Натільні хрести з поселення Феофанія (розкопки 2016—2017 рр.)

Стаття присвячена характеристиці окремої категорії предметів особистого благочестя — натільним хрестам, знайденим під час археологічних досліджень архітектурно-археологічною експедицією Інституту археології НАН України, на поселенні Феофанія Голосіївського району м. Києва. Зроблена спроба класифікац...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2019
Автор:	Павлова, М.П.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут археології НАН України 2019
Назва видання:	Археологія і давня історія України
Теми:	Публікація археологічних матеріалів
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/167203
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Натільні хрести з поселення Феофанія (розкопки 2016—2017 рр.) / М.П. Павлова // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2019. — Вип. 4 (33). — С. 247-254. — Бібліогр.: 27 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-167203
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1672032020-03-22T01:25:54Z Натільні хрести з поселення Феофанія (розкопки 2016—2017 рр.) Павлова, М.П. Публікація археологічних матеріалів Стаття присвячена характеристиці окремої категорії предметів особистого благочестя — натільним хрестам, знайденим під час археологічних досліджень архітектурно-археологічною експедицією Інституту археології НАН України, на поселенні Феофанія Голосіївського району м. Києва. Зроблена спроба класифікації колекції та виділення окремих типів. The article deals with the analysis of a separate category of personal piety — the cross pendants that were found during archaeological excavations in 2016—2017 on the Feofania settlements. A collection of 29 unbroken cross pendants and fragments are introduced into scientific circulation. All specimens date from the XI—XIII cc. 2019 Article Натільні хрести з поселення Феофанія (розкопки 2016—2017 рр.) / М.П. Павлова // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2019. — Вип. 4 (33). — С. 247-254. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. 2227-4952 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/167203 904.26(477.411)”653” uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Публікація археологічних матеріалів Публікація археологічних матеріалів
spellingShingle	Публікація археологічних матеріалів Публікація археологічних матеріалів Павлова, М.П. Натільні хрести з поселення Феофанія (розкопки 2016—2017 рр.) Археологія і давня історія України
description	Стаття присвячена характеристиці окремої категорії предметів особистого благочестя — натільним хрестам, знайденим під час археологічних досліджень архітектурно-археологічною експедицією Інституту археології НАН України, на поселенні Феофанія Голосіївського району м. Києва. Зроблена спроба класифікації колекції та виділення окремих типів.
format	Article
author	Павлова, М.П.
author_facet	Павлова, М.П.
author_sort	Павлова, М.П.
title	Натільні хрести з поселення Феофанія (розкопки 2016—2017 рр.)
title_short	Натільні хрести з поселення Феофанія (розкопки 2016—2017 рр.)
title_full	Натільні хрести з поселення Феофанія (розкопки 2016—2017 рр.)
title_fullStr	Натільні хрести з поселення Феофанія (розкопки 2016—2017 рр.)
title_full_unstemmed	Натільні хрести з поселення Феофанія (розкопки 2016—2017 рр.)
title_sort	натільні хрести з поселення феофанія (розкопки 2016—2017 рр.)
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2019
topic_facet	Публікація археологічних матеріалів
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/167203
citation_txt	Натільні хрести з поселення Феофанія (розкопки 2016—2017 рр.) / М.П. Павлова // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2019. — Вип. 4 (33). — С. 247-254. — Бібліогр.: 27 назв. — укр.
series	Археологія і давня історія України
work_keys_str_mv	AT pavlovamp natílʹníhrestizposelennâfeofaníârozkopki20162017rr
first_indexed	2025-07-15T00:03:40Z
last_indexed	2025-07-15T00:03:40Z
_version_	1837669097794437120
