Дмитро Якович Телегін: 100 років від дня народження
26 жовтня 2019 р. виповнилося 100 років від дня народження Дмитра Яковича Телегіна — видатного українського вченого, одного з патріархів вітчизняної археології, доктора історичних наук, професора, лауреата Державної премії України, премій імені Хвойки та «Золотий скіф». У його доробку наукові розвід...
Збережено в:
| Дата: | 2019 |
|---|---|
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2019
|
| Назва видання: | Археологія і давня історія України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/167221 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Дмитро Якович Телегін: 100 років від дня народження // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2019. — Вип. 4 (33). — С. 439-441. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-167221 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1672212020-03-22T01:25:47Z Дмитро Якович Телегін: 100 років від дня народження Хроніка 26 жовтня 2019 р. виповнилося 100 років від дня народження Дмитра Яковича Телегіна — видатного українського вченого, одного з патріархів вітчизняної археології, доктора історичних наук, професора, лауреата Державної премії України, премій імені Хвойки та «Золотий скіф». У його доробку наукові розвідки від палеоліту до пізнього середньовіччя, вивчення поховальних традицій доби мезоліту—бронзи, застосування статистичних методів в археології й комп’ютеризація обліку археологічних пам’яток, виділення археологічних культур та етно-лінгвістичні дослідження, охорона пам’яток, індоєвропеїстика та козаччина. 2019 Article Дмитро Якович Телегін: 100 років від дня народження // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2019. — Вип. 4 (33). — С. 439-441. — укр. 2227-4952 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/167221 902:929 uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Хроніка Хроніка |
| spellingShingle |
Хроніка Хроніка Дмитро Якович Телегін: 100 років від дня народження Археологія і давня історія України |
| description |
26 жовтня 2019 р. виповнилося 100 років від дня народження Дмитра Яковича Телегіна — видатного українського вченого, одного з патріархів вітчизняної археології, доктора історичних наук, професора, лауреата Державної премії України, премій імені Хвойки та «Золотий скіф». У його доробку наукові розвідки від палеоліту до пізнього середньовіччя, вивчення поховальних традицій доби мезоліту—бронзи, застосування статистичних методів в археології й комп’ютеризація обліку археологічних пам’яток, виділення археологічних культур та етно-лінгвістичні дослідження, охорона пам’яток, індоєвропеїстика та козаччина. |
| format |
Article |
| title |
Дмитро Якович Телегін: 100 років від дня народження |
| title_short |
Дмитро Якович Телегін: 100 років від дня народження |
| title_full |
Дмитро Якович Телегін: 100 років від дня народження |
| title_fullStr |
Дмитро Якович Телегін: 100 років від дня народження |
| title_full_unstemmed |
Дмитро Якович Телегін: 100 років від дня народження |
| title_sort |
дмитро якович телегін: 100 років від дня народження |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2019 |
| topic_facet |
Хроніка |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/167221 |
| citation_txt |
Дмитро Якович Телегін: 100 років від дня народження // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2019. — Вип. 4 (33). — С. 439-441. — укр. |
| series |
Археологія і давня історія України |
| first_indexed |
2025-07-15T00:04:53Z |
| last_indexed |
2025-07-15T00:04:53Z |
| _version_ |
1837669174922444800 |
| fulltext |
439ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 4 (33)
УДК 902:929
дМитро ЯкоВиЧ телегін:
100 рокіВ Від днЯ нАродженнЯ
ХРОНІКА
26 жовтня 2019 р. виповнилося 100 років
від дня народження Дмитра Яковича Телегі-
на — видатного українського вченого, одного з
патріархів вітчизняної археології, доктора істо-
ричних наук, професора, лауреата Державної
премії України, премій імені Хвойки та «золо-
тий скіф». У його доробку наукові розвідки від
палеоліту до пізнього середньовіччя, вивчення
поховальних традицій доби мезоліту—бронзи,
застосування статистичних методів в архео-
логії й комп’ютеризація обліку археологічних
пам’яток, виділення археологічних культур
та етно-лінгвістичні дослідження, охорона
пам’яток, індоєвропеїстика та козаччина.
Дмитро Якович отримав вищу освіту на іс-
торичному факультеті чернівецького універ-
ситету. 1949 р. він вступив до аспірантури Ін-
ституту археології, а у квітні 1953 р. захистив
кандидатську дисертацію на тему «Неолітичні
пам’ятки на Середньому Дінці». Після захисту
докторської дисертації (1967 р.) побачила світ
монографія Д. Я. Телегіна «Дніпро-донецька
культура» — перше монографічне узагальнен-
ня неолітичних пам’яток Подніпров’я. виді-
лена вченим дніпро-донецька культура стала
з того часу хрестоматійною. У 1973 р. вийшла
друком монографія Д. Я. Телегіна «Середньос-
тогівська культура епохи міді», де вперше ви-
світлено добу раннього металу на теренах Ук-
раїни. Надалі він сфокусував свої дослідження
на добі мезоліту — монографії «Мезолітичні
пам’ятки України» (1982) і «Памятники эпо-
хи мезолита на территории Украинской ССР»
(1985) узагальнили та систематизували ма-
теріали всіх відомих на той час мезолітичних
пам’яток України.
