Студенець-Бучацька — нове поселення скіфського часу в Канівському Подніпров`ї
У статті вводяться до наукового обігу археологічні матеріали, виявлені в 2018 р. на території с. Студенець Канівського р-ну Черкаської обл. При прокопуванні траншеї водогону по вулиці Бучацькій випадково натрапили на археологічний об’єкт скіфського часу — скупчення керамічних посудин. Ця знахідка, а...
Gespeichert in:
| Datum: | 2019 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2019
|
| Schriftenreihe: | Археологія і давня історія України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/167199 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Студенець-Бучацька — нове поселення скіфського часу в Канівському Подніпров`ї / Д.П. Куштан, Д.В. Кузьмич // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2019. — Вип. 4 (33). — С. 213-219. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-167199 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1671992020-03-22T01:25:39Z Студенець-Бучацька — нове поселення скіфського часу в Канівському Подніпров`ї Куштан, Д.П. Кузьмич, Д.В. Публікація археологічних матеріалів У статті вводяться до наукового обігу археологічні матеріали, виявлені в 2018 р. на території с. Студенець Канівського р-ну Черкаської обл. При прокопуванні траншеї водогону по вулиці Бучацькій випадково натрапили на археологічний об’єкт скіфського часу — скупчення керамічних посудин. Ця знахідка, а також поверхневі збори вказують на існування тут поселення доби раннього заліза. The paper introduces the archaeological materials discovered in 2018 on the territory of Studenets village of Kaniv district, Cherkasy region. Here, along Buchatska Street, the site of Scythian Age was stumbled upon while digging the water-pipe trench. The site included the accumulation of ceramic vessels, laying compactly on the same level. Some of them were turned upside down. 2019 Article Студенець-Бучацька — нове поселення скіфського часу в Канівському Подніпров`ї / Д.П. Куштан, Д.В. Кузьмич // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2019. — Вип. 4 (33). — С. 213-219. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 2227-4952 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/167199 902.32(477.46)”638” uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Публікація археологічних матеріалів Публікація археологічних матеріалів |
| spellingShingle |
Публікація археологічних матеріалів Публікація археологічних матеріалів Куштан, Д.П. Кузьмич, Д.В. Студенець-Бучацька — нове поселення скіфського часу в Канівському Подніпров`ї Археологія і давня історія України |
| description |
У статті вводяться до наукового обігу археологічні матеріали, виявлені в 2018 р. на території с. Студенець Канівського р-ну Черкаської обл. При прокопуванні траншеї водогону по вулиці Бучацькій випадково натрапили на археологічний об’єкт скіфського часу — скупчення керамічних посудин. Ця знахідка, а також поверхневі збори вказують на існування тут поселення доби раннього заліза. |
| format |
Article |
| author |
Куштан, Д.П. Кузьмич, Д.В. |
| author_facet |
Куштан, Д.П. Кузьмич, Д.В. |
| author_sort |
Куштан, Д.П. |
| title |
Студенець-Бучацька — нове поселення скіфського часу в Канівському Подніпров`ї |
| title_short |
Студенець-Бучацька — нове поселення скіфського часу в Канівському Подніпров`ї |
| title_full |
Студенець-Бучацька — нове поселення скіфського часу в Канівському Подніпров`ї |
| title_fullStr |
Студенець-Бучацька — нове поселення скіфського часу в Канівському Подніпров`ї |
| title_full_unstemmed |
Студенець-Бучацька — нове поселення скіфського часу в Канівському Подніпров`ї |
| title_sort |
студенець-бучацька — нове поселення скіфського часу в канівському подніпров`ї |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2019 |
| topic_facet |
Публікація археологічних матеріалів |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/167199 |
| citation_txt |
Студенець-Бучацька — нове поселення скіфського часу в Канівському Подніпров`ї / Д.П. Куштан, Д.В. Кузьмич // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2019. — Вип. 4 (33). — С. 213-219. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| series |
Археологія і давня історія України |
| work_keys_str_mv |
AT kuštandp studenecʹbučacʹkanoveposelennâskífsʹkogočasuvkanívsʹkomupodníproví AT kuzʹmičdv studenecʹbučacʹkanoveposelennâskífsʹkogočasuvkanívsʹkomupodníproví |
| first_indexed |
2025-07-15T00:03:18Z |
| last_indexed |
2025-07-15T00:03:18Z |
| _version_ |
1837669076250394624 |
| fulltext |
213ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 4 (33)
УДК 902.32(477.46)”638”
Д. П. Куштан, Д. В. Кузьмич
стУденеЦЬ-БУЧАЦЬкА — ноВе поселеннЯ
скіФсЬкого ЧАсУ В кАніВсЬкоМУ подніпроВ’ї
У статті вводяться до наукового обігу археоло-
гічні матеріали, виявлені в 2018 р. на території
с. Студенець Канівського р-ну Черкаської обл. При
прокопуванні траншеї водогону по вулиці Бучаць-
кій випадково натрапили на археологічний об’єкт
скіфського часу — скупчення керамічних посудин.
