Раннньоскіфські вудила з елементами «строгості» з зібрань Чернівецького краєзнавчого музею
Незважаючи на тривале, всебічне вивчення скіфських старожитностей, що продовжується вже понад два століття, не припиняють з’являтися речі, які доповнюють наші знання з матеріальної культури раннього залізного віку, дозволяють поновому поглянути на проблеми розвитку інвентарного комплексу населення П...
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2009
|
| Schriftenreihe: | Археологія і давня історія України |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/167168 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Раннньоскіфські вудила з елементами «строгості» з зібрань Чернівецького краєзнавчого музею / О.Д. Могилов // Археология и древняя история Украины. Эпоха раннего железа: Сб. науч. тр. к 60-летию С.А. Скорого. — К.: ИА НАН Украини, 2009. — С. 289-299. — Бібліогр.: 44 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-167168 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1671682020-03-21T01:25:54Z Раннньоскіфські вудила з елементами «строгості» з зібрань Чернівецького краєзнавчого музею Могилов, О.Д. Незважаючи на тривале, всебічне вивчення скіфських старожитностей, що продовжується вже понад два століття, не припиняють з’являтися речі, які доповнюють наші знання з матеріальної культури раннього залізного віку, дозволяють поновому поглянути на проблеми розвитку інвентарного комплексу населення Північного Причорномор’я скіфської доби. Здебільшого, вони надходять з новодосліджених археологічних об’єктів. Втім, іноді такі речі зберігаються у фондах музеїв, часто залишаючись невідомими широкому колу дослідників. 2009 Article Раннньоскіфські вудила з елементами «строгості» з зібрань Чернівецького краєзнавчого музею / О.Д. Могилов // Археология и древняя история Украины. Эпоха раннего железа: Сб. науч. тр. к 60-летию С.А. Скорого. — К.: ИА НАН Украини, 2009. — С. 289-299. — Бібліогр.: 44 назв. — укр. 2227-4952 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/167168 uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Незважаючи на тривале, всебічне вивчення скіфських старожитностей, що продовжується вже понад два століття, не припиняють з’являтися речі, які доповнюють наші знання з матеріальної культури раннього залізного віку, дозволяють поновому поглянути на проблеми розвитку інвентарного комплексу населення Північного Причорномор’я скіфської доби. Здебільшого, вони надходять з новодосліджених археологічних об’єктів. Втім, іноді такі речі зберігаються у фондах музеїв, часто залишаючись невідомими широкому колу дослідників. |
| format |
Article |
| author |
Могилов, О.Д. |
| spellingShingle |
Могилов, О.Д. Раннньоскіфські вудила з елементами «строгості» з зібрань Чернівецького краєзнавчого музею Археологія і давня історія України |
| author_facet |
Могилов, О.Д. |
| author_sort |
Могилов, О.Д. |
| title |
Раннньоскіфські вудила з елементами «строгості» з зібрань Чернівецького краєзнавчого музею |
| title_short |
Раннньоскіфські вудила з елементами «строгості» з зібрань Чернівецького краєзнавчого музею |
| title_full |
Раннньоскіфські вудила з елементами «строгості» з зібрань Чернівецького краєзнавчого музею |
| title_fullStr |
Раннньоскіфські вудила з елементами «строгості» з зібрань Чернівецького краєзнавчого музею |
| title_full_unstemmed |
Раннньоскіфські вудила з елементами «строгості» з зібрань Чернівецького краєзнавчого музею |
| title_sort |
раннньоскіфські вудила з елементами «строгості» з зібрань чернівецького краєзнавчого музею |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2009 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/167168 |
| citation_txt |
Раннньоскіфські вудила з елементами «строгості» з зібрань Чернівецького краєзнавчого музею / О.Д. Могилов // Археология и древняя история Украины. Эпоха раннего железа: Сб. науч. тр. к 60-летию С.А. Скорого. — К.: ИА НАН Украини, 2009. — С. 289-299. — Бібліогр.: 44 назв. — укр. |
| series |
Археологія і давня історія України |
| work_keys_str_mv |
AT mogilovod rannnʹoskífsʹkívudilazelementamistrogostízzíbranʹčernívecʹkogokraêznavčogomuzeû |
| first_indexed |
2025-07-14T23:54:38Z |
| last_indexed |
2025-07-14T23:54:38Z |
| _version_ |
1837668542199103488 |
| fulltext |
289
Могилов О.Д. (Київ)
РАННЬОСКІФСЬКІ ВУДИЛА
З ЕЛЕМЕНТАМИ «СТРОГОСТІ» З ЗІБРАНЬ
ЧЕРНІВЕЦЬКОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЯ
Незважаючи на тривале, всебічне ви-
вчення скіфських старожитностей, що
продовжується вже понад два століття, не
припиняють з’являтися речі, які доповню-
ють наші знання з матеріальної культури
раннього залізного віку, дозволяють по-
новому поглянути на проблеми розвитку
інвентарного комплексу населення Пів-
нічного Причорномор’я скіфської доби.
