Фібули із городища на горі Лисуха (знахідки 2016—2018 рр.)

Статтю присвячено публікації фібул-застібок із охоронно-рятувальних досліджень Канівською археологічною експедицією городища на горі Лисуха поблизу с. Бучак Канівського р-ну Черкаської обл. у 2016—2018 рр....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2019
Автор:	Кармазіна, Л.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут археології НАН України 2019
Назва видання:	Археологія і давня історія України
Теми:	Публікація археологічних матеріалів
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/167202
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Фібули із городища на горі Лисуха (знахідки 2016—2018 рр.) / Л.В. Кармазіна // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2019. — Вип. 4 (33). — С. 239-246. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-167202
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1672022020-03-22T01:25:29Z Фібули із городища на горі Лисуха (знахідки 2016—2018 рр.) Кармазіна, Л.В. Публікація археологічних матеріалів Статтю присвячено публікації фібул-застібок із охоронно-рятувальних досліджень Канівською археологічною експедицією городища на горі Лисуха поблизу с. Бучак Канівського р-ну Черкаської обл. у 2016—2018 рр. The paper publishes the collection of fibulae from Lysukha Hillfort obtained during the field exploration from 2016 to 2018. The research was conducted by the archeological team of the Science Research Centre «Protective Archaeology Service of Ukraine»» headed by Dr. Yu. Boltryk. The monument on Lysukha Mountain is located in Middle Dnieper region. The settlement was discovered in 1970 by Dr. E. V. Maksimov. During 1990—2005 the site was explored by Dr. V. O. Petrashenko. The results of the research allow to attribute the site as multi-layered settlements with finds of Late Scythian, Zarubintsy, Chernyakhiv cultures and early Slavic times of the 5th—7th c. AD. 2019 Article Фібули із городища на горі Лисуха (знахідки 2016—2018 рр.) / Л.В. Кармазіна // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2019. — Вип. 4 (33). — С. 239-246. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 2227-4952 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/167202 904.2(477.46)”638” uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Публікація археологічних матеріалів Публікація археологічних матеріалів
spellingShingle	Публікація археологічних матеріалів Публікація археологічних матеріалів Кармазіна, Л.В. Фібули із городища на горі Лисуха (знахідки 2016—2018 рр.) Археологія і давня історія України
description	Статтю присвячено публікації фібул-застібок із охоронно-рятувальних досліджень Канівською археологічною експедицією городища на горі Лисуха поблизу с. Бучак Канівського р-ну Черкаської обл. у 2016—2018 рр.
format	Article
author	Кармазіна, Л.В.
author_facet	Кармазіна, Л.В.
author_sort	Кармазіна, Л.В.
title	Фібули із городища на горі Лисуха (знахідки 2016—2018 рр.)
title_short	Фібули із городища на горі Лисуха (знахідки 2016—2018 рр.)
title_full	Фібули із городища на горі Лисуха (знахідки 2016—2018 рр.)
title_fullStr	Фібули із городища на горі Лисуха (знахідки 2016—2018 рр.)
title_full_unstemmed	Фібули із городища на горі Лисуха (знахідки 2016—2018 рр.)
title_sort	фібули із городища на горі лисуха (знахідки 2016—2018 рр.)
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2019
topic_facet	Публікація археологічних матеріалів
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/167202
citation_txt	Фібули із городища на горі Лисуха (знахідки 2016—2018 рр.) / Л.В. Кармазіна // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2019. — Вип. 4 (33). — С. 239-246. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.