fulltext	247ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 4 (33) УДК 904.26(477.411)”653” М. П. Павлова нАтілЬні хрести З поселеннЯ ФеоФАніЯ (розкопки 2016—2017 рр.) Стаття присвячена характеристиці окремої категорії предметів особистого благочестя — натільним хрестам, знайденим під час археоло- гічних досліджень архітектурно-археологічною ек- спедицією Інституту археології НАН України, на поселенні Феофанія Голосіївського району м. Києва. Зроблена спроба класифікації колекції та виділен- ня окремих типів. Ключові слова: Давня Русь, натільні хрести, предмети особистого благочестя, сакральна плас- тика. Для характеристики впливу християнської культури на середньовічне населення найма- совішим джерелом виступають предмети осо- бистого благочестя. зважаючи на обмежену кількість писемних джерел до історії раннього українського християнства, ці предмети особ- ливо важливі при визначенні рівня християні- зації Київської Русі. Після утвердженням християнства на те- риторії Київської Русі почали поширюватися культові предмети нової релігії. Натільні хрес- ти є найбільш багаточисельними та масовими знахідками християнських культових пред- метів на давньоруських пам’ятниках. Для розуміння побутової християнської культури необхідним є залучення специфіч- них речових археологічних джерел, які біль- шою мірою надають інформацію про розвиток матеріальної культури християнства. Майже з моменту знайомства жителів Київської Русі з новою релігією та у процесі християнізації предмети християнського культу починають входити в матеріальну та духовну культуру населення і згодом стають її невід’ємною час- тиною. Очевидно, що процес християнізації населення стимулював появу значної кіль- кості християнських атрибутів, в тому числі і предметів особистого благочестя, які ввозили- ся на територію Київської землі і виготовля- лися місцевими ремісниками. Мала місце не тільки поява нових культових предметів, але і поступове перетворення далеких культурі східнослов’янського населення християнських символів з декоративних предметів у предмети благочестя. в той же час, специфіка християні- зації полягає в частковому випередженні ма- теріальних інновацій у духовній культурі, коли факт носіння предметів духовної культури ще не міг означати зміни в світогляді власника. У 2016—2017 рр. Архітектурно-археологічна експедиція Інституту археології НАН України під керівництвом Г. ю. Івакіна, в. Г. Івакіна та І. в. зоценка проводила наукові досліджен- ня по вул. Метрологічна Голосіївського району м. Києва (історична місцевість Феофанія). Спо- чатку археологічні роботи були зосереджені у східній частині ділянки (яка безпосередньо примикає до території парку Феофанія), де було закладено три розвідувальні траншеї та 10 стаціонарних розкопів. Результатами робіт польового сезону 2016 р. стало відкриття семи житлових споруд, низки господарських споруд і ям. Усі ці об’єкти датуються ХІ—ХІІІ ст. Окрім характерного для сільських поселень матеріа- лу було виявлено ряд статусних речей, більш характерних для міського аристократичного середовища (Івакін та ін. 2017, с. 140—145). При описі обраної категорії предметів осо- бистого благочестя за основу взята класифіка- ція С. Кутасова та А. Селезньова. До колекції натільних хрестів належать і поширені типи, і зразки, які не часто зустрічаються під час архе- ологічних досліджень. більшість цих артефак-© М. П. ПАвЛОвА, 2019 248 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 4 (33) Публікація археологічних матеріалів тів виготовлено з кольорових металів (мідних або свинцево-олов’янистих сплавів та ін.) у тех- ніці лиття, окремі додатково оздоблені виїмчас- тими емалями. Також у колекції представлено хрестик з бурштину. з урахуванням форми завершення рамен, матеріалу та технологічних особливостей в ко- лекції можна виділити шість типів виробів. тип 1 — хрести з фігурними завершен- нями рамен. До нього належать хрести з тричастними, двочастними та криновидними закінченнями лопатей. Сюди включені і хрес- ти з псевдозерню, краї яких обрамлені трьома цятками. з території поселення Феофанія по- ходить дев’ять натільних хрестів, що можна віднести до даного типу. 1. Перший хрест — рівносторонній, розміра- ми: висота — 35 мм, ширина — 29 мм, тов- щина — 3 мм (рис. 1: 1). Має тричасте завер- шення лопатей. У ромбовидному середохресті вміщений напівкулястий виступ, навколо яко- го хрестоподібно розташовані чотири крапки у круглих заглибленнях. завершення прикра- шені схожими заглибленнями з крапками. за С. М. Кутасовим та А. б. Селезньовим, відно- ситься до, 5-го варіанту VІІ типу (трьохлопатні закінчення). Датується ХІІ ст. Хрести подібно- го типу розповсюджені в Суздалі, на території Київської та Московської обл. 2. ще один хрест (рис. 1: 2), хоча і пошкодже- ний корозією, але за формою можна ідентифі- кувати як подібний попередньому. Розміри: висота — 24 мм, ширина — 18 мм, товщина — 2 мм. 3. Хрест двосторонній, розміром 26 × 16 × 3 мм, з фігурними двочастинними кінцями, що розширюються (рис. 1: 3). У центрі середох- рестя розміщено опукле зображення солярно- го кола, від якого по осях рамен хрестоподібно розходяться ряди з рельєфних крапок. По краю лопаті прикрашені рельєфними поясками. за С. М. Кутасовим відноситься до 2 варіан- ту VІІІ типу (з солярним колом та включеним хрестом середохрестя). Датується XІ—XІІ ст. Аналогічний хрест знайдений на території Києва та опублікований у каталозі в. А. Кайля та в. в. Нечитайла (2006, с. 66, № 591, 594). 