Внесок Катеринославської губернської вченої архівної комісії у розвиток історико-краєзнавчих досліджень Південної України

У статті висвітлено значення діяльності Катеринославської вченої архівної комісії для розвитку історико-краєзнавчих досліджень Південної України в інституціональному, науково-дослідницькому, археографічному та пам'яткоохоронному аспектах....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2013
Автор:	Кавун, М.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут історії України НАН України 2013
Назва видання:	Краєзнавство
Теми:	Літопис українського краєзнавства
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166932
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Внесок Катеринославської губернської вченої архівної комісії у розвиток історико-краєзнавчих досліджень Південної України / М. Кавун // Краєзнавство. — 2013. — № 3. — С. 13-19. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-166932
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1669322020-03-11T01:26:45Z Внесок Катеринославської губернської вченої архівної комісії у розвиток історико-краєзнавчих досліджень Південної України Кавун, М. Літопис українського краєзнавства У статті висвітлено значення діяльності Катеринославської вченої архівної комісії для розвитку історико-краєзнавчих досліджень Південної України в інституціональному, науково-дослідницькому, археографічному та пам'яткоохоронному аспектах. В статье раскрыто значение деятельности Екатеринославской ученой архивной комиссии для развития историко-краеведческих исследований Южной Украины в институционном, научно-исследовательском, археографическом и памятникоохранном аспектах. In the article the value of activity of Ekaterinoslav Scientific Archive Commission is exposed for the development of local history researches of the Southern Ukraine in institutional, scientific-researcher, arheographical and historical monuments preservation aspects. 2013 Article Внесок Катеринославської губернської вченої архівної комісії у розвиток історико-краєзнавчих досліджень Південної України / М. Кавун // Краєзнавство. — 2013. — № 3. — С. 13-19. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166932 94 (477.7) «1903–1916» uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Літопис українського краєзнавства Літопис українського краєзнавства
spellingShingle	Літопис українського краєзнавства Літопис українського краєзнавства Кавун, М. Внесок Катеринославської губернської вченої архівної комісії у розвиток історико-краєзнавчих досліджень Південної України Краєзнавство
description	У статті висвітлено значення діяльності Катеринославської вченої архівної комісії для розвитку історико-краєзнавчих досліджень Південної України в інституціональному, науково-дослідницькому, археографічному та пам'яткоохоронному аспектах.
format	Article
author	Кавун, М.
author_facet	Кавун, М.
author_sort	Кавун, М.
title	Внесок Катеринославської губернської вченої архівної комісії у розвиток історико-краєзнавчих досліджень Південної України
title_short	Внесок Катеринославської губернської вченої архівної комісії у розвиток історико-краєзнавчих досліджень Південної України
title_full	Внесок Катеринославської губернської вченої архівної комісії у розвиток історико-краєзнавчих досліджень Південної України
title_fullStr	Внесок Катеринославської губернської вченої архівної комісії у розвиток історико-краєзнавчих досліджень Південної України
title_full_unstemmed	Внесок Катеринославської губернської вченої архівної комісії у розвиток історико-краєзнавчих досліджень Південної України
title_sort	внесок катеринославської губернської вченої архівної комісії у розвиток історико-краєзнавчих досліджень південної україни
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2013
