Критерії класифікації лісових ресурсів як передумови їх економічної оцінки

Викладено критерії класифікації лісових ресурсів та їх комплексної економічної оцінки як основних показників одержання системного максимально можливого ефекту від їх використання, капіталізації різних компонентів лісу та встановлення їх вартості. Розкрито напрями застосування критеріальних показникі...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2013
Hauptverfasser:	Коваль, Я.В., Антоненко, І.Я.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України» 2013
Schriftenreihe:	Економіка природокористування і охорони довкілля
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166960
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Критерії класифікації лісових ресурсів як передумови їх економічної оцінки / Я.В. Коваль, І.Я. Антоненко // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2013. — С. 28-34. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-166960
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1669602020-03-12T01:25:47Z Критерії класифікації лісових ресурсів як передумови їх економічної оцінки Коваль, Я.В. Антоненко, І.Я. Викладено критерії класифікації лісових ресурсів та їх комплексної економічної оцінки як основних показників одержання системного максимально можливого ефекту від їх використання, капіталізації різних компонентів лісу та встановлення їх вартості. Розкрито напрями застосування критеріальних показників як основи комплексної оцінки різних компонентів лісу, без якої неможливе їх ефективне відтворення та залучення в ринкові умови господарювання. Strategy regulation of forest resources also does not meet the requirements of market-oriented wood resource relations, in particular with regard to the distribution of ownership of forest resources. Satisfaction of the state and the population in forest resources and their socio-ecological functions of the lack of parametrical characteristics of these functions are provided in insufficient, causing complications develop basic directions for further development and growth of industry wood resource areas of the country. The classification criteria of forest resources and the criteria for a comprehensive economic evaluation as the main indicators of the system get the maximum possible benefit from their use, capitalization of the different components of the forest and to establish their value. Disclosed uses of performance criterion as the basis of integrated assessment of different components of the forest, without which mean that they are effective reproduction and bringing to market conditions management. 2013 Article Критерії класифікації лісових ресурсів як передумови їх економічної оцінки / Я.В. Коваль, І.Я. Антоненко // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2013. — С. 28-34. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 1818-4170 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166960 302 : 502.58:630.64(477) uk Економіка природокористування і охорони довкілля ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України»
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	Викладено критерії класифікації лісових ресурсів та їх комплексної економічної оцінки як основних показників одержання системного максимально можливого ефекту від їх використання, капіталізації різних компонентів лісу та встановлення їх вартості. Розкрито напрями застосування критеріальних показників як основи комплексної оцінки різних компонентів лісу, без якої неможливе їх ефективне відтворення та залучення в ринкові умови господарювання.
format	Article
author	Коваль, Я.В. Антоненко, І.Я.
spellingShingle	Коваль, Я.В. Антоненко, І.Я. Критерії класифікації лісових ресурсів як передумови їх економічної оцінки Економіка природокористування і охорони довкілля
author_facet	Коваль, Я.В. Антоненко, І.Я.
author_sort	Коваль, Я.В.
title	Критерії класифікації лісових ресурсів як передумови їх економічної оцінки
title_short	Критерії класифікації лісових ресурсів як передумови їх економічної оцінки
title_full	Критерії класифікації лісових ресурсів як передумови їх економічної оцінки
title_fullStr	Критерії класифікації лісових ресурсів як передумови їх економічної оцінки
title_full_unstemmed	Критерії класифікації лісових ресурсів як передумови їх економічної оцінки
title_sort	критерії класифікації лісових ресурсів як передумови їх економічної оцінки
publisher	ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України»
publishDate	2013
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166960
citation_txt	Критерії класифікації лісових ресурсів як передумови їх економічної оцінки / Я.В. Коваль, І.Я. Антоненко // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2013. — С. 28-34. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
