Нарис з історії благодійництва в дорадянському Сімферополі

Нарис з історії благодійництва в дорадянському Сімферополі

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2008
Автор: Савочка, А.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2008
Теми:
Краєзнавчо-етнографічні нариси
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16731
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Нарис з історії благодійництва в дорадянському Сімферополі / А. Савочка // Відлуння віків. — 2008. — № 1(9). — С. 55-58. — Бібліогр.: 8 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-16731
record_format dspace
spelling irk-123456789-167312011-02-16T12:04:30Z Нарис з історії благодійництва в дорадянському Сімферополі Савочка, А. Краєзнавчо-етнографічні нариси 2008 Article Нарис з історії благодійництва в дорадянському Сімферополі / А. Савочка // Відлуння віків. — 2008. — № 1(9). — С. 55-58. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. XXXX-0045 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16731 uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Краєзнавчо-етнографічні нариси
Краєзнавчо-етнографічні нариси
spellingShingle Краєзнавчо-етнографічні нариси
Краєзнавчо-етнографічні нариси
Савочка, А.
Нарис з історії благодійництва в дорадянському Сімферополі
format Article
author Савочка, А.
author_facet Савочка, А.
author_sort Савочка, А.
title Нарис з історії благодійництва в дорадянському Сімферополі
title_short Нарис з історії благодійництва в дорадянському Сімферополі
title_full Нарис з історії благодійництва в дорадянському Сімферополі
title_fullStr Нарис з історії благодійництва в дорадянському Сімферополі
title_full_unstemmed Нарис з історії благодійництва в дорадянському Сімферополі
title_sort нарис з історії благодійництва в дорадянському сімферополі
publisher Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
publishDate 2008
topic_facet Краєзнавчо-етнографічні нариси
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16731
citation_txt Нарис з історії благодійництва в дорадянському Сімферополі / А. Савочка // Відлуння віків. — 2008. — № 1(9). — С. 55-58. — Бібліогр.: 8 назв. — укp.
work_keys_str_mv AT savočkaa nariszístorííblagodíjnictvavdoradânsʹkomusímferopolí
first_indexed 2025-07-02T17:58:04Z
last_indexed 2025-07-02T17:58:04Z
_version_ 1836558933149351936
fulltext Зпочатком двадцять першого сторіччя в Україні спостерігається бурхливе зрос� тання інтересу до історії благодійницт� ва. В період з 2001 по 2007 рік захищено по� над десять кандидатських дисертацій, прис� вячених цій темі. Серед найвизначніших праць відзначимо дослідження київських вчених Н.А. Колосової “Благодійницька діяльність в культурі України (кін. ХХ — поч. ХХІ ст.)” [1], а також Ф. Я. Ступака “Діяльність благодійних товариств Києва другої половини XIX — початку XX століття” [2]. Саме праця Федора Ступака була однією з перших спроб дослідження приватного благодійництва у Києві. Серед останніх досліджень необхідно назвати мо� нографію “Становление государственного попечительства и общественной благотвори� тельности в Одессе в конце ХVIII — 60�е гг. ХIX ст.” І. С. Грєбцової та В. В. Грєбцова [3]. Зацікавленість історією благодійництва в Україні обумовлена комплексом чин� ників. По�перше, філантропія як значний соціокультурний феномен досліджується на теренах СНД лише з кінця вісімдесятих років, оскільки до того часу благодійництво сприймалась як явище, що властиве лише класовому суспільству. По�друге, система приватного благодійництва у нашій країні з’явилась лише після здобуття Незалеж� ності. На сьогодні існує гостра потреба аналізу історичного досвіду минулих по� колінь у галузі філантропії для формування ефективної системи соціального захисту. На жаль, питання історії благодійництва в Автономній республіці Крим досліджуєть� ся досить кволо. Існує лише невелика кіль� кість публікацій, присвячених громадській опіці в дорадянському Сімферополі [4]. Праць, що мають комплексний підхід до вивчення приватного благодійництва в Тав� рійській губернії, нами не було виявлено. КРАЄЗНАВЧО�ЕТНОГРАФІЧНІ НАРИСИ 55 НАРИС З ІСТОРІЇ БЛАГОДІЙНИЦТВА В ДОРАДЯНСЬКОМУ СІМФЕРОПОЛІ НАРИС З ІСТОРІЇ БЛАГОДІЙНИЦТВА В ДОРАДЯНСЬКОМУ СІМФЕРОПОЛІ Антон Савочка Будинок мандрівника О.