Розвиток гірничодобувної промисловості в умовах індустрії 4.0: нові виклики та можливості
Обґрунтовано відбір найбільш ефективних для вітчизняних підприємств і регіонів гірничодобувної промисловості нових економічних та організаційних інструментів, підходів і методів, які пропонує четверта промислова революція. Розкрито роль гірничодобувної промисловості у світі в нових умовах, її значен...
Збережено в:
| Дата: | 2020 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2020
|
| Назва видання: | Економіка промисловості |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/167837 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Розвиток гірничодобувної промисловості в умовах індустрії 4.0: нові виклики та можливості / С.В. Іванов, В.Д. Чекіна // Економіка промисловості. — 2020. — № 1 (89). — С. 45–74. — Бібліогр.: 74 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-167837 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1678372020-04-11T01:26:10Z Розвиток гірничодобувної промисловості в умовах індустрії 4.0: нові виклики та можливості Іванов, С.В. Чекіна, В.Д. Проблеми економіки промислових підприємств і виробничих комплексів Обґрунтовано відбір найбільш ефективних для вітчизняних підприємств і регіонів гірничодобувної промисловості нових економічних та організаційних інструментів, підходів і методів, які пропонує четверта промислова революція. Розкрито роль гірничодобувної промисловості у світі в нових умовах, її значення для економіки України загалом й окремих регіонів, визначено області, які спеціалізуються на цій галузі.На основі аналізу цифрових інструментів, які використовують у своїй діяльності гірничодобувні підприємства світу, а також досвіду застосування передових підходів і методів запропоновано комплекс заходів щодо розвитку гірничодобувної промисловості України в умовах четвертої промислової революції. Цей комплекс складається зпропозицій для підприємств технологічного й організаційного характеру, пропозицій для органів влади, у тому числі у податково-бюджетній і грошово-кредитній сферах, та пропозицій щодо смарт-спеціалізації Дніпропетровської області.Визначено, що найбільш ефективними для вітчизняних підприємств є проривні технології, які забезпечують створення нових компонентів обладнання та механізмів, їх технічне смарт-обслуговування, оптимізацію управління виробничими процесами, моніторинг стану здоров'я та якості безпеки.На рівні державних органів влади доцільним є запровадження податкових інвестиційних стимулів, використання традиційних й альтернативних джерел фінансування, дотримання принципів федералізму природних ресурсів і фіскальної децентралізації, удосконалення відносин між гірничодобувними підприємствами та місцевими юрисдикціями з використанням можливостей соціальних рейтингів.На рівні регіонів запропоновано побудову регіональної промислової політики, що базується на концептуальних засадах смарт-спеціалізації із створенням сприятливого ринкового середовища в регіоні за рахунок застосування «м'яких» інструментів фіскального та фінансового регулювання, державних програм НДДКР і підготовки кадрів, а також забезпечення умов для інноваційного розвитку гірничодобувного сектору економіки та його інтеграції з іншими секторами. Обоснован выбор наиболее эффективных для отечественных предприятий и регионов горнодобывающей промышленности новых экономических и организационных инструментов, подходов и методов, которые предлагает четвертая промышленная революция. Раскрыта роль горнодобывающей промышленности в мире в новых условиях, ее значение для экономики Украины в целом и отдельных регионов в частности, определены области, специализирующихся в этой сфере.На основе анализа цифровых инструментов, которые используют в своей деятельности горнодобывающие предприятия мира, а также опыта применения передовых подходов и методов предложен комплекс мер по развитию горнодобывающей промышленности Украины в условиях четвертой промышленной революции. Этот комплекс состоит из предложений для предприятий технологического и организационного характера, предложений для органов власти, в том числе в налогово-бюджетной и денежно-кредитной сферах, и предложений по смарт-специализации Днепропетровской области.Определено, что наиболее эффективными для отечественных предприятий являются прорывные технологии, обеспечивающие создание новых компонентов оборудования и механизмов, их техническое смарт-обслуживание, оптимизацию управления производственными процессами, мониторинг состояния здоровья и качества безопасности. На уровне государственных органов власти целесообразно введение налоговых инвестиционных стимулов, использование традиционных и альтернативных источников финансирования, соблюдение принципов федерализма природных ресурсов и фискальной децентрализации, совершенствование отношений между горнодобывающими предприятиями и местными юрисдикциями с использованием возможностей социальных рейтингов.На уровне регионов предложено построение региональной промышленной политики, базирующейся на концептуальных основах смарт-специализации с созданием благоприятной рыночной среды в регионе за счет применения "мягких" инструментов фискального и финансового регулирования, государственных программ НИОКР и подготовки кадров, а также обеспечение условий для инновационного развития горнодобывающего сектора экономики и его интеграции с другими секторами. This paper substantiates the selection of the most effective new economic and organizational tools, approaches and methods for national enterprises and regions of the mining industry that the Fourth industrial revolution offers. To this end, the role of the mining industry in the world in new conditions, its significance for Ukrainian economy and regions, areas, specializing in this field, are identified.A set of measures, which are based on the analysis of digital tools used by mining enterprises of the world, as well as on the study of the experience of applying advanced approaches and methods, have been offered for the development of the Ukrainian mining industry in conditions of the Fourth industrial revolution. This complex consists of proposals for enterprises of a technological and organizational feature, suggestions for government authorities, including of fiscal and monetary measures, and proposals for smart specialization in the Dnipropetrovsk region.It was defined that the most effective technologies for national enterprises are disruptive ones that ensure the creation of new equipment components and mechanisms, their smart technical maintenance, optimization of production process control, monitoring of health status and quality of safety.At the level of state authorities, it is advisable to introduce tax investment incentives, use traditional and alternative sources of financing, adhere federalism principles with respect tonatural resources and fiscal decentralization, improve relations between mining enterprises and local jurisdictions using the capabilities of social ratings.At the regional level, it is proposed to build a regional industrial policy, based on conceptual foundations of smart specialization with the creation of a favourable market environment in the region through the use of soft fiscal and financial regulation tools, governmental R&D programs, and enabling conditions for the innovative development of the mining sector of the economy and its integration with other sectors. 2020 Article Розвиток гірничодобувної промисловості в умовах індустрії 4.0: нові виклики та можливості / С.В. Іванов, В.Д. Чекіна // Економіка промисловості. — 2020. — № 1 (89). — С. 45–74. — Бібліогр.: 74 назв. — укр. 1562-109Х DOI: doi.org/10.15407/econindustry2020.01.045 JEL: L52, O14, O25 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/167837 004.6:338.1:519.2 uk Економіка промисловості Інститут економіки промисловості НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Проблеми економіки промислових підприємств і виробничих комплексів Проблеми економіки промислових підприємств і виробничих комплексів |
| spellingShingle |
Проблеми економіки промислових підприємств і виробничих комплексів Проблеми економіки промислових підприємств і виробничих комплексів Іванов, С.В. Чекіна, В.Д. Розвиток гірничодобувної промисловості в умовах індустрії 4.0: нові виклики та можливості Економіка промисловості |
| description |
Обґрунтовано відбір найбільш ефективних для вітчизняних підприємств і регіонів гірничодобувної промисловості нових економічних та організаційних інструментів, підходів і методів, які пропонує четверта промислова революція. Розкрито роль гірничодобувної промисловості у світі в нових умовах, її значення для економіки України загалом й окремих регіонів, визначено області, які спеціалізуються на цій галузі.На основі аналізу цифрових інструментів, які використовують у своїй діяльності гірничодобувні підприємства світу, а також досвіду застосування передових підходів і методів запропоновано комплекс заходів щодо розвитку гірничодобувної промисловості України в умовах четвертої промислової революції. Цей комплекс складається зпропозицій для підприємств технологічного й організаційного характеру, пропозицій для органів влади, у тому числі у податково-бюджетній і грошово-кредитній сферах, та пропозицій щодо смарт-спеціалізації Дніпропетровської області.Визначено, що найбільш ефективними для вітчизняних підприємств є проривні технології, які забезпечують створення нових компонентів обладнання та механізмів, їх технічне смарт-обслуговування, оптимізацію управління виробничими процесами, моніторинг стану здоров'я та якості безпеки.На рівні державних органів влади доцільним є запровадження податкових інвестиційних стимулів, використання традиційних й альтернативних джерел фінансування, дотримання принципів федералізму природних ресурсів і фіскальної децентралізації, удосконалення відносин між гірничодобувними підприємствами та місцевими юрисдикціями з використанням можливостей соціальних рейтингів.На рівні регіонів запропоновано побудову регіональної промислової політики, що базується на концептуальних засадах смарт-спеціалізації із створенням сприятливого ринкового середовища в регіоні за рахунок застосування «м'яких» інструментів фіскального та фінансового регулювання, державних програм НДДКР і підготовки кадрів, а також забезпечення умов для інноваційного розвитку гірничодобувного сектору економіки та його інтеграції з іншими секторами. |
| format |
Article |
| author |
Іванов, С.В. Чекіна, В.Д. |
| author_facet |
Іванов, С.В. Чекіна, В.Д. |
| author_sort |
Іванов, С.В. |
| title |
Розвиток гірничодобувної промисловості в умовах індустрії 4.0: нові виклики та можливості |
| title_short |
Розвиток гірничодобувної промисловості в умовах індустрії 4.0: нові виклики та можливості |
| title_full |
Розвиток гірничодобувної промисловості в умовах індустрії 4.0: нові виклики та можливості |
| title_fullStr |
Розвиток гірничодобувної промисловості в умовах індустрії 4.0: нові виклики та можливості |
| title_full_unstemmed |
Розвиток гірничодобувної промисловості в умовах індустрії 4.0: нові виклики та можливості |
| title_sort |
розвиток гірничодобувної промисловості в умовах індустрії 4.0: нові виклики та можливості |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| publishDate |
2020 |
| topic_facet |
Проблеми економіки промислових підприємств і виробничих комплексів |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/167837 |
| citation_txt |
Розвиток гірничодобувної промисловості в умовах індустрії 4.0: нові виклики та можливості / С.В. Іванов, В.Д. Чекіна // Економіка промисловості. — 2020. — № 1 (89). — С. 45–74. — Бібліогр.: 74 назв. — укр. |
| series |
Економіка промисловості |
| work_keys_str_mv |
AT ívanovsv rozvitokgírničodobuvnoípromislovostívumovahíndustríí40novíviklikitamožlivostí AT čekínavd rozvitokgírničodobuvnoípromislovostívumovahíndustríí40novíviklikitamožlivostí |
| first_indexed |
2025-07-15T01:45:14Z |
| last_indexed |
2025-07-15T01:45:14Z |
| _version_ |
1837675497574629376 |
| fulltext |
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 45
2020, № 1 (89)
УДК 004.6:338.1:519.2 doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2020.01.045
Сергій Володимирович Іванов,
чл.-кор. НАН України
ДВНЗ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури»
вул. Чернишевського, 24а, м. Дніпро, Україна, 49600
E-mail: ivanovsv@abkdnipro.com
https://orcid.org/0000-0002-1205-3797;
Вікторія Денисівна Чекіна,
канд. екон. наук, с.н.с.
Інститут економіки промисловості НАН України
вул. Марії Капніст, 2, м. Київ, Україна, 03057
E-mail: vdchekina@gmail.com
https://orcid.org/0000-0003-2118-901X
РОЗВИТОК ГІРНИЧОДОБУВНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ
В УМОВАХ ІНДУСТРІЇ 4.0: НОВІ ВИКЛИКИ ТА МОЖЛИВОСТІ
Обґрунтовано відбір найбільш ефективних для вітчизняних підприємств і регіонів
гірничодобувної промисловості нових економічних та організаційних інструментів, підхо-
дів і методів, які пропонує четверта промислова революція. Розкрито роль гірничодобувної
промисловості у світі в нових умовах, її значення для економіки України загалом й окре-
мих регіонів, визначено області, які спеціалізуються на цій галузі.
На основі аналізу цифрових інструментів, які використовують у своїй діяльності гір-
ничодобувні підприємства світу, а також досвіду застосування передових підходів і методів
запропоновано комплекс заходів щодо розвитку гірничодобувної промисловості України в
умовах четвертої промислової революції. Цей комплекс складається з пропозицій для під-
приємств технологічного й організаційного характеру, пропозицій для органів влади, у то-
му числі у податково-бюджетній і грошово-кредитній сферах, та пропозицій щодо смарт-
спеціалізації Дніпропетровської області.
Визначено, що найбільш ефективними для вітчизняних підприємств є проривні тех-
нології, які забезпечують створення нових компонентів обладнання та механізмів, їх тех-
нічне смарт-обслуговування, оптимізацію управління виробничими процесами, моніторинг
стану здоров'я та якості безпеки.
На рівні державних органів влади доцільним є запровадження податкових інвести-
ційних стимулів, використання традиційних й альтернативних джерел фінансування, до-
тримання принципів федералізму природних ресурсів і фіскальної децентралізації, удоско-
налення відносин між гірничодобувними підприємствами та місцевими юрисдикціями з
використанням можливостей соціальних рейтингів.
На рівні регіонів запропоновано побудову регіональної промислової політики, що ба-
зується на концептуальних засадах смарт-спеціалізації із створенням сприятливого ринко-
вого середовища в регіоні за рахунок застосування «м'яких» інструментів фіскального та
фінансового регулювання, державних програм НДДКР і підготовки кадрів, а також забез-
печення умов для інноваційного розвитку гірничодобувного сектору економіки та його ін-
теграції з іншими секторами.
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ
І ВИРОБНИЧИХ КОМПЛЕКСІВ
© С.В. Іванов, В.Д. Чекіна, 2020
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
46 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2020, № 1 (89)
Ключові слова: Індустрія 4.0, гірничодобувна промисловість, цифрові інструменти,
податково-бюджетне регулювання, фінансування, смарт-спеціалізація.
JEL: L52, O14, O25
Індустрія 4.0 надала значного по-
штовху для перегляду підходів до управ-
ління бізнес-процесами на промислових
підприємствах, пропонуючи великий асо-
ртимент сучасних цифрових технологій
для будь-яких сфер діяльності. Кожна га-
лузь, кожна компанія шляхом попередньо-
го аналізу можливостей та оцінки ефекти-
вності впровадження вдосконалення ро-
бить вибір на користь того чи іншого ін-
струменту Індустрії 4.0. Не відстає в цьо-
му "марафоні" трансформацій і гірничо-
добувна галузь, оскільки її роль у розгор-
танні смарт-промисловості та розвитку
нових технологій із кожним роком тільки
зростає.
У даний час найбільшим попитом у
світі за обсягом споживання користуються
такі продукти гірничодобувної галузі, як
вугілля, залізна руда, боксити і калій. Лі-
дерами з видобутку цих корисних копалин
у 2018 р. були Китай, Індія, США, Авст-
ралія та Бразилія (Merchant Research and
Consulting Ltd., 2019; Statista, 2017;
Statista, 2019). Також у всьому світі збіль-
шується попит на рідкоземельні та інші
метали, що використовуються при вироб-
ництві високотехнологічного обладнання,
механізмів і високоточного інструмента.
Тому сучасні гірничодобувні компанії
шляхом упровадження новітніх техноло-
гій намагаються вийти на новий рівень
обсягів виробництва, підвищення безпеки,
якості продукції та управління з одночас-
ною економією палива та енергії.
Розвинуті країни, незважаючи на ве-
ликі обсяги видобутку в них корисних ко-
палин, мають незначну частку рентних до-
ходів від видобутку природних ресурсів у
ВВП (World Bank Open Data, 2019). Інша
ситуація спостерігається, коли розгляда-
ються країни з відносно низькими рівнями
доходів. Розрахунки індексу внеску видо-
бутку в економіку (The Mining Contribution
Index або MCI) 1, виконані у 2018 р. Interna-
tional Council on Mining and Metals (ICMM),
свідчать, що, всупереч триваючому падін-
ню цін на деякі сировинні товари, гірничо-
добувна галузь залишається основною ру-
шійною силою економічної активності ба-
гатьох країн, особливо з низьким і серед-
нім рівнем доходу (International Council on
Mining and Metals, 2019). Однак при цьому
не можна вважати, що високий рівень впли-
ву гірничодобувної галузі на економіку за-
галом є запорукою успіху в розвитку країни.
