Дослідник старожитностей Півдня України: Віктор Іванович Гошкевич (1860–1928)
Розглядається життя та діяльність Віктора Івановича Гошкевича (1860–1928) – історика, визначного дослідника пам'яток Півдня України. Обґрунтовується положення про вагому роль В. Гошкевича у збереженні об'єктів культурної спадщини регіону наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст....
Gespeichert in:
| Datum: | 2013 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2013
|
| Schriftenreihe: | Краєзнавство |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166940 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Дослідник старожитностей Півдня України: Віктор Іванович Гошкевич (1860–1928) / Н. Кармазіна // Краєзнавство. — 2013. — № 3. — С. 61-64. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-166940 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1669402020-03-11T01:26:38Z Дослідник старожитностей Півдня України: Віктор Іванович Гошкевич (1860–1928) Кармазіна, Н. Краєзнавство в особах Розглядається життя та діяльність Віктора Івановича Гошкевича (1860–1928) – історика, визначного дослідника пам'яток Півдня України. Обґрунтовується положення про вагому роль В. Гошкевича у збереженні об'єктів культурної спадщини регіону наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Рассматривается жизнь и деятельность Виктора Ивановича Гошкевича (1860–1928) – историка, выдающегося исследователя памятников Юга Украины. Обосновывается положение о весомой роли В. Гошкевича в сохранении объектов культурного наследия региона в конце XIX – начале ХХ вв. The article discusses the life and work of Viktor Ivanovich Goshkevich (1860–1928) – an outstanding researcher of monuments of the South of Ukraine. The author justifies the position of a considerable role of I. Goshkevich in the preservation of objects of cultural heritage of the region at the end of the XIX – beginning of the XX centuries. 2013 Article Дослідник старожитностей Півдня України: Віктор Іванович Гошкевич (1860–1928) / Н. Кармазіна // Краєзнавство. — 2013. — № 3. — С. 61-64. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166940 939.8 (Укр) (052.24) uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Краєзнавство в особах Краєзнавство в особах |
| spellingShingle |
Краєзнавство в особах Краєзнавство в особах Кармазіна, Н. Дослідник старожитностей Півдня України: Віктор Іванович Гошкевич (1860–1928) Краєзнавство |
| description |
Розглядається життя та діяльність Віктора Івановича Гошкевича (1860–1928) – історика, визначного дослідника пам'яток Півдня України. Обґрунтовується положення про вагому роль В. Гошкевича у збереженні об'єктів культурної спадщини регіону наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. |
| format |
Article |
| author |
Кармазіна, Н. |
| author_facet |
Кармазіна, Н. |
| author_sort |
Кармазіна, Н. |
| title |
Дослідник старожитностей Півдня України: Віктор Іванович Гошкевич (1860–1928) |
| title_short |
Дослідник старожитностей Півдня України: Віктор Іванович Гошкевич (1860–1928) |
| title_full |
Дослідник старожитностей Півдня України: Віктор Іванович Гошкевич (1860–1928) |
| title_fullStr |
Дослідник старожитностей Півдня України: Віктор Іванович Гошкевич (1860–1928) |
| title_full_unstemmed |
Дослідник старожитностей Півдня України: Віктор Іванович Гошкевич (1860–1928) |
| title_sort |
дослідник старожитностей півдня україни: віктор іванович гошкевич (1860–1928) |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Краєзнавство в особах |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166940 |
| citation_txt |
Дослідник старожитностей Півдня України: Віктор Іванович Гошкевич (1860–1928) / Н. Кармазіна // Краєзнавство. — 2013. — № 3. — С. 61-64. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| series |
Краєзнавство |
| work_keys_str_mv |
AT karmazínan doslídnikstarožitnostejpívdnâukraínivíktorívanovičgoškevič18601928 |
| first_indexed |
2025-07-14T23:14:56Z |
| last_indexed |
2025-07-14T23:14:56Z |
| _version_ |
1837666032478584832 |
| fulltext |
60
Краєзнавство
в особах
Сьогодні є актуальними дослідження життя
та діяльності окремих особистостей, які
пов’язані зі справою вивчення та збереження
культурної спадщини Півдня України. Вони
діяли у багатьох напрямах пам’яткознавчої та
пам’яткоохоронної роботи, використовували її
різні організаційні форми, методи та прийоми
для пошуку, дослідження і збереження старо-
житностей. Чимало з пам’яток уціліли лише зав-
дяки самовідданій праці нерідко незаслужено за-
бутих подвижників-пам’яткознавців, кращі
традиції, досвід і наукова спадщина яких не
втратили свого значення і сьогодні. Більшість
проблем, які зустрічаються у царині сучасного
пам’яткознавства України, вже доводилося вирі-
шувати учасникам пам’яткознавчого руху попе-
редніх поколінь у ХІХ – на початку ХХ століття.