series	Економіка природокористування і охорони довкілля
work_keys_str_mv	AT kovalʹâv kriterííklasifíkacíílísovihresursívâkperedumoviíhekonomíčnoíocínki AT antonenkoíâ kriterííklasifíkacíílísovihresursívâkperedumoviíhekonomíčnoíocínki
first_indexed	2025-07-14T23:16:34Z
last_indexed	2025-07-14T23:16:34Z
_version_	1837666139542388736
fulltext	Економіка природокористування і охорони довкілля 28 5. Скакун А. Куда идет наше село [Электронный ресурс] / А. Скакун // РФ сегодня. – 2007. – № 6. – Режим доступа: http://www.russia-today.ru/2007/no_06/06_union.htm . 6. Осташко Т. О. Структурно-інституціональний аналіз аграрного ринку України / Т. О. Осташко // Економіка і прогнозування. – 2004. – № 3. – C. 115–126. 7. Павлов О. І. Сільські території України: історична трансформація парадигми управління / О. І. Павлов. – О.: Астропринт, 2006. – 437 с. 8. Теорія, політика та практика сільського розвитку / [за ред. д-ра екон. наук, чл.- кор. НАНУ О. М. Бородіної, д-ра екон. наук, чл.-кор. УААН І. В. Прокопи]. – К.: НАН України; Ін-т екон. та прогнозув., 2010. – 376 с. УДК 302 : 502.58:630.64(477) Я. В. КОВАЛЬ Державна установа «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національно ї академії наук України», І. Я. АНТОНЕНКО Київський національний торговельно -економічний університет КРИТЕРІЇ КЛАСИФІКАЦІЇ ЛІСОВИХ РЕСУРСІВ ЯК ПЕРЕДУМОВИ ЇХ ЕКОНОМІЧНОЇ ОЦІНКИ Викладено критерії класифікації лісових ресурсів та їх комплексної економічно ї оцінки як основних показників одержання системного максимально можливого ефекту від їх використання, капіталізації різних компонентів лісу та встановлення їх вартості. Розкрито напрями застосування критеріальних показників як основи комплексної оцінки різних компонентів лісу, без якої неможливе їх ефективне відтворення та залучення в ринкові умови господарювання. Ключові слова: комплексна економічна оцінка, лісові ресурси, критерії класифікації, соціальні й екологічні функції лісу, диференціальна рента. Strategy regulation of forest resources also does not meet the requirements of market - oriented wood resource relations, in particular with regard to the distribution of ownership of forest resources. Satisfaction of the state and the population in forest resources and their socio- ecological functions of the lack of parametrical characteristics of these functions are provided in insufficient, causing complications develop basic directions for further development and growth of industry wood resource areas o f the country. The classification criteria of forest resources and the criteria for a comprehensive economic evaluation as the main indicators of the system get the maximum possible benefit from their use, capitalization of the different components of the forest and to establish their value. Disclosed uses of performance criterion as the basis of integrated assessment of different components of the forest, without which mean that they are effective reproduction and bringing to market conditions management. Key words: complex economic assessment, forest resources, classification criteria, social and environmental functions of forests, differential rent. Постановка проблеми. Економічна оцінка лісів, на нашу думку, є системою кількісно виражених у грошах взаємопов’язаних компонентів для одержання максимально можливого ефекту від комплексного раціонального використання земель лісового фонду, призначених для лісовирощування, нелісових земель у складі лісового фонду та лісових насаджень на корені з урахуванням соціальних і екологічних функцій лісу. Стратегія регулювання ресурсами лісу також не відповідає вимогам ринково орієнтованих лісоресурсних відносин, зокрема стосовно розподілу © Коваль Я. В., Антоненко І. Я., 2013 Економіка природокористування і охорони довкілля 29 прав власності на них. Можливості задоволення держави і населення країни в ресурсах лісу та їх соціально-екологічними функціями через відсутність параметральних характеристик забезпечуються недостатн ьо, що спричиняє ускладнення розробки основних напрямів подальшого розвитку галузей лісоресурсної сфери країни. Аналіз останніх досліджень т а публікацій. Питанням підвищення ефективності управління у сфері природокористування присвячені наукові праці багатьох вітчизняних учених, серед яких особливо варто відзначити ґрунтовні дослідження І. К. Бистрякова, М. А. Хвесика, Ш. І. Ібатулліна, Я. В. Коваля, В. А. Голяна та інших, в яких висвітлюються різноманітні аспекти системи управління за різних форм державного устрою та соціально - економічних умов. Мета статті полягає в обґрунтуванні