Боввани-Болвани. До історії канівського топоніма
У статті висвітлюється генезис, просторово-часовий аналіз ойконімів Канівського району Черкаської області.
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2013
|
| Назва видання: | Краєзнавство |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166933 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Боввани-Болвани. До історії канівського топоніма / Ю. Мариновський // Краєзнавство. — 2013. — № 3. — С. 21-23. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-166933 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1669332020-03-11T01:26:43Z Боввани-Болвани. До історії канівського топоніма Мариновський, Ю. Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення У статті висвітлюється генезис, просторово-часовий аналіз ойконімів Канівського району Черкаської області. В статье освещается генезис, пространственно-временной анализ ойконимов Каневского района Черкасской области. The article represents the genesis, locative and temporal analysis of oykonyms (terms denoting household items and activities) of Kaniv district in Cherkasy region. 2013 Article Боввани-Болвани. До історії канівського топоніма / Ю. Мариновський // Краєзнавство. — 2013. — № 3. — С. 21-23. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166933 908(477.63) (09) uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення |
| spellingShingle |
Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення Мариновський, Ю. Боввани-Болвани. До історії канівського топоніма Краєзнавство |
| description |
У статті висвітлюється генезис, просторово-часовий аналіз ойконімів Канівського району
Черкаської області. |
| format |
Article |
| author |
Мариновський, Ю. |
| author_facet |
Мариновський, Ю. |
| author_sort |
Мариновський, Ю. |
| title |
Боввани-Болвани. До історії канівського топоніма |
| title_short |
Боввани-Болвани. До історії канівського топоніма |
| title_full |
Боввани-Болвани. До історії канівського топоніма |
| title_fullStr |
Боввани-Болвани. До історії канівського топоніма |
| title_full_unstemmed |
Боввани-Болвани. До історії канівського топоніма |
| title_sort |
боввани-болвани. до історії канівського топоніма |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166933 |
| citation_txt |
Боввани-Болвани. До історії канівського топоніма / Ю. Мариновський // Краєзнавство. — 2013. — № 3. — С. 21-23. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
| series |
Краєзнавство |
| work_keys_str_mv |
AT marinovsʹkijû bovvanibolvanidoístorííkanívsʹkogotoponíma |
| first_indexed |
2025-07-14T23:13:10Z |
| last_indexed |
2025-07-14T23:13:10Z |
| _version_ |
1837665925250154496 |
| fulltext |
20
Історія міст
і сіл України:
історико-теоретичні
проблеми вивчення
Варто додати: не самого давнього, але відо-
мого за письмовими джерелами без інформацій-
ного переривання, згідно моїх архівних розві-
док, на протязі останніх 250 років.
Ба(о)лвани/Бо(а)ввани/Ба(о)вани – такі
розбіжності при написанні топоніма зустріча-
ються в документах, коли мова йшла про фор-
штадт/передмістя/урочище в місті Канів [1],
вірогідно, починаючи з ХVІІІ ст. (а може бути, й
ще раніше). Це базове слово-утворювач є визна-
чальним і в деяких інших міських топонімах – в
назвах передмість і урочищ: „Болвановская
Часть возле речки Потока” (1810р.)[2], а також:
„Большие Бовваны” [3], „Дальние Бовваны” [4],
„Боввановская Дубрава” [5], „Боввановская
улица” („Улица Бовваны”) [6]; є згадки і про
„Секанев Лес тоже Бовваны” [7], „Шараив-
щина в Боввановской Дубраве” [8], „Яр на Бол-
ваны” [9], „Бовваны За Чесновского левадою”
[10], – їх стале вживання фіксується докумен-
тами ХІХ ст. (найбільше таких споминів в нота-
ріальних актах, починаючи з 1880-х років), хоча,
очевидно, з’явились ці топоніми значно раніше.
Є підстави вважати, що згадані топоніми не
складали суцільного територіального масиву, а
були розкидані по усьому міському терену. Але
саме форштадт/передмістя/урочище „Боввани”
мають певну і досить конкретну локалізацію в
центральній частині Канева: поруч постійно зга-
дуються міський ринок, кладовище, урочище
„Кисличовий яр”, річка Дунаєць, Головний й
інші трактові шляхи, дороги на ринок і з ринку,
на селище Яблунів; на Бовванах був розташова-
ний один із цвинтарів Успенського собору [11].