Яскравою постаттю, яка
відіграла значну роль у роз-
витку пам’яткознавства
Херсонщини, був Віктор
Іванович Гошкевич. При-
їхавши з Києва у 1890 ро ці,
він зайняв посаду секре-
таря Херсонського губерн-
ського статистичного комі-
тету і, не обмежуючись
державною службою, по -
чав вивчати давню історію
краю, здійснював археоло-
гічні пошуки, турбувався про
збереження пам’яток.
Публікації про життя та діяльність В. І. Гошке-
вича з’явилися на початку 90-х рр. ХХ століття в
умовах відродження історичного краєзнавства на
Херсонщині. Перш за все, це матеріали науково-
практичних конференцій, присвячених 100-річчю
заснування Херсонського музею старожитностей
[1; 2]. В 1993 році в Херсоні було видано науково-
допоміжний бібліографічний покажчик докумен-
тів про життєвий шлях та творчий доробок В. І.
Гошкевича [3]. Археологічному вивченню Мико-
лаївщини В. І. Гошкевичем присвячено статтю
Ласінської М. Ю. [4]. У публікаціях І. Ю. Сінке-
вич про діяльність Херсонського губернського
статистичного комітету (ХГСК), Херсонської гу-
бернської вченої архівної комісії (ХГВАК) згаду-
ються окремі факти діяльності з вивчення та збе-
реження старожитностей В. І. Гош ке вичем [5; 6].
Однак його пам’яткознавча робота до сьогодні не
стала об’єктом окремого дослідження. Мета
статті – на підставі опрацювання архівних мате-
ріалів, праць В. І. Гошкевича, наявних наукових
розвідок про дослідника охарактеризувати у ком-
плексі його діяльність на теренах Півдня України
щодо вивчення та збереження старожитностей.
В. І. Гошкевич народився у Києві в родині про-
фесора Київської духовної академії, який був бра-
том Гошкевича Осипа Антоновича (1814–1875) –
першого російського дипломатичного представ-
ника у Японії, автора праць про Китай та Японію.
Навчався у Київській духовній семінарії, а потім
на математичному факультеті Університету св.
Володимира, який «не закінчив з незалежних об-
ставин». Працював рахівником університетської
астрономічної обсерваторії, репортером. «Одно-
часно теоретично і практично працював з архео-
логії під керівництвом проф. В. Б. Антоновича»
[7; арк. 1-2], брав участь у розкопках, став членом
Київського Церковно-Археологічного товариства
і під керівництвом проф. М. І. Петрова брав
участь у створенні музею Товариства.
Сімейні обставини змусили В. І. Гошкевича у
квітні 1890 р. переїхати до Херсону, отримавши
від губернського правління запрошення викону-
вати обов’язки секретаря ХГСК за рекомендацією
старшого брата – Михайла Івановича Гошкевича,
що працював херсонським міським лікарем. Вік-
тор Іванович залишався на цій посаді 15 років і
був звільнений у 1905 р. за революційні погляди.
61
УДК 939.8 (Укр) (052.24)
Наталя Кармазіна (м. Сімферополь)
Дослідник старожитностей Півдня України:
Віктор Іванович Гошкевич (1860–1928)
Розглядається життя та діяльність Віктора Івановича Гошкевича (1860–1928) – історика, ви-
значного дослідника пам’яток Півдня України. Обґрунтовується положення про вагому роль В.
Гошкевича у збереженні об’єктів культурної спадщини регіону наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.
Ключові слова: Віктор Гошкевич, Південь України, культурна спадщина, пам’яткознавство,
охорона пам’яток.
