Тамара Денисова-компаративіст: передумови і досліди
Gespeichert in:
| Datum: | 2018 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2018
|
| Schriftenreihe: | Слово і Час |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166711 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Тамара Денисова-компаративіст: передумови і досліди / Г. Сиваченко // Слово і Час. — 2018. — № 11. — С. 64-66. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-166711 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1667112020-03-01T01:26:10Z Тамара Денисова-компаративіст: передумови і досліди Сиваченко, Г. Постаті 2018 Article Тамара Денисова-компаративіст: передумови і досліди / Г. Сиваченко // Слово і Час. — 2018. — № 11. — С. 64-66. — укp. 0236-1477 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166711 uk Слово і Час Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Постаті Постаті |
| spellingShingle |
Постаті Постаті Сиваченко, Г. Тамара Денисова-компаративіст: передумови і досліди Слово і Час |
| format |
Article |
| author |
Сиваченко, Г. |
| author_facet |
Сиваченко, Г. |
| author_sort |
Сиваченко, Г. |
| title |
Тамара Денисова-компаративіст: передумови і досліди |
| title_short |
Тамара Денисова-компаративіст: передумови і досліди |
| title_full |
Тамара Денисова-компаративіст: передумови і досліди |
| title_fullStr |
Тамара Денисова-компаративіст: передумови і досліди |
| title_full_unstemmed |
Тамара Денисова-компаративіст: передумови і досліди |
| title_sort |
тамара денисова-компаративіст: передумови і досліди |
| publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| publishDate |
2018 |
| topic_facet |
Постаті |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166711 |
| citation_txt |
Тамара Денисова-компаративіст: передумови і досліди / Г. Сиваченко // Слово і Час. — 2018. — № 11. — С. 64-66. — укp. |
| series |
Слово і Час |
| work_keys_str_mv |
AT sivačenkog tamaradenisovakomparativístperedumoviídoslídi |
| first_indexed |
2025-07-14T22:39:16Z |
| last_indexed |
2025-07-14T22:39:16Z |
| _version_ |
1837663789579763712 |
| fulltext |
Слово і Час. 2018 • №1164
ідейним поштовхом чи патріотизмом, бо в мовчанні слів, уламках несповнених
надій і сподівань крилося щось більше і глибше.
ЛІТЕРАТУРА
1. Зборовська Н. Код української літератури: Проект психоісторії новітньої української літератури /
Монографія. – Київ: Академвидав, 2006.
2. Янів В. Нариси до історії української етнопсихології. – Мюнхен: Український Вільний університет, 1993.
Отримано 31 жовтня 2018 р. м. Львів
Галина Сиваченко
ТАМАРА ДЕНИСОВА-КОМПАРАТИВІСТ: ПЕРЕДУМОВИ І ДОСЛІДИ
Колись російський письменник і філософ В. Розанов
зазначив, що у старості все стає непотрібним і
нецікавим. Часто ці слова бувають слушними,
тільки не стосовно Тамари Наумівни Денисової
(1934 – 2015), якій до самої смерті були цікавими
дуже багато речей . Траєкторія ї ї еволюції як
ученого -літературознавця , що проходила від
теорії роману до компаративістики, від досліджень
феноменів американської літератури доби реалізму
та модернізму до проблем постмодернізму,
мультикультуралізму, явищ українсько-американської
літератури – цілком природна й логічна. Одне тягнуло
за собою інше, вимагало розширення, виходу за
межі. Загалом же всі дороги неминуче виводили
її до актуальної проблеми “історії літератури” як дуже важливого явища не
лише академічної науки, а й культури загалом – її пам’яті, її осмислення, її
систематизації.
У ситуації кризи жанру історії літератури, коли теоретики за кордоном визнали
його вичерпаність, Т. Денисова розробила принципи культурно-цивілізаційного
підходу до вивчення поступу американського письменства, що стали
методологічною основою її авторської праці-посібника “Історія американської
літератури ХХ століття”, а також концепції викладання зарубіжної літератури в
середній і вищій школі, чому академічна дослідниця присвятила чимало часу
й доклала до цієї справи багато зусиль.
