Ювелірні вироби з кургану № 5 біля с. Архангельська Слобода
Ювелірні вироби із скіфських пам’яток незмінно привертають увагу дослідників. Багато з них були опубліковані у контексті досліджень певних поховальних комплексів, інші – у роботах, присвячених конкретній категорії речей. В даному випадку хотілося б звернутися до знахідок, відкритих О.М. Лєсковим у 1...
Saved in:
| Date: | 2009 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2009
|
| Series: | Археологія і давня історія України |
| Online Access: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/167153 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Ювелірні вироби з кургану № 5 біля с. Архангельська Слобода / Г.О. Грібкова // Археология и древняя история Украины. Эпоха раннего железа: Сб. науч. тр. к 60-летию С.А. Скорого. — К.: ИА НАН Украини, 2009. — С. 103-110. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-167153 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1671532020-03-21T01:25:35Z Ювелірні вироби з кургану № 5 біля с. Архангельська Слобода Грібкова, Г.О. Ювелірні вироби із скіфських пам’яток незмінно привертають увагу дослідників. Багато з них були опубліковані у контексті досліджень певних поховальних комплексів, інші – у роботах, присвячених конкретній категорії речей. В даному випадку хотілося б звернутися до знахідок, відкритих О.М. Лєсковим у 1969 році у кургані №5 поблизу с. Архангельська Слобода Каховського р-ну Херсонської обл. 2009 Article Ювелірні вироби з кургану № 5 біля с. Архангельська Слобода / Г.О. Грібкова // Археология и древняя история Украины. Эпоха раннего железа: Сб. науч. тр. к 60-летию С.А. Скорого. — К.: ИА НАН Украини, 2009. — С. 103-110. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. 2227-4952 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/167153 uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Ювелірні вироби із скіфських пам’яток незмінно привертають увагу дослідників. Багато з них були опубліковані у контексті досліджень певних поховальних комплексів, інші – у роботах, присвячених конкретній категорії речей. В даному випадку хотілося б звернутися до знахідок, відкритих О.М. Лєсковим у 1969 році у кургані №5 поблизу с. Архангельська Слобода Каховського р-ну Херсонської обл. |
| format |
Article |
| author |
Грібкова, Г.О. |
| spellingShingle |
Грібкова, Г.О. Ювелірні вироби з кургану № 5 біля с. Архангельська Слобода Археологія і давня історія України |
| author_facet |
Грібкова, Г.О. |
| author_sort |
Грібкова, Г.О. |
| title |
Ювелірні вироби з кургану № 5 біля с. Архангельська Слобода |
| title_short |
Ювелірні вироби з кургану № 5 біля с. Архангельська Слобода |
| title_full |
Ювелірні вироби з кургану № 5 біля с. Архангельська Слобода |
| title_fullStr |
Ювелірні вироби з кургану № 5 біля с. Архангельська Слобода |
| title_full_unstemmed |
Ювелірні вироби з кургану № 5 біля с. Архангельська Слобода |
| title_sort |
ювелірні вироби з кургану № 5 біля с. архангельська слобода |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2009 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/167153 |
| citation_txt |
Ювелірні вироби з кургану № 5 біля с. Архангельська Слобода / Г.О. Грібкова // Археология и древняя история Украины. Эпоха раннего железа: Сб. науч. тр. к 60-летию С.А. Скорого. — К.: ИА НАН Украини, 2009. — С. 103-110. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
| series |
Археологія і давня історія України |
| work_keys_str_mv |
AT gríbkovago ûvelírnívirobizkurganu5bílâsarhangelʹsʹkasloboda |
| first_indexed |
2025-07-14T23:51:57Z |
| last_indexed |
2025-07-14T23:51:57Z |
| _version_ |
1837668361345957888 |
| fulltext |
103
Грібкова Г.О. (Київ)
ЮВЕЛІРНІ ВИРОБИ З КУРГАНУ № 5
БІЛЯ С. АРХАНГЕЛЬСЬКА СЛОБОДА
Ювелірні вироби із скіфських пам’яток
незмінно привертають увагу дослідників.