topic_facet	Літопис українського краєзнавства
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166932
citation_txt	Внесок Катеринославської губернської вченої архівної комісії у розвиток історико-краєзнавчих досліджень Південної України / М. Кавун // Краєзнавство. — 2013. — № 3. — С. 13-19. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
series	Краєзнавство
work_keys_str_mv	AT kavunm vnesokkaterinoslavsʹkoígubernsʹkoívčenoíarhívnoíkomísííurozvitokístorikokraêznavčihdoslídženʹpívdennoíukraíni
first_indexed	2025-07-14T23:13:03Z
last_indexed	2025-07-14T23:13:03Z
_version_	1837665914758103040
fulltext	У 2013 р. виповнюється 110 років від часу заснування Катеринославської губернської вче- ної архівної комісії (далі – Комісія) – установи, яка справила потужний вплив на розвиток історичної науки Південної України, в тому числі в галузі історико-краєзнавчих дослід- жень. Комісія фактично являла собою наукове товариство, яке об’єднало у своєму складі ве- лику кількість як істориків-фахівців, археоло- гів, етнографів, так і краєзнавців-аматорів, гро- мадських діячів, небайдужих до проблем збереження та вивчення пам’яток історії та культури. Комісія виникла 1903 р. та проісну- вала до 1916 року. Незважаючи на досить ко- роткий період діяльності цієї установи, вона зробила значний внесок у поступ історико-кра- єзнавчих досліджень на Придніпров’ї, переду- сім, завдяки нагромадженню великого масиву опублікованих досліджень. Водночас зазна- чимо, що науковий доробок членів комісії став об’єктом історіографічного вивчення лише не- щодавно – наприкінці 1980-х – на початку 1990-х рр. [1; 2; 4; 5; 6; 7]. Мета цієї статті – аналіз внеску Катеринос- лавської губернської вченої архівної комісії в розвиток історико-краєзнавчих досліджень Півдня України. автор ставить перед собою наступ ні завдання: висвітлити історико-крає - знавчу значущість діяльності Комісії в наступ- них аспектах: інституціональний, науково- дослідницький, археографічний та пам’ятко - охоронний. Протягом ХІХ ст. розвиток краєзнавства на Катеринославщині підтримувався завдяки зусиллям окремих персоналій – архієпископа Гавриїла (В.Ф. Розанова), єпископа Феодосія (О.Г. Макаревського), А.Я. Фабра, О.М. Поля та ін. Фактично, тільки з утворенням Комісії місцеві історики-краєзнавці отримали можли- вість колективно займатися вивченням про- блемних питань історії та культури Придніп- ров’я. Відзначимо також, що в XIX ст. на Катери- нославщині була представлена певна кількість членів декількох історико-краєзнавчих наукових товариств, зокрема, Імператорського Одеського товариства історії та старожитностей (прикла- дом є постать А.Я. Фабра, одного з членів-за- сновників товариства 1838 р.). Однак, з інститу- ційної точки зору, Комісія стала першим науковим товариством історичного профілю, за- снованим власне на території Катеринослава та губернії. Таким чином діяльність Комісії стала однією з визначальних ланок у процесі переходу від аматорства на наукові рейки в становленні історико-краєзнавчих досліджень на Придніп- ров’ї. Структура та діяльність Комісії відповідали загальноросійському «Положенню про архівні комісії», затвердженому імператором Олексан- дром III 13 квітня 1884 р. Головним завданням діяльності комісії визначалося збирання, збері- гання та дослідження архівних справ та доку- ментів, які мають історичну й науково-дослідну цінність. Співробітники комісії також могли зай- матися пошуком, описом та вивченням інших пам’яток старовини. Заснована спочатку власне як археографічна установа, Комісія досить швидко перетворилася на потужний науковий осередок, вектор роз- витку якого був спрямований на комплексне ви- вчення історії та культури Придніпров’я XVIII – початку XX ст. 13 УДК 94 (477.7) «1903–1916» Максим Кавун (м.