Господарські ініціативи представників роду Скадовських в контексті економічного розвитку Південноукраїнського регіону

У статті розглядається місце роду Скадовських в економічному житті Південної України. На підставі залучення комплексу джерел визначено плани і результати підприємницької діяльності представників роду щодо пошуку шляхів вирішення господарчих проблем....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2014
Автор:	Чорноіваненко, І.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут історії України НАН України 2014
Назва видання:	Краєзнавство
Теми:	Історія України у світлі регіональних досліджень
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/167064
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Господарські ініціативи представників роду Скадовських в контексті економічного розвитку Південноукраїнського регіону / І. Чорноіваненко // Краєзнавство. — 2014. — № 1. — С. 157-162. — Бібліогр.: 53 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-167064
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1670642020-03-16T01:25:46Z Господарські ініціативи представників роду Скадовських в контексті економічного розвитку Південноукраїнського регіону Чорноіваненко, І. Історія України у світлі регіональних досліджень У статті розглядається місце роду Скадовських в економічному житті Південної України. На підставі залучення комплексу джерел визначено плани і результати підприємницької діяльності представників роду щодо пошуку шляхів вирішення господарчих проблем. В статье рассматривается вклад рода Скадовских в экономическую жизнь Южной Украины. На основании введения комплекса источников определено планы и результаты предпринимательской деятельности представителей рода в поисках путей решения хозяйственных проблем. The article deals with the place of Skadovski family in the economic life of the South of Ukraine. On the basis of the involvement of sources’ complex the plans and results of business activity of the representatives of the family as for looking for solutions of economic problems are determined. 2014 Article Господарські ініціативи представників роду Скадовських в контексті економічного розвитку Південноукраїнського регіону / І. Чорноіваненко // Краєзнавство. — 2014. — № 1. — С. 157-162. — Бібліогр.: 53 назв. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/167064 94(477.7)631.115.11 uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Історія України у світлі регіональних досліджень Історія України у світлі регіональних досліджень
spellingShingle	Історія України у світлі регіональних досліджень Історія України у світлі регіональних досліджень Чорноіваненко, І. Господарські ініціативи представників роду Скадовських в контексті економічного розвитку Південноукраїнського регіону Краєзнавство
description	У статті розглядається місце роду Скадовських в економічному житті Південної України. На підставі залучення комплексу джерел визначено плани і результати підприємницької діяльності представників роду щодо пошуку шляхів вирішення господарчих проблем.
format	Article
author	Чорноіваненко, І.
author_facet	Чорноіваненко, І.
author_sort	Чорноіваненко, І.
title	Господарські ініціативи представників роду Скадовських в контексті економічного розвитку Південноукраїнського регіону
title_short	Господарські ініціативи представників роду Скадовських в контексті економічного розвитку Південноукраїнського регіону
title_full	Господарські ініціативи представників роду Скадовських в контексті економічного розвитку Південноукраїнського регіону
title_fullStr	Господарські ініціативи представників роду Скадовських в контексті економічного розвитку Південноукраїнського регіону
title_full_unstemmed	Господарські ініціативи представників роду Скадовських в контексті економічного розвитку Південноукраїнського регіону
title_sort	господарські ініціативи представників роду скадовських в контексті економічного розвитку південноукраїнського регіону
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2014
topic_facet	Історія України у світлі регіональних досліджень
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/167064
citation_txt	Господарські ініціативи представників роду Скадовських в контексті економічного розвитку Південноукраїнського регіону / І. Чорноіваненко // Краєзнавство. — 2014. — № 1. — С. 157-162. — Бібліогр.: 53 назв. — укр.