Гірничодобувна галузь в Україні, яка
є однією з 20 лідерів за видобутком корис-
них копалин (табл. 1), значною мірою
впливає на національну економіку. Так, у
рейтингу MCI-2012 (що формується за да-
ними 2010 р.) Україна посіла 51 місце (з
212 країн) з показником індексу 66,32; у
рейтингу MCI-2014 (за даними 2012 р.) –
39 місце (з 214 країн) з показником індексу
73,58; у рейтингу MCI-2016 (за даними
2014 р.) – 18 місце (з 183 країн) з показни-
ком рейтингу 80,6; у рейтингу MCI-2018 −
47 місце (з 182 країн) з показником індексу
61,4 (International Council on Mining and
Metals, 2012, 2014, 2016, 2018).
1
The Mining Contribution Index розрахову-
ється на основі чотирьох показників, кожен з
яких відображає різні аспекти внеску гірничодо-
бувної промисловості в національну економіку:
1) внесок експорту корисних копалин і металів
дозволяє оцінити масштаби видобутку корисних
копалин порівняно з іншими видами виробничої
діяльності; 2) збільшення / зменшення внеску
експорту мінералів і металів за останні шість ро-
ків додає динамічного компоненту до індексу;
3) вартість видобутку корисних копалин, вираже-
на у відсотках від ВВП, дає уявлення про вартість
економіки; 4) рента від видобутку корисних ко-
палин у відсотках від ВВП як виробнича вартість
за вирахуванням "нормальних витрат" (Interna-
tional Council on Mining and Metals, 2019).
2
Дуже значний вплив – показник більше 80;
значний вплив – 60-80; середній вплив – 40-60;
незначний вплив − 20-40; низький вплив – 0-20
(International Council on Mining and Metals, 2016).
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 47
2020, № 1 (89)
Таблиця 1 – Топ-20 країн-лідерів за критерієм вартості добувної продукції (металевих
мінералів і вугілля) 1
Рейтинг
2018 р.
Країна
Вартість видобутку корис-
них копалин і вугілля у
2016 р. (млрд дол. США)
Рейтинг
MCI
2018 р.
1 Китай 626,3 71
2 Австралія 123,0 32
3 Російська Федерація 91,5 26
4 Сполучені Штати Америки 89,7 97
5 Індія 77,0 56
6 Південно-Африканська Республіка 48,9 42
7 Індонезія 47,5 50
8 Канада 39,4 66
9 Бразилія 36,6 65
10 Чилі 33,5 35
11 Мексика 28,9 70
12 Перу 27,1 21
13 Казахстан 18,6 27
14 Туреччина 17,2 38
15 Німеччина 15,8 111
16 Польща 14,6 81
17 Колумбія 10,1 30
18 Україна 9,9 47
19 Фінляндія 8,5 55
20 Конго 7,9 2
1
Складено за джерелом (International Council on Mining and Metals, 2018).
В Україні видобувається 2,9% усього
галію (2 місце у світі), 2,43% усієї залізної
руди, 5,87% каоліну (6 місце), 6,13% тита-
ну (7 місце), 3,55% марганцю, 1,38% графі-
ту (8 місце), 1,87% циркону (9 місце у сві-
ті) (World Mining Congress, 2019). Частка
реалізації продукції гірничодобувної галузі
в загальному обсязі реалізації всієї проми-
слової продукції країни останнім часом
зростає і складає на сьогодні 16,8%, а част-
ка обсягу продукції, реалізованої за межі
країни, – 25,3% (Державна служба статис-
тики України, 2019a).
У країні є регіони, в яких скон-
центровано виробництво корисних копа-
лин. Яскравим представником регіону,
спеціалізованого на гірничодобувній про-
мисловості, є Дніпропетровська область, де
видобувається майже 80% усієї залізної
руди та концентратів, а також марганцевих
концентратів країни. Частка залізних руд і
концентратів також видобувається в Запо-
різькій і Полтавській областях, проте не є
настільки високою, як у Дніпропетров-
ській. І якщо через військовий конфлікт на
сході України обсяги виробництва вугілля
значно скоротилися, то частка обсягу ви-
робленої продукції гірничодобувної галузі
Дніпропетровської області в загальному
обсязі становить останнім часом 30-40%.
На гірничодобувних підприємствах
задіяно близько чверті від усіх робітників
промисловості Дніпропетровської області,
причому частка тих, хто отримує найбіль-
шу зарплату, є найвищою (питома вага
працівників, яким заробітна плата нарахо-
вана в межах понад 20 тис. грн, склала у
вересні 2019 р. 29,2%) (Головне управління
статистики у Дніпропетровській області,
2019). У 2018 р. фінансовий результат під-
приємств гірничодобувної галузі області
був позитивним (інші галузі зазнали збит-
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
48 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2020, № 1 (89)
ків) та склав 37459 млн грн, прибуток
отримали 68,2% підприємств галузі (Голов-
не управління статистики у Дніпропетров-
ській області, 2018b). Область є однією з
п'яти лідерів за доходами бюджету на одну
особу наявного населення (у 2018 р. –
15492 грн). Отже, для області ця галузь має
принципове значення.
Разом з тим важливо вказати на еко-
логічні проблеми, пов'язані з видобутком
корисних копалин. Аналіз обсягів викидів
за видами економічної діяльності свідчить,
що обсяг забруднень, створених гірничо-
добувною промисловістю Дніпропетров-
ської області, становить 30,7% до загальної
економіки області (більше у відносному
значенні галузь завдає шкоди у Львівській
(40,7%) та Луганській (32%) областях (Го-
ловне управління статистики у Дніпропет-
ровській області, 2018a; Головне управлін-
ня статистики у Львівській області, 2018;
Головне управління статистики у Луган-
ській області, 2018). При цьому в розрахун-
ку на 1 км 2 площі області викиди забруд-
нюючих речовин в атмосферне повітря
Дніпропетровської області складають бі-
льше 20 т на рік (до "великих забруднюва-
чів" також належать Донецька (29,6 т) та
Івано-Франківська (14,2 т) області). Показ-
ник по інших областях дорівнює 6 т і мен-
ше (Єдиний державний веб-портал відкри-
тих даних, 2019). Несприятливий стан до-
вкілля спричиняє високу смертність – у
Дніпропетровській області на 100 тис. осіб
у 2018 р. припадало більше 1140 померлих
(для порівняння: у Львівській області – 969
померлих, в Івано-Франківській – 964)
(Державна служба статистики України,
2019b).
У світі загалом та Україні зокрема
гірничодобувна галузь розвивається і має
хороші перспективи на майбутнє, оскільки:
незважаючи на зростаючу міжнарод-
ну усвідомленість про ризики глобального
потепління, не всі країни здатні перейти на
"зелені" види енергії, а потребують вели-
ких обсягів видобутку корисних копалин
(Lapillonne B., 2019);
довгострокові прогнози щодо скоро-
чення видобутку руди за рахунок розши-
рення використання металолому не здійс-
нилися;
з кожним роком попит на сировину
для високотехнологічних галузей продов-
жує зростати;
триває нарощування обсягів видобут-
ку корисних копалин найбільшими добув-
ними компаніями світу, так що в подаль-
шому можна не очікувати різкого скоро-
чення споживання цих ресурсів, а отже,
обсягів їх видобутку.
Однак для того щоб бути конкурен-
тоспроможними, вітчизняним гірничодо-
бувним підприємствам необхідні сучасні
підходи, інструменти й механізми, у тому
числі ті, що пропонує Індустрія 4.0, які до-
зволять їм вийти на новий рівень розвитку.
Результати аналізу концепції та тен-
денцій розвитку Індустрії 4.0 викладено в
науково-аналітичній доповіді Інституту
економіки та прогнозування НАН України
"Розвиток промисловості для забезпечення
зростання та оновлення української еконо-
міки" (Дейнеко, Зимовець, Шелудько та ін.,
2018), монографії Інституту економіки
промисловості НАН України "Смарт-
промисловість в епоху цифрової економі-
ки: перспективи, напрями і механізми роз-
витку" (Вишневський, Вієцька, Гаркушен-
ко, Князєв, Лях, Чекіна, Череватський,
2018), роботах вітчизняних дослідників
(Сигида, 2018; Краус, Краус, 2018; Виш-
невський, Князєв, 2017; Яненкова, 2018;
Череватский, 2017), у тому числі для окре-
мих галузей (Якимчук, Гавва, 2017; Тара-
сов, Турлакова, 2018; Шевцова, 2017;
Klymenko, 2018) і промислових регіонів
України (Харазишвили, Якубовский, Ля-
шенко, Иванов, Котов, Ляшенко, 2016).
Серед досліджень, присвячених оцінці
трансформаційних змін у гірничодобувно-
му секторі промисловості в умовах розвит-
ку Індустрії 4.0, заслуговують на увагу роз-
робки зарубіжних аналітичних агенцій і
міжнародних організацій (Deloitte Touche
Tohmatsu, 2019, 2019b; KMPG, 2019; World
Economic Forum, 2019).
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 49
2020, № 1 (89)
Проте наразі нерозкритими залиша-
ються питання адаптації новітніх техноло-
гій для потреб вітчизняної гірничодобувної
галузі. Також потребує подальшого по-
глиблення дослідження питань розвитку
промислових регіонів і державного регу-
лювання в умовах становлення смарт-про-
мисловості в Україні.
Метою статті є аналіз нових інстру-
ментів (насамперед, цифрових), які пропо-
нує четверта промислова революція для
підприємств і регіонів гірничодобувної
промисловості, виявлення нових викликів,
що постають перед державою і вітчизня-
ними підприємствами галузі в умовах ін-
дустріальної смарт-трансформації та нових
можливостей, які здатні підвищити ефек-
тивність і конкурентоспроможність вироб-
ників, сприяти розвитку регіонів й еконо-
міки країни.
Аналіз досвіду впровадження нових
підходів і технологій Індустрії 4.0 дозволив
виокремити три напрями, за якими можли-
во здійснити трансформаційні зміни у гір-
ничодобувній промисловості на мікро-, ма-
кро- і мезорівнях:
1) трансформації технологічного і ор-
ганізаційного характеру для підприємств;
2) реформування державного регу-
лювання і фінансування діяльності галузі
та регіонів;
3) запровадження регіональної смарт-
спеціалізації гірничопромислових регіонів.
Ці заходи орієнтовані, по-перше, на
збільшення продуктивності виробництва,
скорочення операційних витрат, підвищен-
ня швидкості й ефективності бізнес-
процесів підприємств гірничодобувної га-
лузі; по-друге, на вдосконалення механіз-
мів державного регулювання та місцевого
самоврядування; по-третє, на сприяння
розвитку регіонів гірничодобувної промис-
ловості, подальше нарощування й ефекти-
вну реалізацію місцевого економічного по-
тенціалу.
За даними досліджень McKinsey
Global Institute Analysis нові цифрові тех-
нології в галузі (моніторинг та оцінка від-
далених місць на предмет небезпеки; авто-
матичний клімат-контроль і виявлення ри-
зиків; навігаційні системи та моніторинг
пропускної здатності транзитних смуг; мо-
ніторинг здоров'я працівників у небезпеч-
них умовах з урахуванням особистої історії
здоров'я; контроль якості; відеомоніторинг
руху працівників у небезпечних зонах; ава-
рійне зупинення обладнання; відеоконт-
роль умов праці тощо) можуть скоротити
операційні витрати на 5-12,5%, витрати на
охорону здоров'я та безпеку – на 10-20%,
витрати на обладнання – на 10-40, збіль-
шити продуктивність на 10-20% (McKinsey
& Company, 2019).
Трансформації технологічного
й організаційного характеру
для гірничих підприємств
Новітні технології, які пропонує
смарт-промисловість, здатні перетворити
неефективні ручні та механічні процеси на
високопродуктивні цифрові шляхом засто-
сування датчиків і актуаторів, встановле-
них на обладнанні, збору й обробки вели-
кої кількості даних у режимі реального ча-
су по всіх операціях з виробництва та ло-
гістики через підключення до інтернету.
Промисловий інтернет речей (Industrial
Internet of Things, IIoT) гірничодобувні
компанії можуть використовувати для мо-
ніторингу робочого стану обладнання, за-
безпечення безпеки та підвищення ефек-
тивності виробництва і реалізації продукції
(рис. 1).
З урахуванням зростаючої ролі ресу-
рсів в епоху Індустрії 4.0 (коли значення
чинника праці знижується через автомати-
зацію і роботизацію), а також того, що гір-
ничодобувна промисловість суттєво впли-
ває на кінцеві результати функціонування
економіки країни, впровадження промис-
лового інтернету речей в окремі сфери га-
лузі має позитивні перспективи.
Прикладом нововведень, реалізова-
них у контексті розвитку смарт-промисло-
вості, є діяльність британо-австралійської
гірничодобувної компанії Rio Tinto, яка
використовує повністю автономні само-
скиди, навантажувачі та бурові системи,
які дозволили підвищити продуктивність
на 10% (Forbes, 2019).
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
50 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2020, № 1 (89)
Складено за даними джерела (McKinsey & Company, 2019).
Рисунок 1 – Використання промислового інтернету речей у гірничодобувній
промисловості
Для контролю за обладнанням мо-
більні пристрої та датчики, впроваджені
компанією, збирають і передають дані в
режимі реального часу, інтегруючи кілька
рудників у єдину контрольовану операто-
рами систему обробки і логістики та ство-
рюючи великі масиви даних, а впровад-
ження цифрового твінінгу (Digital twin-
ning) 1 на новій інтелектуальній шахті до-
зволить отримувати дані з родовища в ре-
жимі реальному часу, швидко тестувати
сценарії подальших дій, оптимізувати опе-
рації та виробництво (Forbes, 2019).
Компанія BHP, яка спеціалізується на
видобутку й переробці мінералів, нафти і
газу, для підвищення продуктивності, ско-
рочення витрат та автоматизації ланцюжка
створення вартості використовує такі тех-
нології, як IIoT, цифрові мережі, Wi-Fi та
4G LTE. Вони дозволяють підтримувати
зв'язок центрального офісу із своїми інтег-
рованими віддаленими операційними цент-
рами, які, працюючи цілодобово, збирають
і надають інформацію про процеси видобу-
1
Цифровий твінінг – одна з новітніх тех-
нологій, що з'явилися в Індустрії 4.0. Це відобра-
ження фізичного активу на цифровій платформі з
використанням даних датчиків фізичного активу
для аналізу його ефективності та стану в реаль-
ному часі (контролю температури, швидкості й
вібрації для профілактичного обслуговування).
Згідно з дослідженням Orbis Research до 2020 р.
до 85% інтернет-платформ речей міститимуть ту
чи іншу форму цифрового твінінгу (Rossi, 2017).
тку та логістики (Deloitte Touche Tohmatsu,
2019a).
Проте слід відзначити, що впровад-
ження інтернету речей є більш проблема-
тичним при видобутку корисних копалин
шахтним способом, адже "прагнення до
переходу на використання інтернету речей
породжує дилему, що стосується цілей
докладання зусиль: технологічні цілі з
економічними обмеженнями або економіч-
ні цілі з технологічними обмеженнями"
(Вишневський, Вієцька, Гаркушенко, Кня-
зєв, Лях, Чекіна, Череватський, 2018, с. 62),
оскільки навіть суцільна механізація, авто-
матизація та комп'ютеризація виробничих
процесів вугільного підприємства може
виявитися нездатною змінити економічну
ситуацію на краще.
Використання штучного інтелекту в
гірничодобувній діяльності є корисним у
геологорозвідці, розробці родовищ і видо-
бутку. Цифрове середовище у віртуально-
му просторі дозволяє інтегрувати повний
цикл виробничих завдань на різних етапах
діяльності підприємства, мінімізуючи по-
милки, що допускаються через наявність
людського чинника, та час, виділений на
виконання процесів і операцій. Так, напри-
клад, компанія Goldspot Discoveries Inc.,
співпрацюючи з IBM Watson, розробляє
технології штучного інтелекту, щоб за до-
помогою машинного навчання аналізувати
всю геологічну інформацію, доступну для
пошуку кращих місць видобутку золота в
Канаді (Forbes, 2019).
