Динаміка витрат та інвестицій у сфері поводження з відходами

Представлено результати статистичного аналізу особливостей економічної динаміки природоохоронних інвестицій. Доведено зв’язок динаміки цього виду інвестування із досягненням провідним технологічним укладом стадії зрілості або закінченням періоду індустріалізації / модернізації....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2013
1. Verfasser: Трофимчук, В.О.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України» 2013
Schriftenreihe:Економіка природокористування і охорони довкілля
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166952
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Динаміка витрат та інвестицій у сфері поводження з відходами / В.О. Трофимчук // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2013. — С. 240-245. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-166952
record_format dspace
spelling irk-123456789-1669522020-03-12T01:25:36Z Динаміка витрат та інвестицій у сфері поводження з відходами Трофимчук, В.О. Представлено результати статистичного аналізу особливостей економічної динаміки природоохоронних інвестицій. Доведено зв’язок динаміки цього виду інвестування із досягненням провідним технологічним укладом стадії зрілості або закінченням періоду індустріалізації / модернізації. In the article the results of the statistical analysis of the characteristics of economic dynamics of environmental investments. Increase environmental investments detects periodicity related to the medium-term economic cycles, periods of growth rates – with a cycle of economic modernization in the 1980s, and decline – the crisis of 2008–2009 brought us the dynamics of environmental investments while achieving a technological structure of maturity or expiration of the period of industrialization and modernization. 2013 Article Динаміка витрат та інвестицій у сфері поводження з відходами / В.О. Трофимчук // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2013. — С. 240-245. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 1818-4170 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166952 330.342 : 005.44 uk Економіка природокористування і охорони довкілля ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України»
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
description Представлено результати статистичного аналізу особливостей економічної динаміки природоохоронних інвестицій. Доведено зв’язок динаміки цього виду інвестування із досягненням провідним технологічним укладом стадії зрілості або закінченням періоду індустріалізації / модернізації.
format Article
author Трофимчук, В.О.
spellingShingle Трофимчук, В.О.
Динаміка витрат та інвестицій у сфері поводження з відходами
Економіка природокористування і охорони довкілля
author_facet Трофимчук, В.О.
author_sort Трофимчук, В.О.
title Динаміка витрат та інвестицій у сфері поводження з відходами
title_short Динаміка витрат та інвестицій у сфері поводження з відходами
title_full Динаміка витрат та інвестицій у сфері поводження з відходами
title_fullStr Динаміка витрат та інвестицій у сфері поводження з відходами
title_full_unstemmed Динаміка витрат та інвестицій у сфері поводження з відходами
title_sort динаміка витрат та інвестицій у сфері поводження з відходами
publisher ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України»
publishDate 2013
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166952
citation_txt Динаміка витрат та інвестицій у сфері поводження з відходами / В.О. Трофимчук // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2013. — С. 240-245. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
series Економіка природокористування і охорони довкілля
work_keys_str_mv AT trofimčukvo dinamíkavitrattaínvesticíjusferípovodžennâzvídhodami
first_indexed 2025-07-14T23:25:50Z
last_indexed 2025-07-14T23:25:50Z
_version_ 1837666721638383616