Багато з них були опубліковані у контексті
досліджень певних поховальних комплек-
сів, інші – у роботах, присвячених кон-
кретній категорії речей. В даному випадку
хотілося б звернутися до знахідок, відкри-
тих О.М. Лєсковим у 1969 році у кургані №5
поблизу с. Архангельська Слобода Кахов-
ського р-ну Херсонської обл. Комплекс зо-
лотих прикрас, різних за призначенням, що
зберігається у колекції Музею історичних
коштовностей України, опублікований по-
біжно – серед скіфських речей з курганів
Херсонщини (Лєсков, 1974: 71-74). Курган
№5 входив до групи (з 8-ми насипів) 2-го
Мордвинівського кургану, що знаходилася
на північно – східній околиці села. Висо-
та кургану 2,5 м, діаметр – 52 м. У ньому
були відкриті два поховання кінця V ст. до
н.е. Одне з них було здійснене у катакомбі
(№2), інше (№1) у ямі. Поховання №2 роз-
міщувалося в центрі кургану і було погра-
боване ще у давнину.
Поховання №1 знаходилося у півден-
но-східній частині кургану і виявилося
непограбованим. Воно було розміщене у
прямокутній ямі, розмірами 2,65 х 0,9 м,
орієнтованій по лінії захід-схід. Глиби-
на його 3,9 м від вершини кургану (Бол-
дин, 1969: 2). Зверху яма була перекрита
дерев’яними плахами. В ній було поховано
знатного воїна, що лежав випростано на
спині, головою на захід. На шиї небіжчи-
ка була надягнута золота масивна гривня,
між кистю та ліктем правиці лежав брас-
лет із 15 скляних намистин, вздовж лівого
стегна – залізний пластинчастий порту-
пейний пояс. Крім того, у похованні було
знайдено кам’яний оселок, два списи, два
ножі, три сагайдаки (по 165 стріл у кож-
ному). Один із них, що лежав впритул до
бойового поясу, прикрашали золоті пла-
тівки. У районі грудної клітини було зна-
йдено більш як 500 золотих штампованих
платівок, що прикрашали плечовий одяг.
Крім того, у ніші, що була влаштована у
західній стінці могильної ями, стояла
дерев’яна чаша, облямована золотими на-
кладками. Обидва поховання О.М. Лєсков
датував в межах V–ІV ст. до н.е. (Лєсков,
1969: 103-105). Поховання №1 (бокове) він
класифікував як усипальницю шляхетно-
го скіфського воїна (Лєсков, 1974, 71, 77).
В.А. Іллінська та О.І. Тереножкін датува-
ли бокове поховання кінцем V ст. до н.е. і
віднесли до групи поховань багатих скіфів
(Ильинская, Тереножкин, 1983). З урахуван-
ням сучасних схем соціальної стратифіка-
ції скіфських курганів (Мозолевський, 1979:
156; Болтрик, 1998: 88), похований в к. 5 чо-
ловік належав до представників скіфської
знаті.
Основне завдання цієї роботи – пода-
ти повний комплекс ювелірних виробів з
поховання, систематизувати його за функ-
ціональним призначенням та за сюжетами
зображень, розглядаючи речі на широкому
тлі аналогічних знахідок з інших скіфських
курганів Північного Причорномор’я.
Эпоха раннего железа Сборник научных трудов
104
Усі знайдені у цьому похованні вироби
давніх торевтів розподіляються на кілька
категорій: особисті прикраси; облямуван-
ня посуду; оздоби зброї; нашивні прикраси
парадного вбрання.
1. Особисті прикраси репрезентує одна,
проте найвизначніша знахідка цього похо-
вання – золота гривня із фігурними закін-
ченнями (рис. 1, 1). Гривну зроблено із ли-
того круглого у перетині дроту, незімкнені
кінці якого прикрашені пустотілими на-
конечниками у вигляді скульптурних зо-
бражень голови лева, виготовленими у
техніці тиснення. Об’ємні лев’ячі голівки
на наконечниках відзначаються реалізмом
завдяки ретельній передачі деталей: очей,
вух, зубів, шерсті. Трубочки наконечників
прикрашені складним сканим орнаментом
у вигляді фризів з пальметок, ов та волют.
Листя пальмет та ови заповнені емаллю
синього та зеленого кольорів; S-подібні
завитки доповнюють кульки псевдозерні
(рис. 1, 2). Довжина всієї гривні – 700 мм,
загальна вага – 303,2, золото 583 проби.
