Домогосподарства козаків Лубенського полку другої половини XVIII ст.

У статті на основі статистичних даних сповідних розписів п'ятнадцяти українських сіл Лубенського полку за період з 1758 по 1782 роки аналізується типологія і структура домогосподарств козаків Гетьманщини другої половини XVIII століття....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2013
Автор:	Сакало, О.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут історії України НАН України 2013
Назва видання:	Краєзнавство
Теми:	Регіональні аспекти історичної демографії
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166883
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Домогосподарства козаків Лубенського полку другої половини XVIII ст. / О. Сакало // Краєзнавство. — 2013. — № 2. — С. 117-123. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-166883
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1668832020-03-09T01:25:41Z Домогосподарства козаків Лубенського полку другої половини XVIII ст. Сакало, О. Регіональні аспекти історичної демографії У статті на основі статистичних даних сповідних розписів п'ятнадцяти українських сіл Лубенського полку за період з 1758 по 1782 роки аналізується типологія і структура домогосподарств козаків Гетьманщини другої половини XVIII століття. В статье на основе статистических данных исповедных ведомостей пятнадцати украинских сёл Лубенского полка за период с 1758 по 1782 года анализируется типология и структура домохозяйств козаков Гетманщины второй половины XVIII века. In the article on the basis of statistical data of fifteen Ukrainian village’s of the Lubens`kyi regiment confession registers from 1758 to 1782 years the typology and structure of Hetmaschyna of cossack’s households of the second half of 18th century is analyzed. 2013 Article Домогосподарства козаків Лубенського полку другої половини XVIII ст. / О. Сакало // Краєзнавство. — 2013. — № 2. — С. 117-123. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166883 355 (477)“1648/179” uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Регіональні аспекти історичної демографії Регіональні аспекти історичної демографії
spellingShingle	Регіональні аспекти історичної демографії Регіональні аспекти історичної демографії Сакало, О. Домогосподарства козаків Лубенського полку другої половини XVIII ст. Краєзнавство
description	У статті на основі статистичних даних сповідних розписів п'ятнадцяти українських сіл Лубенського полку за період з 1758 по 1782 роки аналізується типологія і структура домогосподарств козаків Гетьманщини другої половини XVIII століття.
format	Article
author	Сакало, О.
author_facet	Сакало, О.
author_sort	Сакало, О.
title	Домогосподарства козаків Лубенського полку другої половини XVIII ст.
title_short	Домогосподарства козаків Лубенського полку другої половини XVIII ст.
title_full	Домогосподарства козаків Лубенського полку другої половини XVIII ст.
title_fullStr	Домогосподарства козаків Лубенського полку другої половини XVIII ст.
title_full_unstemmed	Домогосподарства козаків Лубенського полку другої половини XVIII ст.
title_sort	домогосподарства козаків лубенського полку другої половини xviii ст.
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2013
topic_facet	Регіональні аспекти історичної демографії
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166883
citation_txt	Домогосподарства козаків Лубенського полку другої половини XVIII ст. / О. Сакало // Краєзнавство. — 2013. — № 2. — С. 117-123. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.
series	Краєзнавство
work_keys_str_mv	AT sakaloo domogospodarstvakozakívlubensʹkogopolkudrugoípolovinixviiist
first_indexed	2025-07-14T23:02:51Z
last_indexed	2025-07-14T23:02:51Z
_version_	1837665273509838848