fulltext Економіка природокористування і охорони довкілля 240 6. Пріоритети політики України щодо попередження глобального по тепління у посткіотський період: аналітична записка [Електронний ресурс] / Національний інститут стратегічних досліджень при Президентові України, 2011 . – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/573 . 7. Згуровський М. З. Аналіз сталого розвитку – глобальний і регіональний контексти: у 2 ч. / М. З. Згуровський ; Міжнар. рада з науки (ICSU). – К.: НТУУ «КПІ», 2009. Ч. 2: Україна в індикаторах сталого розвитку. Аналіз . – 2009. – 200 с. 8. UNFCCC [Electronic resource]. – Mode of access: http://unfccc.int/adaptation/items/4159.php . 9. Зміна клімату: ставлення населення, експертів та бізнесу в Україні. – К.: Інжиніринг, 2009. – 57 с. УДК 330.342 : 005.44 В. О. ТРОФИМЧУК Державна установа «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України» ДИНАМІКА ВИТРАТ ТА ІНВЕСТИЦ ІЙ У СФЕРІ ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ Представлено результати статистичного аналізу особливостей економічної динаміки природоохоронних інвестицій. Дов едено зв’язок динаміки цього виду інвестування із досягненням провідним технологічним укладом стадії зрілост і або закінченням періоду індустріалізації / модернізації. Ключові слова: економічна динаміка, цикли модернізації, технологічні уклади, природоохоронні інвестиції, поводження з відходами. In the article the results of the statistical analysis of the char acteristics of economic dynamics of environmental investments. Increase environmental investments detects periodicity related to the medium-term economic cycles, periods of growth rates – with a cycle of economic modernization in the 1980s, and decline – the crisis of 2008–2009 brought us the dynamics of environmental investments while achieving a technological structure of maturity or expiration of the period of industrialization and modernization. Key words: economic development and upgrade cycles, techno logical paradigms, environmental investments, waste management. Постановка проблеми. Порушення макроекономічної рівноваги в процесі саморозвитку національної економічної системи під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів зумовлює явище економічної (макроекономічної) динаміки. Результати емпіричних досліджень переконливо довели існування значної кількості різних за тривалістю циклів економічних явищ і процесів. Серед циклів, пов’язаних насамперед із розвитком національних економічних систем, у науковій літературі виділяють: короткострокові цикли Кітчина, середньострокові ділові цикли Жюглара, цикли Кузнеця, Довгі хвилі Кондратьєва, наддострокові цикли (вікові цикли; 300 -річні цикли К. Джоеля і В. Шерера; цивілізаційні цикли О. Шпенглера, А. Тойнбі, Л. М. Гумільова, О. Тоффлера, Ю. В. Яковця). Найпомітніший вплив на національну економіку мають взаємозалежні цикли Кітчина (тривалістю 3–5 років), Жюглара (близько 10 років) та Довгі хвилі Кондратьєва (близько 50 років). Остання включає п’ять циклів Жюглара, © Трофимчук В. О., 2013 http://www.niss.gov.ua/articles/573 http://unfccc.int/adaptation/items/4159.php Економіка природокористування і охорони довкілля 241 кожен з яких містить два (рідше – три) цикли Кітчина. Із Довгими хвилями також синхронізований цикл Кузнеця (будівельний або демографічний), що дорівнює одній півхвилі Кондратьєва (25 –30 років). С. Кузнець дослідив статистичний зв’язок темпів економічного зрос тання зі зміною провідних галузей економіки США. Як помітив Й. Шумпетер, взаємозв’язок між циклами виявляється і в їхній динаміці. У висхідній фазі (півхвилі) Довгої хвилі ділові цикли довші (10–12 років), їхня фаза росту також триваліша, а фаза депресії – коротша. Як зазначив С. Ю. Глаз’єв [1], перехід до нових технологічних укладів (ТУ) вимагає докорінних змін у соціальних системах й інституціональних структурах, після чого новий ТУ стає основою економічного зростання та починає домінувати в структурі ек ономіки. У фазу зростання нового ТУ зароджується і черговий ТУ, що не може вийти з ембріональної фази до досягнення домінуючим ТУ межі зростання, після чого розпочинається наступна технологічна революція. Із розвитком чергового домінуючого ТУ створюється окремий вид інфраструктури, а також відбувається перехід на нові види енергоносіїв, які закладають основу для становлення наступного ТУ. Із періодами посиленого інвестування в основні фонди в рамках циклів модернізації економіки із певним лагом затримки мож е бути пов’язана і динаміка витрат та інвестицій на потреби охорони довкілля. Деякі закономірності цієї динаміки у згадані періоди можуть узагальнюватися емпіричною залежністю так званої екологічної кривої Кузнеця , тобто оберненою U-подібною формою зв’язку рівня забруднень та доходів. Аналіз останніх