Методологічні підходи до комплексної оцінки рівня природно-техногенної небезпеки регіонів України

Розкрито доцільність запровадження комплексної оцінки природно-техногенної небезпеки, визначено її аналітичну базу та розраховано інтегральний показник за наведеною методикою. Обґрунтовано пріоритетні напрями діяльності щодо гарантування безпеки, засновані на результатах комплексних оцінок природно-...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2013
Автори:	Обиход, Г.О., Щуліпенко, В.Є.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України» 2013
Назва видання:	Економіка природокористування і охорони довкілля
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166945
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Методологічні підходи до комплексної оцінки рівня природно-техногенної небезпеки регіонів України / Г.О. Обиход, В.Є. Щуліпенко // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2013. — С. 107-113. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-166945
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1669452020-03-12T01:25:35Z Методологічні підходи до комплексної оцінки рівня природно-техногенної небезпеки регіонів України Обиход, Г.О. Щуліпенко, В.Є. Розкрито доцільність запровадження комплексної оцінки природно-техногенної небезпеки, визначено її аналітичну базу та розраховано інтегральний показник за наведеною методикою. Обґрунтовано пріоритетні напрями діяльності щодо гарантування безпеки, засновані на результатах комплексних оцінок природно-техногенного навантаження. The efficiency of the use of complex analytic assessments to determine the level of natural and industrial safety areas of different rank. Analysis of the various authors' approach has revealed that there is a need to improve both analytical basis of such calculations, and methods of their implementation. During the implementation of this goal has been made a comprehensive assessment of the level of security of the regions of Ukraine, which allowed us to determine the overall level of risk areas and the livelihoods of people, and predetermined conclusions about the importance of using assessment results for the prediction and prevention of emergencies. Among the main causes of a threat in the future we highlight: the persistence of significant scale of the factors of natural hazards and increase the dynamics of socially dangerous diseases, human pressures, complex technical state of production facilities, weak enforcement technology standards and other regions of the groups we identified significant differences in threat due to several reasons, namely the presence of a developed industry and potentially dangerous industries, distribution of natural hazards (geological, meteorological, hydrological), level of medical and biological hazards. Found that the main strategic goal of the state policy in the field of population and territories from emergency situations is to achieve a guaranteed level of security of the individual, society and the state, corresponding to the level of developed countries and the criteria of acceptable risk. For this purpose it is necessary to develop a system of preventive organizational and economic measures that meet the strategy for Ukraine. Justified priority areas of security, based on the results of comprehensive assessments of natural and anthropogenic impact. 2013 Article Методологічні підходи до комплексної оцінки рівня природно-техногенної небезпеки регіонів України / Г.О. Обиход, В.Є. Щуліпенко // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2013. — С. 107-113. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 1818-4170 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166945 332.142.6 : 504.064 uk Економіка природокористування і охорони довкілля ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України»
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	Розкрито доцільність запровадження комплексної оцінки природно-техногенної небезпеки, визначено її аналітичну базу та розраховано інтегральний показник за наведеною методикою. Обґрунтовано пріоритетні напрями діяльності щодо гарантування безпеки, засновані на результатах комплексних оцінок природно-техногенного навантаження.
format	Article
author	Обиход, Г.О. Щуліпенко, В.Є.
spellingShingle	Обиход, Г.О. Щуліпенко, В.Є. Методологічні підходи до комплексної оцінки рівня природно-техногенної небезпеки регіонів України Економіка природокористування і охорони довкілля
author_facet	Обиход, Г.О. Щуліпенко, В.Є.
author_sort	Обиход, Г.О.