fulltext	116 Регіональні аспекти історичної демографії 117 Впродовж останніх років в Україні все біль- шого поширення набувають дослідження в галузі соціальної історії, історичної демографії, ло- кальної та мікроісторії. Такі тенденції безумовно слід вітати, оскільки зазначені напрями історіо- писання давно й добре відомі на Заході, нато- мість на вітчизняних теренах вони лише почи- нають привертати увагу науковців й торують шлях крізь широке захоплення політичною та економічною історіями. Зазначимо, що основу предмету історико-де- мографічних досліджень становить вивчен ня статево-вікового складу населення, міграційних процесів, шлюбного ринку, структури та поко- лінного складу домогосподарств, загальної та середньої населеності. Головна увага нашої роз- відки буде приділена аналізу структури коза- цьких домогосподарств Лубенського полку дру- гої половини XVIII століття, а також їхня типологізація на цій основі. Джерельну базу дослідження становлять спо- відні розписи за різні роки 15 типових україн- ських сіл, що входили до складу п’яти сотень Лу- бенського полку, а саме: Митченки (1758, 1770, 1782 рр.), Савинці (1758, 1770, 1782), Грабарівка (1758, 1768, 1778) Пирятинської першої сотні; Золотухи (1765, 1775, 1781), Остапівка (1765, 1770, 1777), Карпилівка (1758, 1772, 1778) Яблу- нівської сотні; Мелехи (1765, 1775, 1782), По- ставмуки (1767, 1775, 1781), Крутий Берег (1767, 1775, 1782) Городиської сотні; Луговики (1775, 1777, 1779), Нехристівка (1765, 1772, 1779), Су- хоносівка (1766, 1775, 1781) Курінської сотні [1]; Бацмани (1765, 1773, 1778), Сологубівка (1759, 1768, 1777), Ведмеже (1765, 1770, 1772) Ромен- ської сотні [2]. Критеріями для вибору саме цих документів стали: наявність повного, непошкод- женого тексту і, як наслідок, можливість отри- мати всю необхідну для історико-демографічних досліджень інформацію. Вибір сіл та сотень обу- мовлений географічними ознаками – по три з кожної сотні, що репрезентували всю територію Лубенського полку. Вибір трьох розписів по кож- ному селу зумовлений, по-перше, необхідністю запобігти отриманню випадкових даних (напри- клад, якщо розпис припадав на роки, що йшли одразу після посух, епідемій, тощо), по-друге, він дозволяє прослідкувати досліджувані явища і процеси у динаміці впродовж певного часового проміжку й, відповідно, дає можливість визна- чити певні тенденції та зробити узагальнення. Детального джерелознавчого аналізу цих доку- ментів здійснювати не будемо, лише зауважимо, що їхня репрезентативність, зважаючи на мету й завдання дослідження, нас цілком влаштовує [3]. Необхідно зауважити, що в історичній науці існує усталена точка зору про те, що до кінця XVIII ст. (на думку Б. Миронова, це правило діє стосовно періоду XVII – початку ХХ ст.) на тере- нах усієї Європи поняття “сім’я” (“родина”) та “домогосподарство” (“двір”, “домо ва спільнота”) були тотожними [4]. Тогочасна сім’я або домогос- подарство являло собою сукупність людей (близь- ких родичів й не тільки), що мешкали разом (у од- ному дворі), вели одне господарство під керів- ництвом однієї особи – господаря двору, який, вод- ночас, був главою сім’ї. Отже, в основу такої спіль- ноти були покладені як родинні, так і господарські зв’язки (на відміну, скажімо, від сучасної сім’ї) [5]. На нашу думку, останні мали першість над родин- ними зв’язками, тобто сім’я була скоріше госпо- дарсько-економічним осередком. Відповідно, й у нашому дослідженні терміни “сім’я” та “домогос- подарство” вживаються синонімічно. Перш ніж безпосередньо перейти до реаліза- ції поставленої мети та завдань, зазначимо, що в досліджуваній нами сільській місцевості козаки, поряд із селянами (посполитими), становили найчисельнішу соціальну групу. Ще однією по- всюдно поширеною соціальною спіль нотою було УДК 355 (477)“1648/179” Олександр Сакало ( м. Полтава) Домогосподарства козаків Лубенського полку другої половини XVIII ст. У статті на основі статистичних даних сповідних розписів п’ятнадцяти українських сіл Лубенського полку за період з 1758 по 1782 роки аналізується типологія і структура домогосподарств козаків Гетьманщини другої половини XVIII століття. Ключові слова: козаки, сповідний розпис, домогосподарство, нуклеарне домогосподарство, розширене домогосподарство, мультифокальне домогосподарство, населеність, покоління. сільське духовенство, втім чисельно воно суттєво поступалося як козацтву, так і селянству. Згідно з даними перепису 1719 р. козаки поділялися на “конних”, “тяглих” і “піших”. Укладачі перепису 1732 р. виділяли козаків “грунтових”, “малогрун- тових”, “убогих” і “весьма убогих”. Козацьку гро- маду