series	Археологія і давня історія України
work_keys_str_mv	AT karmazínalv fíbuliízgorodiŝanagorílisuhaznahídki20162018rr
first_indexed	2025-07-15T00:03:34Z
last_indexed	2025-07-15T00:03:34Z
_version_	1837669092930093056
fulltext	239ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 4 (33) УДК 904.2(477.46)”638” Л. В. Кармазіна ФіБУли іЗ городиЩА нА горі лисУхА (знахідки 2016—2018 рр.) Статтю присвячено публікації фібул-застібок із охоронно-рятувальних досліджень Канівською археологічною експедицією городища на горі Лисуха поблизу с. Бучак Канівського р-ну Черкаської обл. у 2016—2018 рр. Ключові слова: Середнє Подніпров’я, городище на горі Лисуха, фібули, хронологія. Пам’ятку на горі Лисуха виявили у 1970 р. розвідкою експедиції є. в Максимова. Протя- гом 1990—2005 рр. городище із перервами до- сліджувала Канівська археологічна експедиція під керівництвом в. О. Петрашенко (Петра- шенко, Козюба 1999, с. 160; 2005; Петрашенко та ін., 2001, с. 190; Петрашенко, Циндровська 2005, с. 302—307). На основі виявлених об’єктів та артефактів дослідники віднесли пам’ятку до багатошарових поселень зі знахідками пізньоскіфського, зарубинецького, черняхівсь- кого та ранньослов’янського часу V—VІІ ст. Із останнім періодом було пов’язано будівництво оборонних споруд на поселенні (Петрашенко, Циндровська 2005, с. 307). Упродовж сезонів 2016—2018 рр. проводили- ся охоронно-рятувальні роботи городища на горі Лисуха поблизу села бучак Канівського району черкаської області. Дослідження здійснювалися археологічною експедицією ДП «НДЦ “ОАСУ”» під керівництвом ю. в. болтрика. Результати досліджень у 2016—2018 рр. да- ють підстави повернутися до питання періо- дизації пам’ятки. Це стає можливим із появою нових хроноіндикаторів, представлених масо- вими речами та індивідуальними знахідками, у тому числі, фібулами-застібками. На площі розкопів та поза їх межами зібра- но 29 фібул. Колекцію утворюють 9 цілих та 20 фрагментованих екземплярів. Прикраси виготовлені переважно із бронзи, менша кіль- кість — залізні, окремі екземпляри поєднують у собі декілька видів металу. Найчастіше за- стібки містилися у культурному шарі разом із різночасовим матеріалом (14 одиниць), 8 ек- земплярів відносяться до випадкових знахідок. Із заповнення об’єктів походять 7 фібул. Наявні зразки застібок належать до семи типологічних груп за класифікацією А. К. Ам- броза: 1) група 9, глазчаті фібули; 2) група 10; сильнопрофільовані фібули західних типів; 3) група 15, лучкові підв’язні фібули; 4) гру- па 16, прогнуті підв’язні фібули; 5) група 17, двочасні «воїнські» фібули; 6) група 18, двочас- ні фібули із високим приймачем; 7) група 19, т-подібні фібули із пружиною. відповідно до означеної схеми подано виклад опису матеріа- лу (Амброз 1966). глазчаті фібули. 1. У культурному шарі городища виявлено корпус глазчатої фібули «пруської» серії (Амброз 1966, табл. 6: 21) або ти- пу А 60—61 (Almgren 1897,Taf. 51—61) (КАЕ- 2017, інв. № 36 1; болтрик та ін. 2019) (рис. 1: 1). виготовлений із бронзи, пластинчастий, двочасної конструкції. Спинка деформована, декорована паралельними горизонтальними насічками у центральній частині. Край ніж- ки зламаний, на її площадці міститься шість прокреслених концентричних вирізів. висота корпусу складає 7,4 см. Такий тип фібул харак- терний для пам’яток горизонту Рахни—Почеп і зустрічається у закритих комплексах серед- ньосарматської культури. Географічно набли- жена подібна застібка походить із шару посе- 1. Тут і далі номер наведено згідно інвентарного списку.© Л. в. КАРМАзІНА, 2019 240 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 4 (33) Публікація археологічних матеріалів лення Таценки 4 Обухівського р-ну Київської обл. (Кропотов 2010, с. 231). Для Середнього Подніпров’я фібули датують останньою чвер- тю І — першою чвертю ІІ ст. н. е. сильнопрофільовані фібули західних типів. 