Екологічні аспекти розвитку міжнародного транспортного коридору Європа–Азія

Розглянуто вплив функціонування міжнародного транспортного коридору Європа – Азія на екологічну ситуацію в Україні та запропоновано заходи, що дозволяють знизити вплив транспорту на довкілля....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2013
Автор: Чернявський, Ю.І.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України» 2013
Назва видання:Економіка природокористування і охорони довкілля
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166950
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Екологічні аспекти розвитку міжнародного транспортного коридору Європа–Азія / Ю.І. Чернявський // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2013. — С. 227-234. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-166950
record_format dspace
spelling irk-123456789-1669502020-03-12T01:25:53Z Екологічні аспекти розвитку міжнародного транспортного коридору Європа–Азія Чернявський, Ю.І. Розглянуто вплив функціонування міжнародного транспортного коридору Європа – Азія на екологічну ситуацію в Україні та запропоновано заходи, що дозволяють знизити вплив транспорту на довкілля. Influence of functioning of the international transport corridor Europe - Asia on ecology of Ukraine and measures which allow to reduce influence of transport on an environment is considered in this articl. It is possible to make users bear certain environmental costs resulting from their use of transport, particularly where they use transport infrastructures («polluter pays» principle). This taking account of external environmental costs in infrastructure charging is authorised by two sectoral Directives. There is, however, no common legislative framework for all transport modes that would propose a common methodology and timetable in order to avoid distortions of competition. The growth in vehicle numbers and use is a threat to the environment and the health of Ukraine citizens. 2013 Article Екологічні аспекти розвитку міжнародного транспортного коридору Європа–Азія / Ю.І. Чернявський // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2013. — С. 227-234. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 1818-4170 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166950 330 : 504.03 uk Економіка природокористування і охорони довкілля ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України»
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
description Розглянуто вплив функціонування міжнародного транспортного коридору Європа – Азія на екологічну ситуацію в Україні та запропоновано заходи, що дозволяють знизити вплив транспорту на довкілля.
format Article
author Чернявський, Ю.І.
spellingShingle Чернявський, Ю.І.
Екологічні аспекти розвитку міжнародного транспортного коридору Європа–Азія
Економіка природокористування і охорони довкілля
author_facet Чернявський, Ю.І.
author_sort Чернявський, Ю.І.
title Екологічні аспекти розвитку міжнародного транспортного коридору Європа–Азія
title_short Екологічні аспекти розвитку міжнародного транспортного коридору Європа–Азія
title_full Екологічні аспекти розвитку міжнародного транспортного коридору Європа–Азія
title_fullStr Екологічні аспекти розвитку міжнародного транспортного коридору Європа–Азія
title_full_unstemmed Екологічні аспекти розвитку міжнародного транспортного коридору Європа–Азія
title_sort екологічні аспекти розвитку міжнародного транспортного коридору європа–азія
publisher ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України»
publishDate 2013
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166950
citation_txt Екологічні аспекти розвитку міжнародного транспортного коридору Європа–Азія / Ю.І. Чернявський // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2013. — С. 227-234. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
