Садиба А. О. Козачковського в контексті переяславської шевченкіани
У статті розглядається історія садиби переяславського дворянина, лікаря А. О. Козачковського, друга Т. Г. Шевченка, в якого поет гостював в 1845 і1859 роках.
Gespeichert in:
| Datum: | 2014 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2014
|
| Schriftenreihe: | Краєзнавство |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/167227 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Садиба А. О. Козачковського в контексті переяславської шевченкіани / С. Дембіцький // Краєзнавство. — 2014. — № 3-4. — С. 62-65. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-167227 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1672272020-03-22T01:25:47Z Садиба А. О. Козачковського в контексті переяславської шевченкіани Дембіцький, С. До 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка У статті розглядається історія садиби переяславського дворянина, лікаря А. О. Козачковського, друга Т. Г. Шевченка, в якого поет гостював в 1845 і1859 роках. В статье рассматривается история усадьбы переяславского дворянина, врача А. О. Козачковского, друга Т. Г. Шевченко, в которого поэт был в гостях в 1845 и 1859 годах. The article considers history of the estate of Pereyaslav of a nobleman, and the doctor A O Kozachkovskiy, the frend of T. G, Stevchenko, who visited the poet in 1845 and 1859 years. 2014 Article Садиба А. О. Козачковського в контексті переяславської шевченкіани / С. Дембіцький // Краєзнавство. — 2014. — № 3-4. — С. 62-65. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/167227 728.83 (477. 41) uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
До 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка До 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка |
| spellingShingle |
До 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка До 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка Дембіцький, С. Садиба А. О. Козачковського в контексті переяславської шевченкіани Краєзнавство |
| description |
У статті розглядається історія садиби переяславського дворянина, лікаря А. О. Козачковського, друга Т. Г. Шевченка, в якого поет гостював в 1845 і1859 роках. |
| format |
Article |
| author |
Дембіцький, С. |
| author_facet |
Дембіцький, С. |
| author_sort |
Дембіцький, С. |
| title |
Садиба А. О. Козачковського в контексті переяславської шевченкіани |
| title_short |
Садиба А. О. Козачковського в контексті переяславської шевченкіани |
| title_full |
Садиба А. О. Козачковського в контексті переяславської шевченкіани |
| title_fullStr |
Садиба А. О. Козачковського в контексті переяславської шевченкіани |
| title_full_unstemmed |
Садиба А. О. Козачковського в контексті переяславської шевченкіани |
| title_sort |
садиба а. о. козачковського в контексті переяславської шевченкіани |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2014 |
| topic_facet |
До 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/167227 |
| citation_txt |
Садиба А. О. Козачковського в контексті переяславської шевченкіани / С. Дембіцький // Краєзнавство. — 2014. — № 3-4. — С. 62-65. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| series |
Краєзнавство |
| work_keys_str_mv |
AT dembícʹkijs sadibaaokozačkovsʹkogovkontekstípereâslavsʹkoíševčenkíani |
| first_indexed |
2025-07-15T00:05:21Z |
| last_indexed |
2025-07-15T00:05:21Z |
| _version_ |
1837669203990020096 |
| fulltext |
УДК. 728.83 (477. 41)
Станіслав Дембіцький (м. Переяслав-Хмельницький)
Садиба А. О. Козачковського
в контексті переяславської шевченкіани
У статті розглядається історія садиби переяславського дворянина, лікаря А. О. Козачков-
ського, друга Т. Г. Шевченка, в якого поет гостював в 1845 і1859 роках.
Ключові слова: садиба А. О. Козачковського, Т. Шевченко..
62
Квітень 2008 року. В древньому Переяс-
лаві-Хмельницькому було відкрито черговий
музей Національного історико-етнографіч-
ного заповідника «Переяслав». Експозиція
його присвячена перебуванню на Переяслав-
щині Українця з великої літери, геніального
українського народного поета, художника Та-
раса Григоровича Шевченка, 200-річчя з дня
народження якого відзначає нині вся Україна.