Ця прикраса визначає високий статус
похованого. За типологією В.Г. Петренко,
вона належить до відділу ІІІ, типу 2 (Петрен-
ко, 1978: 44). Найближча за конструкцією та
технікою виготовлення гривня походить з
Талаївського кургану. Об’єднує її з гривнею
з Архангельської Слободи гладкий кова-
ний стрижень, наконечники з орнаменто-
ваними фризами та об’ємними голівками
левів. Відрізняє її більш спрощена манера
передачі голівок тварин та орнаментальне
оздоблення у вигляді S-подібних завитків
з кульками зерні і плетінкою. Другою за
подібністю наконечників можна назвати
гривню з кургану Солоха. Вона виготов-
лена у вигляді витого джгута, на кожному
кінці якого наконечник з головою лева та
фризом з пальметок, заповнених емаллю
синього та блакитного кольорів, зерню та
плетінкою. Голови левів пророблено дуже
детально, очі заповнені білою емаллю з
чорними зіницями, грива передана корот-
кими пасмами. У пащі левів протягнуті
дротяні петлі, які стягнуті у вузол Геракла
(Манцевич, 1987: 55-57). Орнаментація фри-
зів дуже подібна до гривні з Архангель-
ської Слободи, але орнаментовані пояски
коротші.
Найближчою аналогією за характером
орнаментації фризів та передачі голівок
левів є фрагментована гривня із схованки
кургану Куль-Оба. Вона виготовлена на
високому технічному рівні з реалістичною
передачею деталей лев’ячих голів у суто
грецькій манері (Петренко, 1978: 44). Дуже
близькою за оформленням фризів на нако-
нечниках є ще одна гривня з кургану Куль-
Оба. Самі наконечники гривні майстерно
виготовлені у вигляді скульптурних фігу-
рок кінних скіфів.
Найбільшу групу знахідок у кургані
№ 5 становили золоті пластини-аплікації,
які виготовлені за допомогою таких техно-
логічних прийомів: кування, вальцюван-
ня, штампування, пуансон.
2. Облямування посуду. Своєрідною
групою аплікацій є золоті оббивки чаші.
Чотири однотипні пластини, прямокутної
форми, із загнутим всередину верхнім кра-
єм та маленькими отворами для кріплення
вздовж усіх боків (у деяких збереглися зо-
лоті цвяшки). Розміри пластин: 81х34 мм;
81х36 мм; 81х35 мм; 85х34 мм, загин 6-7 мм.
Майже всю поверхню платівок вкривало
штамповане зображенням риби, що по-
вернута праворуч (рис. 1, 3). Тулуб риби
видовжений, посередині орнаментом у
вигляді «ялинки» передано хребет. На че-
ревці зображено два плавники, на спині
один великий; хвіст складається з двох пар
паралельних ліній, між якими вміщена
трипелюсткова пальметка. В основі хвоста
волютоподібний завиток. Завелике кругле
око займає більшу частину видовженої го-
лови риби.
Пластини з аналогічними зображен-
нями та функціональним призначенням
походять з кургану №2 поблизу Великої
Тарасівки, кургану Солоха, та Цимбалка
(Манцевич, 1966: 28; Рябова, 1984: 38), курга-
ну №12 поблизу с. Володимирівка Дніпро-
петровської обл. (Чередниченко, Бессонова,
1975: 264-275).
3. Оздоби зброї. Парадний третій
сагайдак відрізнявся від інших двох на-
явністю дванадцяти накладних золотих
пластинок із зооморфними зображен-
нями. За реконструкцією О.М. Лєскова,
сагайдак був прикрашений з обох боків
(Лєсков, 1974: 72). На лицьовому боці при-
краси було розміщено у два ряди – по три
однакові екземпляри у кожному. Верхній
ряд складали платівки у формі вепра, що
лежить (рис. 2, 1), нижній – три у формі
собаки (рис. 2, 2). Зворотній бік сагайда-
ка також було прикрашено шістьма золо-
тими пластинами. У верхньому ряді були
прикріплені пластини із зображенням
вепра, аналогічні до вже згаданих, нижні
дві із зображенням пантер, які шматують
людську голову (рис. 2, 3). Розміщення
інших типів платівок доводить, що одна
з трьох нижніх була втрачена, можливо
ще за життя господаря (Лєсков, 1974: 72).