Здебільшого, вони надходять з новодослі-
джених археологічних об’єктів. Втім, іно-
ді такі речі зберігаються у фондах музеїв,
часто залишаючись невідомими широкому
колу дослідників.
Саме такий артефакт вдалось виявити
в зібраннях Чернівецького краєзнавчого
музея (ЧКМ)1. Ланка бронзових стремено-
подібних вудил звідси (рис. 1, 1) помітно
виділяється на фоні раніше відомих речей
схожого різновиду. На жаль, точне місце
знахідки предмета не відоме. Деякі висно-
вки щодо цього можна зробити, виходячи
з загальних відомостей про фонди ЧКМ.
Абсолютну їх більшість складають речі з
Чернівецької області – історичної Північ-
ної Буковини, часто з досліджень відомого
місцевого археолога Б.О. Тимощука. Інша
– менша група предметів, передана свого
часу з Києвського історичного музея, при-
писана до Середнього Придністров’я, Дні-
пропетровщини, Ольвії, інших місць. Вона
чітко документована. Приймаючи це до
уваги, наші вудила, найвірогідніше, слід
пов’язувати з Чернівецькою областю.
Довжина ланки виробу – 7,9 см. Зо-
внішня петля стременоподібної форми,
шириною до 2,5 см, має 3 виступи на під-
ніжці стрем’ячка. Бічні виступи, ймовірно,
запобігали зісковзуванню ременя з під-
ніжки. Не виключено, що таку роль вико-
нуавав і середній виступ, що являє собою
рештки литника. Як видно на прикладі
форми для відливу бронзових вудил (Са-
бурова, Ягодин, 1964), він мав утворюватись
саме тут: у місці заливання розплавленої
бронзи у форму. Спочатку округлий, діаме-
тром до 0,9 см, стержень гризел поступово
набуває підквадратного перетину. Саме по-
дальша конструкція цього стрижня робить
наш екземпляр унікальним на фоні всьго
масиву подібних речей. Він не переходить у
характерну суцільнолиту внутрішню пет-
лю, а утворює її загнувшись. На внутріш-
ньому боці цього кільця шириною до 1,8
см, видно сліди спрацьованності – від тер-
тя іншої ланки (свідчення тривалого вико-
ристання вудил). Утворивши петлю, стер-
жень загинається у напрямку зовнішньої
петлі, одночасно пригинаючись до гризел
(щоб запобігти висковзуванню іншої лан-
ки), але не торкаючись їх. Натомість стер-
жень відгинається вбік, формуючи шип
для колючої дії на рот коня. Як відомо, у
окремих випадках, для кращого керування
1 Щиро вдячний співробітникам музея О.П. Затуловській, Н.М. Холодницькій, В.І. Танащик,
М.Й. Зайшлюк за сприяння в роботі з матеріалами.
Эпоха раннего железа Сборник научных трудов
290
Рис. 1. Бронзові вудила.
1 – Чернівецький краєзнавчий музей; 2 – Яснозір’є, курган 6, поховання 1; 3 – Макіївка, курган 453;
4 – Черкаський повіт; 5 – Жаботин, курган 524; 6 – курган 183 на р. Тенетинка; 7 – Оситняжка, курган
471; 8 – поховання 1 Реп’яховатої могили; 9 – Хмельна; 10 – Головятино; 11 – курган 45 поблизу Бе-
рестняг; 12 – Ємчиха, курган 373.