С. Таранова7Белозьорова Сімферополь к. XIX ст. Перша добродійна установа з’явилася в Таврійській губернії у 1822 році. Заклад мав назву “Будинок мандрівника О. С. Та� ранова�Бєлозьорова”. Засновники цього будинку назвали його на честь підполков� ника Олександра Степановича Таранова� Бєлозьорова, який заповів гроші на будівництво в Сімферополі добродійної ус� танови [5]. Цей заклад ми можемо назвати унікальним, оскільки на той час подібна установа існувала лише в Москві (“Буди� нок мандрівника графа Шеремєтьєва”). У якості закладу, що надає притулок для лю� дей похилого віку або невиліковно хворих, будинок проіснував до 1918 року. Його будівля збереглась і донині (у наш час тут розташовано медичний коледж). В історії закладу є чимало славних сторінок. Саме тут оперував впродовж Кримської війни відомий хірург Микола Іванович Пирогов, а під час кровопролитної війни з Туреччиною 1877–1878 рр. у цьому будинку розмістився лазарет для поранених російських солдатів. У період Великої Вітчизняної війни тут надавали допомогу пораненим радянським бійцям. Події Кримської війни вплинули на розви� ток доброчинності в Таврійській губернії. Оскільки на її теренах з’явилась велика кількість сиріт, інвалідів та безпритульних, перед міською владою постала гостра потреба у будівництві притулків та лікарень, де була б можливість розмістити всіх нужденних. Найжвавіше цей процес проходив у Сімферо� полі — вже 1 лютого 1854 року відкрилась лікарня для бідних євреїв міста [6]. Одна з найвідоміших благодійних уста� нов Сімферополя — притулок графині А.М. Адлерберг, який вона відкрила в губе� рнському центрі у 1855 році. Амалія Мак� симіліанівна була досить відомою персо� ною. Її чоловік — Володимир Федорович, був військовим губернатором Таврійської губернії під час Кримської війни. Крім того, графиня була музою відомого російського поета Федора Івановича Тютчева, з яким во� на познайомилася ще замолоду. Саме їй він присвятив один із найкращих своїх віршів — “Я помню время золотое…” [7]. З 1869 року притулок, відкритий графи� нею Адлерберг, знаходився в самому центрі Сімферополя. Сьогодні вулиця, на якій роз� ташовано будівлю притулку, має назву Пушкінської. Але колись вона називалася 56 КРАЄЗНАВЧО�ЕТНОГРАФІЧНІ НАРИСИ А.М. Адлерберг Єврейська лікарня Притулок гр. Адлерберг Приютінською. До притулку приймали дівчат з 3 до 16 років — там їх навчали гра� моті, рукоділлю та куховарству. Ця бла� годійна установа відома також завдяки ви� датному історику Арсенію Івановичу, який тривалий час був її директором. Саме він найдокладніше виклав історію притулку — від заснування і до початку ХХ ст. Притулок для бездомних хлопчиків Сімферополя побудували згодом, у 1864 році. Він одержав ім’я на честь засновни� ка — Андрія Яковича Фабра, який заповів усі свої гроші на спорудження притулку для дітей. Його вихованцями були хлопчики від чотирьох до тринадцяти років, яких навча� ли ремеслам та грамоті, — найбільш тала� новиті з них навіть отримували стипендії. Притулок проіснував близько шістдесяти років, але провулок, де він знаходився, досі називається Фабрським. Завершуючи розповідь про благодійні ус� танови Сімферополя, неможливо обійти увагою притулок для малолітніх злочинців, відкритий 1888 року. Своїм існуванням він завдячує Івану Костянтиновичу Айвазовсь� кому, Семену Езровичу Дувану та іншим видатним громадським діячам Таврійської губернії, які доклали значних зусиль до збирання коштів та будівництва притулку. Заклад відігравав важливу роль у покра� щенні криміногенного стану в місті — тут малих злочинців перевиховували на добро� порядних та працелюбних громадян. Наприкінці ХIХ — на початку ХХ сторіччя Сімферополь зазнав справжнього буму благодійництва. За короткий час в гу� бернському центрі було засновано понад тридцять благодійних товариств. Провідну роль в їх структурі відігравало Сімферо� польське благодійне товариство, яке було засновано в 1870 році. На гроші цієї устано� ви існували притулки, богадільня, школи, ясла. Причому значна їх частина розміщу� валася на Приютінській вулиці, яка на той час перетворилася на справжнє серце бла� годійництва Таврійської губернії [8]. Надзвичайно активно займалися добро� чинністю громади національних меншин Сімферополя. Були створені добродійні то� вариства, що надавали допомогу нужден� ним грекам, караїмам, кримчакам, тата� рам. Серед них бурхливою діяльністю відзначалася єврейська громада міста. Найбільшими філантропічними ор� ганізаціями були: “Товариство допомоги бідним євреям”, “Товариство допомоги жіночому єврейському училищу” та інші. Окрім національних меншин, бла� годійницькою діяльністю займались і релігійні громади міста. “Римо�Католицьке благодійне товариство”, “Товариство допо� моги бідним мусульманам”, “Православне церковне братство Володимира Рівноапос� тольного та Олександра Невського” надава� ли допомогу нужденним за конфесійною оз� накою. Надзвичайно гострим у Таврійській гу� бернії було питання освіти. Малозабезпечені родини не мали можливості дати своїм дітям гарну освіту. У цих умовах значно активізу� валося відкриття благодійних товариств, що надавали допомогу незаможним учням та вчителям. Серед найбільших організацій КРАЄЗНАВЧО�ЕТНОГРАФІЧНІ НАРИСИ 57 Провулок Фарба Вул. Пушкінська (колишня Приютінська) На розі Пушкінської та Єкатерининської цього типу були: “Товариство допомоги бідним учням Сімферопольської гімназії”, “Товариство допомоги бідним вихованцям Сімферопольського Миколи II реального училища”, “Таврійське товариство допомо� ги бідним учням”. Ці товариства оплачува� ли навчання учнів, купували для них книж� ки та одяг. У періоди стихійних негараздів меш� канці Сімферополя створювали благодійні товариства, що надавали допомогу пост� раждалим. Так, під час епідемії холери, що спалахнула в губернії у 1910 році, було ор� ганізовано товариство, що надавало допомо� гу сиротам та всім, хто постраждав від епідемії. У роки Першої світової війни гро� мада міста також не лишалася осторонь від лиха, що спіткало Російську імперію. Єврейська спільнота створила “Сімферо� польське благодійне товариство допомоги постраждалим від війни”. Ця організація надавала допомогу ветеранам та інвалідам війни, а також тим, хто залишився без году� вальників. На жаль, систему приватного благодій� ництва було ліквідовано за часів жовтневої революції та громадянської війни. Більшість мешканців міста, що брали активну участь у доброчинних заходах, або були знищені як “класово чужі елементи”, або іммігрували, рятуючись від “червоного терору”. Таким чином, приватне благодійництво у Сімферополі набуло за дорадянського періоду значного розвитку. Майже усі про� шарки населення, що потребували допомо� ги, мали змогу її одержати незалежно від віросповідання чи етнічної належності. Зав� дяки цьому рівень соціальної напруги в гу� бернському центрі був украй низьким. На� прикінці ХІХ сторіччя громаді міста вдало� ся створити надзвичайно ефективну систе� му надання матеріальної та моральної підтримки усім нужденним. На жаль, у Сімферополі початку ХХІ сторіччя така система відсутня. Хотілося б вірити, що безцінний досвід минулих поколінь допомо� же мешканцям сучасного міста відновити та покращити її. 58 КРАЄЗНАВЧО�ЕТНОГРАФІЧНІ НАРИСИ Література 1. Колосова Н. А. Благодійницька діяльність в культурі України (кін. ХХ — поч. ХХІ ст.) в контексті вітчизняних і європейських традицій: Автореф. дис…канд. істор. наук / 17.00.01 — Історія України; Київський нац. ун�т культури і мистецтв. — К., 2006. — С. 16. 2. Ступак Ф. Я. Діяльність благодійних товариств Києва другої половини XIX — початку XX століття.: Дис… канд. іст. наук / 07.00.01 — Історія України; Київський ун�т ім. Тараса Шевченка. — К., 1997. — 210 с. 3. Гребцова И.С. Гребцов В.В. Становление государственного попечительства и общественной благотворительности в Одессе в конце ХVIII — 60�е гг. ХІХ ст. — Одеса: Астропринт, 2006. — 320 с. 4. Бобкова О.М. Организация и деятельность Сиротского дома тайного советника А. Я. Фабра / Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 85. — С. 100–105; Савочка А. Н. Благотворительные заведения досоветского Симферополя (ХIX — начало ХХ в.) / Историческое наследие Крыма. — 2007. — № 18. — С. 144–156. 5. Маркевич А. І. З культурної минувшини Криму ХІХ ст.: Короткі нариси // Непомнящий А. А. Арсений Маркевич: Страницы истории крымского краеведения. — Симферополь: Бизнес�Информ, 2005. — С. 402. 6. Святский Н.А. История богоугодных заведений и благотворительных обществ города Симферополя / Третья учебная экскурсия симферопольской мужской гимназии: Симферополь и его окрестности / сост. Ф.Ф. Лашков. — Симферополь, 1890. — С. 132. 7. Долгополова С. “Я помню время золотое…” / Наше наследие. — 2003. — № 68. — С. 58–59. 8. Отчет Симферопольского благотворительного общества за 1887 год. — Симферополь, 1888. — С. 4–5.

Схожі ресурси