Пам'яті лауреата премії імені Дмитра Яворницького – М.Ю. Костриці
Gespeichert in:
| Datum: | 2014 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2014
|
| Schriftenreihe: | Краєзнавство |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/167136 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Пам'яті лауреата премії імені Дмитра Яворницького – М.Ю. Костриці / П. Скавронський // Краєзнавство. — 2014. — № 2. — С. 203-210. — Бібліогр.: 46 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-167136 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1671362020-03-20T01:26:12Z Пам'яті лауреата премії імені Дмитра Яворницького – М.Ю. Костриці Скавронський, П. In memoriam 2014 Article Пам'яті лауреата премії імені Дмитра Яворницького – М.Ю. Костриці / П. Скавронський // Краєзнавство. — 2014. — № 2. — С. 203-210. — Бібліогр.: 46 назв. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/167136 uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
In memoriam In memoriam |
| spellingShingle |
In memoriam In memoriam Скавронський, П. Пам'яті лауреата премії імені Дмитра Яворницького – М.Ю. Костриці Краєзнавство |
| format |
Article |
| author |
Скавронський, П. |
| author_facet |
Скавронський, П. |
| author_sort |
Скавронський, П. |
| title |
Пам'яті лауреата премії імені Дмитра Яворницького – М.Ю. Костриці |
| title_short |
Пам'яті лауреата премії імені Дмитра Яворницького – М.Ю. Костриці |
| title_full |
Пам'яті лауреата премії імені Дмитра Яворницького – М.Ю. Костриці |
| title_fullStr |
Пам'яті лауреата премії імені Дмитра Яворницького – М.Ю. Костриці |
| title_full_unstemmed |
Пам'яті лауреата премії імені Дмитра Яворницького – М.Ю. Костриці |
| title_sort |
пам'яті лауреата премії імені дмитра яворницького – м.ю. костриці |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2014 |
| topic_facet |
In memoriam |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/167136 |
| citation_txt |
Пам'яті лауреата премії імені Дмитра Яворницького – М.Ю. Костриці / П. Скавронський // Краєзнавство. — 2014. — № 2. — С. 203-210. — Бібліогр.: 46 назв. — укр. |
| series |
Краєзнавство |
| work_keys_str_mv |
AT skavronsʹkijp pamâtílaureatapremííímenídmitraâvornicʹkogomûkostricí |
| first_indexed |
2025-07-14T23:50:43Z |
| last_indexed |
2025-07-14T23:50:43Z |
| _version_ |
1837668291185737728 |
| fulltext |
202
In memoriam
203
Павло Скавронський (м. Бердичів)
Пам’яті лауреата премії імені Дмитра Яворницького –
М.Ю. Костриці
Сьогодні важко уявити собі українське краєзнавство, і географічне
зокрема, без постаті Миколи Юхимовича Костриці. Його науково-
творча та організаторська діяльність на царині краєзнавства – це
явище в культурно-освітньому бутті як Житомирщини, так і загалом
України. А для Житомирщини Микола Костриця – знакова постать, тип
науковця і громадянина, котрий пройнявся ентузіастичними поривами і
клопотами усіх попередніх дослідників Волині і добровільно звалив на
себе нелегку ношу вивчення рідного краю у найрізноманітніших аспек-
тах. [4, с. 70-71; 43, с.60].
Микола Юхимович Костриця народився
20.09.1942 р. в м. Житомирі. Важке повоєнне
дитинство та юність проминули в затишному
Путятинському провулку рідного міста. З 1 ве-
ресня 1949 р. він навчався в першому класі
чоловічої середньої школи № 25 ім. М. Щорса
м. Житомира, а в 1959 р. закінчив 10-й клас се-
редньої школи № 14. Паралельно з навчанням в
загальноосвітній відвідував заняття і в музичній
школі. А любов до географії прищепив йому
вчитель Житомирської середньої школи № 14
Михайло Іванович Золотов, випускник Петер-
бурзького університету, ще з дореволюційним
стажем [1, с. 13-14; 3, с. 3-4; 44, с. 28; 45, с. 54].
У 1961 р. М.Ю. Костриця вступив на геогра-
фічний факультет Київського державного уні-
верситету ім. Т. Шевченка. Під час навчання
він брав участь у студентських навчальних екс-
педиціях на Поволжя, Кавказ, Середню Азію,
пізнав романтику цілинних будівельних заго-
нів у казахстанських степах і тюменській тайзі,
активно займався спортом, художньою самоді-
яльністю. Підвалини майбутніх наукових інте-
ресів М.Ю. Костриці сформувалися на кафедрі
економічної географії під керівництвом одного
з основоположників української економіко-
географічної школи, професора О.Т. Діброви.
Закінчуючи у 1966 р. університет, Микола
Юхимович успішно захистив дипломну роботу
«Територіально-функціональна структура про-
мислового комплексу Київської області», яка
засвідчила про його потяг до наукових дослід-
жень [1, с. 14; 3, с. 3-4; 45, с. 54].