title	Методологічні підходи до комплексної оцінки рівня природно-техногенної небезпеки регіонів України
title_short	Методологічні підходи до комплексної оцінки рівня природно-техногенної небезпеки регіонів України
title_full	Методологічні підходи до комплексної оцінки рівня природно-техногенної небезпеки регіонів України
title_fullStr	Методологічні підходи до комплексної оцінки рівня природно-техногенної небезпеки регіонів України
title_full_unstemmed	Методологічні підходи до комплексної оцінки рівня природно-техногенної небезпеки регіонів України
title_sort	методологічні підходи до комплексної оцінки рівня природно-техногенної небезпеки регіонів україни
publisher	ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України»
publishDate	2013
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166945
citation_txt	Методологічні підходи до комплексної оцінки рівня природно-техногенної небезпеки регіонів України / Г.О. Обиход, В.Є. Щуліпенко // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2013. — С. 107-113. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
series	Економіка природокористування і охорони довкілля
work_keys_str_mv	AT obihodgo metodologíčnípídhodidokompleksnoíocínkirívnâprirodnotehnogennoínebezpekiregíonívukraíni AT ŝulípenkovê metodologíčnípídhodidokompleksnoíocínkirívnâprirodnotehnogennoínebezpekiregíonívukraíni
first_indexed	2025-07-14T23:15:31Z
last_indexed	2025-07-14T23:15:31Z
_version_	1837666072823595008
fulltext	Економіка природокористування і охорони довкілля 107 управління суспільними процесами, значн а увага відводиться відтворенню та збереженню природних ресурсів, їх раціональному використанню та охороні. У цьому аспекті рекреаційний потенціал держави набуває нового значення, а підходи до його використання, у тому числі в туристичній сфері, потребують переосмислення існуючих та розроб лення нових. Особливе значення має також оцінка ефективності використання рекреаційних ресурсів, яка повинна поєднувати в собі не тільки економічну і соціальну складові, а й оцінку заходів щодо охорони та відтворення ресурсів. Економічна доцільність та обґрунтованість використання того чи іншого рекреаційного ресурсу виражається через рівень прибутковості та рентабельності його застосування в туристичних цілях. Однак в умовах сталого розвитку економічний ефект має коригуватися з урахуванням рівня витрат на підтримання рекреаційного ресурсу в належному стані та його відтворення, що впливає на підвищення вартісного виразу власне ресурсу та майже не сприяє зростанню рівня поточної прибутковості від його використання. Література 1. Петранівський В. Л. Туристичне краєзнавство: навч. посіб. / В. Л. Петранівський, М. Й. Рутинський; ред. Ф. Д. Заставний. – К.: Знання, 2008. – 576 с. 2. Мироненко Н. С. Введение в географию мирового хозяй ства / Н. С. Мироненко. – М.: Аспект-Пресс, 2006. – 239 с. 3. Фоменко Н. В. Рекреаційні ресурси та курортологія / Н. В. Фоменко. – К.: Центр навчальної літератури, 2010. – 312 с. 4. Третьяков А. А. Совершенствование механизмов управления качеством услуг в сфере рекреации / А. А. Третьяков // Вecтник СГУТиКД . – 2011. – Вып. 4(18). – С. 98–104. 5. Садовенко А. П. Сталий розвиток суспільства: навч. посіб. / А. П. Садовенко, В. І. Середа, Л. Ц. Масловська. – К.: Академія муніципального управління, 2009. – 240 с. 6. Забродько Г. В. Анализ методологии экономической оценки рекреационных ресурсов территории / Г. В. Забродько, И. В. Бережная // Культура народов Причерноморья. – 2002. – № 30. – С. 13–18. 7. Марцинковская О. Б. Экономическая оценка ресурсного потенциала региона / О. Б. Марцинковская. – Тернополь, 2008. – 33 с. УДК 332.142.6 : 504.064 Г. О. ОБИХОД, В. Є. ЩУЛІПЕНКО Державна установа «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України» МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОД И ДО КОМПЛЕКСНОЇ ОЦІНКИ РІВНЯ ПРИРОДНО-ТЕХНОГЕННОЇ НЕБЕЗПЕК И РЕГІОНІВ УКРАЇНИ Розкрито доцільність запровадження комплексної оцінки природно-техногенної небезпеки, визначено її аналітичну базу та розраховано інтегральний показник за наведеною методикою. Обґрунтовано пріори тетні напрями діяльності щодо гарантування безпеки, засновані на результатах комплексних оцінок приро дно-техногенного навантаження. Ключові слова: комплексна оцінка, інтегральний показник, природно -техногенна небезпека. The efficiency of the use of comple x analytic assessments to dete rmine the level of natural and industrial safety areas of different rank. Analysis of the various authors' approach has revealed © Обиход Г. О., Щуліпенко В. Є., 2013 Економіка природокористування і охорони довкілля 108 that there is a need to improve both analytical basis of such calculations, and methods of their implementation. During the implementation of this goal has been made a comprehensive assessment of the level of security of the regions of Ukraine, which allowed us to determine the overall level of risk areas and the livelihoods of people, and predetermin