Екологічні інновації як визначальний елемент нової моделі природокористування
У статті досліджуються екологічні інновації як стратегічна передумова переходу до нової моделі природокористування. Визначено, що основною метою застосування екоінновацій є зниження негативного впливу діяльності людини на довкілля. Обґрунтовано необхідність упровадження екологічних інновацій з метою...
Gespeichert in:
Datum: | 2013 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України»
2013
|
Schriftenreihe: | Економіка природокористування і охорони довкілля |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166980 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Екологічні інновації як визначальний елемент нової моделі природокористування / Л.М. Горбач // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2013. — С. 89-94. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-166980 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1669802020-03-12T01:25:34Z Екологічні інновації як визначальний елемент нової моделі природокористування Горбач, Л.М. У статті досліджуються екологічні інновації як стратегічна передумова переходу до нової моделі природокористування. Визначено, що основною метою застосування екоінновацій є зниження негативного впливу діяльності людини на довкілля. Обґрунтовано необхідність упровадження екологічних інновацій з метою розв’язання еколого-економічних проблем сучасності. The article deals with ecological innovations as strategic pre-condition of transition to the new model of nature handling. It determines that the primary purpose of application of ecological innovation is a reduction of a negative influence of human activity on the environment. It determines the necessity of introduction of ecological innovations with the purpose of decision of modern ecological-economical problems. The author shows that the «green» econ omy is an alternative direction of the global economy with a new innovative and technological base, which is characterized by a minimal impact on the environment. The article points out that the implementation of the strategy of forming of the environmentally safe social fair economy should be based on the use of innovations. It draws the directions for the formation of a new model of structural transformation of the nature economy. 2013 Article Екологічні інновації як визначальний елемент нової моделі природокористування / Л.М. Горбач // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2013. — С. 89-94. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 1818-4170 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166980 330.341 uk Економіка природокористування і охорони довкілля ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України» |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
description |
У статті досліджуються екологічні інновації як стратегічна передумова переходу до нової моделі природокористування. Визначено, що основною метою застосування екоінновацій є зниження негативного впливу діяльності людини на довкілля. Обґрунтовано необхідність упровадження екологічних інновацій з метою розв’язання еколого-економічних проблем сучасності. |
format |
Article |
author |
Горбач, Л.М. |
spellingShingle |
Горбач, Л.М. Екологічні інновації як визначальний елемент нової моделі природокористування Економіка природокористування і охорони довкілля |
author_facet |
Горбач, Л.М. |
author_sort |
Горбач, Л.М. |
title |
Екологічні інновації як визначальний елемент нової моделі природокористування |
title_short |
Екологічні інновації як визначальний елемент нової моделі природокористування |
title_full |
Екологічні інновації як визначальний елемент нової моделі природокористування |
title_fullStr |
Екологічні інновації як визначальний елемент нової моделі природокористування |
title_full_unstemmed |
Екологічні інновації як визначальний елемент нової моделі природокористування |
title_sort |
екологічні інновації як визначальний елемент нової моделі природокористування |
publisher |
ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України» |
publishDate |
2013 |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166980 |
citation_txt |
Екологічні інновації як визначальний елемент нової моделі природокористування / Л.М. Горбач // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2013. — С. 89-94. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
series |
Економіка природокористування і охорони довкілля |
work_keys_str_mv |
AT gorbačlm ekologíčníínnovacííâkviznačalʹnijelementnovoímodelíprirodokoristuvannâ |
first_indexed |
2025-07-14T23:22:43Z |
last_indexed |
2025-07-14T23:22:43Z |
_version_ |
1837666522546307072 |
fulltext |
Економіка природокористування і охорони довкілля
89
УДК 330.341
Л. М. ГОРБАЧ
Волинський інститут ім. В. Липинського
ЕКОЛОГІЧНІ ІННОВАЦІЇ ЯК ВИЗНАЧАЛЬНИЙ ЕЛЕМЕНТ НОВОЇ
МОДЕЛІ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
У статті досліджуються екологічні інновації як стратегічна передумова переходу
до нової моделі природокористування. Визначено, що основною метою застосування
екоінновацій є зниження негативно го впливу діяльності людини на довкілля. Обґрунтовано
необхідність упровадження екологічних інновацій з метою розв’язання еколого -економічних
проблем сучасності.
