Експедиція "Історико-краєзнавча спадщина Фастівщини"
29 квітня 2015 року Національна спілка краєзнавців України провела експедицію «Історико-краєзнавча спадщина Фастівщини».
Збережено в:
| Дата: | 2015 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2015
|
| Назва видання: | Краєзнавство |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168511 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Експедиція "Історико-краєзнавча спадщина Фастівщини" / І. Савченко // Краєзнавство. — 2015. — № 1-2. — С. 268-272. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-168511 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1685112020-05-05T01:26:44Z Експедиція "Історико-краєзнавча спадщина Фастівщини" Савченко, І. Національна спілка краєзнавців України: панорама сучасного життя 29 квітня 2015 року Національна спілка краєзнавців України провела експедицію «Історико-краєзнавча спадщина Фастівщини». 2015 Article Експедиція "Історико-краєзнавча спадщина Фастівщини" / І. Савченко // Краєзнавство. — 2015. — № 1-2. — С. 268-272. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168511 uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Національна спілка краєзнавців України: панорама сучасного життя Національна спілка краєзнавців України: панорама сучасного життя |
| spellingShingle |
Національна спілка краєзнавців України: панорама сучасного життя Національна спілка краєзнавців України: панорама сучасного життя Савченко, І. Експедиція "Історико-краєзнавча спадщина Фастівщини" Краєзнавство |
| description |
29 квітня 2015 року Національна спілка краєзнавців України провела експедицію «Історико-краєзнавча спадщина Фастівщини». |
| format |
Article |
| author |
Савченко, І. |
| author_facet |
Савченко, І. |
| author_sort |
Савченко, І. |
| title |
Експедиція "Історико-краєзнавча спадщина Фастівщини" |
| title_short |
Експедиція "Історико-краєзнавча спадщина Фастівщини" |
| title_full |
Експедиція "Історико-краєзнавча спадщина Фастівщини" |
| title_fullStr |
Експедиція "Історико-краєзнавча спадщина Фастівщини" |
| title_full_unstemmed |
Експедиція "Історико-краєзнавча спадщина Фастівщини" |
| title_sort |
експедиція "історико-краєзнавча спадщина фастівщини" |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2015 |
| topic_facet |
Національна спілка краєзнавців України: панорама сучасного життя |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168511 |
| citation_txt |
Експедиція "Історико-краєзнавча спадщина Фастівщини" / І. Савченко // Краєзнавство. — 2015. — № 1-2. — С. 268-272. — укр. |
| series |
Краєзнавство |
| work_keys_str_mv |
AT savčenkoí ekspedicíâístorikokraêznavčaspadŝinafastívŝini |
| first_indexed |
2025-07-15T03:16:46Z |
| last_indexed |
2025-07-15T03:16:46Z |
| _version_ |
1837681247217778688 |
| fulltext |
Експедиція проводилася на базі Київської об-
ласної організації Національної спілки краєзнав-
ців України і приурочувалася до століття від дня
народження Героя України, академіка, голови На-
ціональної спілки краєзнавців України Петра Ти-
мофійовича Тронька. Відповідно, одним із зав-
дань експедиції було ознайомлення з місцями
перебування П.Т. Тронька на Фастівщині та його
внеском в культурний та духовний розвиток краю.
Роботу, на заздалегідь визначеному маршруті,
експедиція розпочала з відвідин Меморіаль-
ного музею-садиби співака І.С. Козловського у
с. Мар’я нівка, який очолює Олександра Пет-
рівна Сомова. Музей-садиба видатного співака,
великого тенора ХХ ст. межує з лугом, що ма-
нить свіжою зеленою травою, поряд розкинувся
парк з перехрестям алей, спланований Іваном
Семеновичем. Учасники експедиції були зачаро-
вані глибокою, душевною, ліричною розповіддю
О.П. Сомової про І.С.Козловського, Мар’янівку.
«Моя душа – в Україні, в селі Мар’янівка», –
саме ці слова співака були лейтмотивом усієї
розмови у його мар’янівській хаті. Учасники зга-
дували розповіді академіка П.Т. Тронька про зус-
трічі з І.С. Козловським, їх відвідини разом
Мар’янівки, участь Петра Тимофійовича у ство-
ренні Меморіального музею-садиби співака.
