Святкування ювілейних дат у СРСР: на прикладі 150-річчя від дня народження Т. Шевченка

У статті йдеться про святкування 150 років з дня народження Т.Г. Шевченка в СРСР. Автор звернув увагу на контроль радянськими органами влади підготовки і проведення ювілейних заходів....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2014
Автор:	Ночовний, О.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут історії України НАН України 2014
Назва видання:	Краєзнавство
Теми:	До 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/167226
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Святкування ювілейних дат у СРСР: на прикладі 150-річчя від дня народження Т. Шевченка / О. Ночовний // Краєзнавство. — 2014. — № 3-4. — С. 57-61. — Бібліогр.: 30 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-167226
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1672262020-03-22T01:26:15Z Святкування ювілейних дат у СРСР: на прикладі 150-річчя від дня народження Т. Шевченка Ночовний, О. До 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка У статті йдеться про святкування 150 років з дня народження Т.Г. Шевченка в СРСР. Автор звернув увагу на контроль радянськими органами влади підготовки і проведення ювілейних заходів. В статье идет речь о праздновании 150 лет со дня рождения Т.Г. Шевченка в СССР. Автор обратил внимание на контроль советскими органами власти подготовки и проведения юбилейных мероприятий. The article examines with the celebration of 150 years since the birth of TG Shevchenko in the USSR. The author drew attention to the control of the Soviet government preparation and holding of the anniversary events. 2014 Article Святкування ювілейних дат у СРСР: на прикладі 150-річчя від дня народження Т. Шевченка / О. Ночовний // Краєзнавство. — 2014. — № 3-4. — С. 57-61. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/167226 94 (47+57):394.46 uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	До 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка До 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка
spellingShingle	До 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка До 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка Ночовний, О. Святкування ювілейних дат у СРСР: на прикладі 150-річчя від дня народження Т. Шевченка Краєзнавство
description	У статті йдеться про святкування 150 років з дня народження Т.Г. Шевченка в СРСР. Автор звернув увагу на контроль радянськими органами влади підготовки і проведення ювілейних заходів.
format	Article
author	Ночовний, О.
author_facet	Ночовний, О.
author_sort	Ночовний, О.
title	Святкування ювілейних дат у СРСР: на прикладі 150-річчя від дня народження Т. Шевченка
title_short	Святкування ювілейних дат у СРСР: на прикладі 150-річчя від дня народження Т. Шевченка
title_full	Святкування ювілейних дат у СРСР: на прикладі 150-річчя від дня народження Т. Шевченка
title_fullStr	Святкування ювілейних дат у СРСР: на прикладі 150-річчя від дня народження Т. Шевченка
title_full_unstemmed	Святкування ювілейних дат у СРСР: на прикладі 150-річчя від дня народження Т. Шевченка
title_sort	святкування ювілейних дат у срср: на прикладі 150-річчя від дня народження т. шевченка
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2014
topic_facet	До 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/167226
citation_txt	Святкування ювілейних дат у СРСР: на прикладі 150-річчя від дня народження Т. Шевченка / О. Ночовний // Краєзнавство. — 2014. — № 3-4. — С. 57-61. — Бібліогр.: 30 назв. — укр.