series	Краєзнавство
work_keys_str_mv	AT čornoívanenkoí gospodarsʹkíínícíativipredstavnikívroduskadovsʹkihvkontekstíekonomíčnogorozvitkupívdennoukraínsʹkogoregíonu
first_indexed	2025-07-14T23:44:00Z
last_indexed	2025-07-14T23:44:00Z
_version_	1837667860715929600
fulltext	Історія України у світлі регіональних досліджень Дослідження культурно-громадської роботи впливових дворянських родин передбачає необ- хідність врахування їхньої економічної актив- ності, що відображала специфіку розвитку конкретного регіону. Визначення позиції пред- ставників соціальної еліти в господарських пи- таннях дозволить перевірити тезу про відстою- вання лише особистих інтересів. Рід Скадовських мав тривалі традиції та до- свід ведення господарства. Від початку оселення на Півдні України в кінці ХVІІІ ст. представники роду включились до процесу економічного осво- єння регіону. Схильність до застосування в ма- єтках різних інновацій вирізняла Скадовських з- поміж інших землевласників Південної України. Будь-які нововведення були пов’язані з ризи- ком тимчасового зменшення/втрати стабільного прибутку. Знання економічної кон’юктури та вміння прорахувати наслідки господарчої діяль- ності в умовах капіталістичних перетворень на- бували вирішального значення для землевласни- ків. Саме особистостям такого складу мислення, на думку дослідниці Н. Темірової, належало майбутнє [1, с. 248]. Активна участь у роботі станового самоврядування дозволяла Скадов- ським порушувати актуальні для землевласників питання на повітовому та губернському рівнях. Гласні пропонували власне бачення шляхів удосконалення системи господарювання, брали на себе впровадження ідей для вирішення про- блем різних верств, зокрема селян. Завданням статті є визначення напрямів гос- подарської діяльності представників роду Ска- довських в економічному розвитку Південної України. Господарська діяльність Скадовських розгор- талась довкола двох маєтків: Херсонська гілка роду була пов’язана з Білозеркою (Херсонська губернія), Таврійська – з Скадовськом, Скадов- кою, Балтазарівкою та Антонівкою (Таврійська губернія). Родина належала до заможних землев- ласників – площа володінь представників родини коливалась в межах 14.000 [2, с. 311] -23.500 дес. [3, с. 40]. Рід Скадовських був порівняно не ве- ликим, тому ми зупинимося на характеристиці діяльності тих представників, які досягли знач- них результатів в господарській сфері. Дослідник історії Південної України О. Скаль- ковський серед власників садів та плантацій Тав- рійській губернії називав прізвища Потьє, Деме- нитру, Бурачка та Скадовського [4, с. 152]. Автор мав на увазі Якова Яковича Скадовського (1770- 1847), предводителя дворянства Дніпровського повіту (з 1830 р.), який розбив фруктовий сад та виноградник в маєтку Скадовка [5, арк. 22]. Про- дукція саду використовувалася для домашніх по- треб. Серед зернових культур вирощувалися пше- ниця (арнаутка), жито, просо, ячмінь. Господар також розводив коней та тонкорунних іспанських овець. Якісна шерсть підлягала реалізації за кор- дон (в Англію). У 1839 р. Я. Я. Скадовського обрали дійсним членом Товариства сільського господарства Пів- денної Росії, що об’єднувало місцеві агроно- мічні сили [6]. На сторінках періодичного ви- дання товариства виходили статті, присвячені різноманітним проблемам регіону, в тому числі спостереженням з сільськогосподарської прак- тики. Я. Я. Скадовський був добре знайомий з соціально-економічним становищем краю, тому в окремій замітці подавав характеристику природних ресурсів повіту. Автор відзначав складність природних умов та нерівномірність розподілу опадів. За його спостереженнями, найсприятливіші ґрунти для розведення зерно- вих культур розташовувалися поблизу с. Чал- баси. Замітка містить інформацію про острів Джарилгач та економічний потенціал примор- ських земель [7]. Рекомендаціями діда «скорис- тався» Сергій Балтазарович Скадовський, який для збуту зернової продукції на згаданих землях заснував місто-порт Скадовськ. 