Свою педагогічну діяльність М.Ю. Кост ри -
ця розпочав 47 років тому на посаді вчителя
географії середньої школи села Хижники Ста-
рокостянтинівського району на Хмельниччині,
куди був направлений Міністерством освіти
України після отримання диплому про вищу
освіту. Тут розпочався шлях Миколи Костриці
у велику науку та в краєзнавство, який, за-
вдяки його невичерпній допитливості, праце-
любності, наполегливості й цілеспрямовано-
сті, високим моральним якостям, увінчався
злетом, вагомими творчими здобутками і ви-
знанням громадськості. Його тоді часто можна
було бачити у гурті учнів, що мандрували ту-
тешніми мальовничими місцями, або у подо-
рожах шляхами історичного минулого По-
ділля. Він не лише знайомив своїх вихованців
з дивовижними ландшафтами, пам’ятними
місцями колишніх битв українського народу
проти визискувачів, красою архітектури ста-
ровинних замків і маєтків краю, але й сам за-
хопився його вивченням. Зрештою, вирішив
взятися за перо. 23 грудня 1967 р. на шпальтах
газети «Світло Жовтня» була видрукувана
перша у творчій біографії Миколи Костриці
невелика стаття «Доля звичайного села», в
якій розповідалося про цікаві епізоди з історії
села Хижники та про його жителів. Публікація
була схвально зустрінута читачами-краянами і
заохотила автора до підготовки наступних ста-
тей. З цього часу Микола Юхимович і став по-
стійним дописувачем кількох районних газет
[2, с. 55-56; 3, с. 5-6; 43, с. 60-61; 45, с. 54].
У 1968-1969 рр. М.Ю. Костриця перебував
на дійсній строковій службі в лавах Радянської
Армії спочатку в Уфі (Башкирія), а потім у
Вінниці (Україна) [44].
Згодом він працює вже організатором
позакласної виховної роботи Хижницької
середньої школи. Таким чином, походи й екс-
курсії з дітьми, цілеспрямована позакласна
туристсько-краєзнавча робота стали тим по-
лігоном, на якому відшліфовувалась творча
майстерність молодого педагога. Тут він
активно вивчає й популяризує передовий пе-
дагогічний досвід, захоплюється географіч-
ним краєзнавством, виступає зі статтями
краєзнавчого та методичного характеру в
періодичній пресі [1, с. 15-16].
Працюючи вчителем географії, Микола
Юхимович накопичував різноманітний дидак-
тичний матеріал для практичного викори-
стання його у навчально-виховному процесі.
Невдовзі молодим вчителем було підготовлено
рукопис посібника для учнів «Географія
Хмельницької області». Незважаючи на пози-
тивні рецензії, через бюрократичні перепони
тогочасних чиновників видрукувати рукопис
М.Ю. Костриці і використовувати його вчите-
лям у навчальному процесі середньої школи
тоді не дали можливості. Йому пропонували
взяти в «співавтори» групу обласних високо-
посадовців. Звичайно, від такої пропозиції
Микола Юхимович відмовився. Рукопис під-
ручника на довгі роки ліг у шухляду та був
надрукований лише через 25 років після напи-
сання. А тим часом з’являлись ґрунтовні статті
Миколи Юхимовича з краєзнавчої тематики і
в центральній пресі. Так, досвід вивчення
теми «Своя область» на прикладі Хмельниць-
кої області було опубліковано у збірнику Нау-
ково-дослідного інституту педагогіки «Вив-
чення географії за новими програмами і
посібниками» [1, с. 16; 20; 43, с. 61, 63].
Великий вплив на Миколу Юхимовича у
«старокостянтинівський період» його педаго-
гічної діяльності справив директор Хижниць-
кої школи Панас Антонович Безвушко, який
допомагав всіляко адаптуватися міському жи-
телеві в сільських умовах, завжди наставляв
батьківським словом у скрутну годину, під -
тримував всі його педагогічні пошуки,
сприяв в організації туристсько-краєзнавчої
діяльності. Микола Юхимович пишається,
що його стежиною, закінчивши географічний
факультет Київського педагогічного інсти-
туту, пішла одна з улюблених учениць Люба
Жулінська, а Надя Шевчук – обрала професію
музейного працівника. Серед перших випуск-
ників Миколи Юхимовича й гордість села
Хижник – доктор фізико-математичних наук,
відомий астроном Всеволод Лозицький
[1, с. 16; 3, с. 7; 21].
У 1971 р. Микола Юхимович повернувся до
рідного Житомира і працює вчителем геогра-
фії у середній школі № 32. В школі багато
уваги приділялося позакласній краєзнавчій ро-
боті, отож Микола Юхимович опинився у
своїй стихії: організував туристсько-краєзнав-
чий клуб, почав здійснювати близькі і далекі
подорожі. Команда юних туристів школи, під-
готовлена М.Ю. Кострицею, удостоїлася пред-
ставляти Житомирську область на Всеукра-
їнському туристичному зльоті у Львівській
області. Юні гуртківці під керівництвом Ми-
коли Юхимовича здійснювали численні багато-
денні походи, зокрема від витоків до гирла Те-
терева, Словечансько-Овруцьким кряжем [8],
Кримом [36] та Карпатами [1, с. 17; 3, с. 7-8; 35;
45, с. 54;].
