Гадяцькі акти другої половини ХVІІ століття у серійному виданні "Універсали українських гетьманів"
У статті на основі універсалів розкривається місце і роль міста Гадяча в процесі українського державотворення як рангової маєтності українських гетьманів.
Gespeichert in:
| Datum: | 2013 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2013
|
| Schriftenreihe: | Краєзнавство |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166875 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Гадяцькі акти другої половини ХVІІ століття у серійному виданні "Універсали українських гетьманів" / В. Маслак // Краєзнавство. — 2013. — № 2. — С. 53-55. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-166875 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1668752020-03-09T01:25:27Z Гадяцькі акти другої половини ХVІІ століття у серійному виданні "Універсали українських гетьманів" Маслак, В. До 350-річчя набуття Гадячем статусу гетьманського міста У статті на основі універсалів розкривається місце і роль міста Гадяча в процесі українського державотворення як рангової маєтності українських гетьманів. В статье на основе универсалов раскрывается место и роль города Гадяча в формировании украинского государства как рангового имения украинских гетманов. In the article on the basis of universals the place and role of town of Gadyach in the process of the Ukrainian state formation as a rank of Ukrainian hetmans’ ownership have been studied. 2013 Article Гадяцькі акти другої половини ХVІІ століття у серійному виданні "Універсали українських гетьманів" / В. Маслак // Краєзнавство. — 2013. — № 2. — С. 53-55. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166875 940(474)(05)«16» uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
До 350-річчя набуття Гадячем статусу гетьманського міста До 350-річчя набуття Гадячем статусу гетьманського міста |
| spellingShingle |
До 350-річчя набуття Гадячем статусу гетьманського міста До 350-річчя набуття Гадячем статусу гетьманського міста Маслак, В. Гадяцькі акти другої половини ХVІІ століття у серійному виданні "Універсали українських гетьманів" Краєзнавство |
| description |
У статті на основі універсалів розкривається місце і роль міста Гадяча в процесі українського
державотворення як рангової маєтності українських гетьманів. |
| format |
Article |
| author |
Маслак, В. |
| author_facet |
Маслак, В. |
| author_sort |
Маслак, В. |
| title |
Гадяцькі акти другої половини ХVІІ століття у серійному виданні "Універсали українських гетьманів" |
| title_short |
Гадяцькі акти другої половини ХVІІ століття у серійному виданні "Універсали українських гетьманів" |
| title_full |
Гадяцькі акти другої половини ХVІІ століття у серійному виданні "Універсали українських гетьманів" |
| title_fullStr |
Гадяцькі акти другої половини ХVІІ століття у серійному виданні "Універсали українських гетьманів" |
| title_full_unstemmed |
Гадяцькі акти другої половини ХVІІ століття у серійному виданні "Універсали українських гетьманів" |
| title_sort |
гадяцькі акти другої половини хvіі століття у серійному виданні "універсали українських гетьманів" |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
До 350-річчя набуття Гадячем статусу гетьманського міста |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166875 |
| citation_txt |
Гадяцькі акти другої половини ХVІІ століття у серійному виданні "Універсали українських гетьманів" / В. Маслак // Краєзнавство. — 2013. — № 2. — С. 53-55. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| series |
Краєзнавство |
| work_keys_str_mv |
AT maslakv gadâcʹkíaktidrugoípolovinihvíístolíttâuseríjnomuvidanníuníversaliukraínsʹkihgetʹmanív |
| first_indexed |
2025-07-14T23:01:19Z |
| last_indexed |
2025-07-14T23:01:19Z |
| _version_ |
1837665179162116096 |
| fulltext |
53
Місто Гадяч з моменту заснування було при-
речене на насичену багату історію. Розташоване
на родючих ґрунтах, в мальовничому місці, де річ -
ка Грунь впадає до Псла, оточене лісами, забезпе-
чене природними ресурсами. Придатність до про-
живання та оборони була оцінена ще в давнину,
першими поселенцями, які уподобали цю місце-
вість, починаючи з V століття до н.е. [1, c. 158].
З розвитком господарства, поселення, зроста -
ючи багатіє, і стає об’єктом міждержавних супе-
речок. Двічі ми подибуємо згадки про Гадяч: впер -
ше, це Полянівський «вічний договір» між Річчю
Посполитою і Московською державою (1634 року,
ратифікований у 1635 році) про лінію кордону –
Ромен – Жидке – Ведмеже – Липове – Красне –
Гадяч – Сарське [2, с. 18]; наступного разу, в пе-
ріод розвитку українсько-російських стосунків,
коли окреслювалась територія Гетьманщини – Ям-
піль – Чернівці – Мурахва – Красне-Вінниця – Пи-
лявці – Полонне – Овруч – Чернігів – Стародуб –
Новгород – Сіверський – Глухів – Конотоп –
Ромни – Гадяч – Полтава – Кременчук – Чигирин
[2, с. 115].
