Міжнародна історико-краєзнавча конференція "Наукові студії М. І. Сікорського", присвячена 90-річчю з дня народження М. І. Сікорського

10-12 жовтня 2013 року у Національному історико-етнографічному заповіднику «Переяслав» (далі – НІЕЗ «Перяслав») була проведена міжнародна історико-краєзнавча конференція «Наукові студії М.І. Сікорського», присвячена 90-річчю з дня народження Михайла Івановича Сікорського (13.10.1923 – 27.09.2011...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2014
Автори:	Ткаченко, Н., Жам, О.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут історії України НАН України 2014
Назва видання:	Краєзнавство
Теми:	Наукова інформація
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/167070
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Міжнародна історико-краєзнавча конференція "Наукові студії М. І. Сікорського", присвячена 90-річчю з дня народження М. І. Сікорського / Н. Ткаченко, О. Жам // Краєзнавство. — 2014. — № 1. — С. 207-213. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-167070
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1670702020-03-16T01:25:35Z Міжнародна історико-краєзнавча конференція "Наукові студії М. І. Сікорського", присвячена 90-річчю з дня народження М. І. Сікорського Ткаченко, Н. Жам, О. Наукова інформація 10-12 жовтня 2013 року у Національному історико-етнографічному заповіднику «Переяслав» (далі – НІЕЗ «Перяслав») була проведена міжнародна історико-краєзнавча конференція «Наукові студії М.І. Сікорського», присвячена 90-річчю з дня народження Михайла Івановича Сікорського (13.10.1923 – 27.09.2011 рр.) – Героя України, видатного музеєзнавця, краєзнавця, пам'яткоохоронця, громадського діяча, фундатора унікального музейного комплексу – Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав». 2014 Article Міжнародна історико-краєзнавча конференція "Наукові студії М. І. Сікорського", присвячена 90-річчю з дня народження М. І. Сікорського / Н. Ткаченко, О. Жам // Краєзнавство. — 2014. — № 1. — С. 207-213. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/167070 uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукова інформація Наукова інформація
spellingShingle	Наукова інформація Наукова інформація Ткаченко, Н. Жам, О. Міжнародна історико-краєзнавча конференція "Наукові студії М. І. Сікорського", присвячена 90-річчю з дня народження М. І. Сікорського Краєзнавство
description	10-12 жовтня 2013 року у Національному історико-етнографічному заповіднику «Переяслав» (далі – НІЕЗ «Перяслав») була проведена міжнародна історико-краєзнавча конференція «Наукові студії М.І. Сікорського», присвячена 90-річчю з дня народження Михайла Івановича Сікорського (13.10.1923 – 27.09.2011 рр.) – Героя України, видатного музеєзнавця, краєзнавця, пам'яткоохоронця, громадського діяча, фундатора унікального музейного комплексу – Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав».
format	Article
author	Ткаченко, Н. Жам, О.
author_facet	Ткаченко, Н. Жам, О.
author_sort	Ткаченко, Н.
title	Міжнародна історико-краєзнавча конференція "Наукові студії М. І. Сікорського", присвячена 90-річчю з дня народження М. І. Сікорського
title_short	Міжнародна історико-краєзнавча конференція "Наукові студії М. І. Сікорського", присвячена 90-річчю з дня народження М. І. Сікорського
title_full	Міжнародна історико-краєзнавча конференція "Наукові студії М. І. Сікорського", присвячена 90-річчю з дня народження М. І. Сікорського
title_fullStr	Міжнародна історико-краєзнавча конференція "Наукові студії М. І. Сікорського", присвячена 90-річчю з дня народження М. І. Сікорського
title_full_unstemmed	Міжнародна історико-краєзнавча конференція "Наукові студії М. І. Сікорського", присвячена 90-річчю з дня народження М. І. Сікорського
title_sort	міжнародна історико-краєзнавча конференція "наукові студії м. і. сікорського", присвячена 90-річчю з дня народження м. і. сікорського
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2014
topic_facet	Наукова інформація
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/167070
citation_txt	Міжнародна історико-краєзнавча конференція "Наукові студії М. І. Сікорського", присвячена 90-річчю з дня народження М. І. Сікорського / Н. Ткаченко, О. Жам // Краєзнавство. — 2014. — № 1. — С. 207-213. — укр.