Ця знахідка, а також поверхневі збори вказують
на існування тут поселення доби раннього заліза.
Ключові слова: Канівське Подніпров’я, ранній
залізний вік, скіфи, поселення, кераміка.
Правобережжя Канівського Подніпров’я,
особливо Трахтемирівський півострів, є надзви-
чайно цікавим мікрорегіоном в археологічному
відношенні. Ця територія має особливий при-
родний ландшафт: тут русло Дніпра оминає
північне пасмо Канівських гір (Трахтемирівсь-
ко-бучацьке підняття), утворюючи великий
півострів. його рельєф сильно розчленований
за рахунок великої кількості балок і ярів. за-
вдяки такому ландшафту утворилася значна
кількість природно укріплених останців (гір).
Це, а також близькість до Дніпра та наявність
струмків і джерел в глибині півострова, спри-
яли тому, що давня людина активно освоювала
територію Трахтемирівського півострова. Не
став виключенням і ранній залізний вік.
Дослідження археологічних пам’яток скіфсь-
кого часу на цій території було розпочато ще
наприкінці XIX ст. з розкопок курганів. У
1940—1980-х рр. в результаті археологічних
розвідок тут були виявлені скіфські городища
і поселення. здебільшого розвідки та розкопки
проводилися понад берегом, особливо під час
робіт, пов’язаних із створенням Канівського во-
досховища. вивченню археологічних пам’яток в
глибині Трахтемирівського півострова сприяло
© Д. П. КУШТАН, Д. в. КУзЬМИч, 2019
будівництво Канівської ГАЕС. У 2016—2018 рр.
до цих робіт долучилися Державне підприємс-
тво «Науково-дослідний центр “Охоронна архе-
ологічна служба України”» і Канівська архео-
логічна експедиція Інституту археології НАН
України, очолювана к. і. н. ю. в. болтриком.
Роботи експедиції проводилися поблизу
с. бучак Пшеничницької сільради Канівського
р-ну, табір же знаходився в сусідньому с. Сту-
денець. Навесні 2018 р. під час прокопування
траншеї для водогону, який вів до приватних
домоволодінь, неподалік табору були виявлені
археологічні матеріали. Автор знахідки —
співробітник Канівської експедиції Д. Кузьмич
(рис. 3: 1). Подальші дослідження проводили
Д. в. Кузьмич та інший співробітник експе-
диції С. О. черниш (черниш, Кузьмич 2019;
Куштан 2018).
Місцевість, де знайдені археологічні матеріа-
ли — північно-західна частина с. Студенець
бобрицької сільської ради, по вул. бучацькій
(т. зв. бучацьке селище, збудоване наприкінці
1980-х рр. для мешканців виселеного у зв’язку
з будівництвом ГАЕС с. бучак). Це похила у бік
Дніпра частина вододільної тераси, обмежена
з заходу та сходу верхніми відрогами ярів, які
з’єднуються між собою південніше і утворюють
струмок, що через 2 км впадає у Канівське во-
досховище (рис. 1: 1; 2: 2).
