Куренівська трагедія в документах
Рецензія на книгу: Куренівська трагедія 13 березня 1961 р. у Києві: причини, обставини, наслідки. До- кументи і матеріали / Редкол.: В.А. Смолій (відп. ред.), Г.В. Боряк, В.М. Даниленко (кер. кол. упоряд.) та ін. – К.: Інститут історії України НАН України, 2012. – 548 с....
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2013
|
| Назва видання: | Краєзнавство |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/167039 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Куренівська трагедія в документах / О. Бонь // Краєзнавство. — 2013. — № 4. — С. 272-274. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-167039 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1670392020-03-14T01:25:43Z Куренівська трагедія в документах Бонь, О. Огляди Рецензія на книгу: Куренівська трагедія 13 березня 1961 р. у Києві: причини, обставини, наслідки. До- кументи і матеріали / Редкол.: В.А. Смолій (відп. ред.), Г.В. Боряк, В.М. Даниленко (кер. кол. упоряд.) та ін. – К.: Інститут історії України НАН України, 2012. – 548 с. 2013 Article Куренівська трагедія в документах / О. Бонь // Краєзнавство. — 2013. — № 4. — С. 272-274. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/167039 uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Огляди Огляди |
| spellingShingle |
Огляди Огляди Бонь, О. Куренівська трагедія в документах Краєзнавство |
| description |
Рецензія на книгу: Куренівська трагедія 13 березня 1961 р. у Києві: причини, обставини, наслідки. До-
кументи і матеріали / Редкол.: В.А. Смолій (відп. ред.), Г.В. Боряк, В.М. Даниленко (кер. кол. упоряд.)
та ін. – К.: Інститут історії України НАН України, 2012. – 548 с. |
| format |
Article |
| author |
Бонь, О. |
| author_facet |
Бонь, О. |
| author_sort |
Бонь, О. |
| title |
Куренівська трагедія в документах |
| title_short |
Куренівська трагедія в документах |
| title_full |
Куренівська трагедія в документах |
| title_fullStr |
Куренівська трагедія в документах |
| title_full_unstemmed |
Куренівська трагедія в документах |
| title_sort |
куренівська трагедія в документах |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Огляди |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/167039 |
| citation_txt |
Куренівська трагедія в документах / О. Бонь // Краєзнавство. — 2013. — № 4. — С. 272-274. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| series |
Краєзнавство |
| work_keys_str_mv |
AT bonʹo kurenívsʹkatragedíâvdokumentah |
| first_indexed |
2025-07-14T23:41:33Z |
| last_indexed |
2025-07-14T23:41:33Z |
| _version_ |
1837667715613982720 |
| fulltext |
Олександр Бонь (м. Київ)
Куренівська трагедія в документах
Рец. на кн.: Куренівська трагедія 13 березня 1961 р. у Києві: причини, обставини, наслідки. До-
кументи і матеріали / Редкол.: В.А. Смолій (відп. ред.), Г.В. Боряк, В.М. Даниленко (кер. кол. упоряд.)
та ін. – К.: Інститут історії України НАН України, 2012. – 548 с.
На завершення нашого відгуку, рекомен-
дуючи дослідження Д.В. Тоїчкіна широкому чи-
тацькому загалу, слід сказати, що поряд з без-
сумнівними достоїнствами роботи необхідно
висловити декілька зауважень та побажань.
З нашої точки зору робота має обмежену мате-
ріалознавчу складову дослідження. Справа в
тому, що результати проведених аналізів не за-
вжди відповідають висунутим самим автором
вимогам. Це, насамперед, стосується проблем
металознавства, зокрема вивчення макрострук-
тури сталі за допомогою аматорського оптич-
ного обладнання (невідомий коефіцієнт збіль-
шення, не завжди чіткі фотографії структури
металу, відсутні експертні висновки щодо мак-
роструктури). Не здійснено ряд важливих до-
сліджень, насамперед, не проаналізовано еле-
ментний склад клинкової сталі та вміст вуглецю,
що надало б інформацію про походження, якість
та спосіб виготовлення штаби. Сподіваємося у
наступному перевиданні ці зауваження будуть
враховані. Крім того, відсутній предметний по-
кажчик, що, утім, у значній мірі компенсується
посиланнями на сторінках у тексті.