Ключові слова: екологічні інновації, еколого -інноваційний розвиток, інноваційна
політика, модель природокористування, «зелена» економіка.
The article deals with ecological innovations as strategic pre-condition of transition to the
new model of nature handling. It determines that the primary purpose of application of ecological
innovation is a reduction of a negative influence of human activity on the environment. It
determines the necessityofintroductionofecologicalinnovationswiththepurposeofdecisionofmodern
ecological-economical problems. The author shows that the «green» economy is an alternative
direction of the global economy with a new innovative and technological base, which is
characterized by a minimal impact on the environment. The article points out that the
implementation of the strategy of forming of the environmentally safe social fai r economy should be
based on the use of innovations. It draws the directions for the formation of a new model of
structural transformation of the nature economy.
Key words: ecological innovations, ecological innovative development, innovative policy,
model of nature handling, green economy.
Постановка проблеми. Розвиток високоефективних технологій нового
покоління, загрози суспільно -політичного характеру, загострення
взаємовідносин суспільства з природою формують принципово нові виклики
щодо стану навколишнього середовища та інтенсивності нег ативних впливів.
Перехід України до сталого розвитку можливий за умови переорієнтації
науково-технологічного прогресу, створення ресурсо-, енерго- і
водозберігаючих технологій. Основним пріоритетом має стати використання
наукоємних технологій із поступовим витісненням ресурсомістких, що при веде
до формування нової моделі розвитку економіки.
Існуючі протиріччя між людством і навколишнім середовищем не мож на
вирішити в межах домінуючої так званої раціональної парадигми.
Альтернативою, яка здатна збагатити еко номічну науку і дати пояснення
багатьом процесам і явищам, має стати економіка з новою інноваційною і
технологічною основою, що характеризується мінімальним впливом на
довкілля. Такою, на думку багатьох сучасних учених, є економіка нового типу –
«зелена».
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Наукові дослідження з
проблем реалізації природоохоронної інноваційної політики у сфері екології
здійснюють відомі вітчизняні вчені О. Веклич, Т. Галушкіна, С. Ілляшенко,
Т. Карпіщенко, О. Лапко, Л. Мельник, О. Прокопенко, С. Харічков, М. Хвесик
та інші.
© Горбач Л. М., 2013
Економіка природокористування і охорони довкілля
90
Разом з тим, незважаючи на численні наукові дослідження, присвячені
аналізу проблем активізації інноваційних процесів в екології, окремі аспекти
потребують подальшого вивчення, зокрема питання використання інновацій у
сфері природокористування і природоохоронної діяльності, механізми
просування новітніх технологій у виробництво та створення передумов
переходу до нової економіки, стимулювання технологічних інновацій.
Мета статті – узагальнення теоретико-методологічних підходів та
обґрунтування сутності екологічних інновацій, а також складових
інноваційного процесу, здатних забезпечити розроблення нової моделі
природокористування.
Виклад основного матеріалу. Економічні негаразди багатьох економік
світу виявили безперспективність існуючої економічної моделі та необхідність
розроблення нової парадигми розвитку. Активізація зусиль із пошуку останньої
обумовила формування засад нового «зеленого» економічного напряму.
За визначенням, наведеним у доповіді ЮНЕП, «зелена» економ іка
підвищує добробут людей, забезпечує соціальну справедливість і одночасно
суттєво знижує ризики для навколишнього середовища та його деградацію [1].
У цьому контексті російський учений Т. В. Захарова зазначає, що
планетарний перехід до «зеленої» економі ки має ґрунтуватися на забезпеченні
синергізму між трьома основними рівнями розвитку – економічним зростанням,
соціальним добробутом, охороною довкілля і здоров’ям людей [2].