За доби Богдана Хмельницького Гадяч стає
полковим центром Лівобережної України, а зго-
дом трансформується в центр староства, стає
ранговою гетьманською маєтністю [1, с. 156].
У період середньовічних воєн правителі, окрім
столичних центрів, мали ще й резиденції з особ-
ливим статусом, де можна було за необхідності
унебезпечитись, перечекати лиху годину, зібрати
військо, прийняти послів, відпочити, врешті-
решт. Задля цих потреб в Гадячі зберігаються
гетьманські кошти (скарбниця), накопичуються
припаси, місто стає значним політичним цен-
тром. Для задоволення духовних потреб Богдан
Хмельницький гетьманським універсалом закрі-
пив привілеї Гадяцького монастиря [3, с. 185].
Прикордонне розташування робить Полтавщи -
ну об’єктом активного втручання московського
уряду і вписує в історію краю низку визначних
та кривавих подій козацько-гетьманської доби.
Використавши амбітні, провладні намагання
полтавського полковника Мартина Пушкаря,
царський уряд спровокував громадянську бра-
товбивчу війну, в якій загинули десятки тисяч
українців. Гетьман Іван Виговський, у пошуках
противаги московським впливам, зміцнює зв’яз -
ки з Польщею, які оформились у Гадяцькому
трактаті 1658 року [4, с. 9]. Місто Гадяч і його
жителі здобули світової слави, завдяки польсько-
литовсько-української унії.
Найчисельніша група документів гадяцького
походження була в часи гетьманування Івана
Брюховецького. Хронологічно це період з 2 лю-
того 1666 року і до 25 травня 1668 року. Остан-
ній універсал Брюховецького побачив світ за
кілька днів до його смерті. Тематично гетьман-
ські універсали мали такі спрямування. За тради-
цією, започаткованою Богданом Хмельницьким,
і, як глибоко віруюча людина, Іван Брюховецький
стає на захист православної церкви. Універсалом
від 15 грудня 1666 року Прилуцький Густин-
ський монастир отримав у володіння озера при
Вовчих Лозах [4, с. 346], 2 травня 1667 року
Лубенський Мгарський монастир «для помно-
ження хвали Божої» одержує Чигрин-Дубров -
ські та Воронинські озера [4, с. 348]. За Київсь-
ким Пустинним Микільським монастирем було
закріплене право осаджувати слободи на спу-
стошених землях зруйнованої Пивської обителі
для її відбудови [4, с. 349].
Чернігівський священик Степан Шуба, геть-
манським універсалом від 13 січня 1668 року
отримав у власність села Орлівку, Грабівку та
Вершину Муравейську [4, с. 352–353]. Прибуток
з млинів на річці Плоска було виділено на будів-
ництво Стародубівської церкви святого Миколая
[4, с. 361]. Ще один універсал отримав від геть-
мана Брюховецького Лубенський Мгар ський мо-
настир 1 квітня 1668 року, яким йому повертали -
ся два млини лубенської греблі, відібрані рані ше
УДК 940(474)(05)«16»
Володимир Маслак (м. Кременчук)
Гадяцькі акти другої половини ХVІІ століття
у серійному виданні "Універсали українських гетьманів"
У статті на основі універсалів розкривається місце і роль міста Гадяча в процесі українського
державотворення як рангової маєтності українських гетьманів.
Ключові слова: універсал, гетьман, документ, гетьманська держава.
Володимир Маслак 2’2013
московським воєводою [4, с. 364]. Батуринський
Крупицький монастир отримав у маєтність села:
Обмачів, Хмелів, Любитів, Заболотів та Озаричі
(10 травня 1668 року) [4, с. 366–367], а Батурин-
ський жіночий монастир – Батуринський пере-
віз, Жуківські грунти, село Отюш, два млини на
річці Осоті (25 травня 1668 року) [4, с. 367].
Призначення цих універсалів було щоб «от-
чина его царского пресветлого величества…
малым нашим старанием… в покою розширя-
лася, а места святые, монастыри и церкви
Божие… помножине брали » [4, с. 349].
Кілька законодавчих актів було спрямовано
на захист прав міщан, права і привілеї яких на-
магалася обмежити козацька старшинська адмі-
ністрація.