Цілком закономірно, що в 1973 р. Миколу
Юхимовича запросили на посаду методиста
обласної дитячої екскурсійно-туристської
станції. Він проводить велику роботу по орга-
нізації туристсько-краєзнавчої роботи в осві-
тянських закладах, проводить практичні семі-
нари, залікові походи як рідним краєм, так і в
Криму та Карпатах, розробляє туристські
маршрути, путівники, методичні рекомендації,
вивчає кращий досвід туристсько-краєзнавчої
роботи на місцях і широко пропагує його в
численних публікаціях. Багато працює в архі-
вах, розпочинає велику багаторічну роботу з
дослідження історичного минулого рідної Жи-
томирщини, Волині, вперше відкриває для
широкого загалу маловідомі і забуті сторінки
з життя видатних людей. На сторінках облас-
ної і республіканської періодики регулярно
з’являються його матеріали з краєзнавчої те-
матики. Він стає одним із ініціаторів ство-
рення в обласній газеті «Радянська Житомир-
2’2014К Р А Є З Н А В С Т В О
204
Павло Скавронський
щина» щотижневої краєзнавчої сторінки
«Край рідний», а в молодіжній газеті «Комсо-
мольська зірка» – краєзнавчої сторінки «Жи-
тичі». Обидві тематичні сторінки стали
справжньою краєзнавчою енциклопедією
краю і користувалися незмінним успіхом у чи-
тачів [1, с. 17-18; 45, с. 54].
Але потяг до наукової діяльності взяв гору.
У 1976 р. М.Ю. Костриця стає аспірантом-
заочником кафедри соціальної й економічної
географії Київського державного педагогіч-
ного інституту ім. М. Горького (тепер Націо-
нальний університет ім. М. Драгоманова). Під
керівництвом доктора географічних наук,
професора Л.М. Корецького він розробляє тео-
ретичні й практичні основи формування про-
мислових територіальних комплексів у слабо-
урбанізованих районах України. Розробляє й
читає спецкурс «Краєзнавство» студентам
педагогічного інституту [3, с. 9; 45, с. 54].
У тому ж 1976 р. молодого науковця запро-
шують працювати на посаді завідувача кабі-
нетом географії Київського обласного інсти-
туту удосконалення вчителів. У 1982 р. за
успіхи в роботі його вже нагороджують знач-
ком «Відмінник народної освіти» [44, с. 29].
З 1983 р. він переходить працювати на посаду
завідувача кабінетом географії Центрального
інституту удосконалення вчителів Міністер -
ства освіти України. На цих посадах М.Ю. Ко-
стриця багато уваги приділяє вивченню,
узагальненню та поширенню передового
педагогічного досвіду вчителів республіки.
Йому належить чимала заслуга в розвитку та
вдосконаленні географічної освіти, географіч-
ного краєзнавства та методики туристсько-
краєзнавчої роботи в Україні. Цій проблема-
тиці присвячені його книги «Практикум з
географічного краєзнавства» [22], «Турист -
сько-краєзнавча робота в школі» [26], яка від-
значена союзною премією, як кращий посіб-
ник для вчителів за 1985 р., «Туристський
похід вихідного дня» [9]. У видавництві «Ра-
дянська школа» в серії «Передовий педагогіч-
ний досвід» виходять його книги «Вчитель,
вихователь, наставник» [16], «Щоб в серці
жила Вітчизна» [7], методичні посібники для
вчителів та студентів «Изучение промышлен-
ных узлов в вузовском курсе «Экономическая
география СССР» [14], «Природні і виробничі
комплекси» [1, с. 19; 33; 43, с. 61-62; 45, с. 54-55].
З 1986 р. за сімейними обставинами
М.Ю. Костриця повернувся в Житомир і пра-
цює методистом, а з 1989 р. старшим виклада-
чем Житомирського обласного інституту удос-
коналення вчителів. Теоретичні і практичні
результати його багаторічного наукового до-
слідження знайшли своє логічне завершення
у дисертації на тему «Західно-Поліський про-
мисловий комплекс УРСР» [37] на здобуття
вченого ступеня кандидата географічних наук
за спеціальністю «Економічна географія», яку
він успішно захистив у 1989 р. в Ленінградсь-
кому державному педагогічному інституті
ім. О.І. Герцена. З травня 1990 р. дипломова-
ний вчений вже працює в. о. доцента кафедри
суспільних наук того ж Житомирського облас-
ного інституту удосконалення вчителів, а з
січня 1999 р. – завідувачем кафедри природ-
ничо-математичних дисциплін тепер вже Жи-
томирського обласного інституту післяди-
пломної педагогічної освіти [45, с. 55].