Це підтверджується й вже одночасним існуван-
ням, вірогідно, з середини ХІХ ст., в одноймен-
ному передмісті (урочищі) і центральної „Бол-
ванівської вулиці” (є згадка 1854 року) [12], з
подальшим пріоритетом (і зростаючим автори-
тетом) самої вулиці як архітектурно утворюю-
чого міського елементу на ще звичаєво існую-
чому топонімічному просторі, і, нарешті, пере-
творенням терену Болванів/Бовванів, як частини
міста, у вулицю Свердлова (вона починалась від
сучасної вулиці Воровського і пролягала між
протоком Дунайцем, горами Чортицею і Божи-
цею, – цю місцевість ще у 1920-х роках називали
„на буванах”) [13]. До речі, в інших згаданих пе-
редмістях виникали свої подібні вулиці – Бо-
ванці і Малі Бовани, які також набували пріори-
тетного значення, в подальшому вони були
перейменовані, відповідно, на вул. Луначар-
ського і вул. Енгельса. Такі масові переймену-
вання площ, вулиць, провулків Канева сталися
згідно ухвали президії Шевченківського окруж-
ного виконкому від 30 жовтня 1923 року (прото-
кол № 42), на засідання якої було винесено
питання №502 „Про перейменування вулиць в
Шполі й Каневі”. Вважаю доречним навести
фрагмент такого рішення: „Перейменувати ву-
лиці в Каневі: вул. Ситники – ім. тов. Пятакова,
Ярмарочна площа – площа 1-го Травня, Вар-
шавка – Пролетарська, Варшавський пер. – Про-
летарський перевулок, Полтавська – ім. Троць-
кого, Київська – Воровського, Костьоль на –
Карла Маркса, Церковний пер. – Корсун ський
пер., Богуславський – Карла Лібкнехта, Дворян-
ська – Федоренківська, Шкільна – Рози Люксем-
бург, Базарна площа – Червона площа, Бованів-
ська1 – Свердлова, Бузинський яр – Уріцького,
Бованці – Луначарського, Копани – Володар-
ського, Яблонівський пер. – Ів. Франка, Кислич-
ний яр – Короленка, Малі-Бовани – Енгельса,
Майданів яр – Жовтневої Революції, Гора Мос-
ковка – Гора 9-го січня, Сельце – Шевченків-
ська <…>” [14].
Постає питання про виникнення самої назви:
Боввани/Болвани – що це? Існують дві гіпотези
щодо походження цього топоніма: 1. Він похо-
дить від слова „болванки”, ніби-то тут відли-
вали з чавуну болванки; але, на мою думку, це
припущення не витримує ніякої критики, так як
21
УДК 908(477.63) (09)
Юрій Мариновський (м. Черкаси)
Боввани – Болвани. До історії канівського топоніма
У статті висвітлюється генезис, просторово-часовий аналіз ойконімів Канівського району
Черкаської області.
Ключові слова: гносеологія, ойконім, топоніміка, Канів.
1 Виділено мною – Ю. М.
1. Державний архів Черкаської області (далі –
ДАЧО), ф. 668, оп. 1, спр. 1, арк. 1, 4; ф. 669, оп. 1,
спр. 2, арк. 3 зв.; спр. 3, арк. 3, 42; ф. 672, оп. 1,
спр. 5, арк. 2.; ф. 673, оп. 1, спр. 1, арк. 2, 2 зв., 3, 4
зв., 9, 20 зв.; ф. 870, оп. 1, спр. 45, арк. 178 зв., 184;
спр. 59, арк. 145; оп. 2, спр. 44, арк. 89 зв., 97 зв.,
101, 115, 132 зв., 134 зв.; ф. 896, оп. 1, спр. 231, арк.
36, 180; спр. 1227, арк. 9; спр. 1228, арк. 3 зв., 5 зв.
2. ДАЧО, ф. 870, оп. 1, спр. 12, арк. 119; спр. 14,
арк. 65.
3. Там само, ф. 671, оп. 1, спр. 53, арк. 46.
4. Там само, спр. 19, арк. 8 зв. (1898р.); спр. 20,
арк. 3 зв.
5. Там само, ф. 673, оп. 1, спр. 1, арк. 20 зв.,
22 зв. (1881 р.)
6. Там само, ф. 671, оп. 1, спр. 29, арк. 22
(1901р.); спр. 32, арк. 56.
7. Там само, ф. 670, оп. 1, спр. 3, арк. 3 зв.
