Микола Аркас у вимірі між професіоналізмом та патріотизмом

У статті розглянуто проблему співвідношення у творчому спадку М.М. Аркаса, композитора, історика, громадського діяча, професійних і патріотичних засад. Проаналізовано життєдіяльність М.М. Аркаса та виявлені основні чинники, що вплинули на формування його світоглядних уявлень і врешті сприяли стан...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2013
Автор: Березовська, Т.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2013
Назва видання:Краєзнавство
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166794
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Микола Аркас у вимірі між професіоналізмом та патріотизмом / Т. Березовська // Краєзнавство. — 2013. — № 1. — С. 55-60. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-166794
record_format dspace
spelling irk-123456789-1667942020-03-04T01:25:53Z Микола Аркас у вимірі між професіоналізмом та патріотизмом Березовська, Т. До 160-річчя з дня народження Миколи Аркаса У статті розглянуто проблему співвідношення у творчому спадку М.М. Аркаса, композитора, історика, громадського діяча, професійних і патріотичних засад. Проаналізовано життєдіяльність М.М. Аркаса та виявлені основні чинники, що вплинули на формування його світоглядних уявлень і врешті сприяли становленню у представника грецького роду українського менталітету. В статье рассматривается проблема соотношения в творческом наследии Н.Н. Аркаса, композитора, историка и общественного деятеля, профессионализма и патриотизма. Анализируется жизнедеятельность Н.Н. Аркаса и выявляются основные компоненты, что способствовали формированию его духовного космоса и становлению у представителя греческого рода украинского менталитета. The article examines the issues of rating the professional and patriotic constituents in the creative legacy of M.M. Arkas, - the composer, historian and social activist. By researching into the life of M.M. Arkas, the author uncovers the key factors and events that influenced the formation of his spiritual cosmos and thus eventually conduced to moulding the Ukrainian mentality in a member of the Greek kinship. 2013 Article Микола Аркас у вимірі між професіоналізмом та патріотизмом / Т. Березовська // Краєзнавство. — 2013. — № 1. — С. 55-60. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166794 94 (477) «Аркас» uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic До 160-річчя з дня народження Миколи Аркаса
До 160-річчя з дня народження Миколи Аркаса
spellingShingle До 160-річчя з дня народження Миколи Аркаса
До 160-річчя з дня народження Миколи Аркаса
Березовська, Т.
Микола Аркас у вимірі між професіоналізмом та патріотизмом
Краєзнавство
description У статті розглянуто проблему співвідношення у творчому спадку М.М. Аркаса, композитора, історика, громадського діяча, професійних і патріотичних засад. Проаналізовано життєдіяльність М.М. Аркаса та виявлені основні чинники, що вплинули на формування його світоглядних уявлень і врешті сприяли становленню у представника грецького роду українського менталітету.
format Article
author Березовська, Т.
author_facet Березовська, Т.
author_sort Березовська, Т.
title Микола Аркас у вимірі між професіоналізмом та патріотизмом
title_short Микола Аркас у вимірі між професіоналізмом та патріотизмом
title_full Микола Аркас у вимірі між професіоналізмом та патріотизмом
title_fullStr Микола Аркас у вимірі між професіоналізмом та патріотизмом
title_full_unstemmed Микола Аркас у вимірі між професіоналізмом та патріотизмом
title_sort микола аркас у вимірі між професіоналізмом та патріотизмом
publisher Інститут історії України НАН України
publishDate 2013
topic_facet До 160-річчя з дня народження Миколи Аркаса
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166794
citation_txt Микола Аркас у вимірі між професіоналізмом та патріотизмом / Т. Березовська // Краєзнавство. — 2013. — № 1. — С. 55-60. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
series Краєзнавство
work_keys_str_mv AT berezovsʹkat mikolaarkasuvimírímížprofesíonalízmomtapatríotizmom
first_indexed 2025-07-14T22:45:34Z
last_indexed 2025-07-14T22:45:34Z
_version_ 1837664184173592576
