Часопис "Краєзнавство" на шляху оновлення

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2013
Автори: Реєнт, О., Баженов, Л., Бажан, О.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2013
Назва видання:Краєзнавство
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/167004
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Часопис "Краєзнавство" на шляху оновлення / О. Реєнт, Л. Баженов, О. Бажан // Краєзнавство. — 2013. — № 4. — С. 5-7. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-167004
record_format dspace
spelling irk-123456789-1670042020-03-14T01:25:46Z Часопис "Краєзнавство" на шляху оновлення Реєнт, О. Баженов, Л. Бажан, О. До 20-річчя з часу відновлення журналу «Краєзнавство» 2013 Article Часопис "Краєзнавство" на шляху оновлення / О. Реєнт, Л. Баженов, О. Бажан // Краєзнавство. — 2013. — № 4. — С. 5-7. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/167004 uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic До 20-річчя з часу відновлення журналу «Краєзнавство»
До 20-річчя з часу відновлення журналу «Краєзнавство»
spellingShingle До 20-річчя з часу відновлення журналу «Краєзнавство»
До 20-річчя з часу відновлення журналу «Краєзнавство»
Реєнт, О.
Баженов, Л.
Бажан, О.
Часопис "Краєзнавство" на шляху оновлення
Краєзнавство
format Article
author Реєнт, О.
Баженов, Л.
Бажан, О.
author_facet Реєнт, О.
Баженов, Л.
Бажан, О.
author_sort Реєнт, О.
title Часопис "Краєзнавство" на шляху оновлення
title_short Часопис "Краєзнавство" на шляху оновлення
title_full Часопис "Краєзнавство" на шляху оновлення
title_fullStr Часопис "Краєзнавство" на шляху оновлення
title_full_unstemmed Часопис "Краєзнавство" на шляху оновлення
title_sort часопис "краєзнавство" на шляху оновлення
publisher Інститут історії України НАН України
publishDate 2013
topic_facet До 20-річчя з часу відновлення журналу «Краєзнавство»
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/167004
citation_txt Часопис "Краєзнавство" на шляху оновлення / О. Реєнт, Л. Баженов, О. Бажан // Краєзнавство. — 2013. — № 4. — С. 5-7. — укр.
series Краєзнавство
work_keys_str_mv AT reênto časopiskraêznavstvonašlâhuonovlennâ
AT baženovl časopiskraêznavstvonašlâhuonovlennâ
AT bažano časopiskraêznavstvonašlâhuonovlennâ
first_indexed 2025-07-14T23:30:27Z
last_indexed 2025-07-14T23:30:27Z
_version_ 1837667019812503552
fulltext 4 До 20-річчя з часу відновлення журналу «Краєзнавство» Наприкінці 2013 року виповнюється 20 років з виходу в світ першого числа від- новленого журналу «Краєзнавство» – спад- коємця та продовжувача часопису, заснова- ного в 1927 році Українським комітетом краєзнавства. Першим відгуком на появу ча- сопису було привітання від першого Прези- дента України Л.М. Кравчука, яке надійшло на адресу редакції: «Щиро бажаю творчих ус- піхів у відновленні історичної пам’яті народу і відродженні національної духовності задля розбудови й розквіту нашої незалежної дер- жави України та щасливої долі її громадян». Поява цього з початку науково-популяр- ного, а згодом суто наукового журналу має свою передісторію, яка сягає у 20-ті роки ХХ ст. Як відомо, у 1925 році, у Харкові, в ході роботи Першого Всеукраїнського з’їзду краєзнавців було обрано президію Україн- ського комітету краєзнавства (УКК), який почав координувати і керувати розвитком краєзнавчого руху в Україні. Виникла по- треба мати свій друкований орган як ефек- тивний засіб методичного забезпечення в ді- яльності краєзнавчих осередків на місцях, так і публікувати нариси, статті, різноманітні ма- теріали за результатами регіональних дослід- жень та інформацію з їх життя. Долаючи ор- ганізаційні і матеріальні труднощі, перше число журналу «Краєзнавство» з’явилося в квітні й видрукувано ще два у 1927 році. На- ступного року видано 1, 2, 3, 4, 5, 6-10; 1929 – 1, 2, 3-10; 1930 – 1, 2, 3, 4, 5 числа (всього 28). Відповідальним редактором журналу «Краєзнавство» був Михайло Григорович Криворотченко – учений секретар УКК, людина складної життєвої долі. Коли ж кра- єзнавство стало непотрібне тоталітарному режимові, випуск журналу було припинено, а Михайло Криворотченко, інші члени редакції та чимало авторів видання стали жертвами політичних репресій. Журнал «Краєзнавство» до сьогодні залишився ві- зитною карткою, цінним джерелом для до- сліджень і пізнання розвитку краєзнавчого руху в Україні у 1920-і роки. З того часу збігло 60 літ занепаду і відрод- ження краєзнавчого руху в Україні. В час бо- рінь за її державну незалежність 27 березня 1990 р. у Києві відбувся установчий з’їзд кра- єзнавців України, який заснував Всеукраїн- ську спілку краєзнавців, що взяла на себе зу- силля з національно-культурної розбудови суверенної держави засобами всенародного розгортання краєзнавства. Водночас ВСК проголосила себе правонаступником і про- довжувачем справ Українського Краєзнав- чого Комітету. Цілком логічно, що головний друкований орган ВСК отримав назву «Кра- єзнавство» від свого попередника 1920-х років й продовжив свою нумерацію з 29 ви- пуску (останнє число журналу за 2013 року є за своїм рахунком 85-м). У липні 1992 року часопис було зареєс- тровано Міністерством України у справах преси та інформації. До складу редакційної ради увійшли доцент Прикарпатського уні- верситету ім. В.