Роль фінансового фактора у забезпеченні сталого розвитку територіальних економічних систем

Стаття присвячена розробці теоретико-методологічних засад управління сталим розвитком ТЕС на основі відтворювального підходу. Розкриває об’єктивні передумови відтворення територіальних економічних систем у національній економіці....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2013
1. Verfasser: Тичковська, Л.П.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України» 2013
Schriftenreihe:Економіка природокористування і охорони довкілля
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166948
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Роль фінансового фактора у забезпеченні сталого розвитку територіальних економічних систем / Л.П. Тичковська // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2013. — С. 214-220. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-166948
record_format dspace
spelling irk-123456789-1669482020-03-12T01:25:41Z Роль фінансового фактора у забезпеченні сталого розвитку територіальних економічних систем Тичковська, Л.П. Стаття присвячена розробці теоретико-методологічних засад управління сталим розвитком ТЕС на основі відтворювального підходу. Розкриває об’єктивні передумови відтворення територіальних економічних систем у національній економіці. The article is devoted to theoretical and methodological bases of managing sustainable development of TES on the basis of a reproduction approach elaboration. In article it is opened objective bases of territorial economic systems reproduction in national economy are exposed. Scientific bases of the financial provision mechanism and sustainability management of TES are grounded. The analysis of functioning of territorial economic systems of Ukraine is performed, tendencies of their financial provision are revealed. Conceptual bases of management of national economy sustainable development through territorial reproduction processes are exposed, financial mechanism of sustainable development management and its institutional support are grounded. The scheme of project financing of territorial economic systems sustainable development and attraction of territorial natural resources in sustainable projects is proposed. 2013 Article Роль фінансового фактора у забезпеченні сталого розвитку територіальних економічних систем / Л.П. Тичковська // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2013. — С. 214-220. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 1818-4170 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166948 330.111: 330.34 uk Економіка природокористування і охорони довкілля ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України»
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
description Стаття присвячена розробці теоретико-методологічних засад управління сталим розвитком ТЕС на основі відтворювального підходу. Розкриває об’єктивні передумови відтворення територіальних економічних систем у національній економіці.
format Article
author Тичковська, Л.П.
spellingShingle Тичковська, Л.П.
Роль фінансового фактора у забезпеченні сталого розвитку територіальних економічних систем
Економіка природокористування і охорони довкілля
author_facet Тичковська, Л.П.
author_sort Тичковська, Л.П.
title Роль фінансового фактора у забезпеченні сталого розвитку територіальних економічних систем
title_short Роль фінансового фактора у забезпеченні сталого розвитку територіальних економічних систем
title_full Роль фінансового фактора у забезпеченні сталого розвитку територіальних економічних систем
title_fullStr Роль фінансового фактора у забезпеченні сталого розвитку територіальних економічних систем
title_full_unstemmed Роль фінансового фактора у забезпеченні сталого розвитку територіальних економічних систем
title_sort роль фінансового фактора у забезпеченні сталого розвитку територіальних економічних систем
publisher ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України»
publishDate 2013
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166948
citation_txt Роль фінансового фактора у забезпеченні сталого розвитку територіальних економічних систем / Л.П. Тичковська // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2013. — С. 214-220. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.
