Мікролітичний комплекс пізнього гравету Північної України: на прикладі стоянок Пушкарі та Клюси

Представлена робота демонструє результати дослідження, що мало на меті дати загальну характеристику мікролітичним комплексам стоянок Пушкарі І та Клюси, і провести їх порівняльний аналіз. Отримані результати засвідчують специфіку у виготовленні та використанні мікролітичних вкладенів на межі максиму...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2019
Автор:	Васильєв, П.М.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут археології НАН України 2019
Назва видання:	Археологія і давня історія України
Теми:	Публікація археологічних матеріалів
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/167192
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Мікролітичний комплекс пізнього гравету Північної України: на прикладі стоянок Пушкарі та Клюси / П.М. Васильєв // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2019. — Вип. 4 (33). — С. 129-147. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-167192
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1671922020-03-22T01:25:28Z Мікролітичний комплекс пізнього гравету Північної України: на прикладі стоянок Пушкарі та Клюси Васильєв, П.М. Публікація археологічних матеріалів Представлена робота демонструє результати дослідження, що мало на меті дати загальну характеристику мікролітичним комплексам стоянок Пушкарі І та Клюси, і провести їх порівняльний аналіз. Отримані результати засвідчують специфіку у виготовленні та використанні мікролітичних вкладенів на межі максимуму останнього зледеніння. Крім того, в статті вводиться в науковий обіг новий матеріал. This article deals with new results of research microlithic complex of late Gravettian sites Pushkari I and Kliusy (Chernihiv region). The study is based on two large flint collections: Pushkari I, excavation 7 (1998—2018 by V. I. Belyaeva and P. M. Vasyliev) — 36777 units, where 4 % are tools, and 28 % of them are microlithic tools with fragments; Kliusy, excavation 1966 by I. G. Shovkoplyas — 9372 units, where 7.5 % are tools, and 35.5 % of them are microlithic tools with fragments. 2019 Article Мікролітичний комплекс пізнього гравету Північної України: на прикладі стоянок Пушкарі та Клюси / П.М. Васильєв // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2019. — Вип. 4 (33). — С. 129-147. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 2227-4952 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/167192 903.4(477.51)”632” uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Публікація археологічних матеріалів Публікація археологічних матеріалів
spellingShingle	Публікація археологічних матеріалів Публікація археологічних матеріалів Васильєв, П.М. Мікролітичний комплекс пізнього гравету Північної України: на прикладі стоянок Пушкарі та Клюси Археологія і давня історія України
description	Представлена робота демонструє результати дослідження, що мало на меті дати загальну характеристику мікролітичним комплексам стоянок Пушкарі І та Клюси, і провести їх порівняльний аналіз. Отримані результати засвідчують специфіку у виготовленні та використанні мікролітичних вкладенів на межі максимуму останнього зледеніння. Крім того, в статті вводиться в науковий обіг новий матеріал.
format	Article
author	Васильєв, П.М.
author_facet	Васильєв, П.М.
author_sort	Васильєв, П.М.
title	Мікролітичний комплекс пізнього гравету Північної України: на прикладі стоянок Пушкарі та Клюси
title_short	Мікролітичний комплекс пізнього гравету Північної України: на прикладі стоянок Пушкарі та Клюси
title_full	Мікролітичний комплекс пізнього гравету Північної України: на прикладі стоянок Пушкарі та Клюси
title_fullStr	Мікролітичний комплекс пізнього гравету Північної України: на прикладі стоянок Пушкарі та Клюси
title_full_unstemmed	Мікролітичний комплекс пізнього гравету Північної України: на прикладі стоянок Пушкарі та Клюси
title_sort	мікролітичний комплекс пізнього гравету північної україни: на прикладі стоянок пушкарі та клюси
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2019
topic_facet	Публікація археологічних матеріалів
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/167192
citation_txt	Мікролітичний комплекс пізнього гравету Північної України: на прикладі стоянок Пушкарі та Клюси / П.М. Васильєв // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2019. — Вип. 4 (33). — С. 129-147. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
series	Археологія і давня історія України
work_keys_str_mv	AT vasilʹêvpm míkrolítičnijkomplekspíznʹogogravetupívníčnoíukraíninaprikladístoânokpuškarítaklûsi
first_indexed	2025-07-15T00:02:34Z
last_indexed	2025-07-15T00:02:34Z
_version_	1837669039686549504
