Для нас горить його свіча… (Світлій пам'яті члена Національної спілки краєзнавців України Володимира Федоровича Шинкарука)

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2014
1. Verfasser:	Скавронський, П.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут історії України НАН України 2014
Schriftenreihe:	Краєзнавство
Schlagworte:	In memoriam
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/167257
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Для нас горить його свіча… (Світлій пам'яті члена Національної спілки краєзнавців України Володимира Федоровича Шинкарука) / П. Скавронський // Краєзнавство. — 2014. — № 3-4. — С. 181-192. — Бібліогр.: 138 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-167257
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1672572020-03-22T01:25:52Z Для нас горить його свіча… (Світлій пам'яті члена Національної спілки краєзнавців України Володимира Федоровича Шинкарука) Скавронський, П. In memoriam 2014 Article Для нас горить його свіча… (Світлій пам'яті члена Національної спілки краєзнавців України Володимира Федоровича Шинкарука) / П. Скавронський // Краєзнавство. — 2014. — № 3-4. — С. 181-192. — Бібліогр.: 138 назв. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/167257 uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	In memoriam In memoriam
spellingShingle	In memoriam In memoriam Скавронський, П. Для нас горить його свіча… (Світлій пам'яті члена Національної спілки краєзнавців України Володимира Федоровича Шинкарука) Краєзнавство
format	Article
author	Скавронський, П.
author_facet	Скавронський, П.
author_sort	Скавронський, П.
title	Для нас горить його свіча… (Світлій пам'яті члена Національної спілки краєзнавців України Володимира Федоровича Шинкарука)
title_short	Для нас горить його свіча… (Світлій пам'яті члена Національної спілки краєзнавців України Володимира Федоровича Шинкарука)
title_full	Для нас горить його свіча… (Світлій пам'яті члена Національної спілки краєзнавців України Володимира Федоровича Шинкарука)
title_fullStr	Для нас горить його свіча… (Світлій пам'яті члена Національної спілки краєзнавців України Володимира Федоровича Шинкарука)
title_full_unstemmed	Для нас горить його свіча… (Світлій пам'яті члена Національної спілки краєзнавців України Володимира Федоровича Шинкарука)
title_sort	для нас горить його свіча… (світлій пам'яті члена національної спілки краєзнавців україни володимира федоровича шинкарука)
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2014
topic_facet	In memoriam
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/167257
citation_txt	Для нас горить його свіча… (Світлій пам'яті члена Національної спілки краєзнавців України Володимира Федоровича Шинкарука) / П. Скавронський // Краєзнавство. — 2014. — № 3-4. — С. 181-192. — Бібліогр.: 138 назв. — укр.
series	Краєзнавство
work_keys_str_mv	AT skavronsʹkijp dlânasgoritʹjogosvíčasvítlíjpamâtíčlenanacíonalʹnoíspílkikraêznavcívukraínivolodimirafedorovičašinkaruka
first_indexed	2025-07-15T00:08:20Z
last_indexed	2025-07-15T00:08:20Z
_version_	1837669404392816640
fulltext	180 In memoriam 181 Павло Скавронський (м. Бердичів) Для нас горить його свіча… Світлій пам’яті члена Національної спілки краєзнавців України Володимира Федоровича Шинкарука Аніж проклинати темряву, краще запалити одну маленьку свічку… (Володимир Шинкарук) Краєзнавець, автор і виконавець власних пісень, ведучий і режисер, професор та Почесний професор Житомирського державного університету ім. І. Франка, почесний громадянин міста Житомира, Заслужений працівник культури України Шинкарук В.Ф. помер після довготривалої хвороби 6 грудня 2014 р. Житомирщина, і не лише Житомирщина, а напевно і вся Україна, втратила в його особі дійсного патріота України, патріота рідної української землі. Володимир Федорович Шинкарук наро- дився 19 серпня 1954 р. в селі Вчерайше Ру- жинського району Житомирської області в ро- дині медиків. В 1958 р., у період хрущовського «укрупнення районів», батьки переїхали на Хмельниччину – спершу в селище Теофіполь, де прожили чотири роки, а потім – у місто Красилів (1962-1967 рр.) [134; 137]. В 1967 р. родина Шинкаруків повертається на Житомирщину і оселяється в селищі Чер- воному Андрушівського району. Зі шкільних років література, музика і спорт йшли з Володимиром поруч. Йому в один і той же час хотілося бути то спортсме- ном, то музикантом, то письменником. Навіть після закінчення десяти класів, Володимир ще не мав чіткого уявлення про те, чому присвя- тити своє життя. Одне лише було очевидно: йому близька гуманітарна сфера [137]. У 1971 р. після закінчення Червоненської середньої школи із Золотою медаллю і «не вступу» до Київського університету, Володи- мир став працювати завідувачем клубу Черво- ненського цукрового комбінату. Ця робота відкрила Володимиру перспективи професії культпрацівника, і в 1972 р. він вступив до Житомирського державного педагогічного інституту ім. І. Франка на філологічний фа- культет. В 1976 р., після закінчення інституту, залишився викладати на кафедрі російської та зарубіжної літератури. Згодом була служба у війську, де Володимир потрапив до ансамблю пісні і танцю Прикарпатського військового округу (для нього це була справжня школа ху- дожньої творчості). Далі було навчання в ас- пірантурі Київського державного педагогіч- ного інституту ім. М. Горького, під час якого з більшим захопленням Володимир ходив на за- писи програми «Телевізійний клуб авторської пісні», ніж на консультації до свого наукового керівника професора Івана Крука [134; 137]. Він працював на посадах асистента, стар- шого викладача, доцента, професора Житомир- ського державного університету ім. І. Франка, а також у Київському національному універси- теті культури та мистецтв (2000-2002 рр.). Його наукові інтереси стосувались сфери історії лі- тератури та мистецтва, літературного краєзнав- ства. Він написав «Методичні поради, кон- трольні завдання, теми творів з російської літератури (для слухачів заочних підготовчих курсів)», які витримали три видання [85; 86; 87], уклав біобібліографічний довідник «Літе- ратурна Житомирщина» (1993) [11; 13; 23], є автором навчальних посібників з грифом Мі- ністерства освіти і науки України «Давня літе- ратура. Практикум» (2003, у співавторстві з П. Білоусом) [3], «Українська література. ХІ–ХVІІІ ст. Практикум» (2006, у співавторстві з П. Білоусом) [4], майже сто наукових статей [134; 137]. Шинкарук В.