Східно-подільська витинанка кін. ХХ - поч.ХХІ ст. Традиції та новаторство

The article studies the center of Podolsk cut-out. Local and specific qualities of this art form are described. Tracing the genesis of Podolsk cut-out, the influence of traditional folk cut-out’s, modern art events and cultural factors on her evolution. Noted a great role of public events (symposium...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2008
Автор:	Тихонюк, О.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут народознавства НАН України 2008
Теми:	Публікації
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16762
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Східно-подільська витинанка кін. ХХ - поч.ХХІ ст. Традиції та новаторство / О. Тихонюк // Мистецтвознавство: Зб. наук. пр. — Львів, 2008. — С. 199-210. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-16762
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-167622011-02-17T12:03:37Z Східно-подільська витинанка кін. ХХ - поч.ХХІ ст. Традиції та новаторство Тихонюк, О. Публікації The article studies the center of Podolsk cut-out. Local and specific qualities of this art form are described. Tracing the genesis of Podolsk cut-out, the influence of traditional folk cut-out’s, modern art events and cultural factors on her evolution. Noted a great role of public events (symposiums, exhibitions, activities of the cut-out museum and specialized circles) in the formation of society. 2008 Article Східно-подільська витинанка кін. ХХ - поч.ХХІ ст. Традиції та новаторство / О. Тихонюк // Мистецтвознавство: Зб. наук. пр. — Львів, 2008. — С. 199-210. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. XXXX-0040 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16762 uk Інститут народознавства НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Публікації Публікації
spellingShingle	Публікації Публікації Тихонюк, О. Східно-подільська витинанка кін. ХХ - поч.ХХІ ст. Традиції та новаторство
description	The article studies the center of Podolsk cut-out. Local and specific qualities of this art form are described. Tracing the genesis of Podolsk cut-out, the influence of traditional folk cut-out’s, modern art events and cultural factors on her evolution. Noted a great role of public events (symposiums, exhibitions, activities of the cut-out museum and specialized circles) in the formation of society.
format	Article
author	Тихонюк, О.
author_facet	Тихонюк, О.
author_sort	Тихонюк, О.
title	Східно-подільська витинанка кін. ХХ - поч.ХХІ ст. Традиції та новаторство
title_short	Східно-подільська витинанка кін. ХХ - поч.ХХІ ст. Традиції та новаторство
title_full	Східно-подільська витинанка кін. ХХ - поч.ХХІ ст. Традиції та новаторство
title_fullStr	Східно-подільська витинанка кін. ХХ - поч.ХХІ ст. Традиції та новаторство
title_full_unstemmed	Східно-подільська витинанка кін. ХХ - поч.ХХІ ст. Традиції та новаторство
title_sort	східно-подільська витинанка кін. хх - поч.ххі ст. традиції та новаторство
publisher	Інститут народознавства НАН України
publishDate	2008
topic_facet	Публікації
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16762
citation_txt	Східно-подільська витинанка кін. ХХ - поч.ХХІ ст. Традиції та новаторство / О. Тихонюк // Мистецтвознавство: Зб. наук. пр. — Львів, 2008. — С. 199-210. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT tihonûko shídnopodílʹsʹkavitinankakínhhpočhhísttradicíítanovatorstvo
first_indexed	2025-07-02T18:05:02Z
last_indexed	2025-07-02T18:05:02Z
_version_	1836559371599872000