В. І. Гошкевич
Виконуючи свої безпосередні обов’язки ста-
тистика, В. І. Гошкевич у тому ж 1890 р. засновує
(спочатку у власній кімнаті) Археологічний музей
Херсонського губернського статистичного комі-
тету, організовує пожертвування на користь музею
з боку приватних осіб та організацій. Під керів-
ництвом Віктора Івановича музей, вже під назвою
Музей старожитностей Херсонського краю (су-
часний Херсонський краєзнавчий му зей), пере-
творився на важливий науковий та освітній центр.
Його колекцію систематично поповнювали Імпе-
раторська Археологічна комісія, Б. В. Фармаков-
ський, І. Я. Стемпковський. Упорядкуванням від-
ділів музею займалися палеонтолог проф.
М. В. Павлова, хранитель нумізматичного відділу
Ермітажу О. Ф. Ретовський. Для ознайомлення з
його експозицією спеціально приїжджали редак-
тор журналу «Praehistorische Zeitschsift» д-р
К.Шухгардт (Берлін), д-р Драгендорф (Афіни),
проф. К. Ф. Кінг (Копенгаген), директор Сток-
гольмського музею старожитностей д-р Т. Арне,
Одеського археологічного музею – А. І. Се лін -
гінський, Обласного музею ім. О. М. По ля (Кате-
ринослав) – Д. І. Яворницький [8].
Найбільшим відділом Музею старожитностей
був відділ запорізької старовини. В. І. Гошкевич
найбільше його любив, і коли починав розпові-
дати про ту чи іншу пам’ятку, то «так яскраво по-
ставала в уяві та доба, та слава козача, що не мож -
на було перевести дихання. Він тоді ніби палав
якимось дивним внутрішнім вогнем» [9, с. 77].
Зростання колекції музею призвело до напо-
легливих спроб з боку Одеського товариства іс-
торії та старожитностей приєднати її до власного
музею. В. І. Гошкевич не дав на це згоди, тому на
нього намагалися натиснути з боку херсонського
губернатора М. М. Весьолкіна як голови Губерн-
ського статистичного комітету. Але той визнав за
В. І. Гошкевичем моральне право розпоряджа-
тися долею музею. От за таких умов В. І. Гошке-
вич, при активній підтримці вже нового губерна-
тора – кн. І. М. Оболенського, і розгорнув
діяльність щодо створення в губернії архівної ко-
місії та передачі музею в її відання. 31 травня
1898 р. відбулося урочисте відкриття ХГВАК.
Віктор Іванович став її діловодом, у відання
установи тоді ж перейшов музей від ХГСК. Зав-
дяки його зусиллям за час існування ХГВАК в
1898-1911 рр. проводила археологічні дослід-
ження, наполегливу роботу з охорони пам’яток.
Основним напрямом пам’яткознавчої діяль-
ності В. І. Гошкевича стало вивчення пам’яток
археології. Він відшукав і вивчив біля 50-ти «дав-
ньоскіфських» городищ у Херсонському і Дніп-
ровському повітах. Він проводив археологічні
дослідження всього Півдня України (Таврії, По-
дністров’я, Побужжя і т.п.), головну увагу приді-
ляв вивченню старожитностей Херсонщини.
З 1893 до 1900 рр. під керівництвом Імпера-
торської Археологічної комісії В. І. Гошкевич до-
сліджував 29 курганів епохи бронзи. Одночасно
він вивчав поселення та городища на території
краю. Він зібрав відомості про 50 пам’яток, а з
1909 року розпочав на них планомірні розвідки.
Перший маршрут пролягав лівим берегом ріки Ін-
гулець, досліджував городища біля селища Горо-
док та у с. Репнінка. Наступну розвідку Гошкевич
провів на правому березі Дніпра: було обстежено
городище біля с. Понятівка, при с. Миколаївка,
при колонії Старошведської, на землі Бізюкова
монастиря, при с. Саблуковці, при хуторі Яковле-
вих, при о. Золота балка. Під час розвідок на го-
родищах було складено плани, зроблено описи,
фотороботи, зібрано підйомний матеріал. В жовт -
ні 1909 року князем П. Трубецьким було запроше -
но Гошкевича до пробних розкопок городища при
с. Миколаївка в маєтку «Козацьке». В 1910 ро ці він
провів значні за обсягом розвідки впродовж лівого
берега Дністровського лиману, за Дністром та
правим берегом Дніпра. В травні 1911 року граф
О. О. Мордвинов запросив В. І. Гошкевича на роз-
копки скіфського кургану у своєму Чорнодолінсь -
ко му маєтку, а потім Гошкевич здійснив об’їзд
мор ського узбережжя Дніпровського повіту.