series	Краєзнавство
work_keys_str_mv	AT tkačenkon mížnarodnaístorikokraêznavčakonferencíânaukovístudíímísíkorsʹkogoprisvâčena90ríččûzdnânarodžennâmísíkorsʹkogo AT žamo mížnarodnaístorikokraêznavčakonferencíânaukovístudíímísíkorsʹkogoprisvâčena90ríččûzdnânarodžennâmísíkorsʹkogo
first_indexed	2025-07-14T23:44:20Z
last_indexed	2025-07-14T23:44:20Z
_version_	1837667881945399296
fulltext	Наукова інформація 207 Наталія Ткаченко, Олена Жам (м. Переяслав-Хмельницький) Міжнародна історико-краєзнавча конференція «Наукові студії М. І. Сікорського», присвячена 90-річчю з дня народження М. І. Сікорського 10-12 жовтня 2013 року у Національному історико-етнографічному заповіднику «Переяслав» (далі – НІЕЗ «Перяслав») була проведена міжнародна історико-краєзнавча конференція «Наукові студії М.І. Сікорського», присвячена 90-річчю з дня народження Михайла Івановича Сікорського (13.10.1923 – 27.09.2011 рр.) – Героя України, видатного музеєзнавця, краєзнавця, пам’яткоохо- ронця, громадського діяча, фундатора унікального музейного комплексу – Національний історико- етнографічний заповідник «Переяслав». М.І. Сікорський зробив значний внесок у вивчення історії та культури Переяславського краю. Його діяльність на ниві музеєзнавства, краєзнавства сприяла появі численних музеїв на Київщині та популяризації української історії та культури. Пам’яткоохоронна діяльність Ми- хайла Івановича Сікорського сприяла збере- женню пам’яток архітектури. Для обговорення на конференції були запро- поновані напрямки: 1. Історія Переяславського краю з найдавні- ших часів до сьогодення. Історіографія історич- них та краєзнавчих досліджень Переяславщини. Визначні постаті Переяславщини та їх роль у вітчизняній і світовій історії. 2. Внесок М.І. Сікорського у розвиток музей- ної справи України. Засновники нових музеїв в Україні. Фундатори музейних колекцій. 3. Проблеми музеєзнавства та стан розвитку музейної справи в Україні. 4. Матеріальна, нематеріальна та духовна культура українського народу. Історико-етногра- фічне вивчення культури та етнічної історії українського народу на Переяславщині. 5. Актуальні питання охорони, збереження та використання пам’яток і об’єктів культурної спадщини: стан, проблеми та перспективи. До- свід та практика реставрації, консервації, реабі- літації та музеєфікації пам’яток і об’єктів куль- турної спадщини. 6. Діяльність Українського товариства охо- рони пам’яток історії та культури. 7. Історія археологічних досліджень на Пере- яславщині. Новітні археологічні дослідження Середнього Подніпров’я. Археологічні мате- ріали в музейних зібраннях. Пропонована тематика зацікавила широке коло науковців. В роботі конференції взя ли участь музейні наукові співробітники, вчені провідних наукових установ України, осві- тяни, аспіранти, магістранти. До програми конференції включено 100 доповідей та вис - тупів. В роботі конференції взяли участь 108 науковців, серед яких член-кореспондент НАН України, 2 доктори наук, 18 кандидатів історичних наук, 5 кандидатів філософських наук, 1 кандидат мистецтвознавства, 1 докто- рант. До програми конференції включені дослід- ження музейників Російської Федерації (Музей народного дерев’яного зодчества «Вітослав- ліци» м. Великий Новгород»), республіки Біло- русь (Білоруський державний музей народної архітектури та побуту), Литви (Тракайський історичний музей). У роботі конференції взяли участь представ- ники таких потужних науково-дослідних і науково-освітніх закладів, як Національний науково-дослідний інститут українознавства та всесвітньої історії, Державний вищий навчаль- ний заклад «Переяслав-Хмельницький держав- ний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», Національний заповідник «Замки Тернопілля», Національний історико-культур- ний заповідник «Софія Київська», Державний історико-архітектурний заповідник у м. Бере- жани Тернопільської обл., Національний музей народної архітектури та побуту України, Національний Києво-Печерський історико- культурний заповідник, Національний архітек- турно-історичний заповідник «Чернігів старо- давній», Національний історико-культурний заповідник «Чигирин», Інститут управління та права Запорізького національного технічного університету, Національний історико-етногра- фічний заповідник «Переяслав», Інститут ке- рамології Відділення народознавства НАН України, Чернігівський національний педаго- гічний університет ім. Т.