series Економіка природокористування і охорони довкілля
work_keys_str_mv AT tičkovsʹkalp rolʹfínansovogofaktorauzabezpečennístalogorozvitkuteritoríalʹnihekonomíčnihsistem
first_indexed 2025-07-14T23:25:32Z
last_indexed 2025-07-14T23:25:32Z
_version_ 1837666699040522240
fulltext Економіка природокористування і охорони довкілля 214 Отже, однією з найбільш ф ундаментальних ідей останніх десятиліть у сфері теоретичної та прикладної екології є створення екологічної мережі, яка забезпечить збереження як біорізноманіття , так й екосистеми в цілому, а також компонентів популяцій і генофонду цінних представників фаун и й флори. Література 1. Попович С. Природно-заповідний фонд / С. Попович, М. Стеценко // Розбудова екомережі України. Програма розвитку ООН (UNDP). Проект «Екомережі». – К.: Мінекоресурсів України, 1999. – С. 42–53. 2. Материалы первой международной комплексн ой экспедиции по изучению Дуная (март 1998 г.). – К., 1999. – (Рукопись деп. в ВИНИТИ . – № 210 – В 98). 3. Колонтай С. Н. Факторы, влияющие на экономико -экологическую устойчивость при развитии региона / С. Н. Колонтай // Менеджмент природоохранной деятельност и. – Одесса: Одесский государственный экологический университет, 2001. – С. 45–70. 4. Природно-ресурсний потенціал сталого розвитку України / [Б. М. Данилишин, С. І. Дорогунцов, В. С. Міщенко та ін.] – К.: РВПС України НАН України, 1999. – С. 355–402. 5. Комплексное лесохозяйственное районирование Украины и Молдавии / [С. А. Генсирук, С. В. Шевченко, В. С. Бондарь и др.]. – К.: Наукова думка, 1981. – 358 с. 6. Концепция создания Экологической сети Республики Молдова / [А. Андреев, П. Горбуненко, О. Казанцева и др.] // Академику Л.С. Бергу – 125 лет: [сб. науч. ст.] / Экологическое общество «BIOTICA» & Городской экологический клуб Бендер «Экополис». – Кишинев, 2001. – С. 153–215. 7. Андрієнко Т. Екологічна мережа Українського Полісся / Т. Андрієнко, В. Оніщенко, О. Лукаш // Жива Україна. – 1998. – № 8. – С. 3–4. 8. Стеценко М. П. Транскордонні природно-заповідні території і перспективи створення в Україні / М. П. Стеценко, С. Ю. Попович // Развитие системы межгосударственных особо охраняемых природных территорий . – К.: Наукова думка, 1996. – С. 93–97. УДК 330.111: 330.34 Л. П. ТИЧКОВСЬКА Державна установа «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України» РОЛЬ ФІНАНСОВОГО ФАКТОРА У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ЕК ОНОМІЧНИХ СИСТЕМ Стаття присвячена розробці теоретико -методологічних засад управління сталим розвитком ТЕС на основі відтворювального підходу. Розкриває об’єктивні передумови відтворення територіальних економічних систем у національній економіці. Ключові слова: територіальні економічні системи, сталий розвиток, управління, відтворення, самодостатність, капіталізація активів, цілісність національної економіки. The article is devoted to theoretical and methodological bases of managing sustainable development of TES on the basis of a reproduction approach elaboration. In article it is opened objective bases of territorial economic systems reproduction in national economy are exposed. Scientific bases of the financial provision mechanism and sustainability man agement of TES are grounded. The analysis of functioning of territorial economic systems of Ukraine is performed, tendencies of their financial provision are revealed. Conceptual bases of management of national economy sustainable development through territorial reproduction processes are exposed, financial mechanism of sustainable development management and its institutional support are grounded. The scheme of project financing of © Тичковська Л. П., 2013 Економіка природокористування і охорони довкілля 215 territorial economic systems sustainable development and attraction of terri torial natural resources in sustainable projects is proposed. Key words: territorial economic systems, sustainable development, management, reproduction, self-sufficiency, capitalization of assets, integrity of national economy. Постановка проблеми. Дотримання світовою спільнотою курсу на сталий розвиток і забезпечення економічно, соціально та екологічно стійкого майбутнього для сучасних і прийдешніх поколінь, яке зафіксоване главами держав у підсумковому документі конференції ООН зі сталого розвитку Ріо+2 0 «Майбутнє, якого ми хочемо», зобов’язує кожну державу до пошуку власних шляхів досягнення