критеріальних ознак класифікації лісових ресурсів як передумови їх комплексної економічної оцінки в контексті парадигми ринково орієнтованого лісоресурсного розвитку. Відповідно до мети, основні завдання економічної оцінки полягають у забезпеченні найбільш ефективного їх відтворення і використання з погляду перспективних інтересів суспільства, режиму лісокористування , що є необхідною умовою їх досягнення. Виклад основного матеріалу. Критерії та показники комплексної економічної оцінки лісових ресурсів визначаються в кожному конкретному випадку стосовно досліджуваного об’єкта лісокористування. Без таких критеріальних ознак як вихідної інформації немож ливе об'єктивне врахування всієї системи заходів і вимог з питань охорони лісів , відтворення та раціонального використання лісових ресурсів. Структура критеріїв комплексної е кономічної оцінки лісових ресурсів у будь-яких умовах господарювання, незалежно від форми власності на землі лісового фонду і ліси, з одного боку , має визначатися натуральними та вартісними показниками, які характеризують рівень лісогосподарського виробництва та значення лісів і лісоресурсної складової в соціально - економічній сфері, а з іншого – госпрорахунковими витратами лісогосподарського виробництва та бюджетними асигнуваннями, що виділяються на відтворення лісових насаджень та лісовирощування конкретного об'єкта лісокористування на певний період часу. Критерії комплексної оцінки лісових ресурсів нами розглядаються як засоби досягнення найбільш вагомого ефект у від їх використання на основі існуючих знань про ліси, технічні та економічні фактори, що пов’язані з лісогосподарською діяльністю. На підставі критеріїв оцін ки визначається класифікація і вагомість цих чинників, що є загальними вимірювачами споживчої вартості об'єкта лісокористування. При цьому конкретним виразом критеріїв оцінки є показники, структура яких визначається лісогосподарською проблематикою і необхідними пріоритетними завданнями [1, 2, 3]. Раціональне лісокористування, на наш погляд, можливе тільки на основі об’єктивної економічної оцінки цього процесу, що враховує природоохоронні й лісогосподарські обмеження. Тому критерієм комплексної економічної оцінки вважається наявність певних умов, необхідних для забезпечення ефективного відтворення лісових ресурсів, їх раціонального використання та розвитку екологічно збалансованої лісоресурсної сфери в регіоні. Економіка природокористування і охорони довкілля 30 Ефективність програмних заходів визначається критерієм, за яким порівнюються найбільш раціональні планово -лісогосподарські рішення. Критерії оцінки повинні враховувати специфіку об'єкта, що оцінюється, систему лісогосподарських заходів, с оціальні та екологічні функції лісових насаджень, які є носіями ефекту вказаної системи заходів та матеріально (кількісно) вимірюють. Економічне обґрунтування оцінки лісогосподарських заходів здійснюється шляхом зіставлення економічних результатів із затратами, необхідними для їх здійснення. Останнє виявляється на підставі системи показників загальної (абсолютної) і порівняльної ефективності витрат і чистого ефекту від лісогосподарських робіт. Отже, основними критеріями їх оцінки є показники, що відображають приріст обсягу чистої лісогосподарської продукції, прибуток, зниження собівартості продукції або надання соціальних послуг, упровадження запланованої системи заходів з урахуванням затрат, пов'язаних з екологічними факторами. На основі критеріїв оцінки і науково обґрунтованих нормативів розраховуються найбільш ефективні (із сукупності допустимих) варіанти програмних заходів, що приймаються як пріоритетн і. Стосовно лісового сектору економіки ефективність їх оцінки визначається на основі порівняння затрат, що передбачаються на відтворення і вирощування лісу різними технологіями, та результатів від його експлуатації з урахуванням переробки деревини. При цьому мається на увазі, що в структурі затрат ураховуються кошти, які витрачаються на проведення лісогоспода рських заходів існуючими технологіями і програмними розробками. Найбільш ефективний варіант програмних заходів визначається за критерієм і режимом господарювання, за якого забезпечується одержання максимально можливої кількості лісопродукції (прибуток) при мінімальних затратах ресурсів. Показником їх ефективності є галузевий коефіцієнт (норма) ефективності , яка встановлюється на рівні 2%. Ураховуючи, що ліси є носіями як сировинних, так і несировинних (екологічних, соціальних) функцій , виникла необхідність розробки критерію як всеохоплюючого еквівалента оцінки таких функцій л ісу. Втім через відсутність певної взаємоузгодженості сировинних і несировинних функцій лісу це завдання значно