сільського поселення (нас цікавить саме цей рівень) очолював курінний отаман. У структурі місцевого самоврядування саме на нього покла- дались обов’язки врядування козацьким товари- ством відповідної базової одиниці [6]. Традиційно за козаками були закріплені певні права та приві- леї. Насамперед слід підкреслити, що це були юридично вільні люди, котрі мали закріплене за- конодавчо право спадкового володіння землею. Вони сплачували податки, проте звільнялися від деяких державних повинностей. Мали право зай- матися промисла ми, ремеслами, торгівлею, по- люванням, ри баль ством тощо. Козаки перебували під юрисдикцією військового суду. Згідно царсь- кого указу від 24 квітня 1735 р. козацтво поділя- лося на дві великі групи – “виборні” та “підпо- мічники” [7]. В основу такого поділу був покла- дений принцип матеріальної забезпеченості кож- ного окремого козака. Число виборних козаків у всій Гетьманщині дорівнювало 20 тисячам осіб. Виборні козаки звільнялися старшиною від сплати державних повинностей. Головним їхнім обов’язком була військова служба із власним озб- роєнням, спорядженням і кіньми. До функцій під- помічників входили: доставка до війська продо- вольства та фуражу, обробка землі виборних козаків у той час, коли останні перебували у вій- ськовому поході [8]. Існував ряд обмежень щодо купівлі-продажу козацьких земель та щодо пере- ходу посполитих до козацької спільноти та на- впаки, але в цілому дана соціальна група відріз- нялася високою соціальною мобільністю (звісно, зважаючи на реалії традиційного ранньомодер- ного українського суспільства). Отже, зазначимо, що загальна кількість до- могосподарств козаків у досліджуваних селах Лубенського полку за всі, розглянуті нами, роки дорівнювала 1881 (див. табл. 1). Бачимо, що найбільше козацьких домових спіль нот нараховувалося у Мелехах та Бацманах – 275 та 242, відповідно. Найменше число таких сімей було зафіксовано у Нехристивці та Кру- тому Березі – по 34. Частка родин козаків від за- гальної кількості домогосподарств у селі також суттєво різнилася. Так, найбільшою вона була у Сологубівці – 87%, а найменшою – у Крутому Березі – 15%. Важливим завданням нашої розвідки є визна - чення загальної та середньої населеності домо- господарств козаків. За результатами підрахун- ків встановлено, що загальна на селеність цих домових спільнот становить 22702 особи (11539 чоловіків та 11163 жінки). Таким чи ном, показ- ник середньої населеності козаць ких сімей по полку загалом складав 12,1 особи. Більш детальний аналіз засвідчив, що лише у двох випадках (села Мелехи та Крутий Берег Го- родиської сотні) показники середньої населено- сті були нижчими за 10 осіб. Тільки в одному ви- падку вона була порівняно невисокою й складала 6,5 особи (село Крутий Берег). У 12 випадках з 15 середня населеність перевищувала 11 осіб. У двох селах (Сухоносівка Курінської сотні, Вед- меже Роменської сотні) вона була дуже високою – 16,0 і 17,2 особи відповідно (див. табл. 2). Серед аналогічних показників по окремих сот- нях найменш населеними виявилися села Горо - диської сотні – 9,5 особи, а найбільшу середню кількість мешканців мали козацькі родини Ро- менської сотні – 13,5 особи. У жодному з дослід- жуваних сіл тенденція до поступового постійного зменшення середньої населеності не простежу- ється. У деяких випадках результати останнього зрізу даних, у порівнянні з першим, дійсно вка- зують на зменшення числа мешканців домогос- подарств. Проте, динаміка зміни цього показника, зазвичай, мала подібний вигляд (за прикладом села Карпилівка Яблунівської сотні): 1758 р. – Олександр Сакало 2’2013 118 Таблиця 1 Кількість та частка домогосподарств козаків Села М ит че нк и Са ви нц і Гр аб ар ів ка Зо ло ту хи О ст ап ів ка Ка рп ил ів ка М ел ех и П ос та вм ук и Кр ут ий Б ер ег Лу го ви ки Н ех ри ст ів ка Су хо но сі вк а Ве дм еж е Ба цм ан и Со ло гу бі вк а Вс ьо го Кількість 79 132 125 146 74 128 275 52 34 158 34 61 161 242 180 1881 Частка, % 33 64 62 78 80 80 49 21 15 44 26 28 76 72 87 119 Домогосподарства козаків Лубенського полку другої половини XVIII ст. 10,6 особи, 1768 – 12,1, 1778 – 9,6. Вочевидь, така ситуація була пов’язана з епідемією чуми 1770 