Музей має 12 залів. Структурно вони поділя-
ються на такі підрозділи: меморіальні, літе-
ратурно-мистецькі, історичні, а також вистав-
ковий зал. Відвідувачі висловлюють щире
захоплення створеною експозицією. Музей
розташований в колишньому будинку при-
ятеля Т. Г. Шевченка, лікаря, дворянина Ан-
дрія Осиповича Козачковського, з яким поет
познайомився в 1841 році в Санкт-Петер-
бурзі, а був Кобзар в Переяславі чотири рази:
двічі в 1845 і двічі в 1859 роках, після за-
слання. Вперше поет прибув у наше місто на
початку серпня 1845 року. Він завжди зупи-
нявся в будинку А. О. Козачковського. Ось як
згадує про це останній у своїх спогадах: «Не
можу не згадати вечір 19 серпня 45 року. То-
вариство, переважно молодь, гамірно бенке-
тувало за столом, Шевченко був у справ-
жньому натхненні; навпроти нього, на
протилежному кінці столу, стояв, не зводячи
погляду з поета, з келихом у руці пан поваж-
ного віку, походженням німець, віросповідан-
ням протестант. «Оце – батько! Їй Богу,
хлопці, батько! Будь здоров, батьку! – високо
підіймаючи келих. Проголосив німець, і потім
ми всі називали його батьком» [5]. Надаємо
далі слово А. О. Козачковському: «У жовтні
того ж року Шевченко приїхав до мене знову,
хворий, і прожив у мене близько двох місяців.
Уранці він звичайно писав, зовсім не праг-
нучи залишатися наодинці. Він писав ніби
граючись. Я саме тоді мав справу з євреями, і
вони часом заповнювали мою вітальню, в якій
Шевченко найчастіше працював, але цей га-
мірний кагал не тільки не заважав йому (хоча
він міг би піти до кабінету), а навпаки, про-
довжуючи писати, він прислухався до розмов
євреїв, втручався в них і, розсмішивши чи-
мось кагал, сам реготав, продовжуючи
швидко і безупинно свою справу, без будь-
яких виправлень» [5].
В 1859 році, після заслання, Великий
Кобзар побував в нашому місці ще двічі: в
червні і в серпні. І знову зупинявся в будинку
свого друга. Повертаємось до вищезгаданих
спогадів: «У червні 59 року, вранці, у двір, де
я жив, в’їхав поштовий візок. Той, хто сидів
у ньому, здався мені схожим на Шевченка.
Я не помилився; мовчки ми привіталися, мов-
чки він привітав мою сім’ю, мовчки кілька
разів, помітно хвилюючись, пройшов по
кімнаті, потім глянув у вікно на ярмарську
метушню і висловив бажання подивитися
ярмарок; ми пішли… Другого дня вранці він
на дубі вирушив до М. О. Максимовича в
Прохорівку [6 ].
Влітку 1859 року поет мандрує рідними
місцями. Направляючись в Кирилівку, заїж-
джає до Городища та Млієва, в яких колишні
кріпаки брати Яхненки та Симиренки збуду-
вали тоді цукроварню та механічний завод, а
27 червня виїхав у свою Кирилівку, де зус-
трівся з братами та сестрою Яриною. Він
прагне збудувати хату над Дніпром та завести
сім’ю. Одначе, 12 липня з ним трапилась при-
кра подія. На нього було складено рапорт зем-
ського справника Табачникова, на основі
Садиба А. О. Козачковського в контексті переяславської шевченкіани
63
якого Т. Г. Шевченка було заарештовано.
Врешті-решт звинувачення з нього було
знято. Поет дістав можливість відправитись в
Петербург [3 ].
По дорозі в Петербург він заїздить в Пере-
яслав. Згадує А.О. Козачковський : «По дорозі
з Києва Шевченко заїхав до мене, пробув у
мене близько двох діб. Помітно похмурий на-
стрій був наслідком відомого неприємного ви-
падку з ним у Київській губернії…
Під час цього останнього побачення він
розповів мені про свій намір через два роки
взяти в оренду невеликий клаптик землі на
дніпровських горах навпроти Прохорівки, по-
будувати невеликий будиночок і там провести
решту життя» [7].
