Особливості та методи економічної оцінки лісових ресурсів
Висвітлено основні методи економічної оцінки лісових ресурсів, проаналізовано особливості та недоліки їх застосування. Розглянуто перспективи використання затратної і рентної концепції економічної оцінки лісових ресурсів....
Gespeichert in:
Datum: | 2013 |
---|---|
Hauptverfasser: | , |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України»
2013
|
Schriftenreihe: | Економіка природокористування і охорони довкілля |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166969 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Особливості та методи економічної оцінки лісових ресурсів / І.М. Лицур, Н.П. Матушевич // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2013. — С. 61-67. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-166969 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1669692020-03-12T01:25:34Z Особливості та методи економічної оцінки лісових ресурсів Лицур, І.М. Матушевич, Н.П. Висвітлено основні методи економічної оцінки лісових ресурсів, проаналізовано особливості та недоліки їх застосування. Розглянуто перспективи використання затратної і рентної концепції економічної оцінки лісових ресурсів. The basic methods of economic valuation of forest resources, analyze their uses and disadvantages. The prospects of using costly and rental concepts of economic evaluation of forest resources. 2013 Article Особливості та методи економічної оцінки лісових ресурсів / І.М. Лицур, Н.П. Матушевич // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2013. — С. 61-67. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 1818-4170 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166969 332.144 uk Економіка природокористування і охорони довкілля ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України» |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
description |
Висвітлено основні методи економічної оцінки лісових ресурсів, проаналізовано особливості та недоліки їх застосування. Розглянуто перспективи використання затратної і рентної концепції економічної оцінки лісових ресурсів. |
format |
Article |
author |
Лицур, І.М. Матушевич, Н.П. |
spellingShingle |
Лицур, І.М. Матушевич, Н.П. Особливості та методи економічної оцінки лісових ресурсів Економіка природокористування і охорони довкілля |
author_facet |
Лицур, І.М. Матушевич, Н.П. |
author_sort |
Лицур, І.М. |
title |
Особливості та методи економічної оцінки лісових ресурсів |
title_short |
Особливості та методи економічної оцінки лісових ресурсів |
title_full |
Особливості та методи економічної оцінки лісових ресурсів |
title_fullStr |
Особливості та методи економічної оцінки лісових ресурсів |
title_full_unstemmed |
Особливості та методи економічної оцінки лісових ресурсів |
title_sort |
особливості та методи економічної оцінки лісових ресурсів |
publisher |
ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України» |
publishDate |
2013 |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166969 |
citation_txt |
Особливості та методи економічної оцінки лісових ресурсів / І.М. Лицур, Н.П. Матушевич // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2013. — С. 61-67. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
series |
Економіка природокористування і охорони довкілля |
work_keys_str_mv |
AT licurím osoblivostítametodiekonomíčnoíocínkilísovihresursív AT matuševičnp osoblivostítametodiekonomíčnoíocínkilísovihresursív |
first_indexed |
2025-07-14T23:18:46Z |
last_indexed |
2025-07-14T23:18:46Z |
_version_ |
1837666284778553344 |
fulltext |
Економіка природокористування і охорони довкілля
61
вартості кінцевої продукції або послуги й установлюватися диференційовано .
Проте через відсутність відповідного законодавства можливості розрахунку
вилучення й перерозподілу рен тних доходів досить обмежені й більша частина
диференційної ренти, яку забезпечують унікальні водні ресурси,
привласнюється нині приватними компаніями. Вилучення водної ренти з
доходів підприємств-водокористувачів має стати основою для економічного
механізму регулювання водокористування.
Література
1. Голян В. А. Інституціональне середовище водокористування: сучасний стан та
механізми вдосконалення: [монографія] / В. А. Голян. – Луцьк: Твердиня, 2009. – 592 с.
2. Кимельман С.А. Экономика рентных отношений в современном российском
недропользовании / С.А. Кимельман // Записки горного института. Экономические проблемы
развития минерально-сырьевого и топливно-энергетического комплексов. – 2011. – Т. 191. –
322 с.
3. Маркс К. Сочинения / К. Маркс, Ф. Энгельс. – 2-е изд. – М.: Политиздат, 1960.