2. Цей тип фібул представлений одним екземпляром (КАЕ-2017, інв. № 1356; болт- рик та ін. 2019) (рис. 1: 2). застібка належить до сильнопрофільованих фібул із розширеною голівкою варіанту 2 за А. К. Амброзом або форми 2 за класифікацією в. в. Кропотова (Амброз 1966, табл. 7: 4; Кропотов 2010, рис. 73: 1). Фібула виготовлена із бронзи, ціла. загаль- на довжина виробу складає 4,6 см. Має голів- ку ромбічної форми, на кінці якої виділений гребінь для утримування осі пружини (налі- чує 8 витків). На дужці міститься намистина біконічної форми. Приймач укорочений, су- цільний, закінчення декороване намистиною за формою подібною до ромба. Аналогію фібулі із городища на горі Лисуха знаходимо у складі інвентарного комплексу впускного похован- ня 2 із кургану 2 поблизу с. Пороги вінницької області, яке атрибутоване як сарматське (Си- моненко, Лобай 1991, рис. 20: 3). відомі вони і у шарах постзарубинецьких пам’яток (баш- катов, Терпиловський 2010, с. 33). Дата: друга половина І — початок ІІ ст. н. е. лучкові підв’язні фібули. 3. Походить із об’єкта 7 розкоп західний (КАЕ-2017, інв. № 2127; болтрик та ін. 2019). Одночас- на підв’язна фібула «лебяжинської» (ІV) серії варіанту 2 / форми 1 (Амброз 1966, табл. 10: 4; Кропотов 2010, рис. 47: 8) (рис. 1: 3). застіб- ка виготовлена із бронзи, ціла. висота виробу складає 4,5 см. Корпус утворюють овально роз- ширена спинка та вузька ніжка. Пружинний блок налічує чотири витки. У безпосередній близькості від городища, знахідки фібул дано- го типу зафіксовані на пам’ятці с. Малий бук- рин Київської обл. (Гороховский 1988, табл. 10: 53а). зустрічається у закритих комплексах се- редньосарматської культури. Аналогію фібу- ли із Лисухи знаходимо у похованні кургану 2 західної групи Новопилипівки, яке датоване періодом розквіту середньосарматської куль- тури — другою половиною І — початком ІІ ст. н. е. (Кропотов 2010, с. 162). прогнуті підв’язні фібули. Три корпуси належать двочасним «простим» фібулам із аси- метричним вигином спинки серії А2 за є. Л. Го- роховським або варіанту 1Б за А. К. Амброзом. Поява цього типу застібок окреслена другою тре- тиною — третьою чвертю ІІІ ст. н. е., побуту- вання можливе і пізніше (Амброз 1966, табл. 11: 7; Гороховский 1988, с. 221, табл. 16: 100—101). 4. Корпус фібули із бронзи, приймач відсут- ній, кільце отвору для осі пружини зламане (КАЕ-2017, інв. № 2166) (рис. 2: 1). загальна довжина 5,2 см, ширина 0,4 см. 5. Корпус фібули із бронзи, приймач відсут- ній (КАЕ-2017, інв. № 330) (рис. 2: 2). Як і по- рис. 1. Фібули ранньоримських форм: 1 — глазчата фібула; 2 — сильнопрофільована фібула; 3 — лучкова підв’язна фібула 241ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 4 (33) Кармазіна, Л. В. Фібули із городища на горі Лисуха (знахідки 2016—2018 рр.) передній екземпляр, застібка має характерні сліди деформації, отримані внаслідок дії тем- ператури. його висота 4,6 см. 6. Корпус фібули з олов’янистої бронзи, при- ймач зламаний, уціліла зав’язка на три витки (КАЕ-2017, інв. № 2128) (рис. 2: 3). висота тіла становить 3,85 см. Наступні два фрагменти застібок попередньо відносимо до варіанту Б1 («смілянський») під- в’язних прогнутих фібул. Хронологія цього варіан- ту — остання третина ІІІ — початок V ст. н. е. (Гороховский 1988, с. 223, табл. 17: 112). 7. Корпус двочасної фібули із бронзи (КАЕ- 2017, інв. № 254) (рис. 2: 4) походить із верхньо- го шару заповнення об’єкта 8 на розкопі Півден- ний. Спинка у плані асиметрична, у перетині має форму півкола, частина переходу на ніжку і приймач пластинчастий, вціліли чотири витки пружинного блоку. висота виробу 4,4 см. 8. Корпус двочасної фібули із бронзи (КАЕ- 2017, інв. № 516) (рис. 2: 5), пластинчастий, спинка деформована, її центральна частина та ніжка містять фасетки у вигляді скошених країв. висота корпусу складає 4,5 см. рис. 2. Двочасні підв’язні фібули (за є. Л. Гороховським): 1—3 — «прості» фібули; 4—5 — фібули «смілянсь- кого» варіанту; 6—10 — «фасетовані» фібули 242 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 4 (33) Публікація археологічних матеріалів П’ять зразків застібок, за класифікацією є. Л. Гороховського, належать до серії «фасе- тованих» двочасних підв’язних варіанту Б3. Широка дата їх побутування — друга третина ІV — перша половина V ст. н. е. (Гороховский 1988, с. 225). 