В 1912 році В. І. Гошкевич провів роботи на те-
риторії Миколаєва, досліджував городища та мо-
гильники в Дніпровському повіті, за рахунок
С. Б. Скадовського провів розкопки татарського
городища у м. Скадовську та кургану біля с. Чер-
воне, розкопав три кургани в Ольгівській еконо-
мії, зібрав підйомний матеріал в Нижньодніпров-
ських пісках, здійснював розкопки курганів біля
Херсона. В 1913 році у маєтку Ф. С. Агаркова
В. І. Гош кевич розкопав курган епохи бронзи, Кон-
суловське пізньоскіфське городище та шість
середньовікових поховань. Цікаві матеріали було
отримано при дослідженні Каменської Запорізької
Січі. В 1914 році В. І. Гошкевича запросив для про-
ведення археологічних робіт Н. І. Волохін, влас ник
острова Велике Городище у с. Тягнинки. Пошуки
Гошкевича призвели до виявлення фундаментів
будинків, залишків оборонних споруд [2, с. 68].
Результати археологічних досліджень В. І. Гош-
кевич широко популяризував на сторінках своїх
праць або окремих видань. У 1898 році він став
засновником, редактором і видавцем першої у
3’2013Наталя Кармазіна
62
К Р А Є З Н А В С Т В О
Херсоні неофіційної щоденної газети «Юг», де
систематично друкував масу краєзнавчого мате-
ріалу, у тому числі і про діяльність ХГСК та інші,
особливо земські, статистичні дослідження.
У 1903 році було надруковано книгу В. І. Гош -
кевича «Скарби та старожитності Херсонської
губернії» [10], яка відразу викликала зацікавле-
ність серед фахівців, аматорів та просто шука-
чів скарбів. У роботі автор подав важливі відо-
мості не лише про предмети матеріальної
культури, знайдені на території колишньої Хер-
сонської губернії, але й вказував на те, що вже у
останній третині ХІХ ст. за пошуками скарбів
вівся нагляд на загальнодержавному рівні, що
свідчить про ґрунтовність вивчення предметів
старовини в цей період, а також про перехід на
якісно новий науковий щабель їх дослідження.
Структурно книга розподілялася на дві частини
«Скарби» та «Старожитності». Першу частину,
окрім опису методів знаходження, класифікації
та видобування скарбів, складають, також на-
риси нумізматичного напрямку. Друга – містить
важливі поради щодо методики ведення архео-
логічних розвідок та розкопок, класифікації
«наукових скарбів», засобів їх зберігання, також
докладні описи різновидів поховань та влашту-
вання могил. Серед описаних В. І. Гошкевичем
старожитностей, зібраних та розкопаних в адмі-
ністративних межах сучасної Миколаївської об-
ласті, виділено знахідки скарбів, зроблені на те-
риторії колишнього Олександрійського повіту:
біля с. Богоявленське, де селянами були знайдені
мідні речі; с. Братолюбівки, розритий курган з
похованими у ньому кістяками; на околицях села
Верблюжки розкопані кургани «Близнюки» та
«Перервана могила» із залізними предметами;
курган вмістом шести кістяків, розритий у 70-х
рр. ХІХ ст. між с. Дмитрівка та ст. Знаменка;
рештки шаблі та стремені, знайдені у кургані
біля села Звенигородка; поряд з селом Троянкою
розкопаний курган «Довга могила» [4, с. 219].
Напередодні Першої світової війни В. І. Гош-
кевич здобув неабиякий науковий авторитет в
Україні, Росії та за кордоном. До цього періоду
належать перші випуски «Літописів музею», які
містять багато матеріалів щодо старожитностей
Півдня України, це, насамперед, нумізматичний
каталог «Монети та медалі» (1910 р.) [11] та
«Стародавні городища по берегах низового
Дніпра» (1913 р.)» [12].