Ф. брав участь в численних науково-практичних конференціях, де висту- пав з актуальними в той час доповідями: «Про вивчення патріотичних, інтернаціональних рис багатонаціональної радянської літератури 3/4’2014Павло Скавронський К Р А Є З Н А В С Т В О 182 і її позитивного героя в 10 класі» (Житомир, 1981) [95], «Тема творчої праці на заняттях з російської радянської літератури та її значення в справі виховання майбутніх учителів» (Жи- томир, 1987) [118], «Вивчення соціально-кри- тичного роману В. Ліпатова «І це все про нього» в ХІ класі» (Житомир, 1990) [68], «Жи- томирщина в житті та творчості М. Риль- ського» (Житомир, 1995) [61]. Володимир Шинкарук був учасником на- уково-краєзнавчої конференції «Звягель древ- ній і вічно молодий» присвяченої 200-річчю утворення Волинської губернії, 200-річчю Волинської єпархії та 200-річчю наймену- вання міста Звягеля Новоградом-Волинським (1-16 вересня 1995 р. – Новоград-Волинський) [103], науково-краєзнавчої конференції «Горо - хівщи на крізь призму століть», присвяченої 450-річчю Володарськ-Волинська (28-30 ве- ресня 1995 р. – Володарськ-Волинський) [40], науково-краєзнавчої конференції «Малинщина у просторі і часі» (25-27 вересня 1996 р. – Ма - лин) [84], наукової конференції «Твоєму ймен - ню вічно поломеніти» присвяченої 125-річчя від дня народження Лесі Українки (24 лютого 1996 р. – Новоград-Волинський) [48], обласної науково-практичної конференції «Бібліотечна Житомирщина» (26-27 вересня 2006 р – Жито- мир) [83] та багатьох інших. Чимало своїх науково-краєзнавчих дослід- жень з літературного краєзнавства Шинкарук В.Ф. опублікував в історико-філологічному збірнику з регіональних проблем «Волинь- Житомирщина». Це – «Житомирщина в житті Для нас горить його свіча… 183 та творчості Максима Рильського» (1997) [60], «Міра життя земного… До 90-ліття М. Тала- лаєвського» (1998) [88], «Олесь Бабій – спі- вець слави січових стрільців» (2001) [97], «Спогади Леоніда Карума про Василя Крав- ченка» (2002) [113], «Зустріч, яка не відбулась в Житомирі» (2003) [67], «Особистість Марусі Чурай і пісенна традиція Житомирщини» (2005) [99], «Спочатку було слово: Іванові Сльоті – 70!» (2007) [114], «Свіча таланту Кос- тянтина Яновського» (2007) [111], «Зірка і смерть Леоніда Венгерова» (2008) [64] та «Ніна Матвієнко. Голосом цієї жінки співає й плаче Україна» (2008) [94]. Вніс свій посильний внесок Шинкарук В.Ф. і в створення «Енциклопедії сучасної Ук- раїни». Ним опрацьовані архівні джерела та літературні матеріали і опубліковані в цьому виданні біографічні відомості про відомі по- статі сучасності: Білоконського І.П. [37], Бур- катова Б.А. [38], Демарина І.Б. [42], Демчука А.В. [43], Драпака Г.М. [49], Ерка (Палидо- вича С.М.) [50], Євдокімова Я.О. [51], Євту- шенка О.М. [52], Єрмакової Л.З. [53], Єфімова В.В. [54], Жака І.С. [55], Жарова С.О. [56], Жданкіна В.О. [57], Желєзняка А.О. [58], Заславського С.А. [62], Засухіна В.Ф. [63], Зиріна О.А. [65], Зубка Є.М. [66], Інеш (Кди- рову І.О.) [69], Каденка В.М. [70], Карпу Н.С. [71], Карпенка А.Г. [72], Картавого П.В. [73], Квеленкова Ю.О. [74], Кіркорова Ф.Б. [76], Кобзара А.Ф. [77] та Козловського В.В. [78]. У всеукраїнських науково-методичних журналах опубліковано наукові праці Володи- мира Шинкарука «Щасливі люди: Тема праці на уроках літератури» (1982) [115], «Радян- ський характер: Матеріали уроку по темі «Ра- дянська література 50-80-х років» (1984) [112], «Особистість і колектив в радянській прозі 60- 70-х років» (1985) [81], «Художньо-естетичні особливості прози Лесі Українки» (2001) [122] та інші. Численні наукові статті Шинкарука В.Ф. опубліковані в наукових збірниках [39; 82; 96], методичних посібниках [110; 116; 117], всеук- раїнських журналах «Дніпро» [107] і «Київ» [75; 41]. У співавторстві з головою Житомир- ського науково-краєзнавчого товариства до- слідників Волині Кострицею М.Ю. ним було написано статтю «Хресний шлях поета (Мат- вій Аронович Талалаєвський)», яку було опри- люднено у відомій нам усім книзі «Реабіліто- вані історією» [19; 135]. Володимир Федорович постійно поєднував науково-педагогічну діяльність з концертними виступами. Музична освіта Володимира обме- жилась двома класами музичної школи, у цій сфері він – «самоук», музичної грамоти, а також гри на кількох інструментах навчався самотужки, постійно слухав музику – естрад - ну, класичну народну... Його кумирами були «Бітлз», «Дорз», Енріко Масіас, «Червоні гітари», Чеслав Неман, «Омега», «Песняри»... В авторській пісні його учителями були Юрій Візбор, Булат Окуджава, Володимир Висоць- кий... Як автор і виконавець він був перемож- цем багатьох музичних фестивалів і конкурсів, виступав з концертами у Польщі, Словаччині, Угорщині, Німеччині, Франції, США. Записав і видав два магнітних альбоми «Дім для душі» (сoll. 1, 1998) [46], «Дім для душі» (сoll. 2, 2001) [47], компакт-диски «Дім для душі» (2002) [45], «Колір тиші» (2008) [80], «Пере- коти-НЕБО» (2009) [100], «Шестиструнний дощ» (2010) [123], «Прислухаюсь до серця» (2013) [108], «Дороже крови» (2013), «Щоб серцем бути молодим» (2014) [124; 134; 137]. Успіх, яким користувався Володимир Шинкарук у слухачів та глядачів, забезпечу- вали притаманні йому стримана манера вико- нання, чудові вокальні і акторські дані, худож- ній смак, майстерне володіння музичними інструментами. Його пісні постійно звучать у програмах Національного радіо і телебачення як в авторському виконанні, так і у виконанні популярних українських співаків [35]. «Пісні, вірші, коротка проза – то найкраще, що є у мене, – говорив В.