Структуризація інституціонального забезпечення рекреаційного природокористування в Україні
Проаналізовано сучасний стан інституціонального забезпечення рекреаційного природокористування. Визначено основні протиріччя раціонального використання рекреаційних ресурсів. Запропоновано напрями інституціоналізації рекреаційного природокористування....
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України»
2013
|
| Назва видання: | Економіка природокористування і охорони довкілля |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166955 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Структуризація інституціонального забезпечення рекреаційного природокористування в Україні / Н.В. Коржунова // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2013. — С. 123-127. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-166955 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1669552020-03-12T01:25:44Z Структуризація інституціонального забезпечення рекреаційного природокористування в Україні Коржунова, Н.В. Проаналізовано сучасний стан інституціонального забезпечення рекреаційного природокористування. Визначено основні протиріччя раціонального використання рекреаційних ресурсів. Запропоновано напрями інституціоналізації рекреаційного природокористування. The current state of natural recreational resources is investigated. The main contradictions of recreational environmental management are defined. Discrepancy of institutional providing to new realities of economic transformations concerns to them first of all. Therefore, low efficiency of existing institutes of recreational environmental management demands their structurization. The analysis of the last publications shows that the perspective of institutional ensuring rational use of recreational resources isn't absolutely opened and demands further researches. The purpose of this work is development of the main directions of institutional ensuring recreational environmental management in Ukraine. First of all it is possible to distinguish from them: formation of the legal institutes directed on ensuring the rights of citizens on improvement and at the same time on rational use of natural recreational resources; improvement of economic institutes of recreational environmental management and introduction of system of strategic management at regional level. Further research is demanded by questions of a complex economic assessment of natural recreational resources and feature of a korporatization of economic space level. 2013 Article Структуризація інституціонального забезпечення рекреаційного природокористування в Україні / Н.В. Коржунова // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2013. — С. 123-127. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 1818-4170 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166955 330.837:330.15 uk Економіка природокористування і охорони довкілля ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України» |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Проаналізовано сучасний стан інституціонального забезпечення рекреаційного природокористування. Визначено основні протиріччя раціонального використання рекреаційних ресурсів. Запропоновано напрями інституціоналізації рекреаційного природокористування. |
| format |
Article |
| author |
Коржунова, Н.В. |
| spellingShingle |
Коржунова, Н.В. Структуризація інституціонального забезпечення рекреаційного природокористування в Україні Економіка природокористування і охорони довкілля |
| author_facet |
Коржунова, Н.В. |
| author_sort |
Коржунова, Н.В. |
| title |
Структуризація інституціонального забезпечення рекреаційного природокористування в Україні |
| title_short |
Структуризація інституціонального забезпечення рекреаційного природокористування в Україні |
| title_full |
Структуризація інституціонального забезпечення рекреаційного природокористування в Україні |
| title_fullStr |
Структуризація інституціонального забезпечення рекреаційного природокористування в Україні |
| title_full_unstemmed |
Структуризація інституціонального забезпечення рекреаційного природокористування в Україні |
| title_sort |
структуризація інституціонального забезпечення рекреаційного природокористування в україні |
| publisher |
ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України» |
| publishDate |
2013 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166955 |
| citation_txt |
Структуризація інституціонального забезпечення рекреаційного природокористування в Україні / Н.В. Коржунова // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2013. — С. 123-127. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| series |
Економіка природокористування і охорони довкілля |
| work_keys_str_mv |
AT koržunovanv strukturizacíâínstitucíonalʹnogozabezpečennârekreacíjnogoprirodokoristuvannâvukraíní |
| first_indexed |
2025-07-14T23:26:00Z |
| last_indexed |
2025-07-14T23:26:00Z |
| _version_ |
1837666731010555904 |
| fulltext |
Економіка природокористування і охорони довкілля
123
Література
1. Стратегія національної безпеки України. Затверджено указом Президента
України № 105/2007 від 12 лютого 2007 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.minjust.gov.ua.
2. Закон України «Про Основні засади (стратегію ) державної екологічної політики
України на період до 2020 року» № 2818-VI від 21 грудня 2010 року [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua/go/2818 -17.
3. Закон України «Про Загальнодержавну цільову програму захисту населення і
територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру на 2013 –2017
роки» № 4909-VI від 7 червня 2012 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.ukurier.gov.ua.
4. Державна цільова екологічна Програма розвитку Криму («Екологічно безпечний
Крим») на 2011–2015 роки, затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 539 від
25.05.2011 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.menr.gov.ua.
5. Національна доповідь про стан техногенної та природної безпеки в Україні у 2011
році [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mns.gov.ua/content/national_
lecture.html.