series Економіка природокористування і охорони довкілля
work_keys_str_mv AT černâvsʹkijûí ekologíčníaspektirozvitkumížnarodnogotransportnogokoridoruêvropaazíâ
first_indexed 2025-07-14T23:25:38Z
last_indexed 2025-07-14T23:25:38Z
_version_ 1837666708158939136
fulltext Економіка природокористування і охорони довкілля 227 оригінальні процедури щодо впровадження у практ ику господарювання системи нарощення інформаційного потенціалу гарантування економічної безпеки держави. Література 1. Гребенюк О. В. Удосконалення інституційної матриці держави з ціллю нарощення інформаційного потенціалу / О. В. Гребенюк // Економіка – менеджмент – освіта: проблеми та перспективи взаємодії: матеріали наук. -практ. конф., м. Дрогобич, 5 жовт. 2012 р. – Дрогобич: ДДПУ, 2012. – С. 27–29. 2. Микитенко В. В. Траєкторії ендогенного зростання: пріоритети і ве ктора макроекономічної динаміки / В. В.Микитенко // Україна – Чехія – ЄС: сучасний стан і перспективи: зб. матеріалів міжнар. наук.-практ. конф., м. Херсон – Прага – Гомель. – Херсон, ХНТУ МОН України, ПП «Вишемирський В. С.», 2008. – Вип. 4. – С. 37–52. 3. Демешок О. О. Засоби упередження загроз функціонуванню, трансфо рмації та раціональному використанню інформаційного потенціалу економічної системи / О. О. Демешок, О. В. Гребенюк // Сучасні проблеми розвитку фінансової сфери України: матеріали наук.-практ. конф., м. Херсон, 18 лют. 2010 р. – Херсон: ХНТУ МОН України, ПП «Вишемирський В.С.», 2010. – С. 289–301. УДК 330 : 504.03 Ю. І. ЧЕРНЯВСЬКИЙ Державна установа «Інстит ут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України» ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОГО ТРАНСПОРТНОГО КОРИДОРУ ЄВРОПА –АЗІЯ Розглянуто вплив функціонування міжнародного транспортного коридору Європа – Азія на екологічну ситуацію в Україні та запропоновано заходи, що дозволяють знизити вплив транспорту на довкілля. Ключові слова: міжнародний транспортний коридор, екологічна безпека, міжнародний транзит, державне регулювання. Influence of functioning of the intern ational transport corridor Europe - Asia on ecology of Ukraine and measures which allow to reduce influence of transport on an environment is considered in this articl. It is possible to make users bear certain environmental costs resulting from their use of transport, particularly where they use transport infrastructures ( «polluter pays» principle). This taking account of external environmental costs in infrastructure charging is authorised by two sectoral Directives. There is, however, no common legislati ve framework for all transport modes that would propose a common methodology and timetable in order to avoid distortions of competition. The growth in vehicle numbers and use is a threat to the environment and the health of Ukraine citizens . Key words: international transport corridor, ecological safety, international transit, state regulation. Постановка проблеми . Глобалізація світової економіки, переміщення виробництва з Європи в Азію вплинули на активний розвиток мережі міжнародних транспортних коридорів (МТК). МТК – складна технологічна система, що концентрує на генеральних напрямках тра нспорт загального користування (залізничний, автомобільний, морський, трубопровідний) та телекомунікації. Зосередження матеріальних, фінансових й інформаційних © Чернявський Ю. І., 2013 Економіка природокористування і охорони довкілля 228 потоків, висока якість обслуговування й різноманітність послуг, що надаються, забезпечують прискорення оборотності капіталу й синхронізації проходження товарів, документів і грошей в умовах преференційного режиму. МТК, що пролягають із декількох транспортних модул ів, називаються мультимодальні (або інтермодальні) транспортні коридори. Україна, маючи найвищий транзитний рейтинг у Європі, потребує поетапної реалізації інституціональних перетворень у транспортному секторі економіки. Призначення МТК – здійснювати експортні, імпортні й транзитні переміщення вантажів та пасажирів за оптимальними маршрутами в найкоротший термін з мінімальними втратами. Це зумовлює їх вплив на промислову, продовольчу, демографічну та екологічну безпеку України. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Розгляду теоретичних і практичних аспектів функціонування й розвитку різних видів транспорту присвячено роботи вітчизняних і закордонних учених, таких як В. Бакаєв, Б. Буркинський, М. Бурмистров, Є. Воєвудський, В. Галабурда, А. Давиденко, М. Котлубай, Г. Махуренко, І. Морозова, Ю. Пащенко, М. Примачов, А. Раховецький, С. Рилов, Ю. Цвєтов, В. Чекаловець та інш і. Саме дослідженню спроможності суспільства й економіки протистояти загрозам природного і техногенного характеру, що виникають внаслідок стихійних лих чи антропогенної діяльності , приділяється чимало уваги у публікаціях відомих екологів-економістів, серед яких роботи Б. Данилишина, С. Дорогунцова, О. Балацького, І. Бистрякова, О. Веклич, Т. Галушкіної, З. Герасимчук, В. Кравціва, І. Недіна, Л. Мельника, О. Пашенцева, В. Сабадаша, А. Степаненка, В. Степанова, О. Теліженка, С. Харічкова, М. Хвесика, Є. Хлобистова, В. Шевчука, А. Федорищевої, С. Волошина та ін. Проблеми потенціалу господарських систем та галузевих об’єктів розглядались у працях Б. Пасхавера, В. Герасимчука, Є. Лапіна, І. Лукінова, В. Микитенко, А. Оніщенка, А. Сухорукова та ін. Серед зарубіжних фахівців варто відзначити роботи І. Ансоффа, В. Гурмана, Г. Мінцберга, П. Олдака, І. Потравного, М. Портера, О. Рюміної та ін. Вирішенн я завдань мінімізації екодеструктивного впливу та забезпечення ефективного функціонування МТК можна досягнути шляхом екологоорієнтовної розбудови МТК, що означає ефективну інтеграцію екологічних аспектів на всіх етапах планування, розбудови та функціонуван ня МТК. Метою статті є пошук шляхів розв’язання проблем екологічного впливу МТК на прилеглі території, який має базуватися на глибокому аналізі тенденцій їх розвитку, та існуючих у світовій практиці шляхів екологоефективного їх функціонування на прикладі МТК Європа–Кавказ–Азія (ТRАСЕСА). Виклад основного матеріалу. Розвиток МТК – одне із основних стратегічних завдань транспортної політики України. Постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 1996 року № 1512 визначено перелік МТК, які Україна разом з іншими буде пропонувати включити як доповнення до МТК. Програма ТRАСЕСА (МТК Європа–Кавказ–Азія) розроблена як один із компонентів міждержавної програми Таcis, а в 1996 році на конференції в Афінах до неї було залучено Україну. Активна робота з реалізаці ї Програми розпочалася з вересня 1998 року, коли в Баку президенти 12 країн: України, Економіка природокористування і охорони довкілля 229 Молдови, Болгарії, Румунії, Туреччини, Грузі ї, Вірменії, Азербайджану, Киргизстану, Таджикистану, Казахстану й Узбекистану уклали Основну багатосторонню угоду про міжнаро дний транспорт у частині розвитку коридору Європа–Кавказ–Азія. Однією із важливих ланок коридору Європа–Кавказ–Азія є чорноморська траса, що з'єднує Україну та Грузію. З 1996 року тут діє автомобільна, а з 1999 року – залізнична паромна переправа Іллічівськ–Поті (Батумі), створена за ініціативою України. Це дало можливість після укладання тристоронньої угоди між Грузією, Україною і Болгарією відкрити регулярне залізничне поромне сполучення на лінії Поті–Іллічівськ–Варна. У 2004 році почала функціонувати залізнична поромна переправа Іллічівськ–Деренжі (Туреччина). Серед запропонованих – МТК Європа–Азія (Німеччина, Італія, Австрія, Чехія, Словаччина, Угорщина, Польща, Україна, Росія, Казахстан, країни