цілей тисячоліття. Нині необхідно переглянути критерії розвитку національного господарства та сприяти формуванню нових моделей господарювання, які б спиралися на сучасні механізми використання наявного потенціалу для забезпечення сталого розвитку в конкретних територіальних умовах. Для ефективного управління сталим розвитком територіальних утворень України важливо визначитися із шляхами відтворення територіальних економічних систем (ТЕС) на основі поєднання власних, залучених та запозичених матеріальних, фінансових ресурсів. Сучасні наукові теорії стверджують, що покладання на раціональне використання усієї сукупності ресурсів шляхом використання доцільних фінансово -економічних механізмів сприятиме сталому розвитку територіальних утворень. Сучасні дослідження вказують на існування різноманітних стратегій відтворення на всіх рівнях – в адміністративно-територіальних одиницях, усіх секторах, сім’ях тощо. Вибір стратег ії є динамічним процесом, який зосереджується на пошуку форм діяльності щодо задоволення різноманітних потреб у різний час. Реалізація принципів сталого розвитку територіальних економічних систем повинна базуватися на розумінні чинників, які становлять осн ову вибору джерел, засобів та стратегії відтворення й зміцнення позитивних факторів, що сприяють диверсифікації ресурсів і гнучкості стратегій, та пом’якшенні обмежень або негативних впливів. Розширення вибору стратегій і ресурсів є важливою передумовою відтворення, оскільки створює можливості для самовизначення, гнучкості та адаптації з плином часу. Усі територіальні системи визначаються певним набором ресурсів , які можуть споживатися, накопичуватися або інвестуватися. Якщо ресурси вкладаються у створення нових активів протягом тривалого часу, їх можна розглядати як джерело капіталу. Відтворювальний потенціал територіальних систем полягає саме у наявності запасів різного роду капіталу та можливостей продукування на їх основі нових потоків капіталу. Досягаю чи збалансованого інвестування і раціонально використовуючи в сукупності всі види наявного капіталу, територіальні економічні системи можуть створювати суспільні блага, підвищувати добробут та якість життя у громаді й досягати інших цілей сталого розвитку. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблемам забезпечення сталого розвитку різних територіальних систем приділялось багато уваги представниками вітчизняних і зарубіжних наукових шкіл. Зокрема, основні теоретичні засади концепції сталого розвитку сф ормульовано у дослідженнях Економіка природокористування і охорони довкілля 216 Ден. Медоуз, Дон. Медоуз, Г. Паулі, А. Печчеї, Й. Рандерса; смислові аспекти концепту сталого розвитку як світоглядної ідеології майбутнього розкриваються у працях О. М. Алимова, І. К. Бистрякова, В. М. Гейця, Б. М. Данилишина та ін.; екологічні аспекти сталого розвитку – у роботах О. Ф. Балацького, Є. В. Мішеніна, Є. В.Хлобистова; соціальні – В. І. Куценко, В. Ф. Новікової та ін. Територіальним проблемам сталого розвитку присвячені праці І. М. Вахович, З. В. Герасимчук, М. І. Долішнього, Л. В. Жарової та ін. Проблеми управління і самоорганізації в територіальних економічних системах досліджувалися такими всесвітньо відомими вченими, як М. Букчін, М. Кастельс, М. Кітінг, П. Кругман, Е. Остром, Е. де Сото та інші. Проте, незважаючи на значну увагу дослідників до забезпечення різних складових сталого розвитку, невирішеними залишаються проблеми формування цілісної системи управління сталим розвитком на різних територіальних рівнях. Існує потреба у розробці методологічних засад механізму управління розвитком ТЕС на основі відтворювального підходу, який передбачає досягнення цілей сталого розвитку за рахунок активізації територіальних відтворювальних процесів та капіталізації територіальних активів. Метою статті є обґрунтування теоретико -методологічних засад управління сталим розвитком територіальних економічних систем та аналіз фінансового фактора розвитку ТЕС України. Виклад основного матеріалу. Сучасні наукові гіпотези стверджують, що самодостатність на регіональному та локальному рів нях за умови формування високоінтегрованої внутрішньонаціональної системи є одним із найбільш реалістичних і перспективних шляхів сталого розвитку держави. Автори «Синьої економіки» пропонують перехід до системної, циклічної моделі господарювання на принципах збалансованості і регенерації [1]. Суть