157 УДК 94(477.7)631.115.11 Інна Чорноіваненко (м. Херсон) Господарські ініціативи представників роду Скадовських в контексті економічного розвитку Південноукраїнського регіону У статті розглядається місце роду Скадовських в економічному житті Південної України. На підставі залучення комплексу джерел визначено плани і результати підприємницької діяльності представників роду щодо пошуку шляхів вирішення господарчих проблем. Ключові слова: рід Скадовських, Південна Україна, економічний розвиток регіону, господарські ініціативи. Я. Я. Скадовський покладав великі надії на відносно нову для регіону галузь сільського гос- подарства – шовківництво. Сприятливі природні умови для рослин в поєднанні з зацікавленням місцевих органів дозволять гарантовано отри- мати прибутки. Схема заходу виглядала наступ- ним чином. Дослідні поля або державні кримські сади проводять видачу саджанців, далі – виро- щені кокони доставляються в Товариство сіль- ського господарства. Серед аргументів на користь пропозиції, автор зазначає можливість заліснення територій повіту, покращення становища селян за рахунок отримання додаткових коштів та змен- шення обсягів купівлі дорогого закордонного шовку. Вирішальна роль у розведенні шовковиці покладалась на місцеве населення. «Необхідно щоб сотні тисяч рук сприяли одній цілі – лише тоді можна очікувати на вірний успіх» [8, с. 217]. Син Якова, Балтазар Скадовський (1821- 1884), служив головою комісії по купівлі поро- дистих коней для кавалерійський частин. Після відставки він продовжив займатись конярством. Розвиток галузі в першій половині ХІХ ст. сти- мулювала наявність великої площі цілинних зе- мель. Розведення худоби було однією з важливих галузей господарства Південної України. В заво- дах Б. Я. Скадовського вирощували коней англій- ської та арабської породи [9, с. 168]. За чисель- ністю тварин (коливалась в межах 350-600 голів) заводи Скадовського та Сен-Прі належали до найбільших в Таврійській губернії [10, арк. 22]. Сергій Балтазарович Скадовський (1863-1918), предводитель дворянства Таврійської губернії (1897-1906), отримав освіту в політехнічному ін- ституті в м. Карлсруе (Німеччина), однак закін- чити навчання не встиг. У 1884 р. помер батько, тому Сергій Балтазарович повернувся на батьків- щину та успішно продовжив справу. На сільсько- господарській виставці 1890 р. господар предста- вив двох рисистих коней та групу робочої худоби (українська порода в суміші з угорською). За ре- зультатами заходу він отримав срібну медаль [11]. Дворянство активно користувалося послугами кредитних установ, що стало основою для фор- мування специфічного комплексу джерел. З опису маєтків С. Б. Скадовського дізнаємося про систему господарства, матеріально-технічну за- безпеченість в маєтку. Головну частину прибутків надавало вівчарство. Збільшення ціни на окремі породи тварин стимулювало спеціалізацію в гос- подарстві. З часом господар змінив свої уподо- бання у виборі породи овець – від іспанської пе- реходить до чистокровної бухарської каракулевої. В 1911 р. стада поповнились на 57 тварин, при- везених з Бухари. Більшість овець відносилась до породи «Арабі» [12, арк. 5]. Окрім основних зер- нових культур, практикувалося вирощування вівса, проса, кукурудзи, садових та огородніх культур [13, арк. 5]. Зрошення рослин відбува- лося шляхом використання водопідйомних спо- руд. Достатня кількість криниць дозволяла здійс- нювати полив вчасно [14, л. 54 об.-58 об.]