fulltext	129ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 4 (33) УДК 903.4(477.51)”632” П. М. Васильєв МікролітиЧниЙ коМплекс піЗнЬого грАВетУ піВніЧної УкрАїни: нА приклАді стоЯнок пУШкАрі і тА клЮси ПУБЛІКАЦІЯ АРХЕОЛОГІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ Представлена робота демонструє результати дослідження, що мало на меті дати загальну ха- рактеристику мікролітичним комплексам стоя- нок Пушкарі І та Клюси, і провести їх порівняль- ний аналіз. Отримані результати засвідчують специфіку у виготовленні та використанні мік- ролітичних вкладенів на межі максимуму остан- нього зледеніння. Крім того, в статті вводиться в науковий обіг новий матеріал. Ключові слова: Північна Україна, басейн р. Де- сна, верхній палеоліт, пізній гравет, пам’ятки пушкарівського типу, мікролітичний комплекс. ВстУп На території Подесення широко представлені археологічні пам’ятки різних часів та культурних проявів. Серед них окремо слід виділити стоянки доби палеоліту, на яких зафіксовані залишки господарських та житлових конструкцій, вогнищ тощо (рис. 1). До таких належать і Пушкарі І (бо- рисковський 1949, с. 155—188; беляева 2002), що розташовуються на високому правому березі р. Десна (рис. 2: І) поблизу с. Пушкарі (Новго- род-Сіверський р-н чернігівська обл.). Пушкарі І є епонімом для назви окремого типу пам’яток, які демонструють локальний варіант адаптації людини до умов навколишнього середовища на межі максимуму останнього зледеніння. До пуш- карівського типу пам’яток відноситься також сто- янка Клюси (Шовкопляс 1967, с. 187—189; Глад- ких 1967, с. 204—207; Ступак 2008, с. 71—85), яка розташована на краю плато і схилі глибокої давньої балки (рис. 2: ІІ), що входить в долину р. Цата, правої притоки р. Снов басейну р. Десна (с. Клюси Сновський р-н чернігівська обл.). Із часу відкриття пушкарівської групи пам’яток серед дослідників постало питання щодо часу іс- нування та місця отриманого матеріалу серед культурних проявів у верхньому палеоліті як України, так і Східної європи загалом. Дана ро- бота покликана продемонструвати спільні та від- мінні риси серед специфічної категорії виробів зі вторинною обробкою — мікролітичні вироби, що отримали широке розповсюдження у прильодо- викових мисливців доби верхнього палеоліту. Перед початком необхідно визначитись із тер- мінологічною базою, адже сам термін «мікроліт» набув невластивих йому ознак. Традиційно тер- мін «мікроліт» застосовують при визначенні пев- них типів знарядь праці із затупленим краєм. Основною морфологічною ознакою якого є при- нцип формування робочого леза, що утворюєть- ся поєднанням необробленої гострої поверхні заготовки із затупленою ретушшю частиною, яка їй протистоїть (Нужний 2008, с. 21—23). Мікролітичні вироби розглядаються як набор- ні елементи композитних знарядь з органічних матеріалів, де у поєднанні один з одним вони утворювали робоче лезо / леза. Представлене дослідження базується на ма- теріалах що походять з двох пам’яток Пушкарі І та Клюси. Пушкарі І презентовані колекцією з розкопу VII (розкопки 1998—2018 рр. в. І. бє- ляєва, П. М. васильєв), яка налічує 36777 оди- ниць крем’яних виробів, де: 4 % складають вироби зі вторинною обробкою, а з них 28 % — мікролітичні вироби з фрагментами. Для роз- копу VII також наявна серія радіокарбонних дат в діапазоні 19—20 тис. р. т. (Грибченко, Ку- ренкова 2014, с. 99—115). Клюси презентовані матеріалом з розкопу 1966 р. під керівництвом І. Г. Шовкопляса, що налічує 9372 одиниць крем’яних виробів, де: 7,5 % складають вироби зі вторинною обробкою, а з них 35,5 % — мік- ролітичні вироби з фрагментами.© П. М. вАСИЛЬєв, 2019 130 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 4 (33) Публікація археологічних матеріалів ЗАгАлЬнА хАрАктеристикА коМплексіВ пушкарі і. Найбільш чисельним та вираз- ним серед виробів зі вторинною обробкою сто- янки Пушкарі І є мікролітичний комплекс, що представлений 416 одиницями (або 28 %). за своїми морфологічними ознаками він розподі- ляються на дві основні групи: вістря та пря- мокутники (табл. 1). Вістер з притупленим краєм нараховується 97 (23 %) цілих виробів та 63 дистальних фраг- ментів, які в переважній більшості виготовлені на пластинах (52 одиниць), вісім на пластинках, і лише один на мікропластині. за морфологією та типом ретуші серед них виділено такі типи. 1. Вістря типу «гравет» з притупляючою ретушшю — 45 одиниць, розмірами: min 29 × 8 × 3 мм, max 63 × 20 × 9 мм (в середньому 46 × 14 × 5 мм) (рис. 3; 4). Ретуш стрімка двосхідча- та, обрубуюча, оброблений край має випуклу / гостроскошену (17 одиниць) та пряму форми (28 одиниць). У 21 випадку проксимальна частина вістер тронкована: 17 — дорсально, 3 — вентрально, 1 — має сліди дорсально / вен- трального плаского підтісування, та 1 — трон- коване за допомогою поперечного мікрорізцево- го сколу. Решта вістер зі збереженим відбивним горбком, та чотири — із частково втраченими проксимальними частинами. Проколююча час- тина в 29 випадках оформлена на дистальній частині заготовки, і в 16 — на проксимальній. 