Село Требухів у роки Голодомору 1932–1933 років

У статті, на основі аналізу неопублікованих джерел, здійснено спробу дослідити Голодомор 1932-1933 рр. на локальному рівні, взявши за основу с. Требухів Броварського району Київської області....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2013
Автор:	Бараннік, А.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут історії України НАН України 2013
Назва видання:	Краєзнавство
Теми:	Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166788
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Село Требухів у роки Голодомору 1932–1933 років / А. Бараннік // Краєзнавство. — 2013. — № 1. — С. 17-21. — Бібліогр.: 42 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-166788
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1667882020-03-04T01:26:05Z Село Требухів у роки Голодомору 1932–1933 років Бараннік, А. Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення У статті, на основі аналізу неопублікованих джерел, здійснено спробу дослідити Голодомор 1932-1933 рр. на локальному рівні, взявши за основу с. Требухів Броварського району Київської області. В статье, на основе анализа опубликованных источников, предпринята попытка исследовать Голодомор 1932-1933 гг. на локальном уровне, взяв за основу с. Требухив Броварского района Киевской области. In this paper, based on the analysis of a wide range of unpublished sources, an attempt to investigate the Holodomor of 1932-1933 at the local level, based on village of Trebukhiv, Brovary district, Kyiv region. The main attention is paid to the conditions, course and consequences of the Holodomor village Trebukhiv in the all historical context. 2013 Article Село Требухів у роки Голодомору 1932–1933 років / А. Бараннік // Краєзнавство. — 2013. — № 1. — С. 17-21. — Бібліогр.: 42 назв. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166788 94(477.41):341.485-058.244]”193” uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення
spellingShingle	Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення Бараннік, А. Село Требухів у роки Голодомору 1932–1933 років Краєзнавство
description	У статті, на основі аналізу неопублікованих джерел, здійснено спробу дослідити Голодомор 1932-1933 рр. на локальному рівні, взявши за основу с. Требухів Броварського району Київської області.
format	Article
author	Бараннік, А.
author_facet	Бараннік, А.
author_sort	Бараннік, А.
title	Село Требухів у роки Голодомору 1932–1933 років
title_short	Село Требухів у роки Голодомору 1932–1933 років
title_full	Село Требухів у роки Голодомору 1932–1933 років
title_fullStr	Село Требухів у роки Голодомору 1932–1933 років
title_full_unstemmed	Село Требухів у роки Голодомору 1932–1933 років
title_sort	село требухів у роки голодомору 1932–1933 років
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2013
topic_facet	Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166788
citation_txt	Село Требухів у роки Голодомору 1932–1933 років / А. Бараннік // Краєзнавство. — 2013. — № 1. — С. 17-21. — Бібліогр.: 42 назв. — укр.
series	Краєзнавство
work_keys_str_mv	AT baranníka selotrebuhívurokigolodomoru19321933rokív
first_indexed	2025-07-14T22:45:01Z
last_indexed	2025-07-14T22:45:01Z
_version_	1837664152317853696
fulltext	На початку 30-х років ХХ століття Україна пережила чи не найстрашнішу трагедію, яка увійшла в історію під назвою Голодомор 1932- 1933 років. Ця трагедія торкнулась майже кожної родини, а кількість її жертв нині можна підрахувати лише приблизно. За радянських часів про це замовчували, лише у "перебудов - ному" 1987 році в УРСР вийшли друком перші дві статті, у яких голод згадувався як загально - відомий факт [1; 249-250]. У роки незалежності, науковці нарешті отримали змогу всесторонньо дослідити Голодомор. Так згідно з даними судової науково-демографічної експертизи Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.