2 – за Г.Т. Ковпаненко, С.С. Безсоновою, С.А. Скорим; 3 – за В.А. Іллінською; 5 – за А.Ю. Алексєєвим;
7, 12 – за Л.К. Галаніною; 8 – за В.А. Іллінською, Б.М. Мозолевським, О.І. Тереножкіним; 11 – за
Г.Т. Ковпаненко.
неслухняними конями у скіфський час
використовувались так звані «строгі» вуз-
дечні деталі з додатковим рифленням чи
шипами – для посиленого точечного тиску
на певні ділянки рота коня. Оригинальний
прояв такої «строгості» маємо й на нашій
знахідці.
На жаль, не зберіглась інша ланка.
Важко сказати, чи була вона звичайною: з
цільнолитим внутрішнім кільцем, чи мала
такий ж шип. У першому випадку симе-
тричність «строгості» могла вирівнюватись
рифленням на її стержні. З іншого боку не
можна виключати і «асиметричної строгос-
ті» – лише на одній частині. Вказані зраз-
ки могли виконувати такі ж завдання, як
і достатньо відомі вудила з яскраво вира-
женими асиметричними ланками: чинити
підвищений тиск на один з боків рота ко-
ней, які гірше виконують команди на рух у
одну з сторін.
Вудила з ЧКМ дозволяють отримати
й певні дані щодо їх розташування у роті
коня. За умови, що описаний шип був ві-
дігнутий назад (лише так, при натягнен-
ні повода, він може здійснювати колячий
ефект), зовнішні петлі вудил мають розта-
шовуватись вертикально: перпендикуляр-
но до ротового розрізу.
Попри своєрідність, чернівецька зна-
хідка, має широке коло аналогій зі схожим
чином оформленими зовнішніми петлями
(рис. 1, 2-12; 2; 3, 1-5). Бронзові стременопо-
дібні вудила з 3-ма виступами на підніжці
широко відомі в Дніпровському Лісосте-
пу. Багато їх виявлено на Правобережжі. У
Тясминській підгрупі – кургани 453 коло
Макіївки, 524 біля Жаботина (Ильинская,
1975: табл. IV, 7), 471 поблизу Оситняжки
(Галанина, 1977: табл. 15, 8), Реп’яховата Мо-
гила, поховання 1 (Ильинская, Мозолевский,
Тереножкин, 1980: рис. 4, 17), а також Чер-
каський повіт. У Пороссі знайдено 5 вудил:
Яснозір’є, курган 6, поховання 1 (Ковпанен-
ко, Бессонова, Скорый, 1994: рис. 6, 2), Берест-
няги, курган 45 (Ковпаненко, 1981: рис. 6, 2),
Ємчиха, курган 373 (Галанина, 1977: табл.
15, 7), Головятино, Хмільна. Екземпляри
з Київщині пов’язуються з курганом біля
Черняхова та Ржищевом. Менше знахі-
док відомо у Лівобережному Лісостепу. У
Поворсклі – з поселення Пожарна Балка
(Андриенко, 2001: рис. 1); у Терасовому Лісо-
степу – з Мозоліївки (Кулатова, 1996: рис.
2); у Посуллі – з Роменського повіту.
Значного поширення такі знахідки
набули й на Північному Кавказі: курган 20
Нартанського могильника (Батчаев, 1985:
табл. 48, 3), Келермес (курган 2 або 4 Д.Г.
Шульца) (Галанина, 1997, табл. 17, 30, 80),
Тамгацикське поселення (Крупнов, 1960:
рис. 12, 4).
А от у степовій північнопричорно-
морській зоні такі вудила (як зрештою й
ранньоскіфські деталі вузди, та й загалом
пам’ятки) зустрічаються рідко. Пригаду-
ється екземпляр з поховання 1, кургану
21 біля Колдирів у Нижньому Подонні
(Беспалый, Парусимов, 1991: рис. 2, 9).
Вказані аналогії відносяться до ран-
ньоскіфського часу: VII–VI ст. до н.е.
Цим періодом слід датувати й чернівецькі
вудила.
Хоча оформлення шипа на них і є уні-
кальним, не можна сказати що такими ж
виключними були й інші прояви «стро-
гості» на скіфських вуздечних предметах.