Спочатку під час прокопування траншеї
водогону трапився розвал ліпного горщика,
поруч з яким у стінці траншеї — ціла миска,
поставлена догори дном (рис. 3: 2, 5). в ході
прирізок у стінки траншеї на тій само глибині
були виявлені два археологічно цілі горщики,
також встановлені догори дном (рис. 3: 3, 4).
Урешті-решт на місці знахідок було закладе-
но шурф, щоб максимально розкрити виявле-
214 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 4 (33)
Публікація археологічних матеріалів
ний об’єкт. його розміри 2 × 2,5 м, довгою віс-
сю він перпендикулярний відносно траншеї
(рис. 3: 6).
Стратиграфія шурфа: 0—0,3 м — орний шар,
що складається із гумусу; 0,3—0,7 м — куль-
турний шар, складений з помірно гумусованого
суглинку; 0,7—0,9 м — слабогумусований суг-
линок (передматерик); нижче 0,9 м — світлий
(жовтий) материковий суглинок.
На дні шурфа на площі 1,5 × 1,5 м знаходи-
лося компактне скупчення керамічного посуду:
три цілих посудини і розвали ще трьох (рис. 4).
Із західного краю скупчення були два кухонні
горщики, які стояли догори дном впритул один
до одного. більший з них (горщик 1) розташо-
вувався південніше, менший (горщик 2) — пів-
нічніше. Поруч, на схід від них (по центру
скупчення) знаходився розвал ще одного подіб-
ного горщика (горщик 3). за 0,2 м на північ від
нього — перевернута ціла миска. На схід і на
південь — розвали двох корчаг (відповідно,
корчаги 1 і 2).
Усі посудини знаходилися приблизно на од-
ному рівні у слабогумусованому лесоподібному
суглинку (передматерику) на глибині 0,8 м від
рівня сучасної поверхні. Найімовірніше, посу-
дини були залишені на дні слабо заглибленої
ями: при розчистці її придонної частини фіксу-
валося темніше заповнення. з часом скупчен-
ня посуду виявилося перекритим алювіальним
ґрунтом із розташованого вище схилу.
опис ЗнАхідок
Горщик 1 великий ліпний із роздутим у вер-
хній частині тулубом, невеликим денцем та ко-
ротким різко відігнутим назовні вінчиком. Де-
нце із слабо вираженою закраїною. Поверхня
недбало загладжена: зсередини простежуються
сліди горизонтального загладжування, зовні —
вертикального. випал нерівномірний. Колір
поверхні жовтогарячий, коричневий, чорний.
У тісті домішка шамоту. Край вінчика прикра-
шений пальцевими вдавленнями. Ряд таких
же вдавлень — по шийці горщика (рис. 5: 1; 6:
1). Розміри: висота 34,5—36 см, діаметр денця
11 см, вінця — 30,5 см, тулуба — 34,5 см. Тов-
щина стінок 0,8—1 см.
Горщик 2 меншого розміру, більш струн-
кий. Характеризується тулубом яйцеподібної
форми, невеликим денцем та коротким різко
відігнутим назовні вінчиком. Поверхня недба-
ло загладжена. випал нерівномірний. Колір
поверхні сірий, світло-коричневий. У тісті до-
мішка шамоту. Край вінчика прикрашений
пальцевими вдавленнями. Ряд таких же вдав-
лень — по шийці горщика. в двох місцях на
плечиках присутні сліди ремонту у вигляді
парних просвердлених отворів для скріплення
(рис. 5: 2; 6: 3). Розміри: висота 31 см, діаметр
денця 11 см, вінця — 23,5 см, тулуба — 28,5 см.
Товщина стінок 0,6—0,8 см.
Горщик 3 великий ліпний із роздутим ту-
лубом, невеликим денцем та коротким різко
рис. 1. Розташування де-
яких пам’яток скіфського
часу коло с. Студенець
Канівського р-ну черкась-
кої обл.: 1 — нововиявле-
не поселення Студенець-
бучацька; 2 — городище
«віха»
215ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 4 (33)
Куштан, Д. П., Кузьмич, Д. В. Студенець-бучацька — нове поселення скіфського часу
відігнутим назовні вінчиком. Поверхня недба-
ло загладжена: зсередини простежуються слі-
ди горизонтального загладжування, зовні —
вертикального. випал нерівномірний. Колір
поверхні ззовні коричневий, темно-сірий, зсе-
редини — жовтогарячий. внутрішня поверхня
старанно загладжена. У тісті домішка шамоту.