Разом з тим, вищенаведені зауваження носять
суто технічний характер і жодним чином не при-
меншують наукового значення праці Д.В. Тоїч-
кіна «Клинкова зброя козацької старшини ХVІ –
першої половини ХІХ ст.: проблеми атрибуції та
класифікації». Автору вдалося створити цікаве
наукове дослідження, котре відкрило ще одну
сторінку в українській історичній науці.
4’2013Олександр Реєнт
272
К Р А Є З Н А В С Т В О
З постанням незалежної Української держави
наукова спільнота отримала можливість вивчати
багато документальних масивів, які з різних
причин залишались до того недоступними у
спецфондах бібліотек та архівів. А відтак істо-
рики змогли досліджувати раніше
заборонені теми. До таких тем на-
лежить, безперечно, і техногенна
катастрофа, яка сталась у Києві
13 березня 1961 року і увійшла в іс-
торію як Куренівська трагедія.
Бабин Яр – це символ трагедії у
Другій світовій війні. Тривалий час
на згадування трагедії, яка мала
місце у Бабиному Яру у 1941-1943
роках, радянськими владними орга-
нами було накладену заборону.
Може саме тому комусь у владних кабінетах
спало на думку замивати земляними породами з
відходів цегляного виробництва місце, де було
брутально знищено десятки тисяч невинних
жертв, місце однієї з найбільших трагедій Другої
світової війни. І коли сталась катастрофа, влада
вже вдруге замовчувала правду про трагічну
подію, пов’язану з Бабиним Яром.
Про куренівську трагедію вже накопичено
певну кількість історико-публіцистичних праць
О. Анісімова [1], Т. Євстафьєвої [2] та багато на-
ративних матеріалів. Вийшли і серйозні доку-
ментальні збірки, які відображають пов’язані з
катастрофою основні події [3]. Не
дивлячись на це, помітною подією
став вихід академічного видання –
збірника документів про Куренів-
ську трагедію. У співробітництві з
Центральним державним архівом
вищих органів влади та управління
України, Центральним державним
архівом громадських об’єднань Ук-
раїни, Державним архівом міста
Києва та Галузевим державним ар-
хівом Служби безпеки України на-
уковці Інституту історії України НАН України
підготували збірник документів про Куренівську
трагедію. Видання здійсненне на відзначення
50-ї річниці Куренівської катастрофи, за дору-
ченням уряду 2011 року.
Книга починається ґрунтовною передмовою,
у якій, спираючись на широкий документальний
масив, відтворено хід подій, боротьбу з наслід-
Куренівська трагедія в документах
273
ками техногенної катастрофи і показано реакцію
владних органів на події березня 1961 року.
Автори відтворюють правдиву історію ще однієї
трагедії Бабиного Яру. Книга має і коротку
археографічну передмову.
У збірнику вміщено 176 документів з різних
архівів. Також надзвичайно цінними є опубліко-
вані 104 фотодокументи. Вони хронологічно
точно ілюструють масштаби і наслідки трагедії.
Наукової ваги представленим архівним фотог-
рафіям надають детальні назви-пояснення. Ок-
ремий розділ становлять цінні графічні мате-
ріали. Це 9 ситуаційних планів, карт-схем тощо.
Щоправда, якість графічних матеріалів могла б
бути кращою. Частина світлин – фото з альбому
по аварії, що є складовою висновку експертної
комісії з питання про причини трагедії. Пред-
ставлені фото зберігаються у трьох київських ар-
хівах, приватних збірках, на електронних ресур-
сах. Вказане місцезнаходження кожного фото,
його дублікати у інших фондах та архівах. Також
вказано чи опубліковано фото раніше і де саме
здійснено публікацію.