Дніпропетровськ) Внесок Катеринославської губернської вченої архівної комісії у розвиток історико-краєзнавчих досліджень Південної України У статті висвітлено значення діяльності Катеринославської вченої архівної комісії для розвитку історико-краєзнавчих досліджень Південної України в інституціональному, науково- дослідницькому, археографічному та пам’яткоохоронному аспектах. Ключові слова: Катеринославська губернська вчена архівна комісія, історичне наукове това- риство, археографія, пам’яткоохоронна справа. Специфіка структури та завдань Комісія обу- мовила той факт, що евристична та археогра- фічна діяльність переважала над аналітичною. І все ж комісія стала фактично першим місцевим науковим товариством, у завдання якого входило цілеспрямоване вивчення історичного минулого Придніпров’я. Ідея створення Комісії виникла ще в другій половині XIX ст., та вперше була озвучена у 1885–1886 рр. у низці публікацій катеринос- лавської газети «Степь». Реалізація цього по- тужного задуму, проте, затяглася на кілька де- сятиліть. У 1902 р., за ініціативою директора катеринославського Комерційного училища А.І. Синявського, було подано офіційне про- хання щодо створення Комісії на адресу губер- натора Ф.Е. Келлера. 19 листопада 1902 р. було, нарешті, видано дозвіл міністра внутрішніх справ на заснування Катеринославської гу- бернської вченої архівної комісії. Діяльність Комісії мала регламентуватися загальнодер- жавними принципами для аналогічних установ, визначеними Положенням від 13 квітня 1884 року. Перше засідання Комісії відбулося 16 березня 1903 року. У цілому станом на 1910 р. Комісія нараховувала 67 осіб: 54 дійсних члени, 11 по- чес них членів та 5 членів із адміністративними повноваженням, включаючи попечителя Комісії, катеринославського губернатора В.В. Якуніна та голову Комісії, губернського предводителя дво- рянства М.П. Урусова [10]. Найбільш активними співробітниками комісії були В.О. Біднов, В.Д. Машуков, Я.П. Новиць- кий, Д.І. Дорошенко, А.І. Синявський. Почес- ними членами було обрано видатних вчених- істориків з інших регіонів країни – М.С. Гру- шевського, М.К. Любавського, В.Б. Антоновича, М.Ф. Сумцова, Д.І. Багалія, Д.І. Яворницького, В.І. Пічету та ін. Відкриття та перші роки діяльності Комісії поставили на черзі денній питання про страте- гічні завдання й наукову методологію історико- краєзнавчих досліджень Придніпровського краю. Цьому, зокрема, було присвячено статтю І. Вертоградова, вміщену у першому випуску 3’2013Максим Кавун 14 К Р А Є З Н А В С Т В О * Синявський Антін Степанович (12.07.1866- 2.02.1951), голова Катеринославської вченої архівної комісії. Фото початку XX ст. * * В.О. Біднов. Фото початку XX ст. * * В.Д. Машуков. Фото початку XX ст. * * Яків Павлович Новицький (24.10.1847- 19.05.1925), один з найактивніших членів Катеринославської вченої архівної комісії. * «Летописи». Визначивши, що комісія повинна займатися переважно архівною справою, автор, водночас, висловлює думку про більш широкий характер її діяльності, фактично, окреслюючи коло діяльності, більше притаманне розгалу- женому науковому товариству. До сфери науко- вих інтересів членів комісії І.Ф. Вертоградов відносив і дослідження різних пам’яток старо- вини, утворення місцевої історичної бібліотеки, вивчення запорозької спадщини, складання історії Катеринославської губернії, археоло- гічні дослідження курганів і могильників, зби- рання творів мистецтва, які мають художнє чи наукове значення. Окремо вказувалося на важливість історико-краєзнавчих досліджень з точки зору громадської користі. «Без знання народу, його понять та побуту, по кожній окремій місцевості, важко бути для цього на- роду корисним діячем» – говорилося в статті [3, c. 43]. На теренах Катеринославщини Комісія стала