Михайло Сікорський та Тамара Мовша – будівничі першого в Україні Музею трипільської культури

У статті аналізуються історія та етапи створення першого в Україні Музею трипільської культури, принципи його структури та функціонування. Висвітлюється роль М.І. Сікорського та Т.Г. Мовші у побудові музейної експозиції, яка презентує культуру ранніх землеробів....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2013
Hauptverfasser:	Тетеря, Д., Білоусько, В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут історії України НАН України 2013
Schriftenreihe:	Краєзнавство
Schlagworte:	До 90-річчя з дня народження музейника Михайла Сікорського
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166997
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Михайло Сікорський та Тамара Мовша – будівничі першого в Україні Музею трипільської культури / Д. Тетеря, В. Білоусько // Краєзнавство. — 2013. — № 4. — С. 123-128. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-166997
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1669972020-03-14T01:25:50Z Михайло Сікорський та Тамара Мовша – будівничі першого в Україні Музею трипільської культури Тетеря, Д. Білоусько, В. До 90-річчя з дня народження музейника Михайла Сікорського У статті аналізуються історія та етапи створення першого в Україні Музею трипільської культури, принципи його структури та функціонування. Висвітлюється роль М.І. Сікорського та Т.Г. Мовші у побудові музейної експозиції, яка презентує культуру ранніх землеробів. В статье рассматриваются история и этапы создания первого в Украине Музея трипольской культуры, принципы его структуры и деятельности. Показана роль М.И. Сикорского и Т.Г. Мовши в создании музейной экспозиции, которая представляет культуру древних земледельцев. History and stages of the creation of the first museum of Tripillian culture in Ukraine, principles of its structure and functioning are analyzed in this article. The role of M.I. Sikorskyi and T. Movsha in the creation of museum exhibition that associated with the culture of early farmers is highlighted. 2013 Article Михайло Сікорський та Тамара Мовша – будівничі першого в Україні Музею трипільської культури / Д. Тетеря, В. Білоусько // Краєзнавство. — 2013. — № 4. — С. 123-128. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166997 069.4/.5 uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	До 90-річчя з дня народження музейника Михайла Сікорського До 90-річчя з дня народження музейника Михайла Сікорського
spellingShingle	До 90-річчя з дня народження музейника Михайла Сікорського До 90-річчя з дня народження музейника Михайла Сікорського Тетеря, Д. Білоусько, В. Михайло Сікорський та Тамара Мовша – будівничі першого в Україні Музею трипільської культури Краєзнавство
description	У статті аналізуються історія та етапи створення першого в Україні Музею трипільської культури, принципи його структури та функціонування. Висвітлюється роль М.І. Сікорського та Т.Г. Мовші у побудові музейної експозиції, яка презентує культуру ранніх землеробів.
format	Article
author	Тетеря, Д. Білоусько, В.
author_facet	Тетеря, Д. Білоусько, В.
author_sort	Тетеря, Д.
title	Михайло Сікорський та Тамара Мовша – будівничі першого в Україні Музею трипільської культури
title_short	Михайло Сікорський та Тамара Мовша – будівничі першого в Україні Музею трипільської культури
title_full	Михайло Сікорський та Тамара Мовша – будівничі першого в Україні Музею трипільської культури
title_fullStr	Михайло Сікорський та Тамара Мовша – будівничі першого в Україні Музею трипільської культури
title_full_unstemmed	Михайло Сікорський та Тамара Мовша – будівничі першого в Україні Музею трипільської культури
title_sort	михайло сікорський та тамара мовша – будівничі першого в україні музею трипільської культури
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2013
topic_facet	До 90-річчя з дня народження музейника Михайла Сікорського
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166997
citation_txt	Михайло Сікорський та Тамара Мовша – будівничі першого в Україні Музею трипільської культури / Д. Тетеря, В. Білоусько // Краєзнавство. — 2013. — № 4. — С. 123-128. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.