ускладнюється. Не визначені відповідні показники, котрі виражають соціальні й екологічні функції економічними параметрами , що спричиняє ухвалення не завжди обґрунтованих господарських рішень. Між тим ліси широко використовуються в економічних, соціальних і екологічних цілях. Їх визначальною ознакою в умовах переходу до ринку є продукування споживчих вартостей з метою задоволення суспільних потреб, з одного боку, та спрямованість на задоволення специфічних потреб у належних екологічних умовах – з іншого. Сутність еколого-економічної оцінки розкрита в законі оптимальності, що озна чає збалансування економічних факторів із соціально-екологічними потребами та можливостями лісосировинної сфери їх задовольняти без суттєвої шкоди для свого нормального функціонування. Розглядаючи, наприклад, вплив екологічних функцій лісових насаджень, що використовуються як засоби праці в сільському господарстві, джерелом ефекту є запобігання ерозії угідь, підвищення родючості ґрунтів, захист рослин від несприятливих кліматичних чинників тощо. Вплив лісу як екологічного Економіка природокористування і охорони довкілля 31 фактору у водному господарстві про являється в регулюванні стоку рік і охороні водних джерел від забруднення, а у сфері обслуговування – підвищенні продуктивності праці чи поліпшенні інфраструктури соціальної галузі. При цьому як критерій оцінки приймається максимально можлива величина ефек ту, котрий визначається допустимими витратами на вирощування лісових насаджень і їх використання, що обумовлюють приріст очікуваного ефекту. Такий критерій не суперечить вимогам оцінки ефективності природоохоронних заходів щодо проблем вирощування лісу, не залежно від цільового призначення лісового фонду та напрямів використання лісових насаджень, соціально - екологічне значення яких важко переоцінити. Критеріальні ознаки різних компонентів лісу визначаються, як уже зазначалося, системами лісогосподарських зах одів, необхідними для забезпечення відтворення лісових насаджень та подальшого їх вирощування. Оцінка лісівничих факторів, не маючи вартості, по суті є оцінкою рівня їх відносної корисності для різних компонентів лісу – насаджень екологічного призначення, ресурсів недеревного походження, тваринного світу (мисливської фауни) тощо. В остаточному підсумку встановлюються лісівничі (екологічні) норми якості об'єкта лісокористування як екосистеми, що є обмеженнями при використанні лісу. Конкретні показники цих о бмежень повинні визначатися в кожному окремому випадку відповідно до об'єкта лісокористування, якими є ліси економічного, соціального та екологічного спрямування. Очевидно, що без таких критеріальних ознак економічної оцінки програмних зах одів у сфері лісовирощування неможливе об'єктивне врахування вимог лісівництва та використання лісових ресурсів у контексті сталого розвитку. Як індикатори, що характеризують етапи переходу та ступінь наближення до моделі сталого розвитку галузі, можна використати наступні показники:  рівні зниження антропогенного навантаження на лісові екосистеми окремих регіонів і країни в цілому;  масштаби реальних позитивних результатів розв'язання проблеми збереження і відтворення лісоресурсних комплексів та їх окремих компонентів, покращення середовища існування людини;  розміри зменшення диспропорції між обсягами сукупного лісоресурсного потенціалу, що припадає на частку різних регіонів країни, тощо;  обсяги збільшення сукупного лісоресурсного багатства держави при збереженні оптимальних пропорцій між такими його елементами , як лісове середовище, лісові ресурси, соціальні та екологічні функції лісів, природ но- ресурсні цінності. Критерій оптимальності названих пропорцій залежатиме від обраної концептуальної схеми (фундаментальної ідеї) стал ого розвитку галузі. У випадку, коли схема базується на принципах екологізації господарської діяльності, сталий розвиток в остаточному підсумку звузиться до збільшення питомої ваги лісоресурного потенціалу і, відповідно, трансформується в модель економічного зростання. Якщо роль концептуальної схеми відіграватиме збереження лісоресурсного потенціалу та локальних екосистем, то розвиток лісової сфери буде обмежений стосовно забезпечення оптимальних потреб прийдешніх поколінь. Коли ж концептуальною схемою буде проблема Економіка природокористування і охорони довкілля 32 формування оптимальної лісистості території, то при збереженні вказаних обмежень додатково повинні діяти вимоги збільшення питомої ваги таких елементів лісоресурсного багатства , як екологічні і соціальні цінності. Якість оцінки програмних заходів щодо вирощування і використання лісових ресурсів перш за все залежить від структури інформаційного забезпечення, котре