Т. 23: Капитал. – 1960. – 907 с.
4. Акишин А. С. Экологическая политика зарубежных стран и России [ Электронный
ресурс]. – Режим доступа: http://gendocs.ru/v11056/акишин_а.с._экологическая_политика_
зарубежных_стран_и_россии?page=10 .
5. Степушенкова Е. В. Внедрение рентных отношений в водопользовании /
Е. В. Степушенкова // Российское предпринимательство. – 2008. – № 6, вып. 1(112). –
С. 114–116.
6. Львов Д. С. Экономика развития / Д. С. Львов. – М.: Экзамен, 2001. – С. 158.
7. Електронний ресурс .– Режим доступу: htth://www.nasledie.ru/oboz/12_04/12_01.
HTM.
УДК 332.144
І. М. ЛИЦУР
Державна установа «Інститут економіки природокор истування та
сталого розвитку Національної академії наук України»,
Н. П. МАТУШЕВИЧ
Національний університет біоресурсів і природокористування України
ОСОБЛИВОСТІ ТА МЕТОДИ
ЕКОНОМІЧНОЇ ОЦІНКИ ЛІСОВИХ РЕСУРСІВ
Висвітлено основні методи економічної оцінки лісових ресурсів, проаналізовано
особливості та недоліки їх застосування. Розглянуто перспективи використання затратної
і рентної концепції економічної оцінки лісових ресурсів.
Ключові слова: лісові ресурси, економічна оцінка лісових ресурсів, затратна
концепція, рентна концепція.
The basic methods of economic valuation of forest resources, analyze their uses and
disadvantages. The prospects of using costly and rental concepts of economic evaluation of forest
resources.
Key words: forest resources, economi c evaluation, cost-concept annuity concept.
Постановка проблеми. Ліси є унікальним природним ресурсом, що
протягом тисячоліть використовується людиною. Разом з тим це найважливіша
частина природного середовища, що зазнає наслідк ів антропогенного впливу і
господарської діяльності. Зникнення лісів не тільки підриває власне
© Лицур І. М., Матушевич Н. П., 2013
Економіка природокористування і охорони довкілля
62
функціонування лісового комплексу, але й значною мірою впливає на характер
деградації довкілля загалом, причому найчастіше в глобальному масштабі [ 1].
Сьогодні актуальним завданням є необхідність розроблення науково
обґрунтованих методів економічної оцінки природних ресурсів та залучення їх
у загальну систему економічних відносин. На основі такої оцінки
створюватимуться можливості для відображен ня їх цінності в складі
національного багатства країни, ведення державного регіонального природ но-
ресурсного кадастру, обґрунтування ефективності природоохоронних заходів,
оцінки розміру втрат, що завдаються природі стихійними явищами і
нераціональними методами експлуатації природних ресурсів, економічного
регулювання процесами природокористування.
Мета роботи: розглянути найпоширеніші методичні підходи до
економічної оцінки лісових ресурсів та їх загальну характеристику.
Виклад основного матеріалу. Ліси України мають надзвичайно велике
народногосподарське та економічне значення. Ліс – це тип природних
комплексів, в якому поєднуються переважно деревна та чагарникова
рослинність з відповідними ґрунтами, трав’яною рослинністю, тваринним
світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що
взаємопов’язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на довкілля.
Площа земель лісового фонду становить 10,8 млн га, або 15,7% від території
України. Серед лісових ділянок, укритих лісовою рослинністю, перев ажають
середньовікові деревостани – 47,5%, молодняки та пристиглі насадження – по
16,9, стиглі – 18,7, у тому числі перестійні – 5,9%. Хвойні насадження займають
відповідно 43,7%, твердолистяні – 43,9, м’яколистяні – 11,7, інші деревні
породи – 0,4 та чагарники 0,3% [2]. На території України створено майже 3 тис.
об’єктів природно-заповідного фонду, на які припадає близько 1 млн га. У його
структурі є 6 природних заповідників, 4 національн і природні парки, 1217
заказників, 32 ландшафтних регіональних парк и, 45 пам’яток садово-паркового
мистецтва, 524 заповідних урочищ а [3].