Г. Шевченка, Музей іс- торії Десятинної церкви, Національний педа- гогічний університет ім. М.П. Драгоманова, Центр пам’яткознавства НАН України і Укра- їнського товариства охорони пам’яток історії та культури, Музей гетьманства, спалеоклуб «Кристал» (м. Тернопіль), Іванківський район- ний краєзнавчий музей. На конференції були присутні слухачі з Яготинського державного історичного музею та Соснівського краєзнав- чого музею Переяслав-Хмельницького району Київської області. На урочистому відкритті конференції ві- тальний лист голови Національної спілки краєзнавців, доктора історичних наук, профе- сора, член-кореспондента НАН України, за- ступника директора Інституту історії України НАН України Реєнта Олександра Петровича озвучив член Правління Національної спілки краєзнавців України, заступник головного ре- дактора Всеукраїнського культурологічного тижневика «Слово Просвіти» Букет Євгеній Васильович. Плідної роботи, наукових диску- сій, нових відкриттів та збагачення цікавими ідеями та відкриттями учасникам конференції побажали заступник директора Департаменту культурної спадщини та культурних цінностей Міністерства культури України Вечерський Віктор Васильович та генеральний директор НІЕЗ «Переяслав» Довгошия Павло Олександ- рович. У перший день роботи конференції відбу- лося пленарне засідання. Відкрив роботу кон- ференції доктор історичних наук, член-корес- пондент НАН України, провідний науковий співробітник відділу української етнології Національного науково-дослідного інституту українознавства та всесвітньої історії Баран Володимир Данилович. Тема його доповіді «У пошуках джерел українського народу». До- повідач ознайомив присутніх з сучасними на- прямами діяльності Національного науково- дослідного інституту українознавства та всесвітньої історії, проблемами вивчення істо- рії, етнографії в Україні. На пленарному засіданні була озвучена доповідь заступника голови Київської облас- ної ради УТОПІК, заслуженого працівника культури України Булаєвської Наталії Іванівни «Любов до Переяслава понад усе», в якій вона охарактеризувала діяльність «людини-ле- генди, великого патріота Переяславщини» М.І. Сікорського по створенню музейних об’єктів та збереженню пам’яток історії та культури на Київщині, Черкащині. Доповідач звернула увагу на те, що одним з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури у 1966 р. був М.І. Сікорський. Українське товариство охо- рони пам’яток історії та культури всіляко підт- римувало проекти Михайла Івановича, пере- дусім, перший голова Товариства, директор тодішнього Державного історичного музею Української РСР Іван Омелянович Дудник: «Він допомагав, чим міг, а до його квартири по вул. Цитадельній, що неподалік Києво-Печер - ської лаври, Михайло Сікорський заходив, як до власної. Там завжди на нього чекав смачний обід, який вміла готувати Марія Іванівна – дру- жина Івана Омеляновича». Тепла дружба єднала М.І. Сікорського з пер- шим штатним керівником обласного Товариства Остапом Пасікою. Пізніше, ставши відомим творцем дереворитів, Остап Адамович створив і передав до Заповідника кілька своїх робіт. На протязі багатьох років М.І. Сікорський дружив з Олександром Степановичем Непорожнім, ди- ректором Яготинського краєзнавчого музею, за- ступником голови Київського облвиконкому Людмилою Іллівною Хорозовою. Н.І. Булаєв ська розповіла про участь М.І. Сі- корського у створенні краєзнавчих музеїв у Яготині, Обухові Київської області, зупинилась на музеєфікації пам’яток археології в Пере- яславі, історії створення музею-діорами «Битва за Дніпро в районі Переяслава і створення Бу- кринського плацдарму восени 1943 р.». Н.І. Бу- лаєвська звернула увагу на нереалізовані про- екти М.І. Сікорського: один з них – це освоєння унікальної пам’ятки історії і архітектури – хати двох родів в с. Хохітва поблизу Богуслава. У цьому садибному меморіальному будинку у 1887-1893 рр. проживала письменниця Марко Вовчок, якій Т.