Впродовж руху дорогами Фастівщини, огляду
її пам’яток учасники заходу одержували масиви
краєзнавчої інформації, що лилася з вуст знаного
краєзнавця Володимира Івановича Дросенка.
Краєзнавці оглянули заповідні території «Пе-
реп’ятове поле» – кургани «Переп’ятиха» та
«Переп’ят», почули краєзнавчі розвідки про пе-
ребування Т. Г. Шевченка на Фастівщині.
Стародавні кургани між селами Фастівцем та
Мар’янівкою унаочнюють легенду про загибель
київського князя Переп’ята та його дружини Пе-
реп’ятихи, які під час загрози Києву в нічній
битві не розпізнали один одного, прийнявши
війська за ворогів.
Під час розкопок кургану «Переп’ят» 1846
року до складу археологічної комісії був зарахо-
ваний членом-співробітником з художніх і ма-
лярських справ поет і художник Т. Г. Шевченко.
Деякий час він жив у с. Фастівець, буваючи і в
м. Фастові, про що свідчать його малюнки-на-
черки. Записував тут він від селян пісні про ва-
тажків народних повстань, перекази та легенди
про минуле краю.
Фастівщина лишила у серці поета помітний
слід, адже вже скоро згадає він цей край у своїх
творах «Лілея», «Чернець», «Швачка» тощо, в
сам Фастів назве «славним містом».
Ірина Савченко ( м. Київ)
Експедиція «Історико-краєзнавча спадщина Фастівщини»
29 квітня 2015 року Національна спілка кра-
єзнавців України провела експедицію «Історико-
краєзнавча спадщина Фастівщини». Участь у ній
взяли: О.П. Реєнт – голова НСКУ, заступник дирек-
тора Інституту історії НАН України, член-корес-
пондент НАН України, доктор історичних наук;
Р.В. Маньковська – заступник голови, член Прези-
дії правління НСКУ, старший науковий співробіт-
ник Інституту історії України НАН України, канди-
дат історичних наук, доцент; Г.П. Савченко –
голова Київської обласної організації, член пре-
зидії правління НСКУ, професор Київського Націо-
нального університету імені Тараса Шевченка;
О.В. Вербовий – заступник голови Київської об-
ласної організації, член правління НСКУ, кандидат
історичних наук, доцент Київського Національ-
ного університету імені Тараса Шевченка; старші
наукові співробітники Інституту історії НАН Ук-
раїни, кандидати історичних наук Г.Г. Денисенко та
Т.І. Катаргіна, тележурналіст Юрій Багрянцев, а
також краєзнавці – члени Київської обласної та
Київської міської організацій, Фастівського міськ-
районного осередку НСКУ.
268
Експедиція «Історико-краєзнавча спадщина Фастівщини»
269
На Залізничному вокзалі м. Фастова учас-
ники експедиції відвідали Громадський музей-
вагон «Музей на колесах». Директор музею,
член НСКУ Едуард Адольфович Мондзелев-
ський своїм науковим екскурсом перекинув міс-
ток наших уяв у 1918 рік.
Станція Фастів – важливий стратегічний
вузол Південно-Західної залізниці. Від неї в
чотирьох напрямках розходяться залізничні
шляхи. Тут, на коліях станції біля вокзалу, да-
лекого 1918 року у вагоні (модель якого пред-
ставлена для відтворення тих важливих для Ук-
раїни подій) було підписано Передвступний до-
говір про злуку ЗУНР та УНР в одну єдину со-
борну державу. Ця подія відіграла важливу роль
у вітчизняній історії та залишила яскраву сто-
рінку в історії краю. Сам Акт злуки був прого-
лошений 22 січня 1919 року на Софійській
площі в Києві.
Потім експедиція завітала до Фастівського
державного краєзнавчого музею, директором
якого є Тетяна Вікторівна Неліна, Почесний
краєзнавець України, член правління НСКУ, го-
лова Фастівського міськрайонного осередку
КОО НСКУ.