Ф. Шинкарук. – I цим найкращим я з Вами радо поділюся. Буду щас- ливий, якщо хтось захоче погортати елек- тронні сторінки моїх книг, послухати мою му- зику» [133]. В. Шинкарук був постійним ведучим най- більших культурно-масових заходів не лише в Житомирській області, а й в Україні загалом. Він був режисером і ведучим великого гас- трольного турне лауреатів Всеукраїнського фес- тивалю «Червона рута» по містах Німеччини, 3/4’2014Павло Скавронський К Р А Є З Н А В С Т В О 184 Польщі, Словаччини, Угорщини, Франції, вів концерти учасників культурно-мистецької акції «Лишається надія», яка проходила в дев’яти об- ласних центрах України. Його також залучали до ведення таких великих масових заходів на Майдані Незалежності в Києві, як День Неза- лежності України, День Києва, Свято козаць- кого мистецтва, Всеукраїнський фестиваль са- тири і гумору «Вишневі усмішки» тощо [35]. Мистецьким кредом Володимира Шинка- рука було переконання, що талант повинен бути відкритим до людей. Тому від перших днів аварії на Чорнобильській АЕС він праг- нув своєю творчістю допомогти ліквідаторам і потерпілим, підтримати їх і надихнути. В Ко- ростенському, Лугинському, Народицькому, Овруцькому районах Житомирської обл., що найбільше потерпіли від аварії, Володимир Шинкарук дав майже сто сольних концертів [35; 129]. Драматичне обдарування В. Шинкарука найяскравіше проявилось у створених ним му- зично-драматичних композиціях «Вічний спо- гад про війну» (1995), «Слово про рідну матір» (1999), «Дім для душі» (2002), моно спектаклі «Історія однієї любові» (2006) та публіцистичній виставі «Голодомор» (2008). Поява цих драматичних творів і їх оригінальне сценічне втілення, на думку фахівців, стало справжньою подією не тільки в культурно- мистецькому житті Житомирщини, а й Ук- раїни в цілому [35; 129]. Володимир Шинкарук був членом Націо- нальної спілки письменників України (з 2007 р.) та Національної спілки краєзнавців Ук- раїни (з 2011 р.). Друкувався в журналах «Київ» [44] «Перець» [59; 92; 105], «Дніпро» [93; 104; 106; 109; 121]. Його перу належать книги поезій та пісень: «Moderatо синіх сутін- ків» (1994) [125], «На відстані ночі» (1996) [90], «Перелітні дощі» (1999) [101], «Пере- хрестя розлук» (2004) [102], «Колискова для осені» (2009) [79], «У затінку сонця» (2012) [120], збірки прози «Оповідання» (2003) [98], «Нестандартний підхід» (2006) [92], прозово- поетична книга «На два життя одразу» (2010) [89], роман «Тренер» (2011) [119; 137]. Він здійснив літературний запис автобіографічної книги В. Парія «Під щасливою зіркою» (2013), переклав українською мовою поетичні п’єси Григорія Горіна «Чума на ваші дві родини» та Карло Гоцци «Король-олень» (поставлена в Житомирському академічному українському музично-драматичному театрі імені Івана Ко- черги в 2001 р., режисер Петро Авраменко), ліричну комедію Біла Маноффа «Сич і кі- шечка» (поставлена в театрі Житомирського музичного училища імені Віктора Косенка в 2012 р., режисер Григорій Артеменко) [134]. Позитивними були і відгуки на його видані поетичні збірки Єршова В. [14], Косичука В. [18], Лецкіна М. [21] та Мостового Ю. [28]. Багато художніх творів Володимира Шин- карука було опубліковано в періодичній пресі [134]. Про творчу та педагогічну діяльність са- мого В.Ф. Шинкарука написано чимало. Най- більш яскравими про нього є публікації Артем- чука А. «Вишиває пісня долю» (1996) [1], Скрябіної С. «Рух зірок по магістралях» (1998) [32], Божко С. «Хочешь познакомиться с Ирой – понрався ее папе» (1998) [5], Голованової І. «Весь вечір співав В. Шинкарук» (1998) [8], Козаченко І. «Генії живуть у провінції, щоб жити довго…» (1998) [17], Данчука Л. та Де- рев’янка Ф. «Шинкарук Володимир Федоро- вич» (1999) [12], Монастирецького Л. «Щин- карук Володимир Федорович» (2003) [27], Гуцалюка О. «Володимир Шинкарук: Я відда- вався повністю тільки сімейному життю» (2004) [10], Кавуна О. «Дім для душі» приймає друзів» (2004) [15], Ткаченко Г. «Дім для душі» Володимира Шинкарука» (2004) [33], Власюк Т. «З родиною Шинкаруків» (2005) [7], Мали- новської В. «Володимир Шинкарук – одруже- ний та безмежно щасливий» (2006) [24], Ми- ронець В. «Приємна несподіванка» (2006) [26], Яблуневої О. «Люблять бардів у Прилуках» (2006) [126], Красновської Л. «Нестандартний Шинкарук» (2007) [20], Миколаєнко Н. «Доля на виріст» (2008) [25], Болгова В.В. та Болгова І.В. «Володимир Шинкарук» (2009) [6], Му- зики Л. «Психобіографічні студії з Володими- ром Шинкаруком» (2009) [29], Позняк-Хо- менко Н. «Володимир Шинкарук: Я виграю цю страшну боротьбу, і треба буде віддячувати» (2010) [30], Литвинчук С. «Перехрестя доріг» (2012) [22], Якухна І.І. та Денисенка В.Ф. «Пе- Для нас горить його свіча… 185 дагогічна династія Шинкаруків» (2012) [127], Чернюк С. «Складна простота контрасту та душі: Володимир Шинкарук. У затінку сонця» (2012) [34], Бездітко А. «Володимир Шинка- рук: «Привід для радощів можна і треба знахо- дити завжди» (2013) [2], Позняк-Хоменко Н. «Щоб серцем бути молодим» (2014) [31], Го- лованової І. «Володимир Шинкарук: І свято ві- рити у життя» (2014) [9] та Кавуна О. «…юві- ляр прозвітував «Дідовим літом» (2014) [16]. Про наукову, творчу та педагогічну діяль- ність Володимира Шинкарука багато хороших слів сказано і в ювілейному виданні до 90-річ - чя Житомирського державного університету імені Івана Франка, де подано біографії видат- них випускників університету, що своїми до- сягненнями примножують надбання України та звеличують славу alma-mater, як одного з найпотужніших центрів освіти України [35]. Знайшлось місце для розповіді про Воло- димира Шинкарука і у щорічному всеукраїн- ському виданні «Науково-освітній потенціал України» за 2011 рік [36]. Володимир Федорович виховав плеяду талановитих митців, серед яких заслужені ар- тисти України Павло Мрежук та Ірина Шин- карук, популярні телевізійні диктори і журна- лісти