4. Хрест, рівносторонній, з кінцями, що роз- ширюються (рис. 1: 4), розмірами 22 × 18 × 3 мм. На лопатях парні виступи, всередині між якими рельєфні крапки. Кругле середохрестя обрамлене рамкою, всередині нього — скоше- ний хрест. По краях лопатей — рельєфні лінії. зі зворотного боку зображено рельєфне ром- боподібне середохрестя. Аналогічні знахідки були виявлені на теренах центральної Переяс- лавщини (бузян, Тетеря 2012, с. 57—62). 5. Хрест рельєфний з лопатями, що розши- рюються до краю (рис. 1: 5), розмірами 22 × 20 × 2 мм. Має фігурні закінчення з трьома широко розташованими випуклими колами. По краю рамен обрамлені одинарним рельєфним пояс- ком. Має ромбоподібне середохрестя. зворот- ній бік гладкий, без виступів. Поверхня хреста покрита зеленувато-брунатною патиною. збе- реженість хреста погана, через що важко виз- начити прямі аналогії. 6. Двосторонній хрест (рис. 1: 6) з квадрат- ним середосхестям з п’яти кульок псевдозерні та лопатями з завершеннями з трьох кульок, розмірами 12 × 16 × 4 мм. відсутній фраг- мент верхньої лопаті з вушком. Належить до 2 варіанта ХХ типу. зустрічається в розкопках міст та сільських поселень, датованих ХІІ — першою половиною ХІІІ ст. Аналоги знай- дені у Новгороді (Седова 1981, с. 53 рис. 17), рис. 1. Натільні хрести з фігур- ними завершеннями рамен 249ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 4 (33) Павлова, М. П. Натільні хрести з поселення Феофанія (розкопки 2016—2017 рр.) на поселенні Кощіївка 8 (Лысенко и др. 2012, с. 329, № 218), в Рязанській обл. (Станюкович та ін. 2003, с. 29, № 25), на території вишгоро- да (Івакін 2016, с. 154, рис. 1:7), на поселенні Ходосівка-Рославське (Готун та ін. 2013, с. 195, рис. 1: 12). 7. Два фрагменти нижньої та бокової лопа- тей (рис. 2: 1), розмірами: один — висота 13 мм, ширина 10 мм, товщина 2 мм; другий: 11 × 12 × 2 мм. Мають тричастні завершення, прикра- шені крапками у круглих заглибленнях. Двос- торонні. Подібні екземпляри були знайдені на поселенні Кощіївка 8 Київської обл. (Лысенко и др. 2012, с. 319, № 186), у волинській обл. (Савицький 2014, с. 201, рис. 6: 1, 2), у Київсь- кій обл. (Нечитайло 2000, с. 68, № 228, 229) та у Московській області (Станюкович 2003, с. 29, № 26). 8. Хрест двосторонній з квадратним середох- рестям з чотирьох кульок типу «зерні» (рис. 2: 2), розмірами 24 × 18 × 3 мм. Має завершення з трьох кульок. Середні кульки на лопатях по- довженої форми. зворотній бік повторює ли- цьовий. тип 2 — хрести з прямими лопатями. До цього типу натільних хрестів можна віднести пласкі або об’ємні односторонні або двосторонні хрести з лопатями, що злегка розширюються до краю. Серед них можна виокремити окремий підтип — хрести з іконографічними зображен- нями. 1. Хрест двосторонній (рис. 2: 3) розмірами 37 × 23 × 2 мм. На обох сторонах у заглиблен- нях розміщені межі хреста. Краї прикрашені рамками. Має прямі лопаті, що злегка розши- рюються. відноситься до 1 варіанта ІХ типу (з зображенням хреста). Імовірним центром ви- готовлення даного типу хрестів міг бути Київ (Кутасов, Селезнёв 2010, с. 83). Датується ХІ—ХІІ ст. Аналоги знайдені у Полтавській, Київській обл. (Нечитайло 2000, с. 77, № 373, 374; чудновец 2008, с. 138, № 17) та бол- гарії — с. Новосел (бонев, Дончева 2011, с. 234, № 606). 2. Двосторонній об’ємний хрест (рис. 2: 5) з прямими циліндричними кінцями, розмірами 25 × 19 × 18 мм. відсутня частина лопаті з вуш- ком. Сильно пошкоджений від корозії. Імовір- но, його можна віднести до 1 варіанта ХІХ типу (з циліндричними кінцями). 3. Фрагмент лівої лопаті одностороннього хреста, що злегка розширюється, розмірами 10 × 9 × 1 мм. На лицьовому його боці прогля- дає грубе рельєфне зображення кисті руки з цвяхом (фрагмент зображення Розп’яття). По краю обрамлена рельєфною рамкою. зворот- ній бік гладкий. за класифікацією С. Кутасо- ва, це 1 варіант І типу (з грубим зображенням Розп’яття). Побутування схожих хрестів зарахо- вують до Х—ХІ ст. Серед аналогів: хрест з с. Хо- досовичі, білорусь (башков 2011, c. 141, рис. 4: 2), з с. Новосел, болгарія (бонев, Дончева 2011, c. 234—235, № 610, 611). тип 3 — об’ємні двосторонні хрести з кулястими завершеннями рамен. вирізня- ються квадратним або округлим середохрестям, в рамки якого вписані зображення звичайного або косого хреста та поясні зображення святих. Головною відмінністю від інших різновидів є об’ємні кулясті завершення лопатей, на яких також можуть бути парні виступи у вигляді «вушок». 