Птухи НАН України, від голоду 1932-33 рр. померло 3941000 осіб, а непрямі втрати становили 6122000 [2; 14]. Як, зазначають дослідники, найсмертоноснішим був червень 1933 р., коли щодоби в середньому помирало 34171 осіб. Історики віднайшли в архівах 1022 кримінальних справ за фактом людоїдства, скоєних у областях України в 1932-1933 рр. [3.] Свідки, які лишили спогади про той злочин, стверджували, що він був спланований сталін - ським державно-партійним керівництвом. Сучасні дослідники, опираючись на широке коло архівних документів та матеріалів довели, що Голодомор – це свідома політика геноциду сталінського режиму щодо української нації. Так, С. Кульчицький вказує, що голод мав місце у багатьох зернових районах СРСР, але: «на національну спрямованість геноциду вказує та обставина, що заблокованою з метою організації повального голоду територією були два адміні - стративно-політичні утворення, в яких чисель - ність українців переважала 2/3-х – УРСР і Кубань» [4; 229]. На сьогодні є чимало дослідників, які від ки - дають тезу про штучність цієї трагедії, вка зуючи на те, що голод був викликаний неспри ят ли вими погодними умовами та за своїми мас штабами охопив весь південний захід СРСР. Про те при - хильники даної концепції не можуть пояс ни ти факти того, що «у зимові місяці 1932-1933 рр. у селян відбирали останній мішок кар топлі, пляшку молока, склянку пшона, в’язку цибулі, словом все, що надавалося до їжі» [5; 194]? Зрештою, з огляду на всі існуючі дискусії навколо однієї з наймасштабніших гуманітарних катастроф в ХХ столітті, Голодомор 1932-1933 років був визнаний актом геноциду українського народу, здійсненого тоталітарним репресивним сталінським режимом [6]. Підсумки і наслідки Голодомору ввесь час корегуються й уточнюються. Загальна картина від повідних подій нині вже більш-менш зрозу - міла. Водночас, потребує ґрунтовнішого дослід - ження питання Голодомору на місцевому рівні. Ця стаття має на меті розкрити перебіг Голодо - мору в селі Требухів Броварського району Київ - ської області. За минулі 21 рік незалежності, питанням голо - ду в с. Требухові займалися в основному місцеві краєзнавці [7, 8]. Здебільшого пік інте ресу припав на початок 1990-х років, на 60- річ чя трагедії. Стаття базується на неопублікованих свідчен - нях очевидців трагедії, зібраних старшим науко - вим співробітником Броварського краєзнавчого музею Овдієнко Марією Григорівною, і які були надані автору для опрацювання. Також автором були проаналізовані опубліковані дже рела та вивчені спогади місцевих жителів про голод, які зберігаються в фондах Броварського музею. Да - них про голод в державному облас ному архіві Київської області, де зберігається більшість акто - вих джерел місцевої влади, поки що не виявлено. Напередодні голоду, село Требухів було од ним із найбільших у Броварському районі (на 1927 р. 17 УДК 94(477.41):341.485-058.244]”193” Анатолій Бараннік ( м. Київ) СЕЛО ТРЕбуХІВ у РОКИ ГОЛОдОМОРу 1932–1933 РОКІВ У статті, на основі аналізу неопублікованих джерел, здійснено спробу дослідити Голодомор 1932-1933 рр. на локальному рівні, взявши за основу с. Требухів Броварського району Київської області. Ключові слова: Голодомор, село Требухів, Броварський район, колективізація, розкуркулення. у ньому мешкало 4701 особа і було зафіксовано 993 домогосподарства [9; 541]). Відо мо, що на початку 1930-х років поряд із селом розташо - вувалася військова частина, функ ці онування якої створювало можливості для працевлашту - вання декому з селян (в подаль шому та робота врятує їхнім родинам життя). Перший колгосп у Требухові був створений у 1930 р. на основі місцевої артілі [10; 532] у роз пал репресій проти заможних селян [9, с. 541]. В умовах кампанії "ліквідації куркуля як класу" селяни мали один вихід – йти до колгоспу [12]. За свідченням очевидців, голод у Требухові розпочався у 1932 році і спровокований