9. Корпус фібули із бронзи, стрічковий, зву- жений у напрямі ніжки (КАЕ-2017, інв. № 2164) (рис. 2: 6). По обидва боки від місця зав’язки нанесені фасетки у вигляді горизонтальних ліній та хрестів. Довжина корпусу 4,9 см, його максимальна ширина 0,8 см. 10. Корпус фібули із бронзи, стрічковий, зву- жений у напрямі ніжки (КАЕ-2016, інв. № 76; болтрик та ін. 2018, с. 285, рис. 2: 3) (рис. 2: 7). Отвір для утримання осі пружини та зав’язка відсутні. Спинка асиметрична та має скошені краї, у місці переходу на ніжку поміщені фа- сетки із горизонтальних ліній та хрестів. Дов- жина корпусу 5,7 см. 11. Корпус фібули із бронзи, стрічковий, зву- жений у напрямі ніжки (КАЕ-2018 інв. № 806) (рис. 2: 8). Краї спинки округлі. висота виробу 5,25 см. 12. бронзова фібула із вертикальною пласти- ною для утримання осі, пружину утворюють 14 витків дроту, корпус та зав’язка пластинчасті (КАЕ-2017, інв. № 2) (рис. 2: 9). Спинка у плані симетрична. біля голівки та у місці переходу на ніжку, сама ніжка вкрита фасетками у виг- ляді кутів і паралельних жолобків. загальна довжина 5,6 см, ширина спинки 0,8 см, пру- жинний блок 2,7 см. 13. Фібула із бронзи (КАЕ-2016, інв. № 41; болтрик та ін. 2018, с. 285, рис. 2: 2) (рис. 2: 10) зі зламаним приймачем. за типологією А. К. Ам- броза фібулу слід віднести до варіанту 3Б2а (Амброз 1966, табл. 11: 12). Корпус пластинчас- тий, має плавно прогнуту симетричну спинку, пружинний блок нараховує шість витків. висо- та вцілілої ділянки тіла 4,9 см. двочасні «воїнські» фібули. Три екземп- ляри утворюють підгрупу «воїнських» фібул із вузькою ніжкою варіантів а та в або групи ХІІ серії А (Амброз 1966, с. 70; Гороховский 1988, с. 235). застібки виконані із заліза. Фібули є типовими для пам’яток черняхівської культу- ри Києво-черкаського регіону та існують упро- довж ІV ст. н. е. 14. Корпус фібули, зламаний (КАЕ-2017, інв. № 796) (рис. 3: 1). Спинка сформована із бруска прямокутної у перетині та напівкруглої у плані форми, симетрична. Кінець дужки у місці кріплення пружинного блоку прогнутий до низу і утворює петлю. Край ніжки злама- ний, приймач відкритий, відтягнутий від боко- вої частини. Довжина корпусу 7,25 см. 15. залізна двочасна фібула, ціла (КАЕ- 2017, інв. № 2126; болтрик та ін. 2019) (рис. 3: 2). застібка виявлена у верхньому шарі запов- нення ями в об’єкті 17 на розкопі західний. Має пошкоджений пружинний блок і деформовану частину спинки. виготовлена із бруска дроту у перетині округлої форми. Приймач короткий відтягнутий від бокової частини. Пружинний блок 6-витковий із дужкою під спинкою. Роз- міри виробу: загальна довжина 6,4 см, ширина пружинного блоку 1,75 см, довжина приймача 1,6 см. 16. Мініатюрна залізна фібула (має зламану голку) (КАЕ-2018, інв. № 803) (рис. 3: 3). Похо- дить із дна котловану об’єкта 13 розкопу Схід- ний. Повторює конструктивні елементи попе- редньо описаної застібки. загальна довжина виробу складає 3,1 см (Амброз 1966, табл. 10: 16). Наступну підгрупу утворюють 6 одиниць дво- часних «воїнських» фібул із ромбічною ніжкою або формою, подібною до ромба — група ХІІ, серія В (Гороховский 1988, с. 235). 