Середньої Азії та Китай). За розрахунками експертів обсяги торгівлі між Європою та Азією досягли в 2011 році 600 млрд дол. США, що зумовлено стрімким розвитком східноазійських країн, головним чином Китаю. Чільне місце в товарообігу займають енергоносії (газ, нафта) ; водночас розвиток будівельних програм сприяв зро станню частки проміжних матеріалів (цементу, сталі, деревини). Також спостерігалос я збільшення обсягів перевезень вузлів та агрегатів машинобудування. Впровадження мультимодальних та контейнерних перевезень у напрямку міжнародного транспортного коридору Європа–Азія дозволить значно підвищити обсяги вантажопотоків, за оптимістичними прогнозами – до 24 млн тонн на рік. Коридор проходить через Львівську, Волинську, Житомирську, Київську, Полтавську, Харківську, Донецьку та Луганську області України в напрямку Краківець–Львів–Рівне–Житомир–Київ–Полтава–Харків–Дебальцево–Ізварине. Це виділені в перспективні залізничні маршрути Мостиська –Чоп–Яготин– Львів–Київ–Харків–Ліски, Мостиська–Чоп–Яготин–Львів–Жмеринка–Фастів– Донецьк–Лихая, Мостиська–Чоп–Львів–Фастів–Червоноармійськ–Квашине та автомобільні – Чоп–Ужгород–Мукачеве–Стрий–Львів–Київ–Харків–Кам’янськ, Яготин–Ковель–Сарни–Київ, Мостиська–Чоп–Ужгород–Мукачеве–Стрий–Тер- нопіль–Хмельницький–Вінниця–Умань–Кіровоград–Дніпропетровськ–Донецьк [1, с. 55]. Це потребує створення умов, що забезпечать мінімальні ризики для населення та довкілля, оскільки відомо, що функціонування автомобільного та залізничного транспорту спричиняє підвищений техногенний вплив на навколишнє середовище. Розширення обсягів міжрегіональних перевезе нь негативно впливатиме на довкілля, у зв’язку зі споживанням енергоресурсів та збільшенням емісії парникових газів. Оскільки транспортування можливо здійснювати внутрішніми водними шляхами , що є більш економічними та мають менший негативний вплив, то, відповідно, їх розвиток може знизити навантаження на залізничний та автомобільний транспорт і їх аварійність. Однак значна частина перевезень у цьому напрямку буде здійснюватись залізничним та автомобільним транспортом. Транспорт є одним з основних забруднюва чів навколишнього середовища. Це обумовлено численними притаманними йому факторами. МТК, які є вагомим сегментом транспортної галузі, становлять суттєву загрозу для Економіка природокористування і охорони довкілля 230 екологічної безпеки країн, територією яких вони проходять. Зважаючи на те, що щільність транспортних потоків на коридорах постійно зростає, їх негативний вплив на екосистему збільшується. Зокрема, вихлопні гази, що містять окисли сірки та азоту, за прогнозами спеціалістів, є одним з вагомих чинників, які у недалекому майбутньому можуть спричинити глобальне потепління. Це призведе до перетворення на пустелі та напівпустелі основних родючих земель планети, в результаті чого можливе виникнення продовольчої кризи, голоду та масових міграцій населення [2, с. 263]. Емісія летючих органічних сполук, вик иди нафтомістких вод під час транспортування нафти та нафтопродуктів, аварійні розливи нафти в результаті надзвичайних пригод є дуже небезпечними для екосистеми планети. Унаслідок видобування і транспортування нафти в атмосферу щорічно викидаються мільйони тонн летючих органічних сполук. Значна частина цих викидів припадає на випаровування з нафти у період доставки нафтопродуктів від нафтодобувного підприємства до споживача. Крім цього, з огляду на недотримання вимог екологічної безпеки МТК можуть стати каналами перенесення шкідливих речовин, організмів, мікроорганізмів, які спроможні порушити екологічну рівновагу в замкнутих екосистемах. Також слід виділити високий рівень шуму від транспорту, що негативно впливає на здоров'я людей, які перебувають у зоні фу нкціонування МТК. Слід згадати також про забруднення земель, поверхневих і