. У 1894 р. С. Б. Скадовський заснував порт на Чорному морі – Скадовськ. Відтоді на першому місці серед планів діяча була розробка транспор- тного сполучення порту з Лозово-Севастополь- ською залізною дорогою. Лінія «Михайлівка (При шиб)-Скадовськ» призначалась для доставки зернових культур та мала забезпечити новий вихід для транспортування донецького вугілля в півден- ному напрямі. Це відповідало загальноімпер- ським тенденціям розвитку залізничної галузі [15, с. 618]. Обговорювалися й інші варіанти напряму шляху. Таврійський губернатор клопотав про про- ведення дороги через Агаймани (нині с. Фрунзе Іванівського району), Нижні Сірогози та Гаври- лівку Мелітопольського повіту [16, л. 94]. Успіш - на реалізація проекту могла суттєво змінити еко- номічну систему південноукраїнського регіону, передусім завдяки перерозподілу обсягів товар- них перевезень між портовими містами – Маріу- полем, Бердянськом, Херсоном та Скадовськом. Представники Херсонської гілки родини здав на займались рибними промислами. У 1798 р. Балтазар Балтазарович придбав у графа О. О. Безбородька землю с. Покровське, на Кінбурнській косі. Тутешні землі також вико- ристовувалися для добування солі [17, с. 29]. У власності родини протягом 30 років перебу- вало 8 рибних заводів. У 1824 р. з володінь було відмежовано 4000 дес. на користь держави, 2000 дес. залишили за попереднім власником. Після смерті Бальтазара, його дружина Євдокія Іва- нівна Скадовська відстоювала власні інтереси перед імператором: доводила складність в утри- манні заводів та прохала про підтримку. «Все тоді квітне в державі, коли вона використовує доцільні методи для підтримки промисловості різного роду» [18, 284-285 зв.]. За оцінкою О. Скальковського, рибні заводи Скадовських належали до найкращих в Південній Україні. Георгій Львович Скадовський (1847-1919) одним з перших в родині отримав вищу сіль- ськогосподарську освіту. В 1868-1872 рр. [19, арк. 12 зв.-13] він навчався на фізико-математич- ному факультеті Новоросійського університету 1’2014Інна Чорноіваненко К Р А Є З Н А В С Т В О 158 по розряду природничих наук [20, арк. 198]. В іс- торії ветеринарії Південної України Г. Л. Скадов- ський відомий як ініціатор та організатор щеп- лень проти сибірської виразки [21, с. 91]. У повідомленнях дослідник розкрив масштаби поширення небезпечної для людей і тварин хво- роби, підрахував втрати господарств Херсонської губернії [22], звітував про результати роботи, по- давав практичні рекомендації для населення [23]. Діяльність дослідника виходила за межі Херсон- ського повіту. За участю Г. Л. Скадовського про- водилися щеплення у маєтку землевласника Шредера (Дніпровський повіт) [24], графа І. І. Воронцова-Дашкова (Саратівська губернія). «Новоросійський телеграф» визнавав останній випадок показовим: планувалось вакцинувати близько 30000 овець. Передбачалось також поши- рення кордонів застосування вакцини на Воро- незьку губернію (маєток Бібікова) [25]. Діяч був членом лісоохоронного комітету Херсонської гу- бернії [26, с. 309], Новоросійського товариства природодослідників [27, с. 63], Товариства сіль- ського господарства Південної Росії [28, арк. 121]. Маєток у с. Білозерка став центром агрономіч- них досліджень і навчальних практик. Наприклад, там відбувалося випробування засобу для зни- щення хлібних шкідників (1879 р) [29, с. 309], проходження практики учнями Херсонського зем- ського сільськогосподарського училища [30, с. 4]. Г. Л. Скадовський займався особисто розве- денням садів. Рослини висаджували в чотири групи – хвойні, лісові, декоративні та кустарні. Фруктові дерева (абрикоси, груші та яблука) росли окремими групами, перебували під нагля- дом «досвідченого німця-садівника», якому гос- подар надав окреме приміщення [31, арк. 66]. За- гальна площа садів становила приблизно 60 дес., з них на частку Білозерського припадало 30 дес. [32]. Продукція садів такого типу забез- печувала переважно внутрішні потреби госпо- дарств [33, с. 31], власниками саджанців також виступали освітні заклади [34, с. 52]. У 1891 р. маєток відвідали випускники курсів сільського господарства в Херсоні. Екскурсія передбачала ознайомлення з діяльністю розсадника і «плодо- вої школи», у якій займались підготовкою сад- жанців для продажу. Організовували екскурсію також і для вихованців Товариства фізичного ви- ховання дітей [35], які одразу по цьому відвідали зоологічний сад Ф. Е. Фальц-Фейна [36]. У 1920-х р. здійснювалося обстеження земель, конфіскованих у великих землевласників. З опи- сів дізнаємося про стан саду, розташованого між плавнями та вздовж річок Борщовка і Рвач (Херсонський