У ранньоскіфський час на стержнях брон-
зових вудил часто зустрічається рифлення у
вигляді 1-4-х рядів опуклин (рис. 1, 2, 5; 3, 1,
2, 6-16), що має, як відомо, доскіфське ко-
ріння. Такі екземпляри відомі з Дніпров-
ського Правобережного Лісостепу: курга-
ни 38 під Гуляй-Городом (Бобринской, 1887:
табл. VIII, 12), 524 коло Жаботина (Ильин-
ская, 1975: табл. IV, 7), 6 поблизу Яснозор’я
(Ковпаненко, Бессонова, Скорый, 1994: рис. 6,
2), Реп’яховата Могила (Ильинская, Мозолев-
ский, Тереножкин, 1980: рис. 17, 1, 2); Північ-
ного Кавказу: кургани 2 або 4 (Д.Г. Шуль-
ца), 24 біля ст. Келермеської (Галанина, 1997:
табл. 17, 77-80; 25, 330), 16 могильника Но-
возаведене (Петренко, Маслов, Канторович,
2000: рис. 3), 7 некрополя Циплієвський
Кут (Пьянков, 2000: рис. 2, 1), знахідки з Під-
городної (Ложкин, Петренко, 1981: рис. 1).
Увагу привертають вудила з Келермесько-
го могильника (рис. 3, 12), у яких на стерж-
нях комбінується «орнамент» з рядів опуклин
та хрестовидних фігур. Водночас, у ранньос-
кіфську добу, з’являються залізні вудила з
витими стержнями (рис. 3, 17, 18), відомі
за знахідками у курганах 2 неподалік Пе-
ребиківців у Середньому Придністров’ї
Могилов О.Д. Ранньоскіфські вудила з елементами «строгості» з зібрань Чернівецького ... музею
291
Эпоха раннего железа Сборник научных трудов
292
Рис. 2. Бронзові вудила.
1 – курган поблизу Черняхова; 2 – околиці Ржищева; 3 – Мозоліївка; 4, 5 – поселення Пожарна Бал-
ка; 6 – Роменський повіт.
3 – за І.М. Кулатовою; 4, 5 – за В.П. Андрієнком.
Могилов О.Д. Ранньоскіфські вудила з елементами «строгості» з зібрань Чернівецького ... музею
293
Рис. 3. Вудила.
1-16 – бронза; 16, 17 – залізо.
1, 2, 11, 12 – ст. Келермеська, курган 2 або 4 (Д.Г. Шульца); 3 – Нартан, курган 20; 4 – Тамгацикське по-
селення; 5 –Колдирі, курган 21, поховання 1; 6 – Гуляй-Город, курган 38; 7, 8 – Реп’яховата Могила; 9
– Підгородна; 10 – ст. Келермеська, курган 24; 13, 14 – Новозаведене, курган 16; 15 – I Краснознамянсь-
кий курган; 16 – Цаплієвський Кут, курган 7; 17 – Перебиківці, курган 2; 18 – Нартан, курган 23.
1, 2, 10-12 – за Л.К. Галаніною; 3, 18 – за В.М. Батчаєвим; 4 – за Є.І. Крупновим; 5 – за Є.І. Беспа-
лим, І.Н. Парусімовим; 7, 8 – за В.А. Іллінською, Б.М. Мозолевським, О.І. Тереножкіним; 9 – за
М.Н. Ложкіним, В.Г. Петренко; 13, 14 – за В.Г. Петренко, В.Є. Масловим, А.Р. Канторовичем; 15 – за
В.Г. Петренко; 16 – за А.В. П’янковим; 17 – за Г.І. Смирновою.
(Смирнова, 1979: рис. 9, 7), 23 Нартанського
могильника у Кабардино-Балкарії (Батча-
ев, 1985: табл. 53, 2).