2. Вістря типу «гравет» з напівстрімкою лускатою ретушшю — 41 од., розмірами: min 42 × 13 × 4 мм, max 77 × 25 × 10 мм (в серед- ньому 55 × 19 × 7 мм) (рис. 5—7). Фактично за формою вони є подібними до вістер з притуп- леним краєм, проте оформлені за допомогою напівстрімкої лускатої, 2—3 східчастої, ретуші, що далеко заходить на дорсальну поверхню заготовки. Оброблений ретушшю край у 15 ви- падках має випуклу або гостроскошену форму, і в 26 — пряму. Проксимальна частина, також у більшості тронкована: дорсально — 15 оди- ниць, вентрально — 2 одиниці, вентральне пласке підтісування — 10 одиниць. вістер зі збереженим відбивним горбком нараховуєть- ся 9 одиниць, та 5 одиниць з частково втраче- ною проксимальною частиною. Проколююча частина в 27 прикладах оформлена на дис- рис. 1. Карта розташування основних верхньопалеолітичних пам’яток середньої течії р. Десна: 1 — Пуш- карі І; 2 — Клюси; 3 — Мізин; 4 — бужанка І; 5 — Оболоння таблиця 1. Пушкарі І, розкоп VII, мікролітичний комплекс Назва Одиниці % Прямокутники 35 8 вістря з притупленим краєм 97 23 Фрагменти: 256 64 проксимальні / медіальні 193 73 дистальні частини вістер 63 27 незавершені вироби 28 5 Разом 416 100 131ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 4 (33) Васильєв, П. М. Мікролітичний комплекс пізнього гравету Північної України рис. 2. Топографічні плани розташування стоянок: І — поблизу с. Пушкарі (стоянки поблизу с. Пушкарі: 1 — Пушкарі VIII; 2 — Пушкарі І; 3 — Пушкарі IX); ІІ — Клюси (за Ступак 2008) 132 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 4 (33) Публікація археологічних матеріалів тальній частині заготовки, а в 14 — на прок- симальній. 3. Вістря з притупленим краєм та виділе- ною проксимальною частиною — 10 одиниць, розмірами: min 38 × 12 × 3 мм, max 60 × 20 × 9 мм (в середньому 48 × 15 × 6 мм) (рис. 8: 1— 3). Цей тип вістер, окрім притупленого краю, має ретушовану проксимальну частину з про- тилежного (робочого) боку до 1/3 довжини заго- товки. Оброблений ретушшю край має опуклу або гостроскошену (4 одиниці) та пряму (6 оди- ниць) форми. всі вироби дорсально тронковані. Проколююча частина в 6 прикладах оформле- на на дистальній частині заготовки, а в 4 — на проксимальній. 4. Вістря білатерально ретушоване — одне, розмірами 71 × 19 × 5 мм (рис. 8: 9). Окрім при- тупленого краю, присутнє пригострююче ре- тушування по протилежному. Складається із двох фрагментів, що були знайдені на одному квадраті, на місці зламу відсутній медіальний трикутний фрагмент. Прямокутників у комплексі нараховується 35 цілих предметів (8 %), які в переважній біль- шості виконані на пластинах, і лише 3 — на пластинках, розмірами: min 29 × 9 × 3 мм, max 59 × 22 × 9 мм (в середньому 41 × 15 × 5 мм). за характером та типом ретуші їх можна розділити на чотири категорії: 1) з напівстрімкою луска- тою ретушшю по всьому краю заготовки (16 оди- ниць) (рис. 9); 2) з притупляючою ретушшю по всьому краю заготовки (14 одиниць) (рис. 10); 3) з дрібною перлинною ретушшю по всьому краю заготовки (3 одиниці); 4) з нерегулярною перлинною або лускатою ретушшю (2 одиниці). Характерною ознакою прямокутників є обме- женість робочого краю за допомогою бітронку- вання, яке представлене наступними типами — дорсальне (19 одиниць), дорсально / вентральне (4 одиниці), а в 11 випадках проксимальна час- рис. 3. Пушкарі І, розкоп VII, вістря з притупленим краєм 133ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 4 (33) Васильєв, П. М. Мікролітичний комплекс пізнього гравету Північної України тина заготовки залишилась не тронкованою. Та- кож, на одному виробі зафіксоване вентральне пласке підтісування. всі прямокутники мають прямий притуплений край, що не сильно мо- дифікує край заготовки, і лише в трьох — зни- щила приблизно 1/3—1/2 її ширини. в окрему категорію незавершених виробів з притупленим краєм відносяться 28 предметів. враховуючи характерні особливості, що влас- тиві для мікролітичного комплексу стоянки, до цієї категорії були віднесенні вироби, яким з тих чи інших причин не було надано відповід- ної форми. У більшості випадків це — предмети з незавершеною крайовою притупляючою ре- тушшю (21 одиниць) (рис. 8: 5, 6), а шість — пе- реважно проксимальні фрагменти з виділени- ми притупляючою ретушшю виїмками (рис. 8: 7—8). Окремо слід виділити один із виробів, який має тронковану проксимальну частину та незавершену притупляючу ретуш, що наноси- лась на різцевий скол (рис. 8: 4). рис. 4. Пушкарі І, розкоп VII, вістря з притупленим краєм 134 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 4 (33) Публікація археологічних матеріалів Також, в колекції наявні 193 фрагменти (проксимальних та медіальних) виробів із при- тупленим краєм, які неможливо віднести до вістер чи прямокутників без застосування ре- монтажу. клюси. Мікролітичний комплекс стоян- ки Клюси представлений 283 одиницями (або 35,5 % від усіх виробів зі вторинною обробкою), який за своїми морфологічними ознаками та- кож розподіляється на: вістря та прямокут- ники (табл. 2). Вістер з притупленим краєм нараховується 60 одиниць (20 %) цілих виробів та 19 дисталь- них фрагментів, які в переважній більшості виготовлені на пластинах (52 одиниць), і всьо- го вісім — на пластинках та один — на мік- ропластині. за морфологією та типом ретуші вони розрізняються на такі типи. 1. Вістря типу «гравет» з притупляючою ретушшю — 21 одиниця, розмірами: min 28 × 4 × 3 мм, max 56 × 20 × 9 мм (в середньому 43 × 13 × 6 мм). Ретуш стрімка двосхідчата, обрубуюча, у чотирьох прикладах біполярна, оброблений край має випуклу / гостроскоше- ну (12 одиниць), та пряму форми (9 одиниць). У більшості випадків проксимальна частина таблиця 2. Клюси, розкоп 1966 р., мікролітичний комплекс Назва Одиниці % Прямокутники 29 10 вістря з притупленим краєм 60 20 Фрагменти: 194 67 проксимальні / медіальні 166 85 дистальні частини вістер 19 15 незавершені вироби 9 3 Разом 283 100 рис. 5. Пушкарі І, розкоп VII, вістря з притупленим краєм 135ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 4 (33) Васильєв, П. М. Мікролітичний комплекс пізнього гравету Північної України вістер тронкована: 9 — дорсально, 4 — вент- рально, 1 — має сліди дорсально/вентрального плаского підтісування, а одне — тронковане за допомогою поперечного мікрорізцевого сколу. винятком є три вістря зі збереженим відбив- ним горбком, та два із частково втраченими проксимальними частинами. Проколююча час- тина в 9 прикладах оформлена на дистальній частині заготовки, і в 12 — на проксимальній (рис. 11: 4—19; 12: 3—12). 