Сорокові бальчики (Алтайські топоніми Сумщини)
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2009
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16774 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Сорокові бальчики (Алтайські топоніми Сумщини) / К.М. Тищенко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2009. — Вип. 2. — С. 24-31. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-16774 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-167742011-02-17T12:03:44Z Сорокові бальчики (Алтайські топоніми Сумщини) Тищенко, К.М. Історія та культура доби Київської Русі 2009 Article Сорокові бальчики (Алтайські топоніми Сумщини) / К.М. Тищенко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2009. — Вип. 2. — С. 24-31. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. XXXX-0043 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16774 uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історія та культура доби Київської Русі Історія та культура доби Київської Русі |
| spellingShingle |
Історія та культура доби Київської Русі Історія та культура доби Київської Русі Тищенко, К.М. Сорокові бальчики (Алтайські топоніми Сумщини) |
| format |
Article |
| author |
Тищенко, К.М. |
| author_facet |
Тищенко, К.М. |
| author_sort |
Тищенко, К.М. |
| title |
Сорокові бальчики (Алтайські топоніми Сумщини) |
| title_short |
Сорокові бальчики (Алтайські топоніми Сумщини) |
| title_full |
Сорокові бальчики (Алтайські топоніми Сумщини) |
| title_fullStr |
Сорокові бальчики (Алтайські топоніми Сумщини) |
| title_full_unstemmed |
Сорокові бальчики (Алтайські топоніми Сумщини) |
| title_sort |
сорокові бальчики (алтайські топоніми сумщини) |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Історія та культура доби Київської Русі |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16774 |
| citation_txt |
Сорокові бальчики (Алтайські топоніми Сумщини) / К.М. Тищенко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2009. — Вип. 2. — С. 24-31. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT tiŝenkokm sorokovíbalʹčikialtajsʹkítoponímisumŝini |
| first_indexed |
2025-07-02T18:05:27Z |
| last_indexed |
2025-07-02T18:05:27Z |
| _version_ |
1836559397563662336 |
| fulltext |
Восьма науково-практична конференція
24
Тищенко К.М.
Київський національний
університет ім.Т.Шевченка
СОРОКОВІ БАЛЬЧИКИ
(Алтайські топоніми Сумщини)
У наведеному далі фрагменті алтайського пласту
топонімії України представлені географічні назви
Сумщини з тюркськими й монгольськими основами
[за АТП]. Незважаючи на відносну близькість до
нас у часі, різні частини цього пласту досліджені
нерівномірно. Так, за словами О.Баскакова,
«етимології печенізьких етнонімів і антропонімів –
рудиментів мови, яка не зберегла іншого реального
сліду й літературних пам’яток, безумовно, мають
суб’єктивний абстрактний характер. Вони являють
собою переважно лише здогади, імовірні гіпотези як
«можливі розв’язки певних невизначених рівнянь»
(Дмитриев, 1958) з опорою лише на відповідні
закономірності, збережені в літературних пам’ятках
давніх і середньовічних, а також сучасних тюркських
мов [Баскаков 1987, 57-58].
Натомість кримська частина алтайських
топонімічних відповідностей ґрунтовно досліджена
на добре документованому матеріалі А.Білецьким
(грецькі назви) і спеціально – В.Бушаковим
(етномовні складники всієї історичної топонімії
Криму). Як видно з дальшого викладу, не раз
традиційні кириличні записи кримських топонімів
виводять на східні відповідники топооснов у
топонімії України (Ворон Км < форон г ринок, –
отже, звідси можливі й Вороніж См та ін.; канава
Пугача Км < пегаді г колодязь, – отже, можливо,
також Пугачове См; Карабі-Яйла Км < хараб
а ‘зруйнований’, – отже, також Карабіївка Хм,
Карабинівка Дп, Чг; Курман Км < курбан а жертва,
– отже, також Курмани См тощо).
Серед алтайських назв виявлено досліджені
М.Баскаковим етноніми й родові назви тюркських
народів – казахів, киргизів, башкирів та ін. (алаш,
вар-гун, карабчи, каржау, кочан, кудаяр, кулоба,
кунґрат, курчи, меркіт, моголи, обри ‘авари’, огур,
улучи, чухут ‘хозари’, бадана, бесіт, бітак, тама,
чеґене, чомаки ‘мусульмани (в устах іновірців)’, –
пор. укр. чумак). Є вказівки й на інші етнічні групи
(абаш ‘ефіопи’, богдани ‘молдовани’).
Барвиста картина середньовічних степових
суспільств постає з відображених у топонімії
тюркських назв посад (бай, бек, каган, даруган
‘командувач’, тутун ‘намісник’, хан, чур ‘посада у
хозарів’, шад ‘родич кагана’, тархан ‘губернатор’) і
видів занять (курчи ‘стрілець’, окчу ‘лучник’, топчу
‘гармаш’, бараш ‘шатерник’, шора ‘богатир’).
Помітна роль жінки у кочових суспільствах (абла
‘старша сестра’ (пор. ір. буча), хатун ‘пані’). Є
згадки про чаклунів (джади ‘відьма’, обир ‘упир’)
і сусідів-чужинців (джав).
Чимало топонімів утворені від імен власних і
прізвиськ гунів (Басих), половців (Боняк, Алтунопа,
Отрак, Улан, Урусоба), хозарів (Барджіль), булгар
(Гостун, Кубрат, Совінех) і татар (Бабур, Бабá,
Моначук, Бури ‘вовк’, Годун ‘дурний’, Керен
‘глухий’, Солтик ‘кульгавий’, Учкун ‘іскра’, Шалим
‘жменя’, Яраш ‘згода’, Кочері ‘непосида’).
Татари, половці й печеніги були мусульманами.
Це пояснює значну кількість арабізмів серед
топооснов степової України: див. агаряни, алуфа
(пор. лафа), араб, Бессарабія, будити, вазир, вакил,
Гамалія, гарап, гукати, зіна, каламі, курбан, мир
(вкорочена форма від емір), надр, рибат, Румі,
Салим, самбыр, фавзі, харч. До ісламізації 1010
р. печеніги були маніхейцями, згадкою про що є
десяток назв в Україні від основи Мані-.
В топонімії Сумщини представлена також
тюркська географічна термінологія (балик ‘місто’:
очевидно, звідси й винесена у заголовок статті
назва с. Бальчики, джер ‘місцевість’, сай ‘річка’,
табір, тамак ‘гирло’, кийи ‘узбережжя (моря)’,
яга ‘берег’), назви міст Хозарії – Варачан, Сарашен
(пор. Сорочин-ці), Хамлидж (= Ханбалик), Ґезлеве
(= Євпаторія), Каффа (= Феодосія), господарські
реалії (тооно ‘верхній обід юрти’, терек ‘кроква’,
амбар, ариш ‘дишло’, авли ‘двір’, бакша ‘горóд’,
качи ‘гребля’, кориг ‘угіддя феодала’, корулук
‘ділянка’, форон (з грецької, ‘ринок’), тарла ‘поле’
(пор. укр. тирло), башлик, бавур ‘печінка’, чорба
‘щерба’), окремі культурні поняття (керт ‘зарубка’,
озден ‘вільний’, алаба ‘винагорода’ з арабського
алуфа, басаман ‘багатий’, байрак ‘прапор’, галіс
‘чистий’, кирик ‘зруйнований’, котур ‘шолуді’,
терен ‘глибокий’, терс ‘непокірливий’, ток
‘заможний’, тулі ‘повний’, зюк ‘міфічна тварина’,
Себют ‘планета Венера’).
Наведений далі список етимологій дає змогу
співвідносити топоніми Сумщини (для яких щоразу
дано вказівку на район) з однокореневими назвами на
решті території України. В разі потреби є посилання
на схожі назви з інших країн. В кортежах сусідніх
сіл тієї ж сільради {: ...} помітна присутність поруч
з тюрками аланів-ясів (Вільне, Яснопільщина). Але
часто поруч лежить село також з тюркською назвою,
в чому читач може переконатися сам, подивившись
у цьому ж списку відповідну статтю.
