Видатний історик, педагог і дослідник життя української жінки
Рецензія на книгу: Петренко І.М. Історик Наталія Мірза-Авакянц (1888-1940?): життя і наукова спадщина / І.М. Петренко. – Полтава: ПУЕТ, 2014. – 181 с.
Збережено в:
| Дата: | 2015 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2015
|
| Назва видання: | Краєзнавство |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168517 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Видатний історик, педагог і дослідник життя української жінки / В. Рекрут // Краєзнавство. — 2015. — № 1-2. — С. 284-286. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-168517 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1685172020-05-05T01:26:16Z Видатний історик, педагог і дослідник життя української жінки Рекрут, В. Огляди Рецензія на книгу: Петренко І.М. Історик Наталія Мірза-Авакянц (1888-1940?): життя і наукова спадщина / І.М. Петренко. – Полтава: ПУЕТ, 2014. – 181 с. 2015 Article Видатний історик, педагог і дослідник життя української жінки / В. Рекрут // Краєзнавство. — 2015. — № 1-2. — С. 284-286. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168517 uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Огляди Огляди |
| spellingShingle |
Огляди Огляди Рекрут, В. Видатний історик, педагог і дослідник життя української жінки Краєзнавство |
| description |
Рецензія на книгу: Петренко І.М. Історик Наталія Мірза-Авакянц (1888-1940?): життя і наукова
спадщина / І.М. Петренко. – Полтава: ПУЕТ, 2014. – 181 с. |
| format |
Article |
| author |
Рекрут, В. |
| author_facet |
Рекрут, В. |
| author_sort |
Рекрут, В. |
| title |
Видатний історик, педагог і дослідник життя української жінки |
| title_short |
Видатний історик, педагог і дослідник життя української жінки |
| title_full |
Видатний історик, педагог і дослідник життя української жінки |
| title_fullStr |
Видатний історик, педагог і дослідник життя української жінки |
| title_full_unstemmed |
Видатний історик, педагог і дослідник життя української жінки |
| title_sort |
видатний історик, педагог і дослідник життя української жінки |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2015 |
| topic_facet |
Огляди |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168517 |
| citation_txt |
Видатний історик, педагог і дослідник життя української жінки / В. Рекрут // Краєзнавство. — 2015. — № 1-2. — С. 284-286. — укр. |
| series |
Краєзнавство |
| work_keys_str_mv |
AT rekrutv vidatnijístorikpedagogídoslídnikžittâukraínsʹkoížínki |
| first_indexed |
2025-07-15T03:17:00Z |
| last_indexed |
2025-07-15T03:17:00Z |
| _version_ |
1837681261842268160 |
| fulltext |
Сучасний етап розвитку історичної науки ха-
рактеризується появою значної кількості праць,
в основу яких лягають автентичні документи і
матеріали, що раніше зберігалися в спеціальних
архівних сховищах і були недоступні для широ-
кого загалу дослідників. Інформаційна револю-
ція, що відбулася внаслідок краху комуністичної
імперії під назвою СРСР, забезпечила науковий
простір значною кількістю маловідомих дже-
рел, котрі дозволили відкрити
справжнє обличчя більшовиць-
кого тоталітаризму. Не викли-
кає сумніву, що для пострадян-
ського суспільства доступ до
надзвичайно насиченої інфор-
мації про громадян, що у 30-х
роках ХХ ст. потрапили в ле-
щата тодішньої каральної сис-
теми, став потужним поштов-
хом до осмислення злочинної
сутності сталінської «революції
згори» і, певною мірою, пози-
тивно вплинув на процеси
національного відродження в
Україні.
У шерезі мільйонів громадян, несправедливо
покараних більшовиками, значиться прізвище
українського науковця, історика і педагога
Н.Ю. Мірзи-Авакянц. Монографія «Історик
Наталія Мірза-Авакянц (1888-1940?): життя і
наукова спадщина», котра побачила світ влітку
2014 р. завдяки зусиллям талановитого полтав-
ського науковця, доктора історичних наук,
професора І. Петренко, стала одним із тих дослід-
жень, які яскраво відображають трагедію україн-
ської інтелігенції в епоху сумнозвісного терору
другої половини 30-х років ХХ ст. Авторці на ос-
нові архівних документів і маловідомої епістоляр-
ної спадщини із залученням надбання сучасних
учених у хронологічному порядку вдалося висвіт-
лити життєвий шлях і наукову діяльність Наталії
Юстівни Мірзи-Авакянц (Н. Дворянської). Ознай-
омлення із монографією викликає враження, що
дослідниця разом із героїнею пройшла тернистий
шлях становлення на науковій і педагогічній
ниві, глибоко вивчала і висвітлювала маловідомі
грані харизми української жінки, її повсякденні
шлюбно-сімейні відносини в умовах військових
походів ранньомодерного часу.
Книга побудована в класичному стилі з до-
триманням вимог для наукових монографічних
досліджень. Вона складається із вступу, 5-ти
розділів, висновків та додатків.
Зокрема дослідниця здійснила
докладний історіографічний
аналіз та охарактеризувала
використану джерельну базу.