якісно новим явищем в галузі інтелектуальної комунікації взагалі, й у галузі історико-краєз- навчих досліджень, зокрема. Віддаючи належне діяльності Катеринославського наукового това- риства (заснованого в травні 1901 р. та орієнто- ваного здебільшого на природничі та технічні науки), слід відзначити, що Катеринославській губернській вченій архівній комісії належить по- чесне історичне місце першого інтелектуального майданчику історико-краєзнавчого профілю в регіоні, який забезпечив науково-освітній інте- лігенції тодішнього Катеринослава та губернії можливість безпосередньої наукової комуніка- ції, обміну інформацією, дискусій. Сама практика періодичних засідань Комі- сії з проголошенням наукових доповідей та їх наступним обговоренням стала новим феноме- ном у регіональній специфіці розвитку істо- рико-краєзнавчих студій. Структура порядку денного засідань Комісії була якнайширшою – від питань «розбору» архівних зібрань губерн- ського та повітового рівня до проблем збере- ження історико-культурних пам’яток, переви- дання джерельних матеріалів та досліджень видатних постатей («Усні спогади» М.Л. Кор - жа, праці єпископа Феодосія – О.Г. Макарев- ського та ін.). На основі вивчення знайдених джерельних матеріалів співробітники Комісії готували Внесок Катеринославської губернської вченої архівної комісії у розвиток історико-краєзнавчих досліджень Південної України 15 Старий будинок комерційного училища в Катеринославі, де відбувалися перші засідання Катеринославської вченої архівної комісії. обширні наукові доповіді, які проголошувалися й обговорювалися на засіданнях комісії. Частина з цих доповідей була в подальшому опубліко- вана на сторінках її друкованого органу. За під- рахунками С.В. Абросимової, упродовж перших десяти років діяльності Комісії відбулося 56 за- сідань, на яких було виголошено 84 доповіді [2, с. 15]. Серед заслуханих та згодом опубліко- ваних доповідей можна виділити розвідки В.О. Біднова щодо історії Катеринославської ду- ховної семінарії та історії запорозьких поселень, В.В. Данилова щодо історії зародження театру в Катеринославі, Я.П. Новицького з історії м. Олек - сандрівська та ін. Про масштаб науково-дослідницької діяль- ності Комісії свідчать головним чином мате- ріали, опубліковані на сторінках її друкованого органу – «Летопись Екатеринославской ученой архивной комиссии». Усього за період з 1904 по 1915 рр. вийшло 10 випусків «Летописи». На сторінках цього продовжуваного наукового ви- дання побачили світ 182 публікації. Авторами статей та матеріалів, опублікованих на сторінках «Летописи», виступили 22 особи. Серед без- умовних лідерів за кількістю публікацій – В.О. Біднов (32 публікації), В.Д. Машуков (21 публікація), Я.П. Новицький (19 публікацій), А.І. Синявський (12 публікацій), В.В. Данилов (10 публікацій). Катеринославська вчена архівна комісія ак- тивно сприяла історико-біографічним дослід- женням – вивченню життєвого шляху і творчого доробку діячів Запорожжя та Катеринослав- щини. Біографічні матеріали становлять значну частину з опублікованого доробку співробітни- ків комісії. На сторінках «Летописи» побачили світ біографічні матеріали щодо постатей П.І. Калнишевського, Л.О. Глоби, братів Шия- нів (авторства В.О. Біднова), діячів історії м. Катеринослава та губернії (О.М. Поль, Д.Т. та М.Д. Мізки, Я.Я. Ковалевський, О.Я. Риндовська та ін.). Окреме місце зайняли життєписи історіографів Південної України – Феодосія (О.Г. Макаревського) та О.І. Марке- вича. Не залишилися поза увагою постаті міс- цевих краєзнавців та літераторів ХІХ ст. – О.І. Єгорова, І.І. Манжури, Г.А. Залюбовського. Окремо слід виділити дослідження історії дво- рянських родин Катеринославщини (Малами, Міклашевських та ін.), які й сьогодні залиша- ються єдиною спробою генеалогічних дослід- жень на території краю. Дослідження етнографії та побуту місце- вого населення серед співробітників комісії ак- тивно провадив Я.