Так Ніжинський магістрат 2 лютого 1666
року отримує право на шинкування горілкою.
В універсалі були означені умови і об’єми гур-
тової і роздрібної торгівлі [4, с. 349].
2 березня 1668 року місто Стародуб було обда-
роване магдебурзьким правом, а за чотири дні, ста -
родубівський магістрат, як орган міського само-
врядування для економічної підтримки одержав
два млини – на річках Бабинці та Ваблі [4, с. 362].
Осібне місце займає документ від 1 березня
1666 року, де мова йде про захист прав грецьких
купців. Гетьман, що був зацікавлений у збіль-
шені обсягів імпорту, запроваджує разовий по-
даток до державної скарбниці на ввезені товари
[4, с. 345], унебезпечуючи греків від сваволі міс-
цевої адміністрації, своєрідного «середньовіч-
ного рекету».
Збереглося декілька універсалів, присвячених
майновим правам окремих осіб. Вдова Миколи
Маковського та її син стали власниками млинів у
Кролевці та Бистрику (27 січня 1667 року) [4,
с. 347]. Військовий товариш Прокіп Плоскиня
(небіжчик Іоникія Силича – чернігівського пол-
ковника), був обдарований млином на річці
Свинлі [4, с. 350], Олексій Заруцький – греблею і
млином на Занківських криницях [4, с. 351], Гнат
Казаченков – млином на річці Циблі [4, с. 351].
Стародубівський обозний Гаврило Дащенко з
гетьманської ласки став власником села Литовсь-
кого та млина на Цитві [4, с. 359]. 12 березня 1668
року військовий товариш Михайло Рубець і його
брат Ілля отримали дуже щедрий подарунок: 16
населених пунктів (села, слобідки, селища) поля,
сіножаті, млини [4, с. 363]. Гетьманським універ-
салом від 9 квітня 1668 року підтверджено права
на маєтки і Лавріна Борозни [4, с. 365].
Універсали яскраво ілюструють як змінилися
зовнішньополітичні погляди Івана Брюховець-
кого. Він першим із українських гетьманів їздив
«на поклон» до московського царя, отримав
титул боярина і перші законодавчі акти демон-
струють потужні проросійські настрої.
В універсалі від 18 жовтня 1663 року гетьман
Брюховецький закликає населення Правобережної
України об’єднатися під скіпетром московського
царя, роз’яснюючи, що «братья наша ми лая… в
явной слепоте и обмане видимом пребы ваете,
когда русское имя на себе от предков своїх нося,
не к тому монарху, прибегаете, но отступив от
единоверного православного монарха дедичного
... , Русью будучи, уклоняетесь до иноверния,
именем и верою несоглашающияся, обороны
лятцкия», наводячи як аргумент прислів’я: «До-
неле свет светом, дотоле лях (поляк – В.М.) ру-
сину братом быти не может» [4, с. 302]. Піддано
жорстокій критиці діяння Івана Виговського та
правобережного гетьмана Павла Тетері, які вели
Україну до «загибелі» [4, с. 303]. Брюховецький
запевняє в готовності разом із своїми козаками за-
гинути за «вольності стародавні, за жінок і дітей
наших, а найбільше за гідність православного мо-
нарха нашого…»[4, с. 309].
Обдаровуючи Прилуцький Густинський мо-
настир озерами, гетьман робить своєрідне за-
мовлення про щоденні мотиви «за царское пре-
светлое величества благородных наследников,
многолетние здоровье и за всё Войско Запорож-
ское» [4, с. 346].
Зовсім інші настрої подибуємо в гетьманських
документах після укладення Андрусівського миру
(20 січня 1667 року) між Річчю Посполитою та
Московією, коли король і цар дійшли згоди.
Лютневий 1668 року універсал містить за-
клик до жителів Новгорода-Сіверського про
допомогу у звільненні України від московського
війська тому що «москали очень хитро посту-
пают, а с ляхами помирясь» [4, с. 354].
З аналогічним закликом звертається Іван
Брюховецький до жителів Колонтаєва (11 лю-
того 1668 року), розкриваючи зміст російсько-
польських домовленостей, спрямованих на ни-
щення української держави [4, с. 356].
Український гетьман прагнув створити Союз
Війська Запорізького і Війська Донського, наго-
лошуючи на братстві православних християн та
звинувачуючи Москву у зраді, прогнозуючи сум -
ні наслідки Андрусівського договору: розорення
і занепад України і Дону,іноземне панування,
54
Джерела та література
1. Полтавщина: Енциклопедичний довідник / [за
ред. А. В. Кудрицького]. – К.: УЕ,1992. – 1024 с.