Юрій Кот, Костянтин Ігнатчук, Сергій Кудімов, Наталія Мосейчук та ін. Педагогічна діяльність Володимира Шинкарука ще раз під- тверджує, що талант і щастя вчителя – у його учнях [35; 129; 137]. Володимир Шинкарук був лауреатом об- ласної комсомольської премії імені Миколи Шпака (1986), Всеукраїнської премії ім. І. Огі- єнка (2008). Має безліч грамот і подяк та по- чесних відзнак, державну нагороду – почесне звання «Заслужений працівник культури Ук- раїни» (1991). Лише після отримання цього почесного звання Володимир зрозумів, що не- помітно для себе в цій сфері став професіона- лом, до того музика і поезія сприймалися ним як хобі. Має він орден «За заслуги» ІІІ ступеня (2009) та Почесну грамота Верховної Ради Ук- раїни (2014) [134; 137]. Володимир Федорович протягом своєї твор чої, педагогічної та наукової діяльності от- римав такі Почесні відзнаки: знак ЦК ВЛКСМ «За отличную учёбу» (1974), «Золота ознака» Спілки соціалістичної молоді Польщі» (1985), знак «За активну роботу» Всесоюзного това- риства «Знання» (1991), знак «Відмінник ос- віти України» (1999), почесний знак «Гордість Житомирського державного університету імені Івана Франка» (2007), почесна відзнака Жито- мирської міської ради «За заслуги» (2009), ме- даль «Древляни» Міжнародної громадської ор- ганізації «Земляцтво житомирян» (2009), почесний знак «70 років Південного оператив- ного командування – Одеського військового округу» (2009), почесний знак Міністерства освіти і науки України «Петро Могила» – за розвиток вищої освіти (2009), почесний знак Міністерства внутрішніх справ «За сприяння органам внутрішніх справ України» (2009), по- чесна відзнака Житомирської обласної адмініс- трації та Житомирської обласної ради «За за- слуги» (2010), почесне звання «Почесний громадянин міста Житомира» (2011), орден Святого великомученика Георгія Побідоносця Української православної церкви (2013), від- знака Житомирської обласної ради «Честь і слава Житомирщини» (2013), почесна відзнака Міністерства культури України «За багато- річну плідну працю в галузі культури» (2013), кришталевий пам’ятний знак «Серце віддаю дітям» Дитячого фонду України (2014), медаль «Почесна відзнака» Національної спілки пись- менників України (2014), звання Почесний професор Житомирського державного універ- ситету імені І. Франка (2014) [134]. Численні грамоти і подяки, якими нагород- жувався В.Ф. Шинкарук протягом багатьох років, лише підтверджують його працелюб- ність та відданість справі, якій він присвятив все своє життя. Він нагороджений: Почесною грамотою Міністерства освіти України (гру- день, 1994), Подякою Житомирської обласної державної адміністрації (жовтень, 1999), Подякою Міністерства культури і мистецтв Ук- раїни, Центрального комітету профспілки пра- цівників культури України (травень, 2000), По- чесною грамотою Міністерства освіти і науки України (серпень, 2004), Почесною грамотою Житомирської обласної державної адміністра- ції (серпень, 2004), Почесною грамотою Жито- мирської обласної державної адміністрації (листопад, 2007), Почесною грамотою Жито- 3/4’2014Павло Скавронський К Р А Є З Н А В С Т В О 186 мирської обласної державної адміністрації (жовтень, 2008), Почесною грамотою Міністер- ства культури і туризму України (серпень, 2009), Подякою Житомирської обласної ради (вересень, 2012), Подякою Житомирської об- ласної державної адміністрації (вересень, 2012), Подякою голови Державної служби Ук- раїни з надзвичайних ситуацій (травень, 2013), Почесною грамотою Житомирської обласної ради із занесенням у Книгу Пошани Житомир- ської обласної ради (2014) [134]. Творчі здобутки Шинкарука В.Ф. просто вражають. Він лауреат ІІ Всесоюзного міжву- зівського фестивалю політичної пісні (І місце, Вінниця, 1975), переможець Республікан- ського телевізійного конкурсу «Сонячні клар- нети» (Київ, 1983 та 1988), лауреат Всесоюз- ного огляду самодіяльної художньої творчості, присвяченого 40-літтю Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні (1985), лауреат ІІ Всесоюзного фестивалю народної творчості, присвяченого 70-літтю Великої Жовтневої соціалістичної революції (1987), дипломант Всеукраїнського фестивалю авто- рської пісні та співаної поезії «Оберіг» (Луцьк, 1992), лауреат Міжнародного фестивалю «Доля» (краща пісня фестивалю – «Свіча», муз. К. Яновського, сл. В. Шинкарука, викона- виця С. Зайченко, Чернівці, 1993), лауреат Всеукраїнського фестивалю «Червона рута» (краща пісня фестивалю – «Місячний оберіг», муз. О. Ходаківського, сл. В. Шинкарука, ви- конавиця І. Шинкарук, Донецьк, 1993), лау- реат Міжнародного фестивалю «Голос Азії» (краща пісня фестивалю – «Місячний оберіг», Алмати, 1994), лауреат Національної про- грами «Мистецький олімп України» (Київ, 2009), лауреат першої премії Х Всеукраїн- ського літературного конкурсу у номінації «Пісенна лірика про кохання» (Київ, 2010), пе- реможець обласного літературного конкурсу «Книга року» в номінації «Проза» (книга «На два життя одразу», 2010), лауреат Всеукраїн- ського конкурсу «Улюблений викладач» (ІV місце), проведеного газетою «Все про бухгал- терський облік» серед викладачів вищих на- вчальних закладів України (2010) [131; 134]. У присвяченому Володимиру Шинкаруку розділі книги «Мистецький олімп України», наводиться цитата відомого українського пси- холога Олександра Музики: «Ми підсвідомо тягнемось до таланту і потаємно заздримо йому. А він завжди здивований тим, що ми не можемо так яскраво переживати, так безог- лядно радіти й так повноцінно жити. Його вра- жає, що ми не обов’язкові, що лінуємося вчи- тися, що ми не творчі, що у нас все – колись чи потім, що ми не живемо реальним життям, а плекаємо самозаспокійливі ілюзії. Він поди- вований, але все одно іде до нас, бо хоче, щоб і ми відчули незмірну радість творчості. Він знає, що радість творчості множиться від кіль- кості людей, які живуть нею одночасно. ...