Музей засновано 17 вересня 1990 року. Його
будівля є історичною та архітектурною пам’ят-
кою кінця ХІХ ст. За 25 років свого існування
музей поправу можна назвати науково-дослід-
ницьким та культурним центром Фастівщини.
Тут щороку відкриваються понад 30 нових вис-
тавок, проводяться ярмарки народних звичаїв,
презентації книг, музичні вітальні, літературні
читання, персональні виставки тощо. При музеї
діє археологічна експедиція, знахідки з розкопок
частково представлені в експозиції. Тут прохо-
дять збори, наукові конференції, круглі столи
краєзнавців.
Високоповажні гості взяли участь в урочис-
тому відкритті виставки «Фастівщина теат-
ральна: погляд крізь роки». В заході також взяли
участь Фастівський міський голова Михайло Во-
лодимирович Нетяжук, заступник міського го-
лови з гуманітарних питань Жанна Петрівна
Швидка, голова громадської ради ВК ФМР,
голова комісії з питань освіти, культури, мистец-
тва, фізкультури і спорту, молодіжної політики
Фастівської міської ради Людмила Миколаївна
Скурська.
На відкритті виставки були присутні колишні
артисти народного самодіяльного театру Будин -
ку культури заводу «Червоний Жовтень» Анато-
лій Чехович, Віра Горинська, Галина Чепелян-
ська, Володимир Юрасов і донька режисера
Народного самодіяльного театру Миколи Косов-
ського Оксана Піддубна.
Директор музею Тетяна Неліна, представ-
ляючи виставку до огляду, у вступному слові
відзначила, що ця виставка, приурочена до Все -
світнього року театру за програмою ЮНЕСКО,
є спільним проектом співпраці Фастівського
державного краєзнавчого музею з Музеєм теат-
рального, музичного кіномистецтва України.
1/2 ’2015Ірина Савченко К Р А Є З Н А В С Т В О
270
Експедиція «Історико-краєзнавча спадщина Фастівщини»
271
Початком роботи над цією темою стало свят-
кування у 2014 році дев’яносторіччя з дня на-
родження одного з перших режисерів народного
театру Фастова Анатолія Горчинського. Спершу
була ідея підготувати виставку «Погляд крізь
роки» до сімдесятиріччя самодіяльного театру
Будинку культури заводу «Червоний Жовтень».
Але робота краєзнавців району спонукала роз-
ширити рамки проекту, який з лютого 2015 року
називається «Сторінки історії українського те-
атру. Фастівщина театральна». Першим заходом
цього проекту була ретро-прем’єра, що відбу-
лася 28 березня у малій залі міського Палацу
культури.
Голова НСКУ О. П. Реєнт вручив спілчанські
нагороди активістам краєзнавчого руху Фастів-
щини. Зокрема, званням Почесний краєзнавець
України був відзначений кандидат історичних
наук В.Г. Балушок.
Опісля офіційної частини учасників експеди-
ції чекала оглядова екскурсія по місту Фастову.
Краєзнавці побачили пам’ятник відомому вина-
хіднику М. Бенардосу, який з 1898 року жив у
Фастові і працював тут останні роки свого
життя. Світову славу Бенардосу принесло ви-
найдення дугового електрозварювання та рі-
зання металів – важливого технологічного про-
цесу, яким користуються у всьому світі до
сьогоднішніх днів. Микола Бенардос працював
на заводі Брандта. Помер та похований винахід-
ник у м. Фастові, на колишньому церковному
кладовищі. Проте його могилу встановити досі
не вдалося.
Пам’ятник винахіднику встановлено 1981
року та приурочено 100-річчю відкриття М. Бе-
нардоса – електродугового зварювання. Автор
пам’ятника – скульптор А. А. Древецький, член
НСКУ, архітектор – В. С. Тофан.