Стефаника Петро Арсенич, заступник голови правління Київської об- ласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Наталя Булаєвська, науковий співробітник Інсти- туту історії України НАН України Юрій Да- нилюк, доцент кафедри історії Сумського державного університету Віктор Звагель- ский, відомий житомирський краєзнавець Георгій Мокрицький, подвижник краєзнав- чого руху на Черкащині Михайло Понома- ренко, директор Інституту історії України НАН України Валерій Смолій та ін. Голов- ним редактором з 1993 до вересня 2011 рр. став багаторічний організатор і керманич краєзнавчого руху в країні, Герой України, голова ВСК-НСКУ, академік НАН України 5 Олександр Реєнт (м. Київ), Лев Баженов (м. Кам’янець-Подільський), Олег Бажан (м. Київ). ЧАСОПИС «КРАЄЗНАВСТВО» НА ШЛЯХУ ОНОВЛЕННЯ Петро Тимофійович Тронько. Редакція часо- пису у складі Григорія Гайового, Анатолія Ситника, Михайла Кириченка та Ірини Ста- риковської тривалий час (упродовж 1992- 1998 років) розташовувалася у місті Києві по вул. Липській, 17. У першому числі журналу «Краєзнав- ство» за 1993 рік академік П.Т. Тронько писав: «Відроджений… часопис, за нашим за- думом, повинен стати справжньою трибуною для великого загону літописців рідного краю, які плідно і безкорисливо вивчають і пропа- гують безцінні природні та історико-куль- турні скарби батьківської землі» (с. 7). У звернені до читачів редколегія в цьому ж числі деталізувала головні завдання видання: «Журнал «Краєзнавство» вважає за обов’я - зок… плекати український національний па- тріотизм, протистоятиме тяжким наслідкам політики денаціоналізації народу, сприятиме пробудженню синівських почуттів до бать- ківської домівки, до материнської пісні, ут- верджуватиме єдність наших краян з Гуцуль- щини і Слобожанщини, Поділля і Полісся, Наддніпрянщини і Криму, з інших історико- етнографічних областей – У СВОЇЙ ДЕР- ЖАВІ, У НАШОМУ СЬОГОДЕННІ». Перше число відродженого журналу пред- ставлено важливими в методологічному та науково-теоретичному плані для перспектив розвитку краєзнавства статтями П.Тронька «Родовід українського краєзнавства», прези- дента Українського історико-географічного товариства О. Маринича «Україна: історико- географічні краї», О. Нестулі «Хрипкий відзвін «великого перелому» (про втрачені церковні цінності за роки тоталітарного режиму). Водночас часопис розпочав публі- кувати біобібліографічний словник краєз- навців України, пропагує засновану правлін- ням ВСК Всеукраїнську премію Спілки імені Дмитра Яворницького, висвітлює хроніку ді- яльності ВСК за 1990-1992 роки, містить інші цікаві матеріали, які засвідчують на- укову і пізнавальну актуальність видання. Журнал прагне відобразити свій зв’язок з ре- гіонами України та осередками ВСК у них. Візьмемо за приклад Хмельниччину. До складу редколегії часопису ввійшов член правління ВСК, один з фундаторів Хмель- ницької обласної організації Спілки краєз- навців та її Дунаєвецького районного відді- лення В. Прокопчук. У часописі вміщені кра- єзнавчі статті І. Безручка «Сльоза моя – Патринці» (нарис про село Кам’янець-По- дільського району, що на Хмельниччині) та Л. Тимофєєвої «Артіль імені Леніна» (за ма- теріалами Державного архіву Хмельницької області та обласного архіву СБУ). Перші п’ять років журнал видавався за своїм розміром, обсягом, групуванням кіль- кох чисел в одному випуску (планувалося випускати номери щоквартально) за зразком часопису «Краєзнавство» 1920-х років. З 1999 року й до сьогодні він виходить ши- роким форматом (60х84/8) з поступовим зростанням свого обсягу. З цього часу і до 2008 року журнал друкувався щорічно одним томом, який об’єднував у собі одразу чотири числа. З 2009 року часопис почав виходити що- півроку, а з 2010 року і по даний час друко- ваний орган Національної спілки краєзнав- ців України виходить роздільними числами щоквартально (чотири номери на рік), що вдвічі збільшило обсяг видання. Впродовж 2000-2006 років основним спонсором жур- налу «Краєзнавство» виступав Кам’янець- Подільський державний (нині національ- ний) університет і в цьому місті він видавався. Оскільки редколегія часопису