Ідентифікація базових компонент системи управління потенціалом сталого розвитку

Розроблено базовий алгоритм формалізації багатокомпонентної системи управління потенціалом сталого розвитку України. Визначено склад шестирівневої комбінації принципів забезпечення проектної ефективності цієї субструктури, що визнана складною системою. Обґрунтовано за п’ятьма етапами економічного до...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2013
Автори:	Алимов, О.М., Демешок, О.О.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України» 2013
Назва видання:	Економіка природокористування і охорони довкілля
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166954
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Ідентифікація базових компонент системи управління потенціалом сталого розвитку / О.М. Алимов, О.О. Демешок // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2013. — С. 5-12. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-166954
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1669542020-03-12T01:25:14Z Ідентифікація базових компонент системи управління потенціалом сталого розвитку Алимов, О.М. Демешок, О.О. Розроблено базовий алгоритм формалізації багатокомпонентної системи управління потенціалом сталого розвитку України. Визначено склад шестирівневої комбінації принципів забезпечення проектної ефективності цієї субструктури, що визнана складною системою. Обґрунтовано за п’ятьма етапами економічного дослідження процесів управління потенціалом сталого розвитку держави функції, важелі та регулятори, які повинні існувати в межах чотирьох ключових її підсистем. Доведено, що дія останніх підпорядкована загальним економічним інтересам та упереджує виникнення загроз і ризиків сталому розвитку держави, природному апоптозу як соціальної, енергетичної та екологічної системи, так й економічної в цілому. The base algorithm of formalization of multi-component control system by potential of steady development of Ukraine is worked out. Composition of six level combinations of principles of providing of project efficiency of this substructure that is confessed by the difficult system is certain. It is formalized, after five stages of economic research of processes of management of steady development of the state, function potential, levers and regulators that must exist within the limits of four her key subsystems. It is well-proven that realization of action of the last is inferior to general economic interests and forestalls: origin of threats and risks to steady development of the state; to the natural apoptosis of both, power and ecological frame of society and economic systems on the whole. It is identified key dominants and components of original control system by potential of steady development, terms and limitations that exist at her development, reflection consequences for the separate sectors of economy of Ukraine in case of her input in practice of ménage. 2013 Article Ідентифікація базових компонент системи управління потенціалом сталого розвитку / О.М. Алимов, О.О. Демешок // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2013. — С. 5-12. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 1818-4170 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166954 338.45 : 021.18(043.3) uk Економіка природокористування і охорони довкілля ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України»
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	Розроблено базовий алгоритм формалізації багатокомпонентної системи управління потенціалом сталого розвитку України. Визначено склад шестирівневої комбінації принципів забезпечення проектної ефективності цієї субструктури, що визнана складною системою. Обґрунтовано за п’ятьма етапами економічного дослідження процесів управління потенціалом сталого розвитку держави функції, важелі та регулятори, які повинні існувати в межах чотирьох ключових її підсистем. Доведено, що дія останніх підпорядкована загальним економічним інтересам та упереджує виникнення загроз і ризиків сталому розвитку держави, природному апоптозу як соціальної, енергетичної та екологічної системи, так й економічної в цілому.
format	Article
author	Алимов, О.М. Демешок, О.О.
spellingShingle	Алимов, О.М. Демешок, О.О. Ідентифікація базових компонент системи управління потенціалом сталого розвитку Економіка природокористування і охорони довкілля
author_facet	Алимов, О.М. Демешок, О.О.
author_sort	Алимов, О.М.