сталого розвитку полягає у зміцненні суспільної здатності задовольняти основні потреби всіх у воді, їжі, охороні здоров’я, житлі та енергії, використовуючи те, що є дійсно доступним на найнижчому рівні, а також перетворення економічної системи на таку, яка пропагує життя і закріплює стабільність, забезпечує основні потреби людства, виховує відповідальність, створює робочі місця, допомагає отримувати прибуток, а також вирішує проблеми соціально -економічного характеру за допомогою доступних ресурсів. Основа відтворювального підходу сталого розвитку – забезпечення добробуту, підвищення соціально -економічного рівня населення та ефективне використання наявних ресурсів. Ресурси й способи їх раціонального використання найбільш ефективно можуть бути охоплені на локальному рівні. Саме тому слід створити належні умови на місцевому рівні для самовідтворення, що сприятиме сталому розвитку національного господарства загалом. Територіальні системи можуть вважатися самовідтворюва ними, якщо вони здатні протистояти зовнішнім потрясінням і збільшують власні можливості та активи, не пошкоджуючи при цьому базу природних ресурсів. Відтворення ТЕС локального, регіонального, національного рівня (рис.) відбувається через формування і викор истання пулу територіальних активів. Економіка природокористування і охорони довкілля 217 Рис. Структурна ієрархія територіальних економічних систем держави Територіальні системи, які не відповідають таким вимогам, є нестійкими, оскільки виснажують ресурси формування капіталу та знижують й ого обсяги, залишаючи менше можливостей для майбутніх поколінь. Управління сталим розвитком територіальних економічних систем на основі відтворювального підходу необхідно здійснювати через механізми трансформації територіальних ресурсів в активи, матеріаль ні і нематеріальні блага, капітал і рентні прибутки з метою забезпечення життєдіяльності різних суб’єктів ТЕС. Відтворювальна єдність усіх видів територіальних ресурсів забезпечує спадковість їх економічних форм у процесі виробничого споживання і використання [2]. Фінансові ресурси ТЕС включають до свого складу: місцеві бюджети і фонди, ресурси підприємств й організацій усіх форм власності, довгострокові кредити банківських установ на розвиток господарського комплексу регіону, інвестиції з-за меж території (у тому числі кошти іноземних інвес торів), кошти населення. Встановлено, що сталий розвиток ТЕС вимагає певної форми бюджетно-фінансової організації, яка передбачає не просто наявність у територіального утворення власного бюджету, а його самостійність як у формуванні доходів, так і при розпорядженні бюджетними коштами, що дозволить інтегрувати різнорівневі суспільні відтворювальні процеси в єдиний організм. Самодостатність території слід розглядати як особливий стан ТЕС будь - якого рівня, за якого стає можли вим досягнення цілей сталого розвитку на основі раціонального використання внутрішніх ресурсів, високого рівня розвитку внутрішнього ринку за умови інтеграції в процеси відтворення національної економіки. Сьогодні обов’язково слід звернути увагу на необхі дність дослідження територіальних економічних систем за допомогою системного підходу, при якому кожен рівень ТЕС розглядається як система, що складається з елементів цілісності нижчого рівня. Національний рівень Національна держава Регіональний рівень Адміністративно-територіальні одиниці Економічні регіони Етнічні та етнографічні спільноти Соціально-територіальні спільноти Соціуми Локальний рівень Адміністративно-територіальні одиниці Населені пункти Муніципалітети Господарюючі суб’єкти Територіальні громади Економіка природокористування і охорони довкілля 218 При розгляді відтворювальної структури територіальних економічн их систем України нами здійснено групування секторів економіки за видом капіталу, який найбільше задіяний у створенні доданої вартості – природний, виробничий, людський. Зокрема, виділяються два трансформаційних сектори, що забезпечують створення доданої вартості через трансформацію фізичних характеристик природних (ТфС1) та виробничих (ТфС2) ресурсів, а також трансакційний сектор (ТаС), який значною мірою базується на людському капіталі і включає галузі, зорієнтовані переважно на управлінські та перерозподільні процеси. Аналіз структурних зрушень у регіонах України виявив значну неоднорідність у секторальній структурі економіки, а також суттєві розбіжності