Рента як економічна основа раціонального використання водоресурсного потенціалу

Розглянуті основні економічні проблеми, пов'язані зі створенням нових рентних відносин у сучасному водокористуванні, та умови виникнення диференційної водної ренти....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2013
Hauptverfasser:	Левковська, Л.В., Рижова, К.І.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України» 2013
Schriftenreihe:	Економіка природокористування і охорони довкілля
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166965
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Рента як економічна основа раціонального використання водоресурсного потенціалу / Л.В. Левковська, К.І. Рижова // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2013. — С. 56-61. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-166965
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1669652020-03-12T01:25:26Z Рента як економічна основа раціонального використання водоресурсного потенціалу Левковська, Л.В. Рижова, К.І. Розглянуті основні економічні проблеми, пов'язані зі створенням нових рентних відносин у сучасному водокористуванні, та умови виникнення диференційної водної ренти. In given article the basic economic problems connected with creation of new rent relations in modern water use are examined, and circumstances of occurrence of the differential water rent are considered. It is certain, that the differential rent is a kind of superprofit which depends on natural properties of water. As the part of the additional income, the rent should be raised according to relative density of the investment income in structure of cost of end production or service and to be installed differently. The basic forms of the differential rent – the differential water rent І and ІІ are in details analysed. In our opinion the water rent is a subject to mutually advantageous distribution between the state and the water-user who has applied work and the capital for reception of an end-product or service. The Most part of the appropriated differential rent should go on maintenance of steady water use in the country. Withdrawal of the water rent from incomes of the enterprises-water-users should become the basis for the economic mechanism of regulation of water use. 2013 Article Рента як економічна основа раціонального використання водоресурсного потенціалу / Л.В. Левковська, К.І. Рижова // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2013. — С. 56-61. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 1818-4170 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166965 347.464.5 : 627.12 uk Економіка природокористування і охорони довкілля ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України»
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	Розглянуті основні економічні проблеми, пов'язані зі створенням нових рентних відносин у сучасному водокористуванні, та умови виникнення диференційної водної ренти.
format	Article
author	Левковська, Л.В. Рижова, К.І.
spellingShingle	Левковська, Л.В. Рижова, К.І. Рента як економічна основа раціонального використання водоресурсного потенціалу Економіка природокористування і охорони довкілля
author_facet	Левковська, Л.В. Рижова, К.І.
author_sort	Левковська, Л.В.
title	Рента як економічна основа раціонального використання водоресурсного потенціалу
title_short	Рента як економічна основа раціонального використання водоресурсного потенціалу
title_full	Рента як економічна основа раціонального використання водоресурсного потенціалу
title_fullStr	Рента як економічна основа раціонального використання водоресурсного потенціалу
title_full_unstemmed	Рента як економічна основа раціонального використання водоресурсного потенціалу
title_sort	рента як економічна основа раціонального використання водоресурсного потенціалу
publisher	ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України»
publishDate	2013
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166965
citation_txt	Рента як економічна основа раціонального використання водоресурсного потенціалу / Л.В. Левковська, К.І. Рижова // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2013. — С. 56-61. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
series	Економіка природокористування і охорони довкілля
work_keys_str_mv	AT levkovsʹkalv rentaâkekonomíčnaosnovaracíonalʹnogovikoristannâvodoresursnogopotencíalu AT rižovakí rentaâkekonomíčnaosnovaracíonalʹnogovikoristannâvodoresursnogopotencíalu
first_indexed	2025-07-14T23:17:53Z
last_indexed	2025-07-14T23:17:53Z