Найбільше документів у збірнику вміщено з
Державного архіву міста Києва, зокрема фонду
Науково-дослідного інституту автоматизованих
систем планування і управління в будівництві
Державного комітету в справах будівництва
Ради Міністрів УРСР. Вперше подані повністю
протоколи засідання спеціальної комісії з на-
гляду за станом Бабиного Яру та її звіт.
Значну кількість становлять документи з
фондів Центрального державного архіву вищих
органів влади та управління України. Це розпо-
рядчі документи урядових органів. Як перша,
так і друга група документів мають високу сту-
пінь правдивості, оскільки не використовува-
лись в пропагандистських цілях владними орга-
нами, а слугували для власної діяльності.
Однією з вартих позитивної згадки особли-
востей збірника стало те, що в ньому доволі ши-
роко представлено документи спецслужб.
Вперше у повному обсязі опубліковано інфор-
маційні донесення КДБ при Раді Міністрів
УРСР, що зберігаються в Галузевому держав-
ному архіві СБУ. У цих документах відображено
реакцію киян на причини та наслідки аварії та
дії тих, хто був винуватцем трагедії, а також ма-
теріали неофіційного розслідування. Ці доку-
менти містили гриф секретності.
Наголосимо, що у першому інформаційному
повідомленні голови КДБ В. Нікітченка в ЦК
КП України, датованому наступним після траге-
дії 14 березням 1961 року, детально висвітлю-
ються настрої киян та їх ставлення до причин
трагедії. Цей документ показує наскільки ґрун-
товно підходили до вивчення ситуації спецор-
гани. Використовувались донесення негласних
агентів, результати «контролю поштової пере-
писки», свідчення простих громадян. Із цього
документу зрозуміло, що у владні органи надхо-
дили сигнали від громадян про можливу аварію,
але вони були проігноровані. У перлюстрованих
листах кияни повідомляють у багато куточків
СРСР про тисячі загиблих – був ранок і частина
киян їхала громадським транспортом на роботу
по вулиці Фрунзе, яка потрапила під удар, а час-
тина підприємств вже почала роботу.
Пильно ставились спецоргани і до реакції єв-
рейської громади – наведено слова заступника
голови єврейської громади Юровського: «Це
піднялись трупи євреїв, розстріляних німцями в
період окупації міста». Інші євреї висловлюва-
лись, що у Бабиному Яру необхідно було вста-
новити пам’ятник загиблим, а не засипати яр.
Документи, опубліковані науковцями Інсти-
туту історії України НАН України, переконливо
свідчать, що до трагедії призвела злочинна не-
дбалість організацій, які експлуатували споруду
на місці людської трагедії. Вони на перший план
ставили виконання планових показників, а не
безпеку мешканців великого міста. Визначаль-
ною стала помилка при проектуванні замиву Ба-
биного Яру у межах міста, який був по своїй
природі схильним до зсувів. Очевидно влада ба-
жала стерти з лиця землі не зручне у політич-
ному відношенні місце пам’яті загиблих десят-
ків тисяч євреїв, українських націоналістів,
військовополонених.
Помітною рисою рецензованого збірника до-
кументів є ретельний підбір документів, археог-
рафічна вивіреність публікації. Все ж нинішній
стан виявленої джерельної бази, а відтак і ре-
цензований збірник документів, не дає можли-
вості відповісти на одне з головних питань Ку-
ренівської трагедії про кількість її жертв.
Вочевидь, для відповіді на нього ще слід про-
вести копітку науково-пошукову роботу, адже за-
гиблі 13 березня 1961 року хоронилися на різ-
них цвинтарях, іншими заходами приховувалися
масштаби трагедії.
Видання має багатий науково-довідковий апа-
рат. Спочатку йдуть ґрунтовні коментарі. Потім
– покажчик географічних назв, покажчик імен,
список установ, організацій, підприємств і
перелік скорочень. Корисними для науковців
Джерела та література
будуть ґрунтовні матеріали до бібліографії по
Куренівській трагедії.