Економічне значення лісу полягає в тому, що він є джерелом деревини,
яка використовується в усіх галузях народного господарства. Деревина –
цінний економічний ресурс з надзвичайною різном анітністю застосування,
незважаючи на появу низки замінників. Щорічна потреба в деревині в Україні
становить близько 13 млн м 3 у перерахунку на круглі лісоматеріали. При
збільшенні цього показника необхідно розширювати площу лісів, підвищувати
їхню якість і продуктивність, раціонально використовувати деревину, щоб було
можливо задовольняти потреби людини в майбутньому. Ліс також є домівкою
птахів і звірів, джерелом лісових плодів, ягід і лікарських рослин та
невід’ємною складовою біосфери. Ліси України поді ляють за такими ознаками,
як розташування і функції, котрі вони виконують відповідно до свого
народногосподарського значення.
Багатофункціональну роль у національному господарстві відіграють
лісові ресурси. Вони не тільки використовуються для виробництва
матеріальних благ, але й виконують комплекс природних функцій щодо
Економіка природокористування і охорони довкілля
63
формування середовища: охорон ні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні
та інші, що забезпечують охорону здоров’я людини [ 4].
Лісові ресурси – це продукти лісу, які використовуються аб о можуть бути
використані для задоволення будь -яких потреб суспільства. Вони складаються з
деревних, технічних, харчових, кормових та лікарських ресурсів і, як кожен
ресурс суспільства, повинні мати економічну оцінку й ураховуватись при
визначенні ефективності суспільного виробництва.
В економічній літературі існує багато підходів до економічної оцінки
природних ресурсів. Вихідними даними для цього є матеріали
лісовпорядкування, планові поточні відомості, дані земельного і водного
кадастрів, комплекс спеціально розроблених оціночних нормативів і довідков а
інформація. Поділянкова економічна оцінка лісів здійснюється на основі їх
таксаційної характеристики. Сумарна економічна оцінка лісогосподарських
підприємств і їх підрозділів обчислюється шляхом підсумовув ання
поділянкових оцінок або інтегрується на основі підсумкових даних
інвентаризації лісового фонду.
Під економічною оцінкою лісових земель розуміють їх оцінку в
грошовому виразі як основного засобу виробництва лісового господарства. У
зв’язку з тривалим періодом виробництва в лісовому господарстві й залежно
від мети оцінки вона буває поточною і капіталізованою. Для визначення
порівняльної вартості земель здійснюється їх відносна оцінка у балах. Поточна
визначається середньорічною величиною потенційного еко номічного ефекту в
грошовому виразі, який одержується на цих землях на момент оцінки при
раціональному веденні комплексного лісового господарства. Капіталізована
економічна оцінка лісових земель являє собою підсумовану в часі величину
цього ефекту.
Для одержання економічної оцінки лісових земель попередньо
розраховуються оцінки 1 га в лісах різних категорій захисності з урахуванням
економічного ефекту від використання всього комплексу продукції і
корисностей, які можна одержати на цих землях при її раціональному
застосуванні в лісовому господарстві.
Існуюча нормативна база недо статня для розрахунку величини
потенційного економічного ефекту від усіх корисностей, одержаних при
використанні лісів. Значна їх частина реалізується в інших галузях народного
господарства. Крім цього, на момент оцінки, як правило, невідоме цільове
призначення і характер використання лісових земель на віддалену перспективу.
Ураховуючи найбільш повні й об’єктивні щодо сировинної цінності й те, що
сировина входить до складу оцінок лісів практично всіх категорій захисності,
оцінювання лісових земель може наразі здійснюватися на основі їх сировинної
цінності [5].
Сировинна цінність лісових земель визначається за їх потенційною
продуктивністю, тобто здатністю продукувати максимальну кількіст ь продукції
за умови раціонального ведення лісового господарства. Основними видами
Економіка природокористування і охорони довкілля
64
продукції лісів є деревина, другорядні лісові матеріали (хвоя, п еньки, сучки,
гілки, кора тощо) та продукція побічного користування лісом.
