я був цей рік наполовину чемний і наполовину нечемний”; „Цього року ми дуже старались бути чемними хоч не завжди і виходило” [32]. Логічним наслідком таких одкровень є подальша семантика обіцянок і вибачень. Структурно-семантично такі висловлювання здебільшого містять дієслово обіцяти (напр.: „Обіцяємо що будем чемні” [22]; „Обіцяю наступний рік бути чемним” [23]; „Я був в школі нечемним, але обіцяю виправитись” [24]; „Але наступного року я буду чемний обіцяю тобі”; [32]; „Обіцяю бути чемною, буду слухатися маму” [26]). Іноді такі висловлення конструюються з будь-якої дієслівної лексеми або означень чемний / чемна, які виконують функцію опорної, напр.: „Я буду молитися і буду чемний” [32]; „Я буду дуже чемна” [28]; „Обіцяю бути чемним, не пискувати і не хамити” [34]. Почасти вирази обіцяння і зізнання в нечемності поєднані із формулами вибачення, наприклад: „Я був не зовсім чемний, вибач мене будь ласка, я більше так не буду” [33]. Іноді обіцянка мотиваційно поєднана із імовірними подарунками, тобто семантично вони вибудовуються за моделлю якщо… , то … , наприклад: „Якщо можеш Миколаю, то принеси комп’ютер, любий. Якщо принесеш, я буду найчемніший хлопчик на світі” [33]; „Будь ласка подаруйте мені мобілку. Я буду дуже чемний” [34]; „Я постараюсь файніше вчитись… Я хочу в тебе попросити мобільний телефон” [34]; „Я буду молитися і буду чемний” [32]. Деякі адресанти вважають, що вони були чемними, бо давали обіцянку Святому Миколаєві минулого року, напр.: „На протязі року я дуже старалась бути слухняною і добре вчитися, тому що давала Тобі таку обіцянку” [13]. Якщо ж через певні чинники дитина була нечемною, то вона зазвичай сподівається на розуміння Святого Миколая, просячи в нього вибачення. Основу таких висловлювань становлять узвичаєні мовноетикетні стереотипи з опорними лексемами вибачити, простити, перепросити, вибачення, пробачення, напр.: „Вибач за помилки”; „Дуже прошу Тебе вибачити мені мої гріхи” [9]; „Прошу у тебе пробачення… Вибач мені” [14]; „Вибач, що я була нечемна” [19]; „Я дуже хочу щоб ти мені все простив і прийшов до мене” [32]. Обов’язковим компонентом епістолярних текстів, адресованих Святому Миколаєві, є також освідчення в любові й прихильності, напр.: „Але щоб ти Святий Миколаю знав як я люблю всіх і тебе також” [8]. До складу деяких освідчень входять емотивні лексеми, що відтворюють найвищий ступінь вияву певних ознак у адресата або вияву прихильності адресантом, напр.: „Ти для мене найкращий, наймиліший” [23]. Одна авторка, на ім’я Катруся, висловила свою прихильність посередництвом стереотипної моделі освідчення закоханих: „Миколай + Катя = Дуже великі друзі” [12]. Надзвичайно зворушливим є одкровення іншого юного автора: „В цю ніч у мене дуже гарне відчуття. Я, немов би, найщасливіший на цій землі. Коли ввечері з 18 на 19, я молюся, немов би, говорю з вами” [9]. Деякі листи мають лише вирази-освідчення: „Я тебе дуже люблю. Цьом-цьом. Цьом-цьом” [8]. Драма маленького Олеся зі Львова перетворює лист у мікросповідь, бо для нього Миколай – „добрий, мудрий”, „перша людина”, якій він щиросердно зізнається про родинні негаразди. Він не просить нічого для себе, бо має „практично все”, але усвідомлює, що чогось йому „не вистарчає” [8]. Йому, як і багатьом іншим авторам, Миколай потрібен лише як чуйний, уважний співрозмовник і адресат для епістолярної комунікації. Важливо, що багато дітей є вдячними за минулі подарунки Святому Миколаєві, за всі ті блага, які він посилав (і посилає) їм особисто та їхнім родинам. Здебільшого в ситуації дякування вони вдаються до узвичаєних виразів із опорною лексемою дякую, нерідко доповнюючи її семантичним поширювачем-інтенсифікатором дуже, напр.: „Дуже тобі вдячні за нашу довіру” [10]. Особливою шанобливістю позначені ті висловлення, до складу яких входять стереотипні компоненти від щирого серця, з цілого серця, напр..: „Я з цілого серця дякую за всі матеріальні блага, що ти зсилаєш на мене й мою родину, дякую тобі за моє здоров’я” [9]. Нерідко адресанти вдаються до виразів вдячності авансом, напр.: „Буду за це тобі дуже вдячна” [12]; „Передчасно щиро дякую” [14]; „Дякую тобі завчасно” [24]; „Зарання вдячний” [39]; „Заздалегідь дякую за подарунок” [11]; „Дуже тобі дякую, навіть якщо у тебе не вийде” [74]. Деякі діти не забувають привітати Святого Миколая з Днем народження і висловити йому побажання (напр.: „Бажаю тобі міцного здоров’я щастя і довгих років життя і гарну послушну Снігурочку” [9]; „Бажаю щасьтя і добра і щастя в цій Україні” [12]), а також попрощатися з ним (здебільшого використовуючи формули до побачення і бувай/-те здорові, спорадично вживаючи узвичаєне для дитячого мовлення па-па, цьом-цьом, один із адресантів скористався навіть іронічно-жартівливим: „Ха ха ха Га га га Хі хі хі Ги ги ги Хо хо хо Го го го..!? па” [43]). Дуже рідко в листах фіксовано завершальні формули прихильності, напр.: З повагою твій хлопчик Роман [9]; З повагою Катерина!!! [12]; З любов’ю Катя [13]; Твоя палка шанувальниця Юля [28]; Твоя побажанниця Марта [52]; З повагою і вірою Юля [72]. Перешкодою завершення листовного спілкування найчастіше є потреба лягати спати, іноді зазначається мотивація, пор.: „Кінчаю писати бо хочу спати лягати” [26]; „Нажаль мушу кінчати, бо мама кличе спати. Па- па” [15] і „Ну пора кінчати і спати лягати, бо чим скорше йдуть ночі й дні і тим скорше наближаться свято Святого Миколаю!” [12]. А отже, листування українських дітей із Святим Миколаєм засвідчує виразну специфіку структурно-семантичної організації цих епістолярних текстів, що зумовлено передусім фактором адресата і особливостями дитячого мовлення. Література 1. Богдан С.К. Українська епістолярія другої половини 20 ст.: традиційне й індивідуальне у функціонуванні мовного етикету // Мовознавство: Доповіді та повідомлення на IУ Міжнар. конгресу україністів. – К.:Пульсари, 2002, - С.261-267. 2. Будьлаласка: Вибрані дитячі листи до Святого Миколая / Упор. Марина Гримич . – К.: Дуліби, 2007. – 77 с. 3. Річардсон Джон, Сімпсон Карл, Діти, гендер і соціальна структура: аналіз змісту листів до Санта-Клауса // Гендерна педагогіка: Хрестоматія / Переклад із англ. В. Гайденко, А. Предборської; За ред. В.Гайденко. – Суми: ВТД „Університетська книга”, 2006. – С.166-173. Анотація У статті розглянуто типологію структурно-семантичної організаціі особливого тематичного різновиду епістолярних текстів: дитячих листів до Святого Миколая; з’ясовано чинники, що впливають на формування їх основних мовно-стильових ознак, досліджено гендерну специфіку домінувальних компонентів. Встановлено типологічні етикетні одиниці, співвіднесені з різними композиційними частинами листів; детально описано особливості адресації, найуживаніші варіанти апелятивів до Святого Миколая, різновиди вітальних і прощальних виразів, а також основні моделі прохань, які можна вважати диференціювальними в семантичній структурі тексту. Ключові слова: епістолярний текст, структурно-семантична організація, фактор адресата, Святий Миколай. Аннотация В статье рассмотрена типология структурно-семантической организации своеобразной тематической разновидности эпистолярных текстов: детские письма к Святому Николаю, установлены факторы, влияющие на формирование их основних языковых и стилистических черт, исследована гендерная специфика доминирующих компонентов. Установлены типологические этикетные единицы, соотнесенные с разными композиционными частями писем; детально описаны особенности адресации, наиболее распространенные варианты апелятивов к Святому Николаю, разновидности приветствий и прощальних выражений, а также основные модели просьб, которые можно считать дифференцирующими в семантической структуре текста. Ключевые слова: эпистолярный текст, структурно-семантическая организация, фактор адресата, Святой Николай. Summary Letters to St. Nikolaj: a Typology of a Structurul-Semantic Organization The article deals with the typology of a structural-semantic organization of a special subject variety of epistolary texts: children's letters to St. Nikolaj, factors which have influence on the formulation of their main linguistic features are cleared up; gender specific characters of a dominant component of letter requests are researched; typologycal ethical units which correlate with different compositional parts of letters are determined; peculiarities of an addressing, the most frequently used variants of appeals to St. Nikolaj and models of requests which can be differential in a semantic structure of a text are described in details. Key words: an epistolary text, a structural-semantic organization, an addressee factor, St. Nikolaj.

Листи до Святого Миколая: типологія структурно-семантичної організації

Репозитарії

Схожі ресурси