У дисертації та серії наукових публікацій
М.Ю. Кострицею були поглиблені теоретичні
засади промислового комплексоутворення на
мезорайонному рівні [37; 38]. Зокрема, ним
була обґрунтована необхідність виділення
Західно-Поліського промислового комплексу
(у складі Волинської та Рівненської областей),
як виробничого ядра відповідного економіч-
ного мезорайону. В умовах насаджування з со-
юзного центру штучної спеціалізації проми-
словості великих районів – це був крок до
врахування регіональних відмін в господарсь-
кому й промисловому розвитку України. Пра-
вильність такого підходу була підтверджена
після здобуття Україною незалежності та з пе-
реходом до ринкової системи господарювання,
яка «відсікла» усі заідеологізовані регіональні
конструкції, зокрема великі економічні райони.
Саме під впливом досліджень М.Ю. Костриці
та інших авторів Ф.Д. Заставний (1990 р.) та
М.Д. Пістун (1992 р.) виділили Волинський
(Північно-Західний) мезорайон – як окремий
економічний район України. В такому складі
цей район вивчається й нині у навчальних кур-
сах з соціально-економічної географії та роз-
міщення продуктивних сил України.
205
Пам’яті лауреата премії імені Дмитра Яворницького – М.Ю. Костриці
Глибокий інтерес до географічної специ-
фіки території проявився у М.Ю. Костриці при
вивченні ним чинників промислового ком-
плексоутворення. Особливу увагу він звертав
на класичні чинники – сировинний, спожив-
чий, транспортний, агломераційний та ін. Але
ще більшим був його інтерес до соціальних та
екологічного чинників [12, с. 50].
Серед соціальних чинників М.Ю. Кост ри -
ця на перший план висував системи розсе-
лення, розглядаючи їх як каркас для проми-
слового комплексоутворення [39]. У цьому
питанні він у 1980-х роках йшов «у ногу» з
часом, бо саме тоді з’явилася фундаментальна
праця Ю.І. Пітю ренка (1983 р.) про взає-
мозв’язки між системами розселення та тери-
торіальними системами (комплексами) про-
мисловості [12, с. 50].
Душею боліючи за рідний край, М.Ю. Ко-
стриця навіть після страшної Чорнобильської
катастрофи ніколи не висловився проти за-
криття українських АЕС, зокрема Рівненсь-
кої. І не лише тому, що цього не дозволяла
офіційна пропаганда. Він бачив причини
Чорнобильської катастрофи, як і численних
«шахтарських Чорнобилів», уже в незалеж-
ній Україні, не в «неслухняному атомі», чи
«неслухняному метані», а в недосконалій си-
стемі управління (причому на всіх рівнях)
складними людино-машинними комплек-
сами, якими є АЕС та сучасні шахти. Він вва-
жав, що удосконалити цю систему переки-
данням мізерних коштів з однієї статті
державного бюджету на інші, практично не-
можливо [12, с. 54].
Широкий науковий кругозір дозволив
М.Ю. Костриці поєднати три ідеологічно най-
менш заангажовані концепції – енерговироб-
ничих циклів, ресурсних циклів та природно-
ресурсного потенціалу території. В результаті
йому вдалося одержати цілий ряд оригіналь-
них наукових результатів, зокрема створити
картографічну модель природно-ресурсного
потенціалу розвитку промислових вузлів Во-
линської та Рівненської областей.
М.Ю. Костриця провів глибоке дослід-
ження льонопромислового циклу Волині [39].
Він, услід за Б.В. Дасюком, звернув увагу на
необхідність його «добудови», зокрема ство-
рення спеціалізованих машинобудівних під-
приємств з випуску машин для виробництва
льоноволокна й переробки насіння льону та
відходів. Наведені пропозиції М.Ю. Костриці
не втратили своєї актуальності й на початку
ХХІ століття [12, с. 52].
Вагомий внесок М.Ю. Костриці у наукове
вивчення промислових комплексів Волині дав
йому можливість реалізувати себе на краєзнав-
чій та педагогічній ниві [14; 18; 22; 33].
Микола Юхимович завжди поєднував педа-
гогічну діяльність з науково-громадською.
У колі наукових інтересів М.Ю. Костриці –
історія, методологія та методика географіч-
ного краєзнавства, дослідження історії геогра-
фічної науки і краєзнавства, дослідження істо-
ричного минулого Житомирщини, Великої
Волині. Як член Національної спілки журна-
лістів України М.Ю. Костриця багато зусиль
докладав для популяризації географічної
науки і краєзнавства в періодичній пресі [42].
Щоб збагнути науковий внесок М.Ю. Ко-
стриці в розвиток географічної освіти України
та краєзнавства рідного краю за майже 50
років подвижницької діяльності, варто конста-
тувати, що загальний обсяг його публікацій
складає нині більше 1500 позицій, з них понад
80 книг (монографій – 26, брошур – 18, посіб-
ників – 10, методичних рекомендацій і розро-
бок – 17, путівників – 6, географічних атла-
сів – 3, а ще підручники, програми, буклети),
більш як 600 наукових статей, 900 науково-по-
пулярних статей, нарисів, есе, повідомлень, ін-
формацій, рецензії в наукових журналах та пе-
ріодичній пресі з історії, географії, культури,
освіти, економіки, краєзнавства Житомир-
щини. Упродовж 1967-2011 рр. М.Ю. Костри -
ця друкував свої матеріали в 10-ти республі-
канських, 16-ти обласних, 14-ти районних
газетах, у 12-ти всеукраїнських і місцевих
волино-подільських журналах і альманахах,
більш ніж в 60-ти збірниках наукових конфе-
ренцій і симпозіумів. Зокрема, він є автором
багатьох наукових публікацій в журналі
«Географія та основи економіки в школі»
та «Українському географічному журналі»
[45, с. 55].