Друга половина VI ст. до н.е. ознаме-
нувалась значними змінами у скіфській
матеріальній культурі, що дало змогу го-
ворити про двоетапнісь її побутування, а
самі новації пов’язувати з новою хвилею
кочовиків зі сходу (Алексеев, 2003: 197). Цей
процес не оминув і обладунок коня, від-
бившись, зокрема, й на різновидах «стро-
гості». Замість ранньоскіфських рифлень на
стержнях вудил акцент переходить на ко-
лячий ефект на рот коня з боків. Саме для
цього служили дводирчасті псалії з гострим
оформлення країв вісімкоподібних розширень
(рис. 4, 1-3) типу знайдених у курганах 400
коло Журовки (Бобринской, 1905: 9-13) та 6
(поховання 2) біля Кам’яної Балки (Гре-
бенников, 2008: рис. 15, 4, 5). У V ст. до н.е. у
Європейській Скіфії розповсюджуються й
чотирикутні шиповані насадки на стержні ву-
дил (рис. 4, 4-12; 5, 1-8, 10, 12), відомі з кур-
ганів 1 і 3 Стеблівського могильника у По-
россі (Скорый, 1997: рис. 6, 4; 20, 3), I Завад-
ської Могили у Степовому Причорномор’ї
(Мозолевский, 1980: рис. 36, 11, 12), 1 коло с.
Брут на Північному Кавказі (Габуев, Эрлих,
2001: рис. 7, 17). Однак, масово вони поши-
рюються пізніше – у IV ст. до н.е.: кургани
11 групи Частих, 9 біля Дуровки у Серед-
ньому Подонні (Пузикова, 2001: рис. 8, 1; 29,
1); 12 Перещепинського могильника у По-
ворсклі (Мурзин, Ролле, Херц и др., 1999: рис. 5,
3); 1 коло Мирного у Лівобережному Тера-
совому Лісостепу (Фиалко, 1994: рис. 15, 2);
Товста Могила (Мозолевський, 1979: рис. 24, 2,
5, 7), Краснокутський (Мелюкова, 1981: рис.
15, 2, 3; 17, 7, 8), Водяна та Бабина Могили
(Мозолевский, Полин, 2005: рис. 22, 2; 68, 1),
Огуз (Фіалко, 1996: рис 1, 2), Страшна Мо-
гила, II Мордвинівський (Ильинская, 1973:
рис. 3, 2; 5, 2) у Степовому Причорномор’ї
та інші. Вказані деталі продовжують існу-
вати й в сарматську добу.
У IV ст. до н.е. разом із ними часто зустрі-
чаються залізні вудила з витим оформленням
стержней (рис. 4, 7-9; 5, 9-12). Такий ефект
досягався скручуванням одного, або сплі-
танням декількох залізних прутів. Оформ-
лені таким чином предмети, походять з кур-
ганів 6 неподалік Старинської птахофабри-
ки (Ильинская, 1973: рис. 1, 2), 9 коло Дуровки,
11 групи Частих (Пузикова, 2001: рис. 8, 1; 29,
1), 25 могильника Колдирі (Парусимов, 1994:
рис. 3, 6), Краснокутського (Мелюкова, 1981:
рис. 17, 7, 8) та інших. Питання широкого
застосування вудил з витими стержнями у
середньоскіфський період (чого можна було
б очікувати, враховуючи, що вони відомі як
у більш ранній, так і в пізніший часи) поки
що залишається відкритим.
Варто згадати й оригінальні насадки на
стержні IV ст. до н.е. з трубочок та зубчас-
тих кілечок (рис. 5, 12, 13) типу знайдених у
Краснокутському кургані (Мелюкова, 1981:
рис. 16, 5, 6; 17, 8) чи Плоскій Могилі (Бол-
трик, Савовский, 1991: рис. 2, 1), що мають
паралелі на фракійських територіях (Вене-
диков, 1957: обр. 14; 35).
І, нарешті, розглядаючи додаткові за-
соби для управління неслухняними коня-
ми, не можна обійти увагою двопетельчасті
вигнуті шиповані предмети V–IV ст. до н.е.
(рис. 6), відомі за знахідками з курганів 10
біля Горок (Гуляев, Савченко, 2004: рис. 5, 18),
Шолохівського (Максименко, Смирнов, Гор-
бенко, Лукьяшко, 1984: рис. 62, 6), поховання 13
гетського могильника Zimnicea (Alexandrescu,
1983: fig. 7, 1) та городищ біля Огульців (Буй-
нов, Окатенко, 2004: рис. 4, 7) та Більського
(Шрамко Б.А., 2005: рис. 3, 3)2. Нещодавно
були висунуті гіпотези про застосування
цих речей для тиску на носові кістки коня,
для кращого керування ним (Вальчак, Гуля-
ев, Савченко, 2004: 46; Вальчак, 2005: 324, 325;
Парусимов, 2005: 200-202)3. На користь інтер-
притації цих виробів, як засобів додаткової
дії на морду коня (а разом з цим – й кращої
Эпоха раннего железа Сборник научных трудов
294
2 Схожу знахідку (рис. 6, 11) виявлено в 2006 р. й у 4 Филипівському кургані в Приураллі (Сокрови-
ща, 2008: 104).