УДК 330.837:330.15
Н. В. КОРЖУНОВА
Державна установа «Інститут економіки природокористування та
сталого розвитку Національної академії наук України»
СТРУКТУРИЗАЦІЯ ІНСТИТУЦІОНАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
РЕКРЕАЦІЙНОГО ПРИРОДОКОР ИСТУВАННЯ
В УКРАЇНІ
Проаналізовано сучасний стан інституціонального забезпечення рекреаційного
природокористування. Визначено основні протиріччя раціонального використання
рекреаційних ресурсів. Запропоновано напрями інституціоналізації рекреаційного
природокористування.
Ключові слова: рекреаційні ресурси, рекреаційне природокористування,
інституціоналізація.
The current state of natural recreational resources is investigated. The main contradictions
of recreational environmental management are defined . Discrepancy of institutional providing to
new realities of economic transformations concerns to them first of all. Therefore, low efficiency of
existing institutes of recreational environmental management demands their structurization. The
analysis of the last publications shows that the perspective of institutional ensuring rational use of
recreational resources isn't absolutely opened and demands further researches. The purpose of this
work is development of the main directions of institutional ensuring recreational environmental
management in Ukraine. First of all it is possible to distinguish from them: formation of the legal
institutes directed on ensuring the rights of citizens on improvement and at the same time on
rational use of natural recreation al resources; improvement of economic institutes of recreational
environmental management and introduction of system of strategic management at regional level.
Further research is demanded by questions of a complex economic assessment of natural
recreational resources and feature of a korporatization of economic space level.
Key words: recreational resources, recreational environmental management,
institutionalization.
Постановка проблеми. Рекреаційні ресурси мають важливе значення для
задоволення потреб населення в лікуванні та оздоровленні, а також впливають
на просторову організацію рекреаційної діяльності, формування районів та
© Коржунова Н. В., 2013
http://www.minjust.gov.ua
http://www.ukurier.gov.ua
Економіка природокористування і охорони довкілля
124
центрів рекреації, їх спеціалізацію й економічну ефективність. Природні
компоненти рекреаційного потенціалу є важливими економі чними активами,
які експлуатуються регіонами рекреаці ї. Але разом з тим існує низка протиріч,
що знижують ефективність їх використання та призводять до деградації
рекреаційних ресурсів: з одного боку, між різноспрямованістю системи
інтересів суб’єктів господарювання, з іншого – загальнодержавних та
регіональних інтересів рекреаційного природокористування. Крім того, існуюча
інституціональна структура національної економіки не відповідає повною
мірою новим викликам економічних перетворень через наявність значного
потенціалу системних суперечностей, що виникають , та низьку адаптованість
інститутів до сучасних ринкових реалій [1].
Тому розвиток рекреаційних регіонів потребує вироблення
збалансованого підходу до вирішення економічних, соціальних та екологічних
проблем, у першу чергу раціонального природокористування. Необхідн о
сформувати і впровадити нові інструменти, які підвищать віддачу та
ефективність системи управління рекреаційним природокористуванням,
покращать взаємодію з діючими партнерами і залучать нов их учасників,
зацікавлених у використанні рекреаційного потенціалу. Низька якість існуючих
інститутів та негативний їх вплив на конкуренто спроможність рекреаційної
сфери й ефективність використання рекреаційних ресурсів свідч ать про
необхідність структуризації інституціонального забезпечення рекреаційного
природокористування. Тому пошук шляхів оптимізації останнього є досить
актуальним.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дослідженню проблем
розвитку рекреаційної сфери, територіальної організації рекр еаційної
діяльності, оцінці природно-рекреаційного потенціалу територій присвячені
роботи Н. В. Багрова, О. О. Бейдика, Ю. А. Веденіна, С. А. Генсірука,
О. В. Живицького, В. С. Кравціва, М. С. Нудельмана, В. С. Преображенського,
В. П. Руденка, В. П. Чижової та інших.
Але в них недостатньо відображена проблематика інституціонального
забезпечення раціонального використання рекреаційних ресурсів України.
Формування сучасної, тобто адекватної викликам постіндустріальної епохи,
системи інститутів є важливою пе редумовою досягнення стратегічних цілей
рекреаційного природокористування.
Мета статті. Мета дослідження полягає в розробці основних напрямів
інституціонального забезпечення рекреаційного природокористування в
Україні. Для цього необхідно проаналізувати його сучасний стан, визначити
проблемні аспекти та запропонувати шляхи їх вирішення.
Виклад основного матеріалу. Дослідження особливостей
інституціонального забезпечення рекреаційного природокористування
свідчить, що зусилля держави та інших суб’єктів рекреа ційної діяльності не
приносять бажаних результатів. Сьогодні спостерігається великий розрив між
формальними нормами (законами) та неформальними (реальною пов едінкою
економічних суб’єктів). Так, наприклад, у ст. 13 Конституції України
закріплено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні
ресурси, які розміщені в межах держави, природні ресурси її континентального
шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності
Економіка природокористування і охорони довкілля
125
українського народу. Але лише органи державної влад и та місцевого
самоврядування закон наділяє правом розпорядження (тобто фізичного
власника) ними, тому суб’єкти природно-ресурсних правовідносин
перебувають у нерівному правовому становищі.
