"Румунські монографії повітів" як джерело до вивчення історії Трансністрії (1941–1944 рр.)
Публікація вводить в науковий обіг нові румуномовні джерела періоду Трансністрії, які доповнюють інформацію про діяльність окупаційної адміністрації на цих територіях....
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2013
|
| Назва видання: | Краєзнавство |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166789 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | "Румунські монографії повітів" як джерело до вивчення історії Трансністрії (1941–1944 рр.) / І. Моторна // Краєзнавство. — 2013. — № 1. — С. 22-25. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-166789 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1667892020-03-04T01:26:17Z "Румунські монографії повітів" як джерело до вивчення історії Трансністрії (1941–1944 рр.) Моторна, І. Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення Публікація вводить в науковий обіг нові румуномовні джерела періоду Трансністрії, які доповнюють інформацію про діяльність окупаційної адміністрації на цих територіях. Публикация вводит в научный оборот новые румуноязычные источники периода Транснистрии, которые дополняют информацию про деятельность оккупационной администрации на данной территории. A publication enters in a scientific appeal new sources in Romanian language of period of Transnistria, that complement information about activity of occupation administration on these territories. 2013 Article "Румунські монографії повітів" як джерело до вивчення історії Трансністрії (1941–1944 рр.) / І. Моторна // Краєзнавство. — 2013. — № 1. — С. 22-25. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166789 930.253(498)“1941-1944”:352 uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення |
| spellingShingle |
Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення Моторна, І. "Румунські монографії повітів" як джерело до вивчення історії Трансністрії (1941–1944 рр.) Краєзнавство |
| description |
Публікація вводить в науковий обіг нові румуномовні джерела періоду Трансністрії, які
доповнюють інформацію про діяльність окупаційної адміністрації на цих територіях. |
| format |
Article |
| author |
Моторна, І. |
| author_facet |
Моторна, І. |
| author_sort |
Моторна, І. |
| title |
"Румунські монографії повітів" як джерело до вивчення історії Трансністрії (1941–1944 рр.) |
| title_short |
"Румунські монографії повітів" як джерело до вивчення історії Трансністрії (1941–1944 рр.) |
| title_full |
"Румунські монографії повітів" як джерело до вивчення історії Трансністрії (1941–1944 рр.) |
| title_fullStr |
"Румунські монографії повітів" як джерело до вивчення історії Трансністрії (1941–1944 рр.) |
| title_full_unstemmed |
"Румунські монографії повітів" як джерело до вивчення історії Трансністрії (1941–1944 рр.) |
| title_sort |
"румунські монографії повітів" як джерело до вивчення історії трансністрії (1941–1944 рр.) |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166789 |
| citation_txt |
"Румунські монографії повітів" як джерело до вивчення історії Трансністрії (1941–1944 рр.) / І. Моторна // Краєзнавство. — 2013. — № 1. — С. 22-25. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| series |
Краєзнавство |
| work_keys_str_mv |
AT motornaí rumunsʹkímonografíípovítívâkdžerelodovivčennâístoríítransnístríí19411944rr |
| first_indexed |
2025-07-14T22:45:04Z |
| last_indexed |
2025-07-14T22:45:04Z |
| _version_ |
1837664155733065728 |
| fulltext |
22
У складному процесі переосмислення бага -
то вікової української історії важливу роль
покли кані відігравати джерела, що мають
спонукати до сучасних постановок проблем.
Відкриття та інтерпретація нової джерельної
бази періоду Другої світової війни стало ще
більш акту аль ним в період пожвавлення нау -
кової діяльності. До сих пір відкритим зали -
шається питання дослідження та публікацій
румуномовних доку ментів щодо Трансністрії.
За останнє десяти ліття в Україні вийшли
друком ґрунтовні роботи таких істориків,
як М. Михайлуца [3], Т. Вінц ков ський [1],
О. Новосьолов [5], що спираються на архівні
фонди періоду окупації в Державному архіві
Одеської області (далі – ДАОО) та розробляють
малодосліджені питання, такі як церковне
життя в даний період, діяльність українських
націоналістів та ін. Саме в цій архівній установі
зберігається найбільше документів в Україні,
які висвітлюють історію межиріччя Дністра та
Буга в період 1941–1944 рр. Тут нараховується
45632 справи в 670 фондів даного періоду, що
висвітлюють діяльність румунської окупацій -
ної адміністрації.