2. Вістря типу «гравет» з напівстрімкою лускатою ретушшю — 25 одиниць, розміра- ми: min 36 × 13 × 5 мм, max 66 × 29 × 11 мм (в середньому 53 × 19 × 7 мм). Фактично за формою вони є подібними до вістер з притуп- леним краєм, проте оформлені за допомогою напівстрімкої лускатої, дво- або трисхідчатої, ретуші, що далеко заходить на дорсальну по- верхню заготовки. Оброблений ретушшю край, в більшості випадків, має випуклу / гострос- кошену форму, і лише в 4 — пряму. Прокси- мальна частина, також, тронкована: дорсаль- но — 13, вентрально — 2, вентральне пласке підтісування — 8. По одному нараховується вістер зі збереженим відбивним горбком та частково втраченою проксимальною частиною. Проколююча частина в 12 прикладах оформле- на на дистальній частині заготовки, а в 13 — на проксимальній (рис. 13; 14). 3. Вістря з притупленим краєм та виділе- ною проксимальною частиною — 7 одиниць, розмірами: min 44 × 13 × 5 мм, max 58 × 17 × 9 мм (в середньому 51 × 15 × 7 мм). Цей тип віс- тер, окрім притупленого краю, має ретушовану проксимальну частину з протилежного (робо- чого) боку до 1/3 довжини заготовки. Обробле- ний ретушшю край має випуклу/гостроскошену (5 одиниць) та пряму (два) форми. всі вироби є тронкованими: по три дорсально та вентраль- но, а один — є вентрально тронкованний із дорсальним пласким підтісуванням. Проколю- юча частина в двох прикладах оформлена на дистальній частині заготовки, а в п’яти — на проксимальній (рис. 12: 2, 13—15). 4. Вістря з боковою виїмкою — 4 одиниці, розмірами: min 30 × 9 × 4 мм, max 51 × 14 × 6 мм (в середньому 38 × 12 × 5 мм). виїмка оформлена за допомогою притупляючої ретуші, у двох випадках займає 1/3 довжини заготов- ки, а ще у двох — 2/3. Два вістря мають вент- рально тронковану проксимальну частину, та по одному зі збереженим відбивним горбком, і частково втраченою проксимальною частиною. На одному присутня пригострююча ретуш по протилежному від виїмки краю. Проколююча частина в трьох прикладах оформлена на дис- тальній частині заготовки, а в одному на прок- симальній (рис. 11: 1—3). 5. Вістря білатерально ретушовані — 3 одиниці, розмірами: min 32 × 12 × 5 мм, max 49 × 17 × 6 мм (в середньому 42 × 14 × 5 мм). Окрім притупленого краю, присутнє пригос- рис. 6. Пушкарі І, розкоп VII, вістря з притупленим краєм 136 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 4 (33) Публікація археологічних матеріалів трююче ретушування по протилежному. Два вироби мають дорсальне тронкування, а в од- ного зберігся відбивний горбок. Проколююча частина в одному прикладі оформлена на дис- тальній частині заготовки, а в двох — на прок- симальній (рис. 12: 1). Прямокутників у комплексі нараховується 29 цілих предметів (10 %), які в переважній рис. 7. Пушкарі І, розкоп VII, вістря з притупленим краєм 137ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 4 (33) Васильєв, П. М. Мікролітичний комплекс пізнього гравету Північної України більшості виконані на пластинах, і лише шість на пластинках та три на мікропластинах, роз- мірами: min 22 × 5 × 2 мм, max 56 × 19 × 8 мм (в середньому 39 × 14 × 5 мм) (рис. 15; 16). за характером та типом ретуші їх можна розді- лити на чотири категорії: 1) з напівстрімкою лускатою ретушшю по всьому краю заготовки (14 одиниць); 2) з притупляючою ретушшю по всьому краю заготовки (8 одиниць); 3) з дріб- ною перлинною ретушшю по всьому краю заго- товки (3 одиниці); 4) з нерегулярною перлиною або лускатою ретушшю (4 одиниці). Як зазначалося вище, характерною ознакою прямокутників є замкнутість робочого краю за допомогою бітронкування, яке представлене наступними типами — дорсальне (23 одини- ці), вентральне (два) та дорсально / вентральне (один), а в трьох випадках проксимальна час- тина заготовки залишилась не тронкованою. Також, на трьох виробах зафіксоване вентраль- не пласке підтісування, що у двох прикладах пов’язане із проксимальною, а в одному — із дистальною частинами заготовки. за формою обробленого ретушшю краю пря- мокутники розрізняються на: з прямим при- тупленим краєм — 15 одиниць; з випуклим / гостроскошеним — 12 одиниць; з увігнутим — один. Притупляюча ретуш нанесена таким чи- ном, що не сильно модифікує край заготовки, і лише в п’яти — знищила приблизно 1/3—1/2 її ширини. У цілому представлені вироби ут- ворюють морфологічно сталі серії, проте, два дещо вирізняються від інших, розглянемо їх більш детально. Перший, виготовлений на мікропластині розмірами 22 × 5 × 2 мм. Притуплений край прямий, оформлений за допомогою прямовис- ної