3 Існують і точки зору про використання таких деталей як елементів упряжі оленя (разом зі схожи-
ми кістяними виробами) (Окатенко, Буйнов, 2005: 127; Шрамко, 1988: 235); інструмента, що викорис-
товується у бортництві (женя) (Шрамко, 2005: 154); псалія (Гуляев, Савченко, 2004: 43, рис. 5, 18).
Могилов О.Д. Ранньоскіфські вудила з елементами «строгості» з зібрань Чернівецького ... музею
295
Рис. 4. Деталі спорядження коня.
1-3 – бронза; 6 – залізо та бронза; 4, 5, 7-12 – залізо.
1, 2 – Журовка, курган 400; 3 – Кам’яна Балка 6/2; 4 – Стеблів, курган 1; 5 – Стеблів, курган 3; 6 – I За-
вадська Могила; 7 – Брут, курган 1; 8 – курган 11 групи Частих; 9 – Перещепино, курган 12; 10 – Ду-
ровка, курган 9; 11, 12 – Страшна Могила.
3 – за Ю.С. Гребенниковим; 4, 5 – за С.А. Скорим; 6 – за Б.М. Мозолевським; 7 – за Т.А. Габуєвим,
В.Р. Ерліхом; 8, 10 – за А.І. Пузіковою; 9 – за В.Ю. Мурзіним, Р. Ролле, В. Херцем та ін.; 11, 12 – за
В.А. Іллінською.
Эпоха раннего железа Сборник научных трудов
296
Рис. 5. Залізні деталі спорядження коня.
1-3 – Товста Могила; 4 – Бабина Могила; 5, 6, 10, 12, 13 – Краснокутський курган; 7 – Мелітопольський
курган; 8 – ІІ Мордвинівський курган; 9 – Старинська птахофабрика, курган 6; 11 – Колдирі,
курган 25.
1-3 – за Б.М. Мозолевським; 4 – за Б.М. Мозолевським, С.В. Поліним; 5, 6, 10, 12, 13 – за А.І. Мелюко-
вою; 7-9 – за В.А. Іллінською; 11 – за А.В. П’янковим.
Могилов О.Д. Ранньоскіфські вудила з елементами «строгості» з зібрань Чернівецького ... музею
297
Рис.6. Залізні вигнуті двохпетельчасті предмети.
1 – Горки, курган 10; 2 – городище в урочищі Городище біля Огульців; 3 – Більське городище;
4 – Шолохівський, курган; 5 – Zimnicea, поховання 13; 6-10 – Ямбол; 11 – Филипівка, курган 4.
1 – за В.І. Гуляєвим, Є.І. Савченком; 2 – за Ю.В. Буйновим, В.Н. Окатенко; 3 – за Б.А. Шрамком; 4 – за
І.Н. Парусимовим; 5 – за A.D. Alexandrescu; 6-10 – за І. Венедиковим; 11 – за Л.Т. Яблонським, Д.В. Ме-
щеряковим та ін.
фіксації оголів’я) говорить і низка знахідок з
Фракії (рис. 6, 6-10), у яких до вудил приєд-
нані вигнуті петельчасті стержні, часто з ви-
ступами (Венедиков, 1957: 178, 179, 194, 195; обр.
32-35). Мова йде про вироби з Ямбола, від-
несені І. Венедиковим до IV ст. н.е. та Пас-
туши, описані вказаним дослідником серед
інших предметів I–IV ст. н.е.4
Розглянутий нами чернівецький
предмет ще раз підкреслює насамперед
практичне значення вудил. У разі необхід-
ності, для досягнення потрібного ефекту,
майстри відходили від усталених форм. Ра-
зом з тим, існували групи речей (орнамен-
товані псалії, бляхи та пряжки-пронизки
для перехрестя ременів), у яких утилітар-
ні, художні й сакральні елементи поєдну-
вались більш рівнозначно. Інші вуздечні
деталі (пронизки, привіски, нахрапники)
мали переважне орнаментальне та, віро-
гідно, релігійне значення.