Шоста бляшка на цьому боці сагайдака
у вигляді оленя (рис. 2, 4), розміщува-
лась перпендикулярно по відношенню до
інших двох рядів і, вірогідно, слугувала
прикрасою його покришки (Лєсков, 1974:
72).
Усі платівки фігурні, вирізані з золо-
того листа 500 проби у формі певної тва-
рини. У похованні знайдено 6 платівок у
вигляді вепра. Розміри платівок1: 1). 89x45,
вага 12,0; 2). 89x46, вага 10,6; 3). 89x45, вага
10,9; 4). 88x45, вага 12,4; 5). 89x46, вага 11,7;
6). 90x45, вага 13,1.
Лежачого кабана зображено в профіль,
розгорнутого праворуч. Масивна голова
вепра опущена, ноги підігнуті. На голові
з довгим вузьким рилом S-подібним зави-
тком позначено вухо, трикутником виділе-
но око, з пащі виступає довге ікло. Рельєф-
но позначено щетину на голові та спині ве-
пра. Загалом зображення відзначається ре-
алістичністю та чіткістю передачі деталей.
Образ кабана був поширений у скіфському
мистецтві на прикрасах посуду, зброї і вва-
жався символом бога грому та перемоги
Вератрагну та бога війни Ареса (Болтрик,
1998: 80-81).
Дуже схоже зображення вепра можна
побачити на пластині – прикрасі меча з
поховання 2 кургану № 6 поблизу с. Олек-
сандрівка Дніпропетровської обл. кінця
VI – початку V ст. до н.е. (Ковалёва, Мухо-
пад, 1982: 98, рис. 6). Вепра передано у такій
самій позі з підігнутими ногами та опу-
щеною головою із схематично позначеною
щетиною на спині і голові.
Грібкова Г.О. Ювелірні вироби з кургану № 5 біля с. Архангельська Слобода
105
Рис. 1.
1-2 – гривна з наконечниками у вигляді лев’ячих голівок;
3 – пластина-оббивка чаші із зображенням риби.
1 Розміри платівок наведено у мм, вагу – у грамах.
Три пластини з профільним зображен-
ням собаки, повернутого праворуч. Роз-
міри: 1). 97x44, вага 9,2; 2). 96x42, вага 9,6;
3). 96x42, вага 8,2.
Фігуру тварини передано у русі. Голо-
ва з широко розкритою пащею собаки ви-
тягнута вперед, передні лапи зігнуті, ніби
тварина на них припадає, задні широко
розставлені, одна лапа – у вертикально-
му положенні. Складається враження, що
тварина готується до нападу. На вухах, шиї
і спині рельєфно позначено щетину. Зобра-
ження собаки досить часто можна зустріти
на предметах скіфського мистецтва, але се-
ред них близьких до цього не виявлено.
Дві пластини зображували фігуру
пантери, розгорнуту ліворуч, що шматує
голову людини. Розмір пластин 63x33 мм.
Тварина зображена з підігнутими задніми
лапами, передніми вона притримує голо-
ву жертви. Детально прокреслено м’язи на
тілі тварини, тонкий хвіст, притиснутий
до тулуба. Тіло передано у профіль, морда
у фас. За подібною схемою передачі вони
ближчі до фракійського мистецтва (Лєсков,
1974: 72-73). Аналогій до пластин із зобра-
женням пантер не виявлено.
Пластина із зображенням оленя, по-
вернутого праворуч, також була прикра-
сою сагайдака і репрезентована одним
екземпляром. Розмір платівки 43x31. Тва-
рину зображено у досить статичній позі з
підібганими ногами. Невелика голова з
круглим опуклим оком та великими роз-
кидистими рогами. Уздовж шиї рельєф-
ною смужкою передано шерсть тварини.
Подібні зображення оленів з підібгани-
ми ногами і прямо посадженою головою є
характерними для скіфського мистецтва
V–IV ст. до н.е.
Найближчими аналогіями, з огляду на
іконографічні особливості, можна назвати
пластини з наступних курганів: V ст. до н.е.