Край вінчика прикрашений пальцевими вдав-
леннями. Ряд таких же вдавлень — по шийці
горщика. в нижній частині горщика присутні
сліди ремонту у вигляді парних просвердле-
них отворів для скріплення (рис. 6: 2). Розміри:
висота 34,5—36 см, діаметр денця 11 см, він-
ця — 30,5 см, тулуба — 34,5 см. Товщина сті-
нок 0,8—1 см.
Миска ліпна конічної форми із ледь загну-
тим досередини вінчиком. Край вінчика спло-
щений. зовнішня і внутрішня поверхні чорно-
лощені, на зламі черепок жовтогарячий. У тісті
домішка дрібнозернистого піску та шамоту.
Орнаментація відсутня (рис. 5: 3; 6: 6). Розмі-
ри: висота 10 см, діаметр вінець 32 см, денця —
11 см.
Корчага 1 великого розміру із тулубом гру-
шоподібної форми. Горло конічної форми, він-
чик короткий, різко відігнутий назовні; при-
донна частина відсутня. випал нерівномірний.
зовнішня поверхня темно-сірого, коричневого
та жовтогарячого кольорів. На зламі черепок
чорний, поверхня підлощена. У тісті домішка
жорстви і шамоту. Орнаментація відсутня. У
верхній частині посудини присутні сліди ре-
монту у вигляді парних просвердлених отворів
для скріплення (рис. 6: 4). Розміри: реконструй-
ована висота 37 см, діаметр вінчика 18,5 см, ту-
луба — 31 см.
Корчага 2 меншого розміру із тулубом яйце-
подібної форми та невисокою конічною ший-
кою. Денце невелике. Поверхня чорнолощена.
На зламі черепок темно-сірий та жовтогаря-
чий. У тісті домішка дрібнозернистого піску
та шамоту. Орнаментація відсутня (рис. 6: 5).
Розміри: висота 30 см, діаметр вінчика 18 см,
тулуба — 26 см, денця — 9,5 см.
Інші знахідки представлені фрагментами
кераміки. Серед них — уламок стінки античної
рис. 2. Поселення скіф-
ського часу Студенець-
бучацька: 1 — на су-
путниковому знімку;
2 — топографічній мапі
216 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 4 (33)
Публікація археологічних матеріалів
амфори. Колір її поверхні сіро-жовтий. зсереди-
ни поверхня облущена. Решта кераміки — фраг-
менти невиразних стінок ліпних горщиків.
Також трапилися остеологічні матеріали.
Серед них кілька кісток великої рогатої худо-
би (визначення к. б. н. є. ю. Яніш). Особливий
інтерес представляє уламок стегнової кістки
людини. Епіфізальні кінці кістки відламані у
давнину. Імовірно, це є свідченням ритуально-
го або побутового канібалізму.
виявлений археологічний комплекс не єди-
ний тут. Окремі фрагменти кераміки і рані-
ше траплялися на сусідніх городах в вигляді
підйомного матеріалу (в тому числі вінчик
горщика із пальцевими вдавленнями по краю,
подібний до виявлених у шурфі). Кілька улам-
ків керамічного посуду знайдено при викопу-
ванні сміттєвої ями просто на подвір’ї табору
експедиції (рис. 2: 1). Тож, напевне тут існувало
стародавнє поселення. його орієнтовні розміри
300 × 200 м, площа близько 5 га (рис. 2: 2).