він був тим, що у людей представники влади відбирали всі їстівні припаси. Як пригадує житель села Ф. Лук’яненко: «У 1932–1933 рр., коли велася масова колективізація, урожай був звичайний, як і в інші роки. Засухи не було. Хліб здали державі до зернини, не залишили ні на посів, ні для виплати на трудодні» [13]. Процедуру відби рання всього їстівного яскраво описала житель ка села О. Голець: «Картоплю в нас забрали всю з погреба і дві ями з города. І ква - солю забрали – все забрали» [14]. Майже всі, хто пережив терор голодом, відзначають очевидці, звертали увагу на той факт, що "обирали до нитки" саме тих жите лів села, хто не вступив до колгоспу [11,15]. При цьому, як згадував Ф. Лук’яненко, рекві зиції здійснювали самі односельці: «Акти вісти села, переважно з бідняків, від імені сільради без документів і повноважень ходили по селу брига дами чоловік по п’ять. Заходили майже в кожну хату і нишпорили по закутках, по коморах, штри кали прутами по городах, забирали всі продукти, не тільки картоплю, зерно, а й квасолю. Якщо в печі було щось варене в горщиках, також забирали» [13]. При кметно, що ніхто з селян не чинив спротиву [13]. Такій беззахисній пове дінці людей ймо вірно сприяла пам'ять про звірства ВЧК у 1920-му році (тоді в помсту за антибільшо вицьке повстання розстріляли кож - ного деся того требухівця) [16;105]. Дехто з тре бу хівців вдавався до спроб приховати своє май но, але більшість селян й цього не робили, бо як свідчать спогади Оксюти Ольги Архи пів - ни: «Боронитися чи щось заховати було немож - ливо, адже грабували односельці. А в селі всі знали одне одного і втаїти щось не можна було» [15]. У цей час селяни рятувались тим, що спроду - вали все що мали на ярмарках у сусідніх селах: Димерці та Оглаві (Гоголеві) так як сусідньому місті Бровари відчувася дефіцит продовольчих товарів [13]. Власники молочної продукції з метою продажу ходили пішки (щонайменше 20 км) до Києва, де на виручені кошти могли придбати хліб ( у магазинах відпускали одну хлі - бину на руки) [17]. Дехто з требухівців у по шу ках хліба відважувався потрапити до Захід ної Укра - їни[19], інші прокладали маршрут до «Кацап - щини» (так селяни називали сучасну Росію) [18], зазвичай до міста Воронежа. Одним із та ких був Федір Юхимович Лук’яненко (1908 р. н.), який пригадував: «А в селі людей мерло дуже багато. Умер сусід – Рульовий пацан. Викопали яму. Доки принесли на грабовище покійника, а в тій ямі вже двоє лежать. Не було кому ям копать для покійників» [13]. Щоб вижити, багато хто вдавався до жебра - кування (виникла навіть спеціальна назва для цього – «ходить по клинки» – маленькі різані шматочки хліба) [17]. Окремо слід зупинитися на раціоні харчу - вання в період 1932-1933 років. Взимку із за - лиш ків борошна селяни варили ріденьке пійло (затірку) [18,20], ловили котів, псів, пацюків, тхорів, а «навесні 1933 р. поїдали все…траву, кропиву, дикий щавель, на болотах шукали ситняг» [13]. Чуняк Ганна Нечипирівна так описувала повсякденне життя родини в той час: «мати і батько, щоб якось прогодувати сім’ю, ходили на базар: у понеділок в Оглев, у середу в Димерку, а в вівторок і в четвер — на базар у Київ. Я, як найстарша, варила їсти. У нас був 10-літровий чавун, що ледве влазив у піч. Я вари ла в ньому горобиний щавель, нарваний у Трепетнику. Тоді щавлю ще не сіяли в городах – не мали поняття, а горобиний щавель був дрібний, як пальчик. У той чавун я дрібно кришила штук три картоплини і забіляла молоком. Така була їжа. Варили ще бадилля з редьки, бурячиння» [17]. Діти їли хрущів, "наповнювали животи" зеленими вишнями, аличею, яблуками тощо. Селяни примудрялися із бур’яну варити навіть щось схоже на борщ [18], також варили «горо биний щавель, лободу» [21]. Таким чином, т.зв. «борщик» врятував життя багатьом голодуючим [22; 23]. 