Алексеев, 2003 – Алексеев А.Ю. Хронография Ев-
ропейской Скифии. СПб., 2003.
Андриенко, 2001 – Андриенко В.П. Детали кон-
ской узды с поселения Пожарная Балка // ДАС.
2001. Вып. 9.
Батчаев, 1985 – Батчаев В.М. Древности пред-
скифского и скифского периодов // Археологиче-
ские исследования на новостройках Кабардино-
Балкарии. Нальчик, 1985.
Беспалый, Парусимов, 1991 – Беспалый Е.И., Па-
русимов И.Н. Комплексы переходного и ранне-
скифского периодов на Нижнем Дону // СА. 1991.
№3.
Бобринской, 1887 – Бобринской А.А. Курганы и
случайные археологические находки близ ме-
стечка Смелы. СПб., 1887. – Т. I.
Бобринской, 1905 – Бобринской А.А. Отчет о рас-
копках, произведенных в 1903 году в Черкасском
уезде Киевской губернии // ИАК. 1905. №14.
Болтрик, Савовский, 1991 – Болтрик Ю.В., Савов-
ский И.П. Курган Плоская Могила // Курганы
Степной Скифии – К., 1991.
Буйнов, Окатенко, 2004 – Буйнов Ю.В., Окатен-
ко В.Н. Раскопки городища скифского времени
в урочище Городище // АВУ 2002-2003 рр. Київ,
2004.
Вальчак, 2005 –Вальчак С.Б. Редкая деталь скиф-
ской уздечки Восточной Европы // Древности.
2005.
Вальчак, Гуляев, Савченко, 2004 – Вальчак С.Б.,
Гуляев В.И., Савченко Е.И. Об одной из деталей
скифской уздечки Восточной Европы // II Меж-
дународная конференция «Скифы и сарматы в
VIII–III вв. до н. э.», посвященная памяти Б. Н.
Гракова. Азов – Ростов-на-Дону, 2004.
Венедиков, 1957 – И. Венедиков. Тракийската юзда
// ИАИ. 1957. №21.
Габуев, Эрлих, 2001 – Габуев Т. А., Эрлих В. Р. Два
погребения V в. до н. э. из Предкавказья (Из ма-
териалов Государственного музея Востока) // Се-
верный Кавказ: историко-археологические очер-
ки и заметки. М., 2001.
Галанина, 1977 – Галанина Л.К. Скифские древ-
ности Приднепровья // САИ. 1977. Вып. Д 1-33.
Галанина, 1997 – Галанина Л.К. Келермесские
курганы. – М., 1997.
Гребенников, 2008 – Гребенников Ю.С. Кимме-
рийцы и скифы Степного Побужья (IХ–III вв. до
н. э.). – Николаев, 2008.
Гуляев, Савченко, 2004 – Гуляев В.И., Савченко
Е.И. Новый памятник скифского времени на
Среднем Дону // Археология Среднего Дона в
скифскую эпоху. М., 2004.
Ильинская, 1973 – Ильинская В.А. Скифская узда
IV в. до н. э. // Скифские древности. К., 1973.
Ильинская, 1975 – Ильинская В.А. Раннескиф-
ские курганы бассейна р. Тясмин. К., 1975.
Ильинская, Мозолевский, Тереножкин, 1980 –
Ильинская В.А., Мозолевский Б. Н., Тереножкин
А.И. Курганы VI в. до н. э. у с. Матусов // Скифия
и Кавказ. К., 1980.
Ковпаненко, 1981 – Ковпаненко Г.Т. Курганы ран-
нескифского времени в басейне р. Рось. К., 1981.
Ковпаненко, Бессонова, Скорый, 1994 – Ковпаненко
Г.Т., Бессонова С.С., Скорый С.А. Новые курганы
раннего железного века в Поросье // Древности
скифов. .К., 1994.
Крупнов, 1960 – Крупнов Е.И. Древняя история
Северного Кавказа. – М., 1960.
Кулатова, 1996 – Кулатова И.Н. Некоторые на-
ходки киммерийского времени с территории
Полтавщины // прил. к: Скорый С.А. Кимме-
рийцы в Украинской Лесостепи. Киев-Полтава,
1999.