біполярної ретуші, робочий край обмежений вентральним косим бітронкуванням, надаючи тим самим заготовці форму низької трапеції. Другий, виготовлений на пластинці розмірами 41 × 7 × 4 мм. Притуплений край увігнутий, оформлений двосхідчатою ретушшю, робочий край обмежений вентральним прямим та ко- сим тронкуванням (рис. 15: 1, 6). До окремої категорії незавершених виробів з притупленим краєм відносяться дев’ять пред- метів. Ураховуючи характерні особливості, що властиві для мікролітичного комплексу сто- янки Клюси, до цієї категорії були віднесенні рис. 8. Пушкарі І, розкоп VII: 1—3 — вістря з притупленим краєм та виділеною проксимальною частиною; 4—8 — незавершені вироби; 9 — вістря білатерально ретушоване 138 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 4 (33) Публікація археологічних матеріалів вироби, яким з тих чи інших причин не було надано відповідної форми. У більшості випад- ках це предмети з незавершеною крайовою ре- тушшю (8 одиниць). Також, в колекції наявні 166 фрагментів ви- робів із притупленим краєм, які не можливо віднести до вістер чи прямокутників без засто- сування методу ремонтажу. рис. 9. Пушкарі І, розкоп VII, прямокутники 139ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 4 (33) Васильєв, П. М. Мікролітичний комплекс пізнього гравету Північної України поріВнЯлЬниЙ АнАліЗ МікролітиЧних коМплексіВ Мікролітичний комплекс проаналізованих пам’яток складається із виробів з притупленим краєм, що за своїми морфологічними ознака- ми розподіляються на вістря та прямокутники. Разом із фрагментами вони становлять — 28 і 35,5 % (Пушкарі І і Клюси відповідно) серед усіх виробів зі вторинною обробкою. Комплекс ха- рактеризується високим ступенем фрагментації (понад 50 %), що пояснюється як їх активним використанням, так і браком при виробництві. Серед фрагментів із притупленим краєм розріз- няються: дистальні частини вістер, які станов- лять — 27 та 15 %, і невизначені проксимальні та медіальні частини — 73 та 85 %. Вістря з притупленим краєм переважають над прямокутниками, їх співвідношення скла- дає — 75 / 25 % і 67 / 33 % відповідно. Основною заготовкою для виробів із притупленим краєм слугували пластини та пластинки, і лише у виключних випадках — мікропластини. за своїми морфологічними ознаками вістря роз- поділяються на такі основні типи: 1) «гравет»; 2) з виділеною проксимальною частиною; 3) з боковою виїмкою. за характером ретуші, яка формує притуп- лений край — з притупляючою та з напівстрім- кою лускатою. У цілому для даної категорії знарядь властивий обмежений робочий край, що утворюються ретушуванням однієї зі сторін та проксимальної частини вістря. рис. 10. Пушкарі І, розкоп VII, прямокутники 140 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 4 (33) Публікація археологічних матеріалів Вістря типу «гравет» з притупляючою ретушшю презентовані у всіх крем’яних ко- лекціях, їх відсоток становить — 47 та 37 % (Пушкарі І та Клюси відповідно), розмірами: Пушкарі І min 29 × 8 × 3 мм, max 63 × 20 × 9 мм, в середньому 46 × 14 × 5 мм; Клюси min 28 × 4 × 3 мм, max 56 × 20 × 9 мм; в середньому 43 × 13 × 6 мм. за формою притупленого краю їх можна розділити на випуклі та прямі. Перші, доміну- ють серед матеріалів Клюсів і становлять 57 %, а рис. 11. Клюси, розкоп 1966 р., вістря з притупленим краєм 141ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 4 (33) Васильєв, П. М. Мікролітичний комплекс пізнього гравету Північної України рис. 12. Клюси, розкоп 1966 р., вістря з притупленим краєм 142 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 4 (33) Публікація археологічних матеріалів в Пушкарях І таких 38 %. вістер з прямим при- тупленим краєм — 43 та 62 % відповідно. Трон- ковані проксимальні частини в цілому мають 47 % виробів Пушкарів І, а для Клюсів цей по- казник складає 71 %. Для більшості притаман- не тронкування на дорсальну сторону, і в мен- шій мірі на вентральну. По одному екземпляру з Пушкарів І та Клюсів мають сліди дорсально / вентрального плаского підтісування. Також, по одному виробу представлені вістря, що мають тронкування за допомогою поперечного різцево- го cколу. Крім того, у 64 % екземплярів із Пуш- карів І мають оформлене вістря на дистальній частині заготовки, а у Клюсах — 43 %. Вістря типу «гравет» з напівстрімкою лус- катою ретушшю також представлені серед ма- рис. 13. Клюси, розкоп 1966 р., вістря з притупленим краєм 143ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 4 (33) Васильєв, П. М. Мікролітичний комплекс пізнього гравету Північної України рис. 14. Клюси, розкоп 1966 р., вістря з притупленим краєм 144 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 4 (33) Публікація археологічних матеріалів теріалів обох пам’яток, і складають по 43 %. Їх розміри: Пушкарі І min 42 × 13 × 4 мм, max 77 × 25 × 10 мм, ; в середньому 55 × 19 × 7 мм; Клюси min 36 × 13 × 5 мм, max 66 × 29 × 11 мм, в серед- ньому 53 × 19 × 7 мм. Услід за вістрями з притуп- ляючою ретушшю, вони також розподіляються на — з прямим та випуклим притупленим краєм. випуклих у Клюсах більшість — 84 %, а в Пуш- карях І — 37 %. Прямі навпроти домінують серед матеріалів Пушкарів І (63 %), і становлять лише 16 % у Клюсах. Тронковані проксимальні