Сербський роман на межі ХХ – ХХІ століть у координатах компаративістики

Рецензія на книгу: Білик Н. Л. Стратегії компаративістики в сербському романі порубіжжя ХХ – ХХІ сторіч: монографія. – Київ: Освіта України, 2018. – 693 с.

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2018
Автор: Зарва, В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2018
Назва видання:Слово і Час
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166745
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Сербський роман на межі ХХ – ХХІ століть у координатах компаративістики / В. Зарва // Слово і Час. — 2018. — № 12. — С. 113-115. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-166745
record_format dspace
spelling irk-123456789-1667452020-03-02T01:25:40Z Сербський роман на межі ХХ – ХХІ століть у координатах компаративістики Зарва, В. Рецензії Рецензія на книгу: Білик Н. Л. Стратегії компаративістики в сербському романі порубіжжя ХХ – ХХІ сторіч: монографія. – Київ: Освіта України, 2018. – 693 с. 2018 Article Сербський роман на межі ХХ – ХХІ століть у координатах компаративістики / В. Зарва // Слово і Час. — 2018. — № 12. — С. 113-115. — укp. 0236-1477 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166745 uk Слово і Час Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Рецензії
Рецензії
spellingShingle Рецензії
Рецензії
Зарва, В.
Сербський роман на межі ХХ – ХХІ століть у координатах компаративістики
Слово і Час
description Рецензія на книгу: Білик Н. Л. Стратегії компаративістики в сербському романі порубіжжя ХХ – ХХІ сторіч: монографія. – Київ: Освіта України, 2018. – 693 с.
format Article
author Зарва, В.
author_facet Зарва, В.
author_sort Зарва, В.
title Сербський роман на межі ХХ – ХХІ століть у координатах компаративістики
title_short Сербський роман на межі ХХ – ХХІ століть у координатах компаративістики
title_full Сербський роман на межі ХХ – ХХІ століть у координатах компаративістики
title_fullStr Сербський роман на межі ХХ – ХХІ століть у координатах компаративістики
title_full_unstemmed Сербський роман на межі ХХ – ХХІ століть у координатах компаративістики
title_sort сербський роман на межі хх – ххі століть у координатах компаративістики
publisher Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
publishDate 2018
topic_facet Рецензії
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166745
citation_txt Сербський роман на межі ХХ – ХХІ століть у координатах компаративістики / В. Зарва // Слово і Час. — 2018. — № 12. — С. 113-115. — укp.
series Слово і Час
work_keys_str_mv AT zarvav serbsʹkijromannamežíhhhhístolítʹukoordinatahkomparativístiki
first_indexed 2025-07-14T22:42:10Z
last_indexed 2025-07-14T22:42:10Z
_version_ 1837663971161669632
fulltext 113Слово і Час. 2018 • №12 СЕРБСЬКИЙ РОМАН НА МЕЖІ ХХ – ХХІ СТОЛІТЬ У КООРДИНАТАХ КОМПАРАТИВІСТИКИ Білик Н. Л. Стратегії компаративістики в сербському романі порубіжжя ХХ – ХХІ сторіч: монографія. – Київ: Освіта України, 2018. – 693 с. Новітній сербський роман, одвертий і багатогранний у творчому осмисленні дійсності, відіграє істотну роль у сучасному розвитку літератур європейських народів. В аналізі сербської “великої” прози помежів’я ХХ – ХХІ століть, з огляду на потенціал стратегій компаративістики, вирішується суттєве літературознавче завдання, скероване осягненням розмаїття літературної творчості сербського народу. Відповідно, монографія Н. Білик актуальна для компаративістики і дослідження літератур слов’янських народів. Авторка праці доречно виважує теоретико-методологічну основу для розгляду порушеної комплексної проблеми, звертається до історії виокремлення стратегічних для компаративістики пошукових напрямів – міжтекстовості, інтермедійності та імагології, які дають змогу вияскравити багатство поетики зразків романного жанру. Дослідниця правомірно вирізняє ситуативно необхідні нетрадиційні понятійно-категоріальні та методичні підходи, зумовлені, власне, специфікою предмета