Технічне смарт-
обслуговування
обладнання та
механізмів
Моніторинг
стану здоров'я
та якості
безпеки
Оптимізація
управління
виробничими
процесами
Створення
нових компонентів
обладнання
та механізмів
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 51
2020, № 1 (89)
Останнім часом безпілотні пристрої
все частіше знаходять застосування у по-
всякденному житті. Як показує досвід, во-
ни можуть бути корисними і на гірничодо-
бувних підприємствах. Так, компанія
Freeport-McMoRan використовує "безпілот-
ники" для створення більш крутих кутів
нахилу кар'єру на своїх шахтах, знижуючи
коефіцієнт розкриву і кількість викинутої
породи. Їх "безпілотники" здатні сканувати
процес видобутку з перспектив, які є небез-
печними і майже недоступними для людей,
та миттєво передавати будь-яку інформа-
цію для швидкого й детального аналізу на-
хилів шахти у небезпечних за своєю при-
родою умовах (Husseini, 2018).
Для забезпечення стабільного інтер-
нет-сигналу на важкодоступних місцях ви-
добутку корисних копалин вигідними мо-
жуть бути невеликі супутники, що запус-
каються на низькій навколоземній орбіті,
які, на відміну від великих геостаціонарних
супутників, мають меншу вартість і мо-
жуть забезпечити надійний високопродук-
тивний широкосмуговий зв'язок. Компанії
SpaceX, OneWeb та ін. розпочали розроб-
ляти такі супутники для підприємств гір-
ничодобувної промисловості (Deloitte
Touche Tohmatsu, 2019a).
Здатність блокчейну сприяти відсте-
женню, прозорості та безпеці здійснення
будь-яких операцій за допомогою відкри-
того однорангового обміну даними може
кардинально змінити підхід до формування
стійких і прозорих ланцюжків поставок,
системи закупівель, моніторингу та під-
твердження відповідності екологічним й
іншим стандартам і вимогам.
Блокчейн може бути використаний,
наприклад, для ідентифікації добового ви-
добутку продукції з наданням індивідуаль-
ної характеристики щодо її якості, ваги,
дати й часу видобутку тощо. Це дозволить
покупцям підтвердити походження металів
і мінералів, якість зберігання, перевезення
тощо, контролювати записи по всьому ла-
нцюжку поставок, підвищити прозорість
надання інформації, вдосконалити звітність
тощо. Також ця технологія може бути ко-
рисною при виконанні інвестиційних про-
єктів, наприклад, для обліку всіх зазнаних
витрат (правильно та своєчасно), інвен-
таризації запасів, контролю за роботою об-
ладнання (Cosgrove, 2019).
Технологія блокчейну вже викорис-
товується компанією DeBeers, яка за допо-
могою цифрового запису гарантує якість та
захист кожного видобутого діаманта (у
планах компанії – охоплення технологією
дорогоцінних металів і сплавів). Компанія
Ford розпочала пілотний проєкт блокчейну
для відстеження видобутку і поставок ко-
бальту з копалень у Демократичній Респу-
бліці Конго (International Institute for
Sustainable Development, 2019). Компанія
Everledger анонсувала запуск протоколу
"Diamond Time-Lapse Protocol", спрямова-
ного на залучення всіх учасників ланцюга
поставок алмазів, включаючи добувачів,
дилерів, роздрібних торговців і споживачів
з метою відстеження всього життєвого
шляху кожного діаманта.
Реформування державного регулювання
і фінансування діяльності
гірничодобувної галузі та регіонів
Бурхливий розвиток нових техноло-
гій обумовлює зростаючу потребу в корис-
них копалинах, а вибір "зеленого" шляху
розвитку економіки потребує нових підхо-
дів до побудови економічних стратегій.
При цьому якість управління діяльністю
підприємств і галуззю загалом залишається
незадовільною та слабкою. Так, за даними
Natural Resource Governance Institute
(NRGI) прогрес має місце тільки у прий-
нятті правил, а не в їх реалізації та впро-
вадженні існуючих правових рамок, що
призводить до порушень громадянського
простору і зростання корупційних ризиків
(Natural Resource Governance Institute,
2017).
Дані чинники разом із глобалізацій-
ними процесами та вичерпністю, як влас-
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
52 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2020, № 1 (89)
тивістю природних ресурсів, надають сьо-
годні все більш пріоритетного статусу
державному регулюванню гірничодобувної
галузі, посилюючи роль промислової полі-
тики в системі стратегічного планування.
Це, у свою чергу, формує внутрішнє та зов-
нішнє середовище для бізнесу. Тому вкрай
важливими є подальші дослідження щодо
результативного й ефективного викорис-
тання інструментів державного регулю-
вання розвитку гірничодобувної галузі в
нових умовах розвитку Індустрії 4.0.
Для багатьох країн із низьким і се-
реднім рівнем доходу прибутки від видо-
бутку корисних копалин часто є одним з
основних джерел надходжень до бюджету.
У зв’язку з цим важливим питанням дер-
жавного регулювання розвитку галузі є
розробка такого фіскального режиму для
гірничодобувної промисловості, при якому
до бюджету надходило б достатньо коштів
і водночас забезпечувалося б стимулюван-
ня інвестиційної діяльності, яка формує
позитивні екстернальні ефекти.
Гірничодобувні компанії як суб'єкт
фіскальних відносин є привабливими для
оподаткування. По-перше, це підприємст-
ва, "прив'язані" до певної місцевості; по-
друге, вони, як правило, є великими за об-
сягами виробництва та кількістю персона-
лу; по-третє, специфіка виробництва таких
підприємств дозволяє стягувати податки,
які не сплачуються підприємствами деяких
інших галузей (наприклад, рентна плата
або екологічний податок). У той же час
гірничодобувні підприємства потребують
великого обсягу інвестицій для розвідки та
видобутку корисних копалин, причому пе-
ріод, що передує виробництву (тобто по-
тенційному доходу в разі успішної розвід-
ки), може бути досить тривалим.
З метою залучення інвестицій у гір-
ничодобувну промисловість, як правило,
розглядаються будь-які спеціальні подат-
кові положення про податкові пільги, що
надаються інвесторам, і вигідно відрізня-
ються від загального податкового режиму
(OECD, 2019).
Так, наприклад, податковим законо-
давством Канади регламентовано повер-
нення значної частки витрат на геологороз-
відку та інші нематеріальні активи, яких
зазнають гірничодобувні компанії. Режим
оподаткування прибутку передбачає для
гірничодобувних підприємств зменшення
базової ставки федерального податку на
прибуток корпорацій 1. Гірничодобувні
компанії, які інвестують кошти в геолого-
розвідку, мають право на отримання безпо-
воротного податкового кредиту на розвідку
корисних копалин (The Mineral Exploration
Tax Credit, METC) у розмірі 15% зазнаних
витрат (на пошук і здійснення геологічних,
геофізичних або геохімічних досліджень).
Крім того, практикуються вимоги щодо по-
криття витрат щодо розвідки (Canadian
Exploration Expense Claims, CEE), які на-
дають право зменшити податкові зобов'я-
зання на 100% зазнаних витрат у тому році,
в якому вони відбулися (Natural Resources
Canada, 2017). Також податковим законо-
давством пропонуються вимоги щодо по-
криття витрат на розвиток (Canadian
Development Expense Claims, CDE), по-
криття витрат на видобуток корисних ко-
палин за кордоном (Foreign Resource
Expense and Foreign Exploration and
Development Expense Claims, FRE, FEDE)
та інші привілеї для індивідуальних інвес-
торів й акціонерів (Natural Resources
Canada, 2017). Деякі провінції Канади на-
дають право на звільнення від податку на
видобуток корисних копалин для нових
рудників, збільшують коефіцієнт вираху-
вання витрат на геологорозвідку та вироб-
ничу розробку (Natural Resources Canada,
2015).
1
Податковим законодавством Канади рег-
ламентовано зменшення базової ставки федера-
льного податку на прибуток корпорацій (38%)
двічі – спочатку зменшення на рівні провінцій (на
10%), а потім – зменшення загальної ставки (на
13%). Таким чином, федеральна ставка податку
на прибуток, що застосовується до видобутку
корисних копалин, дорівнює 15% (Natural Resour-
ces Canada, 2015).
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 53
2020, № 1 (89)
В Аргентині, згідно із Законом про
інвестування в гірничодобувну промисло-
вість, компанії, які захищені режимом по-
даткової стабільності для іноземних інвес-
торів, мають право на вирахування з опо-
даткованого доходу 100% витрат на геоло-
горозвідку, мінералогічні та інші прикладні
дослідження. З метою залучення інвестицій
у гірничодобувний сектор з 2016 р. в Арге-
нтині скасовано експортне мито. У деяких
провінціях з податку на прибуток корпора-
цій може бути вирахувана сума, еквіва-
лентна 5% операційних витрат. Також у
країні діє трирічне звільнення від сплати за
концесію на видобуток корисних копалин
для дослідників з пошуку та розробки ко-
рисних копалин, п'ятирічне – за концесію
на експлуатацію, що розповсюджується на
всі об'єкти гірничодобувного підприємства
(McCarthy Tétrault, 2018; Creimerman Law,
2019).
Для гірничодобувних компаній, які
здійснюють свою діяльність у Чилі та ук-
лали угоди щодо податкової стабільності,
протягом угоди діють фіксовані ставки
єдиного податку (Flat tax) від 4 до 5%, ви-
раховуються податки на споживання та
паливо (Consumption and Fuel Taxes), не
стягується плата за користування водними
ресурсами, а податкові збитки можуть бути
перенесені на невизначений період часу
(McCarthy Tétrault, 2018).
В Індонезії починаючи з 2018 р. на-
була чинності нова постанова Міністерства
фінансів про податкові канікули (Regula-
tion № 35/PMK.010/2018), яка забезпечує
зменшення податку на прибуток корпора-
цій до 100% на період 5-20 років з початку
комерційного виробництва або 50% на пе-
ріод двох наступних років. Такі податкові
канікули можуть бути застосовані за умов
інвестування у виробництво гірничодобув-
ними компаніями не менше 500 млрд ру-
пій. Також у країні діють інші податкові
стимули, такі як зменшення оподатковано-
го доходу на суму до 30% інвестицій в ос-
новні засоби (включаючи землю) рівномір-
ними частками по 5% протягом 6 років
(Pricewaterhouse Coopers, 2018).
З боку ж держави критично важли-
вою є інформація про результати впровад-
ження податкових інвестиційних стимулів,
оскільки вони зменшують потенційні до-
ходи. Тому перед прийняттям рішення що-
до надання податкових преференцій інвес-
торам для залучення коштів у розвиток га-
лузі з використанням сучасних цифрових
інструментів Індустрії 4.0 (великих даних й
аналітики) доцільно змоделювати можли-
вий фіскальний режим й оцінити вплив по-
даткових стимулів (пільг) на інвестування,
зміни обсягів податкових надходжень і по-
ведінку інвесторів.
Слід звернути увагу на те, що подат-
кові пільги можуть мати більший ризик для
інвесторів, ніж забезпечення в цілому
сприятливого інвестиційного клімату за
допомогою стимулів, заснованих на витра-
тах, при тому, що держава недоотримува-
тиме потенційний дохід від оподаткування
доходів гірничодобувної промисловості.
Як свідчать останні дослідження (OECD,
2019), ще недостатньо доказів того, що по-
даткові пільги є ефективними для залучен-
ня інвестицій у видобуток корисних копа-
лин у країнах, що розвиваються: за умов
слабкого інвестиційного клімату загалом
ефекту "компенсації" або "віддачі" від по-
даткових пільг не спостерігається; також
країни з низьким і середнім доходом мо-
жуть мати й інші несприятливі чинники
(крім податкових).
У зв’язку з вищенаведеним ефектив-
ність таких податкових стимулів виглядає
дещо сумнівно. Це підтверджує опитуван-
ня керівників гірничодобувних компаній
щодо пріоритетних інвестиційних чинни-
ків, проведене Fraser Institute (The Fraser
Institute, 2018): згідно з його даними інвес-
тори перш за все звертають увагу на якість
ресурсу, економічні характеристики (місце
розташування ресурсу, транспортні витра-
ти, легкість експортування) та прогноз цін
на мінерали і технології (для оцінки вар-
тості видобутку корисних копалин), і тіль-
ки після цього оцінюють фіскальні умови.
Що ж стосується чинників, пов'язаних із
сприйняттям державної політики, то серед
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
54 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2020, № 1 (89)
причин, які стримують дії інвесторів, екс-
перти назвали дублювання та невідповід-
ності в нормативно-правовій базі, невизна-
ченості щодо адміністрування, тлумачення
або забезпечення дотримання існуючих
норм, невизначеність щодо спірних претен-
зій на землю тощо.
Отже, як і раніше, так і під час транс-
формацій, обумовлених четвертою промис-
ловою революцією, крім оцінки потенціалу
видобутку корисних копалин (якості геоло-
гічної бази даних і розвиненості інфра-
структури) важливе значення мають умови
закупівель або переробки, торгові бар'єри,
політична стабільність, рівень безпеки, а
також якість державного адміністрування,
стабільність і прозорість правового, подат-
кового й екологічного регулювання тощо.
Фінансування в гірничодобувній галу-
зі має неоціненне значення, оскільки саме
від наявності коштів залежить як початок
діяльності (пошук, розвідка, дослідження),
так і розвиток будь-якої добувної компанії.
Далеко не всі компанії, що працюють у
секторі гірничодобувної промисловості,
можуть самостійно фінансувати свої геоло-
горозвідувальні роботи, розробки й інші
витрати за рахунок грошових потоків, що
виникають у результаті операційної діяль-
ності. Більшість підприємств вимушені по-
кладатися на зовнішнє фінансування.
Після спаду фінансування світової
гірничодобувної промисловості через зни-
ження цін на метали у 2012-2016 рр. про-
цес відновлення фінансування відбувається
доволі складно: якщо у 2017 р. було зафік-
совано зростання 40%, то у 2018 р. фінан-
сування знову скоротилося до показників
2016 р. (Prospectors & Developers Associ-
ation of Canada, 2019). Проте з урахуванням
чинників, які вказують на подальший роз-
виток гірничодобувної промисловості, а
також даних щодо зростання обсягів залу-
чення приватного капіталу (Prospectors &
Developers Association of Canada, 2019) до-
цільним є розгляд деяких видів фінансу-
вання діяльності гірничодобувних підпри-
ємств.
Сьогодні існує декілька варіантів фі-
нансування гірничодобувного сектору, які
можна розподілити на дві основні катего-
рії: традиційні джерела фінансування та
альтернативні. І якщо донедавна традицій-
ні форми фінансування були домінуючими,
то наразі деякі експерти вважають, що на-
мічається зрушення вбік альтернативних
форм, які, скоріше за все, будуть затребу-
вані невеликими компаніями для фінансу-
вання проєктів із підвищеними ризиками
(Mining review Africa, 2017; Fieldfisher,
2019). Залежно від обсягів і цілей діяльнос-
ті кожна компанія може обрати ту форму
фінансування, яка буде більш прийнятною.
З боку держави для сприяння розвит-
ку галузі, збільшення позитивних і нейтра-
лізації негативних екстерналій використо-
вуються такі інструменти, як субсидування
відсоткових ставок, надання цільових по-
в'язаних кредитів, пряме фінансування ді-
яльності державних підприємств та ін.