series	Краєзнавство
work_keys_str_mv	AT nočovnijo svâtkuvannâûvílejnihdatusrsrnaprikladí150ríččâvíddnânarodžennâtševčenka
first_indexed	2025-07-15T00:05:16Z
last_indexed	2025-07-15T00:05:16Z
_version_	1837669198811103232
fulltext	56 До 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка УДК 94 (47+57):394.46 Олег Ночовний (м. Полтава) Святкування ювілейних дат у СРСР: на прикладі 150-річчя від дня народження Т. Шевченка У статті йдеться про святкування 150 років з дня народження Т.Г. Шевченка в СРСР. Автор звернув увагу на контроль радянськими органами влади підготовки і проведення юві- лейних заходів. Ключові слова: ювілей, СРСР, Верховна Рада УРСР, газета «Радянська Україна», Т. Шевченко. 57 Святкування шевченківських днів стало своєрідною традицією не лише в Україні, а й в усьому світі. Шанування поета відзначається на державному рівні та супроводжується низ- кою тематичних заходів. Зацікавленість цією подією невипадкова, адже незабаром 200-річ- ний ювілей Тараса Григоровича Шевченка. У даному контексті зосередимо увагу на радянському досвіді святкування шевченків- ських днів. Метою нашого дослідження ба- чимо висвітлення основних заходів відзна- чення півтора сторіччя від дня народження Т. Шевченка в СРСР та контроль державних органів за їх виконанням. На основі огляду ви- пусків газети «Радянська Україна» за 1964 рік спробуємо визначити загальну тенденцію, масштаби проведення і учасників святкових заходів. На прикладі діяльності постійної ко- місії з питань освіти і науки Верховної Ради УРСР розглянемо ступінь зацікавлення цим питанням з боку вищого органу державної влади республіки. Підготовкою і проведенням святкових за- ходів з шевченківської тематики у Радян- ському Союзі займалися спеціально створені для цього органи. На союзному рівні таким ор- ганом став Всесоюзний Шевченківський юві- лейний комітет на чолі з відомим свого часу радянським поетом, тричі лауреатом Сталін- ської премії М. Тихоновим. В Україні ж підго- товку до святкування мали забезпечити Уря- довий республіканський Шевченківський ювілейний комітет очолюваний поетом-акаде- міком М. Бажаном та Урядовий республікан- ський комітет по преміях імені Т.Г. Шевченка. Проводячи паралелі з сьогоденням слід за- уважити, що Указ Президента України «Про додаткові заходи з підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шев- ченка» від 11 квітня 2012 року відповідаль- ність покладає переважно на виконавчу владу [1]. П’ятдесят років тому дане питання було у повноваженнях влади ще й законодавчої. Зок- рема, 24 березня 1964 року порядок денний засідання постійної комісії з питань науки і культури Верховної Ради УРСР містив звіт М. Бажана про відзначення 150-річного юві- лею з дня народження Т. Шевченка [2]. Вшанування українського поета як тоді, так і зараз, не залишало осторонь і світову спільноту. У листопаді 1963 року про ювілей українського поета йшлося на засіданні ЮНЕСКО. У рік святкування 150 річниці Шевченка в журналах «Кур’єр ЮНЕСКО» та «Музеум» були опубліковані підготовлені ук- раїнськими авторами збірки матеріалів, при- свячені ювілею великого Кобзаря, а в «Хроніці ЮНЕСКО» знайшла місце стаття М. Бажана про заплановані заходи в Українській РСР. До того ж, міжнародна організація виділяла кошти на покриття витрат для відвідання Києва закордонними делегаціями у рамках Міжнародного конгресу діячів науки і куль- тури, запланованого на травень 1964 року [3]. Як же готувалися до святкування ювілею поета в Радянському Союзі? Засоби масової інформації чи не щодня з початку 1964 року нагадували громадськості про прийдешні за- ходи та інформували про підготовку до шану- вання Кобзаря. Зокрема, одну зі сторінок га- зети «Радянська Україна» часто відводили для заміток