ґрунтових вод у зоні функціонування МТК (рис.) [3, с. 6]. Рис. Види забруднення середовища транспортом У поданій в 2005 році доповіді Групи високого рівня, очолюв аній пані Лойолою де Паласіо, відзначається, що виключно важливо проводити оцінку впливу транспортних операцій на довкілля на ранній стадії, тобто на етапі ЗАБРУДНЕННЯ СЕРЕДОВИЩА ТРАНСПОРТОМ ІНГРАДІЄНТНЕ ПАРАМЕТРИЧНЕ БІОЦЕНТРИЧНЕ ЛАНДШАФТНЕ Мінеральне Продукти згоряння викопного палива Продукти згоряння в ДВЗ Теплове Світлове Електромагнітне Вібраційне Комплексний фактор тривоги Порушення балансу популяції Вибіркова та цілеспрямована інтродукція та акліматизація видів Вирубка лісових насаджень Ерозія ґрунтів Зарегулю- вання водостоків Дорожнє будів- ництво Осушуван- ня земель Урбанізація Шумове Економіка природокористування і охорони довкілля 231 визначення та аналізу проекту, а не на завершальній стадії. Проекти повинні розроблятися таким чином, щоб будь-які значні чи небезпечні наслідки для зовнішнього середовища компенсувалися заходами щодо зниження цих проявів. У контексті стратегічної екологічної оцінки впливу на довкілля серед альтернативних видів транспорту повинен переважати автомобільний . Питомі викиди забруднюючих речовин в атмосферу від споживання однієї тонни палива та коефіцієнти впливу технічного стану автотранспорту на них наводяться в таблицях 1, 2 [4, с. 7]. Таблиця 1 Питомі викиди забруднюючих речовин і парникових газів та коеф іцієнти технічного стану транспортних засобів Вид палива, кг/т Коефіцієнт впливу технічного стану транспортних засобів на питомі викиди (Ктс) Забруднюючі речовини та парникові гази бе нз ин га зо йл і (д из ел ьн е па ли во ) га з ск ра пл ен ий га з ст ис не ни й бе нз ин га зо йл і (д из ел ьн е па ли во ) га з ск ра пл ен ий га з ст ис не ни й Оксид вуглецю 201,8 36,2 201,8 87,7 1,5 1,5 1,5 1,7 Діоксид азоту 21,0 31,4 21,0 27,4 0,9 0,95 0,9 0,9 Діоксид сірки 1,0 4,3 1,0 - 1,0 1,0 1,0 1,0 Неметанові леткі органічні сполуки 53,0 3,08 25,7 22,7 1,0 1,0 1,0 1,0 Метан 0,94 0,083 0,96 - 1,5 1,4 1,5 1,8 Оксид азоту 0,188 0,165 - - 1,0 1,0 1,0 1,0 Аміак 0,004 - - - 1,0 1,0 1,0 1,0 Сажа - 3,85 - - 1,0 1,8 1,0 1,0 Вуглекислий газ 3183 3138 - - 1,0 1,0 1,0 1,0 Бенз(а)пірен - 0,03 - - 1,0 1,0 1,0 1,0 Свинець 0,013 - - - 1,0 1,0 1,0 1,0 Таблиця 2 Значення коефіцієнтів впливу технічного стану вантажних автомобілів на питомі викиди шкідливих речовин (Kтс) Вид палива Оксид вуглецю CO Вуглеводні CmHn Оксиди азоту NOx Сажа C Діоксид сірки SO2 Свинець Pb Бензин 1,7 1,8 0,9 - 1,0 1,0 Дизельне паливо 1,5 1,4 0,95 1,8 1,0 1,0 Газ зріджений 1,7 1,8 0,9 - 1,0 1,0 Газ стиснений 1,7 1,8 0,9 - 1,0 1,0 Основними факторами при виборі виду транспорту для перевезень є характеристики, пов’язані з комерційними показниками, такими як надійність, частота відправлень, тривалість доставляння, час доби відправки та доставки товарів, наявність інформації про доставляння, схоронність та безпека. Гостро Економіка природокористування і охорони довкілля 232 стоїть проблема утилізації й переробки відходів, що виникають при експлуатації транспортних засобів. Для потреб транспорту у великій кількості споживаються природні ресурси. Вихлопні гази авт омобілів містять понад 200 хімічних сполук – продуктів згорання палива, більшість з яких токсичні. Протягом 2011 року в Україні в атмосферу потрапило 6,9 млн т забруднюючих речовин від стаціонарних і пересувних джерел забруднення. Серед них викиди метану та оксиду азоту, які належать до парникових газів, становили в 886,2 та 23,8 тис. т відповідно. Крім вказаних речовин, в атмосферу в 2011 році було викинуто 236,0 млн т діоксиду вуглецю, який також впливає на зміну клімату (табл. 3). Таблиця 3 Викиди окремих забруднюючих речовин та діоксиду вуглецю в атмосферне повітря на території України у 2011 році Обсяги