Сам мовний матеріал назв вказує на часові рамки
формування алтайського пласту топонімії України.
РОЗДІЛ ІІ. ІСТОРІЯ ТА КУЛЬТУРА ДОБИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ
«Сіверщина в історії України»
25
Ці рамки визначає наявність монгольських топооснов
(ХІІІ ст.), половецьких імен (ХІ-ХІІ ст.), печенізьких
реалій (ХІ ст.: шора, чур, Мані), згадок хозарських
міст (VIII-ХІІ ст.) і окремих давніших мовних фактів,
як-от ім’я Кубрата, хакана булгар (після 635 р.) або
навіть гунського ім’я Басих (IV-V ст.).
(Скорочення: а арабська, адиз. адизька, антр.
антропонім, астр. астрономічна назва, б. балка,
башк. башкирська, г грецька, г. гора, гаг. гагаузька,
ген. генонім, гу гінді і урду, дж. джерело, дт
давньотюркська, етн. етнонім, зст. залізнична
станція, іст. історична назва, каб. кабардинська,
каз. казахська, кирг. киргизька, кит. китайська, кт.
кримтатарська, мад. мадярська, монг. монгольська,
н ногайська, оз. озеро, ос. осетинська, п перська,
прикм. прикметник, р. річка, род. родовий, розм.
розмовне, рос. російська, с. село, согд. согдійська,
ст. старе, суф. суфікс, т тюркські, тат. татрська,
туркм. туркменська, узб. узбецька, укр. українська,
ур. урочище, хмонг. халха-монгольська; Чг, См,
Пл, Хк... – позначення областей України; знак <
читається «походить з».)
Абаш, Abaş, Habeş т ефіоп – АБАШкине Хк,
ГАПІШківка Чг, БарАБАШівка Хк2?, См (Лебедин);
пор. НЕГРинці, -ове Зк, Од, -овець Зк, -аші Кв,
КУЩини Дп, -инці Вн, -івка Дп, Хм, -ове Жт, Зп, Кв
Абла, Abla т старша сестра – печ. Абла-Коба
Км [Бушаков, 76]; ОБЛОї Хс, -ги См (Суми) {:
Визирівка}, -жки См (Глухів)
авли, avlı ~ avlu т двір – АУЛИ Дп, ОВЛАші
См (Ромни), ОВЛОчин Вл; с. Авли, Баш-Аул Км
[Бушаков, 82]
агаряни літоп. < Агарь – ПОГАР ІФ, Лв (по +
Агарь), ПОГАРичі См (Путивль), ПОГАРщина Пл
алаба, alaba тат., башк., винагорода – АЛЯБ’єве
См (Путивль) (пор. алуфа а винагорода – ЛОХВиця
Пл, ЛОХІВка Км, Лохове Зк, Лохня См (Білопілля),
ЛАХВичі Вл, ЛАХІВка Вл); пор. назву провінції
Alaba / Araba у Країні Басків (Іспанія)
алаш т рід алаш і загальна назва всіх казахів – с.
Алач Км2 [Бушаков, 77]; ОЛЕШня См (Охтирка)
Алтунопа, половецьке ім’я (1168 р.) < алтин
т золото [Баскаков 1987, 81] – АЛТИНівка См
(Кролевець)
амбар, ambar т, монг. комора, амбар – оз. Амбар-
Ґьоль Км [Бушаков, 78]; АМБАРи См (Білопілля),
-ів Од, -не Хк
‘Араб п араб – АРАПовичі Чг, АРАПівка Лг,
АРАБка Зп, стр. Старий АРАБ у с. Запруддя (кол.
Вінцентівка) Кв (Рокитне) [СГУ, 527] ГАРАПівка
Жт; ВОРОПай См (Краснопілля) {: Самотоївка},
ВОРОПаї См (Липова Долина) {: Аршуки},
ВОРОПаїв Кв, ВОРОПаївка Кв; КОРОВАЇ Пл,
Коровайна Вн, Коровія Чв, Карвинівка Жт,
Карбівське Вн, Карбівка Вн, Кг
ариш, arış т дишло, лікоть – б. Аришлар Км
[Бушаков, 80]; АРШуки См (Лип. Долина) {: Воропаї
‘араби’}, Чг, -ичин Рв; ОРШівці Чв
бабá, Baba п ім’я чоловіче, гу < т батько, святий
отець, шейх (голова деяких орденів дервішів);
баавай хмонг. тато [Бушаков, 83] > укр. бабай
(страшилка для дітей) – БАБА См (Недригайлів),
БАБАї Хк, -йківка Дц, -йкове Пл, БабинОПІЛля <
баб + похл-?, КуліБАБА Кв, Бабичі Зк, Лв, Пл 2, Чк,
-вка Жт, Кг, Пл, Бабче ІФ, Бабчинці Вн...; Боби.лі.вка
См (Глухів), Боб.ине См (Путивль) {: Аляб’єве},
-ичі Вл, -івці Чв, Бобли Вл, Боблів Вн, Бобове Зк 2,
Бобовище Зк, БОБ’Ятин Лв; с. Бабагасан, Бабасан-
Найман Км [Бушаков, 83]
Бабур антр. т (бабр леопард?) – БАБУРка Зп,
БОБУЛинці Тр, БОБИЛівка См2 (Глухів), БОБРик
Жт, Кв, Мк, Пл, См (Ромни, Білопілля), Чг 3, Од 2,
Бобричі Жт, БОБРоїди Лв
бавур, bavur т печінка; bayιr т схил гори, бугор
/ пор. bavurçı, т ханський стольник, який куштував
їжу на кухні, перш ніж подати її ханові – с. Собак-
Баур-Сеїт-Алі, Баурча, г. Баїр Км [Бушаков, 86] –
БАВОРів Тр, БОГРівка ІФ, БУГРин Рв?, -инівка
Чг; БУРЧАк Зп, См (Суми), Лг?
бадана, badana кирг., каз. панцир, кольчуга,
плем’я бадан узб., бодана каз. – с. Бадана ~ Бодана
Км [Бушаков, 83]; БОГДАН Зк, -и Кв, Чк, Чг, -ка См
(Шостка) {: Богданівка}; можливо, частина інших
57 назв від основи Богдан- (див. Богдан)
бай, bay т пан, богатир – БАЇв Вл, БАЇха См
(Білопілля), БАЙківка Вн, Дп, -ківці Вл, Тр; БОЙКи
! ІФ 2, См (Лебедин), БОЙківка Дц, Пл, БОЙківщина
Чк, БОЙкове Зп, См (Ромни); див. бек
байрак, bayraq т яр; прапор – БАЙРАК Пл 5, Хк
6, См (Лебедин) {: Парфили}, См (Липова Долина)
{: Туневе}; -и Кг, Чв, -івка Вн, -чки Лг; ск. Байрак-
Баши Км [Бушаков, 86]
бакша, baqşa н горóд < п bahče садок –
БАКШа Од, См (Білопілля) {: Улянівка}, -еївка
Хк, -арівка Хк
балик т місто [Баскаков 1987, 40], пор. Ханбалик іст.