– Завадська Могила Дніпропетровської
обл. (оббивки чаші); Ак-Мечеть (степова
зона Криму) (оббивки чаші); курган №13,
поховання 1 поблизу с. Велика Знам’янка
Запорізької обл. (оббивки чаші); кінець V
– початок IV ст. до н.е. – курган №4, по-
ховання №2 в урочищі Галущино у с. Пас-
тирське Черкаської обл. (оббивки чаші);
IV ст. до н.е. – курган Солоха (пластини),
Єлизаветінська станиця, Кубань (оббивка
гориту) (Артамонов, 1966; Ильинская, Тере-
ножкин, 1983).
Зображення оленя на прямокутних
пластинах – оббивках чаші із Завад-
ської Могили подібні до пластин з Ар-
хангельської Слободи схемою зображень
– підібгані ноги тварини та вертикальна
Эпоха раннего железа Сборник научных трудов
106
Рис. 2. Золоті аплікації сагайдака.
посадка голови. Велике кругле око, роз-
логі роги з кожним виділеним відрос-
тком. Шерсть позначено опуклинами. На
цих зображеннях більше уваги приділено
деталізації рогів тварини, тіло передано
без будь-яких подробиць – не позначено
навіть м’язів. На противагу цьому, оленя
повернутого ліворуч, на пластині з курга-
ну Ак-Мечеть вирізняє деталізація окре-
мих рис. Детально прокреслені шерсть на
шиї, розлогі роги, замість верхніх і ниж-
нього завитків рогів зображено пташині
голови із загнутим великим дзьобом. Ре-
тельно передано око, морду, м’язи на тілі
тварини, короткий хвіст. Саме завитки
рогів у вигляді пташиних дзьобів і посад-
ка піднятої голови відрізняє це зображен-
ня оленя від зображення з Архангельської
Слободи.
Зображення оленів із кургану Велика
Знам’янка, Солоха, с. Пастирське подібні
між собою. Перші з них розміщені на пря-
мокутних платівках – оббивках чаші, інші
вирізані по контуру. Об’єднує їх схема ма-
люнку тварин, які передані з підібганими
ногами, прямо посадженою головою. Зо-
браження досить схематичні і не відрізня-
ються реалістичністю. Тіло тварини пере-
дано в профіль, морда з великим круглим
оком, розлогі довгі роги мають завитки і
ніби лежать на спині. Прокреслені дета-
лі рогів, м’язи, ратиці на ногах, короткий
маленький хвіст, шерсть на шиї позначено
опуклинами.
На прямокутній пластині – прикрасі
гориту з кургану №6 Єлізаветинської ста-
ниці – оленя змальовано у такій же позі з
підігнутими ногами, але з піднятою голо-
вою та досить схематично позначеними ро-
гами і тулубом.
На більшості з цих прикрас оленя зо-
бражено з підігнутими ногами та з вер-
тикально посадженою головою з двома
характерними завитками на голові та до-
вгими гіллястими рогами. Відмітні деталі
присутні в зображеннях на пластинах з Ак-
Мечеть та Єлізаветинської станиці: тва-
рину подано з піднятою головою. На пер-
шому зображенні замість кількох завитків
присутні пташині голові, на другому весь
образ передано не дуже детально і роги зо-
бражені нечітко.
4. Нашивні прикраси парадного вбран-
ня. Основну масу платівок – 485 екземп-
лярів – було знайдено на скелеті похо-
ваного, у районі його грудної клітини.
О.М. Лєсков висловив припущення, що
вони прикрашали поховальне покрива-
ло небіжчика (Лєсков, 1974: 141). Проте за
свідченнями Я.І. Болдіна, що збереглися
у польовому щоденнику, пластини були
розміщені вздовж хребців і вкривали їх,
вздовж кистей рук, але поруч із фалан-
гами пальців бляшок знайдено не було
(Болдин, 1969: 6-7). Крім того, ним деталь-
но зазначено місце знаходження деяких
пластин: трикутних було більше біля
хребців, хрестоподібних біля лівої руки
похованого. Виходячи з цього, Я.І. Болдін
зробив слушний висновок, що золотими
платівками було розшито верхній одяг
похованого.
За сюжетом знайдені нашивні платівки
розподіляються на три групи: із зооморф-
ними зображеннями, із антропоморфними
та з геометричним орнаментом.