р. та посухами 1772, 1773 і 1774 рр., що суттєво зменшували врожайність і призводили до голоду [9]. На відміну від зазначеної вище, тенденція до постійного поступового зростання середньої на- селеності була зафіксована нами у п’яти селах: Ведмеже (Роменська сотня), Нехристівка (Курін- ська сотня), Мелехи та Поставмуки (Городиська сотня), Савинці (Пирятинська перша сотня). Граничні межі населеності одного домогоспо - дарства були доволі широкими. Так, домові спіль ноти Клима Момотенка (Сухоносівка, 1775 р.) та вдови Олени (Бацмани, 1773 р.) нарахову- вали лише по одній особі [10]. Найбільше число мешканців – 58 осіб, було зафіксовано у родині Миколи Семича (Ведмеже, 1770 р.) [11]. Порівняння отриманих нами даних із анало- гічними розрахунками інших дослідників (за ви- ключенням даних Д. Казімірова по козацьких до- могосподарствах м. Мени Чернігівського полку, всі інші цифри стосуються всього населення в ці- лому) дає, на наш погляд, підстави обґрунтовано стверджувати, що населеність домогосподарств козаків Лубенського полку була доволі високою (див. табл. 3) [12]. За цією ознакою досліджува- ний регіон, як бачимо, суттєво відрізнявся від За- хідної Європи XVIII ст., де середня населеність домогосподарств була значно меншою. Таке співвідношення опосередковано підтверджує концепцію Д. Хайнала про розподіл європей- ського континенту на дві умовні зони – західну та східну, зі своїми моделями шлюбної поведінки та домінуючими типами домогосподарств [13]. Таблиця 2 Середня населеність домогосподарств козаків Лубенського полку Села М ит че нк и С ав ин ці Гр аб ар ів ка Зо ло ту хи О ст ап ів ка Ка рп ил ів ка М ел ех и П ос та вм ук и Кр ут ий Бе ре г Лу го ви ки Н ех ри ст ів ка Су хо но сі вк а В ед ме ж е Ба цм ан и Со ло гу бі вк а Середня населеність 11,6 12,5 11,6 12,9 11,8 10,7 9,3 12,3 6,5 12,0 11,1 16,0 17,2 12,5 12,9 Ще однією важливою історико-демографіч- ною характеристикою домогосподарств є їхній поколінний склад. За цим показником джерела фіксують чотири типи сімей: одно-, дво-, три- та чотирипоколінні. За нашими розрахунками най- менші частки припадали на долю однопоколін- них та чотирипоколінних домових спільнот: пер- ших нараховувалося всього 21 (1,1%), других – лише 3 (0,2%). Відповідно, найбільший відсоток складали дво- та трипоколінні сім’ї із незначною перевагою перших: 940 (50,0%) проти 917 (48,7%) (див. рис. 1). Констатуємо, що у чоти рьох селах Регіон С ел а Лу бе н- сь ко го п ол ку С ел а Ст ар о- ду бс ьк ог о по лк у м. М ен и, Че рн іг в с ьк ог о по лк у Се ла Ж ит ом ир - сь ко го п ов іт у С ел а Я ро сл ав - сь ко го п ов іт у, Ро сі я П ри ба лт ик а А бт ен ау , А вс тр ія Ко рф К ас тл , А нг лі я Ло нг не сс , Ф ра нц ія Ко ло рн о, Іт ал ія А ро сс ін . М ю ль , Ш ве йц ар ія Іо ку ш і, Я по ні я Та ег у, Ко ре я Роки Д ру га п ол . X V II I с т. X V II I с т. 17 65 -6 9 рр . 17 91 р . X V II I с т. кі нк ць X V II I с т. 17 90 р . 17 90 р . 17 78 р . 17 82 р . 17 79 р . 17 46 р . 17 89 р . Середня населеність 12,1 8,9 9,3 6,6 5,2 15,4 7,7 4,8 5,1 4,2 5,3 5,5 4,7 Таблиця 3 Середня населеність домогосподарств (порівняльна таблиця) Чотирипоколінні 0,2% Трипоколінні 48,7% Двопоколінні 50% Однопоколінні 1,1% 0 10 20 30 40 50 60 Рис.1. Поколінний склад родин козаків Лубенського полку Олександр Сакало 2’2013 з п’ятнадцяти джерела не зафіксували жодної од- нопоколінної козацької родини. Лише двічі частка таких домових спільнот перевищувала 3% (Сухоносівка – 4,9%, Крутий Берег – 11,7%). В усіх інших випадках цей показник коливався у межах 0,4–2,1%. Частка двопоколінних домогос- подарств охоплювала діапазон від 33,3 (Золо- тухи) до 70,6% (Нехристівка). Але слід зазна- чити, що у 12 випадках з 15 ця цифра вкладалася в межі 40–60%. Найменша частка трипоколінних родин складала 26,5% (Крутий Берег), най- більша – 66,7% (Золотухи). У 12 випадках з 15 на долю подібних домогосподарств припадало від 39 до 57%. Перш ніж розпочати аналіз типології та струк- тури козацьких домогосподарств, відмітимо, що ще у ХІХ ст. історики та етнографи зазвичай опи- сували козацькі родини як великі складні домові спільноти. Так, наприклад, зазначалося, що до- рослі сини й навіть