title	Ідентифікація базових компонент системи управління потенціалом сталого розвитку
title_short	Ідентифікація базових компонент системи управління потенціалом сталого розвитку
title_full	Ідентифікація базових компонент системи управління потенціалом сталого розвитку
title_fullStr	Ідентифікація базових компонент системи управління потенціалом сталого розвитку
title_full_unstemmed	Ідентифікація базових компонент системи управління потенціалом сталого розвитку
title_sort	ідентифікація базових компонент системи управління потенціалом сталого розвитку
publisher	ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України»
publishDate	2013
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166954
citation_txt	Ідентифікація базових компонент системи управління потенціалом сталого розвитку / О.М. Алимов, О.О. Демешок // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2013. — С. 5-12. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
series	Економіка природокористування і охорони довкілля
work_keys_str_mv	AT alimovom ídentifíkacíâbazovihkomponentsistemiupravlínnâpotencíalomstalogorozvitku AT demešokoo ídentifíkacíâbazovihkomponentsistemiupravlínnâpotencíalomstalogorozvitku
first_indexed	2025-07-14T23:15:54Z
last_indexed	2025-07-14T23:15:54Z
_version_	1837666093419724800
fulltext	Економіка природокористування і охорони довкілля 5 УДК 338.45 : 021.18(043.3) О. М. АЛИМОВ Державна установа «Інститут економіки природокористування т а сталого розвитку Національної академії наук України», О. О. ДЕМЕШОК Центр перспективних соціальних досліджень Національної академії наук України та Міністерства соціальної політики України ІДЕНТИФІКАЦІЯ БАЗОВИХ КОМПОНЕНТ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПОТЕНЦІАЛОМ СТАЛОГО РОЗВИТКУ Розроблено базовий алгоритм формалізації багатокомпонентної си стеми управління потенціалом сталого розвитку України. Визначено склад шестирівневої комбінації принципів забезпечення проектної ефективності цієї субструктури, що визнана скл адною системою. Обґрунтовано за п’ятьма етапами економічного до слідження процесів управління потенціалом сталого розвитку держави функції, важелі та регулятори, які повинні існувати в межах чотирьох ключових її підсистем. Доведено, що дія останніх підпорядкована загальним економічним інтересам та упер еджує виникнення загроз і ризиків сталому розвитку держави, природному апоптозу як соціальної, енергетичної та екологічної системи, так й економічної в цілому. Ключові слова: система управління потенціалом ста лого розвитку, аналіз систем, методи дослідження операцій, технології алокаційного управління. The base algorithm of formalization of multi -component control system by potential of steady development of Ukraine is worked out. Composition of six level co mbinations of principles of providing of project efficiency of this substructure that is confessed by the difficult system is certain. It is formalized, after five stages of economic research of processes of management of steady development of the state, function potential, levers and regulators that must exist within the limits of four her key subsystems. It is well -proven that realization of action of the last is inferior to general economic interests and forestalls: origin of threats and risks to steady de velopment of the state; to the natural apoptosis of both, power and ecological frame of society and economic systems on the whole. It is identified key dominants and components of original control system by potential of steady development, terms and limitations that exist at her development , reflection consequences for the separate sectors of economy of Ukraine in case of her input in practice of ménage. Key words: control system by potential of steady development, analysis of the systems, methods of analysis of operations, technology of rationalization of division - to the redistribution of management. Постановка проблеми. Сучасний рівень соціально-економічного розвитку України обумовлює потребу нарощення та використання сукупних ресурсів, граничних резервів різної природи і можливостей промисловості , тобто стратегічного потенціалу держави, для гармонізації та досягнення визначених відповідно до національних інтересів економіко -політичних, еколого-економічних і соціально-економічних цілей. На основі нового знання слід здійснювати вибір оптимальної для України моделі формування системи управління потенціалом сталого розвитку (СУПСР), що, на