1) ‘Пекін’; 2) ‘Хамлидж’, місто в Хозарії – БАЛИКо-
Щучинка Кв, БАЛИЧі Лв, БАЛКівка Вн, -івці Чв,
-ове Дп, Зп, Од, -а Од, Хк, Хс, -и 7 назв, БАЛАКлія
Пл, Хк, Чк, БАЛОЧки Зп, -не Дп, БАЛУЧин Лв,
БАЛЮКи Пл, БАЛЬКівці Хм, Сорокові БАЛЬЧики
См (Глухів) {: Вільна Слобода}
бараш, рос ст. придворний шатерник (служник,
що ставить князю шатри) з т baraš < а farraš ‘слуга,
служник, прибиральник’ [Баскаков 1979, 30-
31 з посиланням на Даля і Баранова] – БАРАШі
Жт, БАРАШівка Жт; БАРИШ Тр, -івка Кв, Мк?;
БОРШна Чг, -евичі Лв, БОРЩі Вн, Од2, -ів Жт, ІФ,
Кв, Лв, Тр, -івка Вл, Рв3, Тр2, Хк, Хм2, -івська Турка
ІФ, -івці Вн, -ова Кг, Хк2, -овичі Лв; БОРОЧиче
Вл, БОРОХи Хк?, -ів Вл, ПОРХова Тр, ПОРОХонь
См (С-Буда)?, -ня Дц, Хм; ПОРОШкове Зк?; –
пор. ШАТЕРники Хм, ШАТРище Жт, См (Ямпіль);
також с. Біюк- і Кучук-Бараш Км, прізв. Бараш у
Восьма науково-практична конференція
26
караїмів [Бушаков, 85]
Барджіль ім’я сина хозарського хана, шада
хозарів < бар + йил народжений у рік барса / Бар-
ільк барс-князь [Баскаков 1987, 43; Плетнева 1976
37, 39] – БАРИЛів Лв, -івка См (Краснопілля),
-івщина Пл, -о См (Білопілля) {: Горобівка, Головачі,
Кравченкове}
басаман, basaman т багатий, заможний, могутній
– с. Басман Км [Бушаков, 85] / або басманник рос. ст.
палацовий пекар, хлібник з т басма печатка [Баскаков
1979, 31 з посиланням на Даля і Радлова]; – БАЦМАНи
См (Ромни), БОЦМАНів См (Кролевець)
Басих, Васих, гунське чоловіче ім’я [Баскаков
1987, 43] – БАСИ Чк, БАСІвка Лв, См (Суми),
См (Ромни) {: Бессарабка}, Хм, БАСІвщина См
(Лебедин), БАСове Хк, -ань Зп, БОСІвка Чк
башлик, başlιq т капюшон; начальник, проводир
– ур. Башлик Км [Бушаков, 84]; БАШЛИК См
(Білопілля), -и Вл
бек, бей т володар, князь, пан; Бег т – с. Бек-
Булатчи, р. Бельбек Км [Бушаков, 87]; БЕКарівка Зп,
-арщина Чг?; БЕГень Рв, -ма Дп (пор. Бегім т пані/
Бегін нп кращий), БЕЖів Жт?, БЕХи Жт, БИХів Вл,
БЕЄве См (Лип. Долина)
бесіт, Besit, besid етнонім: монг. бесуд;
узб., н месіт – с. Бесіт, Месіт Км [Бушаков, 87];
БЕСІДи Лв, -івка Зп, См (Недригайлів) {: Кубраки},
-івщина Пл, -ка Кв, -ки Хм; р. БЕЗУД Жт, р.
БЕЗОДенна Рв, -нє Дп, -ник Лв, -ня Вн, Кв3
Бессарабія < мосараб а християнин у
мусульманській державі – БЕССАРАБи Пл, -івка
Хк, -ка См (Ромни) {: Басівка}, Дц, Кг, Кв, Мк, Од
бітак, Bitaq, т рід байтак у караногайців, бітак
у казахів – с. Бітак Км, Мурзалі-Бітак Км (у Криму
мешкали мурзи Бітацькі) [Бушаков, 88]; БИТАКове
Озеро Пл, БИТКів ІФ, БИТИЦя См (Суми) {:
Вакалівщина }
богдан, Boğdan т Молдова; молдавський,
молдаванин (від імені одного з господарів Молдови)
– яр Богдан-Дере Км [Бушаков, 88]; БОГДАН Зк,
-и Кв, Чк, Чг, -ка См (Шостка) {: Богданівка},
імовірно, більшість інших 57 назв від основи
Богдан- (пор. бадана)
Боняк т ім’я половецького хана [Баскаков 1987,
83] – БУНЯКине См (Путивль)
будити (імовірна вказівка на досвітню молитву)
– БУДЕНЕЦЬ Чв, БудиГОЛОШ Лв, БУДИЛІВ ІФ,
Тр, БУДИЛІВКА Жт, БУДИЛКА См (Лебедин) {:
Гарбарі, Грабці}, БУДНЕ См (Охтирка), Боярка-
Будаївка Кв, БУДЯТИЧІ Вл, БУДЬКИ Вн, Будьків Лв
Бури т вовк – БУРИки См (Буринь), БУРИНЬ
См (рц), БУРІвка См (Лебедин); БУР.ЧАк Зп, См
(Суми) {: Софіївка}, Лг (-ча- суф. прикм.)
вазир а помічник, міністр, візир – ВИЗИРівка
См (Суми) {: Облоги}, -ка Од
вакил а уповноважений – ВАКАЛівщина См
(Суми) {: Битиця, Пушкарівка}; імовірно, ВАКУЛи
Лв (Яворів) {: Мурини, Ковалі}, -инці Пл (Пл:
Пушкарівка є в районі), -иха Пл, -івка Од (Роздільна:
Бецилове, Бакалове є в районі), -ки См (Недригайлів)
{: Пушкарщина}
Варачан, місто в Хозарії [Плетнева, 89] /
бар т барс, тигр + ча – ВАРАЧИНе См (Суми) {:
Корчаківка}, БАРЧАни Хк
вар-гун, етнонім (аваро-гун) [Стрижак 1963,
25] – ВЕРГУНи Пл, Чк, Пологи-ВЕРГУНи Кв,
ВЕРИГИН См (Глухів)?