Дотепер більшість гірничодобувних
підприємств використовувала і продовжує
використовувати такі традиційні джерела
зовнішнього фінансування:
боргове фінансування – капітал, за-
лучений шляхом розміщення акцій, який
використовується для фінансування геоло-
горозвідки, розробки, будівництва, видо-
бутку корисних копалин, інвестування,
скорочення заборгованості тощо;
часткове фінансування проєктів із
видобутку корисних копалин. Наприклад,
фінансування канадською гірничорудною
компанією Black Iron значної частки витрат
на будівництво ГЗК з випуску концентрату
на Шиманівському родовищі залізних руд
(Україна) (Укррудпром, 2019);
спеціальні інвестиційні контракти
(СПІК) – угоди між інвестором і державою
(муніципальним утворенням), у яких фік-
суються зобов'язання держави щодо забез-
печення стабільності умов ведення бізнесу,
надання інвестору державної підтримки та
зобов'язання інвестора щодо розробки
та/або впровадження сучасних технологій
для виробництва продукції, конкуренто-
спроможної на світовому рівні (Фонд раз-
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 55
2020, № 1 (89)
вития промышленности, 2019). Наприклад,
укладення угод щодо реалізації інвести-
ційних проєктів з освоєння родовищ корис-
них копалин між регіональними органами
влади та гірничорудними компаніями
"Освоєння родовища "Приморське" (2019),
"Благородні метали Колими" (2019), "Мідь
Колими" (2019), "Вугілля Колими" (2019)
(Rusnewsday, 2019);
пряма (державне цільове фінансуван-
ня, державні кредити на пільгових умовах)
та непряма (прийняття державою відпові-
дальності за відшкодування збитків у ре-
зультаті аварій або надання в користування
об'єктів інфраструктури на пільгових умо-
вах) державна підтримка гірничодобувного
сектору економіки;
пільгове банківське кредитування
підприємств промисловості, у тому числі
гірничодобувної, як складова реалізації
державних програм розвитку. Наприклад,
комерційні банки Казахстану за останній
рік збільшили кредитування гірничодобув-
ної промисловості на 12%, наразі кредит-
ний портфель галузі становить 888 млн
дол. (Finprom, 2019).
Однак через обмеження, які, напри-
клад, мають часткове або боргове фінансу-
вання, ці форми залучення коштів, як пра-
вило, використовувалися великими компа-
ніями з налагодженими відносинами з міс-
цевими органами влади, позитивною істо-
рією отримання прибутку та менш ризико-
ваними проєктами, ніж у "початківців".
У міру зростання цін на сировину
почали поширюватися такі альтернативні
форми фінансування:
залучення приватного капіталу – вен-
чурного, "сімейного" (Family offices),
хедж-фондів (Fieldfisher, 2019);
угоди щодо роялті (Royalty agree-
ments), які укладаються між двома сторо-
нами, де одна сторона зобов'язується нада-
ти іншій капітал в обмін на частку у май-
бутніх доходах проєкту. Наприклад, інвес-
тори – компанії Anglo Pacific Group, Franco
Nevada, Royal GoldBlackRock, Resource
Capital Funds;
стратегічні альянси. Наприклад, у
2019 р. гірничодобувна та металургійна
компанія South32 (Австралія) уклала угоду
з канадською компанією Trilogy Metals для
проведення геологорозвідки корисних ко-
палин на Алясці впродовж трьох років
(MINING.COM, 2019);
інші форми часткового та боргового
фінансування, такі як угоди щодо потоко-
вої передачі (Streaming agreements), вилу-
чення (Offtake agreements), передплати
(Forward purchase or prepay agreements),
конвертовані кредити (Convertible loans)
тощо.
Більш специфічні форми альтерна-
тивного фінансування пропонують цифрові
технології Індустрії 4.0. Так, наприклад,
серед найсучасніших джерел виокремлю-
ють криптовалютне фінансування (Asset-
backed crypto tokens), яке відбувається
шляхом випуску токенів, підкріплених ри-
нковою вартістю родовища корисних копа-
лин або його видобутку, 1 та краудфандинг,
який раніше не розглядався як форма фі-
нансування видобутку корисних копалин.
Наприклад, канадські краудфандингові
платформи Mineral Intelligence та Red
Cloud Klondike Strike, що спеціалізуються
на інвестиціях у видобуток корисних копа-
лин (Redcloudfs, 2019; Mineral Intelligence,
2019). Про ефективність цих інструментів
як джерел фінансування гірничодобувної
промисловості стверджувати ще зарано,
тому доцільним є подальше спостереження
за розвитком цих форм інвестування. Що
стосується інших альтернатив фінансуван-
ня, то вони цілком здатні стати додаткови-
ми джерелами залучення коштів у розвиток
гірничодобувних компаній.
Федералізм природних ресурсів
і фіскальна децентралізація
Історично так склалося, що за управ-
ління ресурсами державна влада несе ос-
новну відповідальність, яка реалізується
шляхом розробки та прийняття норматив-
1
Див. детальніше (Fieldfisher, 2019).
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
56 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2020, № 1 (89)
них і законодавчих актів щодо збереження
та використання національних ресурсів,
податкового регулювання діяльності гір-
ничодобувної промисловості, міжнаціона-
льних відносин у цій сфері тощо.
Не меншу роль у даному питанні ві-
діграють регіональні інститути, оскільки
саме вони беруть участь у реалізації поло-
жень законодавства, моніторингу та забез-
печенні його дотримання. Також на них
лягають проблеми, пов'язані з управлінням
негативним впливом і наслідками функціо-
нування гірничодобувних підприємств, які
є більш відчутними саме на місцевому рів-
ні, де у місцевих органів влади є доступ до
інформації про такі дії та результати діяль-
ності. Один із шляхів вирішення цих про-
блем полягає в ресурсному федералізмі,
який передбачає передачу деякого рівня
відповідальності за управління природни-
ми ресурсами місцевим органам влади. Де-
централізація повноважень і відповідаль-
ності може наблизити процес прийняття
рішень до зацікавлених сторін, що дозво-
лить місцевим органам влади швидко ре-
агувати на екологічні загрози, а також по-
ліпшити інвестиційний клімат, посилюючи
підтримку проєктів із видобутку корисних
копалин серед місцевих громад, тим самим
зміцнюючи "соціальну ліцензію" на діяль-
ність гірничодобувних підприємств.
У світі не існує єдиної моделі того, як
це має виглядати, проте розроблено деякі
принципи, які становлять основу федера-
лізму природних ресурсів, а саме: чітке ви-
значення прав і обов'язків урядів усіх рів-
нів; забезпечення різних рівнів влади мож-
ливостями і ресурсами для адекватного ви-
конання своїх обов'язків; підтримка міні-
мальних національних соціальних й еколо-
гічних стандартів; створення платформ для
обговорення та обміну інформацією між
рівнями влади і між юрисдикціями; залу-
чення недержавних суб'єктів (таких як міс-
цеві громади) до участі у прийнятті рішень;
збільшення прозорості процесу прийняття
рішень та їх результатів на всіх рівнях
управління (Natural Resource Governance
Institute, 2019).
Одне з центральних питань ресурсної
децентралізації – фіскальна децентраліза-
ція, яка визначає повноваження щодо
отримання, розподілу, перерозподілу і ви-
користання фінансових ресурсів, що над-
ходять від підприємств гірничодобувної
промисловості.
Як показує світовий досвід, існують
певні розбіжності у ступені контролю міс-
цевих органів влади за перерозподілом
доходів гірничодобувної промисловості.
Так, наприклад, в унітарних країнах ставки
податків на видобуток й інших платежів
(роялті) встановлюються та стягуються на
рівні держави, а потім розподіляються за
допомогою трансфертної системи на місця.
У більш децентралізованих країнах місцеві
органи влади мають право самостійно зби-
рати деякі доходи, хоча податкові ставки
встановлюються, знову ж таки, на рівні
держави. Проте є і такі країни, в яких міс-
цеві органи влади можуть визначати подат-
кові ставки та контролювати потоки дохо-
дів від підприємств гірничодобувної про-
мисловості (табл. 2). Для реалізації більш
об'єктивного підходу до перерозподілу до-
ходів гірничодобувної промисловості Ін-
дустрія 4.0 передбачає використання вели-
ких даних і просунутої аналітики, оскільки
ці технології надають доступ у режимі ре-
ального часу до інформації про виробничу
і фінансову діяльність підприємств, обсяги
викидів забруднюючих речовин та інші
наслідки їх діяльності. Це з одного боку, а
з іншого – вони надають неупереджену ін-
формацію про місцеві потреби та викорис-
тання доходів у розрізі операцій отримання
й витрачання.
Таким чином, використання великих
даних і просунутої аналітики дозволяє не
тільки поліпшити адміністрування податків
(Vishnevsky, Chekina, 2018), але й удоско-
налити систему податково-бюджетного
регулювання загалом, у тому числі під-
систему міжтериторіального фінансового
вирівнювання з урахуванням реальних
проблем і потреб гірничодобувних регіо-
нів.
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 57
2020, № 1 (89)
Таблиця 2 – Оподаткування гірничодобувної промисловості в деяких країнах 1
Країна Склад уряду
Податок на прибуток
корпорацій
Роялті
Податок
на нерухомість
державний місцевий державні місцеві державний місцевий
Аргентина Федеральний х х х
Австралія Федеральний х х* х х* х
Бразилія Федеральний х х* х
Канада Федеральний х х х* х х* х
Чилі Унітарний х х
Китай Федеральний х х х
Конго Унітарний х х х
Гана Унітарний х х х
Індія Федеральний х х х
Індонезія Унітарний х х х х
Казахстан Унітарний х х х
Киргизстан Унітарний х х х** х
Малайзія Федеральний х х х х
Мексика Федеральний х х х
Монголія Унітарний х х х
М'янма Унітарний х х х х
Перу Унітарний х х х
Філіппіни Унітарний х х х х*** х
Росія Федеральний х х х х
ПАР Унітарний х х х
Танзанія Унітарний х х х
ОАЕ Федеральний х х х
Великобританія Унітарний х
США Федеральний х х х* х х
1
Складено за джерелом (Natural Resource Governance Institute, 2019).
* – застосовується тільки на території федерацій;
** – застосовується місцевими органами влади як "неподаткові збори", які по суті є роялті;
*** – роялті розраховуються та стягуються групами корінного населення і деякими місцевими ор-
ганами влади.
Взаємодія місцевих громад
із гірничодобувними компаніями,
соціальні ліцензії та соціальні рейтинги.
Отримання і підтримка так званої
«соціальної ліцензії»1 завжди мали велике
значення для гірничодобувних підпри-
ємств, оскільки без цього розробка корис-
них копалин ставала надзвичайно пробле-
матичною: те, що «соціальна ліцензія» на
гірничодобувну діяльність стає все більш
1
Соціальна ліцензія на діяльність (Social
License to Operate, SLO) – це точка зору місцевих
зацікавлених сторін про те, що проект, компанія
або галузь, яка діє в даному регіоні або місце-
вості, є соціально прийнятними та законними.
Може розглядатися як угода між компанією та
місцевими зацікавленими сторонами (Raufflet,
Baba, Perras, Delannon, 2013).
важливим чинником оцінки інвестицій і
залучення
капіталу, підтверджується дослідженням
фахівців Ernst & Young, де відзначається,
що інвестори звертають усе більше уваги
на ризики, пов'язані з екологічною політи-
кою та всебічною безпекою (Ernst & Young
Global Limited, 2019b). Будь-яка діяльність
гірничодобувної галузі поблизу населених
пунктів часто викликає негативне ставлен-
ня місцевого населення внаслідок її знач-
ного впливу на довкілля, навіть попри
обіцянки збільшення кількості робочих
місць і податкових надходжень до бюдже-
ту.
Важливість цих аспектів обумовлена
тим, що регіони, які мають промислові за-
паси корисних копалин, усвідомлюють
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
58 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2020, № 1 (89)
особливе значення гірничодобувної про-
мисловості для їх розвитку, оскільки, по-
перше, економічний стан територій тісно
пов'язаний з успіхами діяльності галузі, а
продукція гірничодобувних підприємств
найчастіше стає сировиною для перероб-
них виробництв, розташованих поруч, а
також основою інтегрування місцевих під-
приємств та організацій у ланцюжки ство-
рення вартості. По-друге, складність умов
праці потребує великих капітальних вкла-
день й обумовлює високий рівень заробіт-
ної плати, що робить ці підприємства об'єк-
том уваги місцевих жителів і приваблює
інші сфери діяльності (наприклад, транс-
порт, будівництво, торгівлю та надання
послуг). По-третє, поруч із гірничодобув-
ними підприємствами формується соціаль-
на інфраструктура у вигляді лікарень, ди-
тячих садків, гуртожитків і житлових райо-
нів.
У той же час багато видів природних
ресурсів є вичерпними і невідновлювани-
ми, і доволі часто їх видобуток супровод-
жується забрудненням довкілля, тому для
підтримки стійкого економічного розвитку
вкрай важливим на місцевому рівні є роз-
робка стратегій, які дозволяють використо-
вувати можливості, створені добувними
компаніями.
Оскільки в умовах розвитку смарт-
промисловості трансформаційні зміни, які
відбуваються на промислових підприємст-
вах, прямо чи опосередковано позначають-
ся на діях і відносинах із місцевими юрис-
дикціями, основними напрямами співробіт-
ництва є такі:
нарощування місцевого потенціалу
шляхом забезпечення підготовки на місцях
кваліфікованої робочої сили для підпри-
ємств гірничодобувної промисловості, яка
є критично необхідною для їх розвитку в
умовах Індустрії 4.0;
формування зв'язків між місцевими
навчальними закладами та підприємствами
галузі для здійснення спільних досліджень
і розробок, спрямованих на підвищення
продуктивності компаній за рахунок нових
цифрових технологій;
створення промислових кластерів за
участю гірничодобувних компаній, вищих
навчальних закладів і місцевих підпри-
ємств для досягнення синергетичного ефе-
кту в умовах "цифрового" розвитку тери-
торій;
розвиток інфраструктури за рахунок
залучення приватного (внутрішнього та
зовнішнього) інвестування, сприяння учас-
ті місцевих компаній у проєктах з інозем-
ними компаніями;
створення правової бази, що регулює
розвідку й експлуатацію добувних підпри-
ємств і встановлює чіткі права власності;
формування чіткої фіскальної та ад-
міністративної бази для видобутку природ-
них ресурсів, захисту довкілля і прав міс-
цевих громад з урахуванням цифрових
трансформацій.
У контексті розвитку смарт-промис-
ловості, заснованої на цифрових технологі-
ях, заслуговує на увагу ідея створення сис-
теми соціальних рейтингів (ССР) для під-
приємств та їх співробітників, побудованої
на використанні великих даних й аналіти-
ки. У Китаї, який є світовим лідером у за-
стосуванні ССР, завдання сформульовано
так, щоб на основі моніторингу й оцінки
економічної та неекономічної діяльності
підприємств і організацій, у тому числі
державних, із використанням технологій
великих даних сформувати комплекс рей-
тингів, що стимулюють інвестиції у пріо-
ритетні технології, заохочують соціально й
екологічно відповідальну поведінку юри-
дичних і фізичних осіб (Mercator Institute
for China Studies, 2017).
До основних даних, які збираються,
належать: історія розвитку компанії, у тому
числі кримінальна, річні звіти, інформація
про головних представників компанії, інве-
стиційні проєкти, податкові та інші плате-
жі, дотримання вимог екологічної безпеки,
інтелектуальну власність, взаємовідносини
з урядом, місцевими органами влади, ін-
шими підприємствами та організаціями,
ступінь цифровізації виробництва тощо.
За допомогою сформованих рейтин-
гів уряд набуває нових можливостей більш
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 59
2020, № 1 (89)
об'єктивно регулювати розподіл ділянок
земель і корисних копалин, умови надання
підприємствам кредитів, інтенсивність дер-
жавного нагляду і контролю, доступ до
фондового ринку, соціальних медіа, а та-
кож прямо впливати на керівництво під-
приємств шляхом регулювання можливос-
тей кар'єрного зростання (насамперед на
державній службі), доступу до люксових
послуг у сфері транспорту, готельного біз-
несу, зарубіжних поїздок тощо. Приємни-
ми "бонусами" для підприємств із високим
рейтингом можуть бути субсидії, держав-
но-приватне партнерство, полегшений дос-
туп до державних закупівель, кращі інвес-
тиційні та кар'єрні можливості співробіт-
ників тощо (Liang, Das, Kostyuk, 2018). Од-
нак зрозуміло, що система соціального
рейтингування є доволі суперечливою і
потребує подальшого аналізу.