1’2013Анатолій Бараннік ( м. Київ) 18 Майже всі очевидці вказували на той факт, що наявність корови давала можливість вижити. Селяни варили собі кашу з подрібненої лободи, яку заливали молоком [14, 23]. Коли ж вдавалося нарешті дістати борошна, щоб спекти хліб, то люди вмирали, коли відразу його з`їдали. Свідок О. Голець описувала випа - док, коли в її дядька О. Грінченка померло відразу троє дітей, які з’їли гарячих випічок бо: «були такі голодні, що не дали, щоб прохололо, а стали їсти гаряче» [14]. Траплялися випадки канібалізму [24, 25, 26]. Так, Куць Надія Миколаївна переповідала почу те від своєї матері: «від голоду люди їли родичів, які тільки-тільки померли. Як тільки помер хтось, відрізали шматки м’яса, варили і їли» [24]. Голод сприяв буквально здичавінню людей, за найменшу крадіжку злодія забивали до смерті [18].З метою врятувати своїх дітей, батьки відвозили їх до Броварів і лишали на вулиці з надією що їх заберуть до притулку [19, 27]. Померлих було стільки, що ховали або в спільних могилах, або – взагалі, прямо на го - роді під хатою [28]. Часом люди були настільки знесилені, що й ями не копали, трупи лежали просто там де людина померла [29]. Про - копенко Єлизавета Петрівна пригадує: «У голо - довку мерло стільки людей, що не вправлялися копать ями. Вкидали в одну яму по двоє, троє, четверо людей. Бувало, копали ями наперед – сьогодні, щоб завтра не копать, бо надоїдало. А на другий день прийдуть, а яма вже повна. Хоронили без трун, а просто так – скидали мертвих як попало в землю, прикидали землею і все» [27]. Її свід чення підтверджують інші очевидці, при цьому уточнюючи, що сільська рада навіть виді ляла спеціальні підводи, які їздили селом і забирали померлих: «Трупи звозили на гробовище. Ніхто за підводою не йшов, ніхто не плакав. Копали неглибоку яму, підважували плечима підводу, перевертали. Трупи безладно падали в ямку, викопану з таким розрахунком, щоб трупи заповнювали її врівні із землею. Потім над трупами насипали невеличкий горбочок землі і знову їхали збирать трупи» [30], про це свідчить Прудкий Петро Єгорович. На сьогодні в селі збереглися сліди двох цвинтарів, на яких ховали в спільних могилах жертв Голодомору, одне з них, т.зв. «Варченкове» було навіть спеціа лізо ване, на ньому ховали тільки дітей. На літо 1933 року Голодомор в селі припи - нився [10; 533]. Кількість померлих в часи Голо - до мору в с. Требухів підрахувати вкрай важко. Василь Іванович Колко пригадує: «помер при - близно кожен четвертий житель села» [31; 3], Федір Юхимович Лук’яненко –: «вимерла третя частина населення» [13]. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932–1933 років в Україні подає дані, що за свідченням очевидців від голоду на селі померло близько 400 людей [22; 234]. Ця трагедія назавжди увійшла в пам'ять требухівців. Нині на головному цвинтарі села стоїть пам’ятний хрест всім жертвам Голодо - мору, а щороку в останню суботу листопада на вікнах требухівців мерехтить вогник свічі, - символ пам’яті і скорботи за всіма, хто став жертвою геноциду. Село Требухів у роки Голодомору 1932–1933 років 19 Джерела та література 1. Кульчицький С. В. Голодомор 1932—1933 pp. як геноцид: труднощі усвідомлення. – К.: Наш час, 2007. – 424 c. 2. Зарова Т. Голодомор / Тетяна Зарова // Країна. – 2011. – № 45(98). – С. 14. 3. Постанова Апеляційного суду міста Києва від 13 січня 2010 року у розслідуваній Службою без пе - ки України кримінальній справі про геноцид в Укра - їні у 1932-1933 роках. [Електронний ресурс] – Ре - жим доступу: http://www.memory.gov.ua/ua/509.htm 4. Кульчицький С. В. Голодомор 1932–1933 pp. як геноцид: труднощі усвідомлення. – К.: Наш час, 2007. — 424 с. 5. Кульчицький С. Голодомор-33: сталінський задум та його виконання // Проблеми історії Укра - їни: факти, судження, пошуки. – № 15 – Київ: Інститут історії України НАН України, 2006. – C. 190–264. 6. Закон України Про Голодомор 1932-1933 ро - ків в Україні. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/376-16 7. Мельник В. Голод-33. До 60-річчя наці ональ - ної трагедії / Володимир Мельник // Нове життя. – 1993. – 21 січня. – С. 3. 8. Сом М. Требухівський Голодомор-33 / Мико - ла Сом // Нове життя. – 4 серпня. – С. 3. 9. Гузій В. Про золоту очеретину: Броварщина. Науково-популярне дослідження. – Київ: Світ Успі ху, 2012. – 608 с. 10. Історія поселень броварського краю: Від ста родавніх часів і до сьогодення. – Бровари: Водо грай, 2003. – 640 с. / Броварська минувшина; книга 3/. 11. Зі спогадів жительки села Требухів Бори - сенко Уляни Петрівни, 1922 р. н. про Голодомор в с. Требухів 1932-1933 рр., записаних старшим науковим співробітником Броварського краєзнав - чого музею Овдієнко М.Г. 12. Спогади Гладкої Катерини Василівни, 1927 р. н. про Голодомор в селі Требухів. Матеріал з Броварського краєзнавчого музею. 13. Зі спогадів жителя села Требухів Федора Юхимовича Лук’яненка, 1908 р. н. про Голодомор в с. Требухів 1932-1933 рр., записаних старшим науковим співробітником Броварського краєзнав - чого музею Овдієнко М.Г. 14. Зі спогадів жительки села Требухів Ольги Павлівни Голець, 1929 р. н. про Голодомор в с. Тре бухів 1932-1933 рр., записаних старшим науковим співробітником Броварського краєзнав - чого музею Овдієнко М.Г 15. Спогади Оксюти (Бабич) Ольги Архипівни, 1924 р. н. про Голодомор в селі Требухів. Матеріал з Броварського краєзнавчого музею. 16. Літописна скарбниця: нариси історії Бро - вар ського краю (радянський період та доба неза - лежності України). Уклад. І. Доцин. – Бровари: Водограй, 2003. – 640 с. /Броварська минувшина; книга 2/. 17. Зі спогадів жительки села Требухів Чуняк (Крисько) Ганни Ничипорівни, 1922 р. н. про Голодомор в с. Требухів 1932-1933 рр., записаних старшим науковим співробітником Броварського краєзнавчого музею Овдієнко М.Г. 18. Зі спогадів жительки села Требухів Федори Андріївни Овдієнко, 1914 р. н. про Голодомор в с. Требухів 1932-1933 рр., записаних старшим науковим співробітником Броварського краєзнав - чого музею Овдієнко М.Г. 19. Зі спогадів жительки села Требухів Ковба - синської (Сом) Ольги Володимирівни, 1930 р. н. про Голодомор в с. Требухів 1932-1933 рр., запи - саних старшим науковим співробітником Бровар - ського краєзнавчого музею Овдієнко М.Г. 20. Зі спогадів жителя села Требухів Григорія Калениковича Овдієнка, 1914 р. н. про Голодомор в с. Требухів 1932-1933 рр., записаних старшим науковим співробітником Броварського краєзнав - чого музею Овдієнко М.Г. 20. Зі спогадів жителя села Требухів Григорія Калениковича Овдієнко, 1914 р. н. про Голодомор в с. Требухів 1932-1933 рр., записаних старшим науковим співробітником Броварського краєзнав - чого музею Овдієнко М.Г. 21. Зі спогадів жителя села Требухів Григорія Калениковича Овдієнко, 1914 р. н. про Голодомор в с. Требухів 1932-1933 рр., записаних старшим науковим співробітником Броварського краєзнав - чого музею Овдієнко М.Г. 22. Національна книга пам'яті жертв Голо до - мору 193231933 років в Україні. Київська область. – К.: «Буква», 2008. – 1374 с. 23. Зі спогадів жителя села Требухів Павла Пан - телійовича Голець, 1919 р. н. про Голодомор в с. Требухів 1932-1933 рр., записаних старшим науковим співробітником Броварського краєзнав - чого музею Овдієнко М.Г. 24. Зі спогадів жительки села Требухів Куць Надії Миколаївни, 1957 р. н. про Голодомор в с. Требухів 1932-1933 рр., записаних старшим нау - ковим співробітником Броварського краєзнавчого музею Овдієнко М.Г. 25. Зі спогадів жительки села Требухів Ника - нор шиної Софії про Голодомор в с. Требухів 1932-1933 рр., записаних старшим науковим спів - робітником Броварського краєзнавчого музею Овді єнко М.Г. 26. Спогади Каленченко Олександри Федо - рівни про Голодомор в селі Требухів 1932-1933 рр. Матеріал з Броварського краєзнавчого музею. 