fulltext	олена тИХоНЮк аспірантка, Київський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва та дизайну ім. М. Бойчука СХІДНО-ПОДІЛЬСЬКА ВИТИНАНКА КІН. ХХ – ПОЧ. ХХІ СТ. ТРАДИЦІЇ ТА НОВАТОРСТВО Східно-подільський регіон витинанки — один з небагатьох в Україні, що зберіг своє значення до наших днів. Саме на його прикладі ми можемо прослідкувати безперервність народних традицій, стилістичну, образотворчу та тематичну видозміну цього виду мистецтва. Зацікавлення витинанкою передаєть- ся тут з покоління в покоління. Новаторскі пошуки сучасних митців, базуючись на міцних традиційних засадах, зберігають національні та, навіть, регіональні особливості. такий „жи- вий” діалог традиційного народного мистецтва з професійним можливий завдяки активній діяльності народних майстрів, у пам’яті яких ще збереглися прикрашені паперовими візерун- ками інтер’єри подільських хат. Перші відомості про поширення та характерні особли- вості народної подільської витинанки ми дізнаємося з праць а.і.Зарембського „Народное искусство подольских Украинцев” [4] та Володимира гагенмейстера „Настінні паперові прикраси кам’янеччини” [1]. останній подає такі відомості про основні мотиви та форму кам’янецьких паперових прикрас: „Зміст витинянок доволі різноманітний, але переважають мотиви гео- метрійно-симетричного характеру — розетки або т. зв. „зірки”, елементи яких часто запозичені з рослин … чому вони й мають спільну назву „квітки” […] Подвійно складений папір дає про- сті симетрії витинянки дерев, вазонів і птахів. На кілька разів складений папір дає ритмічний ряд фігурок хороводу…” [1,4]. Що ж до технологічних особливостей автор зазначає: „При вирізуванні приступають до роботи без попереднього малюн- ку, орудуючи лише ножицями, що поступово дає певність, а олеНа тИХоНЮк200 уникнення деталей з чисто технічних передумов, природно, відводить вирізуванню царину переважно декоративного, ор- наментального мистецтва” [1,5]. Певний відхід від традицій паперового декору на Поділлі фіксує Борис Бутнік-Сіверський у виданні „Українське на- родне мистецтво. Живопис” (1967р.): „В наші дні „витинянки” стали наліплювати не тільки на стіни, а й на окремому аркуші паперу […] Дуже цікаві витинанки з кам’янеччини. одна з них становит жанрову сцену — ілюстрацію до „казки про попа і його наймита Балду” о.С.Пушкіна. інша — сільський інтер’єр, в якому відтворений типовий для даної місцевості мотив на- стінного розпису” [15, 19]. окремий розділ мистецтву народної витинанки на Поділлі присвячений в книзі Нарціса кочережко „Сонячні барви” (1978). окрім стилістичних та технологічних особливостей цього виду мистецтва описано також обрядово-ритуальне значення різних типів паперових прикрас („Врожайна”, „Весільна”, „Заквіт- чана”) [9, 33]. автор звертає увагу на кольорову гаму народної витинанки та на способи тонування паперу: „Для витинанок беруть папір — переважно типу газетного, фарбують його в червоний, рожеви, синій, зелений кольори, а також користу- ються жовто-червоною вохрою. Багатокольорові витинанки ріжуть спочатку з білого паперу, а потім фарбують окремі деталі композиції” [9, 34]. Велику увагу автор приділяє осо- бистостям «витиначів” с. Саїнка (Могилів-Подільського р-ну) та довколишніх сіл. Зокрема, відмічено великий внесок, що зробив у для відродження та розвитку подільської витинанки учитель місцевої школи олександр Салюк [9, 38]: „У місцевій школі щороку влаштовують виставку витинанок. Потім вона переїздить у районний Будинок культури. Саїнські витиначі експонують свої твори на багатьох художніх виставках. Їх ви- тинанки є у музеях та приватних колекціях Вінниці, Харкова, львова, києва та інших міст” [9, 40]. „локальні особливості подільської витинанки викристалі- зовуються на початку ХХ століття.” — зазначає у своєму дослідженні „Українські витинанки” Михайло Станкевич, — СХіДНо-ПоДілЬСЬка ВИтИНаНка 201 „Паперові прикраси Поділля відзначались різноманітністю композиції та наявністю в їх орнаментиці зооморфних та ан- тропоморфних мотивів”. особливо автор наголошує на попу- лярність