викидів Показник Усього Стаціонарними джерелами, % Пересувними джерелами, %* Викиди забруднюючих речовин, усього, тис. т 6 877,3 63,6 36,4 У тому числі: метали та їх сполуки 32,7 100,0 - метан 886,2 99,1 0,9 неметанові леткі органічні сполуки 350,8 18,6 81,4 оксид вуглецю 2 908,2 36,7 63,3 діоксид та інші сполуки сірки 1 372,9 97,8 2,2 сполуки азоту 684,0 55,8 44,2 з них оксид азоту 23,8 91,2 8,8 речовини у вигляді твердих суспендованих частинок 641,0 94,6 5,4 інші 1,5 86,7 13,3 Крім того, діоксин вуглецю, млн т 236,0 85,7 14,3 * Враховані викиди від автомобільного, залізничного, авіаційного, водного транспорту та виробничої техніки. Викиди забруднюючих речовин від пересувних джерел в атмосферу в областях, де проходить МТК Європа–Азія, в 2011 році становили 1 252,6 тис. т, або 50% викидів усіх забруднюючих речовин від пересувних джерел. За оцінками експертів, перевезення залізницею завдають менше шкоди навколишньому середовищу і з ними пов’язано менш аварійних ситуацій з розрахунку на одиницю послуг, які надаються, порівняно з автомобільним транспортом. Оцінюючи ефективність МТК, слід брати до уваги, що їх діяльність суттєво впливає на стан довкілля, тому вона буде найбільш ефективною при врахуванні законів та закономірностей збалансованого використання й відтворення природно-ресурсного потенціалу. МТК створюють бар’єри для руху тварин, велика частина тварин гине під час їх перетину. МТК здійснюють на навколишнє середовище як негативний, так і позитивний вплив. З одного боку, порушуються принципи функціонування екосистем, вони можуть деградувати та втратити стабільність, але з іншого – Економіка природокористування і охорони довкілля 233 коридори забезпечують рух матеріальних потоків , створюючи комфортні умови життєдіяльності людини. Таким чином, основними видами впливу транспортних коридорів на довкілля є:  відчуження площ територій під дороги та об’єкти транспортної інфраструктури, ерозійні процеси, осушування, вирубка лісів та інше;  вилучення природних мінеральних, водних, енергетичних ресурсів;  технологічне й транспортне забруднення шкідливими речовинами, шумом, вібраціями, теплотою, електромагнітним та іонізуючим випроміненням навколишнього середовища (повітря, води, ґрунтів, біоти) підприємствами транспорту та дорожнього господарства, дорогами як лінійними спо рудами (транспортними потоками) [5, с. 25]. Заходи, які дозволяють знизити вплив транспорту на довкілля, такі:  поліпшення нормативно-правової бази для гарантування екологічної безпеки (сталого розвитку) транспортних коридорів;  створення екологічно безпечних конструкцій об’єктів транспорту, експлуатаційних, будівельних матеріалів, технологій їх виробництва;  розробка ресурсозберігаючих технологій захисту навколишнього середовища від транспортного забруднення;  розробка алгоритмів і технічних засобів моніторингу довкілля на транспортних коридорах та прилеглих до них територіях, методів управління транспортними потоками для збільшення пропускної здатності мережі МТК;  покращення системи управління природоохоронною діяльністю на транспорті. На сьогодні відсутні нормативні правові акти у сфері транспортної безпеки МТК, де було б враховано більш широке коло проблем взаємодії ланцюга людина–транспорт–навколишнє середовище. Висновки та перспективи подальших досліджень . Екологічні обмеження слід враховувати на всіх етапах життєвого циклу комплексу об’єктів МТК (обґрунтування інвестицій, проектування, будівництво, реконструкція, ремонт, утримання, демонтаж), а також при оцінці перспектив розвитку транспортних коридорів. Розбудова МТК в Україні посилює навантаження на екологію. Тому заходи щодо екологічної безпеки необхідно впроваджувати паралельно з розширенням транспортних потоків. У процесі вибору тих чи інших варіантів будівництва транспортної