Вдалим, на наш погляд, вида-
ється поетапне висвітлення
історичних матеріалів щодо по-
ходження, дитячих і студент-
ських років, участі молодого
науковця у політичних партіях
і появи її перших праць. Де-
тально простежений авторкою
у другому розділі родинний
зв’язок Н. Мірзи-Авакянц з
відомими в Україні сім’ями
Ілляшенків, Лівицьких, Дворянських і Дорош-
кевичів відразу започатковує інтригу і підкрес-
лює трагічність майбутнього життя та кар’єри
Наталії Юстівни. Дворянський рід і причетність
ученої до діячів непролетарського походження
автоматично включало її до списків так званих
«колишніх людей», які, за чинними на той час
законами, не мали права на існування в більшо-
вицькому суспільстві. Тому рано чи пізно
для кожного із них фінальним акордом буття пе-
редбачалася куля в потилицю або ж, у кращому
разі, тривалі роки поневірянь у таборах
ГУЛАГу.
Привертає увагу чітка хронологічна послідов-
ність авторки у висвітленні творчої діяльності
Н. Мірзи-Авакянц. Обіймаючи різні посади у
Полтавському, Харківському й Донецькому інсти-
тутах народної освіти, завідувачки кафедри істо-
284
Валерій Рекрут (м. Київ)
Видатний історик, педагог і дослід ник
життя української жінки
Рец. на: Петренко І.М. Історик Наталія Мірза-Авакянц (1888-1940?): життя і наукова
спадщина / І.М. Петренко. – Полтава: ПУЕТ, 2014. – 181 с.
рії України Київського університету, вона була
глибоко стурбована відсутністю методичного
забезпечення, посібників, підручників, хресто-
матій та інших засобів, які допомагали б учите-
лям у школі викладати історію України. З допо-
могою Н. Мірзи-Авакянц удалося ліквідувати
перелічені вище недоліки. У 1922 р. побачило
світ видання «Читанка з історії України», де На-
талія Юстівна намагалася викласти розвиток на-
родного життя, не задовольняючись тільки яви-
щами політичними, соціально-економічними і
культурними. У підручнику для вчителів були
введені типові факти щоденного життя і побуту,
здійснений аналіз шлюбно-сімейних відносин,
що, за авторським задумом, надало можливість
зрозуміти своєрідність історичної доби, виявити
її колорит і неповторні риси. З огляду на це варті
уваги надані рекомендації шкільним учителям
щодо викладання історії Київської Русі (с. 94-96).
Базуючись на прикладах епістолярної спадщини
та інших окремих джерелах стародавньої історії,
Н.Ю. Мірза-Авакянц виокремила шлюбно-сімей -
ні відносини, вважаючи, що вони яскраво відби-
вають ментальність, психологію, настрої та інші
важливі аспекти повсякденності, які, власне,
стали основоположними для складання цілісного
уявлення про певну історичну епоху (с. 98).
Безперечно, це був прояв новаторського
підходу до методики висвітлення історичного
процесу в системі народної освіти. Дослідник
І. Петренко справедливо зазначає, що саме ці
особливості червоною ниткою проходять через
праці Н. Мірзи-Авакянц.
Без сумніву, цікавим і пізнавальним для зма-
лювання історичного портрету української жінки
став глибокий аналіз видання Н. Мірзи-Авакянц
«Українська жінка в XVI-XVII ст.». На думку ав-
торки монографії, історія воєнних походів і кон-
фліктів, що відбувалися на українських землях у
XVI-XVII ст., головним чином розкривалися і
зображувалися чоловічими очима й ідентифіку-
валися з чоловіком-воїном. Н. Мірза-Авакянц
уперше порушила встановлений стереотип й
описала жінку на тлі військового повсякдення,
схарактеризувала її роль у суспільному житті,
показала її як повноправного суб’єкта історич-
ного процесу, виявила складні і суперечливі
сімей ні відносини, які, на відміну від інших, на
окраїнному пограниччі характеризувалися демо-
кратичністю, ігноруванням шлюбно-сімейних
приписів, особливо церковних.
Чільне місце в науковій спадщині Н. Мірзи-
Авакянц посідає її праця «Історія України в
зв’язку з історією Західної Європи», видана ук-
раїнською мовою у Харкові 1929 р. За визначен-
ням І. Петренко, це дослідження стало одним із
перших у вітчизняній історіографії, де історія
України була вписана у західноєвропейський
контекст як самостійний пласт історичної науки.
Більше того, дослідниця підкреслює, що, спи-
раючись на історичний досвід, Н. Мірза-Авкянц
вказала шляхи інтегрування України в Європу,
насамперед через Польщу і Чехію. Враховуючи
сучасний вибір українського народу щодо повер-
нення до європейського співтовариства, можна
констатувати, що висловлені дослідницею ідеї
реалізуються на геополітичному просторі Єв-
ропи, що є підтвердженням передбачливості
вченої і засвідчує про її неабиякий талант роз-
пізнавати історичну перспективу на засадах
об’єктивного аналізу стародавніх літописів та
іншої автентичної джерельної бази. Варта схва-
лення теза І. Петренко про те, що вчена випере-
дила свій час за глибиною осмислення, узагаль-
нення фактів, використання різних підходів,
особливо щодо дискусійних проблем в історії
України. Тому наукова спадщина Н. Мірзи-Ава-
кянц має всі підстави для повернення в широкий
науковий обіг та ґрунтовного з’ясування твор-
чих задумів вченої. Крім того, Наталія Юстівна
проводила плідну діяльність у сфері вивчення
історії української культури й охорони пам’яток
старовини та мистецтва, що справедливо зара-
ховує вчену до когорти талановитих істориків.