Пропозиції щодо регіональної смарт-
спеціалізації гірничодобувних регіонів
В умовах трансформації економічних
відносин, пов’язаної із стрімким розвитком
інформаційно-комунікаційних технологій,
інтеграційними процесами та глобалізацій-
ними викликами, все більше уваги привер-
тають інструменти державного й регіона-
льного управління, які здатні на достат-
ньому рівні підтримувати економічне зрос-
тання і рівень зайнятості, ефективно вико-
ристовувати наявні ресурси, встановлюва-
ти міцні й довірчі відносини між публіч-
ною владою та бізнесом, створювати умови
для нарощування експортного потенціалу і
залучення інвестицій.
Останнім часом як такий інструмент
розглядається смарт-спеціалізація, при якій
можливою стає побудова регіональної
промислової політики, що об'єднує напря-
ми горизонтальної промислової політики,
спрямованої на створення сприятливого
ринкового середовища за рахунок "м'яких"
інструментів фіскального та фінансового
регулювання, державних програм НДДКР
та підготовки кадрів, і забезпечення умов
для інноваційного розвитку не окремих
галузей (так званої вертикальної промис-
лової політики секторального втручання), а
всіх секторів економіки. При цьому заходи
розробляються на місцевому рівні із залу-
ченням широкого кола всіх зацікавлених
сторін (Лях, 2016, c. 79).
Фокусуючи свою увагу на виявленні
привабливих для цільової підтримки сфер
економічної діяльності, регіони не обхо-
дять увагою всі можливості та потенціал
(промислові об'єкти, технології, вища осві-
та та науково-дослідні інститути, місцезна-
ходження, транспортна мережа тощо), які
можуть сприяти інноваційному розвитку.
Так, наприклад, на розробленій у Євросою-
зі платформі Smart Specialisation Platform
країни та регіони Євросоюзу створюють
простір для співробітництва, розміщуючи
свої дані (пріоритети розвитку) й обміню-
ючись досвідом, навичками та планами.
Також платформа дозволяє аналізувати й
оцінювати ефективність упровадження рі-
шень, проводити моніторинг, виявляти
проблемні місця й отримувати рекоменда-
ції щодо подальших економічних трансфо-
рмацій.
Гірничодобувну сферу як пріоритет
розвитку вже обрали кілька країн і регіонів
Євросоюзу (Швеція, у Фінляндії − Кайнуу,
Північна Пог'янмаа, Лапландія, в Іспанії –
Андалусія). Основними напрямами розвит-
ку, які відображено у їхніх стратегіях, є: в
Андалусії – відновлення і розвиток гірни-
чодобувної діяльності із застосуванням ін-
новаційних технологій, інноваційних мето-
дів видобутку, розвиток промислової архе-
ології та туризму (Smart Specialisation
Platform, 2019b); у Кайнуу – нові бізнес-
можливості, екологічно ефективне вироб-
ництво і мережеві послуги, які підтриму-
ють гірничодобувну промисловість (Kainu-
un Etu Ltd., 2019); у Лапландії – забезпе-
чення максимальної доданої вартості від
видобутку природних копалин, розвиток
міжнародних зв'язків і пошук зарубіжних
та вітчизняних постачальників послуг для
гірничодобувної галузі, створення умов та
можливостей для розвитку дрібномасштаб-
ного бізнесу з переробки природних ресур-
сів (Smart Specialisation Platform (2019a).
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
60 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2020, № 1 (89)
Інші регіони, хоч і обрали пріоритетом гір-
ничодобувну промисловість, проте ще не
визначили основні напрями розвитку та
шляхи реалізації у своїх стратегіях смарт-
спеціалізації.
У рамках співробітництва з Євросою-
зом до Smart Specialisation Platform долу-
чилися чотири українських регіони – Хар-
ківська, Чернігівська, Черкаська області та
Закарпаття (Smart Specialisation Platform,
2019e).
Основними напрямами розвитку
смарт-спеціалізації в цих регіонах є: у Хар-
ківській області – інформаційно-комуніка-
ційні технології, аерокосмічна техніка, ре-
сурсні матеріали, біоекономіка та біотех-
нологія, енергетика, здорове суспільство
(Smart Specialisation Platform, 2019с); у
Черкаській області – розвиток сільських
територій, екологічна безпека й охорона та
підвищення енергоефективності (Smart
Specialisation Platform, 2019d); на Закарпат-
ті та в Чернігівській області конкретних
пріоритетів НДДКР, пов'язаних із рівнями
NUTS,1 ще не визначено. На платформі не
представлено також і стратегії розвитку
смарт-спеціалізації жодного регіону, хоча
очевидно, що це доцільно зробити якнайш-
видше. У рамках розширення інтеграції з
Євросоюзом та з метою розвитку смарт-
спеціалізації в Україні використання цієї
платформи для всіх регіонів країни може
бути дуже корисним, оскільки дозволяє
розкрити економічний, науковий та інно-
ваційний потенціал регіонів держави, спів-
працювати з європейськими інвестиційни-
ми фондами, набувати досвіду та сучасних
навичок державного управління і дієвого
партнерства між підприємствами, громад-
ськими організаціями та науковими уста-
новами.
За прикладом європейських регіонів,
які обрали гірничодобувну промисловість
як пріоритет розвитку, доцільно розробити
також регіональну стратегію смарт-спеці-
алізації і для Дніпропетровської області,
1
Nomenclature of Territorial Units for Statis-
tics (NUTS) – у Євросоюзі номенклатура терито-
ріальних одиниць для цілей статистики.
виходячи з провідної ролі гірничо-мета-
лургійного комплексу в її економіці. Для
цього першим кроком є виконання глибо-
кого аналізу її економіки, інноваційного
потенціалу, можливостей, недоліків інфра-
структури, визначення сфер для інвес-
тування, проблемних територіальних зон
або галузей діяльності, інституційних осо-
бливостей та інших аспектів регіонального
управління.
Другим кроком стане організація ро-
боти з розробки регіональної стратегії
смарт-спеціалізації, у процесі якої доцільно
звернути увагу на координацію співпраці
органів влади, бізнесу та громади.
Третій крок – це формулювання зага-
льного бачення розвитку регіону та основ-
них його напрямів з широким висвітленням
інформації для загалу, що дозволить взяти
участь у розробці стратегії всім зацікавле-
ним сторонам.
Четвертим кроком є самостійне вста-
новлення пріоритетних сфер спеціалізації
шляхом визначення бізнесом (у співпраці з
науковими інститутами та державними
установами) нових економічних можливос-
тей – видів економічної діяльності або ін-
новаційної продукції (у т. ч. технологічної
диверсифікації) з найбільшим використан-
ням наявного регіонального потенціалу.
При цьому необхідно звернути увагу на
доцільність співпраці гірничодобувної про-
мисловості із спорідненими видами еконо-
мічної діяльності, насамперед металургією,
встановлюючи як пріоритет взаємодопов-
нюваність і залучаючи підприємства зі
сфери обслуговування. На цьому етапі ціл-
ком можливим є використання підприєм-
ствами гірничодобувної та інших галузей
економки Big Data & Analytics для побудо-
ви моделей і сценаріїв регіонального роз-
витку.
На п'ятому кроці розробляються план
дій і дорожня карта реалізації стратегії, уз-
годжується стратегія смарт-спеціалізації з
іншими регіональними програмами, а та-
кож розробляються заходи державного ре-
гулювання для вирішення зазначених у
стратегії завдань. Як показує досвід, для
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 61
2020, № 1 (89)
деяких країн цей етап є найважчим (Лях,
2016, с. 84).
Останній багатократно повторюва-
ний крок − розробка і реалізація моніто-
рингу й оцінки ефективності стратегії для
виявлення її сильних та слабких (напри-
клад, відсутність достатнього фінансуван-
ня) місць і наслідків вжитих заходів.
Важливо відзначити, що немає і не
може існувати апріорі єдиного шаблону, за
яким регіони могли б розробити стратегію
своєї смарт-спеціалізації, оскільки навіть у
найдрібніших регіонів можуть бути різні
особливості структури економіки, інфра-
структури, побудови взаємозв'язків, органі-
зації управління тощо. Тому надати конк-
ретні пропозиції для будь-якої території
країни без здійснення попередніх дослід-
жень неможливо, оскільки кожній такій
роботі передує детальний аналіз усіх аспе-
ктів (економічного, екологічного, соціаль-
ного тощо) стану та розвитку регіону.
Висновки. Аналіз й оцінка викликів,
що постають перед виробниками в нових
умовах, і можливостей, які здатні підвищи-
ти їх ефективність і конкурентоспромож-
ність, дозволив обґрунтувати відбір най-
більш ефективних для вітчизняних підпри-
ємств і регіонів гірничодобувної промис-
ловості нових інструментів, підходів та ме-
тодів, які пропонує четверта промислова
революція, а саме:
на рівні гірничодобувних підпри-
ємств – проривні технології, що забезпе-
чують створення нових компонентів облад-
нання та механізмів, їх технічне смарт-об-
слуговування, оптимізацію управління ви-
робничими процесами, моніторинг стану
здоров'я та якості безпеки. Це, зокрема,
технології промислового інтернету речей;
"розумна" автоматизація та дигіталізація;
використання безпілотних пристроїв, су-
путників на низькій навколоземній орбіті;
технології блокчейн і "розумних" контрак-
тів;
на рівні державних органів влади –
податкові інвестиційні стимули, що спри-
яють упровадженню нових технологій (по-
даткові канікули, часткове скорочення по-
даткових зобов'язань, вирахування деяких
витрат з оподатковуваного доходу, що
практикуються по відношенню до гірничо-
добувних підприємств у різних країнах сві-
ту), традиційні джерела фінансування (по-
в'язане фінансування, субсидування відсот-
кових ставок, СПІК тощо) та альтернативні
джерела фінансування (залучення венчур-
ного капіталу, "сімейних" та хедж-фондів,
угод щодо роялті, стратегічних альянсів
тощо), федералізм природних ресурсів і
фіскальна децентралізація, "соціальна лі-
цензія", удосконалення відносин між гір-
ничодобувними підприємствами та місце-
вими юрисдикціями з використанням мож-
ливостей соціальних рейтингів;
на регіональному рівні – побудова
регіональної промислової політики, що ба-
зується на концептуальних засадах смарт-
спеціалізації, яка передбачає створення
сприятливого ринкового середовища в ре-
гіоні за рахунок застосування "м'яких" ін-
струментів фіскального та фінансового ре-
гулювання, державних програм НДДКР і
підготовки кадрів, забезпечення умов для
інноваційного розвитку гірничодобувного
сектору економіки та його інтеграції з ін-
шими секторами.
Принциповим напрямом трансфор-
маційних змін у сфері державного регулю-
вання гірничодобувної промисловості є
децентралізація ресурсів ресурсна федера-
лізація), яка, разом із децентралізацією по-
вноважень у сферах розпорядження ресур-
сами, підтримання соціальних й екологіч-
них стандартів передбачає також подальшу
бюджетно-податкову децентралізацію, по-
даткове і бюджетне стимулювання сталого
розвитку.
Для областей України, що обрали
гірничодобувну промисловість як один із
пріоритетів розвитку, у тому числі Дніпро-
петровської, рекомендується регіональна
смарт-спеціалізація за прикладом окремих
європейських регіонів. Для цього доціль-
ною є розробка регіональної стратегії
смарт-спеціалізації, яка передбачає подаль-
ший розвиток гірничо-металургійного ком-
плексу як основи економіки області у зв'яз-
ку з іншими видами діяльності з ефектив-
ним використанням наукового, освітнього
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
62 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2020, № 1 (89)
та соціального потенціалу регіону. Це
сприятиме відновленню та розвитку гірни-
чодобувної діяльності в умовах Індустрії
4.0, упровадженню інноваційних техноло-
гій, більш ефективних методів видобутку,
реалізації нових бізнес-можливостей.
Аналіз зарубіжного досвіду свідчить,
що для реалізації підприємствами гірничо-
добувної галузі нововведень у рамках Ін-
дустрії 4.0 необхідні значні фінансові
вкладення, перепідготовка працівників для
роботи з великими даними, просунутою
аналітикою і робототехнікою. Для цього
треба не тільки трансформувати бази вели-
ких даних, інтегрувати IT-системи на всіх
задіяних рівнях, але і внести зміни до зако-
нів про ці бази даних, інтелектуальну влас-
ність, правову ідентичність тощо.
Для окремих підприємств, які здійс-
нюють свою діяльність у країнах із низь-
ким рівнем цифровізації, упровадження
деяких цифрових інструментів Індустрії 4.0
може бути просто неефективним та недо-
цільним. Так, наприклад, наявність у країні
зон із слабким сигналом зв'язку чи швид-
кості прийому та передачі даних може ста-
ти причиною затримки або відсутності мо-
жливостей здійснення організаційних, ло-
гістичних, фінансових завдань. Також про-
блемою є недостатній рівень підготовки
або відсутність фахівців із навичками ро-
боти з інформаційними технологіями, су-
часним цифровим обладнанням, умінням
приймати рішення на основі аналізу вели-
ких даних, прогнозного моделювання то-
що. Доцільно звернути увагу і на рівень
дигіталізації компаній-партнерів, з якими
підприємство має взаємовідносини.
У країнах із низьким та середнім рів-
нем доходу (до яких належить Україна)
однією з перешкод упровадженню цифро-
вих технологій (автоматизації, роботизації
зокрема) є невелика заробітна плата пра-
цівників, які поки що виграють у конкуре-
нтній боротьбі з робототехнікою. Тому пі-
дприємства продовжують працювати "по-
старому", не звертаючи уваги на цифровий
бум в інших країнах та маючи впевненість,
що найближчим часом нічого не зміниться,
оскільки навколишнє середовище (еконо-
мічний і геополітичний стан у країні, демо-
графія, культура, ментальність тощо) кри-
тично не впливає на прийняття рішень що-
до трансформаційних змін у плануванні та
діяльності підприємств. Проте саме ці об-
ставини мають серйозні наслідки щодо
прийняття рішень потенційних інвесторів,
які, незважаючи на наявність у таких краї-
нах привабливих інвестиційних проєктів,
не впевнені в тому, що матимуть прибутки
в умовах нестабільності, відсутності заці-
кавленості підприємств в активній участі у
цифровій трансформації, а також недоско-
налості стратегічної політики щодо розвит-
ку галузі загалом.
Отже, вкрай важливим і своєчасним є
переосмислення суб'єктами галузі (гірни-
чими підприємствами, майновими комп-
лексами тощо) та суб'єктами державного
регулювання і нагляду в гірничодобувній
сфері підходів до стратегічного розвитку
галузі в умовах Індустрії 4.0.
Незважаючи на проблеми, ризики та
бар'єри, з якими стикаються вітчизняні під-
приємства (застаріле обладнання і техноло-
гії, зростання цін на енергію та ресурси,
зміни в регуляторній політиці, збройний
конфлікт на сході країни), а також на під-
ставі оцінки сучасного стану гірничого ри-
нку слід відзначити, що українські підпри-
ємства мають переваги, які певний час під-
тримуватимуть їх "на плаву" і допомагати-
муть утримувати лідерство на деякі види
продукції в експортній сфері:
висока якість окремих видів корис-
них копалин, вигідне географічне розташу-
вання гірничодобувних підприємств і від-
носно розвинута система транспортування,
що дозволяють здійснювати порівняно
низькі витрати;
відносно високий рівень освіти в кра-
їні, що дозволяє поновлювати кадри фахів-
цями, які знаються на сучасних технологі-
ях виробництва, інформаційному забезпе-
ченні та цифрових технологіях;
наявність "соціальної ліцензії", оскі-
льки за умов трансформаційних змін, які
відбуваються в країні, підприємства зали-
шаються стабільним джерелом робочих
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 63
2020, № 1 (89)
місць, а отже, і доходів місцевого населен-
ня.