fulltext w!!! До 160-річчя з дня народження Миколи Аркаса Вже декілька десятиліть постать Миколи Миколайовича Аркаса (1853-1909) знаходиться у центрі уваги українських дослідників. Вивча - ється його життєдіяльність, творчий доробок, місце у хвилеподібних процесах українського відродження. Проте залишається відкритим питання про професійні навич - ки М.М. Аркаса. Адже в істо - рію він увійшов як автор опери «Катерина» – першої опери на сюжет Т.Г. Шев ченка, книги «Історія України-Русі» – пер - шого популярного ілюстро - ваного видання з історії Укра - їни. Крім того він заснував пер шу на Півдні України по - чат кову школу з українською мовою навчання та став фунда - тором Миколаївського това - риства «Просвіта». Лише один перелік діяль - ності М.М. Аркаса, з одного боку, викликає подив своїм різно маніт тям і розпороше - ністю інтересів, з другого – ге не рацією саме культового продукту. М.М. Аркас першим в Україні репрезентував твори загальнонаці онального й історичного значення. Та чи мала змогу особистість без фахової освіти та певних навичок долучитися до таких мас штаб них про ектів. І що саме переважає у них – глибокий професіоналізм чи широкий патрі отизм? Звернемося до історичної постаті М.М. Арка - са і розглянемо її у громадському та приватному житті, зробивши спробу прояснити поставлене запитання. Аркаси прибули до Миколаєва у 1794 р. з Греції, рятуючись від турецького геноциду. Покинули місто у 1919 р., рятуючись від біль - шовицьких утисків. 125 років вони проживали у Миколаєві і залишили достатньо великий родин - ний архів. В основному він зосе реджений у Миколаївському обласному кра - є знавчому музеї та Дер жав ному архіві Мико лаївської області. Частка родинного ар хіву потра - пила до Київського державного музею театраль ного, музичного та кіномис тецтва України. Лис - ти до ви датних діячів україн - ської культури зберігаються в Інсти туті рукопису наці ональ ної біблі отеки України імені В. Вер - над ського. Матеріали, зібрані Л.С. Кауф маном, авто ром пер - шої монографії про М.М. Арка - са, опинилися у Цен т ральному державному музеї-архіві літера - тури і мистецтва України. Постать М.М. Аркаса до стат - ньо повно висвітлена у літе ра - турі. Перш за все, це вже згадана книга Л.С. Кауф - мана [1], дослідження В.Г. Сарбея, в яких вперше Аркас розглядався не лише як композитор, але й як історик [2]. Поглибив і роз ширив проблему до - слідження творчого спад ку історика В.І. Улья нов - ський [3]. Автором дру гої монографії, присвя че - ної життє діяльності М.М. Ар каса став В.П. Шква- рець [4]. Розкрила творчу аркасівську лабораторію при роботі над книгою «Історія України-Русі» І. Ста ро войтенко [5]. Було захи щено три дисер та - ції з історії, політології та педа гогіки, що розгля - дали різні аспекти діяльності М.М. Аркаса [6]. 55 УДК 94 (477) «Аркас» Тетяна Березовська (м. Миколаїв) МИКОЛА АРКАС у ВИМІРІ МІЖ ПРОФЕСІОНАЛІЗМОМ ТА ПАТРІОТИЗМОМ У статті розглянуто проблему співвідношення у творчому спадку М.М. Аркаса, композитора, історика, громадського діяча, професійних і патріотичних засад. Проаналізовано життєдіяль ність М.М. Аркаса та виявлені основні чинники, що вплинули на формування його світоглядних уявлень і врешті сприяли становленню у представника грецького роду українського менталітету. Ключові слова: композитор, історик, опера, професіоналізм, патріотизм, світогляд, родинні стосунки, приватне життя, громадська діяльність. Отже, аркасівська тема широка, невичерпна, і ще багато дослідників будуть звертатися до неї. Ми ж, приступаючи до висвітлення творчої діяльності М.М. Аркаса, з’ясуємо до якої родини він належав і як формувалися його світоглядні уявлення, бо парадокси у життєдіяльності цієї непересічної особистості починаються вже з самого її походження. Адже Аркас знаний як видатний діяч українського відродження, за походженням був греком і належав до славно - звісного грецького роду Аркасів. У чому ж справа, які трансформації відбулися у свідомості юнака, що перетворили його на палкого патріота України? Відповідь начебто лежить на поверхні: мати М.