одружені тільки в особливих випадках відокремлювалися від батьківської сім’ї й проживали окремо. Переважно ж до смерті батька всі жили разом, працюючи на одне госпо- дарство [14]. Втім, жодних підрахунків, які б підтверджували або спростовували зазначене твердження, дослідники не здійснювали. Отже, спробуємо дати відповідь на це питання, здій- снивши аналіз структури козацьких домогоспо- дарств обраних сіл Лубенського полку. Також, на нашу думку, буде доцільним назвати основні чин- ники, котрі мали визначальний вплив на форму- вання структури домогосподарства. Більшість су- часних дослідників у галузі соціальної історії визначають наступні основні структуроутворю - ючі фактори, притаманні усім соціальним групам тогочасного суспільства в цілому: територіально- географічні, соціально-економічні та ментально- релігійні [15]. Безумовно, всі вони так чи інакше пов’язані між собою й потребують комплексного вивчення. Так, до першої групи слід віднести об- ширність земельних угідь, що колонізовувалися та потребували обробки. Це сприяло регенерації складних форм сімейної організації, гальмувало виокремлення особистості з системи сімейно-ро- динних зв’язків, а також виокремлення приватної власності з власності сімейної. Якщо в Західній Європі порівняна обмеженість (особливо в дея- ких регіонах) придатних до ведення господарства земель сприяла формуванню приватної власності та індивідуалістських повсякденних життєвих стратегій, то на наших теренах були наявні про- тилежні тенденції. Сюди ж можна віднести й по- вільний (у порівнянні із Західною Європою) про- цес урбанізації, що сприяв збереженню аграрного суспільства, гальмував модернізаційні процеси й, відповідно, консервував усталені форми сім’ї. До чинників соціально-економічного характеру на- самперед віднесемо економічну необхідність. Для заснованого на натуральному господарстві аграрного суспільства, в якому була мало поши- рена наймана праця, повільно розвивалися то- варно-грошові відносини та не існувало ніякої системи соціального забезпечення, економічно доцільними були багатодітні складні сім’ї. Еко- номічна ефективність традиційної родини (домо- господарства) засновувалася на: єдиновладді гос- подаря (принцип патріархальності), жорсткому розподілі соціальних ролей, об’єднанні в “еконо- мічному осередкові” великої кількості людей та міцності сім’ї (зокрема, й через обмежені мож- ливості розлучення). Економічну та територі- альну обумовленість переважання й збереження складних форм домогосподарства підтримували суспільна свідомість і релігійні цінності ранньо- модерного українського соціуму. На думку ба- гатьох дослідників саме релігійні цінності були визначальними для формування менталітету й суспільної свідомості людей тієї епохи. А вони, зокрема, сприяли розвиткові колективних форм життя та консервації складної сім’ї. Саме на сім’ю були покладені завдання мінімізувати жит- тєві ризики, гарантувати “прожитковий мінімум”, забезпечити соціальний захист, психологічний комфорт та підтримати соціальний статусу її чле- нів. Це також відрізняло наш регіон від Західної Європи, де соціальними цінностями й нормами здавна були економічний успіх, індивідуалізм та персоналістська трудова етика. Говорячи про соціальну групу козаків та звер- таючи увагу на другий із зазначених чинників – соціально-економічні умови, слід зауважити на- ступне. Дані ревізій 1743 і 1751 рр. свідчать, що рівень заможності козаків Лубенського полку був, у порівнянні з іншими полками, доволі низь- ким. Це підтверджує той факт, що, за даними 1743 р., саме цей регіон посідав перше місце за кількістю дворів “мало грунтових” та “нищет- них” виборних козаків – їх нараховувалося 3376. Аналогічна ситуація була й серед підпомічників. Свідчення 1751 р. підтверджують, що такий стан речей зберігся, а гірша ситуація була лише у Ні- жинському полку [16]. Крім того, представники цієї соціальної групи були зацікавлені у великих родинах через мож- 120 Села Одинаки/ Без структури Нуклеарні Розширені Мультифокальні Загалом Кількість % Кількість % Кількість % Кількість % Кількість % Митченки 15 19,0 5 6,3 59 74,7 79 100,0 Савинці 21 15,9 8 6,1 103 78,0 132 100,0 Грабарівка 28 22,4 