Керівникам вітчизняних гірничодо-
бувних підприємств, які тільки стають на
шлях оцифровування бізнесу, доцільно ви-
конати оцінку стану виробничих потуж-
ностей, кадрового забезпечення, логістики;
виявити місця, де цифрові технології мо-
жуть підвищити ефективність діяльності
підприємства; розрахувати економічний
ефект від упровадження цифрових інстру-
ментів смарт-промисловості; протестувати
та провести моніторинг роботи цифрового
устаткування, приладів і визначитися, чи
дійсно дигіталізація несе позитивні зміни,
відбувається трансформація або цифрова
програма є тільки інкрементальною. Ре-
зультатами досліджень можуть бути відпо-
віді на питання про те, наскільки важливи-
ми є інформаційне забезпечення та цифрові
технології для бізнесу, і чи готова компанія
отримувати з них вигоду.
Дигіталізація, що відбувається остан-
нім часом у гірничодобувній галузі країн
світу, не є панацеєю від усіх проблем, та її
результати залежатимуть у тому числі від
геополітичних, економічних і соціальних
чинників й умов, у яких здійснюється гос-
подарська діяльність компаній. Цифрова
трансформація є реальністю сучасної інду-
стрії, проте визначення реального потенці-
алу її можливостей у специфічних україн-
ських умовах потребує подальших дослід-
жень. Також доцільно звернути увагу на
необхідність вирішення питань щодо ефек-
тивного та результативного використання
інструментів державного регулювання і
фінансового забезпечення розвитку гірни-
чодобувної галузі в умовах Індустрії 4.0.
Література
Вишневський В.П., Вієцька О.В., Гаркушен-
ко О.М., Князєв С.І., Лях О.В., Чекіна В.Д.,
Череватський Д.Ю. (2018). Смарт-про-
мисловість в епоху цифрової економіки:
перспективи, напрями і механізми роз-
витку. НАН України, Ін-т економіки
пром-сті. К., 192 c.
Вишневський, В.П., Князєв С.І. (2017). Смарт-
промисловість: перспективи і проблеми,
Економіка України. № 7. С. 22-37.
Головне управління статистики у Дніпропет-
ровській області (2018a). Викиди забруд-
нюючих речовин та діоксиду вуглецю у
атмосферне повітря за видами еконо-
мічної діяльності у 2018 році. URL:
http://dneprstat.gov.ua/statinfo%202015/
ns/2018/ns14.pdf (дата звернення: 06.09.
2019).
Головне управління статистики у Дніпропе-
тровській області (2019). Розподіл кіль-
кості штатних працівників за розміра-
ми нарахованої їм заробітної плати та
видами економічної діяльності у березні
2019 року. URL: http://www.dneprstat.gov.
ua/statinfo%202015/dn/2019/dn16_03.pdf
(дата звернення: 10.02.2020).
Головне управління статистики у Дніпро-
петровській області (2018b). Фінансові
результати підприємств до оподатку-
вання за видами промислової діяльності
у 2018 році. URL: http://dneprstat.gov.ua/
statinfo%202015/ f/2018/f11_k01.pdf (дата
звернення: 30.07.2019).
Головне управління статистики у Лугансь-
кій області (2018). Викиди забрудню-
ючих речовин та діоксиду вуглецю у
атмосферне повітря за видами еко-
номічної діяльності у 2018 році. URL:
http://lg.ukrstat.gov.ua/sinf/osreda/vukudza
brech_ekdiyaln_2018.php.htm (дата звер-
нення 07.09.2019).
Головне управління статистики у Львівсь-
кій області (2018). Викиди забрудню-
ючих речовин та діоксиду вуглецю у
атмосферне повітря за видами еко-
номічної діяльності у 2018 році. URL:
https://lv.ukrstat.gov.ua/ukr/si/year/2018/t22
9918_19.pdf (дата звернення: 07.09.
2019).
Дейнеко Л.В., Зимовець В.В., Шелудько Н.М.
та ін. (2018). Розвиток промисловості
для забезпечення зростання та оновлен-
ня української економіки: наук.-аналіт.
доп. За ред. Дейнеко Л.В. НАН України,
ДУ «Ін-т екон. та прогнозув. НАН Укра-
їни». Київ. 158 с.
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
64 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2020, № 1 (89)
Державна служба статистики України
(2019a). Обсяг реалізованої промислової
продукції за видами діяльності у січні-
червні 2019 року. URL: http://www.ukrstat.
gov.ua/operativ/operativ2013/pr/orp/orp_u/
orp0619_u.htm (дата звернення: 30.08.
2019).
Державна служба статистики України
(2019b). Таблиці народжуваності, сме-
ртності та середньої очікуваної трива-
лості життя. URL: http://ukrstat.gov.ua/
druk/publicat/kat_u/2019/zb/08/zb_tabl_nar
_2018.pdf (дата звернення: 10.02.2020).
Єдиний державний веб-портал відкритих
даних (2019). Викиди забруднюючих ре-
човин в атмосферне повітря за регіо-
нами. URL: https://data.gov.ua/dataset/
bbc22cb3-812f-4a21-994c-68ede95c19cd/
resource/c6a71593-ce7b-4483-aead-ca95be
4daab3?view_id=4502489c-eda8-4c48-a4
a4-530ab909358a (дата звернення: 07.09.
2019).
Краус Н.М., Краус К.М. (2018). Які зміни
несе в собі "Індустрія 4.0" для економіки
та виробництва? Формування ринкових
відносин в Україні. № 9. С. 128-135.
Лях А.В. (2016). Промышленная политика
в условиях децентрализации государ-
ственного управления: стратегия разум-
ной специализации. Економіка про-
мисловості. № 2 (74). С. 74-90. doi:
http://doi. org/10.15407/econindustry2016.
02.074
Сигида Л.О. (2018). Індустрія 4.0 та її вплив
на країни світу. Економіка і суспільство.
Вип 17. С. 58-64.
Скіцько В.І. (2016). Індустрія 4.0 як про-
мислове виробництво майбутнього. Ін-
вестиції: практика та досвід. № 5.
С. 33-40.
Тарасов А.Ф., Турлакова С.С. (2018). Мате-
матическое моделирование передовых
машиностроительных технологий для
смарт-предприятий: обзор подходов и
пути внедрения. Економіка промисло-
вості. № 3 (83). С. 57-75. doi: http://doi.
org/10.15407/econindustry2018.03.057
Укррудпром (2019). Канадская Black Iron,
которая собирается построить ГОК в
Украине, назначила международного
финконсультанта. URL: https://www.ukr
rudprom.com/news/Kanadskaya_Black_
Iron_kotoraya_sobiraetsya_postroit_GOK_
v_Ukrain.html (дата звернення: 09.09.
2019).
Фонд развития промышленности (2019).
Фонд развития промышленности / Кон-
сультационный центр: Субсидирование
процентной ставки на реализацию но-
вых инвестиционных проектов. URL:
https://frprf.ru/gospodderzhka/subsidirova
nie-protsentnoy-stavki-na-realizatsiyu-novy
kh-investitsionnykh-proektov/ (дата звер-
нення: 09.09.2019).
Харазишвили Ю.М., Якубовский Н.Н., Ля-
шенко В.И., Иванов С.В., Котов Е.В.,
Ляшенко А.Ю. (2016). Стратегия «новой
разумной индустриализации» городов
промышленных регионов Украины.
Управління економікою: теорія та
практика. К.: ІЕП НАНУ. С. 62-96.
Череватский Д.Ю. (2017). Смарт промыш-
ленность в разных ракурсах. Економіка
промисловості. № 3 (79). С. 145-153. doi:
http://doi.org/10.15407/econindustry2017.
03.145
Шевцова Г.З. (2017). Хімічна індустрія 4.0
як галузева концепція реалізації основ
четвертої промислової революції. Еко-
номічний вісник Донбасу. № 2 (48). С.
35-41.
Якимчук М.В., Гавва О.М. (2017). Четверта
промислова революція та розвиток па-
кувальної індустрії. Упаковка. № 1.
С. 33-37.
Яненкова І.Г. (2018). Передумови впровад-
ження концепції "Індустрія 4.0" в Укра-
їні. Інтернаука. № 6 (2). С. 45-49.
Cosgrove L. (2019). How will Blockchain
technology change the mining industry?
Wipro. URL: https://www.wipro.com/con
tent/dam/nexus/en/industries/natural-resour
ces/latest-thinking/how-will-blockchain-
technology-change-the-mining-industry.
pdf (дата звернення: 16.08.2019).
Creimerman Law (2019). Investment in Ar-
gentina – Mining – Law firm Buenos Aires –
Attorney. URL: https://www.creimermalaw.
com/entrada-individual/mining (дата звер-
нення: 10.09. 2019).
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 65
2020, № 1 (89)
Deloitte Touche Tohmatsu (2019a). Tech
Trends 2019. Beyond the digital frontier.
URL: https://www2.deloitte.com/content/
dam/insights/us/articles/Tech-Trends-2019/
DI_TechTrends2019.pdf (дата звернення:
30.07.2019).
Deloitte Touche Tohmatsu (2019b). Tracking
the trends 2019. The top 10 issues trans-
forming the future of mining. URL:
https://www2.deloitte.com/content/dam/
Deloitte/us/Documents/energy-resources/
us-tracking-the-trends-2019.pdf (дата
звернення: 30.07.2019).
Ernst & Young Global Limited (2019a). Four
steps for transforming mining and metals
companies. URL: https://www.ey.com/en_
gl/mining-metals/wave-approach-transform-
digital-effectiveness (дата звернення:
05.08. 2019).
Ernst & Young Global Limited (2019b).
Global mining & metals M&A poised
for continued growth in 2019. URL:
https://www.ey.com/en_gl/news/2019/04/
global-mining-metals-m-a-poised-for-
continued-growth-in-2019 (дата звернен-
ня: 05.08.2019).
Fieldfisher (2019). Alternative Financing for
Mining Companies - Fieldfisher. URL:
https://www.fieldfisher.com/sectors/ener
gy-and-natural-resources/mining-and-me
tals/alternative-financing-for-mining-com
panies (дата звернення: 09.09.2019).
Finprom (2019). Кредитование промышлен-
ности. URL: http://finprom.kz/ru/article/
banki-gotovy-kreditovat-gornodobyvay
ushuyu-promyshlennost-no-ne-obrabaty
vayushuyu-zajmy-v-sferu-dobychi-i-
razrabotki-karerov-vyrosli-na-12-za-god-v-
segment-pererabotki-naprotiv-ushli-v-
minus-na-4 (дата звернення: 09.09.2019).
Forbes (2019). The 4th Industrial Revolution:
How Mining Companies Are Using AI,
Machine Learning and Robots. URL:
https://www.forbes.com/sites/bernardmarr/
2018/09/07/the-4th-industrial-revolution-
how-mining-companies-are-using-ai-
machine-learning-and-robots/#60e65d6e
497e (дата звернення: 30.07.2019).
Husseini T. (2018). Future of mining: eight bold
industry predictions. URL: https://www.mi
ning-technology.com/mining-safety/future-
of-mining-industry-predictions (дата звер-
нення: 05.08.2019).
International Council on Mining and Metals
(2019a). Mining Contribution Index. URL:
https://www.icmm.com/en-gb/society-and-
the-economy/role-of-mining-in-national-
economies/mining-contribution-index (да-
та звернення: 13.07.2019).
International Council on Mining and Metals
(2019b). Role of mining in national
economies (3nd edition, 2016). URL:
https://www.icmm.com/website/publicati
ons/pdfs/social-and-economic-development/
161026_icmm_romine_3rd-edition.pdf
(дата звернення: 25.07.2019).
International Council on Mining and Metals
(2019c). Role of mining in national econo-
mies. Mining Contribution Index 2018 (4th
Edition, 2018). URL: https://www.icmm.
com/website/publications/pdfs/social-and-
economic-develop ment/181002_mci_4th-
edition.pdf (дата звернення: 25.07.2019).
International Council on Mining and Metals
(2019d). The role of mining in national
economies – 2012. URL: https://www.icmm.
com/website/publications/pdfs/social-and-
economic-development/romine_1st-edition
(дата звернення: 25.07.2019).
International Council on Mining and Metals
(2019e). The role of mining in national
economies (2nd edition, 2014). URL:
https://www.icmm.com/website/publicati
ons/pdfs/social-and-economic-development/
romine_2nd-edition (дата звернення:
25.07.2019).
International Institute for Sustainable Deve-
lopment (2019). How Can Blockchain
Improve Sustainability in Mining? URL:
https://www.iisd.org/blog/blockchain-mi
ning (дата звернення: 16.08.2019).
Kainuun Etu Ltd. (2019). URL: https://kainu
unetu.fi/english?c=english (дата звернен-
ня: 22.08.2019).
Klymenko S.A. (2018). Scientific and Tech-
nical Problems of Mechanical Machining
Using Tools from Superhard Materials:
State and Prospects. Вісник НАН України.
№ 9. С. 45-52. doi: http://dx.doi.org/10.
15407/visn2018.09.045
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
66 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2020, № 1 (89)
KMPG (2019). Risks and opportunities for
mining. URL: https://assets.kpmg/content/
dam/kpmg/xx/pdf/2019/02/global-mining-
risk-survey-2019.pdf (дата звернення:
05.08.2019).
Lapillonne B. (2019). Explaining the increase
in coal consumption worldwide. URL:
https://theconversation.com/explaining-the-
increase-in-coal-consumpion-worldwide-
111045 (дата звернення: 07.09.2019).
Liang F., Das V., Kostyuk N. (2018). Const-
ructing a data-driven society: China’s so-
cial credit system as a state surveillance in-
frastructure. Policy & Internet. № 10(4).
рр. 415-453. doi: http://dx.doi.org/10.1002/
poi3.183
McCarthy Tétrault (2019). Mining in Latin
America. An Overview of Mining Law
in Argentina, Brazil, Chile, and Peru.
Trends and Main Challenges URL:
https://www.mccarthy.ca/sites/default/files/
2018-01/MINING_LAW_Latin_America-
McCarthy-Terault-2017.pdf (дата звер-
нення: 10.09.2019).
McKinsey & Company (2019). The Internet of
Things: Mapping The Value Beyond the
Hype. URL: https://www.mckinsey.com
/~/media/mckinsey/business%20functions/
mckinsey%20digital/our%20insights/the%
20internet%20of%20things%20the%20val
ue%20of%20digitizing%20the%20physi
cal%20world/unlocking_the_potential_of_
the_internet_of_things_full_report.ashx
(дата звернення: 07.09.2019).
Mercator Institute for China Studies (2017).
China’s Social Credit System. A big-data
enabled approach to market regulation with
broad implications for doing business in
China. URL: https://www.merics.org/sites/
default/files/2017-09/China%20Monitor_
39_SOCS_EN.pdf (дата звернення: 10.09.
2019).
Merchant Research and Consulting Ltd
(2019). Iron Ore: 2019 World Market Re-
view and Forecast to 2028. URL:
https://mcgroup.co. uk/researches/iron-ore
(дата звернення: 13.07.2019).
Mineral Intelligence (2019). Mineral Intelli-
gence. URL: https://mineralintelligence.com/
(дата звернення: 09.09.2019).
Mining review Africa (2017). Mining finance:
equity and debt financing key; alternative
funding to grow. URL: https://www.minin
greview.com/internati onal/mining-finance-
equity-debt-financing-key-alternative-fun
ding-grow/ (дата звернення: 09.09.2019).
MINING.COM (2019). Trilogy Metals, South
32 increase exploration budget for Alaska
projects. URL: https://www.mining.com/
trilogy-metals-south32-increase-exploration-
budget-alaska-projects/ (дата звернення:
090.09.2019).
Natural Resource Governance Institute (2017).
2017 Resource Governance Index. URL:
https://resourcegovernance.org/sites/default/
files/documents/2017-resource-governance-
index.pdf (дата звернення: 18.07.2019).
Natural Resource Governance Institute (2019).
Natural Resource Federalism: Considera-
tions for Myanmar. URL: https://resource
governance.org/sites/default/files/documents/
federalism-considerations-form-myanmar.
pdf (дата звернення: 10.09.2019).
Natural Resources Canada (2015). Tables on
the Structure and Rates of Main Taxes.
URL: https://www.nrcan.gc.ca/mining-
materials/mining/taxation/mining-taxation-
canada/tables-structure-and-rates-main-
taxes/8890 (дата звернення: 09.09.2019).