Проблеми розвитку географічного краєзнав -
ства практично реалізуються М.Ю. Костри-
2’2014К Р А Є З Н А В С Т В О
206
Павло Скавронський
цею в його книгах та навчальних посібниках
для вчителів та учнів: «Фізична географія
Хмельницької області» [6], «Географія Жито-
мирської області» [18], «Економічна і соці-
альна географія Хмельницької області» [5],
«Рідний край» [23; 24], «Шкільна краєзнавчо-
туристська робота» [32], «Еколого-географіч-
ний словник-довідник Житомирщини» [19],
«Природа і матеріальна культура Житомир-
щини» [30], географічний атлас «Житомир-
щина: Моя мала Батьківщина» [10], «Ма-
линський район: Географічний нарис для
учнів» [31], «Лугинський район: Географіч-
ний нарис для учнів» [34], «Історико-геогра-
фічний словник Житомирщини» [28] та
інших [45, с. 55].
Необхідно відмітити, що М.Ю. Костриця
першим в Україні розробив навчально-мето-
дичний комплекс (посібник, атлас, контурні
карти) для вивчення пропедевтичного курсу в
загальноосвітній школі «Географія рідного
краю». Його посібники здобули схвальну
оцінку педагогічної громадськості, методистів
і науковців. Шкільний географічний атлас
«Житомирська область. Моя мала Батьків-
щина» [10] вчені-географи, методисти та пе-
дагоги справедливо називали міні-підручни-
ком з географії рідного краю [15, 3; 41; 43, 63].
Не можна не згадати про великі організа-
ційні здібності Миколи Костриці. Це він
виступив одним з ініціаторів відтворення у
1990 р. Житомирського науково-краєзнавчого
товариства дослідників Волині, був обраний
його віце-президентом, а з 1993 р. – прези-
дентом, є відповідальним редактором науко-
вих праць «Велика Волинь», друкованому
органі товариства. Він зумів об’єднати роз-
різнені краєзнавчі осередки Житомирщини,
Волині, Рівненщини, Поділля, скоординувати
їх діяльність у єдиному руслі дослідження
Волино-Подільського регіону. Микола Юхи-
мович є співорганізатором біля чотирьох де-
сятків волино-подільських науково-краєзнав-
чих конференцій, які відбулись в Бердичеві,
Володарськ-Волинському, Житомирі, Ізяс -
лаві, Кам’янці-Подільському, Коростені, Лю-
барі, Луцьку, Малині, Новограді-Волинсь-
кому, Острозі, Рівному, Старокостянтинові,
Тернополі, Хмельницькому та інших містах
регіону. Більшість з них мають статус міжна-
родних та всеукраїнських. Микола Юхимо-
вич видав в 2001 р. фундаментальну працю
«Товариство дослідників Волині: історія, ді-
яльність, постаті», в якій вперше узагальнив
шлях, пройдений волинським краєзнавством
протягом ХХ століття [15, с. 3; 25; 45, с. 55].
У М.Ю. Костриці, як дослідника Великої
Волині, досить широкий діапазон зацікав-
лень – географія й історія, економіка, політика
й соціологія, культура і побут, освіта і наука,
література і мистецтво. При цьому не ство-
рюється враження, що Микола Юхимович ха-
пався за будь-що, причетне до краєзнавства, а
всебічно, у комплексі вивчає рідний край, ви-
будовуючи повну картину його матеріального
та культурного життя. Усіх хто знав М. Кос-
трицю відзначали його вражаючу працьови-
тість: десятки виданих книг, сотні статей. На
перший погляд може здатися, що він пише
легко та багато, але за тією легкістю та про-
дуктивністю – нелегка праця впродовж десят-
ків років. [4, с. 71].
За заслуги у пропаганді географічних
знань М.Ю. Костриця в свій час був обраний
дійсним членом Географічного товариства
СРСР, членом комітету по пропаганді знань
Географічного товариства. Він учасник VII
(1980 р., м. Фрунзе), VIII (1985 р., м. Київ) та
ІХ (1990 р., м. Казань) з’їздів Географічного
товариства СРСР та усіх з’їздів Українського
географічного товариства. Микола Юхимович
вів активну громадську діяльність. Єдиний
вчений-географ на Житомирщині, як фундатор
географічного краєзнавства з 1992 р. очолював
як Житомирський обласний відділ Українсь-
кого географічного товариства, так і комісію з
географічного краєзнавства в Українському
географічному товаристві. Із сумлінням очо-
люючи Товариство дослідників Волині, він
одночасно стояв біля витоків заснування у
1990 р. Всеукраїнської спілки краєзнавців і
входив до складу її правління, був делегатом
усіх її з’їздів та конференцій та її почесним
членом (з 1993 р.). Вчений також входив до
складу вченої ради Центру дослідження істо-
рії Поділля Інституту історії України НАН
України при Кам’янець-Подільському держав-
ному педагогічному університеті [42; 45, с. 55].