series	Краєзнавство
work_keys_str_mv	AT teterâd mihajlosíkorsʹkijtatamaramovšabudívničíperšogovukraínímuzeûtripílʹsʹkoíkulʹturi AT bílousʹkov mihajlosíkorsʹkijtatamaramovšabudívničíperšogovukraínímuzeûtripílʹsʹkoíkulʹturi
first_indexed	2025-07-14T23:28:33Z
last_indexed	2025-07-14T23:28:33Z
_version_	1837666907897987072
fulltext	123 УДК 069.4/.5 Дмитро Тетеря, Валентина Білоусько (м. Переяслав-Хмельницький) Михайло Сікорський та Тамара Мовша – будівничі першого в Україні Музею трипільської культури У статті аналізуються історія та етапи створення першого в Україні Музею трипіль- ської культури, принципи його структури та функціонування. Висвітлюється роль М.І. Сікорського та Т.Г. Мовші у побудові музейної експозиції, яка презентує культуру ранніх землеробів. Ключові слова: трипільська культура, музей, музейна експозиція, будівничі. Сьогодні м. Переяслав-Хмельницький зна- ний в Україні та за її межами як музейний центр. Фундатором переяславських музеїв є Герой України, патріарх музейної справи Ми- хайло Іванович Сікорський, якому цього року виповнилося б 90 років. Чис- ленні та різнопланові музеї Пе- реяслава-Хмельницького роз- повідають про історію України та Переяславської землі з най- давніших часів до сьогодення. Най давніші періоди презенту- ють експозиції Археологічного музею, Музею архітектури давньоруського Переяслава та Музею трипільської культури. У створенні музейних екс- позицій Михайлу Івановичу допомагала значна когорта зна- них музейників, вчених, крає з- навців, жителів міста. До цих сподвижників належить і Тама - ра Григорівна Мовша – архео- лог, музеєзнавець, лауреат пре- мії імені Вікентія Хвой ки. Саме вона та М.І. Сікорський стали ініціаторами створення пер шо - го в Україні Музею трипіль ської культури, який функці онує нині в складі Національ ного істо- рико-етнографічного заповід- ника «Переяслав». Трипільська культура, що побутувала з кінця VІ до початку ІІІ тис. до н.е., займає особливе місце у історії Східної Європи. Першовідкривачем культури є відомий дослід- ник-археолог Вікентій Хвойка. Назву вона отри- мала від с. Трипілля на Київщині, в околицях якого ним у 1896-1897 рр. були проведені ар- хеологічні розкопки та виявлені старожитності пов’язані з цим давнім народом. Про історію від- криття цієї самобутньої культури, господарство, побут, сакральні вірування давніх племен і розповідає експозиція Музею трипіль- ської культури. Його відкриття у м. Переяславі-Хмельниць- кому відбулося 20 вересня 2003 р. Ідею про створення музейної експозиції М.І. Сі- корський та Т.Г. Мовша, як активісти Українського това- риства охорони пам’яток істо- рії та культури, висловили ще на початку 90-х рр. ХХ ст. Їх активно підтримала голова Президії Київської обласної організації УТОПІК Н.І. Була- євська та краєзнавець, пись- менник В.Г. Дрозд [15, с. 181]. Ініціаторів створення му - зею, М. Сікорського та Т. Мов - шу, об’єднувало, в першу чер - гу те, що вони все своє життя віддавали науковому пошуку, музейній справі. Вони намага- лися не тільки вивчати, від- кривати нові сторінки історії, а й передавати ці знання у до- ступній формі сучасникам та майбутнім поколінням через призму музейної експозиції. М.І. Сікорський зазначав: «Музей – геніальне винайдення і неоціненне надбання людства, без якого неможливо уявити собі Сікорський М.І. на подвір’ї Музею трипільської культури ( 2007 р.) світової культури. Важливе місце в цьому на- дбанні займають речові, документальні першод- жерела відомостей про тисячі й тисячі подій, іс- торій; людей в яких втілилися провідні ідеї минулого і сучасності, колективний геній наро- дів, їх слава і гордість» [13, c. 11]. Доля звела цих двох людей у 70-ті роки ХХ ст. Михайло Іванович, у пошуках втілення нових ідей по музейному будівництву, часто відвідував Інститут археології АН України, де й познайо- мився з уже знаним на той час дослідником ран- ньоземлеробських племен Т.