части- ни в цілому мають 66 % виробів Пушкарів І, а для Клюсів цей показник складає 92 %. Для більшості притаманне тронкування на дорсальну сторону, і в меншій мірі на вентральну. вентральне пласке підтісування зафіксоване для 24 та 32 % виробів відповідно. Крім того, 66 % екземплярів із Пуш- карів І мають оформлене вістря на дистальній частині заготовки, а у Клюсах — 48 %. У цілому вістря типу гравет домінують у представлених мікролітичних комплексах. ви- пуклий притуплений край характерний для 72 % виробів Клюсів, та 32 % Пушкарів І. Крім того, було помічено наступну тенденцію, що ви- пуклий притуплений край утворює пряме ро- боче лезо, і навпаки. Широкого розповсюдження у застосуван- ні отримало вміння корелювати під необхідні потреби метричні показники заготовки. вони відображаються у високому відсотку прикладів із тронкуванням, для Пушкарів І — 56 %, Клюсів — 83 %. Серед усіх випадків перева- жає тронкування на дорсальну або вентральну сторони (Пушкарі І — 77 %, Клюси — 75 %), і близько чверті всіх виробів мають сліди вент- рального, або дорсально/вентрального пласко- го підтісування. з іншого боку показово, що на майже половині вістер з Пушкарів І відбивний горбок був збережений повністю. Також при- мітно, що 35 % вістер типу «гравет» Пушкарів І, і 54 % — Клюсів мають оформлений проколю- рис. 15. Клюси, розкоп 1966 р., прямокутники 145ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 4 (33) Васильєв, П. М. Мікролітичний комплекс пізнього гравету Північної України ючий кінець на проксимальній частині заго- товки. Це може свідчити про певний якісний критерій при плануванні форми та відборі за- готовки давніми майстрами. Вістря з притупленим краєм та виділеною проксимальною частиною презентовані у колек- ціях Пушкарів І та Клюсів, де вони становлять — 10 і 13 % відповідно. Їх розміри: Пушкарі І min 38 × 12 × 3 мм, max 60 × 20 × 9 мм, ; в середньому 48 × 15 × 6 мм; Клюси min 44 × 13 × 5 мм, max 58 × 17 × 9 мм, в середньому 51 × 15 × 7 мм. ви- роби із прямим притупленим краєм знову ж таки домінують у Пушкарях І — 60 %, а для Клюсів цей показник становить 29 %. Усі вироби мають скошене тронкування проксимальної частини вістря — виключно на дорсальну сторону для Пушкарів І; по три вироби з Клюсів — на дор- сальну та вентральну сторони, і один має трон- кування на вентральну сторону із дорсальним пласким підтісуванням. Проколюючий кінець оформлений на проксимальній частині заготов- ки у 40 % вістер з Пушкарів І, і у 71 % з Клюсів. Вістря з боковою виїмкою відсутні серед ма- теріалів Пушкарів І, і складають нечисельну серію у Клюсах — 4 одиниці (7 %), їх розміри: min 30 × 9 × 4 мм; max 51 × 14 × 6 мм; в серед- ньому 38 × 12 × 5 мм. Для більшості виробів притаманне тронкування проксимальної час- тини вістря — на дорсальну або вентральну сторони. Також, у більшості випадків проколю- ючий кінець сформований на дистальній час- тині заготовки. Іншою складовою мікролітичного комплексу виступають прямокутники, що становлять — 25 % та 33 % (Пушкарі І та Клюси). вслід за вістрями з притупленим краєм вони продовжу- ють лезо композитної зброї. Для даної категорії виробів, окрім притупленого краю, характерне тронкування обох кінців заготовки, рідше од- нієї. за типом ретуші, що формує притуплений край прямокутники розрізняються на: 1) з при- тупляючою ретушшю; 2) з напівстрімкою лус- катою ретушшю; 3) з дрібною перлинною, або нерегулярною ретушшю. Прямокутники, що виготовлені за допомогою притупляючої ретуші становлять — 40 і 28 % (Пушкарі І Клюси). Їх розміри: Пушкарі І min 29 × 9 × 3 мм, max 54 × 20 × 6 мм, в середньому рис. 16. Клюси, розкоп 1966 р., прямокутники 146 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 4 (33) Публікація археологічних матеріалів 40 × 13 × 4 мм; Клюси min 22 × 5 × 2 мм, max 43 × 15 × 5 мм, в середньому 31 × 10 × 3 мм. вироби з напівстрімкою лускатою ретушшю становлять — 46 та 48 % відповідно. Їх розміри: Пушкарі І min 29 × 13 × 5 мм, max 59 × 22 × 9 мм, в середньому 43 × 17 × 7 мм; Клюси min 28 × 13 × 3 мм, max 56 × 19 × 8 мм, в середньому 42 × 16 × 5 мм. Пря- мокутники з дрібною перлинною ретушшю по всьому краю заготовки, або з нерегулярною пер- линою або лускатою ретушшю становлять — 4 % та 24 % відповідно. Їх розміри: Пушкарі І min 32 × 9 × 4 мм, max 47 × 20 × 6 мм, в середньому 40 × 13 × 5 мм; Клюси min 32 × 11 × 4 мм, max 56 × 16 × 6 мм, в середньому 44 × 13 × 5 мм. Як зазначалося вище, більшість виробів бітронковані, таких у Пушкарях І — 69 %, Клю- сах — 90 %. Домінує тронкування на дорсальну сторону, рідше на вентральну. в Клюсах один із прямокутників має один кінець тронкований на дорсальну сторону, а інший — на вентральну. ВисноВки Проведений порівняльний аналіз мікролі- тичних комплексів стоянок Пушкарі І та Клю- си демонструє в цілому типологічну та статис- тичну тотожність. Комплекси представлені виробами, що використовувались за спільними принципами, проте з дещо відмінними форма- ми. вони складаються з двох основних компо- нентів, які утворюють довге лезо та проколюю- чу частину одного композитного знаряддя, це: 1) вістря; 2) прямокутники. Саме для перших характерна варіабельність форми, яка продемонстрована на виробах