думку авторів, є ймовірним лише з синхронним використанням принципів системно- комплексного, структурного, функціонально го, інтегрального, історичного і системно-комунікаційного підходів до обґрунтування складу, ієрархії та цільових функціоналів СУ ПСР. Зазначимо, що у практиці проектування при © Алимов О. М., Демешок О. О., 2013 Економіка природокористування і охорони довкілля 6 реалізації процедур формалізації об’єкта звичайним вважаєт ься одночасне застосування декількох теоретичних підходів. Проте правила та послідовність їхнього вживання визначаються узвичаєною / удоскон аленою методикою системного аналізу, яка авторами надалі опрацьована для побудови нової інституції. Аналіз останніх досліджень та публікаці й. Стосовно розв’язання завдань щодо побудови оптимальної для України СУПСР та визначення її цільових функцій слід зазначити, що теоретичним і прикладним аспектам розроблення та використання еволюційних методик проектування багатокомпонентних структур присвячені праці І. Пригожина, Дж. Мартіно, А. Маршалла, Д. Сахала, Т. Сааті та інших [1–3], а також розробки вчених наукових установ НАН України, зокрема О. І. Амоші, С. І. Бандура, Л. В. Дейнеко та інших [4–6]. Проте назріла необхідність вирішення проблем раціонального використання потенціалу сталого розвитку (ПСР) , узгодження процесів перерозподілу ресурсів з існуючими можливостями та засобами мобілізації резервів і формування системи управління потенціалом сталого розвитку. Мета статті – розробка та обґрунтування методології вибору засобів, моделей і схем формалізації адекватної реальним виробничо -господарським процесам, які відбуваються в державі, системи управління потенціалом сталого розвитку, а також оптимального складу процедур для досягнення проектної ефективності її функціонування на кожному етапі побудови цієї багаторівневої просторово-часової форми організації. Виклад основного матеріалу. Визначення ролі та уточнення цільових завдань багаторівневої системи управління потенціалом сталого розвитку передбачає розроблення об’єктивної методики оц інювання-прогнозування масштабів його розвиненості та результативності управління реальним сектором економіки України [7]. Нами запропоновано побудову СУПСР здійснювати за п’ятьма етапами реалізації прогнозно -аналітичних і управлінських процедур, зокрема: 1 – вибір та формування системи показників для ідентифікації параметрів сформованої СУ ПСР; 2 – проектування структури та базових компонент СУ ПСР; 3 – розроблення цільових функцій та виявлення обмежень функціонування як СУПСР у цілому, так і її елементів зокрема; 4 – експериментальне впровадження окремих підсистем за наслідками їхнього моделювання; 5 – коригування змісту СУ ПСР, її структури та безпосереднє введення на окремій території з апробацією та адаптацією ціль ових функціоналів підсистем. У зв’язку з цим вважаємо за доцільне викласти власні обґрунтування щодо рекомендованого для кожного етапу проектування складу методів ідентифікації та технологій із визначенням послідовності їхньої реалізації. Проте, оскільки формування пропонованої до запровадження СУ ПСР пов’язано з конкретними умовами (функціонування реального сектору , використання певного просторово -часового ресурсу), то стверджувати про однозначність деталізованого нижче інструментарію на дзвичайно складно. Економіка природокористування і охорони довкілля 7 Тому на засадах реалізації інформаційно -гносеологічного підходу до моделювання, заснованого на універсальності процесів відображення змісту закономірностей, розвитку складних сист ем пропонуємо здійснити за положеннями алокаційної концепції формування багато компонентної СУПСР. Для коректності реалізації завдань першого етапу проектування – формування показників ідентифікації параметрів утвореної системи – слід використати замкнений цикл цілеорієнтованого дослідження варіантів імовірної поведінки СУПСР у разі її запровадження у практику господарювання в умовах стійкого/ нестійкого економічного середовища в державі за сімома фазами. Вважаємо, що відмінною особливістю здійснення досліджень у замкненому циклі реалізації прогнозно -аналітичних та управлінських проц едур є передбачення авторів, що управління потенціалом сталого розвитку – це процес організації такого цілеспрямованого впливу на формування, нарощення та використання сукупних ресурсів, резервів і можливостей держави, за результатами якого задовольняються потреби суб’єкта управління при перманентному підвищені