за типологією та орнаментацією виявлений
керамічний комплекс датується ранньозаліз-
ним віком: початком пізньоскіфського часу (кі-
нець V—ІV ст. до н. е.) (Ковпаненко, бессонова,
Скорый 1989, с. 101—111). На відстані 3 км на
північний схід від Студенця, біля с. бучак роз-
ташоване велике городище «віха» цього ж часу,
рис. 3. Студенець-бучацька. Обставини виявлення та етапи розчистки скупчення кераміч-
ного посуду (шурф): 1 — кераміка на дні траншеї водогону і автор знахідки Д. Кузьмич; 2,
3 — етапи розчистки скупчення; 4 — горщики; 5 — миска; 6 — вигляд шурфа
217ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 4 (33)
Куштан, Д. П., Кузьмич, Д. В. Студенець-бучацька — нове поселення скіфського часу
його площа 27 га (рис. 1: 2) (Петрашенко, Козю-
ба 1999, с. 164). Тож наше поселення може нале-
жати до господарської округи цього городища.
Не виключено, що кераміка була залише-
на навмисно, як прояв обряду покидання по-
селення (три з шести посудин вже мали сліди
рис. 4. Студенець-бучацька,
план і розріз шурфа
рис. 5. Студенець-бучацька, керамічний посуд
скіфського часу зі скупчення (цілі форми)
218 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 4 (33)
Публікація археологічних матеріалів
ремонту і навряд чи були транспортабельні).
Про ритуальний характер скупчення свідчить
те, що принаймні три посудини залишені пе-
ревернутими догори дном. Перевертання пред-
метів при залишенні жител та поселень перегу-
кується з відповідною слов’янською традицією,
пов’язаною з поховальним обрядом (Толстой
1990, с. 126).
Пам’ятка нововиявлена — у цій частині села
раніше археологічних об’єктів не фіксувалося.
Найближчі відомі — кургани на схід від с. Сту-
денець (у бік Дніпра) (Петрашенко, Козюба
1999, с. 171—173, рис. 69). Скіфські матеріали
були виявлені під час розкопок кургану на пів-
нічний захід від Студенця (у напрямі с. Глин-
ча), а також при дослідженні бобрицького мо-
рис. 6. Студенець-бучацька, керамічний посуд
скіфського часу зі скупчення: 1—3 — горщики; 4,
5 — корчаги; 6 — миска
219ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 4 (33)
Куштан, Д. П., Кузьмич, Д. В. Студенець-бучацька — нове поселення скіфського часу
гильника, який знаходився південніше, між
сс. Студенець та бобриця (бобринский 1901,
с. 108—117, 125—131). До цього ж часу відно-
сяться матеріали з двох багатошарових посе-
лень. Одне розташоване на березі Канівського
водосховища в районі колишнього с. Селище
(уроч. Середня гора) (Петрашенко, Козюба
1999, с. 173—174, рис. 69). Інше — в адмінме-
жах с. бобриця, за 2,5 км на південний захід
від нововиявленого (Петрашенко, Козюба 1999,
с. 176—178, рис. 70).
Таким чином, співробітниками Канівської
археологічної експедиції в 2018 р. виявлено но-
вий археологічний об’єкт на території с. Студе-
нець Канівського р-ну — поселення скіфського
часу Студенець-бучацька. Уведені до науково-
го обігу матеріали доповнять карту археологіч-
них пам’яток Трахтемирівського півострова, а
також збагатять наші знання про матеріальну
і духовну культури давнього населення, яке
проживало тут у ранньому залізному віці.
літерАтУрА
бобринский, А. А. 1901. Курганы и случайные
находки близ местечка Смелы. Санкт-Петербург:
М. М. Стасюлевич, III.
Ковпаненко, Г. Т., бессонова, С. С., Скорый, С. А.
1989. Памятники скифской эпохи Днепровского Ле-
состепного Правобережья (Киево-Черкасский реги-
он). Киев: Наукова думка.
Куштан, Д. П. 2018. Звіт про археологічні розвід-
ки на території Черкаської області за 2018 рік. НА
ІА НАНУ, ф. 64.
Петрашенко, в. О., Козюба, в. К. 1999. Узбере-
жжя Канівського водосховища: каталог археологіч-
них пам’яток. Київ.
Толстой, Н. И. 1990. Переворачивание предметов
в славянском погребальном обряде. в: Иванов, в. в.
(ред.). Исследования в области балто-славянской
духовной культуры (Погребальный обряд). Москва:
Наука, с. 119-128.