4 3,2 93 74,4 125 100,0 Мелехи 93 33,8 9 3,3 173 63,9 275 100,0 Поставмуки 9 1 7,3 3 5,8 40 76,9 52 100,0 Крутий Берег 15 44,1 2 5,9 17 50,0 34 100,0 Золотухи 21 14,4 3 2,0 122 83,6 146 100,0 Карпилівка 24 18,7 8 6,2 96 75,1 128 100,0 Остапівка 14 18,9 1 1,3 59 79,7 74 100,0 Луговики 19 12,0 5 3,2 134 84,8 158 100,0 Нехристівка 6 1 7,6 3 8,8 25 73,6 34 100,0 Сухоносівка 1 1,6 19 31,1 1 1,6 40 65,7 61 100,0 Ведмеже 23 14,2 8 4,9 130 80,9 161 100,0 Сологубівка 48 26,7 10 5,5 122 77,8 180 100,0 Бацмани 1 0,4 43 17,8 11 4,5 187 77,3 242 100,0 Загалом 2 0,1 398 21,2 81 4,3 1400 74,4 1881 100,0 Таблиця 4 Розподіл домогосподарств козаків за типами З трьох основних категорій домогосподарств найменше представництво мали сім’ї розшире- ного типу. В кількісному вимірі їхнє число коли- валося в межах від 1 родини (Остапівка, Сухоно- сівка) до 11 (Бацмани) й, відповідно, у відсотко- вому – від 1,3 (Остапівка) до 6,8% (Нехристівка). У загальному типологічному розподілі на долю 81 розширеної родини припадало 4,3%. Отже, виз- начального впливу на класифікацію даних домо- вих спільнот в цілому сім’ї цього типу не мали. Друге місце в наших розрахунках зайняли ну- клеарні (прості) домогосподарства. Їхня кіль- Домогосподарства козаків Лубенського полку другої половини XVIII ст. ливість деякого ухилення в такий спосіб від ви- конання військових повинностей: згідно тогочас- ного законодавства родичі, що проживали разом у спільному домогосподарстві, самостійно виз- начали зі свого складу тільки одну особу, яка буде нести військову службу, інші ж дорослі чоловіки (теж козаки) могли уникнути цього обов’язку. В основу типологічного аналізу козацьких родин нами була покладена найбільш поширена в сучасній історичній демографії класифікація форм сімейної організації (домогосподарств) П. Ласлетта, заснована на так званому “методі діаг- ностичних груп”, розробленому кембриджською групою з історії народонаселення та соціальної структури. Зауважимо, що у разі використання такого підходу особливо важливого значення на- буває дотримання однакових методик підра- хунку. На жаль, мусимо констатувати, що однією з перешкод на шляху розвитку та поширення історико-демографічних студій на теренах ко- лишнього СРСР, за нашими міркуваннями, є від- сутність єдиних уніфікованих підходів до аналізу сімейної структури – в першу чергу це стосу- ється класифікації домогосподарств. Отже, згідно класифікації П. Ласлетта всі до- могосподарства розподілялися на три основні типи в залежності від структури сім’ї, а саме: прості (нуклеарні), розширені та мультифокальні. Розширені та мультифокальні сім’ї у свою чергу утворюють спільну групу складних домогоспо- дарств. Окрім названих трьох основних типів іс- нують також домогосподарства, які складаються з однієї особи й такі, що не утворюють сімей [17]. Здійснений нами типологічний аналіз домо- вих спільнот козаків засвідчив суттєву перевагу складних сімей (див. табл. 4). 121 кість у різних селах також суттєво різнилася: від 6 родин (Нехристівка) до 93 (Мелехи). Най- менша частка домових спільнот даного типу була зафіксована нами у Луговиках – 12,0%. Най- більша – у Крутому Березі – 44,1%. Загалом, на долю 398 нуклеарних домогосподарств припа- дало 21,2% від загальної кількості родин козаків. Переважна більшість домових спільнот була віднесена нами до мультифокального типу – 1400. Найменше таких родин у кількісному та відсотковому вимірах проживало у Крутому Бе- резі – 34 (50,0%). Найбільше: кількісно – у Бац- манах – 187, відсотково – у Луговиках – 84,8%. В загальному розподілі частка мультифокальних домових спільнот становила 74,4%. Сума розширених і мультифокальних домо- господарств становить загальну групу складних сімей, частка яких у середовищі козаків складала 78,7%, тобто переважну більшість (див. рис. 2). Також, аналіз продемонстрував, що домогос- подарства одинаків у досліджуваних нами селах були майже відсутні. Зокрема, серед дворів коза- ків таких було лише два, а їхня частка, відпо- відно, дорівнювала 0,1%. Таким чином, здійснений типологічний аналіз родин козаків Лубенського полку засвідчив, що в їхньому середовищі в другій половині XVIII ст. переважали складні форми сімейної організації. 