вимог до результативності виконання цільовими функціоналами проектованої і використовуваної ним як ретранслятора просторово-часової форми – СУПСР. Відтак наведене дефініційне трактування процесу управління потенціалом сталого розвитку засноване на виконанні економічної функції максимального задоволення потреб суб’єктів і досягнення найбільшого рівня результативності їх специфічних функцій при раціоналізації розподілу/перерозподілу ресурсів, резервів і можливостей, що є неодмінною вимогою щодо економічного й організаційного аналізу «рукотворних» систем управління. Слід зважати й на те, що аналіз ефективності функціонування ймовірної до запровадження в Україні багатокомпонентної системи нами рекоменд овано базувати на одночасному використанні методів прогнозування та ек спертних оцінок з урахуванням високого ступеня невизначеності зовні шнього середовища. Зазначене вимагатиме надалі обґрунтування широкого переліку критеріїв для вирішення завдань щодо встанов лення проектної ефективності СУПСР, визначення альтернативних варіантів формал ізації її структури та при врахуванні максимально можливої кількості ф акторів – найвагоміших регресорів. За результатами реалізації наведених завдань можливо визначити масштаби розвиненості стратегічного потенціалу промисловості за єдиним критерієм оцінки – узагальненим інтегральним показником. Поряд із цим зауважимо, те, що здійснення аналізу управління передбачає діагностику стану триєдиної системи, а саме: середовища функціонування – об’єкта – суб’єкта управління. На основі зазначеного встановлено, що суб’єкт відчуває на собі вимоги до зміни характеристик використовуваних технологій управління внаслідок постійної трансформації середовища та впливу зі сторони об’єкта. Утім, якщо виміри середовища функціонування він не може виправляти, то параметрами об’єкта управління (СУПСР) він може керувати / переформатувати / реконструювати / оптимізувати з використанням цільових функціоналів, тобто Економіка природокористування і охорони довкілля 8 специфічних механізмів цілеорієнтованого впл иву на поведінку і функції «рукотворної» системи. Відповідно до цього, вважаємо, що для здійснення аналізу більш доцільним є застосування методів дослідження операцій. Реалізація зазначеного методичного підходу до аналізу проектної ефективності умо жливлює врахування меншої кількості факторів і умов функціонування СУ ПСР, ніж метод системного аналізу. Проте наведеними технологіями слід користуватися лише на кінцевих етапах проектування системи для перевірки адекватності формалізованих на первинних ет апах вимог, критеріїв, характеристик, складності системи та її структури. Вони базуються на використанні наукових методів та ресурсно-функціональному інструментарії дослідження ймовірної ефективності СУПСР, що забезпечують певний рівень оптимальності управлінських рішень та реалізації економічної функції максимізації результативності СУПСР при мінімізації витрат у певному часовому проміжку для досягнення збалансованості функціонування національного господарства. Варто зазначити, що методи дослідження операцій, за як ими можна отримати оптимальний проект моделі процесу чи структури, передб ачає кількісне рішення, навіть з урахуванням чималої розгалуженості напрямів реалізації функцій щодо формування, нарощення та в икористання різних за природою потенціалів, у т.ч. потенціалу сталого розвитку України . Проте використання досвіду моделювання і методу аналогій у ході проведення експериментів дає змогу здійснити підтримку того чи іншого управлінського рішення, однак не отримати власне вирішення. Тому авторами розмежовано особливості реалізації наведених способів дослідження проектної ефективності СУПСР за п’ятьма етапами проектування її структури, тобто побудови оптимального вигляду і конструкції багатокомпонентної системи. На етапі проектування структури та базових компонент СУПСР формалізоване завдання щодо побудови певної підсистеми управління завершується розробкою робочих програм, за якими отримується максимально об’єктивни й перелік характеристик елемента / блоку багатокомпонентної СУ ПСР, діяльність якого відповідатиме поставленим вимогам і завданням (табл. 1). Таблиця 1 Особливості реалізації методології економічних досліджень у контек сті формалізації проектної ефективності системи управління потенці алом сталого розвитку України* Напрями системних досліджень аналіз систем дослідження операцій Порівняльні базові категорії моделювання проектної