щодо ювілейних заходів. Матеріалів для публікації було більше, ніж достатньо, адже ажіотаж навколо визначної дати було створено такий, що будь-яка організація, під- приємство чи колектив з області, району, міста або села намагалися зробити бодай малень- кий, але вклад у спільну справу шевченкіани. Так, Всесоюзна студія грамзапису вигото- вила понад 20 довгограючих і багато звичай- них грампластинок із сотнями творів на слова і сюжети великого Кобзаря [4]. Із Західної України особливою активністю виділялася Львівщина. Приміром, Львівське книжково- журнальне видавництво готувало ряд ювілей- них видань: «Кобзар», «Лірика Т.Г. Шевченка» та ін. Книжкова друкарня «Атлас» працювала над випуском літератури про Шевченка для маленьких читачів: повість С. Васильченка «В бур’янах», ілюстроване видання О. Іва- ненка «Маленьким про великого Тараса», вірші В. Скомаровського «На Тарасовій горі», Я Купали «Тарасова доля» тощо. Самодіяль- ний театр міста Самбір ставив оперу «Кате- рина» і драму «Назар Стодоля». Львівські скульптори готувалися до республіканської виставки, створюючи свої вироби на шевчен- ківську тематику [5]. На протилежному боці республіки також працювали над вкладом у всенародну справу святкування 150-ї річниці українського поета. Зокрема, донецькі самоді- яльні композитори написали близько тридцяти музичних творів на пісні Кобзаря [6]. У всіх містах і селах республіки читалися лекції, влаштовувалися тематичні вечори, де- монструвалися шевченківські кінофільми. Цими днями на екрани країни вийшов фільм- опера «Наймичка» із відомим діячем культури Б. Гмирею у образі Трохима [7]. Колектив Луцького обласного драматичного театру імені Т. Шевченка готував ювілейний тиждень із показом п’єс. Самодіяльні колективи давали безкоштовні концерти. У обласних краєзнав- чих музеях відкривалися шевченківські експо- зиції, а в обласних, районних і міських бібліо- теках – книжкові виставки [8]. На батьківщині поета, що у с. Моринцях на Черкащині, добу- довували будинок культури на 500 місць [9]. Подібні заходи проходили у всіх союзних республіках. У Російській Федерації на засі- данні Президії Академії мистецтв СРСР було вирішено відновити майстерню, де провів останні роки свого життя Т. Шевченко [10]. 4 березня 1964 року 150-річчю від дня народ- ження Кобзаря було присвячено сесію Відділу суспільних наук Академії Наук СРСР [11]. У Москві кипіла робота над виготовленням бронзової скульптури Шевченка. Проект па - м’ят ника українському письменнику був на- стільки важливим, що процес його відливання був під безпосереднім контролем перших осіб радянської держави. 19 лютого 1964 року М. Хрущов, А. Мікоян і М. Підгорний осо- бисто оглянули «бронзового Шевченка», кот- рого планувалося встановити на п’єдестал з українського граніту в сквері біля готелю «Україна» в Москві [12]. Ленінградський монетний двір до урочис- тостей випустив ювілейну медаль. З одного боку на ній було зображено Шевченка, на зво- роті – велетенську дугу греблі Дніпрогесу, від якої через вкриті колоссям ниви тягнулися лінії електропередач. Поруч – рядки одного з його віршів українською мовою, а внизу – напис «Т. Шевченко» і дата «1814-1964» [13]. Ленінградський композитор і диригент Ф. Бо- сенко створив поему пам’яті Шевченка і укра- їнську рапсодію [14]. У Баку було створено свій Шевченківський ювілейний комітет очолюваний першим сек- ретарем правління Спілки письменників Азер- байджану М. Гусейном, а «Вісті Академії Наук Азербайджану» розміщували статті про життя і творчість Т. Шевченка. Казахстанська державна художня галерея імені Т.Г. Шевченка підготувала кілька виста- вок репродукцій картин Шевченка. Також вийшла друком брошура Є. Вандровської «Т.