207
Пам’яті лауреата премії імені Дмитра Яворницького – М.Ю. Костриці
2’2014К Р А Є З Н А В С Т В О
208
1. Баженов Л.В. Життя, віддане науці і духовному
розвою України // М.Ю. Костриця: вчений, краєзна-
вець, педагог, громадський діяч: Біобібліографічний
покажчик / Уклад. О.М. Половцева. – Житомир: Ко-
сенко, 2006. – С. 13-27.
2. Баженов Л.В. Микола Костриця – дослідник іс-
торії та культури Поділля // Актуальні проблеми геог-
рафії, екології, історії Великої Волині: Academia на
пошану доцента М.Ю. Костриці. Науковий збірник
«Велика Волинь». Праці Житомирського науко во-
краєзнавчого товариства дослідників Волині. – Т. 27 /
Гол. ред. М.І. Лавринович. – Житомир: М. Косенко,
2004. – С. 55-60.
3. Баженов Л.В. Справа його життя: М.Ю. Кос-
триця. – Житомир: М. Косенко, 2002. – 40 с.
4. Білоус П.В. Сподвижник Волинського краєз-
навства // Актуальні проблеми географії, екології,
історії Великої Волині: Academia на пошану доцента
20 листопада 1998 р. Миколі Юхимовичу
було присуджено регіональну краєзнавчу пре-
мію «За відродження Волині». За значний осо-
бистий внесок у розвиток краєзнавчого руху
та з нагоди 100-річчя від дня заснування Това-
риства дослідників Волині у вересні 2000 р.
він був нагороджений Почесною грамотою
Житомирської обласної державної адміністра-
ції. В 2001 р. біографію М.Ю. Костриці було
вміщено в довіднику «Who’sWhoinWorld»
(США) про 2000 найвидатніших вчених ХХІ
століття. За особистий внесок у розвиток крає-
знавчого руху в Україні він був відзначений
«Подякою Кабінету Міністрів України»
(№ 0692 від 24.10.2001 р.). А в 2003 р. вчений
був відзначений Міжнародним біографічним
центром (Кембридж, Велика Британія) «За до-
сягнення у ХХІ столітті» [44, с. 30].
Вінцем наукової та творчої діяльності
М.Ю. Костриці став захист ним у 2007 р. ди-
сертації «Географічне краєзнавство України:
теоретико-методологічні засади, історія, прак-
тика» на здобуття наукового ступеня доктора
географічних наук за спеціальністю «Історія
географії» [17]. Результати дисертаційного до-
слідження були опубліковані у двох моногра-
фіях [25; 27], 31-й одноосібній статті у фахо-
вих наукових виданнях та більш ніж у 30-ти
статтях в матеріалах і тезах конференцій, сим-
позіумів, семінарів.
На жаль, за станом здоров’я Микола Юхи-
мович змушений був з 1 вересня 2011 р. за-
лишити роботу в Житомирському обласному
інституті післядипломної педагогічної освіти.
Але громадську та організаційну роботу в ре-
організованій обласній організації Націо-
нальної спілки краєзнавців України продов-
жував виконувати в міру своїх сил та
можливостей.
Указом Президента України від 01.12.2011 р.
№ 1094/2011 «Про відзначення державними
нагородами України з нагоди 20-ї річниці підт-
вердження всеукраїнським референдумом
Акта проголошення незалежності України
1 грудня 1991 року» за значний особистий
внесок у соціально-економічний, науково-
технічний, культурно-освітній розвиток неза-
лежної Української держави, вагомі трудові
досягнення, багаторічну сумлінну працю пре-
зидента Житомирського науково-краєзнавчого
товариства дослідників Волині Кострицю Ми-
колу Юхимовича відзначено державною наго-
родою – орденом «За заслуги» ІІІ ступеня [11].
24 листопада 2012 р. в приміщенні Гумані-
тарного корпусу Національного педагогічного
університету ім. М.П. Драгоманова відбулося
урочисте нагородження лауреатів Премії імені
Дмитра Яворницького Національної спілки
краєзнавців України 2012 року. Найвідомішу і
найпрестижнішу краєзнавчу нагороду отри-
мав і Микола Юхимович Костриця. Власне
премія була вручена сину Миколи Костриці –
Миколі Миколайовичу Костриці (кандидату
економічних наук, доценту Житомирського
державного технологічного університету),
адже сам лауреат не зміг бути присутнім на на-
городженні у зв’язку з хворобою [46].
Рішенням Житомирської обласної ради Ми-
колі Костриці було присуджено обласну крає-
знавчу премію 2013 року (І місце) та вручено
диплом лауреата.
Про Миколу Юхимовича написано багато.