1. Рівносторонній натільний хрест (рис. 3: 1) розмірами 38 × 28 × 6 мм. Має кругле сере- дохрестя, яке прикрашене по краю рельєфною рамкою, де в середині з обох боків вміщено по- рис. 2. Натільні хрести: 1—2, 4 — з фігурними за- вершеннями рамен; 3, 5 — з прямими лопатями 250 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 4 (33) Публікація археологічних матеріалів ясне зображення святого. Хрест має потовщені шароподібні кінці з короткими виступами. Датований ХІ—ХІІ ст. Аналогічний хрест був знайдений у житомирській області (Нечитай- ло 2000, с. 70, № 264). 2. Двосторонній хрест з кулястими кінцями (рис. 3: 2) розмірами 23 × 16 × 3 мм. На лицьо- вому та зворотному боках — округле пласке се- редохрестя. На бокових та нижній лопатях роз- ташовані виступи у вигляді «вушок». Покритий зеленою патиною. У цілому хрест схожий з по- переднім екземпляром. 3—6. До одного типу належать чотири двос- торонніх хреста з кулястими об’ємними кін- цями. Один хрест (рис. 3: 3), розмірами 25 × 18 × 2 мм, повністю збережений. Три хрести фрагментовані, з відсутніми двома лопатями (рис. 3: 4—6) розмірами: 8 × 17 × 2 мм; 14 × 13 × 3 мм, 13 × 10 × 2 мм відповідно. На лицьовому та зворотному боках у квадратних середохрес- тях розміщено слабопрофільоване зображення косого хреста у рельєфній рамці. Належать до 2 варіанту ХХІ типу (за С. Кутасовим). Анало- гічні зразки знайдено у смт Шацьк, уроч. Сад (Савицький 2014, с. 197, рис. 5: 4); у Дорого- бужі, у складі скарбу ХІІІ ст. (Прищепа 2011, с. 91, рис. 108: 18). На півночі Русі такі хрести- ки відомі з могильників ХІІ—ХІІІ ст., Нефедьє- во (білозер’я) (Макаров 1991, с. 13, рис. 1: 8), багатошарового поселення Кощіївка 8 (Лысен- ко и др. 2012, с. 324—328, № 200, 207, 215). за аналогіями датується ХІІ—ХІІІ ст. 7. ще один хрестик (рис. 3: 7), аналогічний попереднім чотирьом, розмірами 19 × 31 × 3 мм. Двосторонній, з квадратним середох- рестям, у середині якого зображений косий рельєфний хрест у рельєфній рамці. Належить до 2 варіанту ХХІ типу, за С. Кутасовим. від- сутній фрагмент нижньої його лопаті. відмін- ністю від попередніх є пласкі округлі завер- шення. Подібною є знахідка з Ходосівського поселення — рівнокінцевого хреста без верхнь- ої частини, з округлими в перетині променями, з потовщеннями на кінцях та ромбом із заглиб- ленням у середохресті. висота складає 14 мм, ширина 18 мм. Аналогічні вироби побутували у XІІ—XІІІ ст. (Готун 2014, с. 57—58). Схожий виріб походить також з посаду Шестовицького городища. його описано як чотирикінцевий, рівносторонній натільний хрест, з потовщення- ми-кульками на всіх кінцях, розмірами: висо- та — 30 мм, ширина — 24 мм, товщина — 6 мм (Сита 2011, с. 247, рис. 2: 2). 8, 9. Двосторонній хрест з кулеподібни- ми кінцями та «вушками» на краях, плаский (рис. 3: 8), розмірами 7 × 22 × 3 мм. У середох- ресті зображений рельєфний, з прямими кін- цями, хрест з лопатями, що розширюються, та рамкою по краю. відсутній верхній фрагмент рамену з вушком. Другий хрест (рис. 3: 9), роз- мірами 19 × 22 × 4 мм, в цілому аналогічний попередньому, відсутня лише нижня його ло- пать. Датування за аналогіями XІІ—XІІІ ст. Аналоги походять з брянської обл. (Кутасов, Селезнев 2010, с. 248, № 571, 572), території Києва (Кайль, Нечитайло 2006, с. 34, № 283), поселення Кощіївка 8 (Лысенко и др. 2012, с. 327—329, № 210, 216). 10. Двосторонній хрест (рис. 3: 10) з куле- подібними завершеннями, розмірами 29 × 16 × 5 мм. У чітко вираженому ромбоподібному се- редохресті — рельєфні крапки, розташовані по квадрату. зі зворотного боку — пласке сере- дохрестя. відсутній правий фрагмент лопаті. Схожий хрест, але з гладким середохрестям, опублікований у каталозі О. башкова з с. Со- сновка Гомельської обл., білорусь (башков 2011, с. 146, рис. 9: 17). тип 4 — хрести «скандинавського» типу. М. в. Фехнер описує хрести цього типу як рів- рис. 3. Об’ємні двосторонні хрести з кулястими завершеннями рамен 251ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 4 (33) Павлова, М. П. Натільні хрести з поселення Феофанія (розкопки 2016—2017 рр.) нокінцеві, з рельєфним орнаментом на лицьо- вому боці, кінці яких розширюються та мають по три випуклих диски, а середохрестя орна- ментовано різноманітними узорами, які скла- даються з концентричних кіл, або ромбоподібне, з прокресленим у центрі хрестом або колами. У деяких випадках кути ромбу витягнуті вздовж променів та утворюють рамена (Фехнер, 1968, с. 210—211). б. О. Рибаков декоративну оброб- ку даного типу виробів трактує як зображення макрокосмосу з ідеєю заклинання простору на всі чотири сторони (Рыбаков 1987, с. 553—554). 