П. Новицький. Він здійснив публікацію великого комплексу пам’яток усної народної творчості – переказів та обрядових пісень, а також історичних легенд та розпові- дей старожилів. Надрукований Я.П. Новиць- ким у складі сьомого випуску «Летописи» ком- плекс джерел під назвою «Народна пам’ять про Запорожжя» пізніше був виданий окремою збіркою [8]. На першому плані роботи комісії, безумовно, знаходилася історико-археографічна діяльність. Її співробітники здійснювали виявлення, збере- ження, дослідження і публікацію історичних дже- рел з історії й культури України XVIII–XIX ст., які в основному стосувалися історичних регіо- нів Запоріжжя та Катеринославщини. Для цього проводилася ревізія архівів губернських органів управління, судів, Катеринославської духовної семінарії та консисторії та Самарського Пус- тинно-Миколаївського монастиря. На засіданнях 3’2013Максим Кавун 16 К Р А Є З Н А В С Т В О Обкладинка першого номеру Літопису Катеринославської вченої архівної комісії. комісії неодноразово піднімалися питання про дослідження повітових архівних зібрань (зо - крема, Верхньодніпровського та Олександрів- ського повітів), архівів місцевих дворянських родин. Найбільші успіхи були досягнені у по- шуці та публікації документів церковних архівів (у межах Комісії цим займався перш за все В.О. Біднов). На сторінках «Летописи» Комісії вміщува- лися окремі матеріали архівів Катеринослав- ської духовної семінарії та духовної консисторії, листування світських та духовних владик Ново- росії кінця XVIII – початку ХІХ ст. Іншою, не менш важливою заслугою комісії, слід вважати публікацію урядових документів з історії заселення Південної України кінця XVIII ст. Зокрема, О.Г. Богуміл опублікував ор- дери Г.О. Потьомкіна 1775-1776, 1790-1791 рр. Низку невідомих архівних документів з історії м. Катеринослава на сторінках «Летописи» опублікував В.Д. Машуков. Загалом аналіз тематичної спрямованості публікацій «Летописи» свідчить, що головне місце займав саме археографічний напрямок (ми нарахували 62 суто археографічні публіка- ції з 182, не кажучи вже про наявність великих масивів цитувань джерел в інших статтях та розвідках). Найбільш активними публікаторами джерел на сторінках «Летописи» виявилися В.О. Біднов (21 публікація), В.Д. Машуков (15 публікацій), Я.П. Новицький (14 публіка- цій). Окрім археографічних досліджень, Комісія декларувала пам’яткоохоронні заходи, які, на жаль, не набули системного характеру, оскільки комісія не мала для того належних повноважень. Зокрема, на засіданнях Комісії розглядалися пи- тання охорони й реставрації залишків укріплень Жовтоводської битви, могили Івана Сірка, надмогильних запорозьких хрестів XVIII ст., «Катерининської милі» та пам’ятника-колони біля Преображенського собору в Катеринославі. Робилися спроби скласти описи історичних пам’яток, наприклад церков Катеринославського й Новомосковського повітів. Незважаючи на достатньо декларативний ха- рактер практичної пам’яткоохоронної діяль- ності Комісії, слід звернути увагу, що на сто- рінках «Летописи» було опубліковано цілу низку досліджень пам’яток архітектури та іс- торії Катеринославщини та сусідніх губерній. Передусім, слід виділити пам’ятки культового зодчества: окремі статті та розвідки стосува- лися аспектів історії таких об’єктів, як: Спасо- Преображенський кафедральний собор, Успен- ський собор, Воскресенська кладовищенська церква у м. Катеринославі, Самарський Пус- тинно-Миколаївський монастир, дерев’яна церква с. Анновка, Миколаївська церква у с. Біленьке, церква містечка Аджамка Херсонської губернії, Покровський собор м. Олександрівська (нині – Запоріжжя), церкви м. Єлисаветграда (нині – Кіровоград), а також низка культових споруд Полтавської губернії – Хрестовоздвиженський, Вознесенський Пушкарський, Сокольський мо- настирі. Також на сторінках «Летописи» було надру- ковано розвідки з історії меморіального ком- плексу «Козацькі могили» під Берестечком, Кічкаського мосту, пам’ятника – колони на честь подорожі Катерини II 1787 р. біля Преоб- раженського собору в Катеринославі, а також цінне дослідження А.