М. Аркаса була донькою полтавського козаць - кого полковника і виховувала сина в україн - ському дусі, співала українських пісень, бавила рідною мовою тощо. І знов виникає питання: а чому саме Микола схопив материнське укра - їнство, а його брати Костянтин і Володимир цим якось не перейнялися? Спробуємо відпо вісти на це питання, не занурюючись в емпірії духу, а базуючись на родинному листуванні, з якого витікає, що стосунки між Миколою та його батьком були дуже непростими. Син намагався все робити поперек його волі. Микола Андрійович Аркас (1818-1881), адмі - рал, генерал-ад’ютант імператора Олександра ІІ, головний командир Чорноморського флоту і пор тів був надзвичайною особистістю. Син нікому невідомого грека-емігранта, він пройшов шлях від юнги до адмірала завдяки власним особистісним якостям, енергійності, рішучості, організаторським здібностям, відповідальності. Цілісна натура адмірала не в змозі була сприйняти юнацькі пошуки і рефлексії сина. Всі Аркаси за традицією служили на флоті. Як не любив Захарій, старший брат М.А. Аркаса історію й археологію, скільки б не друкував наукових праць, але все одно вийшов у відставку у чині контр-адмірала [7]. Що вже казати про решту Аркасів. Всі вони були гідними офіце - рами Чорноморського флоту. Навіть М.М. Аркас на початку ХХ ст. примусив своїх синів проти їхньої волі до навчання у Морському кадет - ському корпусі. Але сам М.М. Аркас пішов проти родинної традиції, бо з самого дитинства протистояв батьківській волі. Два сильних характери зіштовхувалися у взаємних звинуваченнях. Щоб подратувати батька Микола вдавався до відвер - того епатажу, носив селянський одяг, товаришу - вав винятково з селянськими хлопцями. На третьому курсі університету взагалі вирішив одружитися з селянською дівчиною Яриною. Не важко зрозуміти, що з цього нічого не вийшло і дівчина вже через рік зайняла почесне третє місце у донжуанському списку студента Аркаса. Мати М.М. Аркаса Софія Петрівна намага - лася пригасити сімейний конфлікт. Доводила синові, що ніколи б не могла покохати чоловіка без честі, що називати батька царським сатрапом негідно дворянського нащадка. Але все було марно. Син продовжував приголомшувати батьків перспективами на майбутнє у вигляді сільського чабана чи актора театральної трупи свого кума М.Л. Кропивницького [8]. Як би там не було, але М.А. Аркас пішов назустріч сину і дозволив навчатися у новоство - реному Новоросійському університеті в Одесі. Микола закінчив природознавче відділення фізико-математичного факультету. Судячи з приватного щоденника за 1875 р., навчанням юнак не переймався. Про випускні іспити згадав у травні і почав «зубрити як скажений». Проте зі сторінок щоденника дихає коханням, лірикою та літературними спробами. Потужний народний стрижень допомагав молодому Аркасові миттєво відчувати фальш і порожнечу псевдо інтелігентських сентенцій одеських аристократичних гуртків. Поступово коло його студентського спілкування повужчало. У ньому лишилися лише Старови та Кропив - ницькі. З іншими виникали непорозуміння: «Полаявся з Диком за Україну», – писав майбут - ній автор «Історії України-Русі» [9]. 1’2013Тетяна Березовська 56 Обложка рукописи Н. Аркаса «История УкраиныРуси» Краківське видання книги М. Аркаса «Исторія України- Русі. 1912 У студентські роки особливо яскраво вияви - лась ще одна риса Аркаса, яка у майбутньому принесе йому славу мецената. Це ні з чим незрівняна турбота про інших. Сам дуже невибагливий, він всі отримані з дому гроші роздавав тим, хто просив у нього допомоги. Матеріальні прояви побуту його зовсім не займають. Чай з хлібом – це його звичайний обід. Відсутність грошей не пригнічувала юнака: «Витяг гаманець, а останні 20 копійок випали і кудись закотилися. Довелося йти пішки» [9]. Адмірал, до якого доходили чутки про митар - ства сина, вчинив круто: він особисто сплатив весь пансіон сина у готелі, висилаючи лише крихту грошей на дрібні кишенькові витрати. Микола був у розпачі, адже це заважало йому допомагати злиденним. Щоб не дати синові здійснювати його прожекти щодо богемного майбутнього, батько після закінчення універ - ситету все ж таки призначив його на морську службу. М.М. Аркас обіймав посаду ад’ютанта головного командира Чорноморського флоту і портів, а головним командиром був його батько. Служба М.М. Аркаса на флоті припала на російсько-турецьку війну 1877-1878 рр. Йому доводилося виконувати відповідальні доручення у зоні військових дій, за що він отримав урядові нагороди. Після смерті батька у 1881 р. пройшло ще 17 років перш ніж М.