Г. Шевченко подарував «Коб- заря», на початку ХХ ст. мешкала родина Запо- рожців. Доповідач наголосила, що обласне 1’2014Наталія Ткаченко, Олена Жам К Р А Є З Н А В С Т В О 208 Міжнародна історико-краєзнавча конференція «Наукові студії М. І. Сікорського», присвячена 90-річчю з дня народження М. І. Сікорського 209 Товариство охорони пам’яток історії та куль- тури впродовж багатьох років домагається створення у цьому меморіальному будинку му- зеїв: «Хата двох родин», літературної Богуслав- щини та історії села Хохітва. Заслужений працівник культури України Верговський Сергій Володимирович у доповіді «Пам’ятки народного будівництва Слобожан- щини в експозиції Національного музею на- родної архітектури та побуту України» повер- нувся до витоків створення Національного музею народної архітектури та побуту України. «Це був період, – зауважив доповідач, – коли не було достатнього досвіду створення скансе- нів. Ініціатива створення музеїв просто неба, досліджень народної культури ішла знизу». У серпні 1965 р. за ініціативою архітектора С. Верговського у «Літературній Україні» був надрукований відкритий лист культурних діячів України про необхідність створення Національного музею народного будівництва і побуту просто неба. Розпочалася конкретна ро- бота по створенню визначного осередку укра- їнської культури та національної ідентичності. Доповідач акцентував увагу на титанічній ролі у створенні Музею заступника Голови Ради Міністрів України Петра Тимофійовича Тронь - ка, який у той час очолював УТОПІК. Допові- дач ознайомив з історією пошуку, дослідження, перевезення будівель для комплектування пам’ятками народної архітектури розділу «Полтавщина і Слобожанщина» Національ- ного музею народної архітектури та побуту України. Верговський С.В. зауважив, що особ- ливо цінні житлові, господарські будівлі для комплектування розділу «Полтавщина і Слобо- жанщина» майбутнього Музею знаходились на Луганщині. Заслужений працівник культури України, ве- теран Національного музею народної архітек- тури та побуту України Орел Лідія Григорівна озвучила доповідь на тему: «Художні промисли України». Доповідач розповіла про історію створення у 1976 р. експозиції соціалістичного села Національного музею народної архітектури та побуту України, згадала про історію започат- кування в новоствореній експозиції свят і фе- стивалів, де були представлені народні про- мисли різних регіонів України. Логічним продовженням заявленої теми став виступ етнографа, ветерана Національного музею народної архітектури та побуту України Свириди Раїси Олександрівни «Етнографічні дослідження історичної Лубенщини в контексті створення архітектурно-етнографічної експози- ції Національного музею народної архітектури та побуту України». Значний інтерес викликала доповідь доктора історичних наук, доцента кафедри історії і куль- тури України ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Гри- горія Сковороди» Потапенка Ярослава Олек- сандровича на тему: «Подолання постколоні- альних, посттоталітарних і постгеноцидних рудиментів у сучасному українському соціо- культурному просторі», в якій зроблено спробу охарактеризувати сучасне українське суспіль- ство як постколоніальне, постгеноцидне та по- сттоталітарне. Дослідження «Музейні предмети фондової колекції НІЕЗ «Переяслав», що походять з села Грузького Макарівського району Київської області» озвучив член Правління Національної спілки краєзнавців України, заступник голов- ного редактора Всеукраїнського культурологіч- ного тижневика «Слово Просвіти», заступник голови Київської обласної спілки краєзнавців Національної спілки краєзнавців України Букет Євгеній Васильович. Доповідач зупи- нився на історії населеного пункту, історії Михайлівської парафії, проаналізував пред- мети сакрального культу із Михайлівської церкви, які знаходяться в експозиціях і запас- никах НІЕЗ «Переяслав». Дослідження здійс- нене на основі фондових матеріалів Націо - нального історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Завідувач науково-методичного відділу охо- рони культурної спадщини НІЕЗ «Переяслав» Авраменко Юрій Володимирович озвучив допо- відь «Пам’яткоохоронна діяльність Героя України, Генерального директора Національ- ного історико-етнографічного заповідника «Пе- реяслав» М.І. Сікорського». Михайло Іванович Сікорський, поза всяким сумнівом, підкреслив доповідач, залишиться в історії української культури не тільки як відомий історик-краєзна- вець, археолог та етнограф, а ще й як охоронець та зберігач нерухомих об’єктів культурної спад- щини українського народу. В М.