1. Фрагмент двостороннього хреста «скан- динавського» типу знайдений на території по- селення Феофанія 2016 р. (рис. 4: 1), розміри його складали 25 × 37 × 2 мм. за С. Кутасовим відноситься до 1 варіанту VІІІ типу (з соляр- ним колом у середохресті). У центрі середох- рестя рельєфне коло, навколо — ромб, від яко- го по центральних осях рамен хрестоподібно розходяться рельєфні лінії, які на закінченнях утворюють маленькі рамені. По краях лопаті прикрашені рельєфним орнаментом у вигляді трьох кіл, в середині яких — випуклі крапки. Лопаті обрамлені рамкою з рядків крапок. зворотній бік повторює лицьовий. відсутній верхній рамен. Датовано за аналогами кінцем ХІ—ХІІ ст. зазвичай вироби даного типу оз- доблені з одного боку. з вишгороду походить аналогічна знахідка, яка орнаментована і на звороті (Івакін 2016, с. 154, рис. 1: 7). Основний регіон поширення подібних хрестів фіксували переважно у Північно-Східній Русі, Північній європі та країнах балтії. Побутуван- ня виробів, за спостереженням фахівців, вкла- дається в ХІ ст. та зустрічається, в основному, серед жіночих поховань у складі намиста. Хоча відомі окремі випадки їх фіксації в комплексах першої половини XІІ ст., і навіть XІІІ ст. Хрес- тики виготовлені із бронзи або срібла і всі без винятку виконані у техніці лиття. Їх розміри коливаються у межах 20—60 мм у довжину (ра- зом з вушком) та 16—54 мм в ширину. Хрести більших розмірів зустрічаються доволі зрідка (Фехнер 1968, с. 210—214, рис. 1; журжалина 1961, с. 128, рис. 1: 10; Колпакова, 2007, с. 7). тип 5 — пласкі двосторонні хрести з виїмчастою емаллю. Серед усього розмаїття натільних хрестів окрему групу становлять ек- земпляри, виготовлені із мідних сплавів та оз- доблені виїмчастими емалями. відомо, що такі хрести були поширені в домонгольський період на території всієї Русі, а також у Прибалтиці. Цей тип хрестів можна розділити на декіль- ка підтипів. Підтип 5а характеризується хрес- тиками з округлими завершеннями рамен та парними виступами на них. 1, 2. До підтипу 5а належать два хрести з Феофанії з округлими кінцями, що розширю- ються, та парними виступами (рис. 4: 2, 3), роз- мірами 40 × 31 × 2 мм та 39 × 31 × 3 мм. У цен- трі середохресть та на кінцях розташовуються кільця у вигляді тонкостінних циліндрів. всі заглиблення на хрестах з обох боків заповнені емаллю жовтого кольору. Ці хрести, за С. Ку- тасовим, відносяться до 9 варіанта (з емаллю) ХІІ типу (з круглими завершеннями). знахідки аналогічних хрестів були виявлені при дослід- женні багатошарового поселення Кощіївка 8 Київської обл. (Лысенко и др. 2012, c. 328—330, рис. 4. Натільні хрести: 1 — «скандинавського» типу; 2—7 — з виїмчастою емаллю 252 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 4 (33) Публікація археологічних матеріалів рис. 213, 219), у Києві на горі Киселівка (Шов- копляс 1958, с. 151, табл. 8, рис. 9), у м. Новго- род (Покровська и др. 2017, с. 469 рис. 6: 1), на Переяславщині (бузян, Тетеря 2012, с. 57—62, рис. 1: 1, 2), що репрезентує великий ареал по- ширення таких виробів. 3. Подібною є знахідка фрагменту верхньої лопаті з вушком (рис. 4: 4), розмірами 170 × 10 × 2 мм, заглиблення якого, з обох боків за- повнено жовтою емаллю. Підтип 5б — з виступами на кінцях у виг- ляді «вушок». Хрестики цього типу представ- лені трьома фрагментами з Феофанії. 4—6. У першого (рис. 4: 5), розміри яко- го складають 25 × 31 × 2 мм, відсутня нижня частина лопаті. У центрі та на кінцях рамен вміщені рельєфні кола. заглиблення з обох сторін заповнені зеленувато-жовтуватою емал- лю. Інші два (рис. 4: 6, 7), розмірами 9 × 11 × 2 мм та 9 × 10 × 2 мм. Ці хрести з круглими за- вершеннями лопатей, парними виступами та «вушками» на кінцях, заповнені жовтою емал- лю. Аналогічні хрестики знаходяться у колек- ції Любомирського краєзнавчого музею волин- ської області (Савицький 2014, с.197, рис. 5: 7) та знайдені під час дослідження багатошарово- го поселення Кощіївка 8 (Лысенко и др. 2012, с. 323—327, рис. 199, 209). Дослідниця в. Мальм вважала, що майстер- ні з виготовлення хрестиків цього типу у ХІ— ХІІ ст. знаходилися у Києві чи містах поблизу нього (Мальм 1968, с. 113—117). звідси, разом з іншими виробами, вони розповсюджувалися на інші території. Це підтверджують знахідки хрестиків вказаного типу в білоозері, Рюрико- вому