До зооморфних належать пластини
двох типів: у вигляді голови птаха та із
сценою шматування. Платівки у вигляді
голови птаха (5 екз.) вирізані по контуру
(рис. 3, 1). Розмір пластин 23х20 мм. Го-
лову зображено з розкритим дзьобом і
великим круглим оком. Нижня частина
дзьобу закручується у спіраль і оздоблена
опуклинами по зовнішньому краю. Зо-
браження хижих птахів досить популярні
у скіфському мистецтві. Вони оздоблюва-
ли елементи костюму, предмети озброєн-
ня, кінську збрую, дерев’яні чаші. Подібні
зображення часто зустрічаються на пред-
метах кінської вузди з кістки та бронзи, а
також на навершшях (Рябова, 1984: 36). Зо-
браження хижого птаха у іранській міфо-
логії пов’язані з богом війни та перемоги
Вератрагною (Фіалко, 1998: 82-83).
Найближчі аналогії цим пластинам
походять із кургану Ак-Мечеть. Це оббив-
ка чаші та вирізані по контуру зображення
пластини – прикраси костюму (із зібрання
Б.І. Ханенка).
Пластини з подібними зображення-
ми походять з кургану №4 поблизу с. Бо-
бриця Канівського р-ну Черкаської обл. (V
ст. до. н.е.), кургану №1 групи Завадської
Грібкова Г.О. Ювелірні вироби з кургану № 5 біля с. Архангельська Слобода
107
Могили поблизу м. Орджонікідзе Дніпро-
петровської обл. (V ст. до. н.е.), курган №13
поблизу с. Велика Знам’янка Запорізької
обл. (IV ст. до. н.е.). На деяких екземплярах
образ настільки стилізований, що лише за
допомогою аналогічних сюжетів можна ви-
значити обриси пташиної голови. Об’єднує
усі зображення однакова схема відтворен-
ня образів і характерна деталь – наявність
закрученого у спіраль дзьоба птаха, але на
деяких пластинах помітне нашарування
численних деталей, окремі з них вирізня-
ються складністю і декоративністю.
Репрезентативну серію (105 екземп-
лярів) складають золоті пластини із зо-
браженням сцени шматування левом лані
(рис. 3, 2). Лань лежить з підігнутими нога-
ми. Лев вгризся у шию травоїдного. Це зо-
браження досить схематичне, більш чітко
передані лише грива та ребра хижака. Се-
редній розмір 19х29,5 мм.
Пластини з подібними сюжетами і
схемою зображень походять з кургану по-
близу с. Вовківці Сумської обл., Чортомли-
ка та Товстої Могили Дніпропетровської,
Чмиревої Могили, кургану №5 поблизу с.
Златопіль та кургану №2 поблизу с. Велика
Білозірка Запорізької обл.
Перелічені екземпляри мають ква-
дратну форму та кант вздовж країв плас-
тин. Лев, так само як і на пластинах з Ар-
хангельської Слободи, вгризається у шию
травоїдного. Відмінність цих пластин по-
лягає у тому, що лань зображено з витягну-
тою догори шиєю.
Антропоморфні зображення. Пластини
з антропоморфними зображеннями в да-
ному поховані представлені лише одним
типом – овальними бляшками із фігурою
оголеного юнака, повернутого ліворуч (рис.
3, 3). Збереглось 65 екземплярів, розміра-
ми 20х25 мм. Юнак присів на одне коліно,
його голова й ноги зображені у профіль,
торс – з розворотом у три чверті. Правиця
піднята, а ліва опущена. У руках він ніби
тримає якісь предмети. Риси обличчя до-
волі схематичні. Зачіска коротка, волосся
позначено прямими пасмами. Чітко про-
креслені м’язи на грудній клітині, животі
та ногах. На деяких пластинах зображення
менш чіткі, можливо вони були зроблені
штампом, який починав стиратися. Д.С.
Раєвський припускав, що це перероблена
копія з монети, на якій зображено Гера-
кла зі зміями (Раевский, 1985: 164-165). Іс-
нує також думка, що це зображення героя
з яблуками Гесперид (Русяєва, 2002: 181).
Эпоха раннего железа Сборник научных трудов
108
Рис. 3. Нашивні прикраси парадного вбрання.