_version_	1837666217424322560
fulltext	Економіка природокористування і охорони довкілля 56 УДК 347.464.5 : 627.12 Л. В. ЛЕВКОВСЬКА, К. І. РИЖОВА Державна установа «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України» РЕНТА ЯК ЕКОНОМІЧНА ОСНОВА РАЦІОНАЛЬНОГ О ВИКОРИСТАННЯ ВОДОРЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ Розглянуті основні економічні проблеми, пов'язані зі створенням нових рентних відносин у сучасному водокористуванні, та умови виникнення диференційної водної ренти. Ключові слова: водокористування, водна рента, в одні ресурси, диференційна рента. In given article the basic economic problems connected with creation of new rent relations in modern water use are examined, and circumstances of occurrence of the differential water rent are considered. It is certain, that the differential rent is a kind of superprofit which depends on natural properties of water. As the part of the additional income, the rent should be raised according to relative density of the investment income in structure of cost of end production o r service and to be installed differently. The basic forms of the differential rent – the differential water rent І and ІІ are in details analysed. In our opinion the water rent is a subject to mutually advantageous distribution between the state and the water-user who has applied work and the capital for reception of an end -product or service. The Most part of the ap propriated differential rent should go on maintenance of steady water use in the country. Withdrawal of the water rent from incomes of the enterprises -water-users should become the basis for the economic mechanism of regulation of water use. Keywords: water use, the water rent, water resources, the differential rent . Постановка проблеми. У сучасних умовах розвитку економіки країни назріла об’єктивна необхідність переходу на більш високий рівень економічних відносин у водному господарстві. У зв’язку з цим невідкладного рішення потребують такі проблеми, як вартісна оцінк а водних ресурсів у складі національного багатства, визначення їхнього оподаткованого потенціалу, способи вилучення в бюджет надлишкового рентного доходу, обумовленого як природними, так й економічними факторами при господарському використанні водних ресурсів. У ринкових умовах господарювання теорія ренти має бути основою економічної політики держави. Рента утворюється не тому, що ресурси обмежені у просторі, а тому, що природа має продуктивні сили, котрі утворюють продукт, який має ціну і цінність для люд ей. У чинному законодавстві з питань використання природних ресурсів, по суті, відсутні положення, пов’язані з регулюванням рентних відносин. Тому значна частина рентного доходу, що утворюється в підприємств, котрі експлуатують високоефективні природні рес урси, через відсутність спеціального законодавчого регулювання не надходить у бюджетну систему, а перерозподіляється й осідає в різних комерційних структурах. Рента як плата за використання природних ресурсів є формою реалізації економічних відносин між в ласниками природних ресурсів і суб’єктом господарської діяльності, що здійснює їх експлуатацію. Така плата є засобом вилучення частини абсолютного і додаткового доходів природокористувачів, © Левковська Л. В., Рижова К. І., 2013 Економіка природокористування і охорони довкілля 57 яка формується при використанні обмежених або кращих за якістю пр иродних ресурсів [1, с. 382]. Держава як власник водних об’єктів вправі претендувати на одержання ренти, що повинна вилучатися за рахунок додаткового прибутку, отриманого водокористувачем при користуванні ресурсом – водою, а тому доцільно перейти на рентні відносини у водокористуванні. Аналіз останніх досліджень та публікацій . Питання рентних відносин знайшли відображення в працях Ф. Баста, К. Маркса, А. Маршала, Д. Рікардо, А. Сміта, С. Фішера й багатьох інших учених. Проблеми рентних відносин у сфері природокористування досліджувалися такими науковцями, як О. Ф. Балацький, І. К. Бистряков, О. О. Веклич, Б. М. Данилишин, В. І. Данилов- Данильян, Л. Г. Мельник, В. С. Міщенко, О. М. Теліженко, Л. Б. Шостак та інші. У водогосподарському комплексі ці питання ро зглядаються як вітчизняними, так і зарубіжними вченими , серед яких: А. В. Бодюк, В. М. Геєць, В. А. Голян, Н. А. Загребін, Є. В. Степушенко, Є. П. Ушаков, М. А. Хвесик. Проте більшість робіт з формування теорії природної ренти присвячена теорії земельної та гірничої ренти. Проблематика водної ренти розкрита недостатньо, і це, на наш погляд, потребує подальших