Г. Мовшею. У 1962- 1980 рр. Тамара Григорівна досліджувала різночасові трипільські поселення біля с. Жва- нець (Хмельницька область), де в урочищах Щовб та Лиса Гора були виявлені унікальні ар- хеологічні об’єкти: оборонний вал і рови одного з найдавніших городищ Європи та комплекс гон- чарних горнів трипільського часу, відкривши цим один з перших виробничих гончарних цен- трів енеоліту [8, c. 233-234]. Ці відкриття стали справжніми науковими сенсаціями. У 1974 р. в експедицію до Т.Г. Мовші на археологічні розкопки було направлено праців- ників Заповідника Г.М. Бузян, В.І. Слюсара, В.Ф. Воловика, І.І. Нестеренка, які активно включилися в дослідження давньої історії три- пільських племен. Один із об’єктів знайдених на поселенні Жванець – рештки гончарної печі – було перевезено до м. Переяслава-Хмельниць- кого і встановлено в експозиції археологічного розділу Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини. Тут також було зроблено реконструкцію трипільської площадки, за матеріалами розкопок одного із жител. Та на цьому інтерес до такої яскравої, само- бутньої трипільської культури не припинився. Як наслідок була висловлена думка про ство- рення музейної експозиції, яка б висвітлювала історію раньоземлеробських племен. Наукове обґрунтування та структуру Музею трипільської культури М.І. Сікорський та Т.Г. Мовша пред- ставили на Всеукраїнській науковій конференції з історичного краєзнавства, що проходила у Кам’янці-Подільському у жовтні 1991 р. [14]. Новостворений музей планувався одним із складових об’єктів туристичного маршруту (своєрідне «археологічне кільце Наддніпрян- щини»), куди мали увійти майбутні музеї та музейні комплекси в сс. Трипілля, Халеп’я, Ви- тачів, Ржищів, Черняхів, а також існуючі експо- зиції Канева та Переяслава-Хмельницького. За рекомендацією Т.Г. Мовші експозицію Музею трипільської культури було вирішено створити у с. Халеп’я Обухівського р-ну Київської об- ласті. Тут у 1930-х роках відбувалися розкопки двох поселень, досліджуваних у свій час ще В.В. Хвойкою, – Коломийщина І та Коломийщина ІІ. Внаслідок розкопок Трипільської експедиції (1934-1939 рр.) поселення стали еталонними для подальшого вивчення культури давнього народу. Нова застосована Трипільською експедицією методика розкопок великими площами дала змогу на трипільському поселенні в ур. Коло- мийщина І дослідити на площі 13000 кв. метрів рештки 39 жител та прослідкувати структуру за- будови давнього поселення – житла на посе- ленні розміщувалися двома концентричними ко- лами [12, c. 26-27]. За ініціативи М.І. Сікорського та Т.Г. Мовші у 1992 р. було організовано експедицію Заповід- ника під керівництвом Г.М. Бузян, яка дослідила рештки житла на поселенні Коломийщина ІІ, а матеріали з розкопок поповнили трипільську ко- лекцію знахідок із цього регіону [6]. До ви- вчення пам’яток Дніпровського Правобережжя долучилось багато дослідників, які внесли знач- ний вклад у вивчення трипільських поселень на цій території: М. Макаренко, В. Козловська, С. Магура, Т. Пассек, Є. Кричевський, В. Петров, 4’2013Дмитро Тетеря, Валентина Білоусько 124 К Р А Є З Н А В С Т В О Справа наліво: Якименко І.П., голова м. Переяслава-Хмельницького (2006-2010 рр.), Сікорський М.І., Кірієнко В.