зображення різноманітних птахів, що „в уявленнях народу ... символізували сонце і світло, служили „посередни- ком” між людиною і небом” [12, 45]. „Характерною для східного Поділля була композиція „дерева”, „дуба”. його ніколи не зоб- ражували реалістично, а таким же узагальненим символом, як і весь орнаментальний світ образів народного мистецтва” [12,44]. „На художні особливості давніх витинанок подільського регіону і їх місце в системі хатнього декору впливали надзвичайно поширені орнаментальні композиції у формі квадрата, розет- ки, зірки тощо” [12, 46]. Найбільшим піднесенням витинанки на Поділлі відзначені в середині ХХ століття. „Популярність цього виду мистецтва посилилася після проведення в києві виставки „Саїнські витинанки” (1969), завдяки олександру Васильовичу Салюку, який зібрав для цієї виставки кращі твори односельчан. Виставка відкрила імена багатьох само- бутніх майстрів. У 1970-х рр. не було жодної республіканської виставки народного мистецтва, на якій би не експонувались витинанки з Вінницької області [12, 87-90]. графіка витинанок олександра Салюка чітка й лаконічна. Стилістика близька до традиційної орнаментики. твори майстра насичені народною символікою. У його доробку ми знаходимо різноманітні варіації „дерева життя”, традиційні зооморфні зображення птахів, характерні для Поділля витинанки-розетки. та, разом з тим, художник вносить у свої твори багато індивіду- альних рис. „На основі давніх подільських витинанок о.Салюк розвиває нові орнаментальні мотиви, впроваджує сюжетну ком- позицію й сучасну тематику” [12, 89] як зазначив видатний український художник Василь касіян: „Вони (родина Салюків) прагнуть розвинути традиції стародавньої витинанки. ось нова витинанка-картина, яка захоплює своїм оригінальним вирішен- ням. таких витинанок у Саїнці раніше не робили” [7, 90]. Ще більш характерними індивідуальними рисами відрізня- ються твори заслуженого працівника культури України Марії олеНа тИХоНЮк202 Руденко, що мешкала в с. Слобода-яришівська неподалік від Саїнки. Важко переоцінити внесок цієї талановитої витиналь- ниці у розвиток витинанки на Поділлі. Багато сил майстриня потратила на збір етнографічного матеріалу. Її метою було відродження та впровадження в сучасне життя давніх тради- цій. Хоча її витинанки вже далекі від лаконізму і знаковості паперових прикрас початку століття, майстриня використовує композиційні засоби та технічні прийоми, які мають регіональні ознаки. „М.Руденко віддає перевагу одинарним одноколірним візерункам, що найбільш характерні для Поділля... Папір для витинання вона згортає вдвоє або вчетверо, внаслідок чого ут- ворюються візерунки традиційної рапортної будови... творчість М.Руденко охоплює значне коло тем, показує широкий діапазон художньо-образних можливостей витинання, єдність тради- ційних принципів композиційного рішення з новаторськими” [12, 90, 91]. „Витинанки цієї талановитої жінки — це тонке каз- кове мереживо квіткових сюжетів. Плідно працює майстриня і над створенням складних жанрових композицій” [5, 3]. Популяризації подільської витинанки кінця ХХ – поч. ХіХ ст. сприяє видання тематичних збірок, таких як: „Майстри витинанки”, „Витинанки Східного Поділля”, тематичне видан- ня часопису „Світлиця”, „Майстри декоративно-прикладного мистецтва Хмельниччини” та інші. ці джерела висвітлюють творчість більше тридцяти майстрів. Досвід народних майстрів Вінничини, безперечно, не міг не відобразитись на творчості сучасних художників. Надзвичайно багатий творчий доробок родини альошкіних, що мешкають у с. Букатинка на Вінничині. Витинанки людми- ли — сповнені древньою дохристиянською символікою. якщо стилізація раніх творів більш близка до реалізму (вони насичені мілкими деталями і мають навіть дещо розповідний характер), то згодом вона доходить майже