Література
Эпоха раннего железа Сборник научных трудов
298 4 І. Венедиков, щоправда, охарактеризував вказані елементи як підборідники.
Ложкин, Петренко, 1981 – Ложкин М.Н., Петрен-
ко В.Г. Уздечный набор из Краснодарского края
// КСИА АН СССР. 1981. №167.
Максименко, Смирнов, Горбенко, Лукьяшко, 1984 –
Максименко В.Е., Смирнов К.Ф., Горбенко А.А.,
Лукьяшко С.И. Богатые раннесарматские ком-
плексы правобережья Дона // Смирнов К.Ф. Сар-
маты и утверждение их политического господ-
ства в Скифии. М., 1984.
Мелюкова, 1981 – Мелюкова А.И. Краснокутский
курган. М., 1981.
Мозолевський, 1979 – Мозолевський Б.М. Товста
Могила. К., 1979.
Мозолевский, 1980 – Мозолевский Б.Н. Скиф-
ские курганы в окрестностях г. Орджоникидзе
на Днепропетрвщине (раскопки 1972-1975 гг.) //
Скифия и Кавказ. К., 1980.
Мозолевский, Полин, 2005 – Мозолевский Б.Н., По-
лин С.В. Курганы скифского Герроса IV в. до н. э.
(Бабина, Водяна и Соболева Могилы). К., 2005.
Окатенко, Буйнов, 2005 – Окатенко В.Н., Буйнов
Ю.В. Новые находки деталей наголовника оленя-
манщика в Скифии // Проблеми дослідження
пам’яток Східної України. Луганськ, 2005.
Парусимов, 1994 – Парусимов И.Н. Железные де-
тали узды из Шелоховского кургана // Четвертая
Кубанская археологическая конференция. Крас-
нодар, 2005.
Парусимов, 2005 – Парусимов І.М. Курган скіф-
ської доби могильника Колдирі // Археологія.
1994. №1.
Петренко, Маслов, Канторович, 2000 – Петренко
В.Г., Маслов В. Е., Канторович А. Р. Хроноло-
гия Центральной группы курганов могильника
Новозаведенное // Скифы и сарматы в VII–III вв.
до н. э. М., 2000.
Пузикова, 2001 – Пузикова А.И. Курганы скиф-
ского времени Среднего Подонья (публикация
комплексов). М., 2001.
Пьянков, 2000 – Пьянков А.В. Комплекс кургана
7 могильника Циплиевский Кут как новое све-
детельство этнокультурных связей населения
Северо-Западного Кавказа в Раннескифскую
эпоху // Международные отношения в бассейне
Черного моря в скифо-античное время. Ростов-
на-Дону, 2006.
Сабурова, Ягодин, 1964 – Сабурова М.А., Ягодин
В.Н. Литейная форма из Хорезма // СА. 1964. №1.
Скорый, 1997 – Скорый С.А. Стеблев: скифский
могильник в Поросье. Киев, 1997.
Смирнова, 1979 – Смирнова Г.И. Курганы у с. Пе-
ребыковцы – новый могильник скифской архаи-
ки на Среднем Днестре // ТГЭ. 1979. №XX.
Сокровища сарматских вождей (Материалы рас-
копок филлиповских курганов). Оренбург, 2008.
Фиалко, 1994 –Фиалко Е.Е. Памятники скифской
эпохи Приднепровской Терассовой Лесостепи.
К., 1994.
Фіалко, 1996 – Фіалко О.Є. Скіфські вуздечки з за-
лізними нахрапниками // Археологія. 1996. №4.
Шрамко, 1988 –Шрамко Б.А. Детали оленьей
упряжи в Скифии // СА. 1988. №2.
Шрамко, 2005 – Шрамко Б.А. Особенности раз-
вития техники обработки земли в Восточной Ев-
ропе в раннем железном веке // Древности. 2005.
Alexandrescu, 1983 – Alexandrescu A.D. Tombes de
chevaux et piæces du harnais dans la nécropole gæte de
Zimnicea // Dacia. 1983. Т. XXVII.
Могилов О.Д. Ранньоскіфські вудила з елементами «строгості» з зібрань Чернівецького ... музею
299
|