Перебуваючи востаннє в гостях у свого
приятеля, поет написав тут свій останній вірш:
«Якби – то ти, Богдане п’яний», в якому про-
читується різка критика гетьмана Богдана
Хмельницького за Переяславську Раду, за
спілку з Москвою:
Якби – то ти, Богдане п’яний,
Тепер на Переяслав глянув!
Та на замчище подививсь!
Упився б! здорово упивсь!
І препрославлений козачий
Розумний батьку!.. і в смердячій
Жидівській хаті б похмеливсь
Або в калюжі утопивсь,
В багні свинячім.
Амінь тобі, великий муже!
Великий, славний! та не дуже…
Якби ти на світ не родивсь
Або в колисці ще упивсь…
То не купав би я в калюжі
Тебе преславного. Амінь [14].
У цьому будинку він написав поеми «Кав-
каз», «Наймичка», вступ до поеми «Єретик»,
а 25 грудня 1845 року, будучи тяжко хворим,
Т. Г. Шевченко, написав свій безсмертний
«Заповіт»:
Як умру, то поховайте
Мене на могилі
Серед степу широкого
На Вкраїні милій,…
І мене в сем’ї великій,
В сем’ї вольній, новій,
Не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом [13].
Писав він його у кімнаті для гостей.
Садиба А. О. Козачковського розташована
на південному сході центральної частини
міста, біля Троїцької церкви. Як свідчать ста-
ровинні плани, садиба була окрасою Троїць-
кого комплексу. Садиба ніби доповнювала
Троїцьку церкву, чим створювала неповторне
духовне єднання. У регулярній розплануваль-
ній системі міста об’єкт розташований в істо-
ричному середмісті [10].
Центральним об’єктом садиби був жит-
ловий будинок. Ми не маємо достовірних ві-
домостей про будівельні роботи по створенню
садиби. Ймовірно, у 20-х роках ХIХ ст. на цій
ділянці споруджується комплекс садибного
житлового будинку Козачковських. У першій
чверті ХIХ ст. спадкоємцем садиби й будинку
стає Андрій Осипович Козачковський. У сфор -
мованому вигляді на період першої чверті
ХIХ- першої чверті ХХ ст. по вул. Троїцькій
садиба являла собою характерний для Пере-
яслава малоповерховий комплекс з житловим
будинком, оперезаним цегельним цоколем,
розташованому на подвір’ї садиби з допо-
міжними господарськими спорудами, оточе-
ними садами і городами, що тяглися аж до
річки Трубіж. Садибний будинок був одним
з перших житлових будинків середніх верств
населення. За планувальним рішенням і зов-
нішнім виглядом нагадує будівлі першої
половини ХIХ ст. Будівничі не встановлені.
Будівля дерев’яна, одноповерхова, прямо-
кутна в плані, перекрита високим чотирисхи-
лим залізним дахом. Витягнута по вісі півден-
ний захід-північний схід по головному
фасаду, що виходить на вулицю Т. Г. Шев-
ченка ( колишня Троїцька ). Головний симет-
ричний фасад відіграє головну роль у сприй-
нятті композиції будівлі. В центрі його було
розташовано головний вхід зі скляним дахом,
до якого вели дерев’яні сходи. В будівлі збе-
реглися добудовані під час реконструкції
1920-1930-х років входи з піддашшям по кутах
головного фасаду. Вікна фасаду прямокутні,
оздоблені лиштвами. В 20-х роках ХХ ст. на
південно-західному куті тильної сторони бу-
динку було здійснено прибудову [9].