17. Корпус двочасної бронзової «воїнської» фібули (КАЕ-2016, інв. № 125; болтрик та ін. 2018, с. 285, рис. 2: 1) (рис. 3: 4) — тип 4, варіант 3 (Петраускас 2010, с. 196). викона- ний із трикутного у перетині бруска, спинка симетрична. Ніжка пласка, має форму ромба із максимальним розширенням ближче до спин- ки. Поверхня у зоні кутів декорована у вигляді двох нарізних концентричних кілець. Прий- мач відкритий і відтягнутий від середини ніж- ки. Довжина вцілілої частини 5 см. Дата: друга половина ІV — початок V ст. н. е. 18. Фібула із бронзи, ціла (КАЕ-2017, інв. № 255) (рис. 3: 5) тип 4 варіант 3 (Пет- раускас 2010, с. 196). Повторює конструктив- ні особливості попередньо описаної застібки і належить до того ж хронологічного діапазо- ну. Декор на ніжці відсутній. Довжина виробу 5,4 см. 19. Корпус двочасної «воїнської» фібули типу 4, варіанту 3 за О. в. Петраускасом (КАЕ-2017, інв. № 2129) (рис. 3: 6). Ніжка сфор- мована у вигляді видовженого ромба, контур виділений прокресленою лінією. Корпус брус- ковий. Спинка у перетині трикутної форми. Як і попередні екземпляри, належить до останньої фази існування черняхівської культури. 20. Корпус фібули із бронзи (КАЕ-2017, інв. № 382) (рис. 3: 7) відноситься до типу 4 двочасних «воїнських» фібул (Петраускас 2010, с. 195). Корпус брусковий у плані, має форму дуги, у перетині — трикутну, поверхня фасе- тована. Голівка спинки декорована кнопкою у вигляді «гантельки». Тіло ніжки із повздовж- ніх країв пошкоджене. Має короткий приймач відкритого типу, відтягнутий від середньої час- тини корпусу. загальна довжина збереженої часини без урахування висоти кнопки 5,95 см. 21. Наявний корпус із бруска бронзи (КАЕ- 2017, інв. № 335) (рис. 3: 8) — тип 4, варіант 2 (Петраускас 2010, с. 196). Має округлу спинку, ромбоподібну у перетині. На голівці спинки міс- титься кнопка. У плані має форму овалу. Ніж- ка за формою подібна до ромба із виділеним 243ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 4 (33) Кармазіна, Л. В. Фібули із городища на горі Лисуха (знахідки 2016—2018 рр.) повздовжнім гребенем у центральній частині. Приймач відтягнутий від середньої частини корпусу. загальна довжина 3,8 см (із кнопкою 4,2 см). Подібна фібула була виявлена на посе- ленні войтенки. за типологією О. в. Петраус- каса слід датувати ІV ст. н. е. 22. Корпус фібули із бронзи (КАЕ-2017, інв. № 30) (рис. 3: 9) — тип 4, варіант 3 (Пет- раускас 2010, с. 196). Подібна до попередньої. Кнопка, яка прикрашає голівку спинки, зла- мана. Ніжка за формою близька до ромба, де максимальне розширення припадає ближче до спинки Довжина корпусу 3,8 см. Корпус фібу- ли походить із об’єкта 4 на розкопі Південний і супроводжувався уламками рогового тришаро- вого гребеня класу ІІІ із округлою спинкою та рис. 3. Двочасні «воїнські» фібули: 1—3 — фібули із вузькою ніжкою; 4—9 — фібули із ромбічною ніжкою або формою подібною до ромба; 10 — фібула із трапецієподібною ніжкою 244 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 4 (33) Публікація археологічних матеріалів плавно опущеними плічками. Такий тип фібул датують не раніше середини ІV ст. н. е. 23. Наявний корпус застібки двочасної «воїнської» фібули із трапецієподібною ніж- кою (КАЕ-2017, інв. № 2165) (рис. 3: 10) серії Б за є. Л. Гороховським або групи 2, типу 7 за О. в. Петраускасом (Гороховський 1988, с. 235, табл. 21: 16; Петраускас 2010, с. 197, рис. 12). Корпус пластинчастий, розширений у напрямі ніжки, спинка має асиметричний вигин. При- ймач відкритого типу відтягнутий від бокової частини. загальна довжина 4,7 см. за закри- тими комплексами такі застібки датуються не раніше другої третини ІV ст. н. е. та існують у часі до початку V ст. н. е. Т-подібні фібули із пружиною. Наявні фрагменти двох застібок т-подібних фібул із пружиною типу І, форми 2, варіанту в — із розширеною ніжкою, щитком та кнопкою на голівці (Амброз 1966, с. 76, табл. 12: 18). є. Л. Гороховський їх відносить до групи ХІІІ під назвою «бюгелькнопффібуль». через наяв- ність у обох зразків щитка та кнопки, фібули із Лисухи слід датувати другою половиною ІV ст. н. е. або рубежем ІV—V ст. н. е., їх існування можливе і у першій половині V ст. н. е. Фібу- ли із кнопкою на голівці синхронні двочасним «воїнським» фібулам означеного хронологічно- го діапазону (Гороховский 1988, с. 239—240). 