городищі, в околицях Костроми, Старої Рязані та інших пам’ятках. Також знахідки хрестиків з виїмчастою емаллю відомі за ме- жами Давньої Русі, зокрема, в Прибалтиці та Приураллі (Мугуревич 1965, с. 63). На думку М. в. Сєдової, у ХІІ—ХІІІ ст. виник ще один центр з виробництва подібних хрестиків в усті р. Даугави, де знайдено значну кількість таких старожитностей (Седова 1981, с. 52). тип 6 — хрестики з бурштину. Окремої уваги заслуговує виявлений при археологічних дослідженнях Феофанії хрестик з бурштину, розміри якого складають 25 × 20 × 6 мм. Двосторонній бурштиновий хрест з крино- видними кінцями (рис. 5). Має квадратне сере- дохрестя. Камінь яскравого червоно-помаран- чевого кольору, зі світлими вкрапленнями. На поверхні сліди шліфування. У верхній частині лопаті просвердлений наскрізний отвір діамет- ром 1 мм. Датується кінцем ХІІ ст. Хрестики з бурштину або різних порід каменю зазвичай виготовлялися за єдиними зразками, що зу- мовило подібність форм та розмірів. знахідки схожих хрестиків походять з городища Пиро- гів, володимирської обл. Росії (Кокорина 2013, № 120); м. Слуцьк, білорусь, (башков 2011, с. 40—41). Тут варто згадати знахідку 2008 року з території Києво-Подолу, по вул. Спаська 35, з шару другої половини ХІІ — початку ХІІІ ст. Останній темно-рудого кольору, що є майже ідентичним до розглянутого хреста з Феофанії, розміри його: висота 29 мм, ширина — 23 мм (Хамайко та ін. 2014, с. 12—17, рис. 3: 5). Типологія натільних хрестів Києва все ще залишається актуальною проблемою. Майбут- нє зростання кількості знахідок безсумнівно призведе до нових спроб здійснення загальної типології, що базуватиметься на більш надій- них принципах. Не виключено, що подальші дослідження дадуть змогу встановити прина- лежність окремих символів особистого благо- честя до конкретної художньої школи. Отже, на основі аналізу нових знахідок хрести- ків на фоні аналогів з різних земель, розглянуто питання походження та можливості місцевого їх виробництва. Представлені старожитності допов- нюють відому нині колекцію подібних артефактів і важливі для розширення джерелознавчої бази з вивчення давньоруського сакрального мистецтва. літерАтУрА башков, А. А. 2011. Христианские древности Бе- ларуси конца Х—ХІV вв. (предметы христианского культа индивидуального использования). Минск: И. П. Логвинов. бонев, С., Дончева, С. 2011. Старобългарски производствен център за художествен метал при с. Новосел, Шуменско. велико Търново: Фабер. бузян, Г., Тетеря, Д. 2012. Нові знахідки став- рографічних старожитностей давньоруського часу на території центральної Переяславщини. Наукові записки з української історії, 31, с. 57-62. Готун, І. А., Сухонос, А. М. 2014. Культові пред- мети з поселення Ходосівка-Рославське. Археологія і давня історія України, 1, с. 55-67. Готун, І. А., Сухонос, А. М, Колибенко, М. О., Ка- зимір, О. М., Гунь, М. О. 2013. Дослідження селища Ходосівка-Рославське. Археологічні дослідження в Україні 2012 р., с. 194-195. журжалина, Н. П. 1961. Датировка древнерус- ских привесок-амулетов. Советская археология, 2, с. 122-140. рис. 5. бурштиновий натільний хрест 253ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 4 (33) Павлова, М. П. Натільні хрести з поселення Феофанія (розкопки 2016—2017 рр.) Івакін, в. Г. 2016. Предмети особистого благочес- тя з гончарного посаду Давньоруського вишгороду (за матеріалами археологічних досліджень 2015 р.). Сіверщина в історії України, 9, с. 153-157. Івакін, Г. ю., Івакін, в. Г., бібіков, Д. в., баранов, в. І., зоценко, І. в., чміль, Л. в., Оленич, А. М. 2017. Матеріали науково-рятівних досліджень архітек- турно-археологічної експедиції 2016 р. в експозиції археологічного музею ІА НУНУ. Археологія і давня історія України, 3 (24), с. 133-144. Кайль, в. А., Нечитайло, в. в. 2006. Каталог на- тельных христианских крестов, подвесок и накла- док с изображением креста периода Киевской Руси Х—ХІІІ ст. Москва: Максим. Кокорина, Н. А. 2013. Нагрудные кресты древ- нерусского времени из археологических коллекций Государственного Владимиро-Суздальского музея- заповедника. владимир: ГвзМз. Колпакова, ю. в. 2007. Христианские древ- ности населения Пскова и Псковской земли кон- ца X—XVIII в. (предметы личного благочестия). Автореферат диссертации к. и. н. Псков: ПГПУ им. С. М. Кирова. Кутасов, С. Н., Селезнёв, А. б. 2010. Нательные кресты, крестовключенные и крестовидные подвес- ки. Москва: Группа Искатели. Лысенко, С. Д., Шкляревский, Е. И., Квитницкий, М. в., черновол, Д. К. 2012. Многослойное поселение Кощеевка 8. Киев; Фастов. Макаров, Н. А. 1991. К оценке христианизации древнерусской деревни в XI—XIII вв. (погребения с крестами и образками белозерья и Каргополья). Краткие сообщения Института археологии, 205, с. 11-20. Мальм, в. А. 1968. Крестики с эмалью. в: Круп- нов, Е.