досліджень та публікацій. У 1990-х рр. екологічна крива Кузнеця (EKC) стала базовою теоретичною концепцією для досліджень з економіки природокористування на макрорівні (національних та регіональних економік). Вона виникла як емпіричне узагальнення й набула популяризації завдяки Світовому банку у World Development Report 1992 [2, с. 38–39]. Проте, як зазначив Д. Стерн [3, с. 2], не було доведено, що залежність EKC встановлена для всіх забруднюючих речовин та впли вів на довкілля, а результати подальших досліджень поставили під питання існування універсальної залежності EKC у загальному випадку. Стандартна регресійна модель EKC враховує вплив на деградацію довкілля ефекту розширення масштабу виробництва ; змін у складі викидів забруднюючих речовин та інших факторів, якими супроводжується економічний розвиток; з мін у факторах виробництва, зокрема споживанні сировини; удосконалення технологій, що викликають зміни ефективності виробництва в аспекті ресурсозбереження та зменшення відходів на одиницю продукції та у викидах забруднюючих речовин у довкілля на одиницю використаної сировини . Дослідження 2000-х рр. показали, що попереднього статистичного аналізу, на основі якого виведена «екологічна крива Кузнеця» , виявилося недостатньо. Реальна форма залежності «викиди – дохід» може бути результатом поєднання різних тенденцій, ідентифікованих С. Дасгуптою та іншими [4]. Крива Кузнеця для «нових забруднювачів» (речовин, пов’язаних із розвитком нового технологічного укладу) має вигляд монотонного зростання викидів із підвищенням доходів. Однак з плином часу ця крива може Економіка природокористування і охорони довкілля 242 кардинально змінити напрям (вниз), як у сценаріях «скорегованої EKC» та «традиційної ЕКС», що передбачають абсолютно протилежну тенденцію. Радикальні екологічні інновації, як правило, спочатку впроваджуються у державах з високим рівнем доходів, а потім, із невеликим лагом затримки, – у більшості бідніших країн. Структурні зміни у факторах виробництва та напрямах техногенного тиску на довкілля мають значення для моди фікації «ефекту масштабу» зростання виробництва, проте вони загалом менш е впливають, ніж залежність від часу (еволюційний чинник) [5, с. 19–20]. Еволюційний підхід до оцінки факторів, які зумовлюють ЕКС, застосував, зокрема, Н. Канторе [6], що використав модель RICE99, розроблену У. Нордгаузом для вивчення економічних аспектів змін клімату [7], та визначив фактори, котрі можуть нейтралізувати негативні екологічні наслідки економічного зростання: структурні зміни ( в асортименті товарів та послуг), ефективність використання ресурсів (одиниць ресурсу на одиницю виробленої продукції), технологічні зміни (заміна дефіцитних ресурсів на екологічно чисті технології, які можуть зменшити деградацію природного середовища). Він показав, що за сучасних механізмів економі чного зростання залежність EKC може існувати або при наявності сильного синергічного ефекту між розвитком індустріальних та «зелених» технологій, або якщо така синергія технічно неможлива, в разі випередження «зеленими» технологіями інтенсивності розвитку індустріальних. Це підтверджує тезу, що появу ЕКС -залежності спричиняє передусім еволюційний чинник, а саме перехід національних економік у категорію розвинутих (структурно довершених), опосередкованим показником чого є досягнення певного рівня доходів на душу населення. Саме тому, наприклад, у Китаї зворотна U-подібна ЕКС ще не спостерігалась, на відміну від сусіднього Тайваню (малу економіку швидше модернізувати). Крім національного, цей еволюційний чинник має ще й загальносвітовий вимір, відображений у прогресивній зміні технологічних укладів . У динаміці розвитку принаймні нині пануючого ТУ і для розвинутих країн зафіксовано зв’язок між входженням його у стадію зрілості та активізацією спровокованих «енергетичною кризою» 1970-х рр. зусиль із ресурсозбереження, утилізації відходів та зупинення деградації довкілля (також пов’язаних з і зростанням доходів населення, що в розвинених країнах супроводжувалося поверненням якості довкілля до пріоритетних соціальних цінностей). Звідси випливає гіпотеза про періодичну появу ЕКС-залежності у зв’язку з досягненням черговим ТУ стадії зрілості, часові рамки чого варіюватимуть через нерівномірність економічного й соціального розвитку країн. Також цілком очевидно, що