Пуш- карів І та Клюсів. Різниця у формі підкреслюєть- ся також і метричними розбіжностями. Таким чином, на основі проведеного порівняльного аналізу для мікролітичних комплексів Пуш- карі І та Клюси можна виділити наступні спіль- ні типи вістер з притупленим краєм: 1) вістря типу «гравет» з притупляючою ре- тушшю; 2) вістря типу «гравет» з напівстрімкою ре- тушшю; 3) вістря з виділеною проксимальною части- ною. На думку автора, у випадку з вістрями типу гравет різниця в ретуші, залежить від розмірів обраної заготовки. Така думка отримала своє підтвердження при роботі із графіками основних метричних параметрів виробів (довжини, шири- ни та товщини) — вістря з напівстрімкою ретуш- шю завжди переважають за розміром заготовки, над виробами з притупляючою ретушшю (На- жаль з технічних причин відобразити графіки у всій повноті в даній публікації не можливо). Проте, не зважаючи на відмінні розміри, принцип їх застосування один і той самий — в якості вкладенів до композитного знаряддя. за відсутністю цілих (повних) знахідок, зали- шається лише уявляти яка могла бути форма та розміри наконечника, при товщині крем’яного вістря від 5 до 10 мм, і шириною від 13 до 25 мм. Також, це свідчить про об’єми наконечника з органічних матеріалів, на якому мав вмістити- ся паз відповідної товщини. Окремо слід охарактеризувати ситуацію із вістрями з боковою виїмкою, які представ- лені серед матеріалів Клюсів. Їх нараховуєть- ся всього чотири одиниці серед 283 виробів з притупленим краєм. У порівнянні разом із іншими мікролітичними виробами вони вио- кремлюються від комплексу загалом. вірогідно припустити наявність невеликої домішки, що може походити з іншої ділянки стоянки. У свою чергу для прямокутників, які продов- жують лезо композитного знаряддя, також про- слідковано різницю у розмірах між оформленими притупляючою ретушшю та напівстрімкою. Тоб- то підтверджується навмисне виробництво саме таких серій вкладенів з притупленим краєм. Іншим важливим чинником, що також впли- ває на формування композитного знаряддя, є форма вістря яка задається при ретушуванні у поєднані із природними властивостями заготов- ки. вістря Пушкарів І та Клюсів мають один об- роблений ретушшю довгий край, з проколюючим кінцем та поперечно тронкованою проксималь- ною частиною. При цьому ретушування надає заготовці прямий або випуклий притуплений край, в Пушкарях І домінує — прямий (68 %), а в Клюсах — випуклий (72 %). На думку автора, форма притупленого краю вкладенів може впли- вати на спосіб його кріплення відносно наконеч- ника композитного знаряддя (васильєв 2018). Наприклад, прямий притуплений край завдяки своїй формі щільно прилягає по всій довжині до пазу. А випуклий притуплений край навпаки ні, якась частина буде виділятися від тіла нако- нечника. Надійно зафіксувати в такому випадку можна «поглибивши» паз, щоб вирівняти край. Проте такий варіант не є виробничо доцільним, можливо така форма надавалась навмисно саме для того, щоб отримати необхідний кут і відстань між тілом наконечника і тією частиною вістря, яке не ввійшло у паз. Таке розміщення вкладенів вірогідне, якщо їх розташувати вістрям до низу, тим самим утворюючи зубці як у гарпунних зна- рядь. Слід зазначити, що на даному етапі ми не маємо вагомих доказів використання мікролітів таким чином, адже знахідки наконечників з па- зом із органічних матеріалом є рідкісними, а на пам’ятках що розглядаються представлені фраг- ментами із розкопів Пушкарі І. Подальші дослідження над вивченням мікролітичних комплексів, із залученням су- часних надбань науки та техніки, дозволять отримати більше інформації стосовно однієї з головних сфер життя первісного суспільства — мисливства. Де мікролітичні вироби виконува- ли функцію вкладенів, які утворювали лезо / леза композитних наконечників з органічних 147ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 4 (33) Васильєв, П. М. Мікролітичний комплекс пізнього гравету Північної України матеріалів. Які фактори впливали на варіа- бельність форм та розмірів мікролітів в межах одного хронологічного зрізу: еволюційний роз- виток мисливського оснащення, специфікація оснащення відповідно до потреб (наприклад, полювання на великих або дрібних ссавців), адаптація до умов навколишнього середовища на конкретній території (локальний тип), або всі разом. літерАтУрА борисковський, П. І. 1949. Палеолітична стоянка Пушкарі І. Палеоліт і неоліт України, ІІ, 1, с. 155- 188. беляева, в. И. 2002. Палеолитическая стоянка Пушкари І (характеристика культурного слоя). Санкт-Петербург: СПбУ. васильєв, П. М. 2018. Погон: мікролітичний ком- плекс. Кам’яна доба України, 17—18, с. 110-118. Гладких, М. И. 1967. Археологические исследова- ния на черниговщине в 1965 г. Археологические ис- следования на Украине 1965—1966 гг., 1, с. 204-207. Грибченко, ю. Н., Куренкова, Е. И. 2014. Палео- географические особенности основных стоянок поз- днего палеолита бассейна реки Десны (Хотылево, Елисеевичи, юдиново, Пушкари). Археологічний альманах, 31: Епіграветські пам’ятки Середнього Подніпров’я, с. 99-115. Нужний, Д. ю. 2008. Розвиток мікролітичної техніки в кам’яному віці: удосконалення зброї пер- вісних мисливців. 