Пам'ятка ХVІІ століття: повернення культурного скарбу
У статті висвітлюється важлива подія – вихід давнього трактату „Тератургіма або Чудеса”. Тривалий час про існування цієї книги знали лише історики, але зміст стародруку залишався таємницею і для них. І лише майже чотири століття по-тому Великі Чудеса Великих Святих відкриті людям....
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2013
|
| Назва видання: | Краєзнавство |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/167044 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Пам'ятка ХVІІ століття: повернення культурного скарбу / Н. Мех // Краєзнавство. — 2013. — № 4. — С. 288-290. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-167044 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1670442020-03-14T01:25:45Z Пам'ятка ХVІІ століття: повернення культурного скарбу Мех, Н. Огляди У статті висвітлюється важлива подія – вихід давнього трактату „Тератургіма або Чудеса”. Тривалий час про існування цієї книги знали лише історики, але зміст стародруку залишався таємницею і для них. І лише майже чотири століття по-тому Великі Чудеса Великих Святих відкриті людям. В статье освещается важное событие - выход древнего трактата “Тератургима или Чудеса”. Долгое время о существовании этой книги знали только историки, но содержание труда оставалось тайной и для них. И только почти четыре века спустя Большие Чудеса Великих Святых открыты людям. The article highlights the important event - out of the ancient treatise “Teraturhima or miracles.” For a long time the existence of the book known only to historians, but the meaning of early printed books remained a mystery for them. It was only about four centuries ago in Great Wonders of the Great Saints open people. 2013 Article Пам'ятка ХVІІ століття: повернення культурного скарбу / Н. Мех // Краєзнавство. — 2013. — № 4. — С. 288-290. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/167044 uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Огляди Огляди |
| spellingShingle |
Огляди Огляди Мех, Н. Пам'ятка ХVІІ століття: повернення культурного скарбу Краєзнавство |
| description |
У статті висвітлюється важлива подія – вихід давнього трактату „Тератургіма або Чудеса”.
Тривалий час про існування цієї книги знали лише історики, але зміст стародруку залишався таємницею і для них. І лише майже чотири століття по-тому Великі Чудеса Великих Святих відкриті людям. |
| format |
Article |
| author |
Мех, Н. |
| author_facet |
Мех, Н. |
| author_sort |
Мех, Н. |
| title |
Пам'ятка ХVІІ століття: повернення культурного скарбу |
| title_short |
Пам'ятка ХVІІ століття: повернення культурного скарбу |
| title_full |
Пам'ятка ХVІІ століття: повернення культурного скарбу |
| title_fullStr |
Пам'ятка ХVІІ століття: повернення культурного скарбу |
| title_full_unstemmed |
Пам'ятка ХVІІ століття: повернення культурного скарбу |
| title_sort |
пам'ятка хvіі століття: повернення культурного скарбу |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Огляди |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/167044 |
| citation_txt |
Пам'ятка ХVІІ століття: повернення культурного скарбу / Н. Мех // Краєзнавство. — 2013. — № 4. — С. 288-290. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| series |
Краєзнавство |
| work_keys_str_mv |
AT mehn pamâtkahvíístolíttâpovernennâkulʹturnogoskarbu |
| first_indexed |
2025-07-14T23:42:31Z |
| last_indexed |
2025-07-14T23:42:31Z |
| _version_ |
1837667769178390528 |
| fulltext |
Наталія Мех (м.Київ)
Пам’ятка ХVІІ століття: повернення культурного скарбу
У статті висвітлюється важлива подія – вихід давнього трактату „Тератургіма або Чудеса”.
Тривалий час про існування цієї книги знали лише історики, але зміст стародруку залишався та-
ємницею і для них. І лише майже чотири століття по-тому Великі Чудеса Великих Святих від-
криті людям.
Ключові слова: пам’ятка, трактат, стародрук, тератургіма, чудо.
Суттєвим доповненням книги є численні
ілюстрації – репродукції унікальних фотографій
репресованих діячів культури, науки, освіти і
церкви, понищених пам’яток архітектури, втра-
чених музейних експонатів тощо (С.900-970), а
також ґрунтовний іменний покажчик. Читач не-
минуче зверне увагу на рідкісні світлини Деся-
тинної церкви, Золотоверхого Михайлівського
собору, Собору св. Миколая, зруйнованих у
1934-36 рр., залишків Золотих воріт, портретних
зображень Миколи Біляшівського, Миколи
Макаренка, Олександра Оглоблина, Михайла
Зерова, Михайла Рудницького, Данила Щерба-
ківського та ін. Високої оцінки заслуговує по-
ліграфія та художнє оформлення видання, про
що потурбувалося дрогобицьке видавництво
«Коло». Зважаючи на невеликий наклад ви-
дання, було б доцільним розмістити його елек-
тронну версію в соціальних мережах.