Починала Т. Денисова як теоретик роману, спираючись на досвід багатьох
національних літератур, зокрема й української. Очевидно, уже тоді закладалися
компаративістичні підходи в аналізі композиції різних творів. По-справжньому
їй довелося приділити увагу компаративістиці в процесі редагування 3-го
тому 5-титомового видання “Українська література в загальнослов’янському
і світовому літературному контексті” (1988), що для мене, якщо чесно,
залишається загадкою й понині. Задумував цю працю Григорій Вервес, який
страшенно полюбляв “преміальні” роботи, а то більше із прицілом на отримання
звання члена-кореспондента тоді ще Академії наук Української РСР. Справа
ця для Тамари Наумівни була новою й доволі складною. По-перше, ішлося про
дуже великий, навіть із географічного та хронологічного боку, обсяг матеріалу:
Тамара Денисова
65Слово і Час. 2018 • №11
від європейських країн до американських і країн Сходу та Австралії. По-
друге, величезний огром авторів (з інститутських співробітників тут були лише
Дмитро Затонський, Оксана Пахльовська, Галина Рягузова, Ольга Кабкова,
Володимир Кухалашвілі, Ольга Зернецька, Юрій Покальчук). По-третє, як
сьогодні вже зрозуміло, робота мала важкий ідеологічний бекграунд. Авторам
і головному редакторові треба було дуже тонко і спритно лавірувати задля
дотримання тогочасного ідеологічного канону. І Тамарі Наумівні це вдалося.
Том і донині надає дослідникам чимало цікавих матеріалів.
Друга зустріч із класичною компаративістикою відбулася в Т. Денисової
вже після завершення цієї 5-титомової праці, наприкінці 80-х рр., коли
вже Д. Затонський після повернення з Москви знову очолив відділ світової
літератури, вирішивши створити чергову епохальну працю “Світові обрії
української літератури” з прицілом на отримання звання академіка. Тамара
Наумівна, уже маючи досвід у подібній справі, стала одним із авторів. На цей
час співробітником відділу вже був Дмитро Наливайко, ще тоді відомий своїми
студіями з порівняльного вивчення вітчизняного й зарубіжного письменства. Я
також перейшла до відділу світової літератури й теж брала участь у написанні
цієї праці. Тривала ця історія досить довго й болісно. І завершилося все виходом
у світ з ініціативи Д. Наливайка невеликого збірника “Українська література в
системі літератур Європи і Америки ХІХ – ХХ ст.” (1997), куди ввійшла стаття
Тамари Наумівни “Роман “поштової марки” (Спроба порівняльного аналізу
вирішення теми землі в українській і американській літературах)”. У ній глибоко
простежується художнє розкриття теми в таких американських письменників,
як Г. Гарленд, Дж. Стейнбек, Д. Мітчел, В. Фолкнер у зіставленні з відомими
творами І. Франка, Панаса Мирного, М. Коцюбинського, І. Нечуя-Левицького,
О. Кобилянської, А. Головка, В. Земляка. Дослідниця не прагнула порівнювати
все з усім, вона переконливо довела, що лише фолкнерівська модель
потрактування теми землі придатна до порівняння із творами української
літератури ХХ ст.
Після виходу цієї праці через певні труднощі у взаєминах із керівництвом
відділу світової літератури перед нами постала потреба створити відділ
компаративістики. Тамарі Наумівні, передусім американістові, було дуже важко
піти на цей крок; проте саме вона стала промоутером відокремлення, хоча
й добре розуміла, що в такій ситуації доведеться певною мірою поступитися
улюбленою справою на користь зовсім іншої дисципліни. Але варто зазначити,
що саме в роки існування відділу компаративістики розквітла діяльність Центру
американістики при Інституті літератури.