(1889р.); ф. 671, оп. 1, спр. 13, арк. 4 (1896р.) Як
частина канівських лісів, „Лес Секанев”, розта-
шований із заходу і півночі від Канева, очевидно
давній міський топонім, поруч якого є володіння
литтям чавуну чи якогось іншого металу в Каневі
на той час ніхто не займався, і 2. Назва перед-
містя (урочища) Болвани (Боввани) пішла, оче-
видно, від прізвища перших її насельників –
Бов(в)анів–Бов(в)аненків. Доречно зауважити,
що велика кількість міських топонімів мають
завдячити своїм „народженням” саме жителям
Канева, що були власниками чисельних урочищ,
левад, сінокосів, полів, займищ, наприклад: від
Верхоглядів – „Верхоглядів Яр”, від Бузницьких
– „Бузницький Яр”, Авраменків – „Дикий Авра-
менків Яр”, від Назарія Грозовського – „Наза-
ровщина”, від Бовшиків – „Бовшиківщина”, від
Шараїв – „Шараївщина” тощо. Згідно цього, гі-
потеза саме про Бовани/Болвани як антропонім
– найбільш приваблива і реальна і, за моїми
спостереженнями, має наступну аргументацію.
Такі прізвища чисельного роду канівських міщан
зафіксовані в наявних метричних книгах усіх мі-
ських парафіяльних церков з середини ХVІІІ віку
[15]. Наприклад, в цей час (в Преображенській
парафії) вже згадуються деякі дорослі представ-
ники цього роду – Остап, Григорій, Євстафій,
Іван, які мали вже свої сім’ї [16]. Є свідоцтво, що
у другій половині ХVІІІ ст. Остап Бовван отри-
мав від канівського магістрату „заросшую и кор-
чеватую в урочище между Старою Будою и Бло-
ковщиною землю, состоящую в каневских
грунтах, выкорчевал и совершенно очистив”, пе-
редав у спадок сину своєму Пилипу, який ще „за
Польщі” був взятий до воїнської служби, і з того
часу цей ґрунт – „левада” на Старій Буді – вико-
ристовувався братами його – Григорієм і Кузь-
мою („Космою”) [17]; у 1833 році удова Євдокія
Бовванка звертається до суду про захист своїх
прав на цю власність, яку, незаконно, її сини –
Григорій і Кузьма – переуступили селянинові
графині Браницької Якиму Повстину[18]. До
речі, у 1846 році Кузьма Бованенко купив у ка-
нівських жителів Онуфрія Литвина і Івана
Сніжка іншу леваду в Каневі на урочищі Дуб-
ровна за 25 срібних рублів (купча оформлена на
підставі магістратського запродажного доку-
мента від 15 листопада 1792 року) [19]. Варто за-
уважити, що цей давній рід канівських мешкан-
ців досяг і сьогоденних часів.
Цікавість викликають і подібні назви в інших
краях. Наприклад, в Замоскворіччі, за річкою
Яузою, існували урочище, слобода Болванівка і
заяузькі Болванівські вулиці. Їх виникнення по-
яснюють: 1. за часи татаро-монгольської навали
на місці цього урочища стояли „болвани”, тобто
ординські „басми” чи ханські зображення, яких
привозили для поклоніння на золотоординське
подвір’я – від них і назва Болванівка [20,с.205].
2. виникнення назви слободи (ХVІІ ст.), за
Н.П. Розановим, пов’язане з проживанням „ма-
стеровых чугунного и гончарного дела, которые
для своих изделий имели формы или болваны”
[21, с.13,39] і 3. Вчений П.В. Ситін вважає, що
Болванівські вулиці (ХVІІІ ст.) отримали таку
назву від однойменної слободи, мешканці якої
робили із дерева „болванки” для пошиву на них
головних уборів [22, с.205]. На думку академіка
Б.Рибакова, на Красному (Болванівському) горбі
в Заяуззі стояв ідол Перуна, а це вже більш давні
язичницькі часи [23, с.25]. Також варто згадати у
Подільському воєводстві ХVІ ст. річку Болва-
нець, а поруч – волинське село Канівка [24,
с.16,27], погодьтесь, цікавий збіг, і не тільки то-
понімічний.
Незважаючи на перейменування „бованів-
ських вулиць” 1923 року, топоніми Бовани
(Бувани) і Бованці в Каневі (як і багато інших мі-
ських назв) й досі використовуються як в побуті,
так і в діловодних паперах [25].
3’2013Юрій Мариновський
22
К Р А Є З Н А В С Т В О
Джерела та література
Боввани – Болвани. До історії канівського топоніма
23
Юрий Мариновский
Бовваны – Болваны. К истории каневского топонима
В статье освещается генезис, пространственно-временной анализ ойконимов Каневского района
Черкасской области.
Ключевые слова: ойконим, топонимика, г. Канев.
Yuriy Marynovskyi
Bovvany - Bolvany: to the History of Kaniv Toponym
The article represents the genesis, locative and temporal analysis of oykonyms (terms denoting household items
and activities) of Kaniv district in Cherkasy region.
Key words: oikonym, toponymy, Kanev.