Даючи високу оцінку збірнику документів і
матеріалів, варто висловити жаль з приводу не-
значного (як на порушену проблему і введену до
наукового обігу кількість документів і матеріа-
лів) накладу – лише 300 примірників. Таке ви-
дання знайде свого читача, воно має бути у кож-
ній столичній (районній, шкільній) бібліотеці.
Можливо, у вік інформаційних технологій гос-
троту цієї проблеми дещо зменшить доступність
електронної версії даного археографічного ви-
дання, розміщеної на сайті Інституту історії Ук-
раїни НАН України.
Збірка документів про Куренівську трагедію
13 березня 1961 року стане у нагоді як фахівцям,
так і широкому загалу читачів, котрі цікавляться
питаннями історії Києва.
4’2013Олександр Бонь
274
К Р А Є З Н А В С Т В О
1. Анісімов О.Л. Куренівський апокаліпсис:
Київська трагедія 13 березня 1961 року в фотог-
рафіях, документах, спогадах... – К., 2000. –
90 с.; Анисимов А. Киевский потоп: Куренёв-
ская трагедия 13 марта 1961 года. – К., 2003. –
98 с.
2. Євстафьєва Т. Куренівська трагедія: Як і
чому це сталося (до 50-річчя катастрофи) [Елек-
тронний ресурс]: http://www.istpravda.com.ua/re-
search/2011/03/13/31140/
3. Бабий Яр: человек, власть, история: Доку-
менты и материалы: В 5 кн. / Общественный
комитет по увековечению памяти жертв Бабьего
Яра и др. — К.: Внешторгиздат, 2004. Кн. 1:
Историческая топография. Хронология событий
/ cост. Т. Евстафьева, В. Нахманович; редсовет:
Д. Табачник (председатель) и др.; вступ. статьи
С. Глузман, Ж. Ковба, В. Нахманович. – 2004. –
597 с.: ил.: карты. – Указатели с. 547-593.
4. Анісімов О.Л. Куренівський апокаліпсис:
Київська трагедія 13 березня 1961 року в фотог-
ра фіях, документах, спогадах... – К., 2000. – 90 с.;
Анисимов А. Киевский потоп: Куренёвская тра-
гедия 13 марта 1961 года. – К., 2003. – 98 с.
5. Євстафьєва Т. Куренівська трагедія: Як і
чому це сталося (до 50-річчя катастрофи) [Елек-
тронний ресурс]: http://www.istpravda.com.ua/re-
search/2011/03/13/31140/
Степан Віднянський (м. Київ)
Новий документальний погляд на переломний період
історії рідного краю
Рец. на книгу: Аржевітін С.М. «Карпатська Україна: епоха в добі. Передумови утворення, доба
незалежності, спогади і документи». – Вінниця, 2013. – 868 с.
День 15 березня 1939 року назавжди зали-
шиться у пам’яті волелюбних закарпатців і
всього українського народу, бо цього
дня Закарпаття уперше за свою бага-
товікову історію стало незалежним.
Наприкінці 1930-х років Карпатська
Україна виявилася єдиною терито-
рією, де проживала невелика гілка
українського народу, яка проголосила
свою незалежність і заявила на цілий
світ про бажання жити державним
життям. Такої можливості тоді не
мали ані українці, які перебували в
складі СРСР, ані українці під вла-
дами Польщі та Румунії. Тому вони разом з роз-
порошеною українською діаспорою в світі
сприйняли події в Карпатській Україні – здо-
буття автономії в складі Чехословацької респуб-
ліки у жовтні 1938 р. і проголошення
через півроку незалежності не лише
як іспит на політичну зрілість укра-
їнських сил, але й як відчайдушну
спробу відновити українську дер-
жавність в краї як зародок май-
бутньої соборної України.
Цим переломним в історії Закар-
паття і українського народу в цілому
подіям 75-річної давнини при-
свячено величезну кількість моно-
графічних, науково-документаль-
них, мемуарних видань та інших публікацій як в
Україні, так і за кордоном, до яких нещодавно
|