Модернізація вітчизняної рекреаційної сфери відбувається досить
повільно, її темпи не дають змоги підтримувати конкурентоспроможність не
тільки на зовнішньому, але і внутрішньому ринку. З одного боку , рівень
рентабельності більшості суб’єктів господарювання не достатній для
підтримання природних рекреаційних ресурсів у належному стані за рахунок
власних джерел, з іншого – поки не створено прозорого та дієвого механізму
підтримки цього процесу. Зазначене в сукупності призводить до деградації
рекреаційних ресурсів і втрати функцій рекреації територій.
Вирішення існуючих протиріч як усередині систем, так і між ними
можливе шляхом інституціоналізації природно -ресурсних відносин через
формування або вдосконалення ринкових та неринкових інститутів з метою
забезпечення раціонального використання природних ресурсів, відтворення та
покращення якості довкілля. Ураховуючи існуючі характеристики природно -
ресурсної привабливості України та її регіонів , виникає необхідність
формування нового управлінського інструментарію. Розвиток оновленого
інституціонального середовища повинен стосув атися не тільки окремо
земельних, водних, лісових ресурсів, надр, але й інтегрального екологічного
ресурсу, який є основою забезпечення сталого розвитку [2].
Важливе значення має інституціональне середовище
природокористування, яке формується різноманітним и інституціональними
формами, організаціями та установами, законодавчими документами. Воно
повинно враховувати економічну та екологічну специфіку території,
забезпечувати баланс між темпами зростання та відновлення якості
навколишнього середовища, тобто бути достатньо розвинутим та адекватним
потребам економічного, соціального й екологічного розвитку території. Разом з
тим слід формувати єдину систему між колективним інтересом територіальної
спільноти та приватними індивідуальними інтересами суб’єктів
господарювання.
Інституціоналізація як інструмент регулювання господарчих та
суспільних відносин має особливі ціл і та способи реалізації; формує
супідрядність і проявляється в системі інститутів, що відрізняються за рівнем
теоретичного розроблення і практичної реалізації. Зазначене дає підстави
трактувати інституціоналізацію як процес та спосіб формування і підтримання
порядку в господарчих взаємодіях через визначення статусу та меж
суб’єктності (на основі специфіки прав власності); правила здійснення
взаємодії формальних автономних ділянок; способи вирішення конфліктів та
консолідації учасників [3].
Інститути створюються не тільки як обмежу ючі рамки поведінки людей,
але і як інструменти, що визначають структуру мотивації взаємодії людей у
політиці, соціальній сфері, економіці, а також як своєрідний продукт, що
задовольняє потребу в правилах, іманентних елементах поведінки, нормативах,
планах тощо. Вони формують основи раціональної поведінки економічних
суб’єктів та виконують важливу роль у суспільстві, забезпечуючи
Економіка природокористування і охорони довкілля
126
збалансованість ринку. Інститути через норми, правила, організації
безпосередньо впливають на індивідуальну поведінку та опосередковано
забезпечують отримання інформації про природу поведінки економічного
агента, його життєздатність і послідовність дій [4].
Інституціонально-ринкова система являє собою сукупність інститутів, які
взаємодіють між собою та утворюють певну цілісність. Оптимальне
функціонування системи забезпечує максимілізацію її цільової структури.
Ієрархічна структура системи пояснюєтьс я особливостями її будови та
функціонування, а цілісність, взаємодія, взаємозв’язок та взаємовплив усіх її
елементів визначають цільові функції окремих економічних агентів
рекреаційного простору [5].
Інституціоналізація рекреаційного природокористування пе редбачає
впорядкування відносин між суб’єктами господарювання з метою гарантування
права громадян на відпочинок та оздоровлення, раціонального використання і
відтворення ресурсу та підвищення фінансово -економічного значення галузі.
Для зростання ефективності правових інститутів необхідно вирішити
насамперед проблему реалізації відносин власності. Одним із найважливіших
факторів управління в умовах становлення розвинутих еколого -економічних
відносин є формування комбінацій з права власності. Економічною осно вою
функціонування еколого-економічного простору є різні форми власності та їх
поєднання, ефективність яких визначається здатністю забезпечувати
перетворення одномірної ринково -економічної системи в єдину еколого -соціо-
економічну. Права власності досить пе реплітаються між собою, а у процесі
трансакцій відбувається обмін пучками прав власності. Ураховуючи наявність
рекреаційних ресурсів, які не можна монополізувати (мінеральні джерела,
лікувальні грязі, пляжі тощо) , держава повинна залишатися їх власником і
гарантом раціонального використання. Система рекреаційного
природокористування має поєднувати економічну ефективність і соціальну
справедливість. Матеріальною реалізацією прав суспільства на природні
ресурси може стати рента від використання рекреаційних ресурсів.