Основною метою даної публікації є вве -
дення нових румуномовних джерел, що висвіт -
люють історико-етнографічний та соціально-
економіч ний стан в повітах Трансністрії.
Такими джере лами можна назвати “моно -
графії”, які є звітами. В ДАОО зберігаються
“монографії” Балтського [7], Березівського [8]
та Овідіопольського [6] повітів. Авторами були
звичайні чиновники, які до науки ніякого від -
ношення не мали, але зано товані ними свід -
чення, спостереження представ ляють науковий
інтерес, оскільки висвітлюють різноманітні
сфери діяльності населення неза лежно від
етнічної приналежності. Зібрану інформацію
систематизовували і відправляли до архівних
установ. Тому основними завданнями є визна -
чення тенденції в політиці окупаційної адмі -
ністрації до румунського населення, про ана -
лізувати роботу шкіл, відновлення церков ного
життя, з іншого боку окреслити промис ловість,
сільськогосподарський комплекс.
Частково матеріали з даних звіту по Овідіо -
польському повіту були опубліковані І. Мотор -
ною [3] та по Балтському Кушніром В. Г. [2].
Складалися “монографії” за наступним пла -
ном: описувалась територія повітів, географічне
розташування, ріки, озера, рослинність, дослід -
жувався розвиток промисловості та агрокуль -
тур ного сектора, адміністративний устрій,
етнічний склад населення, освітні та духовні
установи, особлива увага також приділялася
описуванню тих сіл, де здебільшого проживали
румуни (молдовани).
В адміністративному плані, під час румун -
ської окупації Овідіопольський повіт об’єднував
три тодішніх адміністративних района – Овідіо -
польський, Біляївський, Вигодянський та ні мець-
кий район Францфельд (колишній Спарта ків -
ський). Балтський повіт складався з 7 районів –
Балтського, Савранського, Піщанського, Бер -
шад ського, Ободовського, Чечельницького і
Ольго пільського. Березівський в свою чергу з
Березівського району, Веселиновського, Мосто -
вого та німецького району Ландау.
За статистичними показниками звіту за 1943 р.
в Овідіопольському повіті проживали пере -
важно українці й румуни, була невелика частка
росіян та окремий район німців. В архівних
джерелах знаходимо наступні дані у відсотках:
українців – 43, 97% , 26, 64% – румунів (мол -
дован), 21, 73% – німців, росіян – 7, 44% та інші
етноси (болгари, поляки, литовці, вірмени, біло -
руси) – 0, 22%. Треба відмітити, що залишається
УДК 930.253(498)“1941-1944”:352
Ірина Моторна (м. Одеса)
“РуМуНСЬКІ МОНОГРАФІЇ ПОВІТІВ” ЯК дЖЕРЕЛО
дО ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ ТРАНСНІСТРІЇ (1941–1944 рр.)
Публікація вводить в науковий обіг нові румуномовні джерела періоду Трансністрії, які
доповнюють інформацію про діяльність окупаційної адміністрації на цих територіях.
Ключові слова: Трансністрія, “монографії”, повіти.
"Румунські монографії повітів" як джерело
до вивчення історії Трансністрії (1941–1944 рр.)
23
відкритим питання, як себе ідентифікували
молдовани, що проживали тут з XV ст., часів
володарювання Штефана чел Марє (Штефан
Великий). Уряд І. Антонеску називав їх місце -
вими румунами, які відірвалися від свого корін -
ня та не підтримували зв’язок з батьківщиною –
Великою Румунією [4, c. 64].
Чисельність населення повіту за національ -
ним складом можна визначити наступним
чином: місто Овідіополь – українців – 3485,
румунів – 1162. По Овідіопольському району –
8017 українців, 1542 румунів (молдован), 657
росіян, 28 німців, 15 поляків та 1 білорус.
Біляївський район – 18442 українці, 12107
румунів (молдован), 4379 росіян, 2795 німців,
61 литовець, 21 поляк, 18 болгар, 15 білорусів,
12 вірменів. Францфельдський район – 15431
німець, 300 українців, 70 румунів (молдован),
51 росіянин [4, c. 64].