24. Корпус фібули із бронзи (КАЕ-2018, інв. № 804) (рис. 4: 1). в отворі пластини для утримання осі пружини лишився фрагмент стрижня із заліза. Має округлу симетричну спинку, у перетині високу трикутну. На ребрі, у напрямі переходів, містяться дрібні насічки. На кінці корпусу поміщений щиток у формі пів- кола, згори декорований біконічною кнопкою із насічками по ребру. Ніжка до низу розширена, поверхня прикрашена фасетками. Приймач колбоподібний, відтягнутий від бокової частини корпусу. Довжина екземпляра складає 5,4 см. 25. Корпус фібули із бронзи (КАЕ-2018, інв. № 808) (рис. 4: 2) має високу спинку, у плані округла та квадратна у перетині. Голівка спинки сформована у плаский щиток прямокутної форми, згори декорована біконічною кнопкою. Ніжка кор- пусу розширена до низу, її краї фасетовані. При- ймач високий колболоподібний, відтягнутий від бокової частини корпусу. його висотою 4,2 см. двочасні фібули із високим прийма- чем. 26. Корпус фібули (КАЕ-2017, інв. № 333) (рис. 4: 3) із пошкодженим приймачем ти- пу А VІІ дніпровської серії із рубчастим кільцем на корпусі між спинкою та ніжкою над прий- рис. 4. Інші типи фібул із городища на горі Лисуха: 1—2 — Т-подібні фібули; 3 —фібула із високим прийма- чем типу А VІІ дніпровської серії; 4—6 — фібули невизначених типів 245ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 4 (33) Кармазіна, Л. В. Фібули із городища на горі Лисуха (знахідки 2016—2018 рр.) мачем (Гороховський 1988, с. 213, 255, табл. 12: 66; Гороховський, Гопкало (бобровська) 2004, с. 119, рис. 6: 2). Має овальну у перетині спинку. У місці переходу на голівку міститься жолобок. Ніжка вузька, її закінчення розділене трьома жолобками. висота корпусу складає 4,1 см. за- стібка, подібна до знайденої на городищі, була виявлена на поселенні с. Григорівка Канівсь- кого району черкаської області. Для території Середнього Подніпров’я такі фібули побутували в ареалі черняхівської культури не раніше тре- тьої чверті ІІІ — початку ІV ст. н. е. Фібули невизначених типів. 27. Корпус одночасної прогнутої підв’язної фібули (КАЕ- 2018, інв. № 805) (рис. 4: 4). виріб виконаний із заліза, сильно кородований, ніжка не зберегла- ся: корпус стрічковий, спинка симетрична, збе- реглися два витка пружини, приймач відсутній, стрічкове кріплення міститься на переході між спинкою та ніжкою. висота складає 5,5 см. 28. Уламок спинки корпусу фібули із бронзи (КАЕ-2017, інв. № 2167) (рис. 4: 5). 29. Корпус фібули із заліза, брусковий (КАЕ- 2018, інв. № 804) (рис. 4: 6). Спинка асиметрич- на, у перетині має форму півкола. Приймач звужений у напрямі закінчення та суцільний, відтягнутий від бокової частини. Уцілілий пру- жинний блок, метал сильно кородований. Роз- міри: довжина 4,65 см, ширина пружинного блоку 1,25 см, товщина спинки 0,2 см Аналіз колекції показав присутність на пло- щі городища фібул ранньоримських та пізньо- римських форм. У свою чергу вони розпадають- ся на три окремі хронологічні групи. Серед наявних варіантів ранньоримських фібул переважають застібки сарматського часу — третьої хронологічної групи за в. в. Кро- потовим (2010, с. 332). Такі фібули побутують у другій половині І — на початку ІІ ст. н. е. вони мають північно-причорноморське поход- ження. Подібні знахідки ілюструють зв’язки жителів Лисухи із містами Північного Понту та населенням Нижнього Подніпров’я. Такі кон- такти підтверджуються і знахідками на площі городища великої кількості античних імпортів із причорноморських центрів (болтрик та ін. 2019). Натомість, наявність «глазчатої» фібули вказує і на південно-балтійські впливи. пізньоримські фібули, що представлені у кількості 23 одиниць, можна розділити на дві хронологічні групи: третя чверть ІІІ — поча- ток ІV ст. н. е. та друга третина ІV — поча- ток V ст. н. е. Першу групу складають застіб- ки типу VІІ Альмгрена та двочасні підв’язні фібули серії А2. Друга група включає підв’язні фібули серії В3, «воїнські» фібули типу 4, варіантів 2 і 3 та фібули «бюгелькнопффі- буль». вони є етнографічною рисою представ- ників