І. в Музеї трипільської культури (2006 р.) Михайло Сікорський та Тамара Мовша – будівничі першого в Україні Музею трипільської культури 125 М. Макаревич, Т. Білановська, В. Ільїнська, С. Бібіков, Т. Мовша, М. Шмаглій, С. Рижов, М. Відейко та ін. [4, c. 9]. З липня 1990 р. Тамара Григорівна була зара- хована до штату Переяслав-Хмельницького дер- жавного історико-культурного заповідника, а із 31 січня 1991 р. призначена завідувачкою його нового науково-дослідного відділу – Музей три- пільської культури. У с. Халеп’я було відряд- жено фотографа Заповідника В.Ф. Воловика та завідувача відділом народних музеїв В.П. Ми- роненко для фіксації краєвидів на місцях розко- пок трипільських поселень та для збору експо- натів. Ознайомилися з місцевістю й київські художники, яким замовили картини-рекон- струкції господарських занять і побуту трипіль- ців та портрети визначних дослідників Трипілля. Ідею створення таких художніх робіт подала Т.Г. Мовша. Вона розробила теми сюжетів, ви- значила перелік учених-археологів, консульту- вала художників – В. Мищенко, О.Г. Карнаухову, В.В. Босенко, В.І. Васянович, також активно збирала матеріали в архівах Інституту археоло- гії Академії наук України, листувалася зі своїми колегами, збирала спогади місцевих жителів, які ще пам’ятали довоєнні розкопки. Музей у с. Халеп’є було відкрито в серпні 1992 року. Згодом, у зв’язку з економічними труднощами, музейну експозицію в 1999 р. було вирішено перенести до м. Переяслава-Хмель- ницького. Ухвалення такого рішення опиралося на відкриття на Переяславщині протягом 1994- 2000 рр. археологічною експедицією Переяс- лавського заповідника під керівництвом Г.М. Бузян ряду поселень трипільської культури. Зокрема, поблизу міста, в ур. Ялова Долина, біля сіл Веселе (піщаний кар’єр), Циблі (ур. Узвіз), Гребля [1, с. 70-73]. Фактично була відкрита нова локальна група трипільського населення на Лівобережжі Дніпра і, таким чином, ця терито- рія з повним правом включена до основного ре- гіону розповсюдження Трипілля. Представ- ницькі археологічні колекції з місцевих пам’яток та з пам’яток багатьох районів України дали змогу значно розширити та вдосконалити екс- позицію. Масштабні археологічні розкопки про- тягом кількох польових сезонів було проведено на поселенні Крутуха-Жолоб на західній околиці Переяслава-Хмельницького [3, с. 16-18], відкри- тому в 1969 р. археологічною експедицією ІА АН України очолюваної В. Круцом [7] та поблизу с. Циблі (ур. Узвіз) [2]. У результаті цих Т.Г. Мовша на розкопках поселення Солончени (1959 р.) Т.Г. Мовша на розкопках Мізинської пізньопалеолітичної стоянки. (1955 р.) 4’2013Дмитро Тетеря, Валентина Білоусько 126 К Р А Є З Н А В С Т В О робіт вивчено залишки п’яти наземних жител на першому та решток одного – на другому посе- ленні [5]. Проведені дослідження дали змогу встановити розміри поселень, їх планіграфію, характер культурного шару та зібрати значну кількість речових матеріалів. Вагому допомогу у формуванні трипільської збірки Заповідника надали співробітники Інсти- туту археології Академії наук України, колеги із інших музеїв: М.М. Шмаглій (поселення Ко- новка), Л.Ю. Поліщук із Одеського археологіч- ного музею (поселення Черкасів Сад), В.О. Ко- саківський із Вінниці (поселення Чечельник), О.О. Якубенко (Київ, НМІУ), В. Захарьєв із Хмельницького, який передав частину матеріа- лів своїх розвідок, А.П. Савчук (матеріали Ліво- бережжя Дніпра) та ін. У 2000 р. археологи Заповідника приступили до побудови нової експозиції. Наукова концеп- ція музею була вдосконалена Т.Г. Мовшею, а структура та тематико-експозиційний план були розширені і значно доповнені завідувачкою археологічного відділу Г.М. Бузян. В побудові експозиції взяли участь науковці Г.М. Бузян, Д.А. Тетеря, М.Т. Товкайло, М.В. Роздобудько, В.М. Білоусько, реставратор Д.І. Нечипоренко. У новоствореній експозиції втілений новий підхід до історичного розуміння ролі давньо- землеробського населення у розвитку різних ет- нічних груп на території України у кінці VІ – на початку ІІІ тис. до н.