галіс, halis т чистий < xāliš [Бушаков, 78]
– ГОЛИШів Вл, Рв, -івське См (Білопілля),
ГОЛИЧівка Рв
Гамалія а носій – ГАМАЛІївка Лв, Пл, См
(Конотоп) {: Білозерка, Коханівка}, См (Лебедин)
{: Миронівщина, Яснопілля}, См (Шостка) {:
Гукове} (з 5 назв Гамаліївка, відомих в Україні, на
Сумщині – 3)
гарап т, хараб а зруйнований; харабат а
руйновище – с. Хараб-Кой, плато Карабі-Яйла,
де зустрічається багато руїн старих кошар,
середньовічних жител з городами та садками, на
які вказують здичавілі груші та яблуні [Бушаков,
157]; ХРЕБТіїв Хм, ХРАПате Чг, -ачі Кв, -ачів Яр
Пл, -ин Рв, ХРАПівщина См (Суми) {: Кияниця,
Корчаківка}; ХРАБузна Тр, Хм, КАРАБіївка Хм,
-азівка Пл, -ачин Жт, -елівка Вн, -инівка Дп, Чг,
КАРАБутове См (Конотоп), -ущине Хк, -чиїв Жт;
КОРОБки См (Буринь) {: Молодівка}, Хк3, Хс, Чг,
-кине Лг, -ОЧкине Хк, КОРОБЧине См (Ромни), Дп,
Кг, Чг; КОРОП Чг, -ець Лв, Тр, -’є Чг, -и Хк, -ове Хк,
-уж Лв, -Чик Лв; КАРПеки Чг, -и Лв, КАРПилівка См
(Охтирка), Вл2, Жт2, Кв, Пл, Рв4, Хм, Чг2, -иха Пл,
-івці Жт, Хм, -усі Пл, КАРПці См (Липова Долина)
{: Саї}, г. КАРПина у заповіднику Медобори Тр;
ГАРАПівка Жт, ГАРБарі См (Лебедин) {: Грабці,
Будилка}, ГАРБузи См (Охтирка) {: Манчичі}, Хк,
-узин Чг, Чг, -узів Тр, ГАРБузівка См (Лебедин) {:
Яроші}, Дп, Зп, Пл, Хк; ГОРБ Зк, -аків Рв, -ані Кв,
Пл, Хк, -анівка Вн, Лв, Пл, Хк, -асів Хм, -АТенко
Дц, -АТівка Пл, -АЧево-Михайлівка Дц, -АЧі Жт,
Лв2, Чг2, -АЧівка Кв, -и Вн, Лв, Пл2, -ів Рв, -івці Вн,
Чв, -ки Зк, -ків Лв, -ова Чв, -ове Жт, Чг2, -овичі Кв,
-ок Зк, -улів Жт, ГОРБОКОНівка Дц; ГОРОБівка
См (Білопілля) {: Барило, Головачі, Кравченкове},
-ії Пл2, -іївка Кв4, Чк, Чг, -’ївка Хк, -Цеве Дп, -ці
Пл, ГОРОПаї Жт, ГРАБарів Зк, -арівка Вн2, Пл, -и
Жт, -ина Лв, ГРАБине Лв, См (Ромни), -инівка Пл,
-ів ІФ, Пл, Рв, Чг2, -івка Вн, Жт2, ІФ, Чг2, -івниця
Лв, -івці Тр, -івщина Пл, -ки Дп, -ник Лв, -няк Жт,
-ова Лв, -ове Вл2, Дц2, Зк, Од, -овець Вн2, ІФ, Лв3,
Тр, ГРАБовське См (Краснопілля), -ське Дц, -унь
Рв, ГРАБці См (Лебедин) {: Гарбарі, Будилка},
ГРАБщина См (Липова Долина) {: Яснопільщина,
Кулябчине, Яганівка}; -ич ІФ, -ичанка ІФ
Годун т дурний – ГОДУНівка См (Глухів), Кв,
Годинівка Чв
«Сіверщина в історії України»
27
Гостун, чоловіче ім’я у булгар [Баскаков 1987,
44] – ГОСТИНне Вн, Кг, Км, См (Білопілля), -цеве
Лв; ГОСТ.ОМЕЛЬ Кв? (якщо Гостун < гост + ун
‘гун’), пор. Гостомля РФ Курс.2
гукати (пор. будити) імовірна вказівка на
досвітню молитву – ГУКів Хм, -івка Хк, -ливий
Зк, -ове См (Шостка) {: Гамаліївка}, Дп, -алівці Тр,
поблизу г. ГУКЕ
Ґезлеве т, Керкенетіда г (тепер Євпаторія) –
КОЗЛОВе Лг, Од?, КОЗЛІВ Вн, Вл, Кв, Тр, -ка Вн2,
Дц, Мк, См (Путивль), -щина Пл?
даруган монг. зберігач печатки, губернатор,
командувач [Баскаков 1987, 41] – ДОРОГАНь
Жт, -івка Дц, ДОРОГУНЬ Жт; ДАРАГАНове См
(Недригайлів) {: Хоружівка}, ТАРАКАНів Рв,
ДОРОГИНка Кв, Чг, -чівка Тр, ДОРОЖИНка Кг,
ДОРОЖНянка Зп
джав, cav, yav т чужинець, ворог – г. Джаутепе,
ск. Явалар у морі біля Гурзуфа Км (пор. Жавтобе
‘Сопка для спостереження за ворогом’ у Казахстані)
[Бушаков, 160, 92]; ЖАВинка Чг; ЯВне Жт, ЯВкине
Мк, ЯВче ІФ, ЖАБ.че Вл, Жт, Хм, ЖАБоч Жт,
ЖАБеЛІвка Вн, ЖАБ’ЯНка Чк, ЖАБ’є (Верховина)
ІФ, ЖАБкине См (Кролевець) {: Кубахове,
Отрохове}; ЖОВтоніжки См (Недригайлів) {:
Зеленківка, Сороколітове}, Жовтоолександрівка Дп,
Жовтий Брід Жт, Жовта Круча Зп,Жовтанці Лв
джади, cadı т відьма, чаклунка – г. Джади-
Бурун Км [Бушаков, 88]; ЖАДове Чг, -ень Рв, -ьки
Жт, -ькове См (Лебедин), -ова Чв2 (пор. також
джадд а предок)
джер, cer кт, єр, yer т земля, місцевість – с.
Джерджава (Жержава, Черчеу) Км [Бушаков, 161,
93]; ЧЕРче Вл, ІФ, Хм, -чик Лв, -чичі Вл, -хава Лв,
-ськ Вл, -ці См (Недригайлів); ЧЕРЕВані Пл, -атівка
См (Білопілля), -аха Вл, -ач Кв, -ичне Од, -ки Жт,
Кв, Пл3, -ківське Дц
зіна а: у виразі явм аз-зіна калька з перського
руз-е адін п. день прикрас, ілюмінації – (або
навпаки, з ар. до перс.), синоніми назви джум’а
п’ятниця [Гафуров 1971, 45] – ЗІНЬки Хм, -ків Пл,
Хм, -ківське Хк, -ківщина Хк, ЗІНове См (Суми),
См (Путивль) {: Козлівка, Курдюмове, Чаплищі},
-ці Пл, -ча.шів ?Пл, СтароЗІНів, НовоЗІНів См
(Білопілля) {: Бобрик, Руда, Рудівка}
зюк, *zük т пор. кирг. zök назва казкової тварини
велетенських розмірів – м. Зюк Км [Бушаков, 162];
ЗюЗЮКи См (Ромни) {: Бойкове}; прізв. Зяка
каган, хакан т цар, вищий титул володаря у
гунів, сабирів, хозарів і булгар [Баскаков 1987, 41] <
кит. ke-kuan великий хан – КАГАНЬ См (Путивль)
{: Шарпівка 2}, КАГАНець Хк
каламі па знавець Корану / не виключене і
давніше походження від назви м. Каламіта у Криму
– КОЛОМ’є Хм, КОЛОМИйці Пл, См (Лебедин) {:
Маньки, Покутне}, КОЛОМИйчиха Лг, КОЛОМИці
Чк, КОЛОМИцівка Пл, КОЛОМИЯ ІФ, КОЛОМІївка
Мк, КОЛОМІйцева Долина См (Липова Долина),
КОЛОМІйцеве Озеро Пл, КОЛОМІйці Дп,
КОЛОМІйцівка Чг, КОЛОМІйцеве Дп2, Чг
карабчи т рід в узб. племені юз, плем’я керавчи в
узбеків – с. Керебчі Км [Бушаков, 108]; КАРАБЧИїв
Жт, прізв. КАРАВЧЕнко, КРИВАЧИнці Хм?,
КРАВЦІ Дп, -вка Дп, Хк, КРАВЧИха Чг, КРАВЧЕнки
Пл, -нкове См (Білопілля, Глухів)
каржау, т родовий підрозділ у казахів – с.
Карджав Км5 [Бушаков, 125]; КОРЖі Кв, См
(Ромни) {: Ярмолинці, Зеленівщина < дзіллæ ос.
поселення}, -еве Кг, -иха Вн, Пл, -ів Вн, -івці Хм,
-ківці Тр, -ова Тр, Чк3, -івка 6 назв; КОРЧаківка См
(Суми) {: Варачине, Кияниця} (пор. мад. карха, ар.