Він живе так, як ми хотіли б жити. У нас не вихо- дить, бо ми – ліниві, бо ми – незібрані, бо ми – мрійники. А він – творець, тому повнокровно, повно і яскраво живе для нас!» [131]. Для Володимира Шинкарука літературна і музична творчість були потребою, важливою складовою життя, він займався б ними, навіть якби вони не приносили ніякого зиску. Його вірші і проза народжувались із душевної схви- льованості, сердечної небайдужості. Було «щось», що стимулювало його душевну та інте- лектуальну роботу – слово, зустріч, епізод... Він нічого не писав в стані абсолютного спокою або щастя (він насолоджувався цими короткими миттєвостями)... Простіше з малими формами, тому що вірші легко запам’ятовуються. А на- роджувались вони по дорозі на роботу (він любив ходити пішки), в метро, під час теле- трансляції футбольного матчу, навіть під час за- стілля. З прозою важче. Проза «вимагає пись- мового столу» і часу. Прозу не напишеш за кермом авто, а Володимир півжиття – в дорозі... Намагався дотримуватись певних принципів: не любив силабо-тонічну систему віршування; від- давав перевагу тонічній; любив афористичність і лаконізм. В основі його прози завжди – реаль- ний факт. Рухав розповідь не опис, а діалог. За- вершував твір неочікуваний фінал. Також нама- гався уникати літературних «красивостей». Володимир Шинкарук писав для себе і для своєї дочки – заслуженої артистки України Ірини Шинкарук. Але його пісні також виконують за- служені артисти України – Павло Мрежук, Юрій Градовський, Зеновій Гучок, дует «Сві- тязь», Софія Ротару («Вино разлук») [131]. Для нас горить його свіча… 187 Спочатку Володимир Шинкарук став відо- мим і популярним в якості барда. Згодом – в якості батька Ірини Шинкарук. Для дочки він багато років поспіль писав і слова, і музику – власне, допомагав і у створенні та виданні за- писів. Минув ще деякий час, Ірина поринула у хвилі популярної музики – а Володимир Шинкарук зберіг вірність своїм основам. Тому час від часу з’являлись його нові платівки, на яких він знову поставав у колишній іпостасі – барда. Поезія, голос, гітара – от, власне, і май - же все. Але сказати, що цього мало – немож- ливо, бо насправді всього вистачає. Комусь, мабуть, така вірність може видатись дещо див- ною – адже життя минає, все змінюється. Але у таких поверненнях завжди розкривається новий сенс пройдених шляхів – адже не ви- падково вони, ці повернення, стаються у житті чи не кожної людини. Які плоди ми з цього ви- носимо – то вже інша справа, але виносимо ми їх у повній тиші. Тут вже кожен залишається наодинці із власною історією. Кожен отримує своє уповні... [130]. Володимир Федорович був одружений: дружина Людмила – за фахом вчитель матема- тики, донька Ірина – заслужена артистка України, син Федір – головний економіст дер- жавного підприємства «Національний турис- тичний офіс» [137]. Довгий час Володимир Шинкарук боровся з важкою онкологічною хворобою. Він переніс декілька операцій, численні сеанси перели- вання крові та сеанси переливання плазми. Лі- кування потребувало великих коштів, яких в родини просто не було. Тоді було створено благодійний фонд і на банківську картку Во- лодимира Федоровича небайдужі громадяни перераховували кошти, які і використовува- лись на його лікування. До благодійної акції долучилося багато знайомих і навіть незнайо- мих йому осіб: наприклад, родина Василя Бло- щицького (Донецьк), родина завідувача кафед- рою теорії та історії світової літератури, доктора філологічних наук, професора Воло- димира Єршова, родина О. Музики, І. Лубків- ської, Сергія Кутішенка, Анатолія Остапюка, Артема Кондратюка, Лариси Іваненко, Ірини Єфімової, Марія Кльон (Москва), Ангеліна Сингаївська, Юрій Грабовський, Олена Они- щук, колектив кафедри теорії та історії світо- вої літератури Житомирського національного університету імені Івана Франка та колектив загальноосвітньої школи № 20 м. Житомира та багато-багато інших [136]. 6 грудня 2014 року Володимир Федорович Шинкарук пішов з життя. «Це втрата не лише для Житомира, це втрата для всієї України» – написав політик Олександр Бригінець [138]. «…Його пісні ми слухали ще в шкільних туристських походах. Потім доля вже звела спочатку з Іриною (його дочкою, співачкою), а потім і з самим Володимирем Федоровичем. Усмішка і талант. Талант і усмішка – ось дві речі, які асоціюються з Шинкаруком. На пи- тання про здоров’я, і то відповідав зі своєю м’якою усмішкою. Ми всі його знайомі так ра- діли, що ще перший раунд в боротьбі з важкою хворобою він виграв. Але хвороба відійшла лише на час. А пісні Шинкарука будуть жити. Якщо говорити про українську бардовську пісню, то перші асоціації в мене саме з Шин- каруком. Теплі, дивно позитивні пісні. Хай земля буде пухом, пане Володимир!» – повідо- мив на своїй сторінці в Facebook український політик, громадський і культурний діяч Олесь Доній [132]. А для нас залишилась його творчість, по- зитивний приклад життєлюбства та життєді- яльності. Нам усім Володимир Шинкарук по- дарував, як спомин про себе, ось цей вірш «Моя свіча»: Туманний вечір ближче, ближче… Та я його у серце не впущу! Відправлю сонце спати на горище, Тихенько встану й запалю свічу І на своє поставлю підвіконня, Щоб осявала радісно вікно… А вітер тихо бубонить спросоння Про те, що не збулось, чи вже збулось давно. Весняним громом північ відгуркоче, І місяць клюне зорі, як курча… Хай знають люди – десь посеред ночі Горить свіча… Для них горить моя свіча! (Володимир Шинкарук) 3/4’2014Павло Скавронський К Р А Є З Н А В С Т В О 188 1. Артемчук А. Вишиває пісня долю // Київ. – 1996. – № 9-10. – С. 187-189. 2. Бездітко А. Володимир Шинкарук: «Привід для радощів можна і треба знаходити завжди» // Місто. – 2013. – № 35. – 5 вересня. 3. Білоус П.В., Шинкарук В.Ф. Давня укра - їнська література. Практикум. Науковий посіб - ник. – Житомир: Житомирська типографія, 2003. – 164 с. 4. Білоус П.В., Шинкарук В.Ф. Українська літе- ратура ХІ – ХVІІІ ст. Практикум. Науковий посіб- ник. – Житомир: Житомирська типографія, 2006. – 128 с. 5. Божко С. Хочешь познакомиться с Ирой – по- нрався ее папе // Рабочая газета. – 1998. – 30 липня. 6. Болгов В. В., Болгов І. В. Володимир Шинкарук // Мистецький олімп України. – Київ: Український видавничий консорціум, 2009. – С. 156-157. 7. Власюк Т. З родиною Шинкаруків // Власюк Т. Від джерел. – Київ: Вид-во газети «Вісті…», 2005. – С. 250-258. 8. Голованова І. Весь вечір співав В. Шинкарук // Житомирщина. – 1998. – 19 вересня. 9. Голованова І. Володимир Шинкарук: І свято вірити у життя // Житомирщина. – 2014. – № 85- 86. – 19 серпня. 10. Гуцалюк О. Володимир Шинкарук: Я відда- вався повністю тільки сімейному життю // Жито- мирський телеграф. – 2004. – № 50. – С. 5. 11. Давидюк В. Літературна Житомирщина // Вісті (Червоноармійськ). – 1994. – 12 квітня. 12. Данчук Л. Дерев’янко Ф. Шинкарук Воло- димир Федорович // Таланти Житомирського краю: Життя і творчість митців. – Житомир, 1999. – С. 84. 13. Дерев’янко Ф. Довідник уклав педагог // Ра- дянська Житомирщина. – 1993. – 16 березня. 14. Єршов В. До вічного – через очищення // Авжеж! – Кн.: ХХVІІІ. – № 32. – 1996. – 12-13 (28-29). 15. Кавун О. «Дім для душі» приймає друзів // Голос України. – 2004. – 26 серпня. 16. Кавун О. …ювіляр прозвітував «Дідовим літом» // Голос України. – 2014. – № 160. – 22 сер- пня. 17. Козаченко І. Генії живуть у провінції, щоб жи - ти довго… // Говорить і показує Україна. – 1998. – 12 жовтня. 18. Косичук В. Модерато синіх сутінок // Прес- форум (Житомир). – 1991. – 15 липня. 19. Костриця М.Ю., Шинкарук В.Ф. Хресний шлях поета (Матвій Аронович Талалаєвський) / Реа- білітовані історією. – Житомир: Полісся, 2011. – С. 96-98. 20. Красновська Л. Нестандартний Шинкарук // РІА плюс (Тернопіль). – 2007. – № 3. – 17 січня. – С. 20. 21. Лецкін М. Віч-на-віч із собою // Лецкін М. Я ін ших не сповідую знамен. – Житомир, 2004. – С. 53-58. 22. Литвинчук С. Перехрестя доріг // Люблю слово. – 2012. – № 1. – С. 166. 23. Літературна Житомирщина. Біобібліогра- фічний довідник / Укладач В.Ф. Шинкарук. – Жи- томир: Льонок, 1993. – 120 с. 24. Малиновська В. Володимир Шинкарук – од- ружений та безмежно щасливий // 20 хвилин (Жи- томир). – 2006. – № 6. – 8 лютого. – С. 13. 25. Миколаєнко Н. Доля на виріст (про Володи- мира Шинкарука) // Миколаєнко Н. Літературні портрети сучасних українських письменників. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І.Франка, 2008. – С. 83-88. 26. Миронець В. Приємна несподіванка // Земля Ружинська. – 2006. – № 23. – 21 березня. 27. Монастирецький Л. Щинкарук Володимир Федорович // Видатні педагоги Житомирщини. – Житомир: Полісся, 2003. – С. 663-664. 28. Мостовий Ю. Поетично-прозовий мікс з гумористичним відтінком // Друг читача. – 2010. – № 14. 29. Музика Л. Психобіографічні студії з Володи - миром Шинкаруком // Волинь – Житомирщина. – 2009. – № 19. – С. 256-273. 30. Позняк-Хоменко Н. Володимир Шинкарук: Я виграю цю страшну боротьбу, і треба буде від- дячувати // Україна молода. – 2010. – 19 серпня. 31. Позняк-Хоменко Н. Щоб серцем бути моло- дим // Україна молода. – 2014. – 19 серпня. 32. Скрябіна С. Рух зірок по магістралях // Га- лицькі контракти. – 1998. – № 11. – Березень. – С. 64. 33. Ткаченко Г. «Дім для душі» Володимира Шинкарука // Житомирщина. – 2004. – 26 серпня. 34. Чернюк С. Складна простота контрасту та душі: Володимир Шинкарук. У затінку сонця. – Київ. – 2012. – № 6. – С. 186-187. Джерела та література Для нас горить його свіча… 189 35. Шинкарук Володимир Федорович // Жито - мир ський державний університет імені Івана Франка. – Київ: Логос Україна, 2009. – С. 180. 36. Шинкарук Володимир Федорович // На- уково-освітній потенціал України. – Київ: Україн- ський рейтинг, 2011. – С. 286. 37. Шинкарук В.Ф. Білоконський Іван Петро- вич // Енциклопедія сучасної України. – Т. 2. – Київ: Поліграфкнига, 2003. – С. 814. 38. Шинкарук В.Ф. Буркатов Борис Абрамович // Енциклопедія сучасної України. – Т. 3. – Київ: По- ліграфкнига, 2004. – С. 615. 39. Шинкарук В.Ф. Василь Земляк: перші кроки на Житомирщині // Творчість В. Земляка в контексті вітчизняної та світової літератури. Збірник наукових праць. – Житомир, 1998. – С. 42-46. 40. Шинкарук В.Ф. Василь Земляк: штрихи до біографії // Горохівщина крізь призму століть. Тези науково-краєзнавчої конференції, присвяче- ної 450-річчю Володарськ-Волинська (28-30 ве- ресня 1995 р.). – Володарськ-Волинський-Жито- мир, 1995. – С. 96-98. 41. Шинкарук В.Ф. Вишиває пісня долю // Київ. – 1996. – № 9-10. – С. 187-189. 42. Шинкарук В.Ф. Демарин Ігор Борисович // Енциклопедія сучасної України. – Т. 7. – Київ: По- ліграфкнига, 2008. – С. 323. 43. Шинкарук В.Ф. Демчук Анатолій Васильо- вич // Енциклопедія сучасної України. – Т. 7. – Київ: Поліграфкнига, 2008. – С. 362. 44. Шинкарук В.Ф. День відкритих душ. По- езія // Київ. – 2013. – № 6. – С. 125-130. 45. Шинкарук В.Ф. Дім для душі / Компакт- диск. – Київ: Караван СД, 2002. 46. Шинкарук В.Ф. Дім для душі» coll. 1 / Аудіо альбом. – Київ: Музика на всі смаки, 1998. 47. Шинкарук В.Ф. Дім для душі» coll. 2 / Аудіо альбом. – Київ: Музика на всі смаки, 2001. 48. Шинкарук В.Ф. До історії написання драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» // Твоєму йменню вічно поломеніти. Матеріали на- укової конференції до 125-річчя від дня народ- ження Лесі Українки (м. Новоград-Волинський, 24 лютого 1996 р.). – Новоград-Волинський, 1997. – С. 38. 49. Шинкарук В.Ф. Драпак Григорій Мироно- вич // Енциклопедія сучасної України. – Т. 8. – Київ: Поліграфкнига, 2008. – С. 387. 50. Шинкарук В.Ф. Ерко (Палидович Северин Мстислав) // Енциклопедія сучасної України. – Т. 9. – Київ: Поліграфкнига, 2009. – С. 233. 51. Шинкарук В.Ф. Євдокімов Ярослав Олек- сандрович // Енциклопедія сучасної України. – Т. 9. – Київ: Поліграфкнига, 2009. – С. 312. 52. Шинкарук В.Ф. Євтушенко Олександр Миколайович // Енциклопедія сучасної України. – Т. 9. – Київ: Поліграфкнига, 2009. – С. 353. 53. Шинкарук В.Ф. Єрмакова Людмила Заха- рівна // Енциклопедія сучасної України. – Т. 9. – Київ: Поліграфкнига, 2009. – С. 436. 