перетворення прямого зв’язку зростання доходів і деградації довкілля на обернений може статися виключно через медіатор приросту природоохоронних витрат та інвестицій . Прискорене збільшення споживання саме у цьому напрямі є ключовим фактором макроекономічного середовища, що безпосередн ьо впливає на стан довкілля. З огляду на це, метою статті є перевірка гіпотези про циклічний характер динаміки природоохоронних витрат та інвестицій у сфері поводження з відходами, зокрема їх довгострокових коливань, пов’язаних з еволюцією технологічних укладів та закінченням циклі в модернізації економік. Економіка природокористування і охорони довкілля 243 Виклад основного матеріалу. З відомих методологічних підходів випливає, що на 2000-ті роки припадає розворот фази Довгої хвилі, зокрема від висхідної до спадної півхвилі (менш глибока і тривала криза) , та початок фазового перехідного періоду між циклами (глибокої і тривалої депресії). Потреба у спеціальному розгляді динаміки валових внутрішніх інвестицій виникла через необхідність перевірки гіпотези про можливий зв’язок періодів загальної інвестиційної активності (пов’язаних із техн ічною модернізацією економіки та поширенням нового технологічного укладу) із активізацією зусиль у сфері охорони навколишнього природного середовища. Витрати на поводження з відходами є головною статтею природоохоронних витрат в Єврозоні – понад 48% від усіх природоохоронних витрат і 1,35% від ВВП у 2009 р. [ 8]. Незважаючи на це, регулярність їхньої динаміки виражена помітно слабше, ніж су купності природоохоронних витрат. У зміні темпів приросту витрат на поводження з відходами з усіх джерел по Єврозоні (15 країн) загалом впродовж 1996 –2009 рр., розрахованих на основі даних євростату, відзначаються такі особливості: середньої сили кореляція з темпами приросту ВВП (r = 0,57, p = 0,035), квазіперіодичні короткострокові (трирічні) коливання впродовж 1996 –2003 рр., середньостроковий цикл у 2003 – 2009 рр. (тривалістю 6 років), спад витрат під час «Великої рецесії» 2008 – 2009 років. Динаміка всіх витрат на поводження з відходами здебільшого залежить від фінансування з боку підприємств – спеціалізованих надавачів посл уг (r = 0,77, p = 0,001) та держави і муніципалітетів (r = 0,76, p = 0,001), а не з боку промисловості і бізнесу (r = 0,67, p = 0,009), як у випадку загальної суми природоохоронних витрат. Спади і буми витрат промисловості на поводження з відходами були найбільшими за амплітудою. Динаміка витрат промисловості сильніше за інші корельована з динамікою ВВП (r = 0,64, p = 0,014) та протягом періоду спостереження демонструє і короткострокові (3 роки), і середньострокові (понад 6 років) коливання. Причому спосте рігалися значні відмінності динаміки витрат на поводження з відходами у різних країнах Європи. Інвестиції у поводження з відходами у 2009 р. становили 24% від усіх природоохоронних витрат та 0,96% від внутрішніх інвестицій Єврозони (15 країн) [8]. Темпи приросту інвестицій у поводження з відходами з усіх джерел фінансування слабо корельовані з динамікою ВВП та валових інвестицій і мали впродовж 1996–2009 рр. відмінний від них період регулярних коливань (5 років). «Велика рецесія» 2008–2009 рр. припинила цю тенденцію. Прирости інвестицій у поводження з відходами, що надходили з боку промисловості та суспільного сектору (держави і муніципалітетів), мали значно більшу волатильність й амплітуду коливань, ніж інвестиці ї від підприємств – спеціалізованих надавачів послуг. Останні сильно корельовані із темпами приросту таких інвестицій з усіх джерел (r = 0,85, p = 0,000), визначаючи їхню динаміку. Приріст інвестицій з боку промисловості мав відмінну порівняно з іншими вкладеннями у поводження з відходами динаміку: к рім короткострокових (3 роки), ще й середньострокові (7 років) коливання. В країні-лідері Єврозони (Німеччині) періоди найбільшого приросту інвестицій у поводження з відходами спостерігалися у 1980-х та середині Економіка природокористування і охорони довкілля 244 1990-х рр., у Франції – в середині 1990-х, у Великобританії (не входить в Єврозону) – на початку та наприкінці 2000 -х рр. У нових членах ЄС, зокрема Угорщині, – в першій половині 2000-х, Польщі – в середині та наприкінці 1990-х рр. Такі відмінності пов’язані з різним часом створення в них сучасної інфраструктури переробки та утилізації відходів. Цей