хардж)
Каффа (місто у Криму) а, букв. всесвіт [Тищенко
20091, 109] – ЧАПлі Дп, Лв, -лине Дп, -линка Дп3,
Пл, Хс, Чк, -линці Пл, ЧАПлищі См (Путивль) {:
КОЗЛівка !, Зінове, Курдюмове}, ЧАПліївка См
(Шостка), -ля Хм; ЧЕПа Зк, ЧЕПЕЛі Вн, Лв, Хк, -ів
Чг, -івка Хм, ЧЕПигівка Лг, -ігівка Чг, -іжинці Кв,
-ль Хк, -оноси Чв, ці Хм; ЧЕПиліївка Кв
качи, qaçı туркм. гребля – р. Кача Км [Бушаков,
126]; КАЧАли Кв, -лівка Хк, -нівка Вн, См (Охтирка)
{: Обертень, Бурячиха}, Тр, Чг, -нове Пл, КАЧИН
Вл, КАЧУлове Од
керен тп глухий [Баскаков 1979, 30] – КОРЕНеве
См (Недригайлів) {: Коринське, Терешки,
Баба}, КОРЕНівка Жт 2, См (Буринь) {: Сорока,
Сорочинське}, КОРЕНьок См (Глухів), КОРИНське
См (Недригайлів); прізв. Керенський
керт(ме) т зарубка + ли, суф. прикм. –
ЧОРТАЛка Мк; ЧОРТОмЛИк Дп, ЧОРТОРИя Вн,
Чв, Ст. ЧОРТОРИя Жт, ЧОРТОРИги (Шевченкове)
См (Глухів)
кийи, qıyı т узбережжя – КИЙлів Кв, КИЯниця
См (Суми) {: Варачине, Корчаківка}, КИЇв Кв, вець
Лв, -вка Км, Хс, -нка Чг, р. Киянка Кв,
кирик, qırıq т розбитий, зруйнований – Кирк-Єр
Км [Бушаков, 133]; КИРИКівка См (Вел. Писарівка),
КИРИЧаї Пл, -кове Дп
Кордова, Córdoba ісп., столиця арабського
емірату від 756 р. і блискучого халіфату у Х-ХІ ст.
– КОРДУБАнове Пл, КУРДИБАнівка Тр, прізв.
Кордуба; КУРДЮМове См (Путивль) {: Зінове,
Козлівка, Чаплищі}, КУРДЮМівка См (Шостка)
{: Вороніж}; ці назви в Україні – імовірний слід
мадярських наскоків Х ст. у Європі (зокрема, на
Кордову 943 р.)
кориг, qorığ дт угіддя феодала, qoruğ дт
охорона, хориг хмонг. заборонене – ліс Хорувлар
Км [Бушаков, 135]; КОРИЧинці Хм, КОРОГод
Кв! (монг. -ood, суф. мн.), ХОРУЖівка Пл, См
(Недригайлів) {: Дараганове}, ХОРІШки Пл,
ХОРОВи Чв, -иця Хм, -ець Хм
корулук, qoruluq т невелика огороджена ділянка
(гай, садок) у приватному користуванні – с. Курулу,
Восьма науково-практична конференція
28
ліс Курлюк, дж. Хорлу Км; м. Хорли Хс [Бушаков,
106, 135] / або Карлук, назва уйгурського племені
[Баскаков 1987, 36] КОРЛЮКове Пл, КОРЛЮГівка
Кг, КОРОЛЬча Чг, -ки См (Путивль); зст. Похорлауці
Чв (біля с. Погорілівка)
котур, qotur т, котир н струп, шолуді – с. Котур
Км [Бушаков, 136]; КОТЮРЖинці Хм3, КОТИРа
Рв, КОТОРини Лв, КОЦЮРи Вл, КОЧУРів Вн, -івка
Од; КОЧЕРги См (Путивль)?, КОЧЕРжинці Чк, -ів
Жт, -іжки Дп; коцюрба, коцюрбитися, куцуруб; (не
виключено, що й важко пояснимі інакше ХОДОР-)
– пор. КОРОСТень Жт, Чг, -и ІФ, -ишів Жт, -ів Лв,
-івці Вн, -ки Жт, -ова Тр, -овичі ІФ, -увата Чв, -ятин
Тр; ШОЛУДЬки Вн, См (Охтирка)
Кочан антр., родовий підрозділ у казахів – с. Кочан
Км [Бушаков, 134]; КОЧЕНове Лг, КАЧÁНівка Вн,
См (Охтирка) {: Обертень, Бурячиха}, Тр, Чг, -ове
Пл, КАЧИН Вл
кочері, köçeri кт непосида, схильний кочувати
– дж. Кучарі-Чокрак, Кучарі-Чешме Км [Бушаков,
111]; КУЧЕРі Пл, -івка Кг, Лв, Пл2, См (Глухів),
Хк; -ів Яр Дц, -ське Хс, -яве См (Кролевець),
-явоволодимирівка Хс; КОЧУРів Вн, -ка Од,
КАЧУРи См (Конотоп), -івка Од, -инці Хм; КОЧЕРги
См (Путивль) {: Кубареве, Щербинівка}
Кубрат, хакан булгар (після 635 р.) [Плетнева
1976, 21] – КУБРАКи См (Недригайлів) {:
Бесідівка}, -ове См (Буринь), КУБРЯКи Мк
кудаяр т родовий підрозділ у киргизів – с. Біюк-
та Кучук-Кудеяр Км [Бушаков, 137]; Кудоярове
См (С-Буда) {: Улиця}, Кударі См (Охтирка) {:
Обертень, Качанівка, Бурячиха}, Худоярове Хк
(пор. ір. Худаяр, ім’я ‘друг божий’)
кулоба, плем’я донецьких половців < qutlu + oba
‘щасливий рід’ [Баскаков 1987, 79] – КОТЛУБАЇвка
Вн?; КУЛЯБівка Кв, КУЛЯБкине Дп, -Чине См
(Липова Долина) {: Яснопільщина, Яганівка},
КУЛЬБАшине Пл,-шеве Дп
кунґрат плем’я у війську Бату-Хана – с. Конрат
(кілька ойк.) Км [Бушаков, 135]; КІНДРАТів Лв,
-ки Хм, -ці Пл, -івка Дп, Дц, Кг, См (Суми) {:
Золотарівка}
курбан а, п, т жертва, жертовна тварина – Курбан-
Оба, Курман-Кемельчі (пор. родовий підрозділ
курман у казахів) [Бушаков, 138]; КУРМАНи См
(Недригайлів)
курчи ген.: qurçi п стрілець, зброєносець, kurcu
т панцерник, латник, чинґізханів нойон Хорчі;
род. підрозділ курчи у казахів, курджи, гурджи
у туркменів – с. Курчі-Кірей Км [Бушаков, 138];
КУРчиця Жт, КОРЧАківка См (Суми) {: Кияниця},
КОРЧАни См (Лебедин) {: Топчії}, КОРчі Кв...;
прізв. Гуржій
Мані, пророк (носіями маніхейства до 1010 р.
були печеніги: Пріцак) [ЕУ, VI, 2042]) – МАНІ Жт,
-вці Хм, МАНИківці Хм, -ли Хк, -лівка Пл, Хм,
-лівське Хм, -ява ІФ, -ятин Хм, МАНЬки Пл, См
(Лебедин) {: Коломийці}, Чг, -ків Вл, -ківка 8 назв,
-ківці Вн; пор. манівці, навмання
меркіт т рід у башкирів, казахів, киргизів,
туркменів, моголів – с. Кара-Меркіт Км [Бушаков,
118]; МЕРКОТанове См (Недригайлів) {: Зелений
Гай < дзіллæ ос. поселення}
Мир па, тадж. вкорочена форма від Амир а
проводир, володар [Гафуров 1987, 166] – МИРгород
Пл, -городи Хк, -городка Мк, -городщина Пл,
-ЖІївка Хм, -ин Вл, МИРонівка См (Шостка)
{: Гамаліївка}, МИРонівщина См (Лебедин)
{: Гамаліївка}, -не См (Вел. Писарівка), См
(Кролевець), См (Лебедин), -огоща 2, -олюбівка,
-олюбне Пл, Хм, МИРопілля См (Краснопілля) {: р.