ed conclusions about the importance of using assessment results for the prediction and prevention of emergencies. Among the main causes of a threat in the future we highlight: the persistence of significant scale of the factors of natural hazards and incre ase the dynamics of socially dangerous diseases, human pressures, complex technical state of production facil ities, weak enforcement technology standards and other regions of the groups we identified significant differences in threat due to several reasons, namely the presence of a developed industry and potentially dangerous industries, distribution of natural hazards (geological, m eteorological, hydrological), level of medical and biological hazards. Found that the main str ategic goal of the state policy in the field of population and territories from emergency situ ations is to achieve a guaranteed level of security of the individual, society and the state, corr esponding to the level of developed countries and the criteria of acceptable risk. For this purp ose it is necessary to develop a system of preventive organizational and economic measures that meet the strategy for Ukraine. Justified priority areas of security, based on the results of comprehensive assessments of natural and anthropogenic impact. Key words: comprehensive assessments, natural and technical safety, emergency situations, forecasting. Постановка проблеми. Серед можливих джерел виникнення небезпеки для суспільства досить актуальними були і залишаються надзвичайні ситуації (НС): природні, техногенні, екологічні. На території України щ орічно подібних НС фіксується до 300, обсяги матеріальн их втрат від яких обчислюються сотнями мільйонів (подекуди – мільярдами) гривень. Так, протягом 2000–2012 рр. цей показник становив 11 459 млн грн. Не менш вражаючою протягом зазначеного періоду є чисельність загиблих (п онад 5 тис. чол.) та постраждалих (близько 20 тис. чол.) [1]. Тому причини та наслідки виникнення НС можна вважати серйозною загрозою для існування суча сної біосфери та власне глобальної світової безпеки, оскільки вони стримують поліпшення економічних показників і якості життя нас елення в найближчій перспективі. З метою забезпечення парадигми сталого розвитку людство обрало напрям діяльності, що дає змогу мінімалізувати можливість виникнення аварій та катастроф, а також зменшити масштаби їх наслідків. Ефективне функціонування систем захисту від небезпек природного і техногенного походження в умовах сучасного соціально-економічного розвитку вимагає також удосконалення методик оцінки і прогнозування їх наслідків. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Концепція комплексної оцінки ризиків, загроз та небезпек як екологічного, так і природно - техногенного характеру практично у всіх країнах світу і міжнародних організаціях розглядається як головний механізм розробки та прийняття управлінських рішень з охорони навколишнього природного середовища і безпеки життєдіяльності [2–5]. Необхідно також ураховувати позитивні надбання вітчизняних науковців щодо обґрунтування доцільності запровадження комплексних та інтегральних оцінок, агрегованих коефіцієнтів, у тому числі рівня природно-техногенної та екологічної небезпеки регіонів і держави в цілому. Так, наприклад, О. В. Рибалова, С. В. Белан, Є. О. Варивода Економіка природокористування і охорони довкілля 109 пропонують розглядати рівень екологічної загрози для території на основі поєднання показників стану атмосферного повітря, ґрунтів, раді аційного забруднення території. У роботі [6] запропоновано інте гральну оцінку ризику природно-техногенної безпеки життєдіяльності н аселення України та її регіонів, однак важливим та проблемним залишаєт ься питання вдосконалення інформаційної бази такої оцінки. Подібний універсальний показник повинен мати надлишкову інформативність, що є надійною гарантією проти його викривлення в бік завищення чи з аниження. Оскільки, наприклад, розрахунки індексу людського розвитку, що проводяться ООН лише за декількома показниками, роблять визначальним їх потенційний внесок у кінцевий результат, що у випадку недостовірності інформації про будь-яку з базових характеристик істотно змінює місце країни в загальному переліку, спричиняючи цілком обґрунтоване невдоволення. Мета статті. З метою визначення рівня природно-техногенної небезпеки регіонів України протягом 2011 року проаналізовано стан її показників, на основі яких здійснено комплексну оцінку рівня небезпеки. Виклад основного матеріалу. Комплексна оцінка рівня природно - техногенного навантаження по регіонах України протягом 2011 року здійснювалася за двома блоками, що охоплювали певну сукупність показників, а саме:  перший – аналіз та оцінка стану техногенної небезпеки: раді аційна – 5 показників, хімічна – 7, гідродинамічна – 3 та вибухопожежонебезпека – 4;  другий – аналіз та оцінка стану природної небезпеки: геологічна (землетруси – 3 показники, зсувні процеси – 6, карстові процеси – 4, підтоплення – 2, абразія – 1, ерозійні процеси – 1, заболочення території – 1, небезпечні метеорологічні явища – 1 показник). Оцінка рівня небезпеки здійснена у два етапи: здійснення аналізу та групування вхідної інформації за відповідними блоками; розрахунок коефіцієнтів природно-техногенної небезпеки по регіонах за виділеними блоками та їх сукупністю в регіональному розрізі. Загальна схема оцінки рівня ПТБ окремих блоків включала: 1. Компонування напрямів показників αij первинної інформації першого рівня для розрахунку інтегральної оцінки небезпеки, згідно з визначеними блоками. 