У 1914 році В. І. Гошкевич був обраний чле-
ном-кореспондентом Московського археологіч-
ного товариства, до цього ж року належить на-
ступна наукова праця вченого «Стародавнє кла-
довище та городище в Миколаєві», надруковане
в четвертому випуску «Літопису музею» за 1912
рік (1914 р.), де автор викладає докладний опис
поселення та могильника античного часу в місті
Миколаєві, відкритого при будівництві на тери-
торії майбутньої міжнародної пристані та до-
слідженого в 1912 році [13].
В 1915 році в «Записках» ОТІС було надру-
ковано працю В. І. Гошкевича «Де був прадав-
ній Одесс?», у який автор подав опис давньог-
рецького поселення, дослідженого ним на мисі
між Сосницьким та Березанським лиманом, зго-
дом названого Одессом [14]. Науковець піддає
критиці роботи С.Д. Пападімітріу, друковані на
сторінках «Записок» ОТІС, про місцезнаход-
ження згадуваного у стародавніх джерелах міста
Одесс, ґрунтовно доводячи, що знайдене ним,
В. І. Гошкевичем, грецьке поселення і є розшу-
куване С. Д. Пападімітріу городище. У роботі
автор вказує, не лише всі надбання попередни-
ків, у їх спробах обстежити територію та від-
найти стародавнє місто, але робить аналіз їх
праць. Він пояснює місцезнаходження Одесса
торгівельною потребою Ольвії та вигідним геог-
рафічним розташуванням, а також вказує, зав-
дяки яким джерелам та дослідженням вдалося
ідентифікувати і дослідити рештки стародав-
нього поселення. В. І. Гошкевич одним із пер-
ших зробив обстеження території, яку зараз зай-
має Березанський район, велику увагу
дослідника, при визначенні місцезнаходження
Одесса, привернув острів Березань та інші ан-
тичні поселення цієї місцини [4, с. 220].
Роки Першої світової війни, революції та Гро-
мадянської війни надовго перервали польову і
наукову діяльність В. І. Гошкевича. В останній
раз він виїхав на археологічні розкопки влітку
1924 року. В останні роки життя В. І. Гошкевич
займався обробкою матеріалів дореволюційних
досліджень і готував свою публікацію «Похо-
вання, датовані джучидськими монетами. З роз-
копок І. Я. Стемпковського», яка була опубліко-
вана вже посмертно.
У вивчення, збереження і популяризацію
культурної спадщини Півдня України В. І. Гош-
кевич зробив помітний внесок, ставши по праву
засновником пам’яткознавства на Херсонщині.
Сумлінна праця археолога, краєзнавця отримала
високу оцінку: у 1922 році В. І. Гошкевича було
удостоєно званням Героя Праці. Його пам’яткоз-
навча діяльність не втрачає своєї актуальності й
сьогодні в контексті вирішення тих злободенних
Дослідник старожитностей Півдня України:
Віктор Іванович Гошкевич (1860–1928)
63
Наталия Кармазина
Исследователь древностей Юга Украины: Виктор Иванович Гошкевич (1860–1928)
Рассматривается жизнь и деятельность Виктора Ивановича Гошкевича (1860–1928) – историка, вы-
дающегося исследователя памятников Юга Украины. Обосновывается положение о весомой роли В. Гош-
кевича в сохранении объектов культурного наследия региона в конце XIX – начале ХХ вв.
Ключевые слова: Виктор Гошкевич, Юг Украины, культурное наследие, памятниковедение, охрана па-
мятников.
Natalia Karmazina
South of Antiquities Researcher: Viktor Goshkevich (1860–1928)
The article discusses the life and work of Viktor Ivanovich Goshkevich (1860–1928) – an outstanding researcher
of monuments of the South of Ukraine. The author justifies the position of a considerable role of I. Goshkevich in
the preservation of objects of cultural heritage of the region at the end of the XIX – beginning of the XX centuries.
Key words: Victor Goshkevich, South Ukraine, cultural heritage, the protection of monuments.