Більшість населення Березівського повіту
складали українці, це близько 70%, крім них
було також 20% німців, 5% росіян, 4% румунів
(молдован) та 1% інших національностей.
Румуни (молдовани) в цьому повіті були
колоністами з Тираспільського та Ананьїв -
ського повітів. Здебільшого вони проживали
в російських селах. В джерелі зазначено, що
це було зроблено владою царської Росії для
того, щоб румуни забули свою мову та традиції.
Однак були села, де вони проживали компакт -
ними групами, зберігаючи свою мову, традиції
та віру. Більше всього румунів (молдован) про -
живало в наступних комунах: Сарінеєво – 327
чол., Гривоносова – 275, Хрущово-Маринівка –
205, Березівка – 180, Хартинівка – 180, Мос-
тове – 118 та Ястрибіново – 100. Загалом руму -
ни проживали в 22 селах повіту[8, арк. 51].
У “монографії” Балтського повіту чисель -
ність населення подана в наступному ракурсі:
румунів – 18567 чол., з яких 7139 проживали
в моноетнічних румунських (молдавських)
селах, інші 11428 – у змішаних, українців –
234833 чол., росіян та німців – 8840, усього –
262240 чол. У порівнянні з українцями румун -
ське насе лення складало 7,9%. По районах, в
Балтському проживали 48292, з них 10862
тільки в пові товому центрі, в Бершадському
районі – 52692, Ободовському – 24656,
Чечельницькому – 31019, Ольгопільському –
34327, Піщанському – 34103, Савранському
районі – 26289. Першопоселенцями краю за
текстом є румуни, які “через властивий їм
м’який характер” не змогли протистояти укра -
їнцям, росіянам, іншим переселенцям і посту -
пово втрачали свої землі, особливо родючі
чорноземи [7, арк. 21].
Неабияка увага приділялась відродженню
духовності. Це робилось для того, щоб показати
відмінність румунської влади від радянської.
В Балтському повіті на 1943 р. діяло 78 церков і
один монастир, а також 34 молитовних будинків.
З 58 служителів культу, тільки 23 приїхали з
Румунії, інші були місцевими. Натомість в
Березівському повіті діяли лише 8 церков, які
були відновлені румунською адміністрацією
[7, арк. 53]. Більш детальна інформація про
становище церков описано в “монографії”
Овідіопольського повіту. Автор зазначає кіль -
кість зруйнованих споруд, в яких селах, де на
1943 р. вже діють відбудовані церкви. Описано
також конфесійну ситуацію: в Овідіопольському,
Біляївському та Вигодянському районах насе -
лення було православним, в Францфельдському
районі жили католики та лютерани. В зазна -
ченому районі було 6 лютеранських парафій –
Фрейденсталь, Петерсталь, Адольфсталь, Нейс -
бург, Олександергільф, Грос-Лібенталь. Като -
лики проживали в Францфельді, Іозефсталі,
Марієнталі, Клейн-Лібенталі. Більшість церков -
них споруд були перебудовані в радянський час,
але потім були відновлені, служили в них з
німецької місії з Одеси [6, арк. 117].
Варто звернути увагу і на стан шкільної
освіти. Румунська влада велику увагу приділяла
освіті етнічних меншин, вважаючи, що по тріб -
но розпочати румунізацію межиріччя Дністра та
Буга. Знову ж таки, більш детально цей розділ
представлений в “монографії” Овідіопольського
повіту, тому що автором була шкільний інспек -
тор Л. Холбан. Зокрема, вона писала про те,
що шкільні споруди в селах, де велися воєнні
дії, таких як Вакаржани, Березань, Вигода,
повністю зруйновані. Піднімалося питання
румуно мов них шкіл. Тому, що останні школи з
румунською мовою викладання були зачинені в
1937 р. в селах Біляївського району (Троїцьке,
Яськи та Градениці). Тільки у 1942 р. були
відкриті або відновлені всі школи в повіті з
викладанням румунською мовою. Всі перші
класи 1941/1942 навчального року по всьому
повіту, українські чи російські було румуні -
зовано. Варто відмі тити, що адміністрація
1’2013Ірина Моторна
24
губернаторства приді ляла велику увагу саме
цьому району, тому що саме тут проживало
багато румун [4, с. 65].