І. Сікорському гармонійно поєднувалися творець музеїв і пам’яткоохоронець. Цікавий матеріал оприлюднено у доповіді кандидата історичних наук, завідувача відділом української етнології Національного НДІ украї- нознавства та всесвітньої історії Фігурного Юрія Степановича «Роль Переяслава в україн- ському етнодержавонаціотворенні в середині XVIII ст.» Під час роботи конференції демонструвалися фотовиставки: «Храми Переяславщини: минуле і сьогодення» та «Краса і гордість українського села», відбулася презентація колективної моног- рафії «Михайло Іванович Сікорський: творець історії й хранитель часу», присвяченої 90-річчю з дня народження патріарха музейної справи М. І. Сікорського. Після закінчення пленарного засідання учасники конференції відвідали могилу М.І. Сікорського на Заальтицькому кладовищі м. Переяслав-Хмельницкий, Меморіальну кім- нату М.І. Сікорського, ознайомилися з фото- виставкою «Михайло Сікорський. Літопис життя…», присвячену 90-річчю з дня народ- ження М. І Сікорського, в Музеї Заповіту Т.Г. Шевченка. 11 жовтня відбулися секційні засідання. Згід но з програмою конференції працювало 3 секції. Перший із секційних напрямків: «Історико- етнографічні дослідження матеріальної та нема- теріальної культури українського народу. Історія Переяславського краю з найдавніших часів до сьогодення». З поміж проблематики цієї секції найбільш питома вага належала виступам, присвяченим історико-етнографічним дослідженням. Дві до- повіді присвячувалися кустарному шкіряному промислу. Науковий співробітник, аспірантка науково-дослідного інституту українознавства та всесвітньої історії Семенова О.В. у дослід- женні «Шкіряний кустарний промисел Київсь- кої губернії в кінці XIX – першій половині XX ст.» розглядає технологію обробки шкіри, асортимент та збут готової продукції, умови побуту та праці кустарів-шкіряників Київської губернії в кінці XIX – першій половині XX ст. Науковий співробітник музею народної архі- тектури та побуту Середньої Наддніпрянщини НІЕЗ «Переяслав» Грудевич Т.В. в дослідженні на тему: «До питання вивчення чинбарського промислу на Переяславщині кінця XIX – початку XX ст.» розкрила історію і економічну складову чинбарського промислу на Пере- яславщині. Старший науковий співробітник науково-до- слідного відділу Музей Заповіту Т.Г. Шевченка НІЕЗ «Переяслав» Калінович О.І. виступила з доповіддю «Виникнення поштової листівки: типи та види її оформлення в кін. ХІХ – поч. ХХ ст.», в якій розглянула питання виникнення і побутування поштової листівки в Україні, за- значила основні видавничі центри поштових карток, охарактеризувала їхню освітню та ви- ховну роль. Старший науковий співробітник відділу на- уково-фондової роботи НІЕЗ «Переяслав» Калі- нович Ю.Б. озвучив доповідь «Будівництво, догляд та опорядження сухопутних шляхів спо- лучень в Україні кін. ХІХ – поч. ХХ ст.». Кілька доповідей, озвучених на секційному засіданні, присвячувалися персоналіям Пере- яславщини. Репресованим у 30-х роках ХХ ст. священикам Переяславщини присвятила до- слідження молодший науковий співробітник науково-дослідного відділу Музей історії Укра- їнської Православної церкви НІЕЗ «Переяслав» Кучеренко І.І. Наведено біографічні відомості представників духовенства, здійснено аналіз їх церковної і громадської діяльності. Відмінник народної освіти, заслужений вчи- тель України Гаврилюк Н.С. у співавторстві з молодшим науковим співробітником науково- дослідного відділу Музей історії Української Православної Церкви НІЕЗ «Переяслав» Кучеренко І.І. представили доповідь на тему: «Медичні працівники Переяславщини кін. ХІХ-ХХ ст.», в якій розглянули життя та діяль- ність медичних працівників Переяславщини ХVІІІ-ХХІ ст. в контексті суспільно-політич- них процесів краю. Старший науковий співробітник Музею де- коративно-ужиткового мистецтва Київщини НІЕЗ «Переяслав» Чередніченко Л.С. розгля- нула життєвий та творчий шлях переяславської самодіяльної художниці Вердоні Валентини Юріївни. У дослідженні розкрито окремі пе- ріоди творчості мисчині, проаналізовано роботи художниці, які зберігаються у фондовій колекції НІЕЗ «Переяслав». Особливу увагу викликала доповідь молод- шого наукового співробітника відділу істо- рико-правових і теоретико-методологічних проблем українознавства Національного 1’2014Наталія Ткаченко, Олена Жам К Р А Є З Н А В С Т В О 210 Міжнародна історико-краєзнавча конференція «Наукові студії М. І. Сікорського», присвячена 90-річчю з дня народження М. І. Сікорського 211 науково-дослідного інституту українознавства та всесвітньої історії Губського С.