2-е вид., доп. Київ: Наукова дум- ка; Київ: КНТ. Ступак, Д. в. 2008. Нові дослідження верхньопа- леолітичної стоянки Клюси. в: Кулаковська, Л. в. (ред.). Дослідження первісної археології в Україні (до 50-річчя відкриття палеолітичної стоянки Ра- домишль). Київ: Корвин-Пресс, с. 71-85. Шовкопляс, И. Г. 1967. Новая позднепалеолити- ческая стоянка на черниговщине. Археологические открытия 1966 г. с. 187-189. REFEREnCEs Boryskovs’kyy, P. I. 1949. Paleolitychna stoyanka Pushka- ri I. Paleolit i neolit Ukrayiny, II, 1, s. 155-188. Belyaeva, V. I. 2002. Paleoliticheskaya stoyanka Push- kari Н (kharakteristika kul’turnogo sloya). Sankt-Peterburg: SPbU. Vasyliev, P. M. 2018. Pohon: mikrolitychnyi kompleks. Kam’yana doba Ukrainy, 17—18, s. 110-118. Gladkikh M.I. 1967. Arkheologicheskiye issledovaniya na Chernigovshchine v 1965 g. Arkheologicheskiye issledovaniya na Ukraine 1965—1966 gg., 1, s. 204-207. Gribchenko, Іu. N., Kurenkova, Е. I. 2014. Paleogeo- graficheskiіe osobennosti osnovnykh stoіanok pozdnego pale- olita basseyna reki Desny (Khotylevo, Еliseіevichi, Yudinovo, Pushkari). Arkheolohichnyi almanakh, 31: Epihravetski pam’iatky Serednoho Podniprov’ia, s. 99-115. Nuzhnyy, D. Yu. 2008. Rozvytok mikrolitychnoyi tekhniky v kam’yanomu vitsi: udoskonalennya zbroyi pervisnykh mysly- vtsiv. 2-e vyd., dop. Kyiv: Naukova dumka; Kyiv: KNT. Stupak, D. V. 2008. Novi doslidzhennia verkhnopaleolit- ychnoi stoianky Kliusy. In: Kulakovska, L.. (ed.). Doslidzhen- nia pervisnoi arkheolohii v Ukraini (do 50-richchia vidkryt- tia paleolitychnoi stoianky Radomyshl). Kyiv: Korvin-Press, s. 71-85. Shovkoplyas, I. G. 1967. Novaya pozdnepaleoliticheskaya stoyanka na Chernigovshchine. Arkheologicheskiye otkrytiya 1966 g., s. 187-189. P. M. Vasyliev MICROLITHIC COMPLEX OF LATE GRAVETTIAN OF NORTHERN UKRAINE: ON THE EXAMPLE OF PUSHKARI I AND KLIUSY SITES This article deals with new results of research micro- lithic complex of late Gravettian sites Pushkari I and Kliusy (Chernihiv region). The study is based on two large flint collections: Pushkari I, excavation 7 (1998—2018 by V. I. Belyaeva and P. M. Vasyliev) — 36777 units, where 4 % are tools, and 28 % of them are microlithic tools with fragments; Kliusy, excavation 1966 by I. G. Shovkopl- yas — 9372 units, where 7.5 % are tools, and 35.5 % of them are microlithic tools with fragments. Microlithic complex from Pushkari I consist of 416 units — backed points (23 %), rectangles (8 %) and their fragments (64 %). Backed points represented by three main types: backed retouched 47 %, semi abrupt retouched 43 %, backed retouched with oblique retouched proximal part 10 %. It’s interesting that more of points with semi abrupt retouched have convex backed side, and backed retouched have a straight side. Rectangles also have divided at backed retouched (42 %), semi abrupt re- touched (49 %) and small irregular retouched (9 %). In ad- dition to the retouch they are different in size, semi abrupt retouched microlithics are bigger. Microlithic complex from Kliusy consist of 283 units — backed points (20 %), rectangles (10 %) and their frag- ments (67 %). Backed points represented by three main types: backed retouched 47 %, semi abrupt retouched 43 %, backed retouched with oblique retouched proximal part 10 %. Also, in complex submitted 4 units (7 %) of shouldered points, probably they are related to different part of the site. Rectangles have divided at backed re- touched (28 %), semi abrupt retouched (48 %) and small irregular retouched (24 %). The comparative analysis of the microlithic complexes of Pushkari I and Kliusy sites lots shows, in general, typo- logical and statistical identity. The complexes are repre- sented by products that were used on common principles, but with slightly different shapes. The points of Pushkar I and Kliusy have one retouched long edge, with a punctur- ing end and a transversely truncated proximal part. At the same time retouching gives the workpiece a straight or convex blunt edge, in Pushkari I dominates — a straight line (68 %), and in Klyusy — a convex (72 %). According to the author, the shape of the blunt edge of the attach- ment may affect the way it is attached to the tip of the composite tool. Further studies on the study of microlithic complexes, with the involvement of modern science and technology, will provide more information on one of the main spheres of life in primitive society — hunting. Where microlithic products acted as attachments that formed the blades / blades of composite tips from organic materials. Keywords: Northern Ukraine, Desna River basin, Up- per Paleolithic, Late Gravettian, Pushkari’s type sites, Microlithic complex. Одержано 8.07.2019 ВАсилЬЄВ павло Михайлович, молодший нау- ковий співробітник, Інститут археології НАН Украї- ни, пр. Героїв Сталінграда, 12, Київ, 04210, Україна. VASYLIEV Pavlo, Research Officer, the Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine, Heroiv Stalinhradа ave., 12, Kyiv, 04210, Ukraine. ORCID: https://orcid.org/0000-0001-9724-1027, e-mail: pavlo_vasyl’ev@iananu.org.ua.

Мікролітичний комплекс пізнього гравету Північної України: на прикладі стоянок Пушкарі та Клюси

Репозитарії

Схожі ресурси