Дослідження в галузі гігієни – важлива складова розвитку науки в Новоросійському (Одеському) університеті (кінець ХІХ – початок ХХ століття)

У статті висвітлюється процес становлення і розвитку гігієнічної науки в Новоросійському університеті наприкінці ХІХ – початку ХХ ст., формування кафедри гігієни, її навчально-методичний супровід. Розкривається внесок професора Г.В. Хлопіна в організацію, матеріальне і методичне забезпечення кафед...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2015
1. Verfasser:	Коцур, Н.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут історії України НАН України 2015
Schriftenreihe:	Краєзнавство
Schlagworte:	До 150–річчя Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168534
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Дослідження в галузі гігієни – важлива складова розвитку науки в Новоросійському (Одеському) університеті (кінець ХІХ – початок ХХ століття) / Н. Коцур // Краєзнавство. — 2015. — № 1-2. — С. 99-105. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-168534
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1685342020-05-05T01:27:10Z Дослідження в галузі гігієни – важлива складова розвитку науки в Новоросійському (Одеському) університеті (кінець ХІХ – початок ХХ століття) Коцур, Н. До 150–річчя Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова У статті висвітлюється процес становлення і розвитку гігієнічної науки в Новоросійському університеті наприкінці ХІХ – початку ХХ ст., формування кафедри гігієни, її навчально-методичний супровід. Розкривається внесок професора Г.В. Хлопіна в організацію, матеріальне і методичне забезпечення кафедри гігієни. Проаналізовано наукові розвідки вченого та його учнів і послідовників в галузі комунальної гігієни, гігієни харчування, шкільної гігієни, гігієни праці та радіаційної гігієни, епідеміології і мікробіології. В статье освещается процесс становления и развития гигиенической науки в Новороссийском университете в конце XIX – начале ХХ ст., формирования кафедры гигиены, ее учебно-методическое сопровождение. Раскрывается вклад профессора Г.В. Хлопина в организацию и материальное обеспечение кафедры гигиены. Проанализированы научные исследования ученого и его учеников и последователей в области коммунальной гигиены, гигиены питания, школьной гигиены, гигиены труда и радиационной гигиены, эпидемиологии и микробиологии. This article highlights the way of the establishment and development of the hygiene as the science in the Imperial Novorossiya University in the end of XIX – beginning of XX century), the formation of the hygiene department and its methodological stuff. The article deals with the research by Professor H. V. Khlopin. He made the significant contribution in the development of the hygiene department. We have analyzed Khlopin’s and his students’ scientific works of the sphere of the communal hygiene, nutritional hygiene, school hygiene, occupational health and radiation hygiene, epidemiology and microbiology. 2015 Article Дослідження в галузі гігієни – важлива складова розвитку науки в Новоросійському (Одеському) університеті (кінець ХІХ – початок ХХ століття) / Н. Коцур // Краєзнавство. — 2015. — № 1-2. — С. 99-105. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168534 94: [613:378.4 (477.74-25) ] “18/19” uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	До 150–річчя Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова До 150–річчя Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова
spellingShingle	До 150–річчя Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова До 150–річчя Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова Коцур, Н. Дослідження в галузі гігієни – важлива складова розвитку науки в Новоросійському (Одеському) університеті (кінець ХІХ – початок ХХ століття) Краєзнавство
description	У статті висвітлюється процес становлення і розвитку гігієнічної науки в Новоросійському університеті наприкінці ХІХ – початку ХХ ст., формування кафедри гігієни, її навчально-методичний супровід. Розкривається внесок професора Г.В. Хлопіна в організацію, матеріальне і методичне забезпечення кафедри гігієни. Проаналізовано наукові розвідки вченого та його учнів і послідовників в галузі комунальної гігієни, гігієни харчування, шкільної гігієни, гігієни праці та радіаційної гігієни, епідеміології і мікробіології.
format	Article
author	Коцур, Н.
author_facet	Коцур, Н.
author_sort	Коцур, Н.