черняхівської культури на останньому етапі існування та мають місцеве походження. Отже, на основі фібульного матеріалу вда- лося виокремити раніше не відомий етап у пе- ріодизації пам’ятки. він окреслений періодом розквіту сарматської культури. Наявність фі- бул, датованих розвинутим етапом черняхівсь- кої культури та періодом гунського панування, підтверджують припущення в. О. Петрашен- ко щодо функціонування поселення і у чер- няхівський час. літерАтУрА Амброз, А. К. 1966. Фибулы юга Европейской час- ти СССР (II в. до н. э. — IV в. н. э.). Москва: Наука. Свод археологических источников, Д 1—30. башкатов, ю. ю., Терпиловський, Р. в. 2010. Позднезарубинецкие памятники Середнего Под- непровья. Раннеславянский мир, 12: Позднезаруби- нецкие памятники на територии Украины (вторая пол. І—ІІ в. н. э.), с. 36-44. болтрик, ю. в., Пробийголова, О. С., Кармазіна, Л. в., Куштан, Д. П., Коломієць, С. П. 2018. Дослід- ження городища на горі Лисуха. Археологічні до- слідження в Україні 2016 р., с. 283-287. болтрик, ю. в., Пробийголова, О. С., Кармазіна, Л. в., Очеретний, С. в., Куштан, Д. П. 2019. житлово- господарські комплекси городища на горі Лисуха. Ар- хеологічні дослідження в Україні 2017 р. с 297-301. Гороховский, Е. Л. 1988. Хронология ювелирных изделий первой половины I тыс. н. э. Лесостепно- го Поднепровья и Южного Побужья. Диссертация к. и. н. Киев: ИА АН УССР. Гороховский, Е. Л., Гопкало (бобровская), О. в. 2004. Фибулы VІІ группы О. Альгрема в ареале чер- няховской культуры. в: Козак, Д. Н. (ред.). Археоло- гія давніх слов’ян. Дослідження і матеріали. Київ: ІА НАНУ, с. 103-130. Кропотов, в. в. 2010. Фибулы сарматской эпохи. Киев: Адеф-Украина. Петраускас, О. в. 2010. Фібули «воїнського типу» черняхівської культури (за матеріалами пам’яток України). Археологія і давня історія України, 2, с. 191-207. Петрашенко, в. О., виногродська, Л. І., Козюба, в. К. 2001. Роботи Трахтемирівської експедиції в 2000 р. Археологічні відкриття в Україні 1999— 2000 рр., с. 189-193. Петрашенко, в. О., Козюба, в. К. 1999. Узбере- жжя Канівського водосховища (каталог археологіч- них пам’яток). Київ. Петрашенко, в. О., Козюба, в. К. 2005. Дослід- ження Канівської експедиції у 2004 р. Археологічні дослідження в Україні 2003—2004 рр., с. 249-251. Петрашенко, в. О., Циндровська, Л. О. 2005. Ро- боти Канівської експедиції у 2005 р. Археологічні до- слідження в Україні 2004—2005 рр., с. 302-307. Симоненко, А. в., Лобай, б. И. 1991. Сарматы Северо-Западного Причерноморья в I в. н. э. (погре- бения знати у с. Пороги). Киев: Наукова думка. Almgren, O. 1897. Studien über nordeuropäische Fibelformen der ersten nachchristlichen Jahrhunderte mit Berücksichtigung der provinzialrömischen und südrussischen Formen. Stockholm: Ivar Haeggström. REFEREnCEs Ambroz, A. K. 1966. Fibuly iuga Evropeiskoi chasti SSSR (II v. do n. e. — IV v. n. e.). Moskva: Nauka. Svod arkheolog- icheskikh istochnikov, D 1—30. Bashkatov, Iu. Iu., Terpilovskii, R. V. 2010. Pozdnezaru- binetskie pamiatniki Serednego Podneprovia. Ranneslavyan- 246 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 4 (33) Публікація археологічних матеріалів skiy mir, 12: Pozdnezarubinetskiye pamyatniki na teritorii Ukrainy (vtoraya pol. І—ІІ v. n. e.). Moskva: IA RAN, s. 36- 44. Boltryk, Yu. V., Probyiholova, O. S., Karmazina, L. V., Kushtan, D. P., Kolomiiets, S. P. 2018. Doslidzhennia horo- dyshcha na hori Lysukha. Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2016 r., s. 283-287. Boltryk, Yu. V., Probyiholova, O. S., Karmazina, L. V., Ocheretnyi, S. V., Kushtan, D. P. 2019. Zhytlovo-hospodar- ski kompleksy horodyshcha na hori Lysukha. Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2017 r., s. 297-301. Gorokhovski,i E. L. 1988. Khronologiia iuvelirnykh izdelii pervoi poloviny I tys. n. e. Lesostepnogo Podneprovia i Iuzh- nogo Pobuzhia. Dissertatsiia k. i. n. Kiev: IA AN USSR. Gorokhovskii, E. L., Gopkalo (Bobrovskaia), O. V. 2004. Fibuly VІІ gruppy O. Algrema v areale cherniakhovskoi kul- tury. In: Kozak, D. N. (ed.). Arkheolohiia davnikh slov’ian. Doslidzhennia i materialy. Kyiv: IA NANU, s. 103-130. Kropotov, V. V. 2010. Fibuly sarmatskoi epokhi. Kiev: Adef-Ukraina. Petrauskas, O. V. 2010. Fіbuli «voїnskogo tipu» cherniakhіvskoї kulturi (za materіalami pam’iatok Ukrainy). Arkheologіia і davnia іstorіia Ukrainy, 2, s. 191-207. Petrashenko, V. O., Vynohrodska, L. I., Koziuba, V. K. 2001. Roboty Trakhtemyrivskoi ekspedytsii v 2000 r. Arkhe- olohichni vidkryttia v Ukraini 1999—2000 rr., s. 189-193. Petrashenko, V. O., Koziuba, V. K. 1999. Uzberezhzhia Kanivskoho vodoskhovyshcha (kataloh arkheolohichnykh pam’iatok). Kyiv. Petrashenko, V. O., Koziuba, V. K. 2005. Doslidzhennia Kanivskoi ekspedytsii u 2004 r. Arkheolohichni doslidzhen- nia v Ukraini 2003—2004 rr., s. 249-251. Petrashenko, V. O., Tsyndrovska, L. O. 2005. Roboty Kanivskoi ekspedytsii u 2005 r. Arkheolohichni doslidzhen- nia v Ukraini 2004—2005 rr., s. 302-307. Simonenko, A. V., Lobai, B. I. 1991. Sarmaty Severo-Za- padnogo Prichernomoria v I v. n. e. (pogrebeniia znati u s. Po- rogi). Kiev: Naukova dumka. Almgren, O. 1897. Studien über nordeuropäische Fibelfor- men der ersten nachchristlichen Jahrhunderte mit Berück- sichtigung der provinzialrömischen und südrussischen For- men. Stockholm: Ivar Haeggström. L. V. Karmazina THE FIBULAE FROM LYSUKHA HILLFORT (Finds of 2016—2018) The paper publishes the collection of fibulae from Lysukha Hillfort obtained during the field explora- tion from 2016 to 2018. The research was conducted by the archeological team of the Science Research Centre «Protective Archaeology Service of Ukraine»» headed by Dr. Yu. Boltryk. The monument on Lysukha Mountain is located in Middle Dnieper region. The settlement was discovered in 1970 by Dr. E. V. Maksimov. Dur- ing 1990—2005 the site was explored by Dr. V. O. Pet- rashenko. The results of the research allow to attribute the site as multi-layered settlements with finds of Late Scythian, Zarubintsy, Chernyakhiv cultures and early Slavic times of the 5th—7th c. AD. The collection includes 29 intact and fragmented fibulae. They have been discovered both in mixed lay- ers and objects. Some of them are found by chance. Fibulae belong to seven typological groups according to the classification of A. K. Ambroz. Finds are repre- sented by Early Roman and Late Roman forms. Three chronological groups could be distinguished: second half of the 1st — early 2nd century AD, third quarter of the 3rd — early 4th century AD and the second third of the 4th—early 5th century AD. The first group consists of three artifacts. Two finds came to Lysukha through the contacts of its population with Northern Pontic cities. These fibulae were found in the Sarmatian assemblages. One fibula is of South- ern Baltic origin. Similar fasteners were in use among the population of Post Zarubintsy circle on the Middle Dnieper area. The fibulae of Late Roman forms are represented by 23 pieces. The fasteners are made mainly of bronze and iron. Fibulae of the «military» type and Cherniakhiv one are prevailed. Keywords: Middle Dnieper region, Lysukha Hill- fort, fibulae, chronology. Одержано 30.05.2019 кАрМАЗінА людмила Валентинівна, молод- ший науковий співробітник, державне підприємство «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України»», Інститут археології, проспект Ге- роїв Сталінграда, 12, Київ, 04210, Україна. KARMAZINA Liudmyla, Research Officer, State Research Center «Protective Archaeological Service of Ukraine» Institute of Archaeology, National Academy of Sciences of Ukraine, Geroiv Stalinhrada ave, 12, Kyiv, 04210, Ukraine. ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6495-7205, e-mail: lu_karmazina@ukr.net.

Фібули із городища на горі Лисуха (знахідки 2016—2018 рр.)

Репозитарії

Схожі ресурси