У скіфів образ Геракла ототожнювався із
першопредком Таргітаєм. Абсолютно поді-
бного монетного прототипу цьому мотиву
немає, але близькі йому зображення зу-
стрічаються на ольвійських, херсонеських
та синдських монетах V та IV ст. до н.е. (Зо-
граф, 1951: табл. XXXII, 1; табл. XXXV, 16, 18,
23; VIII, 3). Найбільш близьке зображення
Геракла, який присів та натягує лук, пере-
дане в емблемах синдських монет (Зограф,
1951: 38, табл. XXXIX).
Аналогічні пластини походять із зі-
брання Б.І. Ханенка, відомі вони у Семі-
братніх курганах (більш архаїчний тип) і
Куль-Обі. Схема зображень на усіх плас-
тинах однакова, але відмінність полягає у
ретельності деталей. Найбільш ранні зраз-
ки походять з Семібратніх курганів. Вони
представляють собою обрізані по контуру
фігури юнака, який присів на одне коліно.
У нього довге волосся, широкі плечі, вузь-
ка талія. У руках він ніби тримає якісь ма-
ловиразні предмети.
Геометричні орнаменти. Пластини з
геометричними орнаментами представ-
лені кількома типами: хрестоподібними із
з’єднаних квадратів (рис. 3, 4) чи кружків
(рис. 3, 5), трикутною з трьома напівсфера-
ми (рис. 3, 6) та трикутними з псевдозерню
(рис. 3, 7). Пластини хрестоподібної фор-
ми двох варіантів. Один з них складають
з’єднані кружечки, другий – квадратики,
прикрашені рельєфним бортиком по краю
і напівсферичним виступом посередині.
Знайдено 18 таких прикрас із з’єднаних
кружків, розмірами 17х16 мм; та 5 екземп-
лярів із з’єднаних квадратів, розмірами
28х26 мм. Схожі прикраси походять з ба-
гатьох курганів: Чортомлика, Александро-
поля, Діїва кургана, Товстої Могили, Со-
лохи, Першого Мордвинівського кургану,
кургану Башмачка, Червоноперекопського
кургану, Жовтокам’янки, Тетяниної Мо-
гили, Бабиної Могили тощо.
Єдина пластина складається з трьох
напівсфер, які утворюють фігуру, подібну
до трикутника. Кожна сторона дорівнює 9
мм. Аналогічні пластини були знайдені у
Бердянському кургані, Чортомлику, Алек-
сандрополі, Мелітопольскому кургані,
Першому Мордвинівському, кургані Баби-
на Могила.
Трикутні пластини (286 одиниць)
прикрашені по всій площині псевдозерню.
За розміром їх можна розділити на два ва-
ріанти: великі (185 екземплярів) 21х20 мм
та менші (101 екземпляр) 14х15,5 мм. Ці
пластини могли слугувати універсальни-
ми прикрасами, адже вони використову-
вались і в декорі головних уборів, взуття, і
одягу (Фиалко, 2003: 127-128). Подібні плас-
тини були знайдені у багатьох курганах:
Куль-Оба, Огуз, Чортомлик, Александро-
піль, Мелітопольський курган, Верхній
Рогачик, І Мордвинівський курган, Черво-
ноперекопський, Бабина Могила тощо.
За інвентарем, до поховання з кургану
№ 5 поблизу с. Архангельська Слобода по-
дібні одиночні чоловічі поховання: з курга-
ну № 9 поблизу с. Піски на Інгулі (Херсон-
ська обл.), кургану Дорт-Оба, Талаївського
кургану.
Отже, огляд речового комплексу до-
зволяє зробити висновок, що поховання
з кургану № 5 поблизу с. Архангельська
Слобода належало одному з представників
скіфської аристократії; що репрезентував її
середній щабель. Предмети торевтики, які
походять з цього поховання, мають анало-
гії у курганах степової та лісостепової Скі-
фії, а розглянуті сюжети характерні для
ювелірного мистецтва V–IV ст. до н.е.
Алексеев, Мурзин, Ролле, 1991 – Алексеев А.Ю.,
Мурзин В.Ю., Ролле Р. Чертомлык (Скифський
царский курган IV ст. до н.э.). К., 1991.
Артамонов, 1966 – Артамонов М.И. Сокровища
скифских курганов из собрания государствен-
ного Эрмитажа. Прага, Ленинград, 1966.