повіт). Спеціальна комісія конста- тувала відсутність належного догляду протягом останніх п’яти років, багато фруктових дерев ви- рубувались місцевими жителями [37, арк. 38-39]. Процес знищення зупинити так і не вдалося, тому місцевий революційний комітет клопотав про необхідність прийняття місцевим керівниц- твом відповідних розпоряджень [38, с. 68]. Продукція садів Г. Л. Скадовського демон- струвалася на сільськогосподарських виставках – місцях для огляду та поширення досягнень різ- номанітних галузей сільського господарства. На виставці в Херсоні (1890 р.) господар представив саджанці плодових та декоративних рослин [39, с. 8, 12]. Різноманіття та висока якість рослин за- служили найвищого визнання – золоту медаль. Г. Л. Скадовський успадкував від батька Лева Балтазаровича рибні заводи та успішно продовжив родинну справу. Про лиман «Шка- довського» та способи лову риби в ньому згаду- вав В. П. Тищенко [40, с. 27]. Реалізація рибної продукції відбувалася в Херсоні. Газета «Родной край» у 1908 р. писала про збільшення обсягів постачання риби на міські ринки з ставків «Ска- довського, Ірлікова і Розанова». Підвищення по- питу на продукцію дописувачі пов’язували з Різ- двяним постом [41]. У 1903 р. для пошуку шляхів вирішення про- блем сільського господарства в губерніях і пові- тах Російської імперії утворювались спеціальні комітети. Комітет Херсонського повіту очолив Г. Л. Скадовський. Серед питань, винесених міс- цевими зборами на обговорення, були недостатня забезпеченість селян землею, високі податки для селян, порушення правопорядку, необхідність по- ширення сільськогосподарських знань. Голова ко- мітету відрізнявся практичністю у поглядах на можливі варіанти заходів. Бесіди агрономічного персоналу за населенням, запевняв він, не забез- печать вирішення назрілих проблем. Навчити можна з допомогою конкретного прикладу, шля- хом влаштування показових полів. Голова комі- тету наголошував на сприятливості природно-клі- матичних умов південної та східної частини Херсонського повіту для поширення садівництва та огородництва. Реалізація фруктів ускладню - валась віддаленістю шляхів сполучення. Тому, продовжував Г. Л. Скадовський, необхідно забез- печити прокладення залізної дороги через Херсон ський повіт [42, с. 394]. В цей же час про аналогічне питання клопотав предводитель дво- рянства Таврійської губернії С. Б. Скадовський. Господарські ініціативи представників роду Скадовських в контексті економічного розвитку Південноукраїнського регіону 159 Аналіз журналів засідань Херсонських гу- бернських земських зборів дозволив рекон- струювати позицію Г. Л. Скадовського в підходах до організаційного вирішення природоохорон- них питань. До 1876 р. господар вже практикував розведення лісів сівбою насіння, тому постав- лене на порядок денний питання про лісонасад- ження викликало у нього особливий інтерес. Схема лісорозведення в його маєтку була наступ- ною. Спеціальна особа обробляла землю пло- щею 30 дес. та здійснювала насадження за мето- дикою власника. За роботу лісник отримував щороку по 2 дес. землі та зобов’язувався сіяти в лісі баштани. Георгій Львович висловлював надію на успішність заходу [43, с. 310]. Впровадження масового лісорозведення ви- магало поширення насіння через спеціальні насіннєві станції. Під час дискусії щодо ролі по- вітових управ у процесі збереження лісів Хер- сонської губернії, Г. Л. Скадовський зумів від- стояти власну думку. «Оскільки протягом кількох років управи мали можливість і час на продаж гральних карт, то вони можуть зайнятись реалізацією більш необхідного для краю» [44, с. 312]. Штучне вирощування лісів в степовій зоні було пов’язане з іншими труднощами. Піски сусідньої Таврійської губернії сприяли підви- щенню температури та впливали на напрям вітру. Тому гласний сумнівався в можливості нормалізації клімату за рахунок збільшення на- саджень лише в одній губернії. В питанні про доцільність обов’язкового лісорозведення для селян, Георгій Львович пропонував детально ви- вчити питання, оскільки