переважно працювала в Кам’янці-Поділь- ському, то до її складу серед інших членів з різних регіонів тоді входили місцеві органі- затори краєзнавчого руху А. Копилов, Л. Баженов, Л. Місінкевич, В. Прокопчук, В. Савчук (заступник головного редактора). З 2008 р. редакція зосередила свою роботу при правлінні Спілки в Києві ( вул. Грушев- ського, 4) і тут здійснює випуски часопису. З кінця 2008 року журнал став друкованим органом Національної спілки краєзнавців, з травня 2009 р. віднесений до переліку науко- вих фахових видань за спеціальністю «Істо- ричні науки». За 20 років видання журналу «Краєзнав- ство» його редколегія та автори прагнули всебічно висвітлювати розвиток краєзнав- чого руху та регіональних досліджень, бути на вістрі сучасних досягнень та інноваційних 4’2013Олександр Реєнт, Лев Баженов, Олег Бажан 6 К Р А Є З Н А В С Т В О процесів у науці та краєзнавстві. У часописі склалися постійні тематичні рубрики, а також постійно з’являються нові, які охоп- люють усю організаційну, наукову та на- уково-методичну сфери своєї галузі. До головних таких рубрик варто віднести за на- звами: «Літопис українського краєзнавства», «Історія міст і сіл України: історико-теоре- тичні проблеми вивчення», “Краєзнавство в особах”, “Церковно-історичне краєзнавство: витоки та сучасний дискурс”, «Історія України у світлі регіональних досліджень», «Музейництво в Україні: історія та проблеми сучасного розвитку», «Вітчизняне пам’ят- кознавство: традиції, досвід, перспективи», «Регіональні аспекти історичної демографії» «Джерелознавчі і біографічні студії». Статті та аналітичні матеріали вказаних розділів допомагають читачам отримати уяв- лення про різноманітні форми і методи кра- єзнавчих студій в ХІХ-ХХ століттях, оз- найомитися з методологічними принципами мікроісторичних досліджень та розвідками в царині соціології повсякденності, біографіс- тики, музеології. Матеріали рубрики “Кра- єзнавство та туризм” розкривають історико- туристичну привабливість окремих регіонів України. Розділи «Огляди» та “Наукова інформація” – це презентація нових книг, знайомство з науковими заходами, які сто- суються всебічного пізнання рідного краю. Як друкований орган Національної спілки краєзнавців журнал у розділі «Національна спілка краєзнавців України: панорама сучас- ного життя» висвітлює найпомітніші події та акції громадської організації, які стосуються відродження й захисту історичної, духовної та культурної спадщини українського на- роду, формування патріотичних настроїв у суспільстві. Зазначені рубрики формують “обличчя” часопису та вирізняють його поміж інших історичних періодичних ви- дань сьогодення. Журнал спирається на великий загал ав- торів та кореспондентів з числа науковців, краєзнавців, аспірантів, магістрів, освітян, архівістів, музейників, бібліотекарів та інших професій. Його постійними авторами були і є такі відомі вчені України – подвижники краєзнавства, як: П. Тронько, Р. Пиріг, Ю. Мицик, Т. Чухліб, Г. Казьмирчук, С. Кульчицький, А. Климов, В. Прокопчук, О. Завальнюк, О. Тригуб, М. Костриця, А. Непомнящий, О. Нестуля, Р. Маньков- ська, Г. Швидько та чимало інших. Реформований і оновлений в останні роки науковий журнал «Краєзнавство» не тільки заглиблений у дослідження та популяризацію етапів розвитку краєзнавчого руху, злободен- них проблем його нинішнього життя, але й спрямований на прогнозування його розбу- дови на далеку перспективу (див. часопис № 1 за 2013 р. проект «Програми розвитку краєзнавства України на період до 2025 р.»). Отже, за 20 років видання журнал «Кра- єзнавство» став справжньою розгорнутою енциклопедією, літописом, невичерпним ба- гатющим джерелом краєзнавства і регіона- лістики, здобув серед науково-краєзнавчої спільноти авторитет і визнання, сформував своє поліграфічне обличчя, значно підвищив наукову якість і розширив мозаїку опубліко- ваних на своїх шпальтах статей і матеріалів, посів належне місце в науковій періодиці України. Хочеться вірити, що кожний новий номер журналу і надалі сприйматиметься читаць- кою публікою як вісник останніх новин кра- єзнавчого життя в Україні, джерело глибоких матеріалів з історії України, новітніх мето- дик викладання краєзнавства в школі, публі- кацій про кращих літописців рідного краю. Щиро вітаючи з 20-річчям журналу «Кра- єзнавство», зичимо редакційній колегії, ав- торському колективу й всім тим, хто причет- ний до його видання, творчих звитяг у подальшій розбудові часопису, збільшення числа дописувачів і вдячних читачів, нових цікавих матеріалів, продовжувати залиша- тися одним із організаторів і керманичів кра- єзнавчого руху і регіональних досліджень в Україні. Часопис “Краєзнавство” на шляху оновлення 7