2. Нормування показників, тобто п ерехід від абсолютних за своїм характером (напрямів αij) до відносних показників (xij), на основі наступної розрахункової системи за формулою: xij = (min)ij(max)ij minijij    , (1) де αij – показник небезпеки і-го регіону j-го блоку; xij – нормоване значення j-го показника і-го регіону; Економіка природокористування і охорони довкілля 110 і – номер регіону відповідно до кількості регіональних утворень держави (27); j – номер блоку небезпеки; αmin, αmax – мінімальна та максимальна величина для відповідних показників по блоках. Розрахунки нормованих значень показників ( xij) здійснено на основі використання методики ООН, що застосовується для ранжирування країн за різними соціально-економічними чи фінансовими показн иками. Для визначення інтегрального показника природно -техногенної небезпеки, ураховуючи специфіку об’єкта дослідження, внесено певні коре ктиви. 3. Розрахунок коефіцієнта природно -техногенної безпеки для всіх регіонів по визначених блоках за формулою: n ijn1ijij x...xy  , (2) де yij – коефіцієнт небезпеки і-го регіону j-го блоку; xij – нормоване значення j-го показника і-го регіону; n – кількість показників у блоці. 4. Розрахунок агрегованого індикатора природно -техногенної небезпеки регіонів за формулою: А = k ijk1ij y...y  , (3) де А – агрегований індикатор природно-техногенної небезпеки рег іону за визначеними блоками; k – кількість блоків. 5. Ранжирування регіонів України на основі агрегованого індикатор а природно-техногенної небезпеки та в межах обраних блоків. Комплексна оцінка, на нашу думку, дає змогу максимально реально оцінити міжрегіональні розбіжності щодо рівня природно -техногенної безпеки та ризиків виникнення природної і техногенної небезпеки, застосовуючи для цього певну доцільну кількість показників. Вона також поглиблює уявлення про об’єкт дослідження і його закономірності: замість ізольов аних властивостей окремих сторін об'єкта отримуємо цілісну характерист ику, чим і гарантується його остаточна перевага. Аналіз інтегрального показника природно -техногенної небезпеки регіонів України виявив, що високий рівень небезпеки мають шість регіонів (Дніпропетровська, Одеська, Запорізька, Миколаївська Донецька області та АРК); підвищений – чотири (Рівненська, Хмельницька, Харківська і Луганська області); середній – три (Полтавська, Івано-Франківська і Херсонська); помірний – вісім (Сумська, Київська, Чернігівська, Тернопільська, Черкаська, Чернівецька, Кіровоградська і Вінницька); низький – шість регіонів (Волинська, Житомирська, Закарпатська і Львівська області та м. Київ і Севастополь) (рис.). Економіка природокористування і охорони довкілля 111 Ри с. П ро ст ор ов а ст ру кт ур из ац ія п ри ро дн о- те хн ог ен но ї н еб ез пе ки 2 01 1 ро ку Економіка природокористування і охорони довкілля 112 Висновки та перспективи подальших досліджень. Як і будь-яка інша модель, комплексна оцінка природно-техногенної небезпеки є досить спрощеним відображенням реальності. Показники свідчать про те, що, незважаючи на вжиття всіх попереджувальних заходів, рівень небезпеки для регіонів України залишається суттєвим. Проте його розрахунки дають можливість побудувати єдину шкалу, де в ранжирова ному порядку розміщуються всі регіони України. Конкретне значення індексу в цьому випадку не є визначальним, а в ажливим є лише місце, що займає кожний регіон. Подібні розрахунки можуть бути виконані в динаміці та покладені в основу кластеризації регіонів держави. Агрегований індикатор ілюструє передумови виникнення НС, що істотно впливають на стан регіонального соціально-економічного розвитку і становлять значну загрозу для національної безпеки в соціальній сфері. З огляду на зазначене, пріоритетними напрямами подальшої роботи щодо гарантування безпеки, є: систематичні розрахунки агрегованих коефіцієнтів природно -техногенної безпеки України та її регіонів згідно із затвердженою методикою, яку доцільно розробити спільно з науковцями та Державною службою з над звичайних ситуацій України; збір даних про найбільш небезпечні для життєдіяльності населені пункти, а також потенційно небезпечні об’єкти і території; пріоритизація напря мів наукових досліджень і розробок з безпеки; моніторинг виконання з аходів щодо запобігання травматизму невиробничого характеру і програм профілактики травматизму виробничого; контроль за виконанням комплексних заходів профілактики