Оскільки виробничі здатності лісов их земель визначаються кліматичними
і ґрунтовими факторами родючості, оцінки диференціюються за природними
(лісорослинними) зонами і типами лісорослинних умов. У зв’язку з
різноманітністю функцій, виконуваних лісом, його оцінка повинна носити
комплексний, інтегрований характер [5].
Потенційна продуктивність лісових земель по деревині визначається за
даними продуктивності еталонних лісонасаджень , а також таблиць ходу росту
деревостанів, складених на лісотопологічній основі [ 6], природної
продуктивності корінних деревостанів, які сформувалися в конкретних типах
лісорослинних умов (складені в УкрНДІЛГА), або нормативів продуктивності
програмних штучних деревостанів [ 7]. При цьому перевага надається тим
еталонам, які найбільш повно відображають продуктивні можли вості лісових
земель і дають змогу врахувати весь об’єм деревини, одержан ої за період
обороту рубки з урахуванням цільового призначення лісів [5].
Потенційний економічний ефект від лісовирощування розраховується як
різниця між оцінкою деревини, котру можна заготовити в еталонному
насадженні у процесі рубок головного користування (РГК) та рубок догляду
(РД) за лісом, і сумою нормативних затрат на лісовирощування за період
обороту рубки. Середньорічна величина потенційного економічного ефекту
(поточна економічна оцінка) визначається як частка між одержаною величиною
і тривалістю періоду обороту рубки [5].
Існують дві концепції економічної оцінки природних ресурсів: затратна,
яка визначається за критерієм витрат на освоєнн я і використання нових
ресурсів, та рентна – за критерієм народногосподарського ефекту (ренти).
Основою багатьох методичних розробок щодо вартісної оцінки лісових
ресурсів є витратна концепція, розроблена академіком С. Г. Струмиліним [8].
Відповідно до неї оцінкою ресурсів можуть бути витрати праці на їх освоєння і
залучення в господарський оборот: чим більші прямі витрати суспільства,
необхідні для використання того або іншого ресурсу, тим він дорожчий [ 9].
Але зазначений підхід має суттєві недоліки: оцін юючи ресурси за
затратами на освоєння найвищі оцінки отримують несприятливі для
використання, найменш цінні за якістю природні ресурси, а також не
враховуються екологічні функції ресурсів.
Більш визнаною є рентна концепція економічної оцінки природних
ресурсів, обґрунтована в наукових працях Н. П. Федоренка [10],
Т. С. Хачатурова [11] та ін., оскільки саме економічний ефект найповн іше
характеризує цінність природних ресурсів для суспільства.
Якісні відмінності природних ресурсів є основою утворення р енти,
економічне підґрунтя існування котрої, як відомо з теорії рентних відносин,
становить монополія держави на експлуатацію кращих за якістю ресурсів.
Праця за однакових технологічних рішень і засобів виробництва в кращих
умовах є більш ефективною. На цій підставі визначається економія праці ,
Економіка природокористування і охорони довкілля
65
максимально допустимі витрати на експлуатацію і відтворення природних
ресурсів щодо індивідуальних витрат, пов’язаних із цими процесами [12].
Якщо розглянути методологію затратної концепції економічної оцінки
природних ресурсів, то вона істотно відрізняється від рентної. Автори першої
[8] вважають, що ресурси природи, які залучаються в господарський обіг,
акумулюють суспільну працю, що переноситься на виробництво продукції .
Проте, згідно із рентною концепцією [10, 11], вартість природних ресурсів не
завжди виявляється на основі витратної. Утворення вартості – це процес,
характерний для продуктів праці, а не природи. Підтвердженням цього є те, що
нерідко більш цінними вважаються ресурси, відтворення та експлуатація яких
не пов’язані з витратами суспільної праці. Тому можливість оцінки природних
ресурсів на основі витратної концепції об межується. Головним недоліком
останньої є те, що вона не враховує якісні показники ресурсів, які впливають на
продуктивну силу праці й ефективність виробництва. Однак витрати, що
відображають затрати живої й уречевленої праці на освоєння (відтворення)
природних ресурсів, є реальними. Вони входять до сукупних витрат, тобто
беруть участь в утворенні вартості, що призводить до необхідності їх обліку.