І. Синявського щодо археологічних знахідок у Потьомкінському саду Катеринослава (нині – Центральний парк ім. Т.Г. Шевченка). Комісія намагалася брати участь у дослід- женні археологічних пам’яток Придніпров’я. За- значимо, що зусилля окремих співробітників у цьому напрямі все ж таки не дали відчутних ре- зультатів. Не було реалізовано рішення про за- провадження в структурі «Летописи» відділу хроніки археологічного життя Півдня [9, c. 259]. Натомість відмітимо, що Комісія стала одним з ініціаторів та активно займалася підготовкою проведення в Катеринославі ХІІІ Археологіч- ного з’їзду у 1905 року. Співробітники Комісії всіляко підтримували популяризацію історико-краєзнавчих знань серед населення міста та губернії. З цією ме - тою на засіданнях піднімалося питання про проведення лекцій з історії міста та регіону. Достеменно невідомо, чи здійснилися ці спро - би, але вірогідно певні успіхи все ж були до- сягнуті, особливо завдяки зусиллям Д.І. Явор- ницького. Комісія намагалася встановити та підтриму- вати зв’язки з іншими історико-краєзнавчими товариствами України – у Києві, Харкові, Одесі, Полтаві, Чернігові. Але слід зазначити, що прак- тичних кроків до такої співпраці було здійснено небагато, наукові контакти обмежилися лише Внесок Катеринославської губернської вченої архівної комісії у розвиток історико-краєзнавчих досліджень Південної України 17 такими формами як обмін літературою та при- ватне наукове листування між окремими дослід- никами. Діяльність Комісії протягом 1903–1916 рр. засвідчила, що велика частина сподівань щодо її діяльності не виправдалася, а програма роботи комісії була виконана далеко не повністю. У той же час Комісія стала першим центром історико- краєзнавчих досліджень на Катеринославщині. До початку XX ст. на Придніпров’ї не склалася усталена традиція діяльності такого роду орга- нізацій. Серед недоліків діяльності Комісії можна вказати на такі: 1) фінансові можливості членів Комісії були доволі обмежені; 2) співро- бітники Комісії не відчували значної підтримки з боку урядових органів. Незважаючи на вищесказане, можна конста- тувати, що Катеринославська вчена архівна ко- місія зіграла видатну роль у розвитку історич- ного краєзнавства Південної України. Діяльність членів Комісії щодо публікації документів і ма- теріалів з історії краю, видання наукових статей, культурно-просвітницькі заходи значно поліп- шили стан розробки проблем заселення, госпо- дарського освоєння, культурного розвитку Південної України XVIII – початку XX cт. Результати археографічної діяльності Комісії тим більш важливі, що основна частина опублі- кованих нею документів протягом XX ст. була фізично втрачена. Наявність багатьох перешкод обумовила до- сить короткий період діяльності Комісії, але за своїм значенням вона посіла гідне місце у низці визначних центрів історико-краєзнавчих до- сліджень – поряд із Одеським товариством історії та старожитностей, Таврійською ученою архівною комісією та іншими науковими уста- новами Південної України. Досвід наукової й практичної діяльності Катеринославської гу- бернської вченої архівної комісії особливо ко- рисний сьогодні при формуванні розгалуженої системи історико-краєзнавчих досліджень на Півдні та Сході України в кінці XIX – на по- чатку XX ст. 18 Екскурсія членів Катеринославської губернської вченої архівної комісії на Дніпрові пороги. Камінь «Дзвіниця». Фото 1914 р. 3’2013Максим Кавун К Р А Є З Н А В С Т В О 1. «Летопись Екатеринославской ученой архив- ной комиссии» (1904–1915): бібліографічний довідник / укл. С.