Формування сучасної системи економічних інститутів передбачає вжиття
заходів щодо стимулювання конкуренції на ринку рекреаційних послуг,
розвитку ринкової інфраструктури. При цьому вони повинні враховувати
функціональні, галузеві й регіональні аспекти рекреаційного
природокористування. У зв’язку з деградацією природних ресурсів важливим
питанням є компенсаційні платежі за них. Плата на відновлення та підтримання
властивостей рекреаційного ресурсу повинн а бути пропорційною не
економічному ефекту господарської діяльності, а обсягам його використання та
якості.
Необхідно реалізувати низку заходів інституціонального характеру для
розвитку малого та середнього підпри ємництва в рекреаційній сфері. Це
сприятиме залученню інвестицій у неї і формуванню в рекреаційних регіонах
сприятливих умов для раціонального використання наявних ресурсів.
На регіональному рівні доцільно застосовувати стратегічний підхід до
формування економіко-правового механізму раціонального використання
місцевого природно-рекреаційного потенціалу на тривалу перспективу як
спосіб збільшення дохідної частини регіональних бюджетів. Дія такого
механізму може забезпечити адекватні йому інституціональні рамки
Економіка природокористування і охорони довкілля
127
регулювання відносин розподілу повноважень , компетенції з рекреаційного
природокористування та його оподаткування між державними й місцевими
органами. Кластеризація рекреаційних ресурсів регіонів передбачає
класифікацію видів послуг рекреації, визначення їх місткості та рентної
ефективності.
Висновки та перспективи подальших досліджень. До основних
напрямів структуризації інституціонального забезпечення рекреаційного
природокористування можна віднести: формування правових інститутів,
спрямованих на забезпечення прав громадян на оздоровлення та відпочинок, а
також рівний доступ до користув ання рекреаційними ресурсами й
відповідальність за погіршення їх стану; удосконалення економічних інститутів
для ефективного розвитку природокористування (перш за все це стосується
системи оподаткування); розробку та впровадження системи стратегічного
управління, що дасть змогу гармонічно розвивати всі вказані типи інститутів і
включатиме взаємопов’язані програми інституціональних перетворень, довго -
та середньострокові прогнози розвитку рекреаційної сфери.
У подальшому потребують дослідження питання компл ексної
економічної оцінки природних рекреаційних ресурсів та особливості
корпоратизації економічного простору як передумови залучення природних й
екологічних ресурсів в економічний обіг.
Література
1. Трансформація інституціонального механізму природокорист ування в умовах
глобалізації: екологічні імперативи та системні суперечності: [монографія] /
[З. В. Герасимчук, І. М. Вахович, В. А. Голян, А. О. Олексюк]. – Луцьк: Надстир’я, 2006. –
228 с.
2. Інституціоналізація природно -ресурсних відносин: [монографія] / [за заг. ред.
д.е.н., проф., академіка НААН України М. А. Хвесика]. – К.: ДУ «Інститут економіки
природокористування та сталого розвитку НАН України», 2012. – 400 с.
3. Матюгина Э. Г. Институционализация национальных эколого -экономических
отношений как фактор устойчивости хозяйственного развития / Э. Г. Матюгина. – Томск:
ТГАСУ, 2006. – 175 с.
4. Носова О. В. Проблемы формирования институтов рыночной системы /
О. В. Носова // Экономический вестник Ростовского государственного университета. –
2008. – Т.6, № 2. – С. 74–81.
5. Тарасевич В. Н. Что такое институт? (опыт институциональной эволюции) /
В. Н. Тарасевич // Журнал институциональных исследований. – 2010. – Т. 2, № 3. – С. 5–23.
УДК 332 : 657.6 : 504
М. М. КОЧЕРГА
Інститут агроекології і природокористування
Національної академії аграрних наук України
ЕКОЛОГІЧНИЙ АУДИТ Й ОЦІНКА ВПЛИВУ
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА СТАН ПРИРОДНИХ
РЕСУРСІВ АГРОСФЕРИ
Обґрунтовано методичні основи еколого -економічної оцінки впливу
сільськогосподарської діяльності на стан пр иродних ресурсів агросфери з метою створення
умов для збалансованого розвитку агроекосистем. Запропоновано схему здійснення даної
оцінки при проведенні екологічного аудиту об’єктів у сільському господарстві.
© Кочерга М. М., 2013
|