Г. Шевченко – художник». У Вірменській РСР іменем Шевченка на- звано кілька шкіл і вулиць Єревана та інших міст республіки. Латвійське державне видав- ництво випустило спеціальне подарункове видання «Гайдамаків». Окрім того, на всесоюз- ному рівні планувалося видавництво популяр- ного біографічного нарису про Шевченка ан- глійською, французькою та іспанською мовами [15]. Багатонаціональне населення Радян- ського Союзу мало змогу прочитати вірші Т. Шевченка не лише українською чи росій- ською, а й азербайджанською, калмицькою, аб- хазькою та іншими мовами [16]. 3/4’2014Олег Ночовний К Р А Є З Н А В С Т В О 58 Святкування ювілейних дат у СРСР: на прикладі 150-річчя від дня народження Т. Шевченка 59 Значної уваги творчості українського Коб- заря приділяли освітні установи. Одне з цен- тральних місць у даному контексті займали за- гальноосвітні школи. Широко практикувалося декламування учнями різних союзних респуб- лік віршів Шевченка мовою оригіналу. Це суп- роводжувалося часто комічними випадками і змушувало вчителів, вихователів та всіх, хто готував такі заходи, вдаватися до оригінальних рішень. Про подібний досвід згадує В. Юхно, який у 1964 році був класним керівником 7-го класу однієї зі шкіл районного центру Карабу- так Актюбінської області Казахстану: «Вирі- шили з дітьми вивчити і виконати «Реве та стогне Дніпр широкий». Мелодію діти освоїли швидко, а ось слова не відразу. Українське «реве» вони вимовляли як «рєвє». Тоді я на дошці написав: «Рэвэ та стогнэ Днипр шыро- кый». Допомогло, діти тепер правильно виспі- вували українські слова» [17]. Усі журнали і газети у шевченківські дні випускали ювілейні номери. «Радянська Ук- раїна» від 9 березня вийшла із портретом Т.Г. Шевченка за авторством відомого худож- ника В. Касіяна, до речі лауреата Шевченків- ської премії. Це був чи не єдиний випадок, коли на першій сторінці газети можна було по- бачити особу не з середовища партійної но- менклатури. Вище зображення письменника красувався напис «Сьогодні увесь світ відзна- чає 150-річчя з дня народження безсмертного Кобзаря» [18]. Цей і наступний номери були цілком і повністю присвячені Т.Г. Шевченку. Таку честь мав хіба що В.І. Ленін. Понеділок 9 березня 1964 року став на- днасиченим на різноманітні заходи з відзна- чення ювілейної дати. Виділимо лише деякі з них. Так, у Києві відбулося урочисте засі- дання громадськості та керівництва країни, присвячене 150-річчю з дня народження Т. Шевченка. П. Шелест, М. Рильський, О. Гончар та представники урядів союзних республік ознайомили присутніх з творчістю поета та оцінили внесок Т. Шевченка в укра- їнську культуру. По закінченні засідання від- бувся концерт, на якому звучали твори на слова Кобзаря [19]. Подібні ювілейні засі- дання відбувалися у Москві та столицях інших союзних республік. У Чернігові в приміщенні музично-драма- тичного театру ім. Т. Шевченка відбулося уро- чисте засідання громадськості міста, присвя- чене ювілейній даті. Учасники обговорили місце поета в українській культурі [20]. Урядовий республіканський комітет по преміях імені Т. Шевченка присудив шевчен- ківські премії за видатні досягнення у галузі літератури й мистецтва М. Тихонову за попу- ляризацію творчості Т. Шевченка і переклади творів української поезії на російську мову та А. Малишку за книгу лірики «Далекі орбіти». У галузі образотворчого мистецтва премію отримав В. Касіян за багаторічну мистецьку творчість на шевченківську тематику. У га- лузі музики шевченківським лауреатом став С. Людкевич за твори на слова Т. Шевченка [21]. В Академії наук Вірменії проведено юві- лейну наукову сесію. З доповідями виступили вчені-філологи, мистецтвознавці, історики, які оцінили внесок Т. Шевченка у розвиток куль- тур країн СРСР [22]. Наступний день 10-го березня видався не менш багатим на події. «Радянська Україна» зустріла своїх читачів заголовком «Сім’я народів вільних шанує Кобзаря » та поруч ци- татою М. Хрущова: «Думи, якими жив Шев- ченко, перетворені нами в життя» [23]. У Ка- неві Черкаської області на могилі Т. Шевченка відбувся мітинг, під час якого до могили поета покладено вінки. На відзначення 150-річчю з дня народження письменника представники делегацій союзних республік посадили на Та- расовій горі молоді дубки [24]. Урядовий республіканський комітет УРСР по преміях імені Т.