Natural Resources Canada (2017). Mining-
Specific Tax Provisions. URL: https://www.nr
can.gc.ca/mining-materials/mining/taxation/
mining-taxation-canada/mining-specific-tax-
provisions/8892#a4 (дата звернення:
09.09.2019).
OECD (2019). Tax incentives in mining:
minimizing risks to revenue. URL:
https://www.oecd.org/tax/beps/tax-incenti
ves-in-mining-minimising-risks-to-revenue-
oecd-igf.pdf (дата звернення:
09.08.2019).
PricewaterhouseCoopers (2018). Mining in
Indonesia Investment and Taxation Guide.
URL: https://www.pwc.com/id/en/publicca
tions/assets/eumpublications/mining/mini
ng-guide-2018.pdf (дата звернення:
10.09.2019).
Prospectors & Developers Association of
Canada (2019). State of Mineral Fina-
ce 2019: At the Crossroads. URL:
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 67
2020, № 1 (89)
https://www.pdac.ca/docs/default-source/
priorities/access-to-capital/state-of-mineral-
finance-reports/pdac-state-of-mineral-finan
ce-2019.pdf?sfvrsn=96808a98_6 (дата
звернення :09.09.2019).
Raufflet E., Baba S., Perras C., Delannon N.
(2013). Social License. In: Idowu S.O.,
Capaldi N., Zu L., Gupta A.D. (eds) Ency-
clopedia of Corporate Social Res-
ponsibility. Springer, Berlin, Heidelberg.
Redcloudfs (2019). Red Cloud – an exempt
market dealer focused on providing unique
and innovative financing alternatives,
growth opportunities. URL: https://www.red
cloudfs.com/ (дата звернення: 09.09.2019).
Rossi B. (2017). Digital twinning explained.
URL: https://www.raconteur.net/business-
innovation/digital-twinning-explained (да-
та звернення: 30.07.2019).
Rusnewsday (2019). Развитие горнодобы-
вающей промышленности Магаданской
области обсудили на высшем уровне.
URL: http://rusnewsday.ru/index.php/eko
nomika/item/4275-razvitie-gornodobyvayu
shchej-promyshlennosti-magadanskoj-obla
sti-obsudili-na-vysshem-urovne (дата
звернення: 09.09.2019).
Smart Specialisation Platform (2019a). Lap-
land’s Arctic Specialisation Programme.
URL: https://s3platform.jrc.ec.europa.eu/
documents/20182/231925/FI_Lapland_
RIS3_2013_Final.pdf/b6bd0260-4a9f-43
4e-b702-d248abd56ee8 (дата звернення:
22.08.2019).
Smart Specialisation Platform (2019b). Estra-
tegia De Innovación De Andalucía 2020
RIS3 Andalucía URL: https://s3platform.
jrc.ec.europa.eu/documents/20182/224535/
ES_Andalucia_RIS3_201502_Final.pdf/
6a09ca32-6ec6-4f00-98d6-f4da48eab08e
(дата звернення: 22.08.2019).
Smart Specialisation Platform (2019c).
Eye@RIS3 - Smart Specialisation Platform.
URL: https://s3platform.jrc.ec.europa.eu/map
?p_p_id=captargmap_WAR_CapTargMap
portlet&_captargmap_WAR_CapTargMap
portlet_non-eu-country=true&_captarg
map_WAR_CapTargMapportlet_non-eu-
region=true&_captargmap_WAR_Cap
TargMapportlet_regionids=646 (дата звер-
нення: 22.08.2019).
Smart Specialisation Platform (2019d).
Eye@RIS3 - Smart Specialisation Platform.
URL: https://s3platform.jrc.ec.europa.eu/
map?p_p_id=captargmap_WAR_CapTarg
Mapportlet&_captargmap_WAR_CapTarg
Mapportlet_non-eu-country=true&_captarg
map_WAR_CapTargMapportlet_non-eu-
region=true&_captargmap_WAR_CapTarg
Mapportlet_regionids=639 (дата звернен-
ня: 22.08.2019).
Smart Specialisation Platform (2019e). Regis-
tered Regions – Smart Specialisation Plat-
form. URL: https://s3platform.jrc.ec. euro-
pa.eu/s3-platform-registered-regions (дата
звернення: 22.08.2019).
Statista (2017). Hard coal production top
countries 2017. URL: https://www.sta
tista.com/statistics/264775/top-10-counries-
based-on-hard-coal-production/ (дата звер-
нення: 13.07.2019).
Statista (2019). Rare earth mine production by
country. URL: https://www.statista.com/sta
tistics/268011/top-countries-in-rare-earth-mi
ne-production/ (дата звернення: 13.07.2019).
The Fraser Institute (2018). Fraser Institute
Annual survey of mining companies 2018.
URL: https://www.fraserinstitute.org/sites/
default/files/annual-survey-of-mining-com
panies-2018.pdf (дата звернення: 09.09.
2019).
Vishnevsky V. P., Chekina V. D. (2018). Ro-
bot vs. tax inspector or how the fourth in-
dustrial revolution will change the tax sys-
tem: a review of problems and soluteons.
Journal of Tax Reform. Vol. 4. No. 1, pp. 6-
26. doi: http://dx.doi.org/10.15826/jtr.2018.
4.1.042
World Bank Open Data (2019). Total natural
resources rents (% of GDP) URL:
https://data.worldbank.org/indicator/NY.
GDP.TOTL.RT.ZS (дата звернення:
13.07.2019).
World Economic Forum (2019). Seven trends
that will shape the future of mining and
metals. URL: https://www.weforum.org/
agenda/2019/03/seven-trends-shaping-the-
future-of-the-mining-and-metals-sector/
(дата звернення: 05.08.2019).
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
68 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2020, № 1 (89)
World Mining Congress (2019). World Min-
ing Data 2019. URL: http://www.wmc.org.
pl/sites/default/files/WMD%202019%20w
eb. pdf (дата звернення: 26.07.2019).
References
Vyshnevskyi V.P., Viietska O.V., Harku-
shenko O.M., Kniaziev S.I., Liakh O.V.,
Chekina V.D., Cherevatskyi D.Iu. (2018).
The Smart Industry in the Digital Econo-
my: Perspectives, Directions and Mecha-
nisms for Development. NAS of Ukraine,
Institute of Industrial Economics. Kyiv,
192 р. [in Ukrainian].
Vyshnevskyi, V. P., & Kniaziev, S. I. (2017).
Smart industry: prospects and problems.
Economy of Ukraine, 7, рр. 22-37 [in
Ukrainian].
Department of Statistics in the Dnipropetrovsk
region (2018a). Emissions of pollutants
and carbon dioxide into the atmosphere by
type of economic activity in 2018. Re-
trieved from http://dneprstat.gov.ua/statinfo
%202015/ns/2018/ns14.pdf [in Ukrainian].
Department of Statistics in the Dnipropetrovsk
region (2019). Distribution of the number
of full-time employees by the size of
their wages and types of economic
activety in March 2019. Retrieved from
http://www.dneprstat.gov.ua/statinfo%202
015/dn/2019/dn16_03.pdf [in Ukrainian].
Department of Statistics in the Dnipropetrovsk
region (2018b). Pre-tax financial results of
enterprises by type of industrial activity in
2018. Retrieved from http://dneprstat.gov.
ua/statinfo%202015/f/2018/f11_k01.pdf [in
Ukrainian].
Department of Statistics in the Luhansk region
(2018). Emissions of pollutants and carbon
dioxide into the atmosphere by type of eco-
nomic activity in 2018. Retrieved from:
http://lg.ukrstat.gov.ua/sinf/osreda/vukudza
brech_ekdiyaln_2018.php.htm [in Ukraini-
an].
Department of Statistics in the Lviv region
(2018). Emissions of pollutants and carbon
dioxide into the atmosphere by type of eco-
nomic activity in 2018. Retrieved from
https://lv.ukrstat.gov.ua/ukr/si/year/2018/
t229918_19.pdf (accessed 07.09.2019) [in
Ukrainian].
Deineko, L.V., Zymovets, V.V., & Sheludko
N.M. ta in. (2018). Industrial development
to ensure the growth and renewal of the
Ukrainian economy: scientific and analyti-
cal report. Deineko L.V. (Ed.) NAS of
Ukraine, State organization “Institute for
economics and forecasting, Ukrainian Na-
tional academy of sciences”. Kyiv, 158 p.
[in Ukrainian].
State Statistics Service of Ukraine (2019a).
Volume of industrial products sold by ac-
tivity in January-June 2019. Retrieved
from http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/
operativ2013/pr/orp/orp_u/orp0619_u.htm
[in Ukrainian].
State Statistics Service of Ukraine (2019b).
Birth, death, and life expectancy tables.
Retrieved from http://ukrstat.gov.ua/druk/
publicat/kat_u/2019/zb/08/zb_tabl_nar_
2018.pdf [in Ukrainian].
Unified state open data web portal (2019). Air
pollutant emissions by region. Retrieved
from https://data.gov.ua/dataset/bbc22 cb3-
812f-4a21-994c-68ede95c19cd/resource/
c6a71593-ce7b-4483-aead-ca95be4daab3?
view_id=4502489c-eda8-4c48-a4a4-530ab
909358a [in Ukrainian].
Kraus, N.M., & Kraus, K.M. (2018). What
changes does Industry 4.0 bring to the
economy and manufacturing? Market Rela-
tions Development in Ukraine. 9, pp. 128-
135.
Liakh, A.V. (2016). Industrial policy in the
context of decentralization of public ad-
ministration: a strategy of reasonable spe-
cialization. Economy of industry, 2 (74),
pp. 74-90. doi: http://doi.org/10.15407/econ
industry2016.02.074 [in Russian].
Syhyda, L.O. (2018). Industry 4.0 and its im-
pact on countries around the world. Eco-
nomy and society, 17, pp. 58-64 [in Ukrai-
nian].
Skitsko, V.I. (2016). Industry 4.0 as the indus-
trial production of the future. Investytsiyi:
praktyka ta dosvid, 5, pp. 33-40 [in Ukrai-
nian].
Tarasov, A.F., & Turlakova, S.S. (2018). Ma-
thematical modeling of advanced machine-
building technologies for smart enterprises:
a review of approaches and ways of im-
plementation. Economy of industry, 3,
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 69
2020, № 1 (89)
pp. 57-75. doi: http://doi.org/10.15407/
econindustry2018.03.057 [in Russian].
Ukrrudprom (2019). Canadian Black Iron,
which is going to build a mining and pro-
cessing enterprise in Ukraine, has ap-
pointed an international financial consul-
tant. Retrieved from https://www.ukrrud
prom.com/news/Kanadskaya_Black_Iron_
kotoraya_sobiraetsya_postroit_GOK_v_
Ukrain.html [in Russian].
Industrial Development Fund (2019). Advice
Center: Interest rate subsidies for the im-
plementation of new investment projects.
Retrieved from https://frprf.ru/gospodderzh
ka/subsidirovanie-protsentnoy-stavki-na-
realizatsiyu-novykh-investitsionnykh-pro
ektov/ [in Russian].
Kharazishvili, Yu.M., Yakubovskij, N.N.,
Lyashenko, V.I., Ivanov, S.V., Kotov, E.V.,
& Lyashenko, A.Yu. (2016). The strategy
of the "new intelligent industrialization" of
the cities of industrial regions of Ukraine
Management of the economy: theory and
practice (pp. 62-96). Kyiv: IEP NASU [in
Russian].
Cherevatskij, D.Yu. (2017). Smart industry
from different angles. Economy of industry,
3, рр. 145-153. doi: http://doi.org/10.15407/
eco n industry2017.03.145 [in Russian].
Shevtsova H.Z. (2017). Chemical Industry 4.0
as an industry concept for the realization
of the foundations of the fourth industrial
revolution. Economic Herald of the Don-
bas, 2 (48), pp. 35-41 [in Ukrainian].
Yakymchuk, M.V., & Havva, O.M. (2017).
The Fourth Industrial Revolution and the
Development of the Packaging Industry.
Upakovka, 1, pp. 33-37 [in Ukrainian].
Yanenkova, I.H. (2018). Prerequisites for the
implementation of the concept "Industry
4.0" in Ukraine. Multidisciplinary Inter-
national scientific journal "Internauka",
6 (2), рр. 45-49.
Cosgrove L. (2019). How will Blockchain
technology change the mining industry?
Wipro. Retrieved from https://www.wipro.
com/content/dam/nexus/en/industries/natu
ral-resources/latest-thinking/how-will-block
chain-technology-change-the-mining-indu
stry.pdf (дата звернення 16.08.2019).
Creimerman Law (2019). Investment in Ar-
gentina - Mining - Law firm Buenos Aires -
Attorney. Retrieved from https://www.crei
mermanlaw.com/entrada-individual/mining
(accessed 10.09.2019).
Deloitte Touche Tohmatsu (2019a). Tech
Trends 2019. Beyond the digital frontier.
Retrieved from https://www2.deloitte.com/
content/dam/insights/us/articles/Tech-Trends-
2019/DI_TechTrends2019.pdf (accessed
30.07.2019).
Deloitte Touche Tohmatsu (2019b). Tracking
the trends 2019. The top 10 issues trans-
forming the future of mining. Retrieved
from https://www2.deloitte.com/content/
dam/Deloitte/us/Documents/energy-resour
ces/us-tracking-the-trends-2019.pdf (acces-
sed 30.07.2019).
Ernst & Young Global Limited (2019a). Four
steps for transforming mining and metals
companies. Retrieved from https://www.ey.
com/en_gl/mining-metals/wave-approach-
transform-digital-effectiveness (accessed
05.08.2019).
Ernst & Young Global Limited (2019b).
Global mining & metals M&A poised for
continued growth in 2019. Retrieved from
https://www.ey.com/en_gl/news/2019/04/
global-mining-metals-m-a-poised-for-conti
nued-growth-in-2019 (accessed 05.08. 2019).
Fieldfisher (2019). Alternative Financing for
Mining Companies - Fieldfisher. Retrieved
from https://www.fieldfisher.com/sectors/
energy-and-natural-resources/mining-and-
metals/alternative-financing-for-mining-
companies (accessed 09.09.2019).
Finprom (2019). Кредитование промышлен-
ности. Retrieved from http://finprom.kz/
ru/article/banki-gotovy-kreditovat-gornodo
byvayushuyu-promyshlennost-no-ne-obra
batyvayushuyu-zajmy-v-sferu-dobychi-i-
razrabotki-karerov-vyrosli-na-12-za-god-v-
segment-pererabotki-naprotiv-ushli-v-minus-
na-4 (accessed 09.09.2019).
Forbes (2019). The 4th Industrial Revolution:
How Mining Companies Are Using AI,
Machine Learning and Robots. Retrieved
from https://www.forbes.com/sites/bernard
marr/2018/09/07/the-4th-industrial-revolu
tion-how-mining-companies-are-using-ai-
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
70 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2020, № 1 (89)
machine-learning-and-robots/#60e65d6e
497e (accessed 30.07.2019).
Husseini T. (2018). Future of mining: eight
bold industry predictions. Retrieved from
https://www.mining-technology.com/mining-
safety/future-of-mining-industry-predictions
(accessed 05.08.2019).
International Council on Mining and Metals
(2019). Mining Contribution Index. Ret-
rieved from https://www.icmm.com/en-gb/
society-and-the-economy/role-of-mining-
in-national-economies/mining-contribution-
index (accessed 13.07.2019).
International Council on Mining and Metals
(2016). Role of mining in national econo-
mies (3nd edition, 2016). Retrieved from
https://www.icmm.com/website/publications/
pdfs/social-and-economic-development/16
1026_icmm_romine_3rd-edition.pdf (ac-
cessed 25.07.2019).
International Council on Mining and Metals
(2018). Role of mining in national
economies. Mining Contribution Index
2018 (4th Edition, 2018). Retrieved from
https://www.icmm.com/website/publications/
pdfs/social-and-economic-development/18
1002_mci_4th-edition.pdf (accessed
25.07.2019).