справа вимагає залу- чення значних коштів та зусиль [45, с. 289]. Зі збільшенням площі розораних земель, по- стало питання про необхідність травосіяння. Гласний приводив приклад із власного досвіду. В 1870-х рр., на початку знайомства з практикою ведення господарства, з 12000 дес. землі розора- ними були лише 500 дес. Нині, в умовах нестачі цілинних земель для випасу худоби Г. Л. Скадов- ський рекомендував донести до місцевого насе- лення необхідність проведення травосіяння. Без- коштовна роздача насіння на початковому етапі повинна виступити методом популяризації но- вого способу отримання корму для тварин [46, с. 366]. Використання плавнів Південного По- дніпров’я дозволить компенсувати відсутність кормів у зимовий період. Георгій Львович про- понував зберігати силос у спеціальних ямах, ап- робацію котрих вже встиг здійснити у власному господарстві. Як результат – худоба була забез- печена кормом до весни [47, с. 324]. Практику- вав господар також влаштування сільськогоспо- дарських артілей. Для цього він надав рибалкам декілька власних ставків та намагався «навчити їх справі». Однак рибалки не змогли самостійно продовжити організацію промислу. Причиною невдалого втілення ідеї стала відсутність компе- тентного керівника [48, с. 135]. Характерною рисою виступів гласного було посилання на досвід зарубіжних аграріїв, на- приклад в питаннях щодо лісорозведення, по- шуку методів захисту сільськогосподарських культур від шкідників та ін. У Швейцарії, роз- повідав гласний, встановлене правило, за яким кожен господар повинен знищувати на своїх полях шкідливих комах. «Там не сидять склавши руки, там кожен працює в поті лиця» [49, с. 283]. Визначальну роль у рішенні будь-якої справи для Г. Л. Скадовського відігравали теоретичні знання та досвід. Ведення господарства в умовах капіталістичних перетворень потребувало якіс- ної сільськогосподарської освіти. Навіть в роки не- врожаїв, наполягав діяч, землевласники зобов’я - зані фінансово підтримувати Херсонське земське сільськогосподарське училище [50, с. 466]. Го- ловне завдання навчального закладу Георгій Львович вбачав у підготовці фахівців широкого профілю. Ідею скорочення окремих предметів гласний розцінював вкрай негативно. Підготовка кваліфікованих фахівців у галузі господарства потребує комплексного підходу, що передбачає викладання широкого кола навчальних курсів з обов’язковим включенням ковальського, механіч- ного та столярного ремесла. У Америці, продов- жував гласний, причиною успішного розвитку фабричної промисловості було проходження ро- бітниками повного циклу підготовки. «Команду- вати кожен вміє, однак повинен це робити той, хто сам знає справу» [51, с. 334]. Показовою є позиція Г. Л. Скадовського щодо селянства. Організація діяльності селянського поземельного банку, на його думку, могла випра- вити прорахунки в селянській реформі 1861 р. Однак поширювати компетенцію установи на ні- мецькі колонії не доцільно, оскільки селяни мають більшу потребу в землі [52, с. 102]. Необ- хідно постійно контролювати процес купівлі землі, оскільки повторний продаж з боку комер- сантів суттєво підвищує вартість ділянок. Представники роду стали членами природ- ничо-наукових товариств Південної України: То- вариства сільського господарства Південної Росії, Новоросійського товариства природодос- 1’2014Інна Чорноіваненко К Р А Є З Н А В С Т В О 160 лідників, Кримського гірського клубу. Діяль- ність товариств, як особливої форми організації дослідницької діяльності, визначалась науко- вими завданнями, географічним положенням, соціальними умовами регіону [53, с. 79]. Для господарів, зацікавлених в застосуванні науко- вих підходів до вирішення сільськогосподар- ських проблем, центри природничих досліджень дозволяли демонструвати знання та досвід, звер- нути увагу на перспективні напрямки викорис- тання можливостей степового регіону, долучи- тись до співпраці з провідними науковцями. Отже, аналіз конкретних прикладів господар- ської діяльності Скадовських дозволяє зробити