до знака-символа. Стилізовані зооморфні зображення, витяті з єдиного складеного вчетверо аркуша паперу, утворюють ритмічну орнаментальну компо- зицію сакрального змісту. У серії робіт „Земля”, „Повітря”, Вода”, „Вогонь” художниця оперує пластикою лінії, символіз- СХіДНо-ПоДілЬСЬка ВИтИНаНка 203 мом кольору та ритмом. Посилює образність та містичність творів затоноване власноруч тло. Витинанки професійного скульптора олексія альошкіна не перенасичені засобами виразності — це одноколірні силуетні зображення, витяті з цілого аркуша із застосуванням дзеркаль- ної симетрії. так само як і в творах дружини, в о.альошкіна переваважає язичницька тематика. такі роботи як „оберіг”, „Молитва”, „Ведун” розкривають бачення міфологічних об- разів сучасним митцем. На обійсті альошкіних у невеличкій мазаній хатині створено своєрідний музей витинанки. тут зібрані роботи членів родини, гостей, серед яких такі знані в Україні витинанкарі як Сергій танадайчук та андрій Пушкарьов, а також роботи згаданих народних майстрів о.Салюка та М.Руденко. але більшість екс- понатів музею — це роботи учнів л.альошкіної. Вони вражають своєю щирою дитячою простотою і разом з тим неочікуваними цікавими композиційними рішеннями. але, найголовніше, що в них ми бачимо жваве зацікавлення дітей до техніки та їх сміливі експерименти з формою та кольором. це дає право нам окреслювати нові перспективи східно-подільської витинанки і говорити про її майбутній розвиток та еволюціонування. Слід, також, відзначити такий центр подільської витина- нки, як м. Могилів-Подільський. окрім збереження традицій тут стимулюється розвиток та розповсюдження цієї техніки. Місцеві майстри — Марія гоцуляк, оксана городинська, те- тяна Мороховець, людмила Сорочинська, Юрій кафарський та інші — не обмежують себе стилістикою та засобами вираз- ності [5, 3]. Хоча й переважає характерна для традиційної витинанки дзеркальна симетрія та монохромність, все частіше з’являються кольорові асиметричні твори. Подекуди навіть створюється ілюзія простору. кожен з цих митців — яскрава індивідуальність. кожен ми- тець розкриває близькі йому теми. це і народні традиційні мотиви, і філософскі роздуми, обрядові та релігійні дійства, і міфо-поетичні образи, місцеві пейзажі та фантастичні рослини. „Мої витинанки — то опоетизоване, зведене до лаконічності олеНа тИХоНЮк204 символів віддзеркалення природи, краса людських стосунків, філософія предків, передана у циклі „Українські свята і обря- ди” (М.гоцуляк) [13, 8]. За висловом сучасних витинанкарів, таких як М.гоцуляк, о.городинська, їхнє зацікавлення витинанкою було пов’язане зі знайомством з місцевими народними майстрами, зокрема М.Руденко. Деякі з них ще були свідками того, що витинанками прикрашали хату. Вони згадують, які саме частини інтер’єру декорувалися і якими мотивами: „а над тим вікном — пожов- кла фіранка, витята моєю матінкою зі звичайної газети... а на комині тієї печі — витяті з кольорового паперу півники і сонечко” [13, 8]. культивують витинанку, наряду з писанкою, в місцевій художній школі. „Викладач Юрій кафарський характери- зує витинанку як „відчуття народних першоджерел, систему узагальнень, символів і всіх тих складових, що спонукає до творчості” [13, 11]. Ще один витинанкар-педагог — людмила Філінська. Майстриня, як і Ю.кафарський, л.