ефективності СУПСР І–ІІІ етапи проектування IV–V етапи проектування Мета, яка задана / визначена Не визначена Визначена Завдання системного дослідження Визначення мети Визначення шляхів досягнення мети Принципові методики Велика кількість використовуваних методів Математичне визначення моделі Розв’язання завдання Метод послідовних наближень Однократне вирішення * Джерело: розроблено авторами. Економіка природокористування і охорони довкілля 9 Проте формалізований за результа тами проектування об’єкт матиме незначну кількість ієрархій, низький рівень складності функціоналів, оск ільки нами будуть враховані лише ті фактори, які уможливлюють та обум овлюють ефективність функціонування окремо го елемента. Щоправда, отримане значення проектної ефективності характеризує лише певні виміри спроектованої підсистеми з урахуванням достатнього рівня ефективності СУ ПСР у цілому. Певним чином підсумовуючи наведен е, зазначимо, що на другому етапі існує можливість формалізувати проект окремої під системи, однак ці процедури ускладнені через урахування в моделі: різноспрямованих комунікаційних, логістичних, виробничо -господарських, інноваційних і технологічних зв’язків і вагомості їхнього впливу на ефективність реалізації дії формалізованої СУПСР; різної природи витрат на підтримання результативності підсистем у межах життєвого циклу оригінальної СУПСР; результатів математичного моделювання варіантів імовірнісних подій, які відбуваються в межах економічної системи держави. Оскільки розв’язання завдання на кожному етапі визначення проектної ефективності базуються на попередніх структурно-інформаційних результатах, що визначені як початкові вимоги, при експериментальному введені у практику певної підсистеми / СУПСР у цілому слід розрізняти вагомість впливу ступеня невизначеності умов функціонування національного господарства на розвиток певного виду економічної діяльності , нарощення масштабів розвиненості й в икористання стратегічного потенціалу – на розвиток потенціалу певної природи. У цьому зв’язку наводимо найбільш характерні особливості застосування методів дослідження операцій при аналізі проектної ефективності та проектуванні певного типу структур (табл. 2). Таблиця 2 Групування методів дослідження операції при їх використанні на другому і п’ятому етапах формалізації оригінальної системи управління потенціалом сталого розвитку держави* Напрями системних досліджень Порівняльні категорії для проектування СУПСР дослідження операцій на етапі експериментального запровадження у практику господарювання проектування структури СУПСР та визначення її складності Об’єкт дослідження Конкретно формалізована система Проект елемента системи (кілька варіантів) Завдання системного дослідження розбудови Визначення раціональних варіантів запровадження у практику систем Вибір раціональних параметрів елементів Умови функціонування системи УПСР Конкретні на даний момент запровадження системи управління з порівнянням їхніх властивостей Не визначено (формування характеристик і власне системи не завершено) Суб’єкт управління Суб’єкти державного управління Наукова установа Урахування вихідної інформаційної бази за попередніми етапами проектування Ураховується результат попереднього етапу проектування (кінцевого) для перевірки його на адекватність Ураховуються результати всіх попередніх етапів проектування * Джерело: розроблено авторами. Економіка природокористування і охорони довкілля 10 Зазначимо, що при формалізації структури СУПСР та її компонент існують об’єктивні обмеження – існування значної кількості факторів рі зної природи, за якими необхідно окреслити перспект иви надійності функціонування підсистем, проте останні складно ідентифікувати. Тому прийняття рішень на цьому етапі проектування ще не забезпечує отримання практичних пропозицій щодо термінів запровадження СУ ПСР, а лише: умови функціонування визначеного складу підсистем; щільності та кіл ькості їхніх взаємозв’язків з іншими компонентами СУПСР; особливості проходження організаційного процесу та склад характерних для певної підсистеми технологій управління. Відповідно, визначимо перелік і особливості врахуванн я обмежень, що існують під час системного дослідження проектної ефективності СУ ПСР. По-перше, при проектуванні взаємозв’язків слід ураховувати відмінності визначення параметрів підсистем , факторів генерування та нарощення кожного із вимірами стратегічного потенціалу в цілому, обґрунтування умов і вимог до результативності