В. Абросимова, О.І. Журба, М.В. Кравець. – К., 1991. – 41 с. 2. Абросимова С.В. «Летопись» екатеринос- лавских архивистов / С.В. Абросимова // Летопись Екатеринославской ученой архивной комиссии: в 11 вып. Репринтное издание. – Днепропетровск: Герда, 2010. – Вып. 1. – С. 6–15. 3. Вертоградов И.Ф. К вопросу о задачах Екатеринославской ученой архивной комиссии / И.Ф. Вертоградов // Летопись Екатеринославской ученой архивной комиссии. – Екатеринослав: Ти- пография Губернскаго Земства, 1904. – Вып. 1. – С. 33–43. 4. Журба О.І. Археографічна діяльність Кате- ринославської ученої архівної комісії / О.І. Журба, С.В. Абросимова // Український археографічний щорічник / редкол.: П.С. Сохань (гол. ред.) та ін. – К.: Наукова думка, 1992. – Вип. 1. – С. 34–46. 5. Журба О.І. Едиційна археографія в Україні у XIX–XX ст.: плани, проекти, програми видань. Катеринославська вчена архівна комісія (1903– 1919 рр.) / О.І. Журба, С.В. Абросимова // Дніп- ропетровський історико-археографічний збірник. – Дніпропетровськ: Генеза, 2001. – Вип. 2. – С. 430–452. 6. Кавун М.Е. Катеринославська учена архівна комісія – центр історико-краєзнавчих досліджень Південної України початку ХХ ст. / М.Е. Кавун // Збірник наукових праць Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди: Серія «Історія та географія». – Харків: ОВС, 2002. – Вип. 9. – С. 61–64. 7. Ковальский Н.П. Из истории Екатеринослав- ской ученой архивной комиссии / Н.П. Коваль- ский, С.В. Абросимова // Археографический еже- годник за 1988 г. – М.: Наука, 1989. – С. 52–57. 8. Новицкий Я.П. Народная память о Запоро- жье. Предания и разсказы, собранные в Екатери- нославщине. 1875–1905 г. / Я.П. Новицкий. – Ека- теринослав: Типография Губернскаго Земства, 1911. – 118 с. 9. Протокол № 19 заседания Екатеринославской ученой архивной комиссии 26 сентября 1910 г. // Летопись Екатеринославской ученой архивной комиссии. – Екатеринослав: Типография Губерн- скаго Земства, 1910. – Вып. 6. – С. 259–260. 10. Список членов Екатеринославской губерн- ской ученой архивной комиссии // Летопись Екатеринославской ученой архивной комиссии. – Екатеринослав: Типография Губернскаго Земства, 1910. – Вып. 6. – С. 263–266. Внесок Катеринославської губернської вченої архівної комісії у розвиток історико-краєзнавчих досліджень Південної України 19 Максим Кавун Вклад Екатеринославской губернской ученой архивной комиссии в развитие историко-краеведческих исследований Южной Украины В статье раскрыто значение деятельности Екатеринославской ученой архивной комиссии для развития историко-краеведческих исследований Южной Украины в институционном, научно-исследовательском, ар- хеографическом и памятникоохранном аспектах. Ключевые слова: Екатеринославская губернская ученая архивная комиссия, историческое научное об- щество, археография, охрана памятников. Maxim Kavun The introduction of Ekaterinoslav province scientific archived commission to the development of local history studies of Southern Ukraine In the article the value of activity of Ekaterinoslav Scientific Archive Commission is exposed for the develop- ment of local history researches of the Southern Ukraine in institutional, scientific-researcher, arheographical and historical monuments preservation aspects. Key words: Ekaterinoslav province scientific archived commission, historical scientific society, archeography, guard of monuments. Джерела та література

Внесок Катеринославської губернської вченої архівної комісії у розвиток історико-краєзнавчих досліджень Південної України

Репозитарії

Схожі ресурси