Сорочинська та ін. знайшла у техніці витинанки образно-пластичні можливості, які просто і доступно можуть донести до дітей творчі засади. У цьому ж місті знаходиться, поки що, єдиний в Україні Музей витинанки. За ініціативою адміністрації музею вже від- булося чотири всеукраїнські симпозіуми з мистецтва вити- нанки (1993, 2002, 2005, 2008 рр.). Їхнє значення для вивчення основних напрямків розвитку цієї техніки важко переоцінити. За висловами самих місцевих майстрів — на симпозіумі вони мають змогу ознайомитись з творчістю витинанкарів зі всієї України. це значно розширює межі власного бачення вити- нанки, піднімає мистецький рівень та спонукає до творчих ек- спериментів. Видані з цієї нагоди каталоги знайомлять нас з творами та особистостями митців. Що особливо слід відмітити, то це з кожним роком збільшення серед учасників професійних художників і, як наслідок, виникнення нових стилістичних тенденцій. Негативним наслідком таких з’їздів можна назвати окремі випадки наслідування чужих мистецьких прийомів, спрямування до неоправданого реалізму та втрата вишука- СХіДНо-ПоДілЬСЬка ВИтИНаНка 205 ного лаконізму декоративної мови подільської витинанки. як результат — поступове зникнення регіональних ознак. творча концепція витинанкаря Дмитра Власійчука з м. Хміль- ника — це збереження в роботах рослинних, зокрема квітко- вих, мотивів. Через зображення різноманітних квітів майс- тер намагається донести певну символіку твору (пору року, обрядове дійство, місцевість тощо). Зберігаючи домінування мотивів традиційної подільської витинанки, автор змінює їх іконографію та стилістику. як в окремих елементах, так і за- гальній пластиці мотиву бачимо міцний зв’язок з природним об’єктом, мінімальну стилізацію та наближення до реалізму. Відсутній тут також монументалізм традиційної витинанки (що можна назвати загальною тенденцією цього виду мистецтва). Натомість роботи мають надзвичайно багату інформативність. цьому сприяє велика кількість деталей та поділ аркуша на сегменти. Загалом, витинанки Д.Власійчука носять яскраво ви- ражений ілюстративний характер, що вдало використовується майстром у художніх виданнях місцевих письменників («та понеси з України» Василя остапова та ін.). однією з найталановитіших витинальниць України є хмель- ничанка людмили Мазур (1947–2000). Художниця максималь- но реалізувала себе та розкрила образотворчий потенціал цієї техніки. Її роботи — це в першу чергу ідея, образ, а вже подім влучне формальне вирішення. тому для її творчості характерне сміливе експериментування, поєднання витинанки з колажем та аплікацією, зрідка навіть з графікою. як фаховий художник- монументаліст л.Мазур привнесла у витинанку власне бачення площини та простору, кольорової гами і композиції. Прослідкувавши творчий шлях мисткині, можна скласти уявлення про генезу української витинанки в цілому. Перші твори л.Мазур відображають її жвавий інтерес до традиційної подільської витинанки. Художниця використовує суцільний аркуш чорного паперу, складаючи його вдвоє чи вчетверо. такі композиції, що вписуються в квадрат чи прямокутник, хоча й вже мають характерний почерк витинальниці, нагадують хатні паперові прикраси минулого. Наступний етап у творчості олеНа тИХоНЮк206 художниці репрезентують роботи із серії „Пісні Поділля”. Вони ще виконані із застосуванням дзеркальної симетрії, але вже видно, що майстриня не дотримується її строго. центральні еле- менти композицій асиметричні, а подвійне повторення мотивів навколо них асоціюється з відлунням чи ритмом народної пісні. окрім чорного в роботах з’являється червоний, який у різних аркушах виступає то як основний, то як другорядний. також художниця використовує витятий з паперу простір. Роботи останніх років життя — це складні багатоколірні композиції. Майстриня вільно оперує пластичними можливостями паперу: силует, ажурність та площинність. Вона поєднує плавні лінії зрізу з мілко посіченими, що більш нагадують штрихи гравю- ри та з вільною лінією обірваного паперу. компонуючи окремі шматочки вирізаного паперу в абстрактні композиції л.