являє собою сукупність необхідних соціально -економічних і екологічних показників. Розроб лення такої системи показників має базуватись на наступних методологічних засадах:  відповідність інформаційного матеріалу програмних заходів, що розробляються, загальним вимогам соціально -економічного розвитку;  орієнтація інформативного забезпечення на максимально ефективне використання ресурсів (сирови нних, трудових, фінансових), неухильне підвищення ефективності виробництва (досягнення кінцевих результатів із найменшими витратами);  забезпечення певного зв'язку цільових галузевих показників розвитку з міжгалузевими і загальноекономічними параметрами;  вираження економічних показників у натуральній і вартісній формах, а екологічних і соціальних – відповідно у вартісній і відносній;  забезпечення порівнянності показників, що розробляються, з відповідними статистичними аналогами. Розробка інформаційного забезпечення здійснюється в певній системі, на єдиній методологічній основі згідно з викладеними принципами оптимальності, завдяки чому досягається найвища результативність господарювання та використання коштів, що вкладаються в реалізацію програмних заходів. З цією метою застосовуються різні методи: системного аналізу, прямого техніко - економічного розрахунку, екстраполяції, експертних оцінок, статистичних угруповань. Структура інформаційної бази , по суті, має відповідати об'єктивним закономірностям соціально-економічного розвитку системи, галузі. Вона розробляється на основі оцінки досягнутих результатів господарства, передового виробничого досвіду, рекомендацій науково -дослідних і проектних організацій, діючих інструктивних вказівок. Залежно від рангу вирішення завдання така база розробляється на рівні природно -економічної зони, галузі, області чи адміністративно-господарської одиниці. При підготовці інформації формулюються вимоги до її кількості та якісних характеристик. Стосовно оцінки програмних заходів щодо проблем земель лісового фонду і лісових ресурсів необхідні техніко -економічні показники розроблені. Вони наведені в оціночно-звітних матеріалах підприємств лісового господарства, лісової промисловості, лісовпорядкування, статистичних установах. Разом з тим підвищення ролі лісу в економіці народного господарства, широке використання не тільки сировинних ресурсів, але й несировинних функцій лісу потребує кількісного вираження його багатогранної екологічної ролі. Останнє також має оцінюватись економічними пока зниками. Тому необхідно встановити диференційовані ціни на продукти лісу, звичайно з урахуванням інфляції, які одержуються в результаті його експлуатації і виконання різних лісогосподарських заходів. Усі затрати на відтворення лісу узгоджуються з обсягами лісогосподарських і лісокультурних робіт, Економіка природокористування і охорони довкілля 33 технологіями їх виконання і досягнутим рівнем механізації. Вони визначаються на лісовідновні роботи – на 1 га площі, на рубки головного користування, догляду та інші лісогосподарські рубки – на 1 м³ деревини, що заготовлюється, залежно від середнього обсягу стовбура. Оцінка обсягу деревини від лісозаготівель і продукції побічного користування лісом розраховується за ринковими цінами і тими, що склалися на світовому (європейському) рівні. Визначаючи ефективність програмних заходів, соціальні й екологічні функції лісу повинні враховуватись у вигляді особливих обмежень або у відносних показниках. Керуючись принципами програмної орієнтації, цільового функціонування лісового комплексу, необхідно встановити наступні групи критеріальних показників оцінки: узагальнюючі , ресурсного забезпечення, інтегральної економічної ефективності [4 , 5]. До перших належать: потреба суспільства в лісистості території; народного господарства – у лісоматеріалах; виробництво основних видів промислової продукції та потреба в соціально-екологічних корисностях. Показники ресурсного забезпечення охоплюють: ресурси деревини (власного виробництва і по завозу) , баланс основних промислово- виробничих засобів, обсяги капітальних затрат , чисельність промислово- виробничого персоналу. Виходячи із встановленої системи показників оцінки реалізації програмних заходів розвитку лісового комплексу і принципу відповідності їй системи програмних показників, останні можна поділити за такими рівнями: комплексні, галузеві та інфраструктурні. Галузеві та інфраструктурні показники відображають заходи щодо інтенсифікації виробництва з метою підвищення продуктивності лісів, поліпшення їх якості, посилення захисних функцій, ресурсозбереження на всіх етапах виробництва лісогос подарської продукції [6, 7]. Одним із основних критеріїв оцінки ефективності лісоресурсної сфери та