Удава, ір.}, Хк, Чк, -опіль Дп, Жт, Зп, Кг; -опільське
См (Краснопілля) {: Тур’я}; -ославка Жт, Вл,
-ославль Жт, -отин Рв, -оцьке Кв, МИРське Лг, Зп,
См (Білопілля) {: Яструбине}, -тюки Лв, -утин Хм,
-ча Кв, Зк, МИР.ЛОГи См (амір + Аллах?, Міри
Лікійські?) (Білопілля) {: Волфине}, р. МЕР.ло Хк,
с. -ло Хк...; МІРча Жт, МІРки См (Недригайлів) {:
Сороколітове, Зеленківка, Жовтоніжки}, ПоМІРки
Лв, См (Лебедин) {: Тирло, Мирне, Хорол,
Савониха}, ПоМІРці Тр?, ДоброМІРка Тр; також с.
Емір-Сулюн Км [Бушаков, 104]
моголи (монголи) – МОГИЛатів Пл, -ів Дп, Вн,
-івка Вн, Дп, Чк, Чв, -івщина Пл, -яни Зп, Лв, Рв,
-ьне Кг, Пл, -ьчине См (Буринь)
Моначук, ім’я сина чорноклобуцького князя
Чагри (1169 р.) < моншак, мончук т намисто, амулет,
талісман [Баскаков 1987, 69] – МОНАЧИНівка
Хк, МАНАЧИН Хм, -івка Пл; МОНЧИН Вн, -ці
Вн, Хм; МАНЧичі См (Охтирка), МАНЧенки Хк,
МАНЦівка Хк
мулло тадж. мулла – МОЛОМОЛИНЦІ Хм
!, МОЛОдава Рв3, МОЛОдівка См (Буринь) {:
Коробки}, МОЛОдецьке См (Охтирка) {: Ясенове}
та ін...
Надр а золото, квітучий; також власне ім’я –
НАДАРівка Лг, НАДЕРжинівка Пл, НАДЕРжинщина
Пл, р. НАДРа = Самбір [СГУ, 485] у с. Мал. і Вел.
Самбір См (Конотоп)
обир, obır н, obur кт ~ гобур гаг. упир, чаклун,
ненажера [Бушаков, 121] – ОБЕРтАСів Лв, -тАСове
Кг, ОБЕРтень См (Охтирка) {: Кударі, Качанівка,
Бурячиха}), -тин ІФ, ГОПРИ Хс, ГОВЕРла ГОВОРи
Пл, Хм2, ГОВОР.ун.ове См (Ямпіль) {: Сороковий
Клин, Туранівка}, -уха Лг; р. ГОБЕР Жт, ГОВІРка
Хм, ГОВОРів Рівчак Чг
обри, авари – ОБАРинці Лв (під Луцьком, є на
карті); ОБРОШине Лв, ОБРАЖіївка См (Шостка),
РаціБОРівка Хм, ЩИБОРівка Хм, СтиБОРівка/
СтиБИРівка Лв
Огур, назва гунського і булгарського родів
[Баскаков 1987, 36] – ОГУРцівка Хк, ОГІРцеве Хк,
ОГИРівка Пл, ОГОРоднє Дц; ГУР’Ївка Хк, ГУР’Їв
Козачок NB Хк, ГУРине Хк, -инівка См (Білопілля),
«Сіверщина в історії України»
29
Хк, Чг2, ГУРщина Хм, -івці Вн, -івка Кг
Озден т вільний [Баскаков 1979, 137] – ОЗДЕНіж
Вл, ОЗДів Вл, Уздиця См (Глухів)?
окчу, oqçu т лучник, майстер стріл – с. Окчу-
Гаджилар Км [Бушаков, 121] – ОКАЧеве Вл; ОЧКине
См (С-Буда), -анівка Пл, імовірно, ОКни, ВІКна...
Отрак, Отрок, син Шаруканя, батько Кончака
і Турандохти – дружини грузинського царя Давида
Агмашенебелі (Будівничого) [Баскаков 1987, 387] –
ОТРОХове См (Путивль) {: Жабкине}, ОТРОХи Чг,
ОТРОКів Хм, ОТРІШки Дп, ОТРИШки Зп
пегаді г колодязь – хутір Пегаді, дж. Біюк-
Пугаца, канава Пугача Км [Бушаков, 71]; ПУГАЧ
Рв, -івка Жт, Кв, Рв, Чк2, -ове См (Ямпіль)?
рибат, ribāt а, ропать укр. ст. ‘мечеть’ [Фасмер,
ІІІ, 502] – РИБОТин Чг, РИБОТень См (Охтирка)
Румі а візантійський – РОМни (1650: Rumne)
См (рц), РЮМівське Мк, РЮМшине Км
сай т річка – САЇ Пл, См (Липова Долина), -вка
Дп, Пл, -нка Вн, САЄве См (Недригайлів) {: Черці,
Козельне}, САЙків Лв, -кове См (Білопілля) {:
Самара, Вільне < алан}
Салим а здоровий, цілий – САЛИМівщина Пл,
ШАЛИМівка См (С-Буда) {: Сорокине, Рудак},
р. СЕЛИМівський Пл; х. -ановщина Пл (Гадяч), с.
СЕЛИМанів Чг, СУЛИМи Пл, См (Ромни), СУЛИМів
Лв, Пл, -івка Кв, Пл, Дц [Стрижак 1963, 80]
самбыр адиз., каб. з сабир а ‘терплячий’ (епітет
Аллаха): “в адиз. формі нарощення -м-” [Шагиров,
ІІ, 56]) – Ст. САМБІР Лв, САМБІР Лв, САМБУРки
Кв, Вел. і Мал. САМБІР (до 1960-х рр. САМБУР)
См (Конотоп) {: на руч. Самбір, ст. назва – Надра
[СГУ, 485]}
Сарашен, Байда, місто в Хозарії [Плетнева, 88] –
СОРОЧЕНЬ Жт, СОРОЧИН Вн, -е Дп2, Зп, -ка Мк,
-ське См (Буринь) {: Сорока}, -ці Пл2, СОРОКа См
(Буринь), СОРОКине См (С-Буда) {: Шалимівка},
СОРОКовий Клин См (Ямпіль) {: Туранівка},
СОРОКові Бальчики См (Глухів) {: Вільна Слобода
< алан}, СОРОКолітове См (Недригайлів) {:
Зеленківка < дзіллæ ос. поселення}
Себют, Совіт т астр. Венера [Баскаков 1987, 46]
– ? СОБИЧ См (Шостка), СОБИЧеве См (Шостка),
СОПИЧ См (Глухів)
Совінех, ім’я булгарського хана [Баскаков
1987, 46] – САВОНИХа См (Лебедин) {: Тирло},
СОВИНКа См (Конотоп), САВИНКа Чг, САВИНКи
Чг, САВЕНКи Кв, См (Лебедин) {: Яроші},
САВИНЦі Вн, Кв, Пл2, Хк, Хм, Чг
солтик т кульгавий – САЛТИКове См (Конотоп)
{: Білоусівка}, САЛТИКова Дівиця Чг, САЛТИЧія Зп
табір – ТАБОРи Жт, -ище Жт, См (С-Буда) {:
Хильчичі}, Чг, -ів Кв, -івка Мк
тама, tamá т етн.: плем’я тамá ногайців, узбеків,
башкирів (терміном тамá звалися монгольські
війська, направлені на постійне перебування у
завойованих землях для охорони кордонів та
підтримки порядку) – с. Тама 2, Бурлак-Тама Км
[Бушаков, 147]; ТАМАновичі Лв {^ТОЛУКовичі
!(Мостиська): АРЛАМівська Воля, БАЛичі,
КОРОЛин, БОЛЯНовичі, БУХОвичі, ХІДНовичі,
ХОРОСниця, ХЛИПлі}, ТАМАра Лг, -рине Мк,
-рівка Дп, Чг, ТАМАрГАНівка Хк; ТОМАрине
Хс; пор. Тамань РФ; мабуть і ТОМАшгород Рв2,
ТОМАшівка Жт, Кв, Км, См (Недригайлів), Хм2,
Чк, Чг, -шівці ІФ, -шпіль Вн2 (див. tamaq)
тамак, tamaq, tamağ т горло; гирло – с. Тамак