функціонування СУ ПСР. Тому процес проектування потребу є постійного уточнення змісту управлінських рішень, корегування масштабів і меж функціонування певної підсистеми. Незважаючи на те, що проектування складу і структури СУ ПСР здійснювалося за чітко встановленими термінами реаліз ації процедур, прийняті управлінські рішення передбачали і певне запі знення. Моделювання потребує використання не лише вихідної бази даних, з а якого можливо здійснити ідентифікацію найвагоміших компонент потенціалу сталого розвитку України, а й урахування результатів прогнозування вимірів із певним терміном упередженням до життєвого циклу СУПСР. Таким чином, важлива за обсягом розрахунків і складністю практика проектування в умовах стислих термінів вимагає:  урахування накопиченого досвіду розроблення методичних підходів до оцінювання-прогнозування масштабів розвиненості стратегічн ого потенціалу та його базових складових з одночасним детальним обґрунтуванням технологічних вирішень стосовно побудови / реструктуризації як типових, так і варіативних моделей формування багатокомпонентної системи;  одночасного дослідження вагомості впливу на рівень ефективн ості функціонування економіки масштабів розвиненості найвагоміших можливостей стратегічного потенціалу, ймовірних наслідків запровадження у практику господарювання адекватної реальним виробничо -господарським процесам СУПСР та встановлення доцільних термінів введення і витрат на адаптацію формалізованої СУПСР;  координації та уточнення складу підсистем, які визначено за результатами проектування як конститутивних складових СУПСР. По-друге, необхідне детальне опрацювання функцій кожної підсистеми СУПСР для вибору структури опорного варіант а, що передбачає розроблення алгоритму замкненого типу, за яким визначається оптимальний зміст єдиної технології управління. Імовірним є такий варіант, що має рекурентну природу, за яким кожен наступний модельний крок забезпечує вибір більш удосконаленого складу і результативності технології, однак поступово призводить до протиріччя: зменшення рівня забезпеченості потреб корелянта та вимог до результативності функціонування спроектованої СУ ПСР. Економіка природокористування і охорони довкілля 11 Виходячи з цього, здійснення формування / проектування додаткового варіанта ієрархічної структури певно ї підсистеми на базі її опорної моделі потребуватиме використання іншого типу модельного вирішення. Проте таким чином можливо з’ясувати ймовірність виникнення додаткових варіантів розвитку подій, котрі можуть бути як наближеними за характеристиками і здатностями до опорного, так і зовсім різними, що обумовлює необхідність вибору найраціональнішої моделі формування та реалізації дії СУПСР. Тому для створення оптимальної моделі підсистеми слід установити порогові межі допустимих відхилень від визначених виріш ень, умов функціонування та цільових орієнтирів, задати необхідну кількість опорних варіантів та, взявши за основу останній, формалізувати додаткові варіанти в межах допустимих вирішень, а за наслідками цих процедур – здійснити корекцію вихідного опорного варіанта модельного вирішення підсистеми . По-третє, суттєві розбіжності між ідеальними параметрами розвитку й фактичними характеристиками спроектованої підсистеми та інколи вільний / суб’єктивний вибір управлінського рішення щодо складу їхньої формал ізації потребують використання різних математичних алгоритмів, схем і моделей, широкого діапазону вихідних проектних характеристик. Стосовно, в остаточному підсумку, забезпечення / досягнення проектної ефективності СУПСР з урахуванням результативності національного господарства, то обґрунтування й добір технологій управління останньою пов инен ураховувати особливості технологій управління окремої підсистеми, діяльність якої спрямовується відповідно до інтересів досягнення по ставленої цілі СУПСР при максимальному забезпеченні потреб корелянтів. Звідси існує необхідність у використанні прямих і обернених за вдань прогнозування проектної ефективності СУПСР, ідентифікації прямих та нейтральних зв’язків між підсистемами та розробленні комунікаційних структур упра вління СУПСР й алгоритму УПСР, яким може володіти суб’єкт, що уможл ивить визначення ефективності СУПСР у певному середовищі. Слід зауважити, що розрахунок об’єктивного кількісного значення можливостей, резервів та ресурсів певного потенціалу зі складу стратегі чного визначає певний рівень складності дося гнення проектної ефективності СУ ПСР. Проте