і невідкладних проблем, що існують у зазначе-
ній сфері. Про це свідчить життєвий принцип до-
слідника: «Ми повинні зберегти для майбутніх
поколінь те, над чим не можемо працювати самі,
і для досягнення цього покласти усі старання
мірою можливості в рамках боргу кожного… та
не допустить, щоб нас з вами торкнувся докір в
недбальстві, вандалізмі» [15, с. 98].
3’2013Наталя Кармазіна
64
К Р А Є З Н А В С Т В О
1. Алексеева И. Л. Изучение первобытной эпохи
Одесским обществом истории и древностей.
В. И. Гошкевич / И. Л. Алексеева // Проблемы ар-
хеологии Северного Причерноморья: к 100-летию
основания Херсон. музея древностей: тез. докл.
юбил. конф.: в 3 ч. – Херсон, 1990. – Ч. 3. – С. 65-67.
2. Былкова В. П. Археологическая деятельность
В. И. Гошкевича / В. П. Былкова // Проблемы ар-
хеологии Северного Причерноморья: к 100-летию
основания Херсонского музея древностей: тез.
докл. юбил. конф. – Херсон, 1990. – Ч. 3. – С.67-69.
3. Гошкевич Віктор Іванович (1860-1928): наук.-
допом. покажч. / ОУНБ ім. О. М. Горького; склад.
Н. М. Диба, Г. П. Мокрицька. – Херсон, 1993. – 17 с.
4. Ласінська М. Ю. Гошкевич В. І. в археоло-
гічному вивченні Миколаївщини / М. Ю. Ласінська
// Науковий вісник Миколаївського держ. ун-ту
ім. В. О. Сухомлинського. – 2010. – Вип. 329. –
С. 218-227.
5. Сінкевич І. Ю. Херсонська губернська вчена
архівна комісія / І. Ю. Сінкевич // Заселення Пів-
дня України: проблеми національного та культур-
ного розвитку: наук. доп. Міжнарод. наук.-метод.
конф. (Херсон, 21-24 трав. 1997 р.): у 2 ч. – Херсон,
1997. – Ч. 1. – С. 103-108.
6. Сінкевич І. Ю. Херсонська губернська вчена
архівна комісія: Нові знахідки та старі проблеми /
І. Ю. Сінкевич // Південний архів: історичні науки:
зб. наук. праць. – Херсон, 1999. – Вип. 1. – С. 18-40.
6. Державний архів Херсонської області, ф. 413,
оп. 1, спр. 408, арк. 1–2.
8. Сінкевич І. Ю. Внесок статистиків Херсон-
ської губернії у дослідження історії краю (ХІХ –
початок ХХ ст.) / І. Ю. Сінкевич // Південна Ук-
раїна XVIII – XIX ст.: записки наук.-досл. лабора-
торії історії Південної України. – Запоріжжя, 2000.
– Вип. 5. – С. 171-176.
9. Кедровський В. Обриси минулого: деякі ос-
танні діячі-українофіли напередодні революції
1917 р. – Нью-Йорк ; Джерсі-Сіті, 1966. – 133 с.
10. Гошкевич І. В. Клады и древности Херсон-
ской губернии/В.І. Гошкевич. – Херсон, 1903. – 178 с.
11. Гошкевич І. В. Монеты и медали / В. І. Гош-
кевич // Летопись музея: Херсонский гор. музей. –
Херсон, 1910. – Вып. 1. – 126 с.
12. Гошкевич І. В. Древние городища по бере-
гам низового Днепра В. І. Гошкевич // Летопись
музея: Херсонский гор. музей. – Херсон, 1913. –
Вып. 3. – 31 с.
13. Гошкевич І. В. Стародавнє кладовище та го-
родище в Миколаєві / В. І. Гошкевич // Летопись
музея: Херсонский гор. музей. – Херсон, 1914. –
Вып. 4. – 71 с.
14. Гошкевич І. В. Где был древний Одесс?/
В. І. Гошкевич // ЗООИД. – 1915. – Вып. 32. –
С. 445–450.
15. Пиворович В. Б. Виктор Иванович Гошкевич
– чины, награды, звания / В. Б. Пиворович // Наукові
записки: проблеми археології, етнографії, історії, іс-
торіографії, літературознавства, мистецтвознавства,
музеєзнавства, ономастики, соціології / Херсонський
краєзнавчий музей. – Херсон, 2004 . – С. 98-102.
Джерела та література
|