Мазур за допомогою співвідношення великих і малих мас, статики та динаміки створює глибокі особистісні образи. як зауважила мистецтвознавець галина гірник: „людмила не лише осучас- нила традиційний вид народної творчості, а й, зберігаючи його самобутність, витворила нову мистецьку якість, збагатила витинанку виражальними засобами малярства, графіки, мо- нументалізму, переконливо продемонструвала її станково- образотворчі спроможності [2]. Стилістичний взаємозв’язок витинанки з розписом про- слідковується у творчості викладачів Шепетівської худож- ньої школи лариси Мікурової та людмили овсянюк. компо- зиційне розміщення та характер окремих мотивів у роботах л.Мікурової запозичені з петриківського розпису. Майстриня ножицями навіть імітує специфіку мазка пензля. також такому порівнянню сприяє близька кольорова гама та тематика творів. Стриманіша у використанні кольору л.овсянюк. Натомість, її роботи максимально насичені різноманітними елемнтами та мілкими деталями. Дуже близькі до традиційної подільської витинанки твори майстрині з м. Дунаєвець оксани цимбалюк: дзеркальна симетрія, мотив дерева життя та зооморфні мо- тиви. але, знову ж, помітний вплив досвіду роботи з іншими видами декоративного мистецтва, зокрема вишивки. СХіДНо-ПоДілЬСЬка ВИтИНаНка 207 Сучасна східно-подільська витинанка йде двома шляхми розвитку. Пеший — це використання та вдосконалення мит- цями традиційних засобів виразності народної витинанки, збагачуючи її власною стилістикою, пластикою та новітньою тематикою. Характер таких творів коливається між граничною декоративністю та ілюстративністю жанрових сцен. Зазнають хронологічних змін сюжети та образи, набуває актуальності християнська релігійна і язичницька тематика. тетяна цвігун відмічає „... чітко окреслений напрямок розвитку витинанки, для якого важливою є жанрова тема, тобто побудова розповід- них сцен на теми певного дійства. це своєрідні композиції- ілюстрації на теми народних пісень, обрядів тощо” [17, 4]. Другий шлях розвитку — це сміливе експериментування художника з матеріалом, його графічними можливостями. це виводить витинанку за межі декоративно-прикладного мистец- тва. Загальною для всіх наведених прикладів є тенденція до поступової втрати регіональних особливостей. традиційна подільська витинанка поступово відходить у небуття з такими народними майстрами як М.Руденко (1915 р. н., с. Слобода-яришівська), о.Салюк (1927 р. н., с. Саїнка), В.Васильєва (1908 р. н., м. Вінниця) та інші. основні худож- ні та композиційні особливості у своїй творчості поки що зберігають такі майстри як л.Шаран (1963 р. н., м. Вінниця), л.Філінська (1946 р. н., м. Вінниця), В.Драгомир (1970 р. н., с. Саїнка), л.концевич (1966 р. н., м. Вінниця), о.цимбалюк (1964 р. н., м. Дунаївці) тощо. Новітні мистецькі тенденції пов’язані з появою на Поділлі майстрів: М.гоцуляк (1950 р. н., м. Могилів-Подільський), о.городинської (1964 р. н., м. Могилів-Подільський). ілюстративні ознаки та стилістику народного живопису ввібрали в себе твори В.Наконечного (1947 р. н., с. клембівка), Д.Власійчука (1937 р. н., м. Хміль- ник), л.Сорочинської (1960 р. н., м. Могилів-Подільський). Слід також відмітити пропорційне збільшення митців, що у своїй творчості використовують професійні художні навики: л.Мазур (1947–2000), л.Мікурова (1947 р. н., м. Шепетівка), л. та о.альошкіни (1956 р. н., с. Букатинка), т.Мороховець олеНа тИХоНЮк208 (1960 р. н., м. Могилів-Подільський),Ю. кафарський (1966 р. н., м. Могилів-Подільський), л.овсянюк (1971 р. н., м. Шепе- тівка), Н.гуляєва (1978 р. н., с. Рахни), о.