20 травня 1981 р. на відкритті пам’ятника
М.М. Бенардосу до Фастова приїхали близько
400 чоловік. Пам’ятник відкривали Президент
академії наук УРСР, директору Інституту елек-
трозварювання ім. Є.О.Патона, академік Б.Є.Па-
тону та льотчик-космонавт В.Н.Кубасов, який
1/2 ’2015Ірина Савченко К Р А Є З Н А В С Т В О
272
під час космічного польоту вперше у світі екс-
периментував зі зварюванням в умовах космосу.
Зазначимо, що до спорудження пам’ятника
доклав своїх зусиль і, який також брав участь
в його В урочистому відкритті пам’ятника
М.М. Бенардосу брав участь і П.Т. Тронько.
Він ще раніше доклав чимало зусиль для увіч-
нення видатного винахідника. Спорудження
йому пам’ятника.
Учасники експедиції побачили ще одну ро-
боту Анатолія Древецького – пам’ятник Семену
Палію.
Керівники та члени НСКУ відвідали Римо-ка-
толицький костел Воздвиження Святого Хреста –
величну споруду ХХ ст. (1911 р.), збудовану в
романо-готичному стилі за проектом архітектора
В. Домбровського. Костел – осередок духовного
та культурного життя на Фастівщині. За роки
свого існування не раз переживав скрутні часи,
потребував реставрації… 1989 року костел пе-
редали римо-католицькій громаді. Повноцінно
відновив свою діяльність лише вкінці 1990-х
років.
Далі маршрут експедиції проліг до с. Веприк,
де знаходиться меморіальний музей-садиба ком-
позитора К. Стеценка. Директор музею-садиби
Валентина Антонівна Умрик, член НСКУ за
допомогою проникливї розповіді відкрила перед
слухачами світ, цілі світи Кирила Степценка.
У с. Веприк К. Г. Стеценко провів останні два
роки свого життя, працюючи священиком. Видат-
ний композитор – диригент, музичний критик,
педагог, громадський діяч, фундатор української
духовної музики, гідний учень М. Лисенка.
За часів перебування на Фастівщині видатного
українського композитора, Веприк став духовно-
релігійним центром.
1982 року до 100-річчя від дня народження
К. Г. Стеценка відкрився Меморіальний музей-
садиба композитора, фундатором і до 2000 року
директором якого був Володимир Іванович
Косовський – колишній політв’язень, поет, член
Національної спілки письменників України.
У Веприку краєзнавці поклали квіти на могили
Володимира Косовського та Кирила Стеценка.
Могила К.Стеценка під шатами трьох дерев
дуба червоного. Саме ці рослини були посад-
жені Президентами академій наук СРСР акаде-
міком О.П. Александровим та академії наук
УРСР Б.Є. Патоном і академіком П.Т. Троньком
під час їх відвідин у 1978 році Веприка.
Підкреслимо, що учасники експедиції були
під враженнями змістовних, сповнених цікавих
фактів екскурсіями Олександри Сомової, Вален-
тини Умрик, Володимира Дросенка, Едуарда
Мондзелевського.
Потім краєзнавці відвідали Ризоположенче-
ський чоловічий монастир у с. Томашівка і оз-
найомилися з комплексом споруд, що є зразком
громадянської садибної архітектури кін. ХІХ –
поч. ХХ ст. До 1917 року у Томашівській пан-
ській садибі проживала родина графа Хоєцького.
І наостанок експедиція НСКУ завітала на
хутір Млинок, де на березі р. Кирші віднайдено
давньоруське поселення, одне з найбільших
городищ Київщини. Розташоване у важкодос-
тупному місці і колись було оточене високим
земляним валом і глибоким ровом. 1974 року
експедицією Інституту археології розпочато до-
слідження Змієвих валів. Дослідження довели,
що ці укріплення Скіфського періоду на х. Мли-
нок датуються VІ ст. до н.е.
Науково-краєзнавчі експедиції – важливий
напрям у роботі Національної спілки краєзнав-
ців України на сучасному етапі. Вони стали діє-
вою формою залучення широкої громадськості
до проблем збереження історико-культурної
спадщини нашої держави, сприяють конструк-
тивному діалогу науковців і влади, дають по-
штовх до вирішення назрілих проблем у дослід-
женні історії рідного краю і генерують нові
проекти.
|