е. Ситуаційним і карди- нальним у ньому на сьогодні є понятійна сис- тема двох надзвичайно яскравих явищ – Три- пілля і Кукутені (ранньоземлеробські племена на території Румунії). У світлі сучасних методо- логічних розробок Трипілля-Кукутені розгляда- ється як спільнота, яка в соціологічному аспекті складається з ряду культур або етнокультурних груп близьких за походженням, що тісно взає- модіють між собою, і є унікальними на рівні племінних структур. Відомі нам джерела несуть інформацію не взагалі про населення Трипілля- Кукутені, а про певний етнос, конкретних людей, що жили в тому чи іншому екологічному середовищі, маючи різні типи економіки, різні зв’язки з чужорідними культурами, що й спро- бували відобразити у експозиції її автори. У три- пільсько-кукутенській спільноті виділяється де- кілька культур або етнокультурних груп, кожна з яких відображає специфічні особливості роз- витку того регіону, який займала, має свої ви- токи, лінії розвитку, свої специфічні культурні традиції, час формування та зникнення з істо- ричної арени [10]. Культури поділяються на ло- кальні групи та типи пам’яток. Такий поділ знайшов своє вирішення у структурі музею. Структурно музей складається з десяти розді- лів та виставки, присвяченої історії досліджень та дослідникам трипільської культури, де окремий розділ присвячено першовідкривачу Трипілля Ві- кентію Хвойці. Представлені матеріали з пам’яток декількох етнокультурних та локальних груп три- пільсько-кукутенської спільності, виділених у свій час Т.Г. Мовшею: петренської, шипе нецької, чечельницької, томашівської, коломийщинської, лукашівської, косенівської, жванецько-бринзен- ської, касперівської [9; 11]. В експозиції музею представлено більше 500 артефактів, які походять з пам’яток більшості регіонів розповсюдження трипільської культури. Вони розповідають про господарство, ремесла, побут та культуру давніх землеробських племен, які проживали на території майже всієї Право- бережної та, частково, Лівобережної України з Бінокле- подібний виріб (ІV тис. до н.е.) Глек (ІV тис. до н.е.) Михайло Сікорський та Тамара Мовша – будівничі першого в Україні Музею трипільської культури 127 кінця VІ до початку ІІІ тис. до н.е. Демонстру- ються рідкісні знахідки з кількох кам’яних майс- терень, виявлених у Подністров’ї на поселеннях Ломачинці, Лоївці, Теремці, Жванець, які висвітлюють процес переробки кременю та ви- готовлення знарядь з нього. Гончарство репре- зентують матеріали унікального комплексу гон- чарних печей та майстерні, досліджених на поселенні у с. Жванець на Хмельниччині. При- вертають увагу предмети ткацького ремесла: ке- рамічні грузила, пряслиця від веретен, відбитки тканин на денцях посудин, кістяні голки та про- колки, які походять з поселень Жванець-Щовб, Грим’ячка, Непоротове, Білий Камінь-Стіна, та відтворення вертикального ткацького верстата найдавнішої конструкції з використанням глиняних важків-відтяжок. Мають особливу наукову цінність та приваблюють своєю оригі- нальністю та художніми якостями антропо- морфні керамічні скульптурки, які носили куль- товий характер і використовувались в магічних обрядах. Про сакральний світ давнього насе- лення України розповідають унікальні культові предмети: біноклеподібний виріб та зооморфна посудина з поселення Косенівка, модельки житла та саночок з поселення Доброводи, реа- лістична антропоморфна пластика з поселень Крутуха-Жолоб та Грим’ячка, фрагмент мо- дельки житла з Добровод, моделька саночок з Юрківки, біноклеподібна та зооморфна посу- дини з Косенівки, кістяна бойова сокира й гли- няні „шаблони” зі Жванця, зерновик з антропо- морфними зображеннями з поселення Гребені тощо. Демонструються рідкісні фотографії роз- копок, зібрані найцікавіші реконструкції вироб- ничих процесів, ремесел, найдавніших верста- тів, виконані в різний час дослідниками. Представлені оригінальні карти розповсюд- ження трипільської та суміжних культур на те- риторії України, виконані Мовшею Т.