у темпах розвитку окремих секторів в областях. Встановлено, що розвиток тих чи інших секторів до певної міри залежить від обсягів використання природного, виробничого та людського капіталу, а також грошових потоків, залучених у їх фінансування. Визначено залежність структури національної економіки від особливостей використання національного багатства. З окрема, аналіз секторів економіки, умовно об’єднаних за видом найбільш широко задіяного капіталу до створення доданої вартості, виявив відносний паритет у ВДВ України: ТфС1 – 33,1 %, ТфС2 – 30,3 %, ТаС – 36,6 % [3]. Проте структура економіки субнаціональни х територіальних систем має свою специфіку, яка обумовлена особливістю використання наявних територіальних ресурсів. Аналіз динаміки структури економіки України дозволив встановити тенденції поступового зменшення значення трансакційного сектору та збільшення частки трансформаційних секторів. Зроблено висновок щодо залежності розвитку національної економіки України в сучасних умовах від експлуатації природного капіталу. Структура ВДВ української економіки, яка склалась, має чітко виражений сировинний характ ер, а галузі, що прямо чи частково пов’язані з природокористуванням, є найбільш вагомими у створенні доданої вартості. Проте цей відомий факт не виключає можливості сталого економічного розвитку, за якого зберігається природний потенціал для майбутніх поколінь. При цьому йдеться про можливість забезпечення сталого розвитку територіальних систем різного рівня за рахунок адекватного управління наявними власними ресурсами та їх включення у відтворювальні процеси територій. На основі кластерного аналізу регіон ів України за часткою у ВДВ України виявлено певну подібність структури економіки територіальних систем у рамках окремих груп. Зокрема, регіони, економіка яких базується на екстенсивному використанні мінерально -сировинних ресурсів, загалом мають кращі показники економічного розвитку, що пов’язано із відносно вищим рівнем капіталізації задіяного капіталу. Відповідно доведено, що системною проблемою, яка потребує вирішення в контексті сталого розвитку держави, є капіталізація територіальних активів та управлі ння ними через адекватні сучасному економічному простору механізми. Констатуючи підвищення ролі фінансового фактора у забезпеченні сталого розвитку ТЕС, проведено його аналіз у розрізі трьох напрямів залучення фінансових ресурсів на цілі сталого розвитку Т ЕС – бюджетний, інвестиційний Економіка природокористування і охорони довкілля 219 та банківський. При цьому спостерігається кореляційний зв'язок між абсолютними обсягами ВРП та його приростом із обсягом інвестицій в основний капітал, доходами місцевих бюджетів та обсягами виданих банківських кредитів. Недостатність бюджетних ресурсів для повноцінного фінансування сталого розвитку зумовлює необхідність їх доповнення інвестиційними ресурсами фінансових ринків, які найбільш ефективно можуть залучатись та використовуватись при реалізації конкретних інвестиційних проектів. Для подальшого розвитку ТЕС необхідно вдосконалити структуру національної інвестиційної політики щодо мобілізації приватних інвестицій на підтримку економічного зростання та сталого розвитку шляхом визначення переліку ключових питань, розв’язан ня яких дозволить створити сприятливий інвестиційний клімат для сталого розвитку ТЕС. Така структура має характеризуватися гнучкістю щодо оцінювання перспектив розвитку та ідентифікації пріоритетів дій за декількома напрямами політики: інвестиційним; торговельним; конкуренції; податковим; корпоративного управління; просування відповідальної ділової поведінки; розвитку людських ресурсів; інфраструктури і розвитку фінансового сектору; громадського управління. Важливим завданням в управлінні сталим розвитком Т ЕС є створення такого інституціонального середовища, де різні види ресурсів могли б відтворюватися у формі найбільш продуктивного виду капіталу, яким у сучасній економіці є саме фінансовий. Тому пропонуємо сформувати управлінську підсистему ТЕС, яка б дозв олила через фінансові механізми у сталий спосіб використовувати природні, людські та культурні ресурси для відтворення усіх видів територіального капіталу. Не менш важливими сьогодні є механізми проектного та структурного управління сталим розвитком ТЕС. В одночас важливу роль в управлінні процесами відтворення ТЕС відіграють корпоративний і суспільний сектори. Ключовим