У 20-х роках ХХ ст. садиба А. О. Козачков-
ського згідно наказу Наркомосвіти УРСР від
25. 02.–01. 08. 1919 року «Про передачу помі-
щицьких маєтків, дач і монастирських будин-
ків в користування дитячої колонії» [8] була
націоналізована. Пізніше тут розташовува-
лись дитбудинок, різні держустанови та жит-
лові квартири. Згідно рішення уряду в 1946
році в колишньому будинку А. О. Козачков-
ського було відкрито історико-краєзнавчий
музей [12].
З 1 вересня 1951 року на посаду директора
музею призначається Михайло Іванович Сі-
корський, випускник історичного факультету
Київського державного університету імені
Т. Г. Шевченка. Він мав створити повноцінний
історичний музей в зв’язку з 300-річчям Пере-
яславської Ради. Через відсутність житла мо-
лодий директор і жив у приміщенні музею,
поки йому не надали квартиру в 1960-х роках.
Завдяки його енергії й ентузіазму музей
швидко поповнювався цінними експонатами.
У звіті за 1952 рік вказується, що музейна екс-
позиція складається з 12 залів :
1.Київська Русь.
2.Визвольна війна українського народу
1648 - 1654 років.
3.Вітчизняна війна 1812 року і декабристи.
4.Поява марксизму в Росії.
5 і 6. Революція 1905-1907 років, перша
світова війна, лютнева
революція 1917 року.
7. Велика Жовтнева революція і громадян-
ська війна.
8 і 9. Соціалістичне будівництво в 1920-
1941 роках.
10. Велика Вітчизняна війна Радянського
народу 1941-1945 років.
11.Відбудова народного господарства в піс-
лявоєнні роки.
12.Сталінський план перетворення при-
роди, великі будови комунізму.
З 1954 року за рішенням Ради Міністрів
УРСР музею було присвоєно III-ю республі-
канську категорію і він дістав назву : Переяс-
лав-Хмельницький державний історичний
музей. В дванадцяти залах музею розміщено
3824 експонатів. З’явився в музеї і зал, присвя-
чений перебуванню Т. Г. Шевченка Переяс-
лавщині [11]. Пізніше в музеї стало вже два
шевченківських зали.
Наступні зміни інтер’єру будинку були ви-
кликані музейними потребами.
У вересні 2004 року експозиція історич-
ного музею була знята. З осені 2004 року до
осені 2007 року в будинку було проведено ка-
пітальний ремонт. Кількість кімнат було змен-
шено, було викинуто пічне опалення, було змі-
нено прибудову з північного боку. Зміцнено
фундамент, стіни, замінено лаги під підлогою,
ремонт якої обійшовся в 52700 гривень [4].
У 2008 році було проведено реконструкцію
прибудинкової території, подвір’я вимощено
плитками, замінено огорожу, поставлено но -
вий ганок-вхід до будинку, значно більший за
попередній.
На фасаді будинку встановлено меморі-
альну дошку з написом: «В цьому будинку в
1845 і 1859 роках перебував великий поет
українського народу Т. Г. Шевченко. Тут він
написав твори : «Заповіт», «Кавказ» і «Най-
мичка». З 1949 року на подвір’ї тодішнього
історичного музею встановлено бронзове по-
груддя Т. Г. Шевченка, скульптор О. П. Олій-
ник [2], поставлене в 1953 році на гранітний
постамент [1]. Архітектор М. К. Вронський.
Праворуч від музею, вздовж асфальтованої до-
ріжки, розміщені скульптурні герої творів
Т.Г.Шевченка.
На сьогоднішній день колишня садиба
А. О. Козачковського належить НІЕЗ «Переяс-
лав». Її територія – 4419 кв. м. З північно -
східної та північно-західної сторін – житлова
забудова, з південно - східної сторони терито-
рія прилягає до вул. Шевченка, з південно - за-
хідної сторони – комунальна власність міста.
На території садиби розташовані фонди НІЕЗ
«Переяслав», господарські споруди, альтанка.
Довкола будинку ростуть вічнозелені, листо-
падні, листяні та шпилькові дерева, чагарники.