Монографічне оформлення отримали ма-
теріали розкопок на Дереївці (1986), неолітичні
могильники маріупольського типу (1987, 1991),
поселення дніпро-донецької етнокультурної
спільноти епохи неоліту (1998, у співавторстві з
О. М. Титовою), новоданилівська та середньосто-
гівська культури (2001, у співавторстві з А. Л. Не-
читайло, І. Д. Потєхіною і ю. в. Панченком),
Ігренське поселення на Подніпров’ї та питання
житлобудування в мезоліті (2002). Низка статей
Д. Я. Телегіна у журналах «Археологія», «воп-
росы языкознания» тощо містить обґрунтування
оригінальної версії походження слов’ян.
Невичерпна енергія дослідника знаходила
вихід у найрізноманітніших галузях діяль-
ності. Довгий час Д. Я. Телегін очолював По-
Доповідь на засіданні вченої раді ІА НАН України з
нагоди 70-річчя, 1989 р.
440 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 4 (33)
Хроніка
вав упродовж майже двадцяти років. Козацький
напрям у творчості Д. Я. Телегіна реалізувався
в популярній книзі «часи козацькі — Січі запо-
льовий комітет Інституту археології. він був
ініціатором створення багатьох наукових ви-
дань: журналів «Археологія», «Краткие сообще-
ния Института археологии», щорічників «Пра-
ці центру пам’яткознавства» та «Лаврський
альманах», редактором першого тому «Архео-
логії Української РСР» (1971 і 1985 рр.). за це
видання Дмитро Якович був відзначений Де-
ржавною премією України.
Із особливою любов’ю Д. Я. Телегін ставився
до козацьких пам’яток. Наприкінці 1980-х рр.
він розпочав дослідження на всіх Січах, а у
1991 р. заснував науково-дослідне підприємство
«часи козацькі — Січі запорозькі», яке очолю-
На березі Дніпра, розвідка під вишгородом, 1954 р.
У камеральці, хут. Піддубний, 1974 р.
На розкопках Микільського неолітичного могильника, 1967 р.
441ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 4 (33)
Дмитро Якович Телегін: 100 років від дня народження
розькі» та у навчальному посібнику «Археологія
доби українського козацтва (XVI—XVIII ст.)»,
написаному у співавторстві з І. К. Свєшніковим
та І. С. винокуром.
видатним є внесок Дмитра Яковича в охо-
рону та збереження археологічної спадщини
України. він стояв біля витоків створення Ук-
раїнського товариства охорони пам’яток історії
та культури, тривалий час очолював секцію
пам’яток археології. завдяки його наполег-
ливим зусиллям було розроблено, виготовле-
но та встановлено спеціальні охоронні знаки
(так звані «Телегінські стели») на визначних
пам’ятках археології. І сьогодні, їдучи степом,
можна побачити їх на верхівках курганів, на
території городищ та поселень.
Неможливо переоцінити внесок Д. Я. Теле-
гіна у ствердження міжнародного авторитету
української археології. Десятиліттями він ак-
тивно листувався з колегами з країн європи та
Північної Америки, виступав на міжнародних
конференціях, його наукові праці виходили
друком у великій британії, Італії, Німеччині,
Польщі, Росії, США, Франції, чехії та інших
країнах. значний резонанс у наукових колах
мали видані в Оксфорді монографії Д. Я. Те-
легіна «Dereivka. A Settlement and Cemetery of
Copper Age Horse Keepers on the Middle Dnieper»
(1986), «Neoloithic Cemeteries and Populations in
the Dnieper Basine» (1987, співавт. І. Д. Потєхі-
на), а також книга «The Anthropomorphic
Stelae of the Ukraine: the Early Iconography of
the Indo-Europeans» (вашингтон, 1994, співавт.
Дж. Меллорі). зарубіжні дослідники, серед
яких Девід Ентоні (США), Джеймс Меллорі та
Малкольм Ліллі (велика британія), вважають
Дмитра Яковича своїм вчителем у вивченні
проблем археології Східної європи.
Понад півстоліття Д. Я. Телегін віддав ук-
раїнській історичній науці. його науковий
спадок нараховує близько 500 друкованих пра-
ць (у тому числі 15 монографій, підручників,
довідників, брошур), а їх автор дотепер зали-
шається одним із найчастіше цитованих архе-
ологів України. важливість піднятих ним пи-
тань, розробки численних проблем, розкопані,
знайдені та врятовані ним пам’ятки ще довгий
час будуть предметом досліджень його учнів і
колег. Ім’я Д. Я. Телегіна назавжди залишить-
ся в історії української археології.
С. ж. Пустовалов
|