травматизму невиро бничого характеру, державних програм з пожежної безпеки, безпеки дорожнього руху, зап обігання дитячому травматизму, інших програм, пов’язаних із безпекою життєдіяльності населення тощо, а також відповідних регіон альних програм. Проведений аналіз виявив, що застосування подібного і нтегрального показника цілком правомірне. Це надає можливість здійснити детальний аналіз складових інтегральної оцінки безпеки життєдіяльності для будь -яких територіальних утворень. На тривалу перспективу подібні розрахунки можна буде використовувати для оцінки комфортності прож ивання населення на різних територіях та розробки довготривалих державних програм щодо посилення процесів забезпечення високого рівня захи сту територій, які перебувають у постійній зоні ризику. Пропонується також розробляти індивідуальні програми для кожного регіону відповідно до його групової приналежності. Література 1. Національні доповіді про стан техногенної та природної безпеки в Україні у 2011 році [Електронний ресурс] / Міністерство надзвичайних сит уацій України. – Режим доступу: http://www.mns.gov.ua/content/national_lecture.html . 2. Керівництво щодо здійснення інтегральної оцінки стану довкілля на регіональному рівні. – Офіц. вид. – К.: М-во охорони навколишнього природного середовища України, 2008. – 54 с. – (Нормативний документ Мінохоронприроди України). 3. Integrated Risk Information System (IRIS) [Електронний ресурс] / U. S. Environmental Protection Agency (EPA) . – Режим доступу: http://www.epa.gov/iris. 4. Toxicity Criteria Database [Електронний ресурс] / California Environmental Protection Agency (EPA). – Режим доступу: http://www.oehha.org/risk/chemicalDB/index.asp . 5. Лисиченко Г. В. Природний, техногенний та екологічний ризи ки: аналіз, оцінка, управління / Г. В. Лисиченко, Ю. Л. Забулонов, Г. А. Хміль. – К.: Наук. думка, 2008. – 541 с. Економіка природокористування і охорони довкілля 113 6. Обиход Г.О. Інтегральна оцінка безпеки життєдіяльності населення України та її регіонів / Г.О. Обиход // Економіка природокорист ування і охорона довкілля: зб. наук. праць. – К.: Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, 2008. – С. 281–287. УДК 336:628.1 В. М. МАНДЗИК Державна установа «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України» ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ ВОДНИМИ РЕСУРСАМИ У статті проаналізовано структуру фінансового механізму управління водними ресурсами та запропоновано пріоритетні напрями його розвитку за допомогою сучасних інструментів фінансового забезпечення. Ключові слова: водні ресурси, управління, фінансовий механізм, рента, капіталізація. The study analyzed the structure of the financial mechanism of water management. Established a financial mechanism of water management b ased on the combination of two basic methods: public financial management (planning management system, which is based on the administrative-command methods of management of financial flows) and financial security (is to apply a wide range of market economi c management of finances such as self -financing (equity, mutual and other forms of capital), loans, external loans, etc.). Determined that the mechanism of financial support water complex underdeveloped in comparison with European countries, resulting in water resources of Ukraine is not capitalized. Proposed priorities of the financial mechanism of water management. Key words: water resources, management, financial mechanism, rent, capitalization. Постановка проблеми . На сучасному етапі система управління водогосподарським комплексом і водними ресурсами перебуває у стані системної та структурної модернізації , яка випливає із загального ходу ринкових перетворень у національній економіці, зокрема, переведення її на басейновий принцип, створення інститутів к олективного управління водокористуванням, упровадження нових економічних важелів, децентралізаці ї управління тощо. Головною проблемою водогосподарської галузі є постійна нестача коштів для відновлення основних фондів та забезпечення надання якісних послуг . У зв’язку з цим необхідною умовою ефективно го використання водних ресурсів є розробка та впровадження у господарську практику сучасного фінансово - економічного механізму управління водними ресурсами. Аналіз останніх досліджень та публікацій . Теоретико-методологічні засади розвитку фінансово-економічного механізму управління водними ресурсами достатньо ґрунтовно відображені у наукових працях М. А. Хвесика, В. А. Голяна, В. А. Сташука, Е. П. Ушакова [1–4] та ін. Проте подальшого дослідження потребує саме ме ханізм упровадження сучасних фінансових інструментів управління водним господарством. Метою статті є обґрунтування напрямів удосконалення фінансово- економічного механізму регулювання водогосподарської діяльності шляхом © Мандзик В. М., 2013

Методологічні підходи до комплексної оцінки рівня природно-техногенної небезпеки регіонів України

Репозитарії

Схожі ресурси