Зараз допускається наявність реальних вартісних відносин і у випадках, коли
відтворення природних ресурсів не пов’язане з витратами людської праці. Тому
їх оцінка має здійснюватись на основі як суспільно необхідних витрат,
пов’язаних з відтворенням ресурсів, так і диференційної ренти. Ці дві оцінки не
протиставляються, а доповнюють одна одну , що є важливою умовою
поліпшення якісних характеристик розрахунків у галузі природокористування
[12].
На сучасному етапі формування народногосподарського комплексу, що
характеризується пошуком шляхів прискорення соціально -економічного
розвитку, важливого значення набуває рентна концепція економічної оцінки
(грошової) природних ресурсів.
Зазначені методологічні підходи застосовуються також для оцінок
лісових ресурсів, що відіграють роль засобів і предметів праці. При цьому
лісова рента розраховується як різниця між цінністю кінцевої продукції
лісовирощування, що встановлюється величиною граничнодопустимих витрат
на приріст її виробництва (замикаючих затрат) , та індивідуальними зведеними
витратами на відновлення й експлуатацію лісу. До о держаної величини
додається не лише диференційна рента І (за якістю і місце розташуванням), але
й диференційна рента ІІ, що відображає ефективність додаткових витрат на
відтворення, охорону й експлуатацію лісових ресурсів. У всіх випадках
розглядаються альтернативні варіанти лісогосподарських заходів щодо
використання і відтворення лісових насаджень певної ділянки лісу. Метод
лісовирощування і лісоексплуатації вибирається згідно з його
народногосподарською ефективністю. Таким чином, економічна оцінка лісови х
ресурсів, відображаючи приріст ефекту від їх використання, в остаточному
підсумку дорівнює додатковим витратам, які вкладаються для відшкодування
ресурсів, замість тих, що вилучаються в результаті експлуатації. Додаткову
Економіка природокористування і охорони довкілля
66
оцінку при цьому одержують не всі ресурси лісу, а тільки невелика їх кількість,
яка визначається потребами суспільства. Показником суспільної корисності
лісових ресурсів є капіталізована рента, що встановлюється для кращої їх
частини. Чим менше ресурсів лісу, тим більший економічний ефект від
підвищення їх виробництва або поліпшення якості. Наявність товарно -
грошових відносин є вартісною формою утворення диференційної ренти [ 12].
Урахування споживчих властивостей природних ресурсів передбачає
результатний підхід. Результатна оцінка визначається величиною економічного
ефекту від використання природного блага або витратами його економічного
заміщення [13]. Цей підхід не враховує фактор часу, тобто потенціальні
результати, необхідні при перспективн ому плануванні природовикористання.
Одним із методів визначення сумарної економічної оцінки екосистем, їх
функцій, товарів і послуг є розрахун ок загальної економічної цінності , що
інтегрує чотири складові: пряму і непряму вартість використання, вартість
відкладеної альтернативи та існування.
Стосовно лісів ця концепція на теоретичному рівні достатньо відображає
їх багатофункціональність, а також різноманіття корисностей, причому не
тільки сьогодні, але й у майбутньому [1].
Пряма вартість використання лісу досить добре піддається економічному
виміру на ринках (обсяги продукції, робіт і послуг лісового господарства).
Непряма вартість складається з оцінки екологічних функцій: зв’язування
вуглекислого газу, водо- й кліматорегулюючі функції, асиміляційний потенціал
лісових екосистем.
Вартість відкладеної альтернативи існує в тому випадку, якщо хто сь
готовий платити за ресурси в майбутньому, законсервувавши їх сьогодні, тобто
йдеться про потенційне використання. Така вартість є скорегованою сумою
прямої та непрямої вартості використання [ 1].
Вартість існування відображає бажання платити за збереження ресурсу,
не залучаючи його у виробниче використання (цінність лісу сама п о собі в
теперішній час і для майбутніх поколінь). Кількісне визначення цих вартостей
досить складне і ґрунтується на концепції готовності платити [ 1].