International Council on Mining and Metals
(2012). The role of mining in national
economies – 2012. Retrieved from
https://www.icmm.com/website/publications/
pdfs/social-and-economic-development/
romine_1st-edition (accessed 25.07.2019).
International Council on Mining and Metals
(2014). The role of mining in national
economies (2nd edition, 2014). Retrieved
from https://www.icmm.com/website/
publiccations/pdfs/social-and-economic-
development/ romine_2nd-edition (accessed
25.07.2019).
International Institute for Sustainable Devel-
opment (2019). How Can Blockchain Im-
prove Sustainability in Mining? Retrieved
from https://www.iisd.org/blog/blockchain-
mining (accessed 16.08.2019).
Kainuun Etu Ltd. (2019). Retrieved from
https://kainuunetu.fi/english?c=english
(accessed 22.08.2019).
Klymenko, S.A. (2018). Scientific and Tech-
nical Problems of Mechanical Machining
Using Tools from Superhard Materials:
State and Prospects. Visn. Nac. Akad. Nauk
Ukr, 9, pp. 45-52. doi: http://dx.doi.org/10.
15407/visn2018.09.045
KMPG (2019). Risks and opportunities for
mining. Retrieved from https://assets.kpmg/
content/dam/kpmg/xx/pdf/2019/02/global-
mining-risk-survey-2019.pdf (accessed
05.08.2019).
Lapillonne, B. (2019). Explaining the increase
in coal consumption worldwide. Retrieved
from https://theconversation.com/explain
ning-the-increase-in-coal-consumption-world
wide-111045 (accessed 07.09.2019).
Liang, F., Das, V., & Kostyuk, N. (2018).
Constructing a data-driven society: China’s
social credit system as a state surveillance
infrastructure, Policy & Internet, 10(4),
рр. 415-453. doi: http://dx.doi.org/10.1002/
poi3.183
McCarthy, Tétrault (2018). Mining in Latin
America. An Overview of Mining Law in
Argentina, Brazil, Chile, and Peru. Trends
and Main Challenges. Retrieved from
https://www.mccarthy.ca/sites/default/files/
2018-01/MINING_LAW_Latin_America-
McCarthy-Tetrault-2017.pdf (accessed
10.09.2019).
McKinsey & Company (2019). The Internet
of Things: Mapping The Value Beyond the
Hype. Retrieved from https://www.mckin
sey.com/~/media/mckinsey/business%20
functions/mckinsey%20digital/our%20in
sights/the%20internet%20of%20things%
20the%20value%20of%20digitizing%20
the%20physical%20world/unlocking_the_
potential_of_the_internet_of_things_full_
report.ashx (accessed 07.09.2019).
Mercator Institute for China Studies (2017).
China’s Social Credit System. A big-data
enabled approach to market regulation with
broad implications for doing business in
China Retrieved from https://www.merics.
org/sites/default/files/2017-09/China%20
Monitor_39_SOCS_EN.pdf (accessed
10.09.2019).
Merchant Research and Consulting Ltd
(2019). Iron Ore: 2019 World Market Re-
view and Forecast to 2028. Retrieved
from https://mcgroup.co.uk/researches/
iron-ore (accessed 13.07.2019).
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 71
2020, № 1 (89)
Mineral Intelligence (2019). Mineral Intelli-
gence. Retrieved from https://mineralin tel-
ligence.com/ (accessed 09.09.2019).
Mining review Africa (2017). Mining finance:
equity and debt financing key; alternate-
ve funding to grow. Retrieved from
https://www.miningreview.com/internatio
nal/mining-finance-equity-debt-financing-
key-alternative-funding-grow/ (accessed
09.09.2019).
MINING.COM (2019). Trilogy Metals, South
32 increase exploration budget for Alaska
projects. Retrieved from https://www.mining.
com/trilogy-metals-south32-increase-exp
loration-budget-alaska-projects/ (accessed
09.09.2019).
Natural Resource Governance Institute (2017).
2017 Resource Governance Index. Re-
trieved from https://resourcegovernance.
org/urce-governance-index.pdf (accessed
18.07.2019).
Natural Resource Governance Institute (2019).
Natural Resource Federalism: Conside-
rations for Myanmar. Retrieved from
https://resourcegovernance.org/sites/default/
files/documents/federalism-considerations-
form-myanmar.pdf (accessed 10.09.2019).
Natural Resources Canada (2015). Tables on
the Structure and Rates of Main Taxes. Re-
trieved from https://www.nrcan.gc.ca/mi
ning-materials/mining/taxation/mining-
taxation-canada/tables-structure-and-rates-
main-taxes/8890 (accessed 09.09. 2019).
Natural Resources Canada (2017). Mining-
Specific Tax Provisions. Retrieved from
https://www.nrcan.gc.ca/mining-materials/
mining/taxation/mining-taxation-canada/mi
ning-specific-tax-provisions/8892#a4 (ac-
cessed 09.09.2019).
OECD (2019). Tax incentives in mining: min-
imizing risks to revenue. Retrieved from
https://www.oecd.org/tax/beps/tax-incenti
ves-in-mining-minimising-risks-to-reve
nue-oecd-igf.pdf (accessed 09.08.2019).
PricewaterhouseCoopers (2018). Mining in In-
donesia Investment and Taxation Guide.
Retrieved from https://www.pwc.com/id/
en/publications/assets/eumpublications/mi
ning/mining-guide-2018.pdf (accessed
10.09.2019).
Prospectors & Developers Association of
Canada (2019). State of Mineral Finance
2019: At the Crossroads. Retrieved from
https://www.pdac.ca/docs/default-source/pri
orities/access-to-capital/state-of-mineral-
finance-reports/pdac-state-of-mineral-
finance-2019.pdf?sfvrsn=96808a98_6 (ac-
cessed 09.09.2019).
Raufflet, E., Baba, S., Perras, C., & Delannon, N.
(2013). Social License. In: Idowu S.O., Ca-
paldi N., Zu L., Gupta A.D. (eds) Encyclo-
pedia of Corporate Social Responsibility.
Springer, Berlin, Heidelberg.
Redcloudfs (2019). Red Cloud – an exempt
market dealer focused on providing unique
and innovative financing alternatives,
growth opportunities. Retrieved from
https://www.redcloudfs.com/ (accessed
09.09.2019).
Rossi, B. (2017). Digital twinning explained.
Retrieved from https://www.raconteur.net/
business-innovation/digital-twinning-expla
ined (accessed 30.07.2019).
Rusnewsday (2019). The development of the
mining industry of the Magadan region
was discussed at the highest level. Re-
trieved from http://rusnewsday.ru/index.
php/ekonomika/item/4275-razvitie-gornodo
byvayushchej-promyshlennosti-magadan
skoj-oblasti-obsudili-na-vysshem-urovne
(accessed 09.09.2019).
Smart Specialisation Platform (2019a). Lap-
land’s Arctic Specialisation Programme.
Retrieved from https://s3platform. jrc.ec.eu
ropa.eu/documents/20182/231925/FI_Lap
land_RIS3_2013_Final.pdf/b6bd0260-4a9f-
434e-b702-d248abd56ee8 (accessed 22.08.
2019).
Smart Specialisation Platform (2019b). Estra-
tegia De Innovación De Andalucía 2020
RIS3 Andalucía. Retrieved from https://s3
platform.jrc.ec.europa.eu/documents/2018
2/224535/ES_Andalucia_RIS3_201502_Fi
nal.pdf/6a09ca32-6ec6-4f00-98d6-f4da48
eab08e (accessed 22.08. 2019).
Smart Specialisation Platform (2019c). Eye@
RIS3 – Smart Specialisation Platform. Re-
trieved from https://s3platform.jrc.ec.euro
pa.eu/map?p_p_id=captargmap_WAR_Cap
TargMapportlet&_captargmap_WAR_Cap
TargMapportlet_non-eu-country=true&_
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
72 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2020, № 1 (89)
captargmap_WAR_CapTargMapportlet_
non-eu-region=true&_captargmap_WAR_
CapTargMapportlet_ regionids=646 (accessed
22.08.2019).
Smart Specialisation Platform (2019d). Eye@
RIS3 - Smart Specialisation Platform. Re-
trieved from https://s3platform.jrc.ec.euro
pa.eu/map?p_p_id=captargmap_WAR_Cap
TargMapportlet&_captargmap_WAR_Cap
TargMapportlet_non-eu-country=true&_
captargmap_WAR_CapTargMapportlet_
non-eu-region=true&_captargmap_WAR_
CapTargMapportlet_regionids=639 (acces-
sed 22.08.2019).
Smart Specialisation Platform (2019e). Regis-
tered Regions – Smart Specialisation Plat-
form. Retrieved from https://s3platform.jrc.
ec.europa.eu/s3-platform-registered-regions
(accessed 22.08.2019).
Statista (2017). Hard coal production top count-
ries 2017. Retrieved from https://www.sta
tista.com/statistics/264775/top-10-countri
es-based-on-hard-coal-production/ (acces-
sed 13.07.2019).
Statista (2019). Rare earth mine production by
country. Retrieved from https://www.statis
ta.com/statistics/268011/top-countries-in-ra
re-earth-mine-production/ (accessed 13.07.
2019).
The Fraser Institute (2018). Fraser Institute
Annual survey of mining companies 2018.
Retrieved from https://www.fraserinstitute.
org/sites/default/files/annual-survey-of-mi
ning-companies-2018.pdf (accessed 09.09.
2019).
Vishnevsky, V.P., & Chekina, V.D. (2018).
Robot vs. tax inspector or how the fourth
industrial revolution will change the tax
system: a review of problems and solu-
tions. Journal of Tax Reform, 4 (1), pp. 6-
26. doi: http://dx.doi.org/10.15826/jtr.2018.
4.1.042
World Bank Open Data (2019). Total natural
resources rents (% of GDP) Retrieved from
https://data.worldbank.org/indicator/NY.
GDP.TOTL.RT.ZS (accessed 13.07.2019).
World Economic Forum (2019). Seven trends
that will shape the future of mining and
metals. Retrieved from https://www.wefo
rum.org/agenda/2019/03/seven-trends-sha
ping-the-future-of-the-mining-and-metals-
sector/ (accessed 05.08.2019).
World Mining Congress (2019). World Mining
Data 2019. Retrieved from http://www.wmc.
org.pl/sites/default/files/WMD%202019%
20web.pdf (accessed 26.07.2019).
Сергей Владимирович Иванов,
чл.-корр. НАН Украины
ГВУЗ «Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры»
ул. Чернышевского, 24а, г. Днипро, 49600, Украина
E-mail: ivanovsv@abkdnipro.com
https://orcid.org/0000-0002-1205-3797;
Виктория Денисовна Чекина,
канд. экон. наук, с.н.с.
Институт экономики промышленности НАН Украины
ул. Марии Капнист, 2, г. Киев, 03057, Украина
E-mail: vdchekina@gmail.com
https://orcid.org/0000-0003-2118-901X
РАЗВИТИЕ ГОРНОДОБЫВАЮЩЕЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ
В УСЛОВИЯХ ИНДУСТРИИ 4.0: НОВЫЕ ВЫЗОВЫ И ВОЗМОЖНОСТИ
Обоснован выбор наиболее эффективных для отечественных предприятий и регионов
горнодобывающей промышленности новых экономических и организационных инструмен-
тов, подходов и методов, которые предлагает четвертая промышленная революция. Рас-
крыта роль горнодобывающей промышленности в мире в новых условиях, ее значение для
экономики Украины в целом и отдельных регионов в частности, определены области, спе-
циализирующихся в этой сфере.
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 73
2020, № 1 (89)
На основе анализа цифровых инструментов, которые используют в своей деятельно-
сти горнодобывающие предприятия мира, а также опыта применения передовых подходов
и методов предложен комплекс мер по развитию горнодобывающей промышленности
Украины в условиях четвертой промышленной революции. Этот комплекс состоит из
предложений для предприятий технологического и организационного характера, предло-
жений для органов власти, в том числе в налогово-бюджетной и денежно-кредитной сфе-
рах, и предложений по смарт-специализации Днепропетровской области.
Определено, что наиболее эффективными для отечественных предприятий являются
прорывные технологии, обеспечивающие создание новых компонентов оборудования и
механизмов, их техническое смарт-обслуживание, оптимизацию управления производ-
ственными процессами, мониторинг состояния здоровья и качества безопасности.
На уровне государственных органов власти целесообразно введение налоговых ин-
вестиционных стимулов, использование традиционных и альтернативных источников фи-
нансирования, соблюдение принципов федерализма природных ресурсов и фискальной де-
централизации, совершенствование отношений между горнодобывающими предприятиями
и местными юрисдикциями с использованием возможностей социальных рейтингов.
На уровне регионов предложено построение региональной промышленной политики,
базирующейся на концептуальных основах смарт-специализации с созданием благоприят-
ной рыночной среды в регионе за счет применения "мягких" инструментов фискального и
финансового регулирования, государственных программ НИОКР и подготовки кадров, а
также обеспечение условий для инновационного развития горнодобывающего сектора эко-
номики и его интеграции с другими секторами.
Ключевые слова: Индустрия 4.0, горнодобывающая промышленность, цифровые ин-
струменты, налогово-бюджетное регулирование, финансирование, смарт-специализация.
JEL: L52, O14, O25
Serhii V. Ivanov,
Corresponding Member of NAS of Ukraine, Doctor of Economics, Professor
State Higher Educational Institution “Dnieper State Academy of Civil Engineering and Architecture”
24a Chernishevskiy Street, Dnipro, 49600, Ukraine
E-mail: ivanovsv@abkdnipro.com
https://orcid.org/0000-0002-1205-3797;
Viktoriia D. Chekina,
PhD in Economics
Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine,
2 Maria Kapnist Street, Kyiv, 03057, Ukraine
E-mail: vdchekina@gmail.com
https://orcid.org/0000-0003-2118-901X
DEVELOPMENT OF MINING IN THE CONDITIONS OF INDUSTRY 4.0:
NEW CHALLENGES AND OPPORTUNITIES
This paper substantiates the selection of the most effective new economic and organization-
al tools, approaches and methods for national enterprises and regions of the mining industry that
the Fourth industrial revolution offers. To this end, the role of the mining industry in the world in
new conditions, its significance for Ukrainian economy and regions, areas, specializing in this
field, are identified.
A set of measures, which are based on the analysis of digital tools used by mining enterpris-
es of the world, as well as on the study of the experience of applying advanced approaches and
methods, have been offered for the development of the Ukrainian mining industry in conditions of
the Fourth industrial revolution. This complex consists of proposals for enterprises of a technolog-
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
74 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2020, № 1 (89)
ical and organizational feature, suggestions for government authorities, including of fiscal and
monetary measures, and proposals for smart specialization in the Dnipropetrovsk region.
It was defined that the most effective technologies for national enterprises are disruptive
ones that ensure the creation of new equipment components and mechanisms, their smart tech-
nical maintenance, optimization of production process control, monitoring of health status and
quality of safety.
At the level of state authorities, it is advisable to introduce tax investment incentives, use
traditional and alternative sources of financing, adhere federalism principles with respect to natu-
ral resources and fiscal decentralization, improve relations between mining enterprises and local
jurisdictions using the capabilities of social ratings.
At the regional level, it is proposed to build a regional industrial policy, based on conceptu-
al foundations of smart specialization with the creation of a favourable market environment in the
region through the use of soft fiscal and financial regulation tools, governmental R&D programs,
and enabling conditions for the innovative development of the mining sector of the economy and
its integration with other sectors.
Keywords: Industry 4.0., mining industry, digital tools, fiscal regulation, financing, smart
specialization.
JEL: L52, O14, O25
Формат цитування:
Іванов С.В., Чекіна В.Д. (2020). Розвиток гірничодобувної промисловості в умовах
Індустрії 4.0: нові виклики та можливості. Економіка промисловості. № 1 (89). С. 45-74.
doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2020.01.045
Ivanov, S., Chekina, V. (2020). Development of mining in the conditions of Industry 4.0:
new challenges and opportunities. Econ. promisl., 1 (89), рр. 45-74. doi: http://doi.org/10.15407/
econindustry2020.01.045
Надійшла до редакції 20.02.2020 р.
|