черниш, С. O. Кузьмич, Д. в. 2019. Комплекс
кухонного посуду скіфського часу з с. Студенець
на Канівщині. Археологічні дослідження в Україні
2017 р., с. 320-321.
REFEREnCEs
Bobrinskiy, A. A. 1901. Kurgany i sluchaynyye nakhodki
bliz mestechka Smely. Sankt-Peterburg: M. M. Stasyulevich,
III.
Kovpanenko, G. T. Bessonova, S. S., Skory, S. A. 1989.
Pamyatniki skifskoy epokhi Dneprovskogo Lesostepnogo Pra-
voberezhia (Kievo-Cherkasskiy region). Kiev: Naukova dum-
ka.
Kushtan, D. P. 2018. Zvit pro arkheolohichni rozvidky na
terytorii Cherkaskoi oblasti za 2018 rik. NA IA NANU, f. 64.
Petrashenko, V. O., Koziuba, V. K. 1999. Uzberezhzhia
Kanivskoho vodoskhovyshcha: kataloh arkheolohichnykh
pam’iatok. Kyiv.
Tolstoy, N. I. 1990. Perevorachivaniye predmetov v slavy-
anskom pogrebalnom obryade. In: Ivanov, V. V. (ed.). Issle-
dovaniya v oblasti balto-slavyanskoy dukhovnoy kultury
(Pogrebalnyy obryad). Moskva: Nauka, s. 119-128.
Chernysh, S. O. Kuzmych, D. V. 2019. Kompleks kukhon-
noho posudu skifskoho chasu z s. Studenets na Kanivshchyni.
Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2017 r., s. 320-321.
D. P. Kushtan, D. V. Kuzmich
STUDENETS-BUCHATSKA — THE
NEW SETTLEMENT OF SCYTHIAN
PERIOD IN THE MID-DNIEPER BASIN
The paper introduces the archaeological materials
discovered in 2018 on the territory of Studenets village
of Kaniv district, Cherkasy region. Here, along Buchat-
ska Street, the site of Scythian Age was stumbled upon
while digging the water-pipe trench. The site included
the accumulation of ceramic vessels, laying compactly
on the same level. Some of them were turned upside
down (fig. 4).
In total six vessels have been discovered (fig. 6).
Three of them are kitchen pots ornamented with fin-
ger-prints on the edge and neck. Three other vessels
are tableware with more thorough surface: two pots
and a black-glazed conical bowl. The typological fea-
tures of the ceramics allow to date the group to the late
5th—4th centuries BC.
The discovered object as well as the surface finds in-
dicate the presence of the Early Iron Age settlement
here. It occupied the middle part of the slope of water-
shed terrace facing to the Dnieper. On both sides the
settlement is bounded by the upper spurs of the spring
which, connecting with each other, form a stream flow-
ing into the Kaniv reservoir after 2 km. The approxi-
mate area of the settlement is about 5 hectares (fig. 2).
Most likely, it belongs to the economic district of the
Scythian settlement «Viha» with an area of 27 hec-
tares, located 3 km to the northeast, near the village
of Buchak (fig. 1).
The materials, being introduced into the scientific
circulation, will complement the map of the archeologi-
cal sites of Trakhtemiriv peninsula, as well as enrich
our knowledge of the material and spiritual culture
of the ancient population lived here in the Early Iron
Age.
Keywords: Dnieper River (the Kaniv district), Ear-
ly Iron Age, Scythians, settlement, potteries.
Одержано 30.05.2019
кУШтАн дмитро павлович, кандидат історич-
них наук, старший науковий співробітник, Інститут
археології НАН України, пр. Героїв Сталінграда, 12,
Київ, 04210, Україна.
KUSHTAN Dmitry, Candidate of Historical Sciences,
Senior Research Fellow, Institute of Archaeology,
National Academy of Sciences of Ukraine, Prospekt
Heroiv Stalinhrada, 12, Kyiv, 04210, Ukraine.
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-6411-2154, e-mail:
kushtan_dp@ukr.net.
кУЗЬМиЧ денис Володимирович, волонтер.
KUZMICH Denis, volunteer.
E-mail: svova0397@gmail.com.
|