аналізу, і не лише зосереджує їх на образному дискурсі знакових сербських романів кінця ХХ – початку ХХІ сторіччя, а й докладніше фокусує ці підходи на творах окремого представника сербського красного письменства – М. Продановича. П р о а н а л і з о в а н и й м а т е р і а л переконливо засвідчує ефективність компаративістичного інструментарію у трактовці сербського роману з огляду на його образне оформлення та смислові конфігурації. У їхньому комплексі з позиції сенсотворення вирізняються традиц ійн і та окрем і специфічн і механізми й закономірності, властиві функціонуванню кожної зі стратегій, актуалізованих у творах сербських романістів ХХ – початку ХХІ сторіччя й зокрема М. Продановича. У першому розділі “Теоретичні засади й категор іально -систематизац ійн і координати стратегій компаративістики: історичні парадигми й сучасний дискурс” наголошено на етапах та напрямах розвитку літературознавства, зокрема в інтердисциплінарних вимірах , які оптимально відповідають змістовності романів, виокремлених у сербському національному літературному дискурсі. Важливо, що в цьому розділі авторка вичленувала систему компаративістичних напрямів і встановила ієрархію їхніх опорних категорій, із опорою на праці відомих представників цієї наукової сфери. Водночас, гадаю, варто було б докладніше затриматися на історії виокремлення студій над літературною синестезією. У другому розділі “Сербський роман ХХ – ХХІ сторіч як поле компаративістичних прецедентів” здійснено огляд виявів і н тертек с т уальност і , екфразису, і нтермедіальност і та імаголог і ї – образних рішень, сумірних зі стратегіями компаративістики, інструментарій яких базується на інтертекстуальному, семіотичному та імагологічному підходах. У цьому напрям і досл ідницького пошуку авторка слушно згрупувала й систематизувала л і тературний матеріал, уведений у наукову парадигму з компаративістичної платформи . Дослідниця звернулася до осяжного корпусу романних текст ів р і зних періодизаційних етапів національного літературного процесу від початку ХХ с тол і т т я для перек онливо го апелювання до такого масштабного явища, як сербський роман. Слово і Час. 2018 • №12114 У третьому розділ і “Міжтекстові зв’язки у сербському романі помежів’я ХХ–ХХІ стор і ч : художн і р ішення М. Продановича” актуалізуються стратегії компаративістики й виокремлюються інтертекстуальність, паратекстуальність і гіпертекстуальність в окремих романах доробку сучасного письменника . Важливо , що Н . Білик визначила своєрідні комбіновані мистецькі рішення в художній розбудові романів. У четвертому розд іл і – “Синтез міжтекстових форм і функцій: досвід системного симбіозу ” досл ідниця виокремила модель внутрішньовидового комбінування потужностей міжтекстової стратегії компаративістики, доцільну для поглибленого розгляду особливої валентност і образного матеріалу, сумірного із цією стратегією. Аналітичним планом цього розд ілу й зокрема акцентом на симбіотичному аспекті інтертекстуально-паратекстуального та інтертекстуально-метатекстуального єднання репрезентовано науковий підхід, суттєвий для докладнішої систематизації обраного творчого матеріалу і для його точнішого осмислення, що впливає на змістовність твору загалом. П ’ятий розділ “ Інтермедійність у сербському романі на межі тисячоліть”, спрямований на компаративістичний аспек т образних в ідпов ідностей екфразису, і н термед іальност і та синестезії в репрезентативних сучасних сербських романах, згуртовує в системній цілісності різноманітний спектр поетики, охоплює численні версії оформлення екфразису, актуально увиразнюючи з -пом іж них своєр і дний умовно міметичний, умовно атрибутований і неміметичний і неатрибутований варіанти на матеріалі дискурсу сербського роману помежів’я ХХ – ХХІ століть. В а ж л и в о , щ о ш л я х о м компаративістичного підходу авторка виокремлює в романі М. Продановича “Вечеря у Святої Аполлонії” також художній досвід інтермедіального