досліджень, що й обумовлює актуальність статті. Метою статті є обґрунтування напрямів удосконалення фінансових механізмів шляхом виявлення та вилученн я водної ренти при формуванні системи платежів за використання водних ресурсів. Виклад основного матеріалу. Історія ренти як самостійного наукового напряму нараховує більше 300 років. Еволюція її основних принципів і положень відбулася слідом за розвитком суспільства й світового господарства. Уперше поняття ренти як економічної категорії на початку XVIII ст. сформував Адам Сміт. На його думку, рента є витвором природи, який залишається за вирахуванням всього, що являється творінням людини. С. А. Кімельман під рентою пропонує розуміти вартісне вираження упредметненого працею людини витвору природи, який залишається за вирахуванням вартості праці людини. Теорія природної ренти, створена її класиками (Д. Рікардо, К.Маркс і ін.) на прикладі земельної ренти, ба зується на трьох принципах:  ділянки землі розрізняються за родючістю й місцем розташування;  кількість кращих за площею й урожайністю земельних ділянок обмежена;  податковий дохід, який утворився на кращих ділянках , належить власникам цих ділянок [2, с. 10]. У своїй праці «Капітал» [3] К. Маркс писав, зокрема, про земельну ренту, але зазначене може стосуватися гірничої, водної, повітряної, лісової ренти тощо. Проблема визначення водної ренти при використанні водних ресурсів повинна вирішуватися з урахуванням вилучення рентного доходу, одержаного при використанні водних об’єктів, що відрізняються як за природними факторами (якість води, віддаленість від споживача, динамічність зміни Економіка природокористування і охорони довкілля 58 водного ресурсу в часі) , так й економічними – затрати на регулювання стоку річок, будівництво магістральних каналів та водопровідного господарства, покращення якості води. Водна рента відображає диференціацію об’єктивних умов водокористування й отримання водокористувачами додаткових доходів, що не залежать від значних додаткових зат рат праці та фінансових коштів при використанні водних ресурсів. Визначається водна рента як відношення рентного доходу до продукції, послуг, що отримують за рахунок використання водних ресурсів. Величина водної ренти може бути визначена за формулою: Дiвп = Дiв + Дiвд = Пiвд – По, де: Дiвп – диференційна водна рента і -го підприємства, що припадає на одиницю продукції або послуг; Дiв – водна рента і-го підприємства, обумовлена власне фактом залучення водних ресурсів у виробництво (на одиницю продукції або послуг); Дiвд – диференційна водна рента, що виникає в результаті сприятливих умов розміщення й режиму водних ресурсів (на одиницю продукції або послуг); Пiвд – прибуток i-го підприємства – водокористувача, що припадає на одиницю продукції або послуг; По – прибуток, що припадає на одиницю продукції або послуг у порівнюваній сукупності сільськогосподарських підприємств, що не використовують водні ресурси в основному виробництві. Система рентних платежів при користуванні водними об'єктами відображає економічне становище кожного конкретного водокористувача й ураховує особливості використання водних ресурсів. Рентні платежі вносяться водокористувачами поквартально (помісячно), виходячи з їх фінансової діяльності, чистого прибутку (доходу) [4]. Водна рента підлягає взаємовигідному розподілу між державою й водокористувачем, що приклав працю й капітал для одержання кінцевого продукту або послуги. Як частина додаткового прибутку рента повинна стягуватися відповідно до питомої ваги рентного доходу в складі вартості кінцевої продукції або послуги й установлюватися диференційовано [5, с. 116]. Обмеженість водних ресурсів, можливі напрями та різний рівень ефективності їх використання передбачають оцінку води з урахуванням диференційної ренти І і ІІ. В економіці під дифер енційною водною рентою загалом розуміють економічний виграш водокористувача (фізичної чи юридичної особи, якій надано право використання водних ресурсів для задоволення власних потреб або комерційних інтересів), що отримується при використанні водного ресурсу завдяки його природним та економіко - географічним особливостям. Він виражається у тому, що індивідуальні витрати підприємства водокористувача на виробництво і реалізацію продукції з використанням цього ресурсу є нижчими від загальногалузевих витрат. Диференційна рента І виникає при експлуатації водних об’єктів з кращими природними властивостями і характеристиками, що виражається більш низьким рівнем витрат при виробництві кінцевого продукту і, отже, вищим показником