І. «Публіци- стична діяльність С. Петлюри на сторінках вій- ськово-історичного журналу «Табор». У до- слідженні зазначається, що після поразки національно-визвольних змагань українського народу за незалежність у 1917-1921 рр. урядові структури Української Народної Республіки і, зокрема, Голова Директорії УНР та Головний Отаман Військ УНР С.В. Петлюра не припи- нили боротьби за свободу свого народу. Основна увага керівників УНР тепер була спрямована на продовження боротьби пером на сторінках газет, журналів, книг, брошур. Важливі проблеми сучасного українського суспільства підняла студентка ДВНЗ «Пере- яслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» Луцик О.О. У доповіді «Соціокультурні та ментально- психологічні особливості сучасного українсь- кого суспільства» проаналізовано головні соціокультурні та ментально-психологічні особливості України на сучасному етапі роз- витку, визначено основні фактори, які впли- вають на перебіг цього процесу. Тематика другої секції присвячувалася про- блемам музеєзнавства та стану розвитку музей- ної справи в Україні та внеску М.І. Сікорського у розвиток музейної справи України. Чільне місце в роботі секції зайняли ви- ступи, присвячені музейним колекціям та їх фундаторам. Зокрема, варто виокремити на- працювання етнографа, ветерана НІЕЗ «Пере- яслав» Годліної Л.О. на тему: «Переяславські рушники, вишиті рушниковими швами кінця XVIII – поч. XX ст. (За матеріалами фондової колекції НІЕЗ «Переяслав»). Розширений каталог». Молодший науковий співробітник науково- дослідного сектору Музею історії лісового гос- подарства Середньої Наддніпрянщини НІЕЗ «Переяслав» Зайковська В.А. та старший науко- вий співробітник відділу науково-фондової ро- боти НІЕЗ «Переяслав» Прокопенко К.В. пред- ставили дослідження на тему: «Роботи Степана Куцого в колекції НІЕЗ «Переяслав». Старший науковий співробітник Музею укра - їнського рушника НІЕЗ «Переяслав» Заїка Н.Л. розглянула основні мотиви «монастирських» рушників із фондової колекції НІЕЗ «Пере- яслав», зокрема – «дерево життя». Молодший науковий співробітник відділу науково-фондової роботи НІЕЗ «Переяслав» Приходько В.М. та старший науковий співробіт- ник відділу науково-фондової роботи НІЕЗ «Пе- реяслав» Прокопенко К.В. дослідили тему: «Кобзар» Т.Г. Шевченка у ліногравюрах Василя Лопати (на матеріалах колекції НІЕЗ «Пере- яслав»)». З-поміж виголошених на секційному засі- данні доповідей особливу увагу викликали виступи, присвячені питанням збереження і реставрації пам’яток архітектури і музейних предметів: «До питання збереження пам’яток дерев’яної архітектури Музею народної архі- тектури та побуту Середньої Наддніпрян- щини» (старший науковий співробітник Музею М.М. Бенардоса НІЕЗ «Переяслав» Шкіра М.В.); «Збереження кераміки в інтер’єрах Пол- тавщини (експозиція Національного музею народної архітектури та побуту України)» (молодший науковий співробітник науково-до- слідного відділу Слобожанщина, Полтавщина, Полісся Національного музею народної архі- тектури та побуту України Карандєєва Т.І.); «Захист музейних експонатів з деревини від ентомологічної групи шкідників в музеях України. Історія питання. Перспективи та ак- туальність запровадження нових підходів» (по- шукач Центру пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Марченко І.Я.); «Мікроклі- мат приміщень музею та фондосховищ. Спо- соби його моніторингу та регуляції» (головний зберігач фондів Національного історико-етно- графічного заповідника «Переяслав» Кузь- менко А.В.) та ін. Цікавий матеріал, присвячений затопленим Канівським водосховищем в 60-70-х рр. ХХ ст. селам Переяславщини містився у співдоповіді старшого наукового співробітника Музею М. М. Бенардоса НІЕЗ «Переяслав» М.В. Шкіри та старшого наукового співробітника Музею на- родного сухопутного транспорту Середньої Наддніпрянщини НІЕЗ «Переяслав» Л.М. Шкі - ри на тему: «До питання вивчення затоплених Канівським водосховищем сіл Переяславщини в 60-70-х рр. ХХ ст.». З поміж проблематики другої секції най- більш питома вага належала виступам, при- свяченим внеску М.