Концепція «зеленої» економіки є альтернативним напрям ом розвитку і
жодним чином не замінює концепцію сталого розвитку. Разом з тим нині
наголошується, що досягнення сталості значною мірою залежить від так
званого позеленіння економіки. Інакше кажучи, ст оїть завдання переходу до
сталого розвитку на основі втілення принципів «зеленої» ек ономіки,
задекларованої на конференції «Ріо + 20» (червень 2012 р.) і пов’язаної із
застосуванням технологічних інновацій.
Упровадження нових підходів у галузі природокористування ґрунтується
на використанні новітніх технологій та результатів науково -технічного
прогресу.
У науковій літературі до екотехнологій відносять безпечне поводження з
радіоактивними відходами і відпрацьованим ядерним паливом, нові і відновні
джерела енергії, переробку й утилізацію техногенних утворень і відходів,
зниження ризику та наслідків природних і техногенних катастроф тощо.
Між тим, учені, зазвичай, оперують поняттями екотехнології, зелені,
чисті, екоефективні технології , тобто такі, що не наносять або знижують
збитки, нанесені довкіллю.
За оцінками експертів ЮНЕП, інвестуванн я в «озеленення» лише на 2%
світового ВВП (1,3 трлн дол. США) щорічно протягом 2011 –2050 рр. не
знизить темпів економічного зростання й одночасно сприятиме мінімізації
ризиків, пов’язаних зі зміною клімату, дефіцитом ресурсів і втратою
екосистемних послуг [1, c. 24].
Як зазначають Н. В. Пахомова, К. К. Ріхтер і Г. Б. Малишков, формування
«зеленої» економіки передбачає модернізацію виробничо -технологічного
Економіка природокористування і охорони довкілля
91
апарату в більшості галузей, є потужним стимулом розгортання в різних сферах
інноваційних процесів [3].
Зауважимо, що нині в наукових колах активно обговорюється інша
модель розвитку – «синя» економіка, яка спроможна ефекти вно, без надмірної
експлуатації використовувати природні ресурси. Головний її ідеолог Гюнтер
Паулі переконаний, що принципи «синьої» економіки спрямовані на
задоволення основних потреб людства за допомогою використання технологій,
які нам підказує власне природа.
До важливих інструментів, що активізують і «зелене», і «синє» зростання
економіки, відносяться екоінновації. Вони визначаються як процес розробки і
комерціалізації нових шляхів вирішення екологічних проблем через
технологічні покращення, охоплюючи продуктові, процесорні, організаційні і
маркетингові вдосконалення [3]. Йдеться про нові технології, спрямовані на
мінімальний вплив на довкілля та попередження дисбалансу в екосистемах без
підвищення рівня його забруднення.
Проаналізовані дослідження науковців стосовно визначення сутності
екологічних інновацій свідчать, що нині цей термін розуміють досить широко і
він має різне змістове наповнення. Існуючі підходи близькі за своїм змістом до
інновацій, але мають екологічну спрямованість.
У науковій літературі екоінновації трактуються як «результат творчої
діяльності, спрямованої на розробку, створення і впровадження нововведень у
вигляді нової продукції, технології, методу, форми організації виробництва
тощо, які мають прямий або непрямий вплив на зниження екодеструктивного
впливу виробництва і споживання на навколишнє середовище і сприяють
вирішенню екологічних проблем» [4, c. 38].
О. Лапко під екоінноваціями розуміє нові товари та послуги, технології,
способи організації виробництва, що забезпеч ують еколого-економічну
рівновагу між економічним розвитком та захистом навколишнього середовища
[5, с. 69].
Зважаючи на всі наведені у фаховій літературі підходи до визначення
сутності поняття екологічні інновації, вважаємо, що екологічні нововведення
(інновації в галузі природокористування) – це сукупність прогресивних
техніко-технологічних змін у виробництві, які обумовлюють перехід на нові
екологічні технології з метою зменшення тиску на довкілля , відновлення
екологічної рівноваги і підвищення самовідновлюваної здатності екосистем.
Інакше кажучи, екологічні інновації – це прогресивний процес
упровадження нових ідей, у результаті чого розробляються і впроваджуються
екологічно чисті природоохоронні технології, а також відбуваються структурні
зрушення в економіці загалом та економічн е зростання.