Г. Шевченка ухвалив при- судити премію імені Т.Г. Шевченка за 1964 рік. М. Хрущову за видатну громадсько-полі- тичну діяльність в УРСР, за великий вклад у розвиток і зміцнення української культури [25]. У ті дні, перша людина держави відпо- чивала на чорноморському узбережжі Кавказу в Гаграх. До нього вирушила делегація у складі секретаря ЦК КПУ О. Іващенко і укра- їнського письменника С. Олійника. Після слів вітання, Хрущову вручили ювілейну медаль, портрет Шевченка, виконаний мозаїчним спо- собом по дереву учнем Ужгородського ПТУ Михайлом Бобелем, 6-томне видання творів Шевченка, ювілейне видання «Кобзаря» та інші сувеніри. Новоспечений лауреат не був багатослівним і лиш сухо підсумував: «Я ра - дий, що одержав ці чудові пам’ятні пода- рунки…» [26]. Святкові заходи проходили і у наступні дні до кінця березня. За усталеною практи- кою радянської компартійної системи будь- яка подія не могла залишитися без підсумко- вої доповіді чи звіту про проведену роботу до тої чи іншої інстанції. Часто подібні мате- ріали збиралися органами на місцях і направ- лялися до Президії Верховної Ради для по- дальшого їх розгляду на засіданнях галузевих постійних комісій. Тема відзначення 150 річниці з дня народ- ження Т.Г. Шевченка в Україні з самого по- чатку приготувань була в розпорядженні по- стійної комісії Верховної Ради Української РСР з питань науки і культури. Це й не дивно, адже депутати-члени комісії були безпосеред- ньо причетні до шевченківських роковин. Зокрема, В. Касіян отримав Шевченківську премію, а М. Бажан очолював уже згадуваний нами Урядовий ювілейний Шевченківський комітет. Саме Бажану було довірено підсуму- вати святкування шевченківських днів на рес- публіканському рівні. Після хвалебних слів М. Хрущову М. Бажан наголосив на зустрічах гостей з усіх республік Радянського Союзу, серед яких особливо виділив почесних – зем- ляка-космонавта та депутата мандатної комісії Верховної Ради УРСР П. Поповича [27] і ви- конавця ролі Т.Шевченка із однойменного фільму, народного артиста СРСР С. Бондар- чука. Доповідач не оминув увагою і кількість примірників шевченківської літератури, яка вийшла друком з республіканських видав- ництв [28]. Проте, схоже, що тисячних тиражів усе одно не вистачало. Так, перебуваючи в Москві у дні шевченківських свят, депутат І. Наза- ренко відмічав, що в українських книжкових магазинах до ювілею письменника не було відповідної літератури, тоді як в Україні її ні- куди було діти [29]. Це можна пояснити або швидкою реалізацією книжкового товару, пов’язаною із високою популярністю творів Шевченка серед населення, або недостатньою кількістю віддрукованої продукції, або ж зникненням томиків Кобзаря із книжкових по- лиць за однією простою причиною – наяв- ністю у передмові цитувань Л. Берія та (або) Й. Сталіна. Остання причина досить віро- гідна, адже у 1964 році у Москві взяли курс на знищення книг, які так чи інакше були пов’язані з культом особи і втратили товарний вигляд [30]. Як би там не було, але 150-ті роковини з дня народження Т.