підприємницького прибутку. Різницею в отриманих результатах при неоднаковій якості водних об’єктів та їх місцезнаходженні і визначається величина диференційної ренти І. Економіка природокористування і охорони довкілля 59 У системі платного водокористування диференційну водну ренту І, на нашу думку, необхідно враховувати під час визначення нор мативів плати за водокористування. Нормативи збору за спеціальне водокористування є основними інструментами вилучення диференційної водної ренти І державою у водокористувачів. Диференційна рента ІІ являє собою додатковий прибуток, що виникає в результаті послідовних вкладень капіталу в експлуатацію водного об’єкта. Вона нерозривно пов’язана з інтенсифікацією використання водного об’єкта, є його важливим економічним результатом. Однак витрати рівновеликих капіталів, послідовно вкладених в експлуатацію водног о об’єкта, будуть мати різну ефективність. Внаслідок подальших додаткових вкладень капіталу неминуче зростатимуть і витрати на виробництво одиниці продукції, а також ціни на ринку, що призведе до збільшення господарської цінності всіх водних об’єктів, які використовуються, у тому числі і гірших. Зрештою , інтенсифікація використання водного ресурсу спричинить зниження віддачі коштів, які послідовно вкладаються в його розробку. Диференційна водна рента ІІ дорівнює різниці між суспільною та індивідуальною ціно ю виробництва продукції, отриманої при додаткових вкладеннях капіталу в один і той же водний об’єкт. Умовно її утворення є штучне збільшення продукції, отриманої при додаткових вкладеннях капіталу в один і той же водний об’єкт. Різноманіття видів, цілей водокористування та відсутність ринку водних ресурсів ускладнюють можливість виявлення рентного доходу у сфері водокористування. Для розрахунку диференційної водної ренти ІІ методом експертних оцінок встановлені обмеження її застосування. У першу чергу доцільним є введення у тариф рентної складової тільки для підприємств, у яких економічний ефект від використання водних ресурсів перевищує 40% (порівняно з можливими альтернативними варіантами). Введення рентної складової в структуру платежу не повинно призвод ити до зменшення рентабельності діяльності водокористувачів нижче середньогалузевої. Величина диференційної водної ренти ІІ може бути визначена як різниця між фактичним прибутком підприємства -водокористувача та нормою прибутку, які забезпечують розвиток да ного виробництва в ринкових умовах господарювання. РдифІІ = Пф – Пн, де: РдифІІ – диференційна водна рента, грн; П ф – фактичний прибуток підприємств-водокористувачів від реалізованої кінцевої продукції, грн; Пн – норма прибутку підприємства, що забезпечу є розширене відтворення, гривень. Іншими словами, власник водних ресурсів повинен виплачувати ренту суспільству, а не привласнювати собі те, що йому не належить і принципово належати не може. Він має право на прибуток, що є результатом його підприємницької діяльності. Але також закономірно, що частина залишкового прибутку, яка є результатом праці та підприємницької активності, повинна належати всім [6]. Утворення водної ренти при використанні водних ресурсів можливе в наступних галузях економіки:  сільське господарство – зрошуване землеробство; Економіка природокористування і охорони довкілля 60  промисловість – водоємні галузі, особливо гідроенергетика, що використовує водні ресурси як носії потенціальної енергії; об’єкти теплоенергетики, що використовують руслові водосховища як оборотні системи водозабезпечення;  водний транспорт, що експлуатує водні об’єкти як найвигідніші шляхи для внутрішніх вантажоперевезень;  рекреація – використання оздоровчих, естетичних і бальнеологічних властивостей водних об’єктів. Водні ресурси, що використовуються для рекреації, мают ь високу споживчу вартість, що є джерелом високих доходів. Диференційна водна рента сягає високих розмірів у галузях харчової промисловості, коли незначні грошові вкладення в обробку води дозволяють отримати кінцевий продукт високої споживчої вартості (бут елювання вод, безалкогольної, слабоалкогольної та алкогольної продукції) [7]. База плати водної ренти залежить від виду користування водними об’єктами та визначається як:  вартість продукції (електроенергії) гідроелектростанцій за тарифами, встановленими для споживачів;  вартість вантажообігу водного транспорту (внутрішні перевезення); послуг з організації відпочинку, пов’язаного з водними об’єктами; овочів і фруктів, отриманих за допомогою зрошуваного землеробства; бут ельованої прісної води та інших напоїв на її основі;  