Не викликають сумнівів висновки І. Петренко
про актуальність на сучасному етапі історич-
ному поступу українського суспільства окремих
праць із наукового доробку Н. Мірзи-Авакянц.
Безперечно, майстерно викладений у монографії
матеріал переконливо свідчить, що дослідниця
глибоко осмислила творчу спадщину вченої і
вигідно використовує її найкращі сторони.
Аналіз останнього V-й розділу «Київський
період» діяльності дослідниці (1935-1940 рр.)»
привертає увагу насиченістю маловідомої інфор-
мації про життя Н. Мірзи-Авакянц, яка, власне,
вперше вводяться в науковий обіг. Так, досить
реалістично висвітлено події початку 1930-х ро -
ків, коли у тодішньому науковому світі розгорну-
лася спровокована ДПУ-НКВС взаємна наклеп-
ницько-міщанська кампанія щодо «викриття» в
середовищі науковців і вчених так званого «анти-
Видатний історик, педагог і дослід ник життя української жінки
285
більшовицького підпілля» з числа елементів не-
пролетарського походження. У лещата більшо-
вицького терору потрапила переважна більшість
громадян, що підтримували або мали родинні чи
дружні зв’язки із «колишніми людьми».
У книзі подаються маловідомі матеріали
про зв’язок ученої з державними і партійними
діячами УСРР В. Затонським і М. Поповим,
П. Любченком та його дружиною М. Крупеник,
згодом визнаних «ворогами народу». Тому авто-
рка справедливо констатує, що ці та інші обста-
вини не залишали Н. Мірзі-Авакянц шансів
уникнути катівень НКВС. У розпалі політичних
репресій червня 1938 р. дослідницю арешту-
вали, і вона автоматично стала суб’єктом полі-
тичного, морально-психологічного і фізичного
терору, звільнення від якого відбувалося тільки
із відходом в інший світ. Через надлюдські фі-
зичні тортури садиста-слідчого капітана дер-
жбезпеки, заступника начальника УНКВС Київ-
ської області Л. Павличева Наталія Юстівна
стала інвалідом. Перебуваючи у стані прострації,
вона змушена була називати «членами націона-
лістичної контрреволюційної організації» всіх,
кого знала в Академії наук, Інституті історії та
інших наукових та культурницьких закладах
України. На її долю навіть не вплинуло часткове
припинення масових політичних репресій, що
відбулося в СРСР у зв’язку із постановою РНК
СРСР ЦК ВКП(б) від 17 листопада 1938 р.
«Про арешти, прокурорський нагляд та ведення
слідства», яка забороняла подальше ведення
будь-яких масових операцій щодо арештів та
виселенню громадян. У березні 1939 р. Київ-
ський військовий трибунал не наважився засто-
сувати розстрільну статтю, а виніс вирок, яким
Н. Мірза-Авакянц була засуджена на 10 років ви-
правно-трудових таборів із поразкою політич-
них прав терміном на 5 років та із конфіскацією
всього особистого її майна. Однак авторці до-
слідження не вдалося встановити дату смерті і
місце поховання цієї мужньої жінки. Як і сотні
тисяч інших співгромадян, її прізвище тривалий
час було виключено із офіційного обігу, і лише
в деяких душах жевріла сумна згадка про неї.
Тому рецензовану монографію потрібно поціну-
вати як громадянський учинок, адже завдяки
І. Петренко в національний культурний простір
із забуття повернулася постать українського вче-
ного, історика і педагога Н.Ю. Мірзи-Авакянц,
наукова спадщина якої має зайняти гідне місце
у нашій історіографії.
Загалом видання досить насичене ілюстра-
ціями, що вигідно підвищує його читацьку при-
вабливість, і робить цікавим та інформативно-
насиченим. Було б ще краще, якби авторка
розмістила в книзі географічний та іменний
покажчики з короткими коментарями щодо
окремих подій та дійових осіб. Однак ці суто
технічні моменти ніяк не зменшують пізнаваль-
ної цінності монографії і не впливають на зміс-
товність дослідження.
Глибина висновків і переконливість твер-
джень, викладених у книзі, свідчать, що авторка
досконало володіє тематикою розвідки, вміло ко-
ристується науковим апаратом, чітко і зрозуміло
підсумовує результати своєї праці. Без сумніву,
І. Петренко вдалося створити цікаву наукову сту-
дію, котра відкрила ще одну маловідому сто-
рінку в українській історичній науці.
1/2 ’2015Валерій Рекрут К Р А Є З Н А В С Т В О
286
|