Усього в Овідіопольському повіті нарахо -
вувалось 46 шкіл, з них 10 було з румунською
мовою навчання та 31 з українською, 5 з
російською та 10 німецькою. Серед вчителів
більшість також складали українці. Освіту
безпосередньо контролювала румунська адміні -
страція з Бухареста, але це не стосувалось
німецькомовних шкіл, які були підпорядковані
німецькому командуванню. Також при школах
Овідіополя були організовані курси румунської
мови для всіх учителів, які викладали в наці -
ональних навчальних закладах. Тут їм виклада -
ли як вчителі з самої Румунії, так і місцеві
педагоги молдовани [4, с. 65-66].
В 1941/1942 навчальному році були органі -
зовані курси румунської мови для вчителів не
румун в Овідіополі, Біляївці, Яськах, Граде -
ницях та Троїцькому. Ці курси були організовані
з ініціативи Повітового шкільного інспекторату
та працювали з березня до кінця навчального
року, викладали в них молдовські вчителі з
румунських шкіл. В липні 1942 р. всі вчителі
молдовани були розподілені по всім селам для
викладання румунської мови. Коли в серпні були
організовані курси румунської мови по всій
Трансністрії, в Овідіопольському повіті були
організовані 2 навчальних центра: в місті Ові -
діо полі з кількістю 47 іншоетнічних вчителів та
в комуні Біляївка з 83 іншоетнічних вчителів. На
цих курсах викладали вже вчителі, що приїхали
з Румунії [4, с. 66].
Більш узагальнююча інформація в наступних
двох “монографіях”. В Балтському повіті нара -
ховувалося 158 початкових шкіл, в які ходили
18337 учнів, 7 гімназій та 3 ліцеї. В Бере -
зівському повіті зі 108 шкіл 6 були румунськими,
де викладали 6 викладачів, що знали мову, один
комерційний ліцей в Березівці та 7 гімназій зі
сільськогосподарським напрямком. 42 школи
нараховувалося в Березівському районі, в Весе -
линівському – 25, в Мостовому – 28, в Ландау –
13 [8, арк. 85].
Не оминали увагою автори при складанні
описів повітів розвиток промисловості, сіль -
ського господарства та торгівлі. Зокрема вка -
зується кількість підприємств і обсяги вироб -
леної продукції, ринки збуту. Є аналіз стану
приватного сектора, його частки в структурі
економіки повітів. Подаються статистичні дані
в агрокультурному секторі, які саме виро -
щуються культури, розвиток тварин ництва.
Так, наприклад, в Балтському повіті обсяги
вироб ництва сільськогосподарської продукції
відображено у статистичних даних за 1940–
1943 роки. Вони дають можливість простежити
динаміку виробництва за часів радянської і
румунської влади. Так, обсяги площ, засіяних
озимою і яровою пшеницею, зменшились з
61225 га до 17505 га, жита з 16171 га до 4719 га,
ярового вівса з 6307 га до 4262 га. Натомість
збільшились площі під кукурудзу з 16016 га
до 69028 га, під озимий ячмінь з 13557 га до
30977 га, соняшник з 8927 га до 23361 га, просо
з 2165 га до 21254 га, горох з 3743 до 5146 га.
Збільшились площі для вирощування цукрового
буряка з 3900 га. до 9115 га, картоплі з 2168 га
до 7018 га, овочевих культур з 206 га до 1612 га
[7, арк. 12-13].
Розглядаючи промисловість повітів, треба
сказати, що румунська адміністрація намагалася
відновити заводи та фабрики. Це було визна -
чено потребами армії. В Балтському повіті
особлива увага приділялась відновленню цук -
рових заво дів в Чечельнику та Бершаді. Також
функціо ну вали 4 спиртних заводи, один завод з
вироб ництва пива, 25 олійнопереробних, 7 з ви -
роб ництва вершкового масла, працював вин -
завод та діяли 66 млинів. Окрім цього, діяли
заводи з виробництва мила, меблів, тканин,
тютюну та цегли [7, арк. 13].