інфраструктури необхідно керуватись не лише економічною доцільністю, а й екологічними факторами. Проблеми та шляхи їх вирішення зосереджені у площині раціонального споживання природних ресурсі в, захисту атмосфери, водойм та водотоків, ґрунтів, територій, призначених для будівництва житла, місц ь проживання тварин від негативних впливів транспортних коридорів, створення замкнених промислово-утилізаційних технологій транспортної діяльності. Література 1. Transport links between Europe & Asia / ECMT. – Brussels, 2006. – 82 p. Економіка природокористування і охорони довкілля 234 2. Якунин В. И. Политология транспорта. Политическое измерение транспортного развития / В. И. Якунин. – М.: Экономика, 2006. – 432 с. 3. Сапронов О. В. Вплив міжнародних транспортних коридорів на рівень національної безпеки України [Електронний рес урс] / О. В. Сапронов. – Режим доступу: http://www.academy.gov.ua/ej/ej11/txts/zmist.htm . 4. Наказ «Про затвердження Методики розрахунку викидів забруднюючих речовин та парникових газів у повіт ря від транспортних засобів» № 452 від 13.11.2008 р. [Електронний ресурс] / Державний комітет статистики України. – Режим доступу: http://uazakon.com/documents/date_3a/pg_gmcywc/index. htm. 5. Луканин В. Н. Промышленно -транспортная экология / В. Н. Луканин, Ю. В. Трофименко. – М.: Высш. школа, 2003 – 273 с. УДК 332 : 504.06 В. С. ШТЕЦЬ Державна установа «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії н аук України» АДАПТАЦІЯ УКРАЇНИ ДО НАСЛІДКІВ ЗМІНИ КЛІМАТУ Розглянуто та проаналізовано стан підготовки національного плану адаптації до зміни клімату в Україні, його проблемні аспекти та перспективи виконання. Оцін ено стан навколишнього середовища та мож ливі загрози в разі бездіяльності , обґрунтовано важливість вжиття адаптаційних заходів. Ключові слова: адаптація, ризики, зміна клімату, національний план, стихійні лиха, адаптаційні заходи. The Author considers and analyzes the status of national adapta tion plan preparation in Ukraine, its problems and prospects of implementation. She estimates the status of the environment and possible threats in case of inaction and explains the importance of adaptation measures implementation. Mitigation and adaptation actions in case of climate change, which Ukraine has to provide are necessary for Ukrainian economy to enhance its efficiency, competitiveness, and to reduce energy dependence, ie they are economically and politically advantageous. The sooner Ukraine will adapt to climate change, the better we can prevent the threats mentioned in the article. The creation of National adaptation plan, first of all, is one of the steps towards Ukraine's integration into the international community of countries that aspire t o sustainable development, which provides a national strategy of harmonizing the interests of economy, society and environment. Key words: adaptation, risks, climate change, national plan, natural disasters, adaptation measures. Постановка проблеми. Кінцевою метою Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, стороною якої з 11 серпня 1997 р. є Україна, визначено стабілізацію концентрацій парникових газів в атмосфері на такому рівні, який би не допускав небезпечного антропогенного впливу на кліматичну систему. Серед основних зобов’язань, які передбачені конвенцією, є виконання вимог стосовно формулювання, здійснення і регулярного оновлення національних програм, котрі містять заходи щодо запобігання наслідкам зміни клімату шляхом вирішення проблеми антропогенних викидів із джерел і абсорбції поглиначами всіх парникових газів, що не регулюються Монреальським протоколом, та адекватної адаптації до кліматичних змін [1]. © Штець В. С., 2013 http://www.academy.gov.ua/ej/ej11/txts/zmist.htm http://uazakon.com/documents/date_3a/pg_gmcywc/index.htm