Поруч з садибою, перед будинком, де нині
Музей Заповіту Т. Г. Шевченка, ростуть віко-
вічні дерева. Серед них акація біла, посад-
жена Т.Г.Шевченком та А. О. Козачковським
восени 1845 року на честь дружби [ 15].
3/4’2014Станіслав Дембіцький К Р А Є З Н А В С Т В О
64
1.Анкета пам’ятки історії, мистецтва. Архітек-
тури. м. Переяслав-Хмельницький, 2006 рік.
2.Архівний відділ Переяслав-Хмельницької мі-
ської ради, ф. 1, оп. 1, спр. 37, 119 арк.75.
3.Дзюба Іван. Тарас Шевченко. − К. : Видавни-
чий Дім » Альтернативи», 2005. − С. 563-569.
4.Договір №1між Товариством з обмеженою
відповідальністю » Гарант −сервіс» та НІЕЗ «Пе-
реяслав» про капітальний ремонт підлоги меморі-
ального будинку лікаря А. Й. Козачковського.
м.Переяслав-Хмельницький, 20 лютого 2007 року. −
С. 1.
5. Козачковський А. О. Із спогадів про Т. Г. Шев -
ченка.// «Я дуже щиро вас люблю…» Шевченко у
розповідях сучасників. Харків. «Прапор», 2004. −
С. 91.
6. Там само. − С. 93.
7. Там само. − С. 94.
8. Пам’ятка історії першої половини ХIХ ст.
(Охор. № 1235 ). Будинок лікаря А. О. Козачков-
ського 1820 р., в якому мешкав поет Т. Г. Шев-
ченко. 1845, 1859, Державний історичний музей
Державного історико-культурного заповідника.
Вул. Т.Г.Шевченка, 8. м. Переяслав-Хмельниць-
кий Київської області. Історична записка. Київ,
2004 р. − С. − 1.
9. Там само. − С. − 3.
10.Паспорт пам’ятки історії першої половини
ХIХ ст. Будинок А. О. Козачковського. Національ-
ний історико-етнографічний заповідник «Переяс-
лав». − Київ, 2005. − С. 3.
11.Переяслав-Хмельницький державний істо-
ричний музей. Короткий довідник. − Переяслав-
Хмельницький, 1958. − С. 3.
12.Ткаченко В. М. НІЕЗ «Переяслав»: від істо-
ричного музею до національного заповідника. //
Могилянські читання 2006 року : Зб. наук. пр. :
Доля музейних зібрань /.Нац. Києво-Печер. іст.-
культ. Заповідник. − К. : Фенікс. − Ч. − 2 − С. 308-
319.
13.Шевченко Тарас. Повне зібрання творів у
дванадцяти томах. Том 1. − К. : Наукова думка,
2001. − С. 371.
14. Шевченко Тарас. Повне зібрання творів у
дванадцяти томах. Том 2. − К. : Наукова думка,
2001. − С. 308.
15. Шевченко Тарас. Повне зібрання творів у
дванадцяти томах. Том 6. − К. : Наукова думка,
2003. − С. 78.
Садиба А. О. Козачковського в контексті переяславської шевченкіани
65
Джерела та література
Станіслав Дембіцький
Усадьба А. О. Козачковского в контексте переяславской шевченкианы
В статье рассматривается история усадьбы переяславского дворянина, врача А. О. Козачковского,
друга Т. Г. Шевченко, в которого поэт был в гостях в 1845 и 1859 годах.
Ключевые слова : усадьба А. О. Козачковского, Т. Шевченко.
Stanislav Dembitskyi
A. O. Kozachkovskyi’s Mansion in the Context of T.Shenchenko’s Visit to Pereyaslav
The article considers history of the estate of Pereyaslav of a nobleman, and the doctor A O Kozachkovskiy,
the frend of T. G, Stevchenko, who visited the poet in 1845 and 1859 years.
Key words: nobleman, of the doctor A O Kozachkovskiy, T. G, Stevchenko.
|