title	Дослідження в галузі гігієни – важлива складова розвитку науки в Новоросійському (Одеському) університеті (кінець ХІХ – початок ХХ століття)
title_short	Дослідження в галузі гігієни – важлива складова розвитку науки в Новоросійському (Одеському) університеті (кінець ХІХ – початок ХХ століття)
title_full	Дослідження в галузі гігієни – важлива складова розвитку науки в Новоросійському (Одеському) університеті (кінець ХІХ – початок ХХ століття)
title_fullStr	Дослідження в галузі гігієни – важлива складова розвитку науки в Новоросійському (Одеському) університеті (кінець ХІХ – початок ХХ століття)
title_full_unstemmed	Дослідження в галузі гігієни – важлива складова розвитку науки в Новоросійському (Одеському) університеті (кінець ХІХ – початок ХХ століття)
title_sort	дослідження в галузі гігієни – важлива складова розвитку науки в новоросійському (одеському) університеті (кінець хіх – початок хх століття)
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2015
topic_facet	До 150–річчя Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168534
citation_txt	Дослідження в галузі гігієни – важлива складова розвитку науки в Новоросійському (Одеському) університеті (кінець ХІХ – початок ХХ століття) / Н. Коцур // Краєзнавство. — 2015. — № 1-2. — С. 99-105. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.
series	Краєзнавство
work_keys_str_mv	AT kocurn doslídžennâvgaluzígígíênivažlivaskladovarozvitkunaukivnovorosíjsʹkomuodesʹkomuuníversitetíkínecʹhíhpočatokhhstolíttâ
first_indexed	2025-07-15T03:17:44Z
last_indexed	2025-07-15T03:17:44Z
_version_	1837681307803451392
fulltext	99 УДК 94: [613:378.4 (477.74-25) ] “18/19” Надія Коцур (м. Переяслав-Хмельницький) Дослідження в галузі гігієни – важлива складова розвитку науки в Новоросійському (Одеському) університеті (кінець ХІХ – початок ХХ століття) У статті висвітлюється процес становлення і розвитку гігієнічної науки в Новоросійському університеті наприкінці ХІХ – початку ХХ ст., формування кафедри гігієни, її навчально-методич- ний супровід. Розкривається внесок професора Г.В. Хлопіна в організацію, матеріальне і методичне забезпечення кафедри гігієни. Проаналізовано наукові розвідки вченого та його учнів і послідовників в галузі комунальної гігієни, гігієни харчування, шкільної гігієни, гігієни праці та радіаційної гігієни, епідеміології і мікробіології. Ключові слова: гігієна, Новоросійський університет, Г.В. Хлопін, кафедра, наукова школа, експериментальні дослідження. У формуванні та розвитку гігієнічної науки кінця ХІХ – початку ХХ ст. вагому роль віді- грав Новоросійський (Одеський) університет, заснований 1 травня 1865 р. При його створенні планувалося відкриття медичного факультету, але у зв’язку з нестачею коштів був відкритий спочатку юридичний факультет, організація якого не вимагала дорогих клінік і лабораторій. Медичний факультет було засновано 1 вересня 1900 р., тобто через 35 років після створення університету. Першим деканом медичного фа- культету став відомий учений в галузі патоло- гічної анатомії, епідеміології і мікробіології, професор В. В. Підвисоцький (1857-1913) [1]. Аналіз історіографічних розвідок із зазначе- ної проблеми показав, що у дисертаційних до- слідженнях Л. І. Грабовської [2] та К. К. Василь- єва [3] містяться відомості про заснування медичного факультету в Новоросійському уні- верситеті та створення при ньому перших ка- федр, серед яких також кафедри гігієни. Водно- час у цих публікаціях містяться фрагментарні відомості про наукові розробки першого завіду- вача кафедри, професора Г. В. Хлопіна та його учнів і послідовників. Вивчення напрацювань попередніх дослідників зумовило мету напи- сання статті – аналіз наукових розвідок в галузі гігієнічної науки в Новоросійському універси- теті наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. Важливу роль в обґрунтуванні необхідності створення в Одесі університету відіграв М.І. Пи- рогов, попечитель Одеського навчального округу (1856-1858). Він указував на недоціль- ність Рішельєвського ліцею в Одесі та важли- вість відкриття університету з трьома факульте- тами (фізико-математичним, історико-філологіч- ним і медичним). Свої аргументи М.І. Пирогов виклав у 1857 р. в доповