Краєзнавець макарівського гарту
Рецензія на книгу: Букет Є. Іван Бондаренко – останній полковник Коліївщини. Історичний нарис. – Київ: Видавництво «Стікс», 2014. – 320 с.
Gespeichert in:
| Datum: | 2014 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2014
|
| Schriftenreihe: | Краєзнавство |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/167255 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Краєзнавець макарівського гарту / Л. Мех // Краєзнавство. — 2014. — № 3-4. — С. 175-176. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-167255 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1672552020-03-22T01:25:46Z Краєзнавець макарівського гарту Мех, Л. Огляди Рецензія на книгу: Букет Є. Іван Бондаренко – останній полковник Коліївщини. Історичний нарис. – Київ: Видавництво «Стікс», 2014. – 320 с. 2014 Article Краєзнавець макарівського гарту / Л. Мех // Краєзнавство. — 2014. — № 3-4. — С. 175-176. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/167255 uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Огляди Огляди |
| spellingShingle |
Огляди Огляди Мех, Л. Краєзнавець макарівського гарту Краєзнавство |
| description |
Рецензія на книгу: Букет Є. Іван Бондаренко – останній полковник Коліївщини. Історичний нарис. –
Київ: Видавництво «Стікс», 2014. – 320 с. |
| format |
Article |
| author |
Мех, Л. |
| author_facet |
Мех, Л. |
| author_sort |
Мех, Л. |
| title |
Краєзнавець макарівського гарту |
| title_short |
Краєзнавець макарівського гарту |
| title_full |
Краєзнавець макарівського гарту |
| title_fullStr |
Краєзнавець макарівського гарту |
| title_full_unstemmed |
Краєзнавець макарівського гарту |
| title_sort |
краєзнавець макарівського гарту |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2014 |
| topic_facet |
Огляди |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/167255 |
| citation_txt |
Краєзнавець макарівського гарту / Л. Мех // Краєзнавство. — 2014. — № 3-4. — С. 175-176. — укр. |
| series |
Краєзнавство |
| work_keys_str_mv |
AT mehl kraêznavecʹmakarívsʹkogogartu |
| first_indexed |
2025-07-15T00:07:58Z |
| last_indexed |
2025-07-15T00:07:58Z |
| _version_ |
1837669380386717696 |
| fulltext |
175
Людмила Мех (м. Київ)
Краєзнавець макарівського гарту
Рец. на: Букет Є. Іван Бондаренко – останній полковник Коліївщини. Історичний нарис. –
Київ: Видавництво «Стікс», 2014. – 320 с.
Минувшина Макарівського району, її героїч -
ні сторінки, знані особистості, які тут народили -
ся – це улюблені теми краєзнавчих досліджень
киянина Євгена Букета. Відомий
журналіст і громадський діяч є
автором низ ки книжок і газетно-
журнальних публікацій, пов’яза-
них з Макарівщиною. І найно-
віша його дру кована праця «Іван
Бондаренко – останній полков-
ник Коліївщи ни», що побачила
світ у київському видавництві
«Стікс», розповідає про урод-
женця села Грузького, ватажка
гайдамацького загону, одного з
керівників селянсько-козацького
повстання на Правобережній
Україні. Автор передмови до книги – директор
Науково-дослідного інституту козацтва Інсти-
туту історії України НАН України, доктор
історичних наук Тарас Васильович Чухліб,
рецензент – доктор історичних наук, професор,
член-кореспондент Національної Академії Наук
України, заступник директора з наукової ро-
боти, завідувач відділу історії України XIX –
початку XX ст. Інституту історії України НАН
України, голова Національної
спіл ки краєзнавців України
Олександр Петрович Реєнт.
Науково-популярну новинку
її автор презентував цьогоріч у
день свого народження – 23
жовт ня – в клубі столичної кни-
гарні «Наш формат». Опрацю-
вавши багато архівних джерел,
Євген зібрав у книжці багатий
історичний матеріал і фольклор,
навів цікаві, подекуди унікальні
подробиці як із життя самого
полковника Бондаренка, так і з
перебігу повстання надвірних козаків на Ки-
ївщині. Про видання схвально відгукнулися
науковці Володимир Дмитрук – відповідаль-
ний секретар Національної спілки краєзнавців
України, Сергій Коваленко – директор видав-
ництва «Стікс», Лариса Кулаковська – дирек-
тор відділу «Археологічний музей» Інституту
археології НАН України. Остання наголосила,
що дослідник робить дуже важливу справу, пра-
цюючи з першоджерелами: «Євген в архіві –
як у себе вдома... Для Макарівщини це просто
знахідка, якийсь феномен. Слава Богу, що
зараз з’являються краєзнавці – такі, як Євген
Букет. Вони відкривають історію, невідомі
сторінки свого краю, своєї малої батьків-
щини». Лариса Кулаковська переконана, що на
батьківщині ватажка і автора книги, у Грузь-
кому, видання про Івана Бондаренка має про-
читати кожний, особливо школярі.
Оцінив творчий доробок талановитого кра-
єзнавця й директор Науково-дослідного інсти-
туту козацтва Інституту історії України НАН
України, доктор історичних наук Тарас Чух-
ліб: «Видання такої книги – справді подія. Не
тільки в українській історичній науці, а й в ук-
раїнському культурному житті. Звичайно, ми
сьогодні актуалізуємо військову проблематику,
тому що козаки, гайдамаки були військови-
ками. З одного боку, вони були цивільними, у
них були сім’ї, діти. З другого боку, коли при-
ходила небезпека як внутрішня, так і зов-
нішня, вони брали до рук зброю і воювали.
Це важлива тема і в міжнародних відноси-
нах, тому що і польські, і єврейські, і російські
історики пишуть у своїх працях, що гайдамаки
були різунами, просто так брали до рук зброю
і вбивали своїх противників. Але ми знаємо,
хто їх спонукав до цього своїми діями: і по-
льська шляхта, і орендарі, і економи, які були
переважно єврейського походження. Це не
означає, що гайдамаки воювали з усім єврей-
ським народом. Вони воювали з представни-
ками єврейства, які не давали жити україн-
цям...
Здавна точиться дискусія про те, як оціню-
вати ці події: як релігійну війну чи як етнічні
війни? Подібні повстання були у XVIII сто-
літті не тільки в Україні, а й у Європі, тож Ко-
ліївщина продовжувала традиції європейських
міжетнічних воєн. Чи це було продовженням
того, що українці збудували свою козацьку
державу, і, як написав пан Євген, це була ос-
тання спроба її відродження? Так. Хоча я вва-
жаю, що однією з останніх була спроба укра-
їнського Гетьманату й Української Народної
Республіки на початку ХХ століття, коли теж
апелювали до козацької доби.
І сьогодні ми боремося за свою країну, за
свою незалежність. І сьогодні можна називати
наших хлопців (очевидно, що їх так називають
у сусідній російській державі) «різунами»,
«бандерівцями», «фашистами». Як тільки їх
там не називають! Але ми знаємо, що вони бо-
рються за українську свободу, за українську
ідею так, як колись боровся Іван Бондаренко.
Тому коли ми валимо пам’ятники Леніну і за-
питуємо себе, що ставити на цих постаментах,
відповідь проста – на них потрібно звести
пам’ятники Іванові Бондаренку, Максимові
Залізняку, Івану Ґонті, Івану Мазепі, Іванові
Сірку – нашим справжнім героям».
Привітати колегу з виходом книжки прий-
шли друзі, письменники Анна Багряна, Юрій
Шеляженко, поетеса Тетяна Іванчук, публі-
цист Сергій Шевченко, якого нещодавно вису-
нуто на здобуття Шевченківської премії 2015
року за збірку історичних нарисів і статей
«Соловецький реквієм».
Модерував презентацію громадський діяч,
засновник громадської організації «Вікімедіа
Україна», член НСКУ Юрій Пероганич.
А родзинкою заходу стало музичне вітання у
виконанні відомого українського бандуриста,
композитора, аранжувальника, лауреата все -
українських та міжнародних конкурсів Ярос-
лава Джуся.
Підсумував думки колег історик, шеф-ре-
дактор журналу «Пам’ятки України» Ігор
Гирич. Він зазначив, що пан Євген небагато
говорить, але багато робить – книжку за книж-
кою щороку пише і друкує. На ділі «Макарів-
щина має в Букеті таку людину, яка її прослав-
ляє». Отож і нова його книжка виконує кілька
функцій, вважає вчений: «Вона і краєзнавча, і
наукова, і популярна. Це зразок того, яким має
бути краєзнавство. А чи Букет у нас просто
краєзнавець? Гадаю, що ні. Він насправді іс-
торик високого польоту. На таких краєзнавцях
тримається вся історична наука на місцях».
І це справді так. Мені не раз траплялися на-
годи співпрацювати з Євгеном Букетом як із
краєзнавцем і журналістом. Завжди він спря-
мований на творчий пошук і прагне досягати
високої мети.
3/4’2014Людмила Мех К Р А Є З Н А В С Т В О
176
|