М. Аркасу вдалося піти у відставку. Дев’ять років до 1895 р. Микола Ми - колайович обіймав посаду почесного миро во го судді. У 1899 р. йому присвоїли чин стат ського радника, в якому він і закінчив свою служ бову кар’єру, що тривала 24 роки. М.М. Аркас мав урядові відзнаки: Ордени Святої Анни та Ста - ніслава ІІІ ступеня, медалі у пам’ять росій сько- турецької війни та царювання Олександра ІІІ. Першою великою справою М.М. Аркаса, що одразу поставила його у ряди видатних діячів української культури, була опера «Катерина». Аркас, не маючи спеціальної музичної освіти, створив першу оперу на сюжет Т.Г. Шевченка. Це був не стільки творчий акт, скільки відгук справжнього патріота на потребу створення національної сцени. Микола Миколайович пре - красно усвідомлював відсутність професій ного володіння композиторською технікою. Він не Микола Аркас у вимірі між професіоналізмом та патріотизмом 57 М. Аркас серед самодіяльних акторів товариства «Просвіта» м. Миколаєва. Фото 1900-х років мав змоги звернутися до таких музичних жанрів, як симфонія. Але музика для нього була не просто хобі меломана, а засобом рішення завдань загальнонаціонального значення. Він намагався говорити з народом мовою музики у найбільш доступних для сприйняття формах – вокальному жанрі. Оскільки М.М. Аркас не володів професійно ні основами композиції, ані аранжуванням, тому, як клавір, так і його оркестровий варіант редагу - валися і готувалися за допомогою професійних музикантів. Клавір опрацював одеський музи - кант П.І. Молчанов. Кілька варіантів оркест - ровки здійснили С.І. Зельцер, миколаївський скрипаль і диригент; Ф.І. Воячек, викладач Київського музичного училища; І.В. Прибик, диригент Одеської опери. Лібрето опери «Кате - рина» Аркас написав сам, а для роботи над клавіром довелося залучати професійних музи - кан тів. У цьому зв’язку виникає питання, наскіль ки «Катерина» була наслідком самостій - ної роботи композитора? Фахівці відповідають однозначно: «загальний план твору, його тема - тична побудова, його яскраві мелодії, народний колорит музики – все це продукт творчої фанта - зії композитора» [10]. У свою чергу зазначимо, що вимір патріотичний значно превалює над виміром професійним. М.М. Аркас цілком свідомо йшов на створення дорогого проекту загальнонаціонального масштабу. І дійсно, він створив культову для свого часу оперу. Працювати далі у тому ж жанрі М.М. Аркас більш не мав змоги. Інсульт позбавив повно - цінної діяльності праву руку. До того ж початок ХХ ст. ознаменувався потребою у популярних історичних виданнях для народу. М.С. Грушев - ський працював над таким виданням і шукав кошти на його видання. Задуми написати власну історію України у М.М. Аркаса спочатку були дуже скромними. Бажалося написати книжку для домашніх по - треб, а саме для навчання онука Миколи. Проте ситуація вийшла з-під контролю. Аркас настіль - ки захопився своїм новим заняттям, що з голо - вою занурився у роботу. Додамо лише, що для видання своєї «Історії», Аркас взяв кредит у 10000 руб., яку родина потім виплачувала до 1911 року. Редактором книги став В.М. Доманицький. Приступаючи до написання своєї праці, М.М. Аркас не мав ніякого професійного до - свіду наукової діяльності. Ним не було написано жодної статті, не підготовлено жодної публікації. Природознавчо-науковий профіль його освіти обумовив відсутність асоціативного історичного поля, що перешкоджало наявності необхідної логіки для порівняльно-історичного аналізу. Уявлення автора про періодизацію історії і про інтерпретацію тих чи інших фактів носять яскраво виражений особистісний, емоційний характер. «Історія України-Русі» охоплює історичний простір з VІ–ІV ст. до н.е. по 1907 р. Автор поділяє його на 9 самостійних періодів: Скіфо-сарматський Київський (до 1170 р.) Галицький (1087-1340) Литовський (1320-1501) Польський (1501-1647) Гетьманський (1647-1663) Руїна (1663-1687) Московський (1687-1764) Україна під владою Російської та Австрій - ської держав (1764-1907). У періодизації Аркаса відсутній розділ про первісний лад, що наштовхує на думку про те, що автор або був переконаний у гіпотезі щодо автохтонності українського населення, або не мав достатньої кількості матеріалу для висвітлення цієї доби. Своєрідність хронології аркасівської «Історії» полягає у чітко окреслених датах (Польська доба – 1501-1647), тоді як у інших істориків періоди