Дослідження чорноліських курганів в регіоні Дністровської ГАЕС

У статті йдеться про результати досліджень двох пізньочорноліських курганів біля с. Бернашівка Могилів-Подільського району Вінницької області.

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2019
Автор:	Гуцал, А.Ф.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут археології НАН України 2019
Назва видання:	Археологія і давня історія України
Теми:	Публікація археологічних матеріалів
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/167193
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Дослідження чорноліських курганів в регіоні Дністровської ГАЕС / А.Ф. Гуцал // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2019. — Вип. 4 (33). — С. 148-159. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-167193
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1671932020-03-22T01:25:29Z Дослідження чорноліських курганів в регіоні Дністровської ГАЕС Гуцал, А.Ф. Публікація археологічних матеріалів У статті йдеться про результати досліджень двох пізньочорноліських курганів біля с. Бернашівка Могилів-Подільського району Вінницької області. Two barrows of the late stage of Chornoliska culture were explored near Bernashivka of Mohyliv-Podilskyi district of Vinnytsia region. Mound of kurgan 1 consisted of stones of the various sizes and was rifled. The largest of stones are on a peripheral position and actually restricted the mound on all sides, although the large plates were in the center where they compose something like platform. Some stones were on a periphery. Evidently the mound had a rounded shape. 2019 Article Дослідження чорноліських курганів в регіоні Дністровської ГАЕС / А.Ф. Гуцал // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2019. — Вип. 4 (33). — С. 148-159. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 2227-4952 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/167193 904.5(477.46)”638” uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Публікація археологічних матеріалів Публікація археологічних матеріалів
spellingShingle	Публікація археологічних матеріалів Публікація археологічних матеріалів Гуцал, А.Ф. Дослідження чорноліських курганів в регіоні Дністровської ГАЕС Археологія і давня історія України
description	У статті йдеться про результати досліджень двох пізньочорноліських курганів біля с. Бернашівка Могилів-Подільського району Вінницької області.
format	Article
author	Гуцал, А.Ф.
author_facet	Гуцал, А.Ф.
author_sort	Гуцал, А.Ф.
title	Дослідження чорноліських курганів в регіоні Дністровської ГАЕС
title_short	Дослідження чорноліських курганів в регіоні Дністровської ГАЕС
title_full	Дослідження чорноліських курганів в регіоні Дністровської ГАЕС
title_fullStr	Дослідження чорноліських курганів в регіоні Дністровської ГАЕС
title_full_unstemmed	Дослідження чорноліських курганів в регіоні Дністровської ГАЕС
title_sort	дослідження чорноліських курганів в регіоні дністровської гаес
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2019
topic_facet	Публікація археологічних матеріалів
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/167193
citation_txt	Дослідження чорноліських курганів в регіоні Дністровської ГАЕС / А.Ф. Гуцал // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2019. — Вип. 4 (33). — С. 148-159. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.
series	Археологія і давня історія України
work_keys_str_mv	AT gucalaf doslídžennâčornolísʹkihkurganívvregíonídnístrovsʹkoígaes
first_indexed	2025-07-15T00:02:46Z
last_indexed	2025-07-15T00:02:46Z
_version_	1837669042203131904
fulltext	148 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 4 (33) УДК 904.5(477.46)”638” А. Ф. Гуцал дослідженнЯ ЧорнолісЬких кУргАніВ В рАЙоні дністроВсЬкої гАес У статті йдеться про результати досліджень двох пізньочорноліських курганів біля с. Бернашівка Могилів-Подільського району Вінницької області. Ключові слова: Бернашівка, курган, поховання, кераміка, залізний ніж, фібула, скелет. біля села бернашівка Могилів-Подільсько- го району вінницької області, яке потрапля- ло у зону будівництва Дністровської ГАЕС у 1980-х рр., проведено масштабні археологічні дослідження. Експедиція Інституту археології АН УРСР під керівництвом в. Г. збеновича і О. Г. Колесникова вивчала трипільське посе- лення (Колесников 1991, с. 29—30). Археологи Кам’янець-Подільського державного універси- тету вели розкопки старожитностей раннього залізного віку й періоду ранніх слов’ян (вино- кур, Гуцал, Мегей 1990). загін на чолі із авто- ром у 1990 р. дослідив ґрунтовий могильник і два кургани доби