управління лісами на засадах сталого розвитку є підвищення їх продуктивності, збільшення внеску у глобальний вуглецевий цикл та збереження продуктивного потенціалу лісових земель. Частина показників (індикаторів), що характеризуватимуть цей критерій, стосується запасу фітомаси лісостанів та кількості вуглецю, накопиченого в підземній частині фітомаси лісових насаджень. Запаси та динаміка фітомаси характеризую ть продуктивність і життєдіяльність лісів, а також їх спроможність упливати на основні геобіохімічні цикли, у тому числі вуглецевий, проте сьогоднішня технологія лісовпорядкування як в Україні , так й інших державах не передбачає таксації всієї біомаси насаджень, а обмежується лише оцінкою однієї її складов ої – стовбурної частини деревостану та фрагментарним описом таких показників, як надґрунтовий покрив, підріст і підлісок. Зазначений підхід не враховує комплекс питань щодо обліку лісів, а тому не спроможн ий задовольнити потреби в інформації, яка необхідн а для вирішення актуальних завдань екологічного, ресурсознавчого та іншого спрямування. Особливу увагу окресленим проблемам слід приділяти і в Україні, оскільки вона є членом міжнародної спільноти, котра має взяти на себе зобов'язання вжити необхідн і заходи щодо розробки інформаційного забезпечення комплексної економічної оцінки лісових ресурсів [7 , 8], без якого Економіка природокористування і охорони довкілля 34 управління лісами і лісогосподарським виробництвом на необхідному рівні не забезпечується. Література 1. Федоренко Н. П. Природопользование в системе социалистического производства / Н. П. Федоренко. – М., 1979. – 40 с. 2. Струмилин С. Г. О цене «даровых благ» природы / С. Г. Струмилин // Вопросы экономики. – 1967. – № 8. – С. 60–72. 3. Хачатуров Т. Об экономической оценке природных ресурсов / Т. Хачатуров // Вопросы экономики. – 1969. – № 1. – С. 5–9. 4. Коваль Я. В. Економічна (грошова) оцінка природних ресурсів лісового фонду України: теорія, методологія, методика / Я. В. Коваль, І. Я. Антоненко. – К.: РВПС України НАН України, 2004. – 163 с. 5. Власюк В. Н. Экономическая оценка санитарно -гигиенической роли леса / В. Н. Власюк. – М.: Лесн. пром-ть, 1969. – 152 с. 6. Медведева О. Е. Аналитика. Оценка стоимости лесных земель / О. Е. Медведева, П. В. Касьянов, А. П. Петров. – М.: МОК-ИНФОРМ, 2005. – С. 4. 7. Коваль Я. В. Економічна оцінка лісових ресурсів: методологія, методика, практика / Я. В. Коваль. – К.: РВПС України НАН України, 1998. – 44 с. 8. Рентні відносини в системі модернізації національної економіки / [за ред. Б. М. Данилишина]. – К.: РВПС України НАН України, 2007. – 518 с. УДК 332.1 : 336.7 : 353.2 : 37.338.48 В. І. КУЦЕНКО Державна установа «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України», Г. І. ТРІЛЛЕНБЕРГ Тернопільський національний економічний університет СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ РЕКРЕАЦІЙНОЇ СФЕРИ В КОНТЕКСТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ Розкривається сутність сталого розвитку, його основні складові, місце і роль природних ресурсів у його забезпеченні. Обґрунтовуються складові соціально -економічного механізму ефективного використання рекреаційних ресурсів для забезпечення сталого розвитку. Ключові слова: рекреаційна сфера, сталий розвиток, ефективність, ресурси, екологія. Served the changes that occurred in the socio -economic development of Ukraine. Been singled out tourism and recreation area that, on the one hand, has enormous resources for its development, and secondly, it is in the economy of our country is inadequate space . Provision factors (objective and subjective) that causes this. In this paper, special attention is paid to the resources that are the basis of development of tourism and recreation industry. It is emphasized that almost all regions have both natural and cultural and historical resources. However, they are not used efficiently. Because the work is socio -economic mechanism that ensures efficient use of these resources. Among the elements of this mechanism serves such as the industry's transition to an innovative way of development, cluster approach and so on. Reported that the clustering of tourism and recreation improves quality tourist and recreational services, promotes the development of small business in this area, expanding opportunities to enter the i nternational market, increase the competitiveness of products, to accelerate sustainable socio -economic development. Key words: recreation area, sustainability, efficiency, resources, ecology. © Куценко В. І., Трілленберг Г. І., 2013

Критерії класифікації лісових ресурсів як передумови їх економічної оцінки

Institution

Ähnliche Einträge