округляються століттями. Основою методології стало розглядання процесів, які мали свій поча ток і завершення у даному періоді, а критеріями стали факти, які свідчили про стабільність існування суспільства і держав - ного устрою. Так, наприклад, Аркас обмежив рамки Київської доби 1169 роком, коли Київ було зруйновано Суздальською армією Андрія Боголюбського, професійні ж історики (М. Гру - шев ський, О. Єфименко та ін.) бачили кінець цього періоду у 1240 р., коли його зруйнували татари. Проте всі професіонали говорять про те, що після суздальського роз грому київський престол був символом першості удільних князів і володіння ним у політичному розумінні не було функціональним. Тобто Київська Русь для Арка - са вже перестала бути державним утворенням. Цим критерієм Аркас користувався у своїй роботі. Друга особливість подання матеріалу у ро бо - ті – гіпертрофічна персоніфікація, з доклад ними 1’2013Тетяна Березовська 58 біографіями, психологічними і літератур ними портретами політичних і духовних лідерів, з якими автор пов’язує вітчизняну історію. Усі сучасники-рецензенти відзначали наяв - ність у роботі інтуїтивної внутрішньої логіки, проте, на наш погляд, автор користувався лише початками порівняльно-історичного аналізу. У книжці багато легенд і міфів, які виклада - ються прямо – без висвітлення суперечливих фактів і подій, що сильно деформують відомі легенди і бувальщини. Хоча, з іншого боку, такий підхід цілком відповідав неороман тич - ному напряму тодішньої історіографії, що був досить поширеним в Європі. Окрім того, в умовах незадовільного ста - ну української й історичної самосвідомості, саме він міг мати позитив ний твор - чий вплив. Тому Аркас, мож ливо, зумисне йде шля - хом міфотворення, щоб у такий спосіб про класти міс - ток між свідо міс тю люд - ності певної доби і своїми сучасниками. Така сама тен - денція, до речі, спо стері - галася у творчому до роб ку одного з рецен зен тів Арка - са, а саме В.К. Липин ського. Істотним методоло гіч ним упущенням, на наш погляд, є повна відсутність еконо - міч ної історії: розвитку ре месел, сільського госпо - дар ства, промислів, про - мис ловості, форм земельної власності і фінансів. Проте, слабка зовнішня логіка ви - кладення, з горою компен сувалася авторською інтуїцією й емоційністю тексту. «Історія» Аркаса стала культовою книж кою, тобто самостійним об’єктом історичного вивчення. Він попав у саму точку! Те, що народ хотів і жадав читати – він прочитав! Це сталося тому, що вся тривала історія української нації наскрізь трагічна. Вона складалася таким чином, що народ доріс до прямої постановки питання: «Хто ми, чиї ми нащадки?» На побутовому рівні етнічна індивідуальність, не дивлячись на тотальну асиміляційну політику імперської Росії, існу - вала, але ніхто її у популярну концепцію не оформляв. Аркас перший це зробив і залишився в історії України. М.М. Аркас в «Історії України-Русі» постійно закидає читачу думку, що українське суспіль - ство історично готове жити в умовах широкої демократії, індивідуальної свободи особистості, але для цього необхідні всі умови і атрибути незалежної держави. Історик справедливо стверджував, що конституція 1710 р. Пилипа Орлика була праобразом всіх демократичних конституцій західних демократій, що виникли наприкінці XVIII – початку ХІХ ст. Аркас у подробицях не затримувався на механізмі противаг між окремими гілками влади у Конституції, але відзначав наявність основних правових демократичних принципів: рівність всіх перед законом, верховність закону, все що дозволено законом, те не заборонено суб’єкту правовідносин. Історика неможливо зви - нуватити у тому, що він свій правовий ідеал, який лежав у площині Амери - канської Конституції Тома - са Джеферсона, механічно переносив на український історичний ґрунт. Це був та лановитий прийом пере - конаного патріота, лібе ра - ла, який всіма своїми си ла - ми намагався прискорити про цес формування наці - ональ ної само свідо мості і над бання народом своєї на - ці ональної ідеї. Який же аспект пере важає в «Історії України- Русі» М.