Отже, українська історична наука збагатилася
оригінальним джерелознавчим дослідженням
підсумково-узагальнюючого характеру, яке є ва-
гомим внеском у вивчення маловідомих проблем
інтелектуальної історії України, видавничої і біб-
ліотечної справи, українського краєзнавства, му-
зеєзнавства, пов’язаних з драматичними подіями
міжвоєнних років. Воно переконливо доводить,
що насаджений в Україні тоталітарний режим
взяв для себе ключовим засобом державного уп-
равління і так званих соціалістичних перетво-
рень масовий терор, спрямований насамперед
проти тієї частини української інтелігенції, се-
лянства, робітництва, які відстоювали волю, не-
залежність України, її національні інтереси і цін-
ності. Хочеться висловити надію, що Сергій
Білокінь як досвідчений, фаховий знавець і до-
слідник джерел продовжить з властивою йому
наполегливістю, цілеспрямованістю і скрупу-
льозністю пошук, виявлення, вивчення та опри-
люднення нових свідчень про репресивну полі-
тику більшовицького режиму в наступні роки
Другої світової війни та повоєнні лихоліття і
читач отримає третій або й четвертий том до-
слідження цієї важливої та актуальної проблеми.
4’2013Ярослав Калакура
288
К Р А Є З Н А В С Т В О
Особливим для нашої культури та нашої дер-
жави видався 2013 рік. Цей рік ювілейний. Адже
ми святкували 1025-річчя Хрещення Київської
Русі рівноапостольним князем Володимиром,
1150 років від початку просвітницької місії
святих рівноапостольних Кирила і Мефодія,
завдяки яким „світлом Істини були освічені
слов’янськи народи. Цей рік був і роком 1700-
ліття Міланського едикту святого рівноапос-
тольного царя Костянтина, який припинив го-
ніння на християн у Римській імперії, сприяв
проведенню Першого Вселенського Собору і
знайденню найбільших християнських святинь,
зокрема й Животворящого Древа Хреста Господ-
нього. Знаменним є те, що всі ці ювілеї припали
на один рік, бо саме зі святим рівноапостольним
царем Костянтином та просвітителями слов’ян
Кирилом та Мефодієм порівнює Свята Церква
хрестителя Київської Русі рівноапостольного
князя Володимира” (Пасхальне послання Бла-
женнішого Митрополита Володимира).
Наступний ювілей, про який слід згадати, це
– 1000 років минуло з того часу, як преподоб-
ний Антоній Печерський, родоначальник та
покровитель усього чернецтва на Русі (за свід-
ченнями Афонського Патерика та Густинського
літопису), вперше прийшов зі Святої гори
Афон до Києва та поселився у печерах. Крім
того у цьому році виповнюється 900 років, з
того часу, як преподобний Нестор Літописець
завершив роботу над „Повістю минулих літ”
– видатною пам’яткою нашої культури.
Пам’ятка ХVІІ століття: повернення культурного скарбу
289
І, нарешті, у 2013 році світу був явлений
давній трактат „Тератургіма або Чудеса”. Це
знаменна подія не лише для Києво-Печерської
Лаври, а й для всієї православної культури в ці-
лому. Вже те що ця пам’ятка, яка видана в Лаврі
у 1638 році, з’явилася через 375 років багато
хто вважає надзвичайним. „Унікальним духов-
ним скарбом” називають видавці цей трактат, що
був укладений на початку ХVІІ ст. за ініціативи
святителя Петра Могили та є логічним продов-
женням фундаментальних історичних праць
„Повість минулих літ” та „Патерик Печер-
ський”. „Тератургіма” не лише ровесник пер-
шого друкованого „Патерика Печерського”, а й
його продовження в розвитку.
Тривалий час про існування цієї книги знали
лише історики, але зміст стародруку залишався
таємницею і для них. І лише майже чотири сто-
ліття по-тому Великі Чудеса Великих Святих від-
криті людям.