Км6 [Бушаков, 147]; ТОМАКівка Дп3, -івське
Дп, ТОМАХів Рв, -івка Хк, ТОМАшгород Рв2,
ТОМАшівка Жт, Кв, Км, См (Недригайлів), Хм2,
Чк, Чг, -шівці ІФ, -шпіль Вн2 (див. тамá)
тарла, tarla т поле, лан – узвіз Хирда-Тарла Км
[Бушаков, 148]; ТЕРЛо Лв, -ещина Кв, -иця Чк, -івка
Хм, ТИРЛо См (Лебедин) {: Савониха}, -ова Балка
Кг, -івка Вн
тархан, tarxan, дархан губернатор провінції
у гунів [Баскаков 1987, 41] – ТАРГАН Кв, мис
ТАРХАНкут Км; ТОРКанівка Вн, ТОРГАНовичі
Лв; ТАРАНи Дц, Пл2, -івка Хк, -ове Вн, Дп, -ське
См (Конотоп) {: Сарнавщина}, -ушине Хк, цеве Дп,
ТРУХАНів Лв, о. ТРУХАНів Кв, ТРУХань Вн; ще
с. Тархан 3, Тарханлар 2 Км [Бушаков, 148]
терек, terek кт, дірек т, п стовп, деревина,
кроква – с. Тереклер, Діреклі-Ель Км [Бушаков,
150]; ТЕРЕХи Вл, -ів Кв, -івка Чг, -ове Лг, Жт, См
(Кролевець), іст. ТЕРЕХтемирів; ТЕРЕШиха Чг,
-ів Рв, -івці Хм, -ки Вн, Кв, Пл, См (Недригайлів)
{: Кореневе, Коринське, Баба}, Хм, Чк, -ківка См
(Суми), Чг, -ківці Вл, -піль Вн, ТЕРЕЩенки Пл2,
См (Білопілля) {: Садове}
терен, teren, дерен т глибокий – с. Терен-Аїр,
Теренбай, б. Терен Км [Бушаков, 150]; ТЕРЕНці Жт,
ТЕРНава Лв, -авка Лв, Хм2, Чв, -и Дп, Дц, Кг, Пл2,
См (Недригайлів) {: Долина}, Хк, -ики Дп, -ичкова
Балка Хк, -ова Балка Дп, Кг, ТЕРНувате Дп, Зп2,
Мк2, Од...
терс, ters т непокірний, монг. ворожий – с.
Терс-Конду, Терс-Багалак Км [Бушаков, 150-151];
ТЕРСянка Зп2, ТЕРШаків Лв, -ів Лв, ТЕРЕШки
См (Недригайлів) {: Кореневе, Коринське, Баба};
імовірно частина назв від основи Тарас-, як-от:
ТАРАСиця Кв, ТАРАСівці Чв, ТАРАСівщина Кв,
См (Глухів) {: Ходуня < хатун?}, ТАРАШани Чв,
ТАРАЩа Кв, Чк, ТАРАЩанка Жт; ТАРАСівка
– 84 назви, зокрема, См (Вел. Писарівка), См
(Кролевець), См (Лебедин) {: Бойки}, См (Ромни)
{: Холодник}, См (Суми) {: Садки}
ток, toq т ситий, заможний – с. Токмай, Тохтаба
Км [Бушаков, 152]; ТОКи Тр, -івське Дп, -ове Дп,
ТОКарі Пл2, См (Лебедин, Суми)?
тооно монг. тон, круг верхнього отвору юрти,
тогун т обід колеса – с. Тогунчи Км [Бушаков, 151];
ТОНка Чг, ТОНеньке, Дц ТУНики Кв, ТУНеве См
(Липова Долина) {: Байрак}
Восьма науково-практична конференція
30
топчу, topçu т гармаш – с. Топчикой Км [Бушаков,
152]; ТОПЧІї См (Лебедин) {: Корчани}, -ївка Чг,
ТОПЧИне Дп, Зк, -а Рв
тулі, tuli т повний – ТУЛИголове Лв, См
(Кролевець) (пор. ТУСТОголови Тр), Тулин Тр,
Тулинці Кв, Туличів Вл 2, Туліїв Вн, Тулія Чг, Тулова
ІФ, Тулуків ІФ, Тулушка См (Конотоп), Тульчин Вн
тутун, тудун, намісник, губернатор, титул у
булгар і хозарів [Баскаков 1987, 42] – ТЮТЮНники
Вн, Жт, Пл, -ниця Чг, -никове См (Недригайлів) {:
Меркотанове}
Улан, половецьке ім’я (1097) [Баскаков 1987,
91]; у Криму ханський син без права на престол – с.
Улан-Елі 4 + 3 Км [Бушаков, 155]; УЛАНів Вн, -івка
Вн, -ове См (Глухів) {: Бобилівка}
Улучи, уличи, улиці етн. [Баскаков 1987, 80] –
УЛЍЧне Лв, УЛЍЦя См (С-Буда) {: Кудоярове};
? УГЛи Вл, Рв, Чг, -ище Рв, -ова Рудня Чг, -уватка
Чк, -я Зк
Урусоба, батько Кобана і Колдечі (1103 р.)
< т битва [Баскаков 1987, 91] – УРСалівка Кв,
УРСолівка Мк, Русилів Лв, Тр, Русалівка Чк, Русів
ІФ, Русівщина См (Недригайлів) {: Бабакове,
Терни}, Русовичі Вл, Руснів Вл, Росівка Жт, Росава
Кв, Роси Лв, Роснівка Лв, Росолівці Хм, р. Рось?,
Русивель Рв (Гоща); Уритва Тр?,
Учкун т іскра – УЦЬКове См (Путивль) ?
Фавзі а переможець – ХОВЗІвка См (Путивль),
ХОВДіївка Чг?, ПЕВЖа Рв
форон, φόρον нг ринок < лат. forum – с. Ворон Км
[Бушаков, 74]; виявлене на кримському матеріалі
кримтатарське запозичення з мови місцевих греків
пояснює численні географічні назви від основи
форон-/ Ворон- в інших районах України й Росії:
ВОРОНа Вл, ІФ, Чг, -ине Мк, См (Білопілля),
-инці Пл, Чк, -иця ІФ, -ів ІФ2, Лв, Рв, -івці Вн2, Хм,
-івка 11 назв, у т. ч. См (Білопілля), См (Путивль)
{: Аляб’єве}, -івщина Кв, Пл, ВОРОНіж См
(Шостка) {: Курдюмівка, Гамаліївка, Ображіївка},
-янщина Пл...
Хамлидж (=Ханбалик), місто в Хозарії
[Плетнева, 91] – КИМЛИЧка См (Липова Долина)
хан, володар, вищий титул у тюрків і монголів <
кит. kuan [Баскаков 1987, 41] – КОНева Вн, -еве Кг,
-ела Чк3, -ик Рв, -ики Хк, -илівка Хм, КОНище Вл,
КОНищів Вн, КОНів Лв, КОНовиця Тр, КОНовка
Чв, КОНоненки Пл, Хк, -оненкове См (Ромни,
Суми), -они Пл, -онівка Лг, Кв, Пл, Чк2, КОНонове-
Івасів Чк, КОНонча Чк; ХОНяків Хм, -ьківці Вн,
КОНЬкове Дц, -ятин Чв, Чг; КАНів Чк?, -ка Кг, Хм,
-цеве Хк, -щина Чк, Чг, Пл; ще с. Хан-Елі 2, Ханлик
Км [Бушаков, 157]
харч з хардж а витрати – ХАРЧенки Пл 2, См
(Лебедин) {: Яроші, Гарбузівка}, См (Буринь)
(пор. корчма)
хатун, катин т пані, титул дружини вельможної
особи у хозарів < согд. xwātūn цариця [Баскаков
1987, 42] – ХОТУНичі Чг, АВТУНичі Чг?, ХОТИН
Рв 3, Чв, ХОТИНівка Жт, Чг, ХОДУНя См (Глухів)
{: Тарасівщина}, ХОДУНаївка Хк
чеґене, çegene т рід в узбеків, çekene кирг.