Аналіз існуючих визначень екологічних інновацій д ає змогу не тільки
широко охопити різні аспекти екоінн оваційної діяльності, а й здійснити
класифікацію різних типів інновацій. Найбільш поширеною є класифікація,
згідно з якою, залежно від сфер реалізації виділяють технічні (технологічні) ,
організаційні, економічні і соціальні, від значимості в економічному р озвитку –
базисні, поліпшуючі та псевдоінновації [6].
Економіка природокористування і охорони довкілля
92
Зауважимо, що технологічні інновації в нових індустріальних країнах
трактуються по-іншому, ніж у нас, зокрема до них відносяться не тільки
високотехнологічні галузі, продукти й послуги, а й удосконален ня традиційних
«середніх» технологій, організаційні та економічні інновації, які дають змогу
виробляти дешевші товари, створювати нові виробництва.
Безперечно, екологічні інновації, як і будь -які інші, передбачають зміни в
техніці, технології, управлінні, правовій системі з тією лише різницею, що їх
результати спрямовані на попередження і зменшення негативного впливу на
довкілля. Як правило, до екоінновацій належать розробка і застосування
ресурсозберігаючих технологій, створення екологічно чистих продуктів ,
упровадження нових способів організації виробництва (екоменеджмент,
екомаркетинг).
Отже, підсумовуючи, можна стверджувати, що на сучасному етапі
розвитку економіки формування нової моделі природокористування
ґрунтуватиметься на інноваційній основі.
На жаль, доводиться констатувати, що процес упровадження інновацій у
виробництво в Україні відбувається повільно та в не значних масштабах.
За даними Держслужби статистики України [7], кількість упроваджених
нових технологічних процесів 2010 ро ку становила 2 043, що на 150 більше
порівняно з 2009 роком, а 2011 ро ку – 2 510, або на 467 більше порівняно з
попереднім. Однак 2010 року відбулося зменшення чисельності реалізованих
маловідходних і ресурсозберігаючих процесів на 36% порівняно з 2009 -м, а
2011-го – збільшення на 8% проти 2010 року (рис. 1).
606 645 690
424
634 680 753
479 517
1727 1808
1419
1647
1893
2043
2510
1482
1145
0
200
400
600
800
1000
1200
1400
1600
1800
2000
2200
2400
2600
2800
3000
2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011
ресурсозбегігаючі і маловідходні процеси
нові технологічні процеси
Рис. 1. Кількість упроваджених технологічних процесів по роках, од.
У 2011 році інноваційною діяльністю у промисловості займалися 1679
підприємств, або 16,2% загальної кількості обстежених , проти 1462 і 13,8%
Економіка природокористування і охорони довкілля
93
відповідно попереднього року. Порівняно з 2010 роком кількість інноваційно
активних підприємств збільшилася на 110 , або 1 327 проти 1 217 у 2010 році.
Нові технологічні процеси 2011 р. впроваджували 605 підприємств, серед
них 240 – екологічні інновації. Загалом спостерігалася позитивна тенденція їх
збільшення за 2008–2009 роки.
Результати виконаного аналізу свідчать про низький еколого-
інноваційний розвиток вітчизняної економіки. Незначною залишається частка
інноваційних підприємств, яка 2011 р. становила 16,2% від загального обсягу.
Серед 1 327 підприємств, які впроваджували інновації, лише 18,1% припадало
на екологічні (для порівняння: частка підприємств, що займаються еколого -
інноваційною діяльністю в розвинених країнах, становить близько 70–80%).
Динаміка пред’явлених екологічних платежів (рис. 2) демонструє
незацікавленість підприємств витрачати кошти на техніко -технологічне
переоснащення існуючих виробництв, упровадження енерго- і
ресурсозберігаючих технологій [7]. Підприємствам вигідніше сплачувати
невеликі штрафи за значні збитки, які вони завдають навколишньому
середовищу.