Болдин, 1969 – Болдин Я.И. Дневник Каховской
экспедиции. Каховка, 1969 //Науковий архів ІА
НАНУ, Інв. № 1969/22.
Болтрик, 1998 – Болтрик Ю.В. Вепр – один из
символов скифского Ареса// Скифы, хазары,
славяне, Древняя Русь. Материалы Междунар.
науч. конф. СПб., 1998.
Література
Грібкова Г.О. Ювелірні вироби з кургану № 5 біля с. Архангельська Слобода
109
Болтрик, 1998 – Болтрик Ю.В. Попытка социаль-
ной стратификации Скифии второй половины
IV ст. до н.э.// Проблемы археологии Восточной
Европы. VII Донская археологическая конфе-
ренция. Ростов-на-Дону,1998.
Болтрик, 2004 – Болтрик Ю.В. Социальная
структура Скифии 4 в. до Р.Х., отраженная в по-
гребальных памятниках// Kimmerowie, Scytowie,
Sarmaci. Kciega poświęcona pamięci Profesora
T. Sulimirskiego. Kraków, 2004.
Зограф, 1951 – Зограф А.Н. Античные монеты //
МИА, М., 1951.
Ильинская, Тереножкин, 1983 – Ильинская В.А.,
Тереножкин А.И. Скифия VII–IV вв. до н.э. К.,
1983.
Ковалёва, Мухопад, 1982 – Ковалёва И.Ф., Мухопад
С. Скифское погребение конца VI–V вв. до н.э.//
Древности степной Скифии. – К., 1982.
Круц, 2005 – Круц С.И. Нове антропологические
материалы из курганов скифской знати Северно-
го Причорноморья // Мозолевский Б.М., Полин
С.В. Курганы скифского Герроса IV ст. до н.э. К.,
2005.
Лесков, Кубышев, 1969 – Лесков А.М., Кубышев
А.И. Болдин Я.И. и др. Отчет Каховской экспе-
диции за 1969 г. // Науковий архів ІА НАНУ, інв.
№ 1969/22.
Лєсков, 1974 – Лєсков О. М. Скарби курганів Хер-
сонщини. К., 1974.
Манцевич, 1966 – Манцевич А.П. Деревянные
сосуды скифской епохи // АС. Вып.№8. Л.-М.,
1966.
Манцевич, 1987 – Манцевич А.П. Курган Солоха.
Л., 1987.
Мозолевський, 1979 – Мозолевський Б.М. Товста
Могила. К, 1979.
Онайко, 1970 – Онайко Н.А. Античный импорт
в Приднепровье и Побужье в ІV–ІІ вв. до н. э. //
САИ. Вып. Д1-27. М. 1970.
Петренко, 1978 – Петренко В.Г., 1978. Украшения
Скифии VII–III вв. до н. э. // САИ. Выпуск Д4-5.
М.
Раевский, 1985 – Раевский Д.С. Модель мира
скифской культури. М., 1985.
Русяева, 2002 – Русяева М. В. Образ Геракла на
произведениях торевтики IV в. до н.э. из Север-
ного Причерноморья // Античный мир и архео-
логия. Вып. 11. Саратов, 2002.
Рябова, 1984 – Рябова В.О. Дерев’яні чаші з оббив-
ками з курганів скіфського часу // Археологія.
1984. №46.
Фиалко, 2003 – Фиалко Е.Е. Золотые бляшки из
кургана Огуз // РА. 2003. №1.
Фиалко, 1998 – Фиалко Е.Е. Символика образа
птицы на скифских деревянных чашах // Ски-
фы, хазары, славяне, Древняя Русь. Материалы
Междунар. науч. конф. СПб., 1998.
Чередниченко, Бессонова, 1975 – Чередниченко
Н.Н., Бессонова С.С., Болдин Я.И., Бунятян
Е.П., Ковалёва Л.Г., Козловський А.А., Орлов
Р.С., Пустовалов С.Ж., Орлов К.К., Рассамакин
Ю.Я., Шевченко Н.П., Бобыр И.Г. Отчет о ра-
боте Верхне-Тарасовской экспедиции в 1975 г.
1975/11.
Эпоха раннего железа Сборник научных трудов
110
|