Він був помітною фігурою в суспільстві, [13,
76-77]. На жаль, 23 квітня 2014 року його не
стало. Але пам’ять про нього назавжди зали-
шиться в усіх, хто його знав, хто з ним пра-
цював.
Павло Скавронський
Джерела та література
209
Пам’яті лауреата премії імені Дмитра Яворницького – М.Ю. Костриці
М.Ю. Костриці. Науковий збірник «Велика Волинь».
Праці Житомирського науково-краєзнавчого товарис-
тва дослідників Волині. – Т. 27 / Гол. ред. М.І. Лав-
ринович. – Житомир: М. Косенко, 2004. – С. 70-72.
5. Галус О.М., Костриця М.Ю. Економічна і соці-
альна географія Хмельницької області. – Хмельниць-
кий, 1994. – 68 с.
6. Гаманюк Т.І., Костриця М.Ю. Фізична геогра-
фія Хмельницької області. – Хмельницький, 1992. –
149 с.
7. Грицаєнко В.О., Коновал А.О., Костриця М.Ю.
Щоб в серці жила Вітчизна. – Київ: Радянська школа,
1987. – 96 с.
8. Дорошев Д., Костриця М. Оживають легенди //
Комсомольська зірка. – 1974. – 15 серпня.
9. Дубовис М.С., Костриця М.Ю. Туристський
похід вихідного дня. – Київ: Здоров’я, 1989. – 120 с.
10. Житомирська область. Географічний атлас:
Моя мала Батьківщина / Відп. ред. М.Ю. Костриця. –
Київ: ТОВ «Видавництво «Мапа», 1999. – 20 с.
11. За внесок у розвиток Української держави //
Житомирщина. – 2011. – № 133-134. – 6 грудня.
12. Захарченко В.І. Внесок М.Ю. Костриці у ви-
вчення промислових комплексів Волині //Актуальні
проблеми географії, екології, історії Великої Волині:
Academia на пошану доцента М.Ю. Костриці. Науко-
вий збірник «Велика Волинь». Праці Житомирського
науково-краєзнавчого товариства дослідників Во-
лині. – Т. 27 / Гол. ред. М.І. Лавринович. – Житомир:
М. Косенко, 2004. – С. 49-55.
13. Киричанський В.С. Голова комісії з духовного
відродження // Актуальні проблеми географії, еколо-
гії, історії Великої Волині: Academia на пошану до-
цента М.Ю. Костриці. Науковий збірник «Велика
Волинь». Праці Житомирського науково-краєзнав-
чого товариства дослідників Волині. – Т. 27 / Гол. ред.
М.І. Лавринович. – Житомир: М. Косенко, 2004. –
С. 74-78.
14. Ковтун В.В., Кострица Н.Е. Изучение про-
мышленных узлов в вузовском курсе «Экономичес-
кая география СССР». – Киев: КГПИ им. Горького,
1982. – 43 с.
15. Кондратюк Р.Ю. Вшанування 60-річчя до-
цента М.Ю. Костриці // Актуальні проблеми геогра-
фії, екології, історії Великої Волині: Academia на по-
шану доцента М.Ю. Костриці. Науковий збірник
«Велика Волинь». Праці Житомирського науково-
краєзнавчого товариства дослідників Волині. – Т. 27 /
Гол. ред. М.І. Лавринович. – Житомир: М. Косенко,
2004. – С. 3-7.
16. Костриця М.Ю. Вчитель, вихователь, настав-
ник. – Київ: Радянська школа, 1980. – 68 с.
17. Костриця М.Ю. Географічне краєзнавство Ук-
раїни: теоретико-методологічні засади, історія, прак-
тика. Автореферат на здобуття наукового ступеня до-
ктора географічних наук. – Київ, 2007. – 32 с.
18. Костриця М.Ю. Географія Житомирської об-
ласті. Посібник для вчителів і учнів. – Житомир:
ВКО Газета Житомирський вісник, 1993. – 200 с.
19. Костриця М.Ю. Еколого-географічний слов-
ник-довідник Житомирщини. – Житомир: М.А.К.
ЛТД., 1996. – 200 с.
20. Костриця М.Ю. З досвіду вивчення теми
«Своя область» // Вивчення географії за новими про-
грамами і посібниками. – Київ: Радянська школа,
1973. – С. 96-104.
21. Костриця М.Ю. Зірки його долі // Світло Жов-
тня. – 1971. – 27 березня.
22. Костриця М.Ю. Практикум з географічного
краєзнавства. Посібник для вчителя. – Київ: Радян-
ська школа, 1979. – 160 с.
23. Костриця М.Ю. Рідний край – Житомирщина.
Навчальний посібник для учнів 5 класу. – Київ: «Ви-
давництво «МАПА», 2005. – 160 с.
24. Костриця М.Ю. Рідний край. Посібник для
вчителів та учнів Житомирщини. – Житомир: СМП
Житомир-РІКО-ПРЕС-РЕКЛАМА, 1994. – 192 с., іл.