вартість промислової продукції, випущеної водоємними галузями промисловості;  вартість послуг з водопостачання комунального господарства. При цьому відзначимо такий важливий момент: ділянки однієї і тієї ж річки, що зосереджені на незначній від стані одна від одної (наприклад, 5% протяжності ділянки), можуть розглядатися в аспекті рентоутворення як різні водні об’єкти. З цієї причини їх різновид є досить великим. Окрім того, з водними об’єктами пов’язані активно функціонуючі екологічні системи. Ц я обставина важко піддається економічному обліку і, можливо, саме з цих причин так рідко йдеться про водну ренту. У той же час розділити диференціальну ренту I і II роду на практиці досить складно. Так, наприклад, на думку академіка Д. С. Львова, прибуток, що належить природокористувачу, варто відокремлювати від диференційної ренти, що належить суспільству в цілому, шляхом установлення рівня рентних платежів безпосередньо в ході аукціону або конкурсу з видачі ліцензії на право експлуатації конкретного природного об'єкта. На жаль, незважаючи на серйозне теоретичне обґрунтування доцільності й необхідності впровадження диференційної ренти в практику вітчизняного водокористування, ця проблема до останнього часу залишається невирішеною. Висновки та перспективи подальших досліджень. Отже, встановлено, що для покращення чинної системи платного водокористування необхідно перейти до рентних відносин у водній галузі, що дасть можливість збільшити грошові надходження до держбюджету країни. Як частина додаткового доходу рента повинна стягуватися відповідно до питомої ваги рентного доходу в складі Економіка природокористування і охорони довкілля 61 вартості кінцевої продукції або послуги й установлюватися диференційовано . Проте через відсутність відповідного законодавства можливості розрахунку вилучення й перерозподілу рен тних доходів досить обмежені й більша частина диференційної ренти, яку забезпечують унікальні водні ресурси, привласнюється нині приватними компаніями. Вилучення водної ренти з доходів підприємств-водокористувачів має стати основою для економічного механізму регулювання водокористування. Література 1. Голян В. А. Інституціональне середовище водокористування: сучасний стан та механізми вдосконалення: [монографія] / В. А. Голян. – Луцьк: Твердиня, 2009. – 592 с. 2. Кимельман С.А. Экономика рентных отношений в современном российском недропользовании / С.А. Кимельман // Записки горного института. Экономические проблемы развития минерально-сырьевого и топливно-энергетического комплексов. – 2011. – Т. 191. – 322 с. 3. Маркс К. Сочинения / К. Маркс, Ф. Энгельс. – 2-е изд. – М.: Политиздат, 1960. Т. 23: Капитал. – 1960. – 907 с. 4. Акишин А. С. Экологическая политика зарубежных стран и России [ Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://gendocs.ru/v11056/акишин_а.с._экологическая_политика_ зарубежных_стран_и_россии?page=10 . 5. Степушенкова Е. В. Внедрение рентных отношений в водопользовании / Е. В. Степушенкова // Российское предпринимательство. – 2008. – № 6, вып. 1(112). – С. 114–116. 6. Львов Д. С. Экономика развития / Д. С. Львов. – М.: Экзамен, 2001. – С. 158. 7. Електронний ресурс .– Режим доступу: htth://www.nasledie.ru/oboz/12_04/12_01. HTM. УДК 332.144 І. М. ЛИЦУР Державна установа «Інститут економіки природокор истування та сталого розвитку Національної академії наук України», Н. П. МАТУШЕВИЧ Національний університет біоресурсів і природокористування України ОСОБЛИВОСТІ ТА МЕТОДИ ЕКОНОМІЧНОЇ ОЦІНКИ ЛІСОВИХ РЕСУРСІВ Висвітлено основні методи економічної оцінки лісових ресурсів, проаналізовано особливості та недоліки їх застосування. Розглянуто перспективи використання затратної і рентної концепції економічної оцінки лісових ресурсів. Ключові слова: лісові ресурси, економічна оцінка лісових ресурсів, затратна концепція, рентна концепція. The basic methods of economic valuation of forest resources, analyze their uses and disadvantages. The prospects of using costly and rental concepts of economic evaluation of forest resources. Key words: forest resources, economi c evaluation, cost-concept annuity concept. Постановка проблеми. Ліси є унікальним природним ресурсом, що протягом тисячоліть використовується людиною. Разом з тим це найважливіша частина природного середовища, що зазнає наслідк ів антропогенного впливу і господарської діяльності. Зникнення лісів не тільки підриває власне © Лицур І. М., Матушевич Н. П., 2013

Рента як економічна основа раціонального використання водоресурсного потенціалу

Institution

Ähnliche Einträge