И. (ред.). Славяне и Русь: К шестидесяти- летию академика Б. А. Рыбакова. Москва: Наука, с. 113-117. Мугуревич, Э. С. 1965. Восточная Латвия и со- седние земли в ХІІ—ХІІІ вв. Рига: зинатне. Нечитайло, в. в. 2000. Каталог християнских нагрудних виробів мистецтва періоду Київської Русі (Х — перша половина ХІІІ ст.). Київ: Максим. Покровська, Л. в., Степанов, А. М., Сингх, в. К. 2017. Нательные кресты, крестовидные привески XI — начала ХІІ в. (по материалам Троицких ХІІІ и XIV раскопов). в: щеглова О.А. (ред.). В Камне и бронзе. Сборник статей в честь Анны Песковой. Санкт-Петербург: ИИМК РАН, с. 467-474. Рыбаков, б. А. 1987. Язычество древней Руси. Москва: Наука. Савицький, в. 2014. Нагрудні мініатюрні хрести та підвіски з хрестами Княжої Доби у збірці Лю- бомльського краєзнавчого музею. Княжа доба: іс- торія і культура, 8, с. 181-207. Седова, М. в. 1981. Ювелирные изделия Древнего Новгорода (X—XV вв.). Москва: Наука. Сита, Л. Ф. 2011. Хрестики з розкопок у Шесто- виці із зібрання чернігівського історичного музею імені в. в. Тарновського. в: Християнізаційні впливи в Київській Русі за часів князя Оскольда: 1150 років. Матеріали міжнародної наукової конфе- ренції 19—20 листопада 2010 року м. чернігів. чер- нігів; Луцьк, с. 242-248. Станюкович, А. К., Осипов, И. Н., Соловьев, Н. М. 2003. Тысячелетие креста. Москва: Клуб Раритет. Фехнер, М. в. 1968. Крестовидные привески «скандинавского» типа. в: Крупнов, Е. И. (ред.). Славяне и Русь: К шестидесятилетию академика Б. А. Рыбакова. Москва: Наука, с. 210-214. Хамайко, Н. в., Колтовой, М. О., журухіна, О. ю. 2014. бурштин з археологічних розкопок Київського Подолу 2008 р. Вісник Національного науково-при- родничого музею, 12, с. 12-17. чудновец, A. A. 2008. Каталог средневековой мелкой пластики. Москва: Минувшее. Шовкопляс, Г. М. 1958. Археологічні пам’ятки гори Киселівки в Києві. Праці Київського державно- го історичного музею, 1, с. 133-157. REFEREnCEs Bashkov, A A. 2011. Khristianskiye drevnosti Belarusi kontsa Х—ХІV vv. (predmety khristianskogo kulta individu- alnogo ispolzovaniya). Minsk: I. P. Logvinov. Bonev, S., Doncheva, S. 2011. Starobalgarski proizvod- stven tsentar za hudozhestven metal pri s. Novosel, Shumen- sko. Veliko Tarnovo: Faber. Buzian, H., Teteria, D. 2012. Novi znakhidky stavro- hrafichnykh starozhytnostei davnoruskoho chasu na terytorii tsentralnoi Pereiaslavshchyny. Naukovi zapysky z ukrainskoi istorii, 31, s. 57-62. Hotun, I. A., Sukhonos, A. M. 2014. Kultovi predmety z poselennia Khodosivka-Roslavske. Arkheolohiia i davnia is- toriia Ukrainy, 1, s. 55-67. Hotun, I. A., Sukhonos, A. M, Kolybenko, M. O., Kazymir, O. M., Hun, M. O. 2013. Doslidzhennia selyshcha Khodosivka- Roslavske. Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2012 r., s. 194-195. Zhurzhalina, N. P. 1961. Datirovka drevnerusskikh privesok-amuletov. Sovetskaya arkheologiya, 2, s. 122-140. Ivakin, V. H. 2016. Predmety osobystoho blahochestia z honcharnoho posadu Davnoruskoho Vyshhorodu (za materi- alamy arkheolohichnykh doslidzhen 2015 r.). Sivershchyna v istorii Ukrainy, 9, s. 153-157. Ivakin, H. Yu., Ivakin, V. H., Bibikov, D. V., Baranov, V. I., Zotsenko, I. V., Chmil, L. V., Olenych, A. M. 2017. Ma- terialy naukovo-riativnykh doslidzhen arkhitekturno-arkhe- olohichnoi ekspedytsii 2016 r. v ekspozytsii arkheolohichnoho muzeiu IA NUNU. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 3 (24), s. 133-144. Kayl, V. A., Nechitaylo, V. V. 2006. Katalog natelnykh khristianskikh krestov, podvesok i nakladok s izobrazheniyem kresta perioda Kievskoy Rusi Х—ХІІІ st. Moskva: Maksim. Kokorina, N. A. 2013. Nagrudnyye kresty drevnerusskogo vre- meni iz arkheologicheskikh kollektsiy Gosudarstvennogo Vladimi- ro-Suzdalskogo muzeya-zapovednika. Vladimir: GVZMZ. Kolpakova, Yu. V. 2007. Khristianskiye drevnosti nase- leniya Pskova i Pskovskoy zemli kontsa X—XVIII v. (predmety lichnogo blagochestiya). Avtoreferat dissertatsii k. i. n. Pskov: PGPU im. S. M. Kirova. Kutasov, S. N., Seleznev, A. B. 2010. Natelnyye kresty. krestovk- lyuchennyye i krestovidnyye podveski. Moskva: Gruppa Iskateli. Lysenko, S. D., Shklyarevskiy, E. I., Kvitnitskiy, M. V., Chernovol, D. K. 2012. Mnogosloynoye poseleniye Koshcheyev- ka 8. Kiev; Fastov. Makarov, N. A. 1991. K otsenke khristianizatsii drevnerusskoy derevni v XI—XIII