Г. Шевченка в УРСР і СРСР було відзначено із притаманною радянській системі помпезністю і розмахом, якому увесь західний світ міг хіба що заздрити. Аналіз ар- хівних справ і газетних матеріалів свідчать про значну увагу компартійної верхівки до по- статі Т. Шевченка і його вклад у розвиток ра- дянської культури. 3/4’2014Олег Ночовний К Р А Є З Н А В С Т В О 60 1. Указ Президента України № 257/2012 Про до- даткові заходи з підготовки та відзначення 200- річчя від дня народження Тараса Шевченка [Елек- тронний ресурс] / Режим доступу: http://www. president.gov.ua/documents/14680.html 2. Центральний державний архів вищих органів влади і управління України (далі – ЦДАВО Ук- раїни), ф. 1, оп. 22, спр. 159, арк. 157. 3. Петрачков М. Світова велич Кобзаря // Радян- ська Україна – 1964. – № 6. – С. 4. 4. Твори Т.Г. Шевченка в грамзапису // Радян- ська Україна. – 1964. – № 7. – С. 3. 5. Шевченківська хроніка // Радянська Україна. – 1964. – № 18. – С. 3. 6. Музика на пісні Великого Кобзаря // Радян- ська Україна. – 1964. – № 27. – С. 3. 7. Бабишкін О. На екрані – «Наймичка» // Ра- дянська Україна. – 1964. – № 31. – С. 3. 8. До ювілейних днів // Радянська Україна. – 1964. – № 33. – С. 3. 9. Корецька В. Онова моринців // Радянська Ук- раїна. – 1964. – № 48. – С. 3. 10. Тут творив Кобзар // Радянська Україна. – 1964. – № 29. – С. 3. Джерела та література Святкування ювілейних дат у СРСР: на прикладі 150-річчя від дня народження Т. Шевченка 61 11. Геніальний син українського народу // Ра- дянська Україна. – 1964. – № 55. – С. 3. 12. Булкін М., Васильєв О. Данина шани Вели- кому Кобзареві // Радянська Україна. – 1964. – № 43. – С. 3. 13. Пам’ятна медаль // Радянська Україна. – 1964. – № 51. – С. 1. 14. Симфонічна поема пам’яті Т.Г. Шевченка // Радянська Україна. – 1964. – № 57. – С. 7. 15. У визнанні людства – безсмертя // Радянська Україна. – 1964. – № 34. – С. 3. 16. Всенародний уклін Великому Кобзареві // Радянська Україна. – 1964. – № 61. – С. 3. 17. Юхно В. Як ми відзначали 150-річчя Тараса Шевченка в Казахстані // Кримська світлиця. – 2012. – № 11. [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://svitlytsia.crimea.ua/section=article&artID=10037 18. Радянська Україна. – 1964. – № 59. – С.1. 19. Радянська Україна. – 1964. – № 60. – С. 1. 20. Деснянська правда. – 1964. – 10 березня. – С. 3. 21. ЦДАВО України, ф. 1, оп. 22, спр. 159, арк. 184. 22. Радянська Україна. – 1964. – № 60. – С. 3. 23. Там само – С. 1. 24. Всенародний уклін Великому Кобзареві // Радянська Україна. – 1964. – № 61. – С. 1. 25. Україна: хроніка ХХ століття. Довідкове видання. Роки 1961-1975. Ч. 1. 1961-1965. – К.: Інститут історії України НАН України, 2005 – С. 187. 26. Радянська Україна. – 1964. – № 60. – С. 1. 27. Радянська Україна. – 1963. – № 87. – С. 1. 28. ЦДАВО України, ф. 1, оп. 22, спр. 159, арк. 182-186. 29. Там само, спр.160, арк. 148. 30. Там само, спр.160, арк. 142. Олег Ночовный Празднование юбилейных дат в СССР: на примере 150-летия со дня рождения Т. Шевченка В статье идет речь о праздновании 150 лет со дня рождения Т.Г. Шевченка в СССР. Автор обра- тил внимание на контроль советскими органами власти подготовки и проведения юбилейных мероп- риятий. Ключевые слова: юбилей, СССР, Верховная Рада УССР, газета «Советская Украина», Т. Шевченко. Oleg Nochovny The celebration of anniversary dates in the Soviet Union: tо 150 anniversary of the birth of Taras Shevchenko The article examines with the celebration of 150 years since the birth of TG Shevchenko in the USSR. The author drew attention to the control of the Soviet government preparation and holding of the anniversary events. Key words: anniversary, USSR, the Verkhovna Rada of the Ukrainian SSR, newspaper «Soviet Ukraine», Taras Shevchenko.

Святкування ювілейних дат у СРСР: на прикладі 150-річчя від дня народження Т. Шевченка

Репозитарії

Схожі ресурси