272,2 379,8
871,4 980,3 1071,4
1209,6
1508,7
1843,9
339,9
0
500
1000
1500
2000
2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011
Рис. 2. Динаміка пред’явлених екологічних платежів по роках, млн грн
Вирішення цих проблем потребує активного державного втручання в
ініціювання еколого-інноваційних перетворень. Зокрема, необхідн о сформувати
механізм стимулювання природокористування на інноваційній основі , що
сприятиме створенню нових екологічно чистих технологій.
Одним із напрямів стимулювання інноваційно орієнтованого
природокористування є екологічна реструктуризація національної економіки
шляхом удосконалення техніко-технологічних процесів, упровадження
принципово нових екологобезпечних засобів виробництва, застосування
прогресивних способів і методів очищення виробничих відходів.
Інноваційна трансформація природокористування визначається
пріоритетним напрямами, які вважаються факторами його нової моделі. Це
насамперед нові продукти, технології та способи організації виробництва, що
забезпечують охорону довкілля (виготовлення, установку й експлуатацію
природоохоронних (очисних) споруд; розробку і впровадження екологічно
Економіка природокористування і охорони довкілля
94
чистих технологій; переробку, транспортування й поховання відходів, торгівлю
екологічними технологіями тощо .
Висновки та перспективи подальших досліджень . Інноваційність у
сфері екології має ґрунтуватися на розробці й використанні ефективних
екологічно чистих безвідходних та маловідходних технологій, які сприяють
зменшенню обсягів розсіюваних відходів та споживання первинних природних
матеріальних ресурсів.
Серед нових моделей подальшого економічного розвитку виділяють
«зелену» економіку, що орієнтована на економічне зростання, піднесення
добробуту суспільства і соціальних гарантій та одночасне зниження
екологічних ризиків.
Перехід до «зеленої» економіки передба чає трансформацію і
модернізацію економічної галузі, формування нової моделі
природокористування на інноваційній і технологічній основі, важливою
ознакою якої буде мінімальний вплив на навколишнє середовище.
Разом з тим інноваційні механізми та підтримка п риватного бізнесу
здатні забезпечити сталий розвиток за допомогою реалізації принципів
«синьої» економіки.
На основі проведеного дослідження визначено пріоритетні напрями
реалізації нової моделі природокористування: упровадження новітніх зелених
(ресурсоефективних та чистіших) технологій, торгівл ю екологічною
продукцією, мінімізацію використання невідновлюваних природних ресурсів,
оздоровлення навколишнього середовища за допомогою екологічно чистих
технологій, високотехнологічних стратегій захисту клімату та ефективного
використання ресурсів тощо.
Література
1. Навстречу «зеленой» экономике: пути к устойчивому развитию и искоренению
бедности. Обобщающий доклад для представителей властных структур [Электронный
ресурс]. – ЮНЕП, 2011. – Режим доступа: http://www.unep.org/greeneconomy/Portals/88/
documents/ger/GERsynthesis_ru.pdf .
2. Захарова Т. В. «Зеленая экономика» как новый курс развития: глобальный и
региональный аспекты / Т. В. Захарова // Вестник Томского государственного
университета. – 2011. – № 4 (16). – С. 31. – (Серия «Экономика»).
3. Пахомова Н. В. Структурные преобразования в условиях формирования «зеленой»
экономики: вызовы для российского государства и бизнеса / Н. В. Пахомова, К. К. Рихтер,
Г. Б. Малышков // Проблемы современной экономики. – 2012. – № 3 (43). – С. 7–15.
4. Карпіщенко Т. О. Науково -методичні основи удосконалення економічного
механізму розвитку еколого -інноваційної діяльності /Т. О. Карпіщенко, О. І. Карпіщенко,
К. В. Ілляшенко // Механізм регулювання економіки, економіка природокористування та
організація виробництва. – 2002. – № 1–2. – С. 46–54.
5. Лапко О. Екологічний фактор в інноваційній діяльності / О. Лапко // Економіка
України. – 1998. – №8. – С. 69.
6. Карпищенко Т. А. Экономический механизм инноваций экологической
направленности: дис… кандидата экон. наук: 08.08.01 / Т. А. Карпищенко. – Сумы, 2000. –
219 с.
7. Офіційний сайт Державного комітету статистики України [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua.
|