Негода (1979 р. н., м. кам’янець-Подільський). На прикладі м. Могилів-Подільський можна прослідкувати роль мистецьких осередків у ровитку цього виду мистецтва. головним чином — це прямий взаємозв’язок поколінь майс- трів. Сучасні витинанкарі переймали досвід беспосередньо у народних майстрів, творчість яких, у свою чергу, грунтува- лась на багатій традиції паперового декору подільських хат. Звісно, тут не йдеться про сліпе наслідування. ажурні при- краси, вийшовши за межі сільського ітер’єру, зайняли своє місце у виставкових залах та музеях. Відповідно розширив- ся сюжетний діапазон, ускладнились композиційні рішення, збільшилась роль кольорових співвідношень. З цим також, пов’язана втрата лаконізму та семантичності витинанки. та, все ж, разом з певним новаторством, залишається характерна для традиційної подільської витинанки дзеркальна симетрія, не втрачають популярності зооморфні (півні) та рослинні (дерево життя) мотиви, хоча й стилістично видозмінені. На протива- гу мистецьким осередкам творчість окремих художників має більш яскраво виражений індивідуальний та інноваційний характер. „ці майстри відверто намагаються вийти за рамки традиційних образів і ведуть пошуки новітніх формальних і композиційний рішень” [17, 4]. Мистецька спадщина активно використовується і переос- мислюється сучасними митцями. Синтез традиції та нова- торства, національного та індивідуального розширює діапазон художньо-образних можливостей такого, здавалося б, обме- женого у засобах виразності виду мистецтва, як витинанка. На сьогоднішній день розвиток витинанки на Поділлі триває, і треба зазначити її надзвичайно великий потенціал для твор- чих пошуків та практичного використання. Досліджені яви- ща свідчать про величезне різноманіття індивідуальностей майстрів української витинанки загалом та східно-подільської витинанки зокрема; про те культурне значення, яке набула СХіДНо-ПоДілЬСЬка ВИтИНаНка 209 витинанка у сучасному мистецькому житті. 1. Гагенмейстер В.М. Настінні паперові прикраси кам’янеччини.— кам’янець- Подільський, 1930. 2. Галина Гірник. людмила Мазур.— http://ounb.km.ua/rec/cal/ball/html. 3. Гоцуляк М. Відлетіла горлиця в небесні сади // Народне мистецтво.— 2004.— № 1-2.— С. 56-57. 4. Зарембський А. Народное искусство подольских украинцев.— ленинград, 1928. 5. Ільчук М. творці мережаної краси // Майстри витинанки.— Вінниця, 1993. 6. Искусство книги.— Москва, 1975. 7. Касіян В. Стелися рушничок // культура і життя.— 1972.— 20 квітня (За М.Станкевичем). 8. Кізка В. Всесвітньовідому „Софіївку” в Умані прикрашатимуть твори вінниць- кого скульптора // 33 канал.— 2007.— 1 січня. 9. Кочережко Н. Витиначі // Сонячні барви.— київ, 1978.— С. 32-40. 10. Найден О. Українське народне мистецтво ХХ ст. // Народне мистецтво.— 2002.— №1-2.— С. 12-13 11. Романцов С.В. Витинанки: крок у майбутнє та сучасне.— Шостка, 2006. 12. Станкевич М. Є. Українські витинанки.— київ, 1986. 13. Світлиця. — Вінниця: Вінницький обласний центр народної творчості, 2005. 14. Танадайчук С. Витинанки.— київ, 2000. 15. Українське народне мистецтво. Живопис.— київ, 1967. 16. Ханко О. генетична природа традиції та інновації // Народне мистецтво.— 2000.— № 1-2. 17. Цвігун Т. Українська витинанка: каталог творів.— Вінниця, 2002. Olena Tyhoniuk Post-graduate student Kyivan State M.Boychuk Institute of Dekorative and Applied Art Of Podolsk paper-cuts The article studies the center of Podolsk cut-out. Local and specific qualities of this art form are described. Tracing the genesis of Podolsk cut-out, the influence of traditional folk cut-out’s, modern art events and cultural factors on her evolution. Noted a great role of public events (symposiums, exhibitions, activities of the cut-out museum and specialized circles) in the formation of society. олеНа тИХоНЮк210 The author of the article pays special attention to the synthesis of tradition and modern, innovational trends in this kind of art, especially in stylistics, compositional means, themes. It depicts the artistic work of artists of this region in the end of 20-th beginning of the 21 century, their individual identities and common artistic traits.

Східно-подільська витинанка кін. ХХ - поч.ХХІ ст. Традиції та новаторство

Репозитарії

Схожі ресурси