І. Сікорського у розвиток музейної справи в Україні. Науковий співробітник відділу науково-фон- дової роботи Ревега В.В. та провідний гід-пере- кладач науково-освітнього відділу екскурсійно- масової роботи НІЕЗ «Переяслав» Ревега Н.М. у доповіді «Громадська діяльність М.І. Сікорсь- кого» проаналізували громадську діяльність М.І. Сікорського. Старший науковий співробітник Музею українських обрядів НІЕЗ «Переяслав» Зубер С.М. і молодший науковий співробітник Му - зею українських обрядів Захарченко С.М. у дослідженні «Михайло Іванович Сікорський і скансен: внесок у створення» акцентували увагу на ролі М.І. Сікорського у створенні пер- шого в Україні скансену – Музею народної ар- хітектури та побуту Середньої Наддніпрян- щини. Старший науковий співробітник Музею- діорами «Битва за Дніпро в районі Переяслава і створення Букринського плацдарму восени 1943 року» НІЕЗ «Переяслав» Бойко Н.А. у до- слідженні «Агроном Яків Безнос – творець парку на Татарській горі» розглянула історію створення зелених насаджень Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрян- щини і закладення двох штучних озер, звер- нула увагу на потужну господарську роботу паркової бригади, яку довгий час очолював Я.Г. Безнос. Цікавий матеріал, присвячений науковій спадщині М.І. Сікорського, містився у виступі старшого наукового співробітника Музею на- родного одягу Середньої Наддніпрянщини НІЕЗ «Переяслав» Павлик Н.М. на тему «Літературна спадщина Михайла Івановича Сікорського: текстологічні особливості письма». Дослідниця проаналізувала доробок М.І. Сікорського і дійшла висновку про специфічність і неорди- нарність його літературного стилю. Учений секретар Державного історико-архі- тектурного заповідника у м. Бережани, заслуже- ний працівник культури України Волинець Н.І. у виступі «Священик Михаїл Немелівський – фундатор музею переслідуваної церкви» розгля- нула музеєтворчу діяльність священика Михаїла Немелівського. Ранньому періоду створення Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрян- щини присвятили дослідження завідувач нау- ково-дослідного відділу Музей історії УПЦ Тка- ченко Н.Г. та завідувач науково-дослідного відділу Музей хліба НІЕЗ «Переяслав» Жам О.М. Доповідачі акцентували увагу на проблемі пошуку і виділення земельної ділянки для ство- рення першого вітчизняного скансена. Третій секційний напрямок – актуальні пи- тання охорони, збереження та музеєфікації пам’яток і об’єктів культурної спадщини. Археологічні дослідження Середнього Подні- пров’я. Етнограф, ветеран НІЕЗ «Переяслав» Год - ліна Л.О. та завідувач науково-дослідного від- ділу Музей хліба НІЕЗ «Переяслав» Жам О.М. озвучили доповідь на тему: «Кам’яні надгробки некрополів м. Переяслава-Хмельницького з мо- тивом дерева 1890-1980 рр.». Авторами прове- дено дослідження та вивчення пнеподібних хрестів на території кладовищ м. Переяслава- Хмельницького (Заальтицькому, Ярмарковому, біля Свято-Троїцької церкви). Проаналізовано витоки та змістовне навантаження цих надмо- гильних знаків. Завідувач науково-дослідного відділу Ар- хеологічний музей НІЕЗ «Переяслав» Бу - зян Г.М. в дослідженні «Етапи становлення археологічного відділу Музею народної архі - тектури та побуту» висвітлила визначальну роль М.І. Сікорського у створенні та розбудові археологічного розділу Музею народної архі- тектури та побуту Середньої Наддніпрян- щини, який став відправним експозиційним розділом музею – «Матеріальна культура най- давнішого часу». Були проаналізовані етапи поступового наповнення експозиції унікаль- ними археологічними об’єктами, виявленими дослідниками в різних регіонах України. Доповідач зазначила, що найбільш плідний і активний період розбудови археологічної екс- позиції припадає на десятиліття з початку 1970-х до початку 1980-х рр. У ході доповіді авторка проілюструвала історію створення розділу рідкісними світлинами 60-80-х рр. XX ст. Старший науковий співробітник відділу нау- ково-фондової роботи Музею історії Десятинної церкви Калашник Є.