«Тератургима или чудеса, которые были как в
самом свято-чудотворном монастыре Печерском
Киевском, так и в обеих святых пещерах [его]» –
ось повна назва, яку ми читаємо на першій сто-
рінці трактату лаврського ієромонаха Афанасія
Кальнофойського. Праця була написана старо-
польською мовою. Церковнослав’янського варі-
анту не було створено. В книзі, виданій у друкарні
Києво-Печерського монастиря, зібрані описи 67
чудес, які відбулися як у самому монастирі, так і в
обох святих печерах. Реальні історії про допомогу
святих Печерських угодників вражають своєю на-
дприродністю, дивовижністю, унікальністю, нео-
сяжністю для людського розуму. Вони викладені
дуже яскраво, повчально та зворушливо.
Відомості про автора досить незначні. Із тек-
сту самого стародруку відомо, що отець Афанасій
Кальнофойський жив у першій пол. ХVІІ ст. і був
ієромонахом Києво-Печерської Лаври. Історики
мають різні думки про те, де саме здобув освіту
автор трактату (чи то у Києво-Могилянській Ака-
демії, чи то за межами України), проте посилання
«Тератургіми» на давню та нову літературу за-
свідчують високий рівень освіти о. Афанасія.
Що ж таке тератургіма?
Одне зі значень грецького слова тера – чудо,
а суфікс ург вживається на позначення того, хто
виконує ту, або іншу дію. Вцілому ж слово те-
ратургіма – це ті, хто творить чудеса, тобто
чудотворці.
Афанасій Кальнофойський наводить таке ви-
значення чуда, яке подає у першому трактаті,
четвертому параграфі, пор.: «..то, что воссозда-
ется после свого первичного происхождения –
подобно нашему будущему воскресению из мерт-
вых – это чудо, которое превосходит обычные
законы природы. Чудо же – тем больше или
меньше, чем большая или меньшая сила природы
оказывает повиновение благодати».
Автор відзначає, що богослови (Фома Аквін-
ський та ін.) виділяють три види чудес:
– безпосередні чудеса, які він описує у дру-
гому трактаті;
– знаки, що позначають надприродні явища;
– portent sive prodigia, тобто чудовиська, ди-
вовижні плоди або види.
І перше питання, яке монах виносить у параг-
рафі четвертому «Кто творит эти троякие чу-
деса?» містить таке повідомлення: «Многие ве-
ликие знатоки Священного Писания единодушны
в том, что ангелы, как служебные духи и испол-
нители невыразимой воли и Всемогущества Бо-
жиего, совершают чудеса. ... И наши святые
отцы Печерские показывали свои чудеса свету..».
«Тератургіма», продовжуючи «Києво-Печер-
ський Патерик», розповідає як про свою епоху,
так і про давню Лавру. Саме у цьому трактаті
з’являються терміни «Ближні печери св. Анто-
нія» та «Дальні печери св. Феодосія». У трактаті
згадується і про храм Святої Трійці на головних
воротах монастиря, який побудував преподоб-
ний Микола Святоша. На сторінках стародруку
ми знаходимо друковані плани Києва та Лаври з
її печерами, а також опис таких чудес, як:
Чудо 1. Когда свидетельствует о Феодосии
огненная заря, что ее, по-твоему, разжигает
как не Божия любовь?
Чудо 2. Какой бы не была ненависть, предав-
шая Игоря, вышла благом для князя, ибо обра-
тилась в венец.
Чудо 10. Когда ощущаешь, что в пещере ис-
ходит прекрасный запах – Знай, что это свя-
тые благоухают подобно цветам.
Чудо 11. Кто не дает хлеба своїм братьям во
Христе, У того в итоге ключник несет потери
в два раза больше.
Чудо 15. Кто все ради Господа сносит, вос-
сядет И будет царствовать там, где правит
Господь его.
Чудо 16. Милосердный Творец снова возвра-
щает Своему слепому творению глаза и зрение.
Чудо 17. Господь выпрямляет искривленные
назад голову и лицо. Смотрите, как добрый
Отец лелеет своїх детей.
Чудо 27. Бог карает. Бог любит. Забирает
зрение у слуги Николая и возвращает.
Джерела та література
Чудо 37. Пещеры изгоняют бесов, Что ж уди-
вительного, что они гонят прочь адских чудовищ.