27. Зі спогадів жительки села Требухів Проко - пен ко Єлизавети Калениківни, 1922 р. н. про Голо - до мор в с. Требухів 1932-1933 рр., записаних стар шим науковим співробітником Броварського краєзнавчого музею Овдієнко М.Г. 28. Зі спогадів жительки села Требухів Овді - єнко Софії Іванівни, 1928 р. н. про Голодомор в с. Требухів 1932-1933 рр., записаних старшим нау - ковим співробітником Броварського краєзнавчого музею Овдієнко М.Г. 29. Зі спогадів жительки села Требухів Овді - єнко Надії Іванівни, 19.. р. н. про Голодомор в с. Требухів 1932-1933 рр., записаних старшим науковим співробітником Броварського краєзнав - чого музею Овдієнко М.Г. 1’2013Анатолій Бараннік ( м. Київ) 20 Село Требухів у роки Голодомору 1932–1933 років 21 Анатолий Баранник Село Требухов в годы Голодомора 1932-1933 годов В статье, на основе анализа опубликованных источников, предпринята попытка исследовать Голодомор 1932-1933 гг. на локальном уровне, взяв за основу с. Требухив Броварского района Киевской области. Ключевые слова: Голодомор, село Требухив, Броварской район, коллективизация, раскулачивание. Anatoliy Barannik Village Trebukhiv in the holodomor years 1932-1933 In this paper, based on the analysis of a wide range of unpublished sources, an attempt to investigate the Holodomor of 1932-1933 at the local level, based on village of Trebukhiv, Brovary district, Kyiv region. The main attention is paid to the conditions, course and consequences of the Holodomor village Trebukhiv in the all histori- cal context. Key words: Holodomor, Brovarsky area, village Trebukhiv, collectivization, dispossession. 30. Зі спогадів жителя села Требухів Прудкого Петра Єгоровича, 1934 р. н. про Голодомор в с. Требухів 1932-1933 рр., записаних старшим нау - ковим співробітником Броварського краєзнавчого музею Овдієнко М.Г. 31. Колко Н. Спогади В.І. Колка про Голодомор в селі Требухів 1932-1933 рр./ Наталія Колко //Нове життя – 1993. – 4 серпня. – С. 3. 32. Єфименко Г. Так звана незалежність так зва - них республік / Геннадій Єфименко // Український тиждень. – 2012. – №46(263) – С. 40-43. 33. Мотиль О. СРСР як Російська імперія / Олек сандр Мотиль // Український тиждень. – 2012. – №46(263) – С. 44-45. 34. Кульчицький С. Російська партійна дикта - тура / Станіслав Кульчицький // Український тиж - день. – 2012. – №46(263) – С. 46-49. 35. Зі спогадів жительки села Требухів Костяної (Мельниченко) Ксенії Миколаївни, 1924 р. н. про Голодомор в с. Требухів 1932-1933 рр., записаних старшим науковим співробітником Броварського краєзнавчого музею Овдієнко М.Г. 36. Зі спогадів жительки села Требухів Хромець (Сом) Віри Іванівни, 1948 р. н. про Голодомор в с. Требухів 1932-1933 рр., записаних старшим науко вим співробітником Броварського краєзнав - чого музею Овдієнко М.Г. 37. Зі спогадів жительки села Требухів Сом Уля ни Федорівни, 1919 р. н. про Голодомор в с. Требухів 1932-1933 рр., записаних старшим науковим співробітником Броварського краєзнав - чого музею Овдієнко М.Г. 38. Зі спогадів жительки села Требухів Ков - басин ської Проні Костянтинівни, 1922 р. н. про Голодомор в с. Требухів 1932-1933 рр., записаних старшим науковим співробітником Броварського Музею Овдієнко М.Г. 39. Зі спогадів жительки села Требухів Мель - ниченко Пелагеї Лазарівни, 1918 р. н. про Голо - домор в с. Требухів 1932-1933 рр., записаних старшим науковим співробітником Броварського краєзнавчого музею Овдієнко М.Г. 40. Зі спогадів жительки села Требухів Прудкої (Голець) Надії Олександрівна, 1932 р. н. про Голо - домор в с. Требухів 1932-1933 рр., записаних стар - шим науковим співробітником Броварського краєзнавчого музею Овдієнко М.Г. 41. Спогади Костяного Василя Петровича про Голодомор в селі Требухів 1932-1933 рр. Матеріал з Броварського краєзнавчого музею. 42. Мельниченко А. Спогади М.К. Чечотки про Голодомор в селі Требухів 1932-1933 рр./Аліна Мель ниченко //Нове життя – 1993. – 4 серпня. – С. 3.

Село Требухів у роки Голодомору 1932–1933 років

Репозитарії

Схожі ресурси