моментом управління правами використання природних ресурсів визначено формування особливої комбінації таких прав на різні види ресурсів, яка б характеризувалася синергетичними властивостями щодо їх вартості. Інакше кажучи, ефективний фінансовий механізм управління повинен формувати такий структурований актив із природних ресурсів, фінансова оцінка якого б перевищувала вартість кожного окремог о ресурсу. Висновки та перспективи подальших досліджень . Отже, обґрунтовуючи ідею, яка полягає у створенні умов на місцевому рівні для самовідтворення, забезпечення потреб власними коштами, здобутими у процесі перетворення власних ресурсів у фінансові акти ви, що сприятиме сталому розвитку всього національного господарства, завдання доволі складне. Саме тому у цьому контексті визначено необхідність впровадження механізмів організаційного, соціального та інституційного середовища при використанні наявних активів для сталого розвитку. Проблемні питання розвитку фінансового простору України обмежують можливості забезпечення повноцінного фінансування сталого розвитку. Ключовими серед них визначено низьку ємність територіального суспільного фінансового сектору та слабку розвиненість фінансових ринків, незавершеність Економіка природокористування і охорони довкілля 220 процесів нормативно-правового забезпечення розвитку фондового ринку й ринків фінансових послуг. Література 1. Паули Г. Синя економіка. Доповідь Римського клубу / Г. Паули; пер. з англ. Анни Побережної. – Risk Reduction Foundation; Paradigm Publication, Taos, 2012. – 320 с. 2. Остром Е. Керування спільним : еволюція інституцій колективної дії / Елінор Остром; пер. з англ. Т. Монтян. – К.: Наш час, 2012. – 398 с. 3. Офіційний сайт Державного комітету статистики Укр аїни [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua. УДК 338.24.021.8 О. В. ГРЕБЕНЮК, А. О. ПІНЧУК Державна установа «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії н аук України» ІНСТИТУЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ КОРИГУВАННЯ МАСШТАБІВ ТА ОСВОЄННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ Проведено дослідження стану інституційного забезпечення формування та нарощення інформаційного потенціалу економічної безпеки . Запропоновано до запровадження нову субструктурну одиницю – державне агентство з питань інноваційної політики та формування інформаційного потенціалу України. Ключові слова: інформаційний потенціал, економічна безпека, інституційне регулювання, технології управління, планування. Studied the institutional support for the formation and increase the information capacity of economic security. An introduced the new unit – State Agency for innovative policy formation and information potential of Ukraine. Defined its principal objectives, goals, objectives, structure. Stages of formation and development. On results application of base principles of structural and informative theory of providing of reliability of the difficult systems a new institute is formalized, that due to the use of having a special purpose functional will form in the state effective control system by development both strategic potential and informative to potential of providing of economic security. The list of key facilities and levers of influence is brought around to the system-universal and informative components of state korelyantiv in the context of achievement of national economic priorities and providing of sufficient economic strength security in Ukraine. Next to it, dominants and complex of conceptually-analytical models are set for the sake of protection of balanced within the limits of triad: an economy is ecology – social sphere. Key words: information potential, economic security, institutional management, technology management, planning. Постановка проблеми . В умовах пришвидшення трансформаційних процесів у контексті формування екологобезпечних виробництв та власне економіки інформаційного типу на засадах реалізації нової форми інформаційних відносин як національного, так і тран снаціонального рівня, на думку авторів, особливу увагу слід приділяти системному дослідженню змісту інформаційних потоків та проц есам створення й використання інформаційного потенціалу забезпечення економічної безпеки держави (ІПЗЕБД). Водночас зауважимо: архітектура системи управління і механізми реалізації державної © Гребенюк О. В., Пінчук А. О., 2013