таке обмеження можна усунути шляхом передбачення / убезпечення інверсійного зв’язку між підсистемами СУ ПСР і пріоритетними потенціалами; дотримання вимог до ефективності окремих підсистем, за якими обґрунтовуються вимоги до проек тної ефективності СУПСР, та здійснення ітераційного процесу проектування структури і складу системи управління потенціалом сталого розвитку. Висновки та перспективи подальших досліджень . Оскільки управління потенціалом сталого розвитку як організація цілеспрямованої дії на об’єкт передбачає декомпозицію власне алгоритму управління, для досягнення проміжного результату при визначенні ефективності СУ ПСР, на думку авторів, слід зважати на існування окреми х рефлексивних наслідків виконання функцій управління, а саме:  високий ступінь невизначеності умов функціонування націонал ьного господарства, а відтак і СУ ПСР. Так, наприклад, імовірність виникнення протидії нововведенням, навіть у разі норм ативно-правового забезпечення її діяльності , може обумовити синергетичний ефект від синхронного накопичення Економіка природокористування і охорони довкілля 12 об’єктивних умов нестійкості економічного середовища та деструктивних факторів іншої природи. Ця особливість потребує суттєвих зусиль і математичного врахування у проекті СУПСР певного кола відхилень: існує ризик, що при хибній формалізації за вдання проектної ефективності всі зусилля щодо формування варіанта СУПСР на кінцевому етапі виявляться марними;  обмеження, за якими суттєвою перешкодою для отримання об’єктивного значення проектної ефективності СУ ПСР є запізнення в часі, обумовлене п’ятимісячним затриманням оприлюднення вихідних макроекономічних характеристик і статистичної інформації;  використання різних методичних підходів до оцінювання масшт абів розвиненості потенціалів системно-універсального функціонування (управлінського, інтелектуального, інформаційного тощо), що, відповідно, спричиняє помилкове обчислення як обсягу потенціалу сталого розвитку, так і проектної ефективності СУ ПСР. Зазначене вимагає від корелятів розробки методики їхньої ідентифікації на основі єдиного критерію оцінки;  багатокомпонентні системи, які с проектовано у стислі терміни, однак при певному гарантійному упереджені , мають значно нижчий рівень невизначеності, ніж нова структура. Однак досягти більш високого рівня ефективності здатна лише нова СУПСР. Таким чином, існує потреба у наступному: підтверджені доцільності введення нової інституції ; прогнозуванні ймовірних змін параметрів її функціонування та умов запровадження; багатофакторному а налізі потенційних конфліктних ситуацій; розробленні процедур реалізації коригування змісту та складу технологій управління в разі потреби; розробленні стандартизованих заходів щодо підтримки надійності СУ ПСР протягом певного періоду, у межах якого слід сформувати нову стратегію розвитку держави і, відповідно, оновлен у систему управління потенціалом сталого розвитку України. Література 1. Prigogine I. The philosophy of instability / I. Prigogine // Futures. – 1995. – August. – P. 397. 2. Summerrs R. Cost estimates as predictirs of actual cost: A statistical study of military developments / R. Summerrs // Strategy for RD. – New York: Springer-Verlag, 1977. – 124 р. 3. Сахал Д. М. Технический прогресс: концепции, модели, оценки: [монография] / Д. М. Сахал; [пер. с англ.]. – М: Финансы и статистика, 1985. – 368 с. 4. Алимов О. М. Стратегічний потенціал – сукупні можливості національної економіки по досягненню цілей збалансованого розвитку / О. М. Алимов, В. В. Микитенко / / Продуктивні сили України. – 2006. – № 1. – С. 135–151. 5. Потенціал національної промисловості: цілі та механізми ефективного розвитку: [монографія] / [Кіндзерский Ю. В., Микитенко В. В., Якубовський М. М. та ін.]; за ред. Ю. В. Кінзерского; НАН України; Ін -т економіки та прогнозування НАН України. – К., 2009. – 928 с. 6. Стратегічний потенціал продуктивних сил регіонів України: [монографія] / [Алимов О. М., Бандур С. І., Дейнеко Л. В. та ін.]; за ред. д.е.н., проф. Б. М. Данилишина. – К.: РВПС України НАН України , 2009. – 424 с. 7. Демешок О. О. Економічна безпека промисловості: цільовий функціонал та технології управління: [монографія] / В. В. Микитенко, О. О. Демешок; за наук. ред. д.е.н., проф. Микитенко В. В. – К.: ДУ ІЕПСР НАН України, МНТУ ім. Ю. Бугая, 2012. – 650 с.

Ідентифікація базових компонент системи управління потенціалом сталого розвитку

Репозитарії

Схожі ресурси