Чудо 49. Когда к убежищу пещер цыган при-
ходит, Исцеленным в дом сына отходит.
Чудо 59. Попущением Божиим Екатерину
скрутило в шарообразный клубок, или Хочеш
знать, какая планета главная в маленьком мире?
Чудо 63. Хорошо погостил наш Яков при
дворе любви, Ибо с верой получил благодаря ей
исцеление для своїй дочери та інші чудеса.
Незвичним виглядає нумерація чудес. Спо-
чатку йде частина з Чуда 1 (563 р.) до Чуда 63
(1637 р.) наведені вище, а потім знов від Чуда 1
(1624 р.) до Чуда 4 (1630 р.):
Чудо 1. Не удивляйся, что богохульники плохо
заканчивают свою жизнь: Таким устам поло-
жена и соответствующая заплата.
Чудо 2. Всегда будь готов умереть там, где
тебя застанет смерть. Часто неожиданно
платимся за это душой.
Чудо 3. Гору сдвинешь, а не только коня вы-
лечишь, Когда будешь верить в Божью помощь.
Чудо 4. По-разному Ты, Господи, используешь
дождь: Злых им караєш, а добрых – защищаешь.
всього, як вже було відзначено, 67 описів
чудес містить «Тератургіма» [1].
Обов’язковим компонентом композиції кож-
ного опису чуда є настанова (назидание). Отже,
сама структура кожного чуда має такий вигляд:
назва чуда – опис чуда – настанова.
Праця о. Афанасія поєднує в собі риси істо-
ричної розповіді, трактата з богослов’я, збірника
проповідей, дороговказ для прочан. Структура та
стиль книги, на думку В.Дятлова [2], відбивають
дух своєї епохи. У вступній статті «О книге и ее
авторе» дослідник вказує на схожість історичних
реалій, що відображені у стародруці, та сьогод-
нішньої дійсності. Тобто, як за часів Речі Поспо-
литої, Україна – поліетнічна та поліконфесійна
країна з великими соціальними контрастами.
В. Шевчук вважає, що «перед нами – одна з
видатних пам’яток українського літературного
бароко» [3].
Хотілось би підкреслити, що твір потребує се-
рйозного, глибокого наукового вивчення та со-
лідних академічних коментарів фахівців філоло-
гів, істориків та культурологів. Проте важливість
та значущість цієї події не викликає сумнівів.
Отже, унікальна знахідка про великі чудеса,
які відбувалися в Києво-Печерській Лаврі,
вперше з’явилася в українському культурному
просторі у 1638 році, а вдруге побачила світ на
початку ХХІ ст., у 2013 році, саме у рік 1000-ліття
повернення преподобного Антонія зі Святої гори
Афон до Києва. Це дуже символічно і, як і все в
нашому житті, не випадково.
Основна ідея «Тератургіми» – про невичер-
пну дію благодаті Божої в Православній Церкві
– торжествує над віками. Безумовно, той ме-
седж, якій містить стародрук має критичну ак-
туальність і важливість в наші дні. Адже для
майбутнього, для нащадків надзвичайно по-
трібно знати та пам’ятати свою історію, куль-
туру, своє минуле.
4’2013Наталія Мех
290
К Р А Є З Н А В С Т В О
1. Тератургима: трактат / Кальнофойский Афана-
сий. – К.: Горлица, 2013. – 368 с.
2. В.Дятлов «О книге и ее авторе» / Тератургима.
– К., 2013. – С.3-5.
3. «Тератургима» Атанасія Кальнофойського //
Хроніка 2000, вип. 17 – 18. К., 1997, С.18-22.
Наталья Мех
Памятка ХVІІ века: возвращение культурного богатства
У статье освещается важное событие - выход древнего трактата “Тератургима или Чудеса”. Долгое
время о существовании этой книги знали только историки, но содержание труда оставалось тайной и для
них. И только почти четыре века спустя Большие Чудеса Великих Святых открыты людям.
Ключевые слова: памятник, трактат, стародрук, Тератургима, чудо.
Natalia Mekh
Monument of the seventeenth century:return of cultural treasures
The article highlights the important event - out of the ancient treatise “Teraturhima or miracles.” For a long time
the existence of the book known only to historians, but the meaning of early printed books remained a mystery for
them. It was only about four centuries ago in Great Wonders of the Great Saints open people.
Key words: interesting, treatise, prints, teraturhima, a mirac.
|