чорнолісся. Останні були роз- ташовані на другій надзаплавній терасі ліво- го берега Дністра, серед розкопів з трипільсь- ким культурним шаром (рис. 1) і візуально, на фоні горизонту, практично, не проглядалися. Їх виявили лише за скупченням дрібного ка- міння, яке виходило на поверхню. Результати розкопок не публікувалися, з’явилося одне ко- ротке повідомлення (Гуцал 2006, с. 50). У цій статті ми використовуємо матеріали звіту за 1990 р. (винокур, Гуцал, Мегей 1990, с. 13—22; рис. 75—105). На місці кургану 1 було закладено розкоп V. з подальшими прирізками він досяг розмірів з півночі на південь 12 м (кв. А—Е) і з заходу на схід — 14 м (кв. 1—7) (рис. 2). У центральній частині розкопу було розчи- щено скупчення каміння, яке займало квад- ратну площу зі сторонами 7 × 6 м, зорієнтова- ну кутами майже по сторонах світу з деяким відхиленням від центральної осі на захід. Каміння лежало впритул одне до одного, але в деяких місцях було очевидно, що первісний стан його був порушений. Такі ділянки зафік- совані у кв. 2—3/б; 3—4/в. При подальших спостереженнях і в процесі розбирання завалу, було встановлено, що це залишки курганного кам’яно-земляного насипу. Південна частина його утрачена. Можливо, що він був розібраний для господарських потреб і розтягнутий плугом при багаторічній оранці. Тут була відкрита час- тина кільця, викладеного із каміння, яке було згруповано в окремі вимостки, а колись, певно, оточувало весь курган. жодних заглибин у виг- ляді ям від стовпів чи чогось подібного на місці їх розміщення не прослідковано. Сучасні залишки насипу складалися із ка- міння різної величини. Найбільші з них зай- мають периферійне положення і фактично обмежують насип зі всіх сторін. Хоча в центрі теж були крупні плити, особливо у кв. 4/в— б, де вони складали немов би площадку. від краю кургану до його середини насип поступо- во підвищувався на 20—25 см. Деякі камені, які збереглися на периферії, говорять за те, що курган мав округлу форму. в кургані 1 виявле- но дві могили. Одна (поховання 1) — у кв. 4/Г (фактично в центрі), де було помічено незвичайне роз- міщення каміння. Тут в основному великі ва- луни утворювали прямокутник розмірами 2,4 × 1,6 м, орієнтований довгими сторонами по лінії північ-північ-захід—південь-південь-схід. час- тина каміння лежала на пласкому боці, інша (особливо по периметру прямокутника) стоя- ла на ребрі і була нахилена всередину. У ній © А. Ф. ГУЦАЛ, 2019 149ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 4 (33) Гуцал, А. Ф. Дослідження чорноліських курганів в регіоні Дністровської ГАЕС рис. 1. Схематичний план розташування археологічних пам’яток біля с. бернашівка рис. 2. План кургану 1: 1 — каміння; 2 — земляне заповнення; 3 — кістки; 4 — контури могили 1; 5 — вер- хній шар; 6 — материк 150 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 4 (33) Публікація археологічних матеріалів знаходилося поховання дорослого чоловіка. Могила була потривожена. Яма завглибшки 1 м від сучасної поверхні була обкладена і пе- рекрита кам’яними плитами, ними ж було ви- мощено і її долівку, від якої мало що уціліло. внутрішній простір ями складав — 1,9 × 1,5 м. за деякими спостереженнями можна припус- кати, що могила була перекрита деревом, на яке поклали каміння. Із часом перекриття завалилося всередину, частково обвалилося і облицювання стін. Усе це й заповнило яму. У північній частині плити лежали у два—три шари, загальна товщина яких сягала 0,5—0,6 м, у той час як в південній — 0,2—0,35 м. Під каменями залягав потужний шар сіро-жовтого ґрунту від 0,15—0,2 м у північній половині, до 0,3 м — у південній. Цікавою особливістю могили є наявність входу до неї з північної сторони. Це округла яма діамет- ром 1,25 м, поглиблену до рівня дна могили і відокремлену від неї кам’яним закладом, створеним із плит, покладених пластом, утворю- ючих немовби мурування. Ширина входу 0,8 м. Окремо варто відміти- ти, що дві плити були поставлені на ребро і втиснуті з обох сторін входу (рис. 3, розріз Д—Е), підтри- муючи, таким чином, стінки ями від сповзання. Це, в свою чергу, дозволило зробити припущення, що вхід, можливо, якийсь час за- лишався відкритим і лише з часом був закладений. На дні лежав в скорченому стані, на правому боці, скелет дорослого чоловіка рос- том близько 2 м (рис. 4). Ноги зігнуті в тазу під прямим кутом, в колінах — під гострим. Пра- виця в лікті зігнута так, що плечова і промене- ва кістки знаходились паралельно одна одній, а ліктьова — знайдена під черепом. Ліва рука була під правою ключицею, і також зігнута в лікті. Дві руки з’єднанні в долонях біля право- го