Наведені вартісні оцінки можуть бути реалізовані в систем і економічних
відносин за допомогою наступних механізмів та інструментів: кредитних та
податкових пільг, субсидій, дотацій для збереження лісів, суспільних фондів,
різних цінових механізмів.
Висновки та перспективи подальших досліджень. Розглянувши
найпоширеніші методичні підходи до економічної оцінки лісових ресурсів ,
можна зробити наступні висновки:
лісові ресурси – це продукти лісу, які використовуються або можуть
бути використані для задоволення будь -яких потреб суспільства. Вони повинні
мати економічну оцінку і враховуватись при визначенні ефективності
суспільного виробництва;
Економіка природокористування і охорони довкілля
67
розрізняють затратну і рентну концепції економічної оцінки
природних ресурсів, які доповнюють одна одну, але більш важливого значення
набуває рентна оцінка;
урахування споживчих властивостей природних ресурсів передбачає
результатний підхід до їх оцінки;
як правило, оцінка лісових ресурсів носить комплексний, інтегрований
характер. Відносну оцінку здійснюють для визначення порівняльної вартості
лісових земель, яка може здійснюват ися на основі їх сировинної цінності;
під економічною оцінкою лісових земель розуміють її грошовий вираз.
Залежно від мети оцінки, вона буває поточною і капіталізованою, а також
поділянковою і сумарною;
визначення сумарної економічної оцінки екосистем, їх функцій,
товарів і послуг передбачає метод розрахунку загальної економічної цінності.
Загалом досі не сформульована єдина концепція економічної оцінки
лісових ресурсів. Для отримання найбільш повної та реальної оцінки необхідно
застосовувати різні підходи, що в комплексі сприятимуть досягненню бажаного
результату.
Література
1. Бобылев С. Н. Экономика природопользования / С. Н. Бобылев А. Ш. Ходжаев. –
М.: ИНФРА-М, 2008. – 501 с.
2. Довідник з лісового фонду України за матеріалами державного обліку лісів
станом на 01.01.2011р. За матеріалами державного агентства лісових ресурсів України ВО
«Укрдержліспроект». – Ірпінь, 2012 р. – С. 121.
3. Перебора С. В. Народногосподарське та економічне значення лісів України /
С. В. Перебора // Науковий вісник. – 2006. – Вип. 16.7. – С. 218–221.
4. Лебедевич С. І. Методологічні основи формування екологічного менеджменту і
екоаудиту в лісовиробничому комплексі України: [монографія] / С. І. Лебедевич. – Л.:
Камула, 2005. – 256 с.
5. Дубас Р. Г. Методичні підходи еколого -економічної оцінки лісових ресурсів
[Електронний ресурс] / Р. Г. Дубас // Ефективна економіка: елект. наук. фах. вид. – Режим
доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/index.php?operation=1&iid=76 1.
6. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии. –
К.: Урожай, 1987. – 560 с.
7. Строчинский А. А. Модели роста и продуктивность оптимальных древостоев /
А. А. Строчинский, А. З. Швиденко, П. И. Лакида . – К.: УСХА, 1992. – 145 с.
8. Струмилин С. Г. О цене «даровых благ» природы / С. Г. Струмилин // Вопросы
экономики. – 1967. – № 8. – С. 60–72.
9. Шимова О. С. Экономика природопользования / О. С. Шимова, Н. К. Соколовский.
– М.: ИНФРА-М, 2005. – 377 с.
10. Федоренко Н. П. Природопользование в системе социалистического производства
/ Н. П. Федоренко. – М.: Наука, 1979. – 40 с.
11. Хачатуров Т. С. Об экономической оценке природных ресурсов / Т. С. Хачатуров //
Вопросы экономики. – 1969. – № 1. – С. 5–9.
12. Дворяшина Н. С. Актуальні питання економічної оці нки лісових ресурсів /
Н. С. Дворяшина // Науковий вісник. – 2005. – Вип. 15.4. – С. 223–228.
13. Мельник Л. Г. Основи екології. Екологічна економіка та управління
природокористуванням / Л. Г. Мельник; за заг. ред. д.е.н., проф. Л. Г. Мельника та к.е.н.,
проф. М. К. Шапочки. – Суми: Університетська книга, 2005. – 759 с.
|