висновки. Представники роду були ініціаторами вирощування нових видів рослин, тварин, влас- никами успішних кінських та рибних заводів, ор- ганізаторами заходів боротьби із захворюван- нями худоби, намагалися поширити апробовані у власних господарствах сільськогосподарські ідеї. Здійснені дослідження (спостереження, екс- перимент, опитування) ставали основою для про- позицій, що висловлювалися в органах самовря- дування та наукових товариствах, ініціювали подальші дослідження. Окремі плани представ- ників роду (проведення залізниці) залишилися не реалізованими, однак вони свідчили про процес постійного пошуку шляхів вирішення господар- ських проблем населення південноукраїнського регіону. Серед питань, що заслуговують подаль- шого вирішення, є характеристика внутрішнього устрою маєтків, простеження змін в організації землеволодіння в післяреформений період в по- рівнянні з іншими господарствами регіону. Господарські ініціативи представників роду Скадовських в контексті економічного розвитку Південноукраїнського регіону 161 Джерела та література 1. Темірова Н. Поміщики України в 1861-1917 рр.: соціально-економічна еволюція / Н. Темірова. – До- нецьк: ДонНУ, 2003. – 319 с. 2. Список землевладельцев Днепровского уезда на 1904 г. – Б/и, 1904. – 518 с. 3. РГИА, ф. 1343, оп. 29, д. 3634. 4. Скальковский А. Опыт статистического описа- ния Новороссийского края. Ч. 2. Хозяйственная ста- тистика / А. Скальковский. – Одесса, Тип. Францова и Нитче, 1853. – 552 с. 5. Держархів АР Крим (далі – ДААРК), ф. 377, оп. 2, спр. 312, 24 арк. 6. Коломієць Н. Д. Періодичне видання «Записки Императорского общества сельского хозяйства Южной России»: літопис південноукраїнської аграр- ної науки / Н. Д. Коломієць // http://base.dnsgb.com.ua/ INB/2011-2/11_kolomiets.pdf 7. Скодовский Я. Хозяйственная топография Дне- провского уезда / Я. Скодовский // Листки общества сельского хозяйства Южной России. – 1839. – № 2. – С. 116-124. 8. Скодовский Я. Мнение о споспешествованию шелководству в Новороссийском крае / Я. Скодов- ский // Листки общества сельского хозяйства Южной России. – 1839. – № 4. – С. 215-217. 9. Домбровский Ф. Заметки о коннозаводстве в Таврической губернии / Ф. Домбровский // Труды Императорского Вольного экономического обще- ства. – 1854. – № 8. – С. 164-169. 10. ДААРК, ф. 377, оп. 1, спр. 956, 48 арк. 11. Новороссийский телеграф, 27 октября 1890. 12. Держархів Херсонської обл. (далі – ДАХО), ф. 240, оп. 1, спр.29, 13 арк. 13. ДАХО, ф. 6, оп. 2, д. 14. 14. РГИА, ф. 593, оп. 19, д. 2084. 15. Економічна історія України: Історико-еконо- мічне дослідження: в 2 т. / [ред. рада: В. М. Литвин (голова), Г. В. Боряк, В. М. Геєць та ін.; відп. ред. В. А. Смолій; авт. кол.: Т. А. Балабушевич, В. Д. Баран, В. К. Баран та ін.]; НАН України. Інститут історії України. – К.: Ніка-Центр, 2011. – Т. 1. – 696 с. 16. РГИА, ф. 274, оп. 2, д. 273. 17. Андриевский И. Путевые заметки при объезде Днепровского и Мелитопольского уездов Тавриче- ской губернии в . / И. Андриевский – Одесса, Город- ская типография, 1839. – 107 с. 18. ДААРК, ф. 68, оп. 6, спр. 11, 346 арк. 19. Держархів Одеської обл. (далі – ДАОО), ф. 45, оп. 19, спр. 1151. 20. ДАОО, ф. 45, оп. 7, спр. 2. Ч. 2-я, 351 арк. 21. Федотова А. А. Ветеринарная командировка почвоведа П.А.Костычева / А. А. Федотова // Исто- рико-биологические исследования. – 2012. – Т. 4. – № 3. – С. 79-91. 22. Скадовский Г. Л. Записка о сибирской язве в м. Белозерке // Сборник Херсонского земства. – 1886. – № 1. – С. 23-32. 23. Скадовский Г. Л. О результатах предохрани- тельных прививок сибирской язвы в больших разме- рах и о последних опытах покойного профессора Л.С.Ценковского // Сборник Херсонского земства. – 1888. – № 2. – С. 18-38. 24. Новороссийский телеграф, 14 мая. 25. Новороссийский телеграф, 3 октября. 26. Журналы заседаний Херсонского губернского земства 25 сессии . – Херсон, Тип. О. Д. Ходушиной, 1890. – 486 с. 27. Отчет о деятельности Новороссийского обще- ства естествоиспытателей за 1890 г. – Одесса, Тип. А. Шульца, 1890. – 7 с.