vv. (pogrebeniya s kresta- mi i obrazkami Belozeria i Kargopolia). Kratkie soobshcheniia Instituta arkheologii, 205, s. 11-20 Malm, V. A. 1968. Krestiki s emalyu. In: Krupnov, E. I. (ed.). Slavyane i Rus. Moskva: Nauka, s. 113-117. Mugurevich, E. S. 1965. Vostochnaya Latviya i sosedniye zemli v ХІІ—ХІІІ vv. Riga: Zinatne. Nechitaylo, V. V. 2000. Katalog khristiyanskikh nagrud- nikh virobіv mistetstva perіodu Kyivskoї Rusі (Х — persha polovina ХІІІ st.). Kyiv: Maksim. Pokrovska, L. V., Stepanov, A. M., Singkh, V. K. 2017. Natelnyye kresty, krestovidnyye priveski XI — nachala ХІІ v. (po materialam Troitskikh ХІІІ i XIV raskopov). In: Shcheglo- va, O. A. (ed.). V Kamne i bronze. Sbornik statey v chest Anny Peskovoy. Sankt-Peterburg: IIMK RAN, s. 467-474. Rybakov, B. A. 1987. Yazychestvo drevney Rusi. Moskva: Nauka. Savytskyi, V. 2014. Nahrudni miniatiurni khresty ta pid- visky z khrestamy Kniazhoi Doby u zbirtsi Liubomlskoho 254 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 4 (33) Публікація археологічних матеріалів kraieznavchoho muzeiu. Kniazha doba: istoriia i kultura, 8, s. 181-207. Sedova, M. V. 1981. Yuvelyrnыe yzdelyia Drevneho Novhoroda (X—XV vv.). Moskva: Nauka. Syta, L. F. 2011. Khrestyky z rozkopok u Shestovytsi iz zi- brannia Chernihivskoho istorychnoho muzeiu imeni V. V. Tar- novskoho. In: Khrystyianizatsiini vplyvy v Kyivskii Rusi za chasiv kniazia Oskolda: 1150 rokiv. Materialy mizhnarodnoi naukovoi konferentsii 19—20 lystopada 2010 roku m. Cherni- hiv. Chernihiv; Lutsk, s. 242-248. Staniukovych, A. K., Osypov, Y. N., Solovev, N. M. 2003. Tysiacheletye kresta. Moskva: Klub Rarytet. Fekhner, M. V. 1968. Krestovidnyye priveski «skandi- navskogo» tipa. In: Krupnov, E. I. (ed.) Slavyane i Rus: k shestidesyatiletiyu akademika B. A. Rybakova. Moskva: Nau- ka, s. 210-214. Khamaiko, N. V., Koltovoi, M. O., Zhurukhina, O. Yu. 2014. Burshtyn z arkheolohichnykh rozkopok Kyivskoho Podolu 2008 r. Visnyk Natsionalnoho naukovo-pryrodnychoho muzeiu, 12, s. 12-17. Chudnovets, A. A. 2008. Katalog srednevekovoy melkoy plastiki. Moskva: Minuvsheye. Shovkoplias, H. M. 1958. Arkheolohichni pam’iatky hory Kyselivky v Kyievi. Pratsi Kyivskoho derzhavnoho istorych- noho muzeiu, 1, s. 133-157. M. P. Pavlova сROSS PENDANTS FROM FEOFANIA (2016—2017 excavations) The article deals with the analysis of a separate cat- egory of personal piety — the cross pendants that were found during archaeological excavations in 2016—2017 on the Feofania settlements. A collection of 29 unbroken cross pendants and fragments are introduced into scien- tific circulation. All specimens date from the XI—XIII cc. Comprehensive analysis of objects allowed to as- sume a variant of typological characteristics, taking into account the forms of completion of the arms, mate- rial and technological features. Thus, 6 major types of crosses have been identified. The first type is crosses with curly arms. These include crosses with three-part, two-part and curved blades. The second type is crosses with straight blades. This category of cross pendants includes flat or three- sided, single-sided or double-sided cross blades with slightly extending edges; among them, crosses with iconographic images can be distinguished as a sepa- rate subtype. The third type includes two-sided crosses with spherical endings, which are square or rounded at the center, that is ornamented with an ordinary or oblique cross and images of the saints. The fourth type is a cross of the «Scandinavian» type, with embossed ornament on the front side, diamond-shaped center, the ends of which extend and have three convex circles. A separate group consists of specimens made of copper alloys and decorated with recessed enamels. This type is divided into two subtypes. The first includes crosses with rounded blades and paired projections. The sec- ond is additionally characterized by projections at the ends in the form of «ears». An amber cross was related to the individual type. Keywords: Ancient Rus’, cross pendants, objects of personal piety, sacral plastic. Одержано 15.09.2019 пАВлоВА Марія петрівна, лаборант 1 категорії, Інститут археології НАН України, проспект Героїв Сталінграду, 12, Київ, 04210, Україна. PAVLOVA Mariia, Laboratory assistant, Institut of Ar- chaeology of National Academy of Sciences of Ukraine, Heroiv Stalingradu av., 12, Kyiv, 04210, Ukraine. ORCID: orcid.org/0000-0002-5810-369X, e-mail: mari- am.radchenko@gmail.com.

Натільні хрести з поселення Феофанія (розкопки 2016—2017 рр.)

Репозитарії

Схожі ресурси