малий, частковий – с. Чеґене (Чіґіне) Км [Бушаков,
95] – ЧИГИН См (С-Буда), ЧУГУНівка Хк,
-о-Крепинка Дц
чомак, çomaq т мусульманин (в устах іновірців)
– с. Чомак-Кари Км [Бушаков, 97]; < джума а
п’ятниця, пор. – ЧУМАк Дц, Чг, -ки Дп4, Дц2, Пл,
-кове Км, См (Буринь), -цьке Зп, ЧУМАЛЕве Зк
чорба, çorba т юшка, щерба – с. Чорба-Докен Км
[Бушаков, 98]; ЧОРБівка Пл, ЧОРБова Балка Мк;
ЩЕРБАк Дц, -ки Зп, Кв, Пл3, Хк, ЩЕРБини Жт,
-инівка Дп, Дц, См (Путивль) {:Кочерги}, Хк, Чк...
чур, цур, титул у західних тюрків (зокрема,
печенігів) [Баскаков 1987, 52] – ЦУРень Чв, ЦУРків
Рв, ПідЦУРків Рв, ЦИР Вл, ЦИРкуни Хк; ЦЮРупи
Кг, Хс, ЦЮРяни Пл, р. ЦЮРило в с. Диканька Пл, р.
ДЖЮРилиха біля с. Перекопівки См (Ромни)
[Стрижак 1963, 69]; КуЧУР.ГАН Од2, КуЧУРів Чв2,
КаЧУРинці Хм, -івка Од, КоЧУРів Вн, МамЧУРі Лв?
чухут, чуфут, хозарин – ур. ЧУХУТів Яр См
(Кролевець), ЧУФУТкале Км, ЧУГУЇ Пл, -в Хк,
ЧУЙківка См (Ямпіль), ЧУХЕлі Хм, ЧУтове Пл,
ЧУтівка Кг, Пл, ЧУлатів Чг, ЧУловичі Лв; ЯГОТин Кв
шад, титул, що вказував на спорідненість його
носія з каганом у хозарів [Баскаков 1987, 42] –
ШАДура Жт, -урка Пл, ШАТівка Хк, -ківка Лг,
-ура Чг, ШАТ.РАВИНе См (Липова Долина), ШАТ.
РАВИНа Кг; ШАЦЬк Вл; ШОТівка Хс
Шалим, рос. ст. прізвисько з т шалим жменя
[Баскаков 1979] – ШАЛИМівка См (С-Буда) {:
Сорокине}, Салимівщина Пл
шора, воїн, богатир (у складі назви печенізького
племені кварчі-чур) [Баскаков 1987, 52] – ШУР.А Вн3,
-ине Мк, -ове См (Вел. Писарівка) {: Вільне < алан}
яга, yağa т, джага кт край, берег – с. Джага Км13
[Бушаков, 91, 158]; ЯГАнівка См (Липова Долина)
{: Кулябчине, Яснопільщина}, ЧАГів Вн
Яраш т згода – ЯРЕШки Жт, Кв, ЯРЕСЬки
Пл 2, ЯРИШів Вн, ЯРИШівка Вн 2, ЯРОШі Пл
2, См (Лебедин) {: Савенки}, Хк, ЯРОШівка Кв,
См (Ромни), Хк, Чк, ЯРОШенка Вн, ЯРОШик Хс,
ЯРУШичі Лв
Посилання
1. АТП – Українська РСР. Адміністративно-територіальний
поділ. – К., 1973.
2. Бушаков В.А. Лексичний склад історичної топонімії
Криму. – К., 2003.
3. Баскаков Н.А. Русские фамилии тюркского
происхождения. – М., 1979.
4. Баскаков Н.А. Тюркская лексика в «Слове о полку
Игореве». – М., 1987.
5. ЕУ – Енциклопедія українознавства: У 11 т. – Київ-Львів,
1993-2003.
6. Плетнева С.А. Хазары. – М., 1976.
7. СГУ – Словник гідронімів України. – К., 1979.
«Сіверщина в історії України»
31
8. Стрижак О.С. Назви річок Полтавщини. – К., 1963.
9. Фасмер М. Этимологический словарь русского языка: В
4 т. – М., 1964-1973.
10. Шагиров А.К. Этимологический словарь адыгских
(черкесских) языков: В 2 т. – М., 1977.
Бороздина А.К.
Киевский славистический университет
КЛАССИФИКАЦИЯ
ВООРУЖЕНИЯ ПЕЧЕНЕГОВ
Изучение вооружения является одной из
важнейших составных частей в исследовании
материальной культуры древних народов. По
уровню развития военного дела можно судить о
многих составляющих политической, социальной,
экономической и идеологической жизни
человеческого общества. Этот уровень определялся
экономическим потенциалом общества, и самым
существенным образом влиял на формирование
его социальных и политических институтов.
Вооружение и военное дело являлись особым
объектом культурной деятельности человека. Вокруг
них складывались определенные эстетические
и религиозные культы. Военные сюжеты были
предметом воплощения в изобразительном искусстве
и литературе. Вооружение в прошлом было одним
из самых перспективных товаров; его инновации
быстро перенимались, являясь показателем
контактов между народами. Соответственно именно
в производство вооружения вкладывались лучшие
идеи и новейшие технологии. Все эти аспекты далеко
не полны, но и они показывают, сколь широка роль
вооружения, и простиралась она далеко за рамки
исключительно боевой практики. Следовательно,
изучение вооружения и военного дела столь же
необходимо и актуально, как и исследование любой
другой области человеческой жизнедеятельности.
Печенеги были опытными воинами и
всадниками. Они в совершенстве для своего
времени владели оружием, постоянно улучшать
которое заставлял военно-кочевой образ жизни.
Основные потребности в вооружении печенеги
удовлетворяли за счет торговли, обмена, военных
трофеев, непосредственного его заказа в оружейных
мастерских соседствующих с ними оседлых народов,
в т.ч. славян [1, 128; 2, р. 589-590; 3, р. 643-644].
Выкупы за пленных и богатые дары русов, болгар,
венгров и византийцев вполне позволяли им это. Часть
оружия печенегами производилась самостоятельно1.
По данным В.Рубрука, женщины кочевников
занимались шитьем «сандалий, башмаков, прочего
платья» из обработанных шкур животных, т.е.
воинского костюма, говоря современным языком,
а мужчины строили дома и повозки, делали луки,
стрелы, арканы, плети, стремена, уздечки, седла и др.
[10, 190]. У печенегов в какой-то мере были развиты
металлообработка, резьба по кости, ювелирное
1. Половцы, например, по данным А.Е. Светлова практи-
чески весь комплекс своего вооружения были в состоянии из-
готавливать самостоятельно [4]. Об этом же свидетельствует
и «Половецкий словарь» [5, с. 96-100; 6; 7]. Большим мастер-
ством в изготовлении высококачественного и современного по
тем меркам оружия были древние тюрки. Л.Н. Гумилев писал:
«Первой специальностью, с которой тюркюты выступили на
арену всеобщей истории, было добывание железа… Железо и
раньше было известно кочевникам, но только тюркюты ввели
его в массовое употребление» [8, с. 74, 76]. Развитие произ-
водства железного оружия позволило «перевооружить им свою
армию и создать отборные ударные части из латной кавалерии»
[9, с. 76], необходимые для успеха их военных предприятий.
Класификация печенежского вооружения
Оружие
Оснащение
рубяще-
колющее
ударное
метательное
военная
атрибутика
средства
передвиже-
ния
снаряжение
верхового
коня
снаряжение
всадника
защитные
средства
Вооружение
печенегов
|