роману-“метафрески”. Н а о с о б л и в у у в а г у , г а д а ю , заслуговує приклад застосування компаративістичного інструментарію для розкриття в романній поетиці потенціалів кольорово -емоційної синестез і ї і з суттєвими проекціями в ній своєрідних, орієнтованих образотворчим мистецтвом віх творчого світогляду автора , що розширює контекст дослідження і , відповідно, розгалужує його аналітичний план. У шостому розділі – “Інтермедійно- міжтекстов і модифікац і ї у фокус і і н т е рд и с к у р с и в н о с т і : п р а к т и к а комплементарного моделювання” – авторка здійснила ідентифікацію й систематизацію такої взаємодії стратегій компаратив істики , якою вдається репрезентувати нюанси літературної поетики, сформовані нею комбінації, чий зміст набуває повного розкриття з визнанням їхнього комплементарного кшталту. Достовірність розкритого у праці аспекту посилюється фігуруванням в обраному теоретико-методологічному підґрунті як наукових тез , зокрема В . Т. Мітчелла , Л . Такумбетово ї , Б. Успенського , так і спостережень М. Продановича над власною мистецькою методикою, що скеровує до розробки такого напряму студій, який увиразнила авторка монографії. Важливе й визначення Н. Білик цієї перспективи стратегій компаративістики. З неї вдалося окреслити алгоритми реалізаці ї нетипових модифікацій сполучень образних відповідник ів цих стратегій, зокрема й залучаючи нел і т е рат урн і з н а к о в і с и с теми , насамперед у показовому творі “Еліша в країні Святих коропів” М. Продановича. З д о б у т о к а в т о р к и с т а н о в и т ь компаративістичне визначення нею теоретико -методолог ічного шляху виведення однієї з таких модифікацій на рівень роману-“метаоперети”. Сьомий розділ “Імагологічна проекція в поетиці сербського роману нового міленіуму” пропонує науковому загалу модель оперування імаголог ічним і н с трументар і єм , як а дає змо г у репрезентувати оригінальні етноіміджі, що ввібрали сучасні вияви певних нац і ональних ментальностей та профілі їхніх історичних оприявлень. Ці прийоми набули дієвості для яскравого й різнобічного бачення постатей українця, англійця, росіянина – представників національних спільнот, активних у сучасних соціокультурних процесах. 115Слово і Час. 2018 • №12 На мою думку, позитивну роль у праці відіграло мотивоване композиційністю стратегій компаративістики порівняльне співвідношення диференційованих д о с л і д н и ц е ю с и м б і о т и ч н о г о і комплементарного аспектів образного матеріалу висвітлених романів. Отже, авторці рецензованої монографії вдалося з перспективи українського порівняльного літературознавства к омплек сно , р і з носпрямовано й аналітично висвітлити проекцію стратегій компаративістики в сербському романі порубіжжя ХХ – ХХІ сторіч і накреслити панораму відповідностей образних рішень цим стратегіям. Дослідження правомірно узагальнюється підсумком про доктринальну роль у сербському романі міжтекстових зв’язків, інтермедійності та імагології, що своїми прецедентними результатами в цій художній практиці засвідчили продуктивність і плідність у статус і методолог ічних знарядь компаративістики, передусім у розкритті формосмислової багатоплановості складників структури літературного твору “великої ” епічної форми . Ці аспекти літературного твору зрештою засвідчили очевидну закономірність утілення в історико -літературному дискурсі тріади постмодерністської, post- постмодерністської та постгуманістичної ідеології. Результати праці Н. Білик можуть бути використані в курсах лекцій з історії сербської літератури та літературної компаративістики, а також при укладанні підручників та посібників з історі ї сербської літератури й порівняльного літературознавства. Перспективи рецензованої монографії сл ід безпосередньо пов ’язати з потенційним розгалуженням емпіричного плану компаративістики й розвитком наукової рецепції сербської національної літератури. Вікторія Зарва Отримано 6 жовтня 2018 р. м. Бердянськ