плеча. Фаланги пальців рук та ніг розкидані по долівці. Ребра лише частково знаходились на місці. Тазові кістки — розчавлені. Мала го- рис. 3. План поховання 1 у кургані 1 (1 — залізний ніж) рис. 4. Поховання 1 у кургані 1 151ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 4 (33) Гуцал, А. Ф. Дослідження чорноліських курганів в регіоні Дністровської ГАЕС мілкова кістка лежала окремо. А одна із лопа- ток знайдена поблизу стопи. череп цілий, ниж- ня щелепа була на лікті правої руки. біля ніг, ближче до південно-східного кута ями, знайде- но залізний ніж зі слідами дерев’яної ручки на черешку (рис. 3: 1). При розчистці дна могили виявилось, що кам’яні плити, які її встеляли, збереглись не повністю. По одній плиті вияв- лено на дні справа і зліва від кістяка в районі плечей, під тазом біля східної стінки і три — біля західної стінки поблизу ніг. Описана могила за своєю конструкцією є унікальною. вона скоріше являє собою склеп з входом зі сторони голови покійника, який був обладнаний за допомогою каміння і дерева. Друга могила (поховання 2; рис. 5; 6), від- крита у кв. 4/б—в, була впущена в насип до рівня давньої поверхні. Для неї в кам’яному на- сипу було розчищено простір площею 1,5 × 1 м, який частково вимостили плитами, утворивши нерівну долівку. Могила орієнтована, як і пер- ша, майже по лінії північ—південь, з деяким відхиленням від основної осі на 7—8° на захід. У заповненні знаходився, не в анатомічному порядку, скелет дорослого чоловіка та ще один череп. зверху поміщені кістки ніг і однієї руки. вище над усім цим піднято коліно правої ноги, яке різко зігнуте в колінному суглобі і виверну- те в кульшовому. Ліва нога відокремлена від таза та покладена в центрі могили на тулуб, рис. 5. Поховання 2 у кургані 1 рис. 6. План поховання 2 і зображення речей з кургану 1: 1 — глиняний кубок; 2 — залізна шпилька; 3 — крем’яна пластина; 4 — фрагмент ручки черпака; 5 — фрагмент кубка; 6 — уламок черпака; 7 — фрагмент миски; 8—9 — глиняні прясла 152 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 4 (33) Публікація археологічних матеріалів колінний суглоб її стегнової кістки з’єднаний з гомілковостопним суглобом, в результаті її повороту на 180°. Одна рука, максимально зіг- нута в лікті, лежала немовби поверх кісток в північній частині могили по діагоналі. Друга, судячи по кістках, знаходилась разом з інши- ми кістками, які, за невеликим виключенням, були звалені в кучу. череп, що належить основ- ному похованню, виявлено в північній частині могили, він був повернутий лицевими кістками вниз і роздавлений. Другий череп знаходився в південно-східній половині і був поставлений лицевими кістками в південному напрямі і теж роздавлений. У центрі поховання, на кістках, стояв роз- чавлений сіро-коричневий керамічний кубок (рис. 6: 1). за 12 см від нього знаходилось пря- сельце підокруглої форми, дещо приплюснуте по осі (рис. 6: 8). Під кістками на дні могили знайдено таке ж саме прясельце, але дещо менших розмірів (рис. 6: 9), та частину залізно- го круглого в розрізі стрижня товщиною 3 мм, скоріше за все це частина шпильки (рис. 6: 2). Поряд з могилою, серед каміння, в кв. 3/б—в розчищена роздавлена глиняна миска, виго- товлена з добре відмуленого тіста з домішка- ми піску і шамоту, чорного кольору всередині і сіро-чорного — ззовні (рис. 6: 7). вінця посуди- ни, загнуті всередину, орнаментовано косими канелюрами, які чергуються з косими прок- ресленими лініями, тулуб конусоподібно зву- жується до дна. У кв. 6/Д на рівні підкурганної поверхні знайдено фрагмент ручки черпака з відростком (рис. 6: 4), у кв. 3/б — стінка кубка з майже бі- конічним тулубом (рис. 6: 5), а у верхньому шарі насипу — уламок черпака з неглибокою чашкою (рис. 6: 6) і крем’яна пластина (рис. 6: 3). Розкоп VІ був розбитий на відстані 25 м пів- нічніше попереднього, на місці, де прослідко- вувались ледь помітні скупчення каменів на поверхні. зорієнтували його по сторонах сві- ту: північ—південь — 12 м (кв. А—Е), захід— схід — 12 м (кв. 1—6). Як виявилось, це були залишки другого кургану. Після зняття орного шару та розчистки кам’яного панциру стало зрозуміло, що він являє собою основу кургану, насип якого повністю знівельований. Каміння лежало суцільним шаром, утворюючи майже круглу форму, але в деяких місцях проступа- ли прямокутні обриси. Центральна частина в кв. 2—4/в—Г була вільною від каміння (рис. 7). Це був простір, точніше заповнена землею яма, близька за формою до квадрата зі сторонами 2,9 × 3,1 м, орієнтована кутами по сторонах сві- ту, з невеликим відхиленням від центральної осі на захід. Таким чином, ширина кам’яної смуги, яка оточувала зі всіх сторін централь- рис. 7. Кам’яний насип кургану 2 153ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 4 (33) Гуцал, А. Ф. Дослідження чорноліських курганів в регіоні Дністровської ГАЕС ну частину (вільну від каміння) насипу, дося- гала 3—4 м. У розміщенні каміння у насипі спостерігається зафіксована раніше, при роз- копках інших подібних курганів Середнього Подністров’я, закономірність. Камені великих розмірів оточували, немов би замикаючи у кільце основну, центральну частину кургану. У цьому випадку діаметр цього кола сягав 6 м. У кв. 4—5/Г є ділянка, де каміння вибрано. Товщина кам’яного панцира ближче до центру сягала 0,4—0,5 м, поступово зменшуючись до кордонів зовнішнього периметру, де вона уже складала 0,1—0,15 м (рис. 8). При розчистці заповнення в кв. 2—3/в—Г на глибині 0,4 м від давнього горизонту було від- крито кам’яну закладку могили, орієнтовану по лінії північний захід—південний схід. Ка- міння слугувало немов би стелею, прикриваю- чи верх могили площею 1,95 × 1,2 м (рис. 9) та глибиною 0,8 м від рівня давнього горизонту, а від рівня дна ями в центрі якої вона була вико- пана — 0,4 м. в могилі розчищені скелети двох дорослих особин (поховання 1) : чоловіка і жін- ки, які лежали на правому боці в скорченому стані (рис. 10). чоловічий скелет зберігся кра- ще. Права рука максимально зігнута в лікті і долонею направлена до підборіддя, ліва рука не збереглась. Ноги випростані в кульшових суглобах і зігнуті під прямим кутом в колін- них. від жіночого кістяка залишився череп, декілька ребер і хребців, частково кістки ніг і рук. Тіло жінки було покладено дещо інакше ніж чоловіка. Її ноги в кульшових і колінних суглобах зігнуті під прямим кутом (рис. 11). біля чоловічого скелету, в районі пояса, знайдено фрагмент залізного ножика з горба- тою спинкою, на черешку добре видно залиш- ки зотлілої дерев’яної ручки (рис. 11: 2). Дру- гий подібний ніж знайдено в ногах покійника (рис. 11: 3). Лезо сильно проржавіло. біля тазу жінки лежало глиняне конусоподібне прясло чорного кольору (рис. 11: 4), а ближче до схід- рис. 8. План кургану 2: 1 — верхній шар; 2 — каміння; 3 — кістки; 4 — земляне заповнення; 5 — материк 154 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 4 (33) Публікація археологічних матеріалів ного кута могили — кістяна проколка (рис. 11: 1). Між чоловічим і жіночим скелетами (у двох місцях біля ребер і біля таза чоловіка) розчи- щено уламки двох з’їдених іржею залізних предметів, які розсипалися на окремі шматки. Після проведеної реставрації з’ясувалося, що це була залізна шпилька із круглим розшире- ним капелюшком (рис. 11: 7), а біля тазу — за- лишки окуляроподібної фібули (рис. 11: 5). в насипу кургану зустрічались окремі дрібні шматки кераміки, серед яких один вінчик мис- ки із загнутим всередину краєм сіро-коричне- вого кольору (рис. 10: 6). При зачистці північної стінки розкопу в кв. 1/А зафіксовані сліди ще одного поховання (№ 2). Тут зробили невелику прирізку, що доз- волило повністю розкрити його. Невелика гли- бина могили — 0,3 м (практично орний шар) утрудняла фіксацію її меж в північній частині, в південній — вони встановлені більш чітко, за- галом розміри сторін становили 2,05 × 1 м. ви- явилося, що це групове поховання, орієнтоване на північ-південь з незначним відхиленням на захід (рис. 12). збереженість кісток погана, більшість з них зотліли та розсипались від лег- кого дотику. все ж таки вдалось з’ясувати, що було поховано четверо дорослих. Основне похо- вання чоловіче, орієнтоване головою на північ. Померлий був покладений на правий бік, ноги зігнуті під кутом 45о в тазу і 90о в колінах. від черепа залишилось лише декілька дрібних кіс- ток, а решта розтягнуті плугом. Руки зігнуті в ліктях і повернуті долонями до підборіддя, та- зові кістки розтрощені. рис. 9. Кам’яне пере- криття над похованням 1 у кургані 2 рис. 10. Поховання 1 у кургані 2 155ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 4 (33) Гуцал, А. Ф. Дослідження чорноліських курганів в регіоні Дністровської ГАЕС У південній частині могили, тобто в ногах у ос- новного поховання, був утворений завал із люд- ських кісток. чіткого анатомічного порядку в їх розміщенні прослідкувати не вдалось, але можна з впевненістю говорити про поховання принайм- ні ще трьох чоловік: розчищено три черепи, шість стегнових кісток, декілька кісток рук та гомілок, велика кількість хребців, ребер, уламків таза. Нижня частина хребта і таз одного кістяка пок- ладені поряд і паралельно з відповідними части- нами скелету основного поховання. Можливо, що їх первісне положення було ідентичним. рис. 12. Поховання 2 у кургані 2 рис. 11. План поховання 1 і зображення речей з кургану 2: 1 — кістяна проколка; 2, 3 залізні ножі; 4 — глиняне прясло; 5 — за- лізна фібула; 6 — вінчик миски; 7 — залізна шпилька 156 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 4 (33) Публікація археологічних матеріалів Таким чином, в даній могилі поховано не менше чотирьох чоловік, із котрих один чи два знаходились у скорченому стані на пра- вому боці, кістки інших були звалені до купи (рис. 13). На долівці знайдено уламок вінчика глиня- ної миски сірого кольору з проколами і відтяг- нутим всередину краєм (рис. 13: 2) та фрагмент заокруглених вінець горщика з проколами, ви- готовлених з глини того ж відтінку, що і миска (рис. 13: 1). Про знахідки із курганів можна сказати на- ступне. Три ножі із бернашівських курганів є од- нотипними (рис. 3: 1; 11: 2, 3). У них горбата спинка і виражений черешок для насадження ручки, на якому добре збереглися сліди дерева. загальна довжина їх ледь перевищує 6 см. Такі ножі є звичною знахідкою на передскіфських пам’ятках дніпровського Правобережжя (Тере- ножкин 1961, с. 151—152, рис. 99: 1, 4$ 100: 1), Придністров’я (Кашуба 2000, с. 330, рис. ХХХ: 16—20), степової зони (Махортых 2005, с. 64, рис. 24: 8—11, 19). залізна окуляровидна фібула виготовлена із дроту завтовшки 3,7 см (рис. 11: 5). Складаєть- ся із двох концентрично-спіральних щитків, наскрізь проржавілих. На одному із них уцілі- ло три оберти, на другому — чотири. зберігся також уламок голки з приймачем. Фібула має аналогії серед південноєвропейських старо- житностей і може бути датована VIII ст. до н. е. (зверев 2000, с. 177—178; Гуцал 2007, с. 65— 67). залізна шпилька з капелюшком зустрічаєть- ся не так часто на нашій території (рис. 11: 7). Але такі предмети відомі у культурі кіммерій- ців (Кубышев, Полин, черняков 1985, с. 147, рис. 3: 14) і трапляються серед європейських старожитностей. Глиняний кубок має S-подібний корпус, ви- соку циліндричну шийку, невисокий призем- куватий тулуб, який переходить в округле дно (рис. 6: 1). висота кубка 7 см, діаметр вінчи- ка — 8 см, тулуба — 8,8 см, поверхня підлоще- на. У більшості випадків кубки зустрічаються в похованнях, на поселеннях їх вкрай мало. Фор- ма бернашівського кубка по суті повторює фор- му таких же посудин з городища Глінжень ІІ (Гольцева, Кашуба 1995, с. 6, рис. ХLI: 6), посе- лення Непоротово (Крушельницька 1998, с. 66, рис. 34: 8). є подібні вироби у кіммерійських пам’ятках (Махортых 2005. рис. 69: 7; Яровой, Кашуба, Махортых 2002, с. 292, рис. 4: 2). Фрагмент неглибокого черпака з округлою чашкою і обламаною ручкою (рис. 6: 6). Такі посудини трапляються на чорноліських посе- леннях Середнього Подністров’я. Наприклад, вони помітно представлені у Дністровці (Смир- нова 1985b, рис. 7: 9; 10: 2). Ручка черпака з не- високим відростком (рис. 6: 4) теж має аналогії з тих самих дністровських комплексів. Також невід’ємною складовою колекції керамічного посуду придністровських старожитностей пе- редскіфського періоду є миски із загнутим все- редину краєм (рис. 6: 7; 11: 6) і тюльпановидні горщики (Григорівка, Рудківці, Непоротово, Дністрівка та ін.). Конічне і округлі прясель- ця (рис. 6: 8, 9; 11: 4) характерні для цієї серії виробів на значній території (Гольцева, Кашу- ба,1995, с. 25—26, рис. ХС: 3, ХСІХ: 3). Кургани бернашівки, враховуючи усі дані, можуть датуватися пізньочорноліською епо- хою в межах рубежу IX—VIII ст. до н. е. за хро- нологічною класифікацією, запропонованою Г. І. Смирновою (1985a, с. 43, рис. 4). зазначимо, що поховальні пам’ятки перед- скіфського часу на Середньому Дністрі вив- чені недостатньо. вони відомі за розкопками курганів у с. Лука врублівецька (Шовкопляс 1952; Шовкопляс, Максимов 1952; Шовкопляс 1956), Дністровка (Смирнова 1982, с. 31—39), Мервенці (Смирнова 1977, с. 94—99). Разом з бернашівськими їх обє’днує ряд ознак: однако- ва конструкція насипу із каміння і землі, ви- користання каменів для облаштування стінок, дна і перекриття могили, наявність кількох рис. 13. План поховання 2 і зображення речей з кургану 2: 1 — вінчик тюльпановидного горщика; 2 — вінчик миски 157ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 4 (33) Гуцал, А. Ф. Дослідження чорноліських курганів в регіоні Дністровської ГАЕС чоловік в одному захороненні, скорчена поза похованих, часто повернутих головами у про- тилежні сторони, орієнтація кістяків з деяким відхиленням від осі північ—південь і ряд ін- ших ознак. Така деталь як використання дерева для спо- рудження могили, що за нашими припущення- ми могло бути у першій могилі кургану 1, не характерна для Середнього Подністров’я. Про- те, дослідники допускають наявність легких дерев’яних конструкцій типу шатра чи навісу, які могли бути тимчасовими над могильними спорудами над деякими захороненнями у куль- турі Козія-Сахарна (Кашуба 2000, с. 282, 285). Не зовсім з’ясованим залишається питання про походження поховального обряду носіїв чорноліської культури на Дністрі. Думку про його автохтонний характер підтримувала Г. І. Смирнова, яка вважала, що він сформу- вався на основі попередніх білогрудівських старожитностей у тісному зв’язку з культурами Гава-Голігради, Сахарна-Солончени і висоць- кою. в результаті злиття всіх цих компонен- тів воєдино склалася самостійна культурна спільність, в якій збереглися і розвивалися місцеві традиції, засвоювалися і переробляли- ся запозичені елементи (Смирнова 1984, с. 57). Аналогічну точку зору висловила і М. Т. Ка- шуба, згідно якої середньо дністровський чор- ноліський поховальний обряд був споконвічно місцевим і розвивався самостійно, незалежно від навколишнього оточення (Кашуба 2000, с. 289). є всі підстави вважати, що деякі деталі поховальної практики чорноліських жителів мають місцеве походження. У першу чергу це стосується традиції використання каміння при спорудженні курганних насипів, яка, як репре- зентують дослідження, перейшла до чорноліс- ців від племен епохи бронзи. Наприклад, біля с. Спасівка на Хмельниччині у 2010 р. розко- пано два кургани комарівської культури, які мали саме таку будову. вони подібні до берна- шівських також і за характером самих поховань (Гуцал 2011, с. 154). Разом з тим, подібність по- ховального обряду дністровських чорнолісців, яка спостерігається із сахарнянськими старо- житностями, де присутнє в насипах каміння, інгумація, скорчена поза похованих, високий відсоток парних і колективних захоронень, од- ночасність курганних і ґрунтових могильників, кам’яні ящики для покійників, додаткові під- захоронення тощо (Кашуба 2000, с. 285) вказує на те, що на значній території Подністров’я іс- нував єдиний, або дуже близький за своїм зміс- том і формою, звичай ховати своїх померлих ро- дичів. Пояснюється це, очевидно, постійними тісними контактами між населенням окремих областей, що передбачає взаємопроникнення культурних особливостей. Укажемо і на таку важливу деталь. Опра- цьовуючи матеріали з розкопок кургану у Дніс- тровці, Г. І. Смирнова звернула увагу на те, що останній розташований в однакових топогра- фічних умовах з курганами Луки-врублівець- кої. Обидві пам’ятки займали низинні місця на перших терасах. Дослідниця зауважила, що ця особливість характерна для чорноліської епохи Подністров’я (Смирнова 1982, с. 48). виснов- ки Г. І. Смирнової підтверджуються роботами у бернашівці. Складається враження, що для періоду IХ—VIII ст. до н. е. існувала практи- ка здійснювати захоронення на площадках, розташованих в пониззі річкових долин. Хоча для цього часу відомі насипи і на підвищеннях. Такими, наприклад, є два кургани у Мервен- цях (Смирнова 1977, с. 94). Не виключено, що відміни в розташуванні чорноліських курганів Подністров’я можуть пояснюватися їхньою асинхронністю. Так, у тій же бернашівці є ще один (третій) курган, розташований на третій терасі, тобто значно вище від двох попередніх і датований другою половиною VIII ст. до н. е. (Гуцал 2006, с. 51). він, серед іншого, особли- вий тим, що оточений кам’яним кільцем діа- метром до 27 м. Мервенецькі кургани теж не одночасні. Насип 2 вважають ранішим від № 1 (Смирнова 1977, с. 97, 99). Цікаво, що у друго- му кургані Мервенець зафіксовано кромлех, як у третьому бернашівському, а конструкція могили першого — мервенецького, коли вико- пувалася спочатку більша яма і у ній менша (Смирнова 1977, с. 94, 96), точно така ж як у першому похованні бернашівського кургану 2. Саме у цьому, в архітектурі могильних споруд і топографії поховальних пам’яток, по причині відсутності більш вагомих аргументів (суп- ровідний інвентар мало що дає), ми бачимо пряму хронологічну послідовність споруджен- ня курганів бернашівки і Мервенців. Як уяв- ляється, першим у цьому ланцюжку слід вва- жати курган 1 з бернашівки, після нього йдуть другий і третій, цього ж могильника, а за ними перший і другий у Мервенцях. Очевидно, що з часом розташування чорноліських насипів змі- нюється. вони поступово піднімаються з низин на схили, а потім на плато. Якщо така теза має право на істину, то ми допускаємо, що тут то- пографія може виступати в ролі хронологічного індикатора. зрозуміло, що для підтвердження такої точки зору потрібна розгорнута аргумен- тація, але бернашівські кургани, як здається, вже внесли свою лепту в розв’язання цього питання. Надалі проблема може прояснитися тільки при проведенні нових досліджень. 