54. Шинкарук В.Ф. Єфімов Володимир Воло- димирович // Енциклопедія сучасної України. – Т. 9. – Київ: Поліграфкнига, 2009. – С. 469. 55. Шинкарук В.Ф. Жак Ілля Семенович // Ен- циклопедія сучасної України. – Т. 9. – Київ: Полі - графкнига, 2009. – С. 491. 56. Шинкарук В.Ф. Жаров Сергій Олексійович // Енциклопедія сучасної України. – Т. 9. – Київ: По- ліграфкнига, 2009. – С. 504. 57. Шинкарук В.Ф. Жданкін Василь Олексан- дрович // Енциклопедія сучасної України. – Т. 9. – Київ: Поліграфкнига, 2009. – С. 516. 58. Шинкарук В.Ф. Желєзняк Артур Юрійович // Енциклопедія сучасної України. – Т. 9. – Київ: Поліграфкнига, 2009. – С. 529. 59. Шинкарук В.Ф. Житейська історія // Пе- рець. – 2008. – № 5. – С. 6-7. 60. Шинкарук В.Ф. Житомирщина в житті та творчості Максима Рильського // Волинь-Житомир- щина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. – № 1. – Житомир, 1997. – С. 5-16. 61. Шинкарук В.Ф. Житомирщина в житті та творчості М. Рильського // М. Т. Рильський і укра- їнська література ХХ століття. Матеріали та тези доповідей науково-теоретичної конференції, при- свяченої 100-річчю з дня народження М.Т. Риль- ського (14 березня 1995 р.). – Житомир, 1995. – С. 29-31. 62. Шинкарук В.Ф. Заславський Семен Аркаді- йович // Енциклопедія сучасної України. – Т. 10. – Київ: Поліграфкнига, 2010. – С. 347-348. 63. Шинкарук В.Ф. Засухін Володимир Фроло- вич // Енциклопедія сучасної України. – Т. 10. – Київ: Поліграфкнига, 2010. – С. 355. 64. Шинкарук В.Ф. Зірка і смерть Леоніда Вен- герова // Волинь-Житомирщина. Історико-філоло- гічний збірник з регіональних проблем. – № 18. – Житомир, 2008. – С. 27-33. 65. Шинкарук В.Ф. Зирін Олександр Альберто- вич // Енциклопедія сучасної України. – Т. 10. – Київ: Поліграфкнига, 2010. – С. 581. 66. Шинкарук В.Ф. Зубко Євген Михайлович // Енциклопедія сучасної України. – Т. 11. – Київ: По- ліграфкнига, 2011. – С. 26. 67. Шинкарук В.Ф. Зустріч, яка не відбулась в Житомирі. (Спогади про Роберта Рождествен- ського // Волинь-Житомирщина. Історико-філоло- гічний збірник з регіональних проблем. – № 11. – Житомир, 2003. – С. 30-35. 68. Шинкарук В.Ф. Изучение социально-крити- ческого романа В. Липатова «И это все о нем» в ХІ классе // Обласна науково-практична конференція на тему: «Інститут – школі». Повідомлення і тези конференції. – Житомир, 1990. – С. 120-121. 69. Шинкарук В.Ф. Інеш (Кдирова Інеш Осерба- ївна) // Енциклопедія сучасної України. – Т. 11. – Київ: Поліграфкнига, 2011. – С. 392. 70. Шинкарук В.Ф. Каденко Володимир Михай- лович // Енциклопедія сучасної України. – Т. 11. – Київ: Поліграфкнига, 2011. – С. 661. 71. Шинкарук В.Ф. Карпа Наталія Семенівна // Енциклопедія сучасної України. – Т. 12. – Київ: По- ліграфкнига, 2012. – С. 354. 72. Шинкарук В.Ф. Карпенко Анатолій Григо- рович // Енциклопедія сучасної України. – Т. 12. – Київ: Поліграфкнига, 2012. – С. 375. 73. Шинкарук В.Ф. Картавий Петро Васильо- вич // Енциклопедія сучасної України. – Т. 12. – Київ: Поліграфкнига, 2012. – С. 405. 74. Шинкарук В.Ф. Квеленков Юрій Олексан- дрович // Енциклопедія сучасної України. – Т. 12. – Київ: Поліграфкнига, 2012. – С. 562. 75. Шинкарук В.Ф. Кінь і патефон у долі Василя Земляка // Київ. – 1995. – № 11-12. – С. 146-147. 76. Шинкарук В.Ф. Кіркоров Філіп Бедросо- вич // Енциклопедія сучасної України. – Т. 13. – Київ: Поліграфкнига, 2013. – С. 215. 77. Шинкарук В.Ф. Кобзар Анатолій Федоро- вич // Енциклопедія сучасної України. – Т. 13. – Київ: Поліграфкнига, 2013. – С. 404. 78. Шинкарук В.Ф. Козловський Віталій Віталі- йович // Енциклопедія сучасної України. – Т. 13. – Київ: Поліграфкнига, 2013. – С. 675. 79. Шинкарук В.Ф. Колискова для осені. – Жи- томир: Полісся, 2009. – 124 с. 80. Шинкарук В.Ф. Колір тиші / Компакт-диск. – Київ: Укрмюзік, 2008. 81. Шинкарук В.Ф. Личность и коллектив в со- ветской прозе 60 – 70-х годов // Вопросы русской литературы. – 1985. – № 2. – С. 34-40. 82. Шинкарук В.Ф. Літературно-краєзнавча ро- бота в школі // Вивчення нових тем у шкільному курсі української літератури: Методичний збір- ник. – Житомир: Видавництво газети «Житомир», 1998. – С. 179-188. 83. Шинкарук В.Ф. Максим Рильський і пись- менники Житомирщини // Бібліотечна Житомир- щина. Збірник матеріалів обласної науково-прак- тичної конференції, 26-27 вересня 2006 р. – Житомир: Полісся, 2006. – С. 166-177. 84. Шинкарук В.Ф. Максим Рильський і творча інтелігенція Житомирщини // Малинщина у про- сторі і часі: Матеріали Всеукраїнської науково-кра- єзнавчої конференції 25-27 вересня 1996 р. – Малин, 1996. – С. 154-156. 85. Шинкарук В.Ф. Методические советы, кон- трольные задания, темы сочинений по русской ли- тературе (для слушателей заочных подготовитель- ных курсов). – Житомир, 1989. – 10 с. 86. Шинкарук В.Ф. Методические советы, кон- трольные задания, темы сочинений по русской ли- тературе (для слушателей заочных подготовитель- ных курсов). – Житомир, 1992. – 10 с. 87. Шинкарук В.Ф. Методические рекоменда- ции, контрольные и творческие задания по русской литературе (для слушателей заочных подготови- тельных курсов). – Житомир, 1994. – 12 с. 88. Шинкарук В.Ф. Міра життя земного… До 90-ліття М. Талалаєвського // Волинь-Житомир- щина. Історико-філологічний збірник з регіональ- них проблем. – № 3. – Житомир, 1998. – С. 8-18. 89. Шинкарук В.Ф. На два життя одразу. – Жи- томир: Полісся, 2010. – 158 с. 90. Шинкарук В.Ф. На відстані ночі. – Жито- мир: Авжеж, 1996. – 42 с. 91. Шинкарук В.Ф. «Нестандартний підхід» – Житомир: ОП Житомирська облдрукарня, 2006. – 128 с. 92. Шинкарук В.Ф. Нестандартний підхід // Пе- рець. – 2011. – № 5. – С. 6-7. 93. Шинкарук В.Ф. Ніжний дотик теплих рук // Дніпро. – 2011. – № 2. – С. 87. 94. Шинкарук В.Ф. Ніна Матвієнко. Голосом цієї жінки співає й плаче Україна // Волинь-Жито- мирщина. Історико-філологічний збірник з регіо- нальних проблем. – № 18. – Житомир, 2008. – С. 48-54. 