Г., що до- зволяє уявити масштабно історичну ситуацію в часи становлення суспільств з відтворюючим господарством. Загалом в музеї представлено близько 40 пам’яток трипільської культури різних регіонів України: Подніпров’я (поселення Халеп’я-Ко- ломийщина І та ІІ, Верем’я, Жуківці, Трипілля, Щербанівка, Стритівка, Стайки, Юшки, Черня- хів, Ржищів, Гребені, Переяслав, Комуна, Ве- селе, Гребля, Циблі, Козинці), Побужжя (Че- чельник, Черкасів Сад, Доброводи, Сушківка, Юрківка, Косенівки, Аполянка), Подністров’я (Велика Слобідка, Ломачинці, Лоївці, Міцівці, Коновка, Жванець-Щовб та Лиса Гора, Бакота, Грим’ячка, Непоротове, Великий Жванчик, Мала Кужелівка). Музей як один з науково-дослідних відділів НІЕЗ «Переяслав» проводить експедиційну, вис- тавкову, екскурсійну та краєзнавчу роботу. Що- року до ювілеїв видатних дослідників-археоло- гів влаштовуються виставки – до 85-річчя та 90-річчя з дня народження Т.Г. Мовші, 100-річчя С.М. Бібікова, 110-річчя Т.С. Пассек, виставку та вечір пам’яті до 100- річчя з дня народження українського археолога, поета та політичного діяча О.О. Кандиби (Ольжича). У 2012 р. було проведено музейні читання «Археолог та музе- єзнавець Т.Г. Мовша». Особливою популярністю музейні старожитності користується у школярів та студентів, а також у науковців, які цікавляться проблемами археологічної науки взагалі та три- пільської культури зокрема. Пріоритетними напрямками подальшого удосконалення та розширення експозиції Музею трипільської культури є використання нових ма- теріалів та розробок у галузі трипіллязнавства. Поруч із оригінальними старожитностями дав- ніх землеробів у музейній експозиції чільне місце мають зайняти науково обґрунтовані ре- конструкції, які є досить звичним та поширеним явищем у музейній практиці сьогодення. У пер- спективі планується створення нового розділу присвяченого домобудівництву трипільських племен. Основою для цього мають стати резуль- тати досліджень залишків жител на поселенні Крутуха-Жолоб. На цих матеріалах можливе від- творення в експозиції частини інтер’єру три- пільського житла. На основі нових даних буде розширено розділ про дослідників трипільсько- кукутенської спільності. Основою для напов- нення музейної експозиції та створення нових тем має стати організація та проведення експе- дицією НІЕЗ «Переяслав» нових археологічних розкопок, в першу чергу, на трипільських пам’ятках Переяславського Лівобережжя. Тож завдяки наполегливій, самовідданій пра - ці таких будівничих музеїв як М.І. Сікорський та Т.Г. Мовша з’явився перший в Україні Музей трипільської культури, який разом з іншими му- зеями НІЕЗ «Переяслав» нині прославляє Пере- яславщину. Ми ж повинні цінувати, зберігати та примножувати переяславський музейний скарб, залишений нам у спадок такими безкорисли- вими людьми. 128 Дмитрий Тетеря, Валентина Билоусько Михаил Сикорский и Тамара Мовша – создатели первого в Украине Музея трипольской культуры В статье рассматриваются история и этапы создания первого в Украине Музея трипольской культуры, принципы его структуры и деятельности. Показана роль М.И. Сикорского и Т.