25. Костриця М.Ю. Товариство дослідників Во-
лині: історія, діяльність, постаті. – Житомир: М.А.К.,
2001. – 360 с.
26. Костриця М.Ю. Туристсько-краєзнавча робота
в школі. Посібник для вчителя географії. – Київ:
Радянська школа, 1985. – 128 с.
27. Костриця М.Ю. Українське географічне кра-
єзнавство: теорія, історія, постаті, практика. Моног-
рафія. – Житомир: Косенко, 2006. – 444 с.
28. Костриця М.Ю., Кондратюк Р.Ю. Історико-
географічний словник Житомирщини. У 3-х т. Том І:
Абрамок-Йосипівка. – Житомир: ПП М.Г. Косенко,
2002. – 128 с.
29. Костриця М.Ю., Коновал А.О., Грицаєнко
В.О. Щоб в серці жила Вітчизна. – Київ: Радянська
школа, 1987. – 96 с.
30. Костриця М.Ю., Костриця Н.С. Природа і ма-
теріальна культура Житомирщини. – Житомир:
М.А.К., 1999. – 240 с.
31. Костриця М.Ю., Музика Н.О., Опалинська
М.В. Малинський район. Географічний нарис для
учнів. – Житомир, 2000. – 92 с.
32. Костриця М.Ю., Обозний В.В. Шкільна кра-
єзнавчо-туристична робота. – Київ: Вища школа,
1995. – 224 с.
33. Костриця М.Ю., Обозний В.В.,Чирка В.Г.
Природні і виробничі комплекси. – Київ: Радянська
школа, 1988. – 120 с.
2’2014К Р А Є З Н А В С Т В О
210
34. Костриця М.Ю., Таргонський П.Н., Янович
В.М. Лугинський район. Географічний нарис для
учнів. – Житомир: М.А.К., 2001. – 84 с.
35. Костриця М. Гори зовуть // Комсомольська
зірка. – 1975. – 30 вересня.
36. Костриця М. Туристськими маршрутами // Ра-
дянська Житомирщина. – 1974. – 8 вересня.
37. Кострица Н.Е. Западно-Полесский промыш-
ленный комплекс УССР (Экономико-географическое
исследование формирования структуры и проблемы
развития): Автореф. дис. … канд. географ.наук. – Ле-
нинград, 1989. – 16 с.
38. Кострица Н.Е. Основные тенденции развития
отраслевой и территориальной структуры Западно-
Полесского промышленного комплекса УССР // Тер-
риториальная организация производства и расселе-
ния: Сб. науч. тр. – Киев: КГПИ, 1982. – С. 35-46.
39. Кострица Н.Е. Особенности функциональной
структуры льонопромышленного цикла региона и
пути его совершенствования // Экономико-географи-
ческие аспекты производства и расселения в Киев-
ском Приднепровье: Сб. науч. тр. – Киев: КГПИ,
1985. – С. 93-99.
40. Кострица Н.Е. Совершенствование системы
расселения как фактор повышения эффективности
использования трудовых ресурсов (на примере Во-
лынской области) // Региональные аспекты перспек-
тивных комплексно-целевых программ эффектив-
ного использования трудовых ресурсов: Тез.докл.
респ. науч. конф. – Киев: СОПС УССР АН УССР,
1980. – Вып. 2. – С. 234-236.
41. Левицький І.Ю., Руденко Л.Г., Сиротенко А.Й.,
Шиманський М.І. Мала Батьківщина в кожній оселі
Житомирщини // Український географічний журнал. –
2002. – № 1. – С. 68.
42. М.Ю. Костриці – 60! // Актуальні проблеми
географії, екології, історії Великої Волині: Academia
на пошану доцента М.Ю. Костриці. Науковий збір-
ник «Велика Волинь». Праці Житомирського нау -
ково-краєзнавчого товариства дослідників Волині. –
Т. 27 / Гол. ред. М.І. Лавринович. – Житомир: М. Ко-
сенко, 2004. – С. 8-9.
43. Обозний В.В. Внесок М.Ю. Костриці в ста-
новлення і розвиток географічного краєзнавства в
Україні // Актуальні проблеми географії, екології,
історії Великої Волині: Academia на пошану доцента
М.Ю. Костриці. Науковий збірник «Велика Волинь».
Праці Житомирського науково-краєзнавчого товарис-
тва дослідників Волині. – Т. 27 / Гол. ред. М.І. Лав-
ринович. – Житомир: М. Косенко, 2004. – С. 60-66.
44. Основні дати життя та науково-педагогічної ді -
яльності Миколи Юхимовича Костриці // М.Ю. Кост -
риця: вчений, краєзнавець, педагог, громадський
діяч: Біобібліографічний покажчик / Уклад. О.М. По-
ловцева. – Житомир: Косенко, 2006. – С. 28-30.
45. Скавронський П.С. Ентузіаст-географ з про-
вінційного Житомира // Географія та основи еконо-
міки в школі. – 2002. – № 5. – С. 54-55.
46. Режим доступу: http://www.histans.com/Jour-
nALL/kraj/kraj_2012_4/29.pdf
Павло Скавронський
|