М. Аркаса, професійний чи патріо тич - ний? Майже всі рецензенти висували значну кіль - кість конкретних зауважень, щодо періодизації подій, висвітлення окремих сюжетів, прямих похибок методики використання джерел, ілюстрацій тощо. З іншого боку, це була перша загальна і популярна українська історія, розра - хована на широкі верстви українства. Її значення має бути поставлено у площину розвитку національно-визвольного руху, у боротьбу за українську ідею, піднесення національної само - свідомості найширших верст народу. Микола Аркас у вимірі між професіоналізмом та патріотизмом 59 М. Аракас з онуком Миколаєм Підсумовуючи, зазначимо, що вимір патрі - отич ний значно перевищував у творчому дороб - ку М.М. Аркаса вимір професійний. Значення опери «Катерина» полягає не в її музичних достоїнствах, а в ідейному змісті самої її сут - ності. «Катерина» була не стільки явищем укра - їн ської музики, скільки втіленням патрі отич них ідей Аркаса та засобом боротьби за українську справу. Книга «Історія України-Русі», з точки зору історіографії, була проста і невибаглива: дати широким верствам україн ського населення загальний популярний нарис національної істо - рії і тим пробудити у них почуття українства, долучити до боротьби за втілення української ідеї. Книга М.М. Аркаса, з огляду на це, не могла і не була видатним явищем української історіо - графії. Вона стала цеглиною у духовних під - валинах буття українського народу, який пра - гнув на початку ХХ ст. набути спільну історичну пам’ять. 1’2013Тетяна Березовська 60 Татьяна Березовская Николай Аркас у измерении между профессионализмом и патриотизмом В статье рассматривается проблема соотношения в творческом наследии Н.Н. Аркаса, композитора, историка и общественного деятеля, профессионализма и патриотизма. Анализируется жизнедеятельность Н.Н. Аркаса и выявляются основные компоненты, что способствовали формированию его духовного космоса и становлению у представителя греческого рода украинского менталитета. Ключевые слова: композитор, историк, опера, профессионализм, патриотизм, мировоззрение, семейные отношения, частная жизнь, общественная деятельность. Tatiana Berezovska M.M. ARKAS: THROUGH THE CORRELATION BETWEEN PROFESSIONAL AND PATRIOTIC The article examines the issues of rating the professional and patriotic constituents in the creative legacy of M.M. Arkas, - the composer, historian and social activist. By researching into the life of M.M. Arkas, the author un- covers the key factors and events that influenced the formation of his spiritual cosmos and thus eventually conduced to moulding the Ukrainian mentality in a member of the Greek kinship. Key words: composer, historian, opera, professionalism, patriotism, view of life, family relations, private life, public work. 1. Кауфман Л. М.М. Аркас. Нарис про життя і творчість/ Л.С. Кауфман. – К.: Держ. вид.образотв. мист., 1958. 2. Сарбей В.Г. М.М. Аркас і його «Історія Укра - їни-Русі» / В.Г. Сарбей // УІЖ. – 1991. – №5. – С.89-95. 3. Ульяновський В. Микола Аркас, «Історія України-Русі» і Михайло Грушевський / В. Улья - нов ський // Історія, історіографія, джерело знав - ство: історичний збірник. – К., 1996. – С.17-25. 4. Шкварець В.П. Микола Миколайович Аркас. Життя, творчість, діяльність / В.П. Шкварець. – Миколаїв-Одеса, 2002. 5. «Історія України-Русі» у листуванні Миколи Аркаса з Василем Доманицьким. 1906-1909 рр. / Упорядкування, вступ та коментарі І. Старовой - тенко. – К.: «Темпора», 2009. 6. Андріяш В.І. Внесок М.М. Аркаса у розвиток суспільно-політичної думки України: автореф. дис… к.політ.н.: 23.00.01 «Теорія та історія полі - тичної науки» / Вікторія Іванівна Андріяш. – Ми ко лаїв, 2004; Березовська Т.В. Рід Аркасів: про - сопографічний портрет на історичному тлі доби: дис… к.і.н.: 07.00.01 / Тетяна Всеволодівна Бере - зовська. – Одеса, 2004; Шарата Н.Г. Педаго гічні ідеї та просвітницька діяльність М.М. Арка са: дис… к.пед.н.: 13.00.01 / Наталя Григорівна Шарата. – Кіровоград, 2009. 7. Аркас З. Описание Ираклийского полу - острова и древностей его. История Херсонеса / З.А. Аркас. – Николаев, 1879. 8. Лист С.П. Аркас до сина Миколи в Одесу // Фонди Миколаївського обласного краєзнавчого музею. – Д-9952. 9. Щоденник М.М. Аркаса за 1875 рік // Фонди Миколаївсько обласного краєзнавчого музею. – Д-8882. 10. Авраменко С.М. Національні основи опери М.М. Аркаса «Катерина» / С.М. Авраменко // Дже - рела духовності. Науково-практична конференція до 140-річчя М.М. Аркаса. – Миколаїв, 1993. – С.14-17. Джерела та література