міських міщан і згадуються „земля, называемая
Пасечисько”, „каневское поле”, „гора Крутая и
млин господина Почеки” (ДАЧО, ф. 896, оп. 1, спр.
230, арк. 3 – 3 зв. 1804 р.).
8. Там само, ф. 671, оп. 1, спр. 19, арк. 10 зв.
9. Там само, ф. 671, оп. 1, спр. 1, арк. 1зв. (1892 р.)
10. Там само, ф.671, оп. 1, спр. 13, арк. 11.
(1896 р.)
11. Там само, ф. 931, оп. 1, спр. 1541, арк. 117,
118, 119, 130 (1876 р.); спр. 1818, арк. 153-155
(1895 р.). Можна додати, що цвинтарі Успенського
собору були розташовані ще в місцевостях: „Бо-
жиця”, „Копані”, „Ісковщина”, „Монастирок”,
„Бессарабія”, „Сельце” (там само, ф. 931, оп. 1,
спр. 1541, арк. 116, 117, 118, 119, 120, 127, 128,
130; там само, спр. 2113,арк. 155, 160, 161, 165.
12. ДАЧО, ф. 896, оп. 1, спр. 1235, арк. 2.
13. Там само, ф. Р-71, оп. 1, спр. 254,арк. 26.
Така зв’язка „Божиця” і „Чортиця” – на „перед-
місті Болванах”, очевидно, існує здавна, згаду-
ється у справі про віддачу у 4-річний відкуп в Ка-
неві „каменоломных мест” в 1843 році: там само,
ф.896, оп. 1, спр. 110, арк. 7.
14. Там само, ф. Р-185, оп. 1, спр. 11, арк. 19 зв.
Копія. Друк.
15. Там само,ф. 255. Преображенська церква,
оп. 1, спр. 1, арк. 2, 3 зв., 4 зв., 11, 17, 28 зв., 76 зв.,
77, 82 зв. 84 зв. (1751-1779 рр.); спр. 2, арк. 5,7 зв.,
20, 22 зв., 48, 48 зв., 52, 58 а,68, 75, 114 зв., 129,
144 зв. (1782 – 1805 рр.); спр. 3, арк. 2, 30 зв., 75,
121, 128 зв., 129, 130 об., 138 зв., 149, 155, 163, 166
(1790-1819 рр.); ф. 261. Василівська церква, оп. 1,
спр. 1, арк. 4 (1834 р.); спр. 2, арк. 2, 67 зв. (1834,
1844 рр.); спр. 3, арк. 3 зв.(1825 р.); там само, ф. 931,
оп. 1, спр. 1541 (Успенська церква), арк. 60 зв.
(1876р.);
16. Там само, ф. 255, оп. 1, спр. 1, арк. 2, 3 зв.,
4 зв., 11, 76 зв.
17. Там само, ф. 870, оп. 1, спр. 59, арк. 84-84 зв.,
107.
18. Після смерті чоловіка Пилипа Бована, у неї
залишилося троє дітей, а власність, що їй нале-
жала, мала розділити: старшому, Григорію, – сад з
городом, меншому, Кузьмі, – жилий будинок з
ґрунтом, і третя частина – „левада близ Старой
Буды и Блоковщины на грунтах городских” – по-
винна була перейти на удову, яка перейшла жити
до дочки Анастасії, в заміжжі за Федором Кутахом,
щоб вони доглядали її до смерті, а левада їм потім
дістанеться. Але цю власність її сини протип-
равно, на її думку, переуступили селянину гр. Бра-
ницької, який там почав розбудовуватися (ДАЧО,
ф. 870, оп. 2, спр. 11, арк. 47-47 зв.).
19. ДАЧО, ф. 896, оп. 1, спр. 231, арк. 85, 87-87
зв. (оригінал 1792 року), 89-89 зв. ( розписка про
продаж від 28 квітня 1848 року), 172 зв. – 173.
20. Инна Жиянова. Московский храм Спаса
Преображения на Болвановке // Москва. – 1999. –
№4. – С. 205.
21. Описание московских церквей, учиненное
Московской консисторией в 1817 г. – М., 1875. –
С. 13, 39.
22. Инна Жиянова. Московский храм Спаса
Преображения на Болвановке. – С. 205.
23. Вера Бегичева. Откуда есть пошла Москва //
Наука и религия. – 2007. – № 9. – С. 25.
24. Микола Крикун. Адміністративно-територі-
аль ний устрій Правобережної України в ХV-ХVІІІ ст.:
Кордони воєводств у світлі джерел. – К., 1993. –
С. 16, 27.
25. ДАЧО, ф. Р-3709, оп. 1, спр. 1, арк. 24, 42, 72
(1944 р.); спр. 2, арк. 1, 2 (1944 р.).
|