2’2013Олександр Сакало 122 Джерела та література 1. Державний архів Полтавської області (далі – ДАПО), ф. 801, оп. 1, спр. 7, арк. 1–14; спр. 10, арк. 1-10; спр. 15, арк. 1-17; спр. 20, арк. 21-29; спр. 59, арк. 1-14; спр. 67, арк. 1-18; спр. 69, арк. 1-12; спр. 70, арк. 1-10; спр. 74, арк. 1-7; спр. 106, арк. 1-12; спр. 150, арк. 1-11; спр. 155, арк. 1-19; спр. 158, арк. 1-16; спр. 202, арк. 1-16; спр. 210, арк. 1-12; спр. 254, арк. 1-12; спр. 255, арк. 1-13, 34-41; спр. 256, арк. 26-41; спр. 259, арк. 66-77; спр. 307, арк. 1-12; спр. 309, арк. 13-20; спр. 411, арк. 1-11; спр. 417, арк. 1-13; спр. 426, арк. 1-14; спр. 428, арк. 1-23; спр. 433, арк. 1-17; спр. 543, арк. 65-78; спр. 544, арк. 49-56; спр. 575, арк. 1-14; спр. 576, арк. 1-12; спр. 632, арк. 19-30; спр. 634, арк. 1-14; спр. 635, арк. 14-21; спр. 706, арк. 44-57; спр. 711, арк. 16-31; спр. 713, арк. 35-46; спр. 738, арк. 13-23; спр. 740, арк. 1-24, 43-56; спр. 742, арк. 33-48. 2. Державний архів Сумської області (далі – ДАСО), ф. 960, оп. 3, спр. 21, арк. 27-39, 210-234, 325-338; спр. 184, арк. 157-169, 232-244зв., 269- 287зв.; спр. 276, арк. 1-15, 80-89, 143-151зв. 3. Див. докладніше: Гісцова Л. З. Сповідна книга Старокодацької запорозької хрестової наміснії 1766 року як джерело до вивчення історії поселень воль- ностей військових [Електронний ресурс] / Любов За- харівна Гісцова. – Режим доступу: http://www.ukr- terra.com.ua/researches/23/giscova_spovidna.htm.; Романова О. Сповідальні книги Київської метропо- лії XVIII ст. як спосіб церковного контролю за мо- раллю парафіян / Оксана Романова // Український історичний журнал. – 2008. – №4. – С. 122–148; Са- кало О. Джерела історичної демографії: сповідний розпис / Олександр Сакало // Наукові записки: Зб. праць молодих вчених та аспірантів / Інститут укра - їнської археографії та джерелознавства ім. М.С. Гру- шевського НАН України. Т. 19 (у 2-х кн.). Тематич- ний випуск: “Джерела локальної історії: методи до- слідження, проблеми інтерпретації, популяризації”. Книга 1. – К., 2009. – С. 379–386. 4. Волошин Ю. Населення домогосподарств “го- сударевых малороссийских описных раскольничьих слобод” (за матеріалами “Генерального опису Ліво- бережної України 1767-1769рр.” / Юрій Волошин // Соціум. Альманах соціальної історії. – К.: Ін-т істо- рії України НАН України, 2003. – Вип.2. – С. 118. 5. Миттерауер М. Структура семьи в России и Цен- тральной Европе: сравнительный анализ / Михаэль Миттерауер, Александр Каган // Семья, дом и узы род- ства в истории [под общ. ред. Т. Зоколла, О. Кошеле- вой, Ю. Шлюмбома; Отв. ред. О.Е. Кошелева; пер. с англ. и нем. К.А. Левинсона, пер. с франц. Л.А. Пи- меновой]. – Спб.: Евр. ун-т; Алетея, 2004. – С.44-45. 6. Горобець В. Влада та соціум Гетьманату. До- слідження з політичної і соціальної історії ранньо- модерної України / Віктор Горобець. – К.: Інститут історії України НАН України, 2009. – С. 132. 7. Василенко Н. П. Экстракт из указов, инструк- ций и учреждений с разделением по материям на 19 частей. Собрано в правительствующем сенате по ма- лороссийской экспедиции 1786 года / Николай Пе- трович Василенко. – Чн.: 1902. – 10, С. 240. – Мате- риалы для истории экономического, общественного и юридического быта старой Малороссии, издавае- мые Н.П.Василенко, т. 2. 8. Гуржій О. Податне населення України ХVІІ– ХVІІІ ст. Нариси з історії та статистики / Олександр Гуржій. – Черкаси: Вид. Чабаненко Ю. – 2009. – С. 91. Рис. 2.Співвідношення сімей козаків Лубенського полку за типами Одинаки/ Без структури– 0,1% Нуклеарні – 21,2% Розширені– 4,3% Мультифокальні– 74,4% Домогосподарства козаків Лубенського полку другої половини XVIII ст. 123 Александр Сакало Домохозяйства козаков Лубенского полка второй половины XVIII века В статье на основе статистических данных исповедных ведомостей пятнадцати украинских сёл Лу- бенского полка за период с 1758 по 1782 года анализируется типология и структура домохозяйств козаков Гетманщины второй половины XVIII века. Ключевые слова: казаки, исповедная ведомость, домохозяйство, нуклеарное домохозяйство, расширен- ное домохозяйство, мультифокальное домохозяйство, населённость, поколение. Olexandr Sakalo Cossack’s households of the Lubens`kyi regiment of the second half of 18th century In the article on the basis of statistical data of fifteen Ukrainian village’s of the Lubens`kyi regiment confession registers from 1758 to 1782 years the typology and structure of Hetmaschyna of cossack’s households of the second half of 18th century is analyzed. Key words: cossacks, confession register, household, nuclear household, extended household, multiple household, density of population, generation. 