Г. Мовши в создании музей- ной экспозиции, которая представляет культуру древних земледельцев. Ключевые слова: трипольская культура, музей, музейная экспозиция, создатели. Dmytro Teteria, Valentyna Bilousko MIKHAYLO SIKORSKYI AND TAMARA MOVSHA – CREATERS OF THE FIRST MUSEUM OF TRIPILLIAN CULTURE IN UKRAINE History and stages of the creation of the first museum of Tripillian culture in Ukraine, principles of its structure and functioning are analyzed in this article. The role of M.I. Sikorskyi and T. Movsha in the creation of museum ex- hibition that associated with the culture of early farmers is highlighted. Key words: Tripillian culture, museum, museum exhibition, creaters. 1. Бузян Г. Н. Новые позднетрипольские памят- ники на територии Левобережья Днепра. // Древней- шие общности земледельцев и скотоводов Северного Причерноморья V тыс. до н.э. – V в. н.э. – Тирасполь, 1994. – С. 70-73. 2. Бузян Г.М. Дослідження пізньотрипільського поселення Циблі-Узвіз. // Наукові записки з україн- ської історії. – Вип. VІІІ. – Переяслав-Хмельницький, 1999. – С. 16-18. 3. Бузян Г.М. Група пізньотрипільських поселень на лівобережжі середнього Дніпра. // Тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції «Три- пільський світ і його сусіди». – м. Збараж, 2001. 4. Бузян Г.М., Білоусько В.М., Тетеря Д.А. Історія створення та перспективи вдосконалення експозиції Музею трипільської культури НІЕЗ «Переяслав» // Науково-дослідницька та просвітницька діяльність В. Хвойки. До 160-річчя з дня народження. Мате- ріали науково-практичної конференції. – Трипілля, 2010. – С. 9-16. 5. Бузян Г.М., Якубенко О.О. Дослідження три- пільського поселення Крутуха-Жолоб поблизу Пере- яслава-Хмельницького. // АВУ 1997-1998 рр. – К., 1998. – С. 59-60. 6. Бузян Г.М., Якубенко О., О. Дослідження три- пільського поселення Коломийщина ІІ 1992 р. // На- уково-дослідницька та просвітницька діяльність В. Хвойки. До 160-річчя з дня народження. Мате- ріали науково-практичної конференції. – Трипілля, 2010. – С. 17-26. 7. Круц В.А., Максимов Е.В. Отчет о работе Киев- ской экспедиции в 1969 году. – НА ІА НАНУ, 1969/1. 8. Мовша Т.Г. Гончарный центр трипольской куль- туры на Днестре. // СА. – 1971. – № 3. – С. 228-234. 9. Мовша Т. Етнокультурні процеси в Середній Наддніпрянщині (ІV – перша половина ІІІ тис. до н.е.) // Тези всеукраїнської наукової конференції «Пе- реяславська земля та її місце в розвитку української нації, державності й культури». – Переяслав-Хмель- ницький, 1991. – С. 21-25. 10. Мовша Т.Г. Культуры трипольско-кукутенской общности // Проблеми історії та археології давнього населення Української РСР. Тези доповідей респуб- ліканської конференції. – Одеса, жовтень 1989. – К.: Наукова думка. – С. 146-147. 11. Мовша Тамара. Трипільсько-кукутенська спільність – феномен у стародавній історії Східної Європи / до проблеми виділення культур/. // Записки Наукового Товариства імені Шевченка. Т. ССХХV. Праці Історично-філософської секції. – Львів, 1993. – С. 24-58. 12. Пассек Т.С. Трипільська культура. – К., 1941. – 84 с. 13. Сікорський М.І. Національний історико-ет- нографічний заповідник «Переяслав» // Культура. Іс- торія. Традиції. – №2. – К., 2003. – С. 4-11. 14. Сікорський М.І., Мовша Т.Г. Музей трипіль- ської культури в с. Халеп’є // V Всеукраїнська кон- ференція «Розвиток історичного краєзнавства в кон- тексті національного і культурного відродження України» /жовтень 1991/. Тези доповідей та повідом- лень. – Київ – Кам’янець-Подільський. – С. 510-512. 15. Тетеря Д.А., Білоусько В.М. Музей Трипіль- ської культури у м. Переяславі-Хмельницькому: су- часний стан та перспективи розвитку. // Ранньозем- леробські культури Буго-Дніпровського межиріччя: проблеми дослідження / Колективна монографія. – Умань: ПП Жовтий, 2009. – С. 180-187. Джерела та література 4’2013Дмитро Тетеря, Валентина Білоусько К Р А Є З Н А В С Т В О

Михайло Сікорський та Тамара Мовша – будівничі першого в Україні Музею трипільської культури

Institution

Ähnliche Einträge