+84 с. 28. Записки Императорского общества сельского хозяйства Южной России. – 1891. – № 1. – 131 с. 29. О хлебном жуке и о принимаемых мерах к ис - треблению его // Журналы заседаний Херсонского гу- бернского земского собрания (далі – ХГЗС) очередной сессии. – Херсон, Тип. О. Д. Ходушиной, 1894. – 359 с. 30. Отчет директора о состоянии Херсонского земского сельскохозяйственного училища в . // До- клады сессии . и сметы . – Херсон, Тип. О. Д. Ходу- шиной, 1891. – 644 с. 31. ДАХО, ф. Р-64, оп. 1, спр. 7, 75 арк. 32. Новороссийский телеграф, 22 июня 1891. 33. Забаринский П. А. О мерах, могущих содей- ствовать развитию садоводства среди поселенцев Новороссийского края / П. А. Забаринский // Записки общества сельского хозяйства Южной России. – 1891. – № 2. – С. 40-43. 34. Отчет о состоянии Херсонского земского сель- скохозяйственного училища за 1894 г. // Доклады Хер- сонской губернской земской управы сессии 1895 г. – Херсон, Тип. О. Д. Ходушиной, 1896. – 586 с. 35. Родной край, 7 июня 1910. 36. Родной край, 28 июля 1910. 37. ДАХО, ф. р-6, оп. 1, спр. 184, 78 арк. 38. ДАХО, ф. р-64, оп. 1, спр. 7, 75 арк. 39. Путеводитель по Херсонской земской сельско- хозяйственной и промышленной выставке в Херсо - не. – Одесса, Тип. «Одесского листка», изд. Я. Л. Чертка, 1890. – 45 с. 40. Тищенко В. П. Рибальчі заводи на низу Дніпра / В. П. Тищенко // Етнографічний вісник. – 1927. – Кн. 4-5. – С. 24-36. 41. Родной край, 19 ноября 1908. 42. Херсонский уездный комитет о нуждах сель- скохозяйственной промышленности // Труды мест- ных комитетов о нуждах сельскохозяйственной про- мышленности. Т. 46. Херсонская губерния. – Спб., Тип. В. Киршбаума, 1903. – С. 389-399. 43. Заключение комиссии по докладу о лесораз- ведении и лесосохранении // ХГЗС (сессия 18), 22-31 октября. – Херсон: Тип. О. Д. Ходушиной, 1877. – 420 с. 44. Там само. – С. 313. 45. Журналы заседаний ХГЗС. Сессия 38, 15-22 ноября. – Херсон: Тип. О. Д. Ходушиной, 1894. – 306 с. 46. Журналы заседаний ХГЗС. Сессия 44, 10-21 октября. – Херсон: Тип. О. Д. Ходушиной, 1900. – 557 с. 47. Журналы заседаний ХГЗС. Сессия 45, 10-21 октября. – Херсон: Тип. О. Д. Ходушиной, 1901. – 474 с. 48. Журналы заседаний ХГЗС. Сессия 41, 5-13 ок- тября. – Херсон: Тип. О. Д. Ходушиной, 1897. – 341 с. 49. Журналы заседаний ХГЗС. Сессия 45, 10-21 октября. – Херсон: Тип. О. Д. Ходушиной, 1901. – 474 с. 50. Там само. – С. 466. 51. Там само. – С. 334. 52. Доклад о крестьянском поземельном банке // Сборник Херсонского земства (далі – СХЗ). – 1884. – № 1. – 290 с. 53. Савчук В. С. Естественнонаучные общества Юга Российской империи (втор. пол. ХІХ-нач. ХХ в.) / В. С. Савчук. – Дніпропетровськ, Вид-во Дніпропет- ровського державного університету, 1994. – 231 с. 1’2014Інна Чорноіваненко К Р А Є З Н А В С Т В О 162 Инна Черноиваненко Хозяйственные инициативы представителей рода Скадовских в контексте экономического развития Южноукраинского региона В статье рассматривается вклад рода Скадовских в экономическую жизнь Южной Украины. На осно- вании введения комплекса источников определено планы и результаты предпринимательской деятельности представителей рода в поисках путей решения хозяйственных проблем. Ключевые слова: род Скадовских, Южная Украина, экономическое развитие региона, хозяйственные инициативы. Inna Chornoivanenko Economic initiatives of representatives of Skadovski family in the context of economic development of the Southern region of Ukraine The article deals with the place of Skadovski family in the economic life of the South of Ukraine. On the basis of the involvement of sources’ complex the plans and results of business activity of the representatives of the family as for looking for solutions of economic problems are determined. Key words: Skadovski family, Southern Ukraine, economic development of the region, economic initiatives.

Господарські ініціативи представників роду Скадовських в контексті економічного розвитку Південноукраїнського регіону

Репозитарії

Схожі ресурси