Натомість в Березівському повіті було мен -
ше промисловості. На 1943 р. працювали 2 це -
хи з виробництва вершкового масла в Мосто -
вому та Весе линово. Також діяли бригади з
вилову риби на Тилігульському лимані та Бугу,
але все ж таки обсяг вилову риби був не такий
великий, як в радянський час. Відновили свою
роботу 3 олійно переробних цехи в Березівці,
Мосто вому та Веселиново, функціонувала фаб -
ри ка з пере робки коноплі, діяли 20 млинів, з яких
7 під німецькою адміністрацією [8, арк. 50].
В “монографії” Овідіопольського повіту
пред став лена про мисловість з всіх районів та
комун. Усього в цьому повіті функціонували 23
млини, 2 олійнопереробних цехи, 6 цехів з
переробки молока, 2 спиртових та 1 виноробний
заводи [6, арк. 174].
Підсумовуючи, можна сказати про те, що руко -
писні звіти-“монографії” є важливим дже ре лом
"Румунські монографії повітів" як джерело
до вивчення історії Трансністрії (1941–1944 рр.)
25
Джерела та література
1. Вінцковський Т. С. Організація системи
пропаганди ОУН на території Трансністрії //
Сторінки воєнної історії України. – Вип. 12. –
2009. – С. 249 – 254.
2. Кушнір В.Г. Румунські “монографії” як істо -
рико-етнографічне джерело //Записки історичного
факультету. – Вип. 20. – Одеса, Астропринт,
2009. – С. 260–266
2. Михайлуца М. І. Православна церква на
Півдні України в роки Другої світової війни (1939 –
1945). – Одеса, 2008. – 392 с.
3. Моторна І. В. Овідіопольський повіт в Транс -
ністрії (1941–1944 рр.): етнічний склад за матері -
алами Державного архіву Одеської області //
Краєзнавство. – №1-2. – 2010. – С. 64–67.
4. Новосьолов О. В. Політика Румунії щодо
укра їнських земель у період диктатури І. Анто -
неску (1940–1944 рр.). – Дис. на здобуття…
кандидата історичних наук. – Івано-Франківськ,
2008. – 218 с.
5. Державний архів Одеської області (далі
ДАОО), ф. Р-2357, оп. 1, спр. 444, 183 арк.
6. ДАОО, ф. Р-2358, оп. 1, спр. 99, 57 арк.
7. ДАОО, ф. Р-2361, оп. 1, спр. 38-а, 94 арк.
8. Саме так зустрічається в самому тексті доку -
менту “монографій”.
Ирина Моторная
“Румынские монографии уездов” как источник
по изучению истории Транснистрии (1941–1944 гг.)
Публикация вводит в научный оборот новые румуноязычные источники периода Транснистрии, которые
дополняют информацию про деятельность оккупационной администрации на данной территории.
Ключевые слова: Транснистрия, “монографии”, уезды.
Irina Motorna
“The Romanian monographs of districts” as source are
to the study of history of Transnistria (1941–1944)
A publication enters in a scientific appeal new sources in Romanian language of period of Transnistria, that
complement information about activity of occupation administration on these territories.
Key words: Transnistria, "monographs", districts.
для висвітлення історії межиріччя Дні стра та
Південного Бугу під час панування тут
румунської адміністрації. Вони висвітлюють
в статистичних даних соціально-економічний
зріз часів війни: промисловість, сільськогоспо -
дар ський комплекс, тваринництво. З історико-
етно гра фічної точки зору “монографії” дають
змогу представити етнічний склад повітів, по -
бачити основні тенденції в політиці губер -
наторської адміністрації стосовно румунського
(молдов ського) населення краю, висвітлення
історії тих комун, де більшість населення скла -
дали саме румуни (молдовани), роботу шкіл,
відновлення церковного життя. Працюючи над
вивченням рукописних звітів, не можна не
помітити, що більш повнішою в інформа -
ційному плані є “монографія” Овідіопольського
повіту. Ми зна ємо автора звітів, сам текст
розкриває повністю нам інформацію про повіт.
Натомість звіт Березівського повіту є більш
статистичним та має незакінчений вигляд. Але,
в будь якому випадку, вони складають важливу
частину джерельної бази історії Трансністрії та
дають змогу сучасним дослідникам по-новому
оцінити питання румунської окупаційної
політики в регіоні.
|