процес у більшості країн Європи ще не закінчено, однак він був суттєво загальмований світовою «Великою рецесією» 2008–2009 рр. Інтенсивність державної підтримки створення такої інфраструктури (її відобр ажають темпи приросту державних і муніципальних інвестицій) також була нерівномірною. Так, у Німеччині і Франції (лідери Єврозони) періоди позитивних темпів приросту таких інвестицій припадають на початок 1990 -х та середину 2000-х рр., у Польщі (новий член ЄС) – на середину 1990-х та середину і кінець 2000-х років. Висновки та перспективи подальших досліджень. У динаміці інвестицій у поводження з відходами в країнах Європи також спостерігаються циклічні ефекти, статистично пов’язані з економічною динамікою, більш чітко – із короткостроковою (3-річні коливання), менш чітко – середньостроковою (цикли Жюглара). Синхронний із «Великою рецесією» 2008 –2009 рр. глибокий спад природоохоронних витрат та інвестицій (зокрема, у поводження з відходами) дає змогу висловити припущення про зв’язок періодів зростання природоохоронних витрат та інвестицій із певними фазами довгострокової економічної динаміки (Довгих хвиль Кондратьєва) й розглядати їх як наслідок поширення нового технологічного укладу, що супроводжується створ енням нових природоохоронних технологій та інфраструктури нового типу (так званими екологічними інноваціями). Державне і муніципальне фінансування природоохоронних витрат, особливо інвестицій, у поводження з відходами в країнах Єврозони використовувалось в періоди економічних криз як елемент антициклічної політики з метою компенсації спадів витрат на ці потреби з боку корпоративного сектору. Результати проведеного нами аналізу дають змогу припустити, що імпульси довгострокової динаміки прискорення приросту природоохоронних витрат та інвестицій відбуваються тоді, коли новий технологічний уклад досягає стадії зрілості, тобто на заключн ому етапі циклу модернізації економіки. Швидкий розвиток спричиняє зростання антропогенного навантаження на екосистеми, причому з’являються нові види забруднень та інших форм тиску на довкілля, проти яких попередні технології і засоби неефективні. Необхідність компенсувати негативні наслідки забруднення стимулює винайдення нових природоохоронних технологій та розгортання нової природоохоронної інфраструктури, збільшення відповідних витрат. Із закінченням періоду формування нової природоохоронної інфраструктури приріст природоохоронних витрат зменшується. Література 1. Глазьев С. Ю. Теории долгосрочного технико-экономического развития / С. Ю. Глазьєв. – М.: ВлаДар, 1993. – 223 с. 2. European Bank for Reconstruction and Development, 1992. World Development Report 1992: Development and the Environment. New York: Oxford University Press [ Electronic resource]. – Економіка природокористування і охорони довкілля 245 Access: http://wdronline.worldbank.org/worldbank/a/c.html/world_development_report_1992/front _matter/WB.0-1952-0876-5.frontmatter. 3. Stern David I. The Environmental Kuznets Curve / Stern David I. // International Society for Ecological Economics, Internet Encyclopaedia of Ecological Economics. June 2003. – 18 р. [Electronic resource]. – Access: http://www.ecoeco.org/pdf/stern.pdf. 4. Confronting the environmental Kuznets curve / S. Dasgupta, B. Laplante, H. Wang, D. Wheeler // Journal of Economic Perspectives. – 2002. – Vol. 16, No. 1. – Р. 147–168. 5. Stern David I. The Rise and Fall of the Environm ental Kuznets Curve / Stern David I. // Rensselaer Working Papers in Economics. – October 2003. – No. 0302. – 32 p. 6. Cantore N. Exogenous technology as an Environmental Kuznets Curve driving force: an impact assessment / N. Cantore // Механізм регулювання економіки. – 2006. – №3. – С. 11–26. 7. Nordhaus W. D. A Regional Dynamic General-Equilibrium Model of Alternative Climate - Change Strategies / Nordhaus W. D. and Z. Yang // American Economic Review, 4. – 1996. – Р. 741–765. 8. Айвазов А. Николай Кондратьев как зеркало кризиса. Мировую экономику ждет затяжной спад. Часть 1 / А. Айвазов, А. Кобяков [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.rpmonitor.ru/ru/detail_m.php?ID=11433 . 9. Eurostat [Electronic resource]. – Access: http://appsso.eurostat.ec.europa.eu/nui/show. do?dataset=env_ac_exp1&lang=en. http://wdronline.worldbank.org/worldbank/a/c.html/ http://www.rpmonitor.ru/ru/detail_m.php