С. у дослідженні «Пам’ятки археології с. Білики на Полтавщині та його око- лиць за матеріалами розвідки 2007 р.» зробив історіографічний нарис археологічних дослід- жень у Нижньому Поворсклі, що являло схід- ний рубіж Переяславського князівства. Дослід- ником вперше введенні до наукового обігу 1’2014Наталія Ткаченко, Олена Жам К Р А Є З Н А В С Т В О 212 Міжнародна історико-краєзнавча конференція «Наукові студії М. І. Сікорського», присвячена 90-річчю з дня народження М. І. Сікорського 213 матеріали археологічної розвідки у селищі Білики та в його околицях у 2007 році. Завідувач науково-дослідного сектору Ар- хеологічна експедиція НІЕЗ «Переяслав» Прядко О.О. ознайомив із новими знахідками археологічних матеріалів на території с. Хоць - ки Переяслав-Хмельницького району. Знайде - но неолітичну кераміку, уламки посуду IV-V ст., давньоруського часу та пізньосередньовічної доби. Молодший науковий співробітник Музею космосу НІЕЗ «Переяслав» Вовкодав С.М. у співавторстві з старшим науковим співробітни- ком науково-дослідного сектору Археологічна експедиція НІЕЗ «Переяслав» Юрченком О.В. у студії «Система заселення епохи енеоліту- бронзи басейну р. Броварка на Переяславщині» ознайомили присутніх із дослідженнями ба- сейну р. Броварки 1990-х та 2000-х рр. Автори доповіді повідомили про нові підходи, застосо- вані під час досліджень, методику новітніх інформаційних систем в комплексі із традицій- ними археологічними дослідженнями, проде- монстрували картографічні та археологічні речові матеріали нововідкритих пам’яток. На основі співставлення різноманітних матеріалів, карт виготовлені реконструкції системи засе- лень басейну р. Броварки. Молодший науковий співробітник Музею історії архітектури давньоруського Переяслава НІЕЗ «Переяслав» Лизогуб Н.В. представила доповідь на тему: «Інтер’єр давньоруського житла (за матеріалами археологічних розкопок на Переяславщині)». Авторка повідомила про результати досліджень дерев’яної забудови та житлових умов середньостатистичного насе- лення Переяслава княжої доби. У дослідженні було використано інформацію із архівних дже- рел (звітів) археологічного відділу НІЕЗ «Переяслав». Молодший науковий співробітник науково- дослідного відділу Музею трипільської куль- тури НІЕЗ «Переяслав» Білоусько В.М. ознайо- мила із історією досліджень трипільських пам’яток на Переяславщині. Доповідач розпо- віла про найбільш визначні трипільські пам’ятки Переяславщини, історію їх відкриття та досліджень, продемонструвала фото розко- пок та рідкісних знахідок. Завідувач науково-дослідного відділу Музей трипільської культури НІЕЗ «Переяслав» Те- теря Д.А. виступив із доповіддю на тему: «Деякі підсумки та перспективи археологічних досліджень на території Вознесенського мона- стиря у Переяславі». Автор проаналізував мате- ріали власних археологічних досліджень, про- ведених на території Вознесенського монастиря у Переяславі протягом 2003-2008 рр. та розгля- нув питання перспективи продовження дослід- жень у межах садиби монастиря та прилеглій території, вказав на необхідність збереження та проведення музеєфікації збережених об’єктів на монастирській території. Кандидат історичних наук, науковий співро- бітник відділу історико-правових і теоретико- методологічних проблем українознавства На- ціонального науково-дослідного інституту українознавства та всесвітньої історії Толочко Д.В. підготував доповідь на тему: «Популяриза- ція знань як практичний метод пам’яткознавчої роботи вчених 30-х рр. ХХ ст.». Доповідач на- голосив на необхідності залучення до пам’ят- коохоронної роботи освітян. Серед популяриза- ції пам’яткознавчої роботи, на думку Толочко Д.В., важливе місце відводиться виставкам ста- рожитностей, читанням лекцій, які сприяють пам’яткоохоронній діяльності. На заключному пленарному засіданні кон- ференції були підведені підсумки роботи кон- ференції. Було рекомендовано проведення чергової конференції, в зв’язку з тим, що вели- чезний масив піднятих проблем освоєний да- леко не повністю. Актуальними залишаються питання присвоєння Національному історико- етнографічному заповіднику «Переяслав» імені М.І. Сікорського і створення Меморіаль- ного музею М.І. Сікорського. Рекомендовано продовження збору спогадів про М.І. Сікор- ського, встановлення меморіальної дошки М.І. Сікорському на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрян- щини як засновнику першого в Україні скан- сену до 50-річчя створення Музею.

Міжнародна історико-краєзнавча конференція "Наукові студії М. І. Сікорського", присвячена 90-річчю з дня народження М. І. Сікорського

Репозитарії

Схожі ресурси