158 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 4 (33) Публікація археологічних матеріалів літерАтУрА винокур, И. С., Гуцал, А. Ф., Мегей, в. Ф. 1990. Отчет об археологические исследованиях в зоне строительства Днестровской ГАЭС (поселение середины І тыс. н. э., черняховский и предскифский могильники у с. Бернашевка) в 1990 г. НА ІА НАНУ, ф. 64, 1990/230. Гольцева, Н. в., Кашуба, М. Т. 1995. Глинжень ІІ. Многослойный памятник Среднего Поднестровья. Тирасполь: Мако. Гуцал, А. Ф. 2011. Роботи на пам’ятках архео- логії в районі СатанівськихТовтр. Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університе- ту імені Івана Огієнка, 21, с. 147-156. Гуцал, в. А. 2006. Поховальний обряд перед- скіфського часу на Могилівщині. Друга Могилів- Подільська краєзнавча конференція, с. 47-55. Гуцал, в. А. 2007. бронзова і залізна фібули із бернашівки. в: Скорый, С. А. (ред.). Ранній заліз- ний вік Євразії (до 100-річчя від дня народження О. І. Тереножкіна. Київ; чигирин: Формат, с. 65-67. зверев, Е. ю. 2000. Относительная хронология некоторых опорних памятников среднего и позднего гальштата в юго-западной Румынии. Stratum plus, 3, с. 171-192. Кашуба, М. Т. 2000. Раннее железо в лісостепи между Днестром и Сиретом (культура Козия-Сахар- на). Stratum plus,3, с. 241-488. Колесников, А. Г. 1991. О работе Днестровской экспедиции. Археологічні дослідження на Україні 1990 р., с. 29-30. Крушельницька, Л. І. 1998. Чорноліська культу- ра Середнього Подністров’я. Львів: Місіонер. Кубышев, А. И., Полин, С. в., черняков, Н. Т. 1985. Погребение раннего желейного века на Ин- гульце. Советская археология, 4, с. 144-153. Махортых, С. в. 2005. Киммерийцы Северного Причерноморья. Киев: Шлях. Смирнова, Г. И. 1977. О хронологическом соотно- шении памятников типа Сахарна-Солончены и жа- ботин. Советская археология, 4, с. 94-107. Смирнова, Г. И. 1982. закрытые предскифские комплексы у села Днестровка-Лука. в: Микляев, А. И. (ред.). Древнейшие памятники культуры на территории СССР. Ленинград: Государственный Эрмитаж, с. 30-53. Смирнова, Г. И. 1984. О формировании поздне- чернолесской культуры на Среднем Днестре. По матеріалам поселения Днестровка-Лука. Археоло- гический сборник, 25, с. 44-60. Смирнова, Г. И. 1985a. Основы хронологи пред- скифских памятников юго-запада СССР. Советс- кая археология, 4, с. 33-53. Смирнова, Г. И. 1985b. Поселение у с. Днестров- ка — памятник чернолесской культуры на Днестре. Археологический сборник, 26, с. 5-29. Тереножкин, А. И. 1961. Предскифский период на Днепровском Правобережье. Киев: АН УССР. Шовкопляс, І. Г. 1952. Курганний могильник пе- редскіфського часу на Середньому Дністрі. Археоло- гічні пам’ятки УРСР, IV, с. 5-11. Шовкопляс, І. Г. 1956. Середньодністровська ек- спедиція 1949—1951 рр., Археологічні пам’ятки УРСР, VІ, с. 27-37. Шовкопляс, І. Г., Максимов, є. в. 1952. Дослі- дження курганного могильника передскіфського часу на Середньому Дністрі. Археологія, VII, с. 89- 109. Яровой, Е. в., Кашуба, М. Т., Махортых, С. в. 2002. Киммерийский курган у пгт Слободзея. в: Яровой, Е. в. (ред.). Северное Причерноморье: от энеолита к античности. Тирасполь: ПГУ им. Т. Г. Шевченко, с. 279-343. REFEREnCEs Vinokur, I. S., Gutsal, A. F., Megey, V. F. 1990. Otchet ob arheologicheskie issledovaniyah v zone stroitelstva Dnestro- vskoy GAES (poselenie seredinyi I tys. n. e., chernyahovskiy i predskifskiy mogilniki u s. Bernashevka) v 1990 g. NA IA NANU, f. 64, 1990/230. Goltseva, N. V., Kashuba, M. T. 1995. Glinzhen II. Mnog- osloynyiy pamyatnik Srednego Podnestrovya. Tiraspol: Mako. Hutsal, A. F. 2011. Roboty nа pamiatkakh arkheolohii v raioni Satanivskykh Tovtr. Naukovi pratsi Kamianets-Podil- skoho natsionalnoho universytetu imeni Ivana Ohiienka, 21, s. 147-156. Hutsal, V. A. 2006. Pokhovalnyi obriad peredskifsko- ho chasu na Mohylivshchyni. Druha Mohyliv-Podilska kraieznavcha konferentsiia, s. 47-55. Hutsal, V. A. 2007. Bronzova i zalizna fibuly iz Bernashiv- ky. In: Skoryy, S. A. (ed.). Rannii zaliznyi viv Yevrazii (do 100-richchia viv dnia narodzhennia O. I. Terenozhkina. Kyiv; Chyhyryn: Format, s. 65-67. Zverev, E. Y. 2000. Otnositelnaya khronologiya nekoto- rykh opornykh pamyatnikov srednego i pozdnego galshtata v Yugo-Zapadnoy Rumynii. Stratum plus, 3, s. 171-192. Kashuba, M. T. 2000. Ranneye zhelezo v lesostepi mezh- du Dnestrom i Siretom (kultura Koziya-Sakharna). Stratum plus, 3, s. 241-488. Kolesnykov, A. H. 1991. O rabote Dnestrovskoi эkspedytsyy. Arkheolohichni doslidzhennia na Ukraini 1990 r., s. 29-30. Krushelnytska, L. I. 1998. Chornoliska kultura Serednoho Podnistrovia. Lviv: Misioner. Kubishev, A. I., Polin, S. V., Chernyakov, N. T. 1985. Pogrebeniye rannego zheleznogo veka na Ingultse. Sovetskaya arkheologiya, 4, s. 144-153. Makhortykh, S. V. 2005. Kimmeriytsy Severnogo Pricher- nomoria. Kiev: Shchlyakh. Smirnova, G. I. 1977. O khronologicheskom sootnoshenii pamyatnikov tipa Sakharna-Soloncheny i Zhabotin. Sovet- skaya arkheologiya, 4, s. 94-107. Smirnova, G. I. 1982. Zakrytyye predskifskiye kompleksy u sela Dnestrovka-Luka. In: Miklyaev, A. I. (ed.). Drevney- shiye pamyatniki kultury na territorii SSSR. Leningrad: Gos- udarstvennyi Ermitazh, s. 30-53. Smirnova, G. I. 1984. O formirovanii pozdnechernolesskoy kulturyi na Srednem Dnestre. Po materialam poseleniya Dnestrovka-Luka. Arheologicheskiy sbornik, 25, s. 44-60. Smirnova, G. I. 1985a. Osnovy khronologii predskifskikh pamyatnikov Yugo-Zapada SSSR. Sovetskaya arkheologiya, 4, s. 33-53. Smirnova, G. I. 1985b. Poseleniye u s. Dnestrovka — pam- yatnik chernolesskoy kultury na Dnestre. Arkheologicheskiy sbornik, 26, s. 5-29. Terenozhkin, A. I. 1961. Predskifskiy period na Dne- provskom Pravoberezhe. Kiev: AN USSR Shovkoplias, I. H. 1952. Kurhannyi mohylnyk peredskif- skoho chasu nа Serednomu Dnistri. Arkheolohichni pamiatky URSR, IV, s. 5-11. Shovkoplias, I. H. 1956. Serednodnistrovska ekspedytsiia 1949—1951 rr., Arkheolohichni pamiatky URSR, VI, s. 27-37. Shovkoplias, I. H., Maksymov, Y. V. 1952. Doslidzhennia kurhannoho mohylnyka peredskifskoho chasu nа Serednomu Dnistri. Arkheolohiia, VII, s. 89-109. Yarovoy, E. V., Kashuba, M. T., Mahortyih, S. V. 2002. Kimmeriyskiy kurgan u pgt. Slobodzeya. In: Yarovoy, E. V. (ed.). Severnoe Prichernomore: ot eneolita k antichnosti. Ti- raspol: PGU im. T. G. Shevchenko, s. 279-343. 159ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 4 (33) Гуцал, А. Ф. Дослідження чорноліських курганів в регіоні Дністровської ГАЕС A. F. Hutsal RESEARCH OF THE CHORNOLISKA CULTURE KURGANS IN THE DNISTER REGION Two barrows of the late stage of Chornoliska culture were explored near Bernashivka of Mohyliv-Podilskyi district of Vinnytsia region. Mound of kurgan 1 consisted of stones of the various sizes and was rifled. The largest of stones are on a pe- ripheral position and actually restricted the mound on all sides, although the large plates were in the center where they compose something like platform. Some stones were on a periphery. Evidently the mound had a rounded shape. Under the stone mound two graves have been dis- covered. The primary grave was located in the southern part of the mound in a pit of 1 m deep covered with stone slabs. Dimensions of the pit are 1.9 × 1.5 m. According to some observations the pit was covered with tree and stones. The floor was paved with slabs which almost have not survived. The skeleton of adult man lied in a crouched position on his right side, near the body the iron knife with remains of wooden handle was found. A very interesting feature of the grave is the entrance from the north side looks like the round pit with a diam- eter of 1.25 m, deepened to the bottom of the grave. The second grave was inserted into the mound at the level of the ancient surface. In this grave the skel- eton of an adult man with an additional skull was in this grave. The ceramic goblet, the piece of iron pin, two clay spindle whorls, a bowl and fragments of other vessels have been discovered near it. In the center of kurgan 2 the stone grave 1.95 × 1.2 m in size and 0.8 m deep from the level of ancient horizon was found. The skeletons of two adults man and woman lied on their right side in a crouched posi- tion. Two iron knives, iron fibula, a pin, clay spindle whorl, fragments of vessels were found. Another col- lective burial was discovered northwest outside the kurgan. Kurgans are dated to the late phase of Chor- noliska сulture cf. 9th—8th centuries BC. Keywords: Bernashіvka, mound, burial, tomb, ce- ramics. Одержано 04.07.2019 гУЦАл Анатолій Федорович, доцент, Кам’янець- Подільський національний університет імені Івана Огієнка, вул. І. Огієнка, 61, Кам’янець-Подільський, 32301, Україна. HUTSAL Anatoliy, Associate Professor, Kamenets- Podilskyi Ivan Ogienko National University, I. Ogienko street, 61, Kamyanets-Podilsky, 32301, Ukraine. E-mail: dpoasukam@gmail.com.

Дослідження чорноліських курганів в регіоні Дністровської ГАЕС

Репозитарії

Схожі ресурси