9. Острась Е.С. Врожайність зернових культур, хлібні ціни та забезпеченість населення хлібом в Лі- вобережній Україні в другій половині ХVІІІ ст. / Еду- ард Сергійович Острась. – Донецьк: Вид-во Донецьк. нац. ун-ту, 2003. – С. 11. 10. ДАСО, ф. 960, оп. 3, спр. 21, арк. 210. 11. Там само, спр. 184, арк. 244. 12. Для порівняння використані дані з наступних джерел: Волошин Ю. Розкольницькі слободи на тери- торії Північної Гетьманщини у ХVІІІ ст. (історико-де- мографічний аспект) / Юрій Волошин. – Полтава: АСМІ, 2005. – С. 220; Казіміров Д. Козацькі родини м. Мени за Генеральним описом Лівобережної Укра - їни 1765–1769 рр. / Дмитро Казіміров // Краєзнавство. – К., 2011. – №4. – С. 218. Крикун М. Населення до- могосподарств у Житомирському повіті Київського воєводства 1791 р. / Микола Крикун // Україна мо- дерна. – Львів, 2001. – № 6. – С. 27; Ласлетт П. Семья и домохозяйство: исторический подход / Питер Лас- летт // Брачность, рождаемость, семья за три века: [сб. статей / под. ред. Вишневского А. Г., Кона И. С.]. – М.: Статистика, 1979. – C. 152–156; Миттерауер М. Структура семьи в России и Центральной Европе: сравнительный анализ / Михаэль Миттерауер, Алек- сандр Каган // Семья, дом и узы родства в истории [под общ. ред. Т. Зоколла, О. Кошелевой, Ю. Шлюм- бома; Отв. ред. О.Е. Кошелева; пер. с англ. и нем. К.А. Левинсона, пер. с франц. Л.А. Пименовой]. – Спб.: Евр. ун-т; Алетея, 2004. – С. 46–47; Kuen-tae Kim, Different paterns of marriage between a city and vil- lages in 18th century Korea: The cause of Taegu Area / Kuen-tae Kim // History of the Family, 14 (2009). – P. 74. 13. Див. докладніше: Хаджнал Дж. Европейский тип брачности в ретроспективе / Джон Хаджнал // Брачность, рождаемость, семья за три века: [Сбор- ник статей под ред. Вишневского А. Г., Кона И. С.]. – М.: Статистика, 1979, – С. 14–70; Шолтычек М. Семья и домохозяйство в Центральной Европе / Миколай Шолтычек // Историческая демография. Сборник статей / Под ред. Денисенко М.Б., Троиц- кой И.А. – М.: МАКС Пресс, 2008. – (“Демографи- ческие исследования”, выпуск 14). – С. 240–276; Но- севич В. Ещё раз о Востоке и Западе: Структуры семьи и домохозяйства в истории Европы. [Електро- нний ресурс] / Вячеслав Носевич. – Режим доступу: http://www.vln.by/node/116; Hajnal J. Two kinds of pre- industrial household formation system / John Hajnal // In: R. Wall (ed.), in collaboration with J. Robin and P. Laslett. Family Forms in Historic Europe. – Cam- bridge, 1983. P. 65–104. 14. Лазаревский А. М. Исторические очерки Пол- тавской Лубенщины XVII–XVIII вв. / Александр Ма- твеевич Лазаревский // Чтения в Историческом Об- ществе Нестора-летописца. – Т.11, отд.2. – К., 1896. – С. 45. 15. Носкова А. В. О влиянии различных факто- ров на сохранение до ХХ в. расширенной структуры семьи в России / Антонина Вячеслововна Носкова // Вестник Моск. ун-та. – Сер. 18. Социология и поли- тология. – 2005. – №4. – С. 157. 16. Гуржій О. Вказ. праця. – С. 92–93. 17. Про класифікацію домогосподарств П. Лас- летта див. докладніше: Ласлетт П. Семья и домохо- зяйство: исторический подход / Питер Ласлетт // Брачность, рождаемость, семья за три века: [сб. ста- тей / под. ред. Вишневского А. Г., Кона И. С.]. – М.: Статистика, 1979. – C.136–138; О классификации до- мовых сообществ (Разъяснения редакции к типоло- гии домохозяйств Питера Ласлетта) // Семья, дом и узы родства в истории [под общ. ред. Т. Зоколла, О. Кошелевой, Ю. Шлюмбома; отв. ред. О.Е. Кошелева; пер. с англ. и нем. К.А. Левинсона, пер. с франц. Л.А. Пименовой]. – Спб.: Евр. ун-т; Алетея, 2004. – С.270–271.

Домогосподарства козаків Лубенського полку другої половини XVIII ст.

Репозитарії

Схожі ресурси