2. Гуржій О. Українська козацька держава в другій
половині XVII–XVIII ст.: кордони, населення, право
/ О. Гуржій. – К. : Основи, 1996. – 222 с.
3. Універсали Богдана Хмельницького 1648–1657 рр.
/ [упоряд. І. Бутич] – К.: Альтернатива, 1998. – 414 с.
4. Універсали Павла Полуботка (172-1723) /
[упоряд. В. Ринсевич]. – К, 2008. – 720 с.
5. Універсали українських гетьманів від Івана
Виговського до Івана Самойловича (1657–1687) /
[упоряд. І. Бутич, В. Ринсевич, І. Тисленко]. – Київ-
Львів:НТШ, 2004. – 1087 с.
6. Гугляк В. Суботів Хмельницьких / В. Гугляк. –
К., 2008. –64 с.
7. Вирський Д. С. «Українне місто»: Кременчук від
заснування до 1764 р. / Д. С. Вирський – К., 2004. – 436 с.
8. Мицик Ю. А. Умань козацька і гайдамацька /
Ю. А. Мицик. – К., 2002. – 187 с.
9. Мицик Ю. А. Царичанка козацька. До 400-річчя
заснування Царичанки / Ю. А. Мицик. – К.: Генеза,
2004. – 88 с.
Владимир Маслак
Гадяцкие акты второй половины XVII века в серийном издании
«Универсалы украинских гетьманов»
В статье на основе универсалов раскрывается место и роль города Гадяча в формировании украинского
государства как рангового имения украинских гетманов.
Ключевые слова: универсал, гетман, документ, гетманское государство.
Volodymyr Maslak
Gadyatski acts of the second half of XVII century in the serial edition
«Universals of Ukrainian hetmans»
In the article on the basis of universals the place and role of town of Gadyach in the process of the Ukrainian
state formation as a rank of Ukrainian hetmans’ ownership have been studied.
Key words: universal, hetman, document, hetman state.
Гадяцькі акти другої половини ХVІІ століття у серійному виданні
"Універсали українських гетьманів"
поширення латинського письма та ереси латин -
ской «(католицької віри – В.М.) [4, с. 358]».
Івану Брюховецькому не вдалося зберегти не
лише владу, а й власне життя, він загинув на
Сербиному полі (поблизу Диканьки – В.М.) в
червні 1668 року, забитий прихильниками геть-
ма на Петра Дорошенка [4, с. 367].
За Івана Самойловича вивершується місто
Глухів і ми маємо лише кілька документів га-
дяцького походження: універсал від 2 липня 1673
року про права Чернігівської, Новгородської та
усього Сівера архиєпископії на маєтності у Ні-
жинському, Чернігівському та Стародубському
полках [4, с. 672]. Цього ж дня, але іншим нака-
зом, писар ніжинського полку Павло Михайло-
вич отримав млин [4, с. 673]. Переяславський і
гадяцький протопоп Григорій Бутович був пожа-
луваний правом відбирати «повинності» від жи-
телів сіл Сари і Крутки [4, с. 673–674].
За Івана Мазепи гетьманською столицею був
Батурин. А ще одне піднесення Гадяча відбулося
на початку XVIII століття, коли місто і полкові
маєтності, в якості компенсації за відмову від
гетьманської булави у листопаді 1708 року пе-
рейшли у власність Павла Полуботка розпоряд-
чими грамотами Петра I [5, с. 373].
На скільки ці землі були привабливими для
перших осіб козацької держави, можна судити
за російським описом, конфіскованим у Павла
Полуботка: у Гадячі два двори з будівлями, сад,
левада, погріб з медами, посіви тютюну, ярові.
У полку село Хицях (з левадами, посівами
тютюну, гаєм), села Густі Могили, та Жалобни (з
«пашней на 5 дней») [5, с. 484].
Ми маємо і цілу низку гадяцьких актів Полу-
бот ка, але вони є об’єктом іншої студії [5,
с. 88–483].
Підсумовуючи, необхідно зазначити наступне:
гетьманські універсали, незважаючи на розлогу
історіографію, потребують подальшого ретель -
ного дослідження та аналізу з оприлюдненням
результатів; існує нагальна потреба в сучасній,
оновленій «Історії міст і сіл» [6]; завданнями
історичного краєзнавства є створення повної
історії регіонів, серед яких Полтавщина займає
чільне місце.
55
|