Треба сказати, що все, зроблене Тамарою Наумівною вже у відділі
компаративістики, було дуже сучасним, по-справжньому новаторським. Саме
вона ініціювала більшість виконаних співробітниками відділу досліджень. Це
й написаний для видання “Національні варіанти компаративістики” розділ
“Школа американської компаративістики: ґенеза, історія, характеристика”,
де дуже скрупульозно простежено історію цієї галузі від початків, які
сягають 1886 р., до характеристики таких визначних постатей, як Р. Веллек,
Н. Фрай; проаналізовано фройдистську, міфологічну школи американського
порівняльного літературознавства. Саме в цій праці була озвучена теза про те,
що в новітньому тлумаченні компаративістики йдеться не про зіставлення двох
або кількох творів різних національних літератур, а про природу літератури,
основану на метафориці, що є сутністю компаративу. Важливо, що саме Тамара
Наумівна внесла в сучасну українську компаративістику ідеї постколоніалізму,
мультикультуралізму та глобалізації, познайомила вітчизняних дослідників
з основними постулатами праць С. Хантінгтона, Е. Саїда, Ф. Джеймісона,
Слово і Час. 2018 • №1166
М. Мійоші, Д. Ферріса. Ця розвідка підтверджує думку про те, що для
Т. Денисової не був чужим величезний обшир сучасних компаративних
студій. Вона, так само як і в американістиці, вільно оперувала найновішими
та найпопулярнішими теоріями порівняльного літературознавства, ініціюючи
зацікавленість до відповідних концептів із боку молодих дослідників.
Дуже важливе місце в компаративістичному доробку Тамари Наумівни
посідає ґрунтовна розвідка “Біфокальна оптика Аскольда Мельничука (Образ
України в романістиці американського письменника)”, опублікована 2011 р. в
четвертому (тематичному) випуску збірника “Літературна компаративістика” –
“Імагологічний аспект сучасної компаративістики: стратегії та парадигми”. Хоча
невеликі спроби ознайомити вітчизняних читачів із творчістю А. Мельничука
робили С. Павличко, О. Забужко, Ю.Ткачук, проте Т. Денисова була першою,
хто по-науковому проаналізував доробок цього американського письменника
українського походження. Сам А. Мельничук, прочитавши студію Тамари
Наумівни, щиро зізнався, що ніхто з дослідників (навіть американських, не
кажучи вже про українських) так проникливо не розглянув його творчість, не
визначив основні достоїнства й больові точки його романів “Що розказано” і
“Посол мертвих”.
Варта уваги фахівців і стаття “Топос кіно в літературі США (ідеологічний
аспект)”, написана в річищі виконання планової теми “Література в системі
мистецтв”. Розвідка ця, чесно кажучи, справляє враження незавершеної.
Мабуть, смерть перервала роботу над нею, як і над статтею про Г. Джеймса.
Тут треба сказати, що взаємодія літератури і кінематографа США опинилася
й у центрі уваги учениці Тамари Наумівни, нещодавно померлої від тяжкої
хвороби Олени Дубініної. На жаль, із цим не склалося.
Не можна обійти увагою й розвідку “Проста душа: Гертруда Стайн versus /
vis-à-vis Гюстав Флобер, або Хто такий папуга Флобера (компаративна студія)”
(2012), де цікаво зіставлено оповідання Г. Флобера “Проста душа” і роман
Дж. Барнса “Папуга Флобера” (1984), створюється своєрідний трикутник
Г. Флобер – Г. Стайн – Дж. Барнс, розкривається художній діалог між творами
“Проста душа”, “Три життя” (1909) і “Папуга Флобера”. Важливо, що в цій
статті з’являється й згадка про Г. Джеймса, проводиться думка про “лекала
Джеймса”, за якими побудовано роман Г. Стайн. Гадаю, що саме ця робота
наштовхнула Тамару Наумівну на ідею симпозіуму, присвяченого Джеймсові,
а також на переклад його літературознавчих передмов до своїх творів, над
чим вона працювала останні кілька років життя й надихнула на цю роботу
своїх учнів-американістів.
Отже, звернувшись до компаративістичних студій дослідниці, не можна
не завважити, що широта її наукових інтересів у царині американістики,
якась, можливо, навіть дитяча зацікавленість усім новим у науці посприяла
становленню нової української компаративістики, спрямувала нас, її колег і
друзів, до нових горизонтів порівняльного літературознавства.
Отримано 27 вересня 2018 р. м. Київ
|