3/4’2014Павло Скавронський К Р А Є З Н А В С Т В О 190 Для нас горить його свіча… 191 95. Шинкарук В.Ф. Об изучении патриотичес- ких, интернационалистских черт многонацио- нальной советской литературы и ее положитель- ного героя в 10 классе // Формы и методы совершенствования преподавания русского языка и литературы в школах и дошкольных учрежде- ниях Житомирской области: Сообщения и тезисы областной научно-практической конференции (январь 1981г.). – Житомир, 1981. – С. 86-89. 96. Шинкарук В.Ф. Образи земляків у творчості Максима Рильського // Актуальні проблеми історії і літератури Волині та Київщини. Збірник наукових праць: У 2 ч. – Ч. 1. – Житомир: Волинь, 1999. – С. 194-202. 97. Шинкарук В.Ф. Олесь Бабій – співець слави січових стрільців // Волинь-Житомирщина. Істо- рико-філологічний збірник з регіональних про- блем. – № 7. – Житомир, 2001. – С. 57-60. 98. Шинкарук В.Ф. Оповідання. – Житомир: ОП Житомирська облдрукарня, 2003. – 48 с. 99. Шинкарук В.Ф. Особистість Марусі Чурай і пісенна традиція Житомирщини // Волинь-Жи- томирщина. Історико-філологічний збірник з ре- гіональних проблем. – № 13. – Житомир, 2005. – С. 62-74. 100. Шинкарук В.Ф. Перекоти-НЕБО / Ком- пакт-диск. – Київ: Укрмюзік, 2009. 101. Шинкарук В.Ф. Перелітні дощі. – Жито- мир: Авжеж, 1999. – 68 с. 102. Шинкарук В.Ф. Перехрестя розлук. – Жи- томир: Волинь, 2004. – 172 с. 103. Шинкарук В.Ф. Поет-воїн Леонід Левиць- кий // Звягель древній і вічно молодий: Тези Всеук- раїнської науково-краєзнавчої конференції з на- годи 200-річчя утворення Волинської губернії, 200-річчя Волинської єпархії та 200-річчя найме- нування міста Звягеля Новоградом-Волинським (1–16 вересня). – Новоград-Волинський, 1995. – С. 164-165. 104. Шинкарук В.Ф. Поліські коломийки // Дніпро. —2010. – № 2. – С. 153. 105. Шинкарук В.Ф. Поліські коломийки // Пе- рець. – 2013. —№ 4. —С. 10. 106. Шинкарук В.Ф. Поліські коломийки «на біс» // Дніпро. – 2010. – № 10-11. – С. 72. 107. Шинкарук В.Ф. Правда життя і образу: По- шуки робітничої теми в прозі останніх років // Дніпро. – 1982. – № 7. – С. 131-135. 108. Шинкарук В.Ф. Прислухаюсь до серця / Компакт-диск. – Тернопіль: Гроліс, 2013. 109. Шинкарук В.Ф. Проблема. За В. Федоро- вим. Ти хто і звідки? Середній вік. Собі на п’ятде- сятиліття. Еротичний етюд // Дніпро. – 2011. – № 9. – С. 112-113. 110. Шинкарук В.Ф. Прожив з весною. Творчий портрет М. Клименка // Поліський дивосвіт. Літе- ратура рідного краю: Житомирщина: Посібник- хрестоматія: В 2 ч. – Ч. І. Критичний огляд. – Жи- томир, 2000. – С. 425-429. 111. Шинкарук В.Ф. Свіча таланту Костянтина Яновського // Волинь-Житомирщина. Історико- філологічний збірник з регіональних проблем. – № 17. – Житомир, 2007. – С. 177-180. 112. Шинкарук В.Ф. Советский характер: Ма- териалы урока по теме «Советская литература 50– 80-х годов» // Русский язык и литература в сред- них учебных заведениях УССР. – 1984. – № 5. – С. 47-52. 113. Шинкарук В.Ф. Спогади Леоніда Карума про Василя Кравченка // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. – № 8. – Житомир, 2002. – С. 67-72. 114. Шинкарук В.Ф.Спочатку було слово: Іва- нові Сльоті – 70! // Волинь-Житомирщина. Істо- рико-філологічний збірник з регіональних проблем. – № 16. – Житомир, 2007. – С. 27-33. 115. Шинкарук В.Ф. Счастливые люди: Тема труда на уроках литературы // Русский язык и ли- тература в средних учебных заведениях УССР. – 1982. – № 6. – С. 36-42. 116. Шинкарук В.Ф. Творчий ужинок поетів су- часної Житомирщини // Поліський дивосвіт. Літе- ратура рідного краю: Житомирщина: Посібник- хрестоматія: В 2 ч. – Ч. І. Критичний огляд. – Житомир, 2000. – С. 417-425. 117. Шинкарук В.Ф. Тема історичного мину- лого народу в давній українській літературі та ге- роїчний епос народів Європи // Взаємозв’язки ук- раїнської і зарубіжної літератури у шкільному курсі: Методичний посібник. – Житомир, 2002. – С. 23-39. 118. Шинкарук В.Ф. Тема творческого труда на занятиях по русской советской литературе и ее значение в деле воспитания будущих учителей // Обласна науково-практична конференція на тему: «Шляхи і форми вдосконалення підготовки вчителя в сільській школі в світлі рішень ХХVІІ з’їзду КПРС, Основних напрямів реформи загальноосвітньої і професійної школи». Пові- домлення і тези конференції. – Житомир, 1987. – С. 108-110. 119. Шинкарук В.Ф. Тренер. Роман. – Київ: Ніка-Принт, 2011. – 128 с. 120. Шинкарук В.Ф. У затінку сонця. Вибрані по- езії та тести пісень. – Житомир: Полісся, 2012. – 272 с. 121. Шинкарук В.Ф. Улюблений коньяк Напо- леона. Психологічне оповідання // Дніпро. – 2009. – № 3. – С. 46-57. 122. Шинкарук В.Ф. Художньо-естетичні особливості прози Лесі Українки (на прикладі оповідання «Жаль») // Вісник Житомирського педагогічного університету. – Вип. 7. – 2001. – С. 156-157. 123. Шинкарук В.Ф. Шестиструнний дощ / Компакт-диск. – Київ: Укрмюзік, 2010. 124. Шинкарук В.Ф. Щоб серцем бути молодим / Компакт-диск – Тернопіль: Гроліс, 2014. 125. Шинкарук В.Ф. Moderato синіх сутінків. – Житомир: Авжеж, 1994. – 40 с. 126. Яблунева О. Люблять бардів у Прилуках // Прилуччя (Прилуки). – 2006. – № 49. – 11 листо- пада. 127. Якухно І.І., Денисенко В.Ф. Педагогічна династія Шинкаруків // Енциклопедія педагогічних династій Житомирщини. – Житомир: ЖОІППО, 2012. – С. 5-9. 128. http://bukvoid.com.ua/events/sum/2014/12/ 06/ 234716.html 129. http://logos-ukraine.com.ua/project/index.php? project=gdum&id=352 130. http://nashe.com.ua/artist/903 131. http://www.pisni.org.ua/persons/453.html 132. http://pressorg24.com/news?id=107655 133. http://shynkaruk.com.ua/ 134. http://shynkaruk.com.ua/?page_id=7 135. http://shynkaruk.com.ua/?page_id=13 136. http://studclub.org.ua/new_sh.html 137. http://www.pisni.org.ua/persons/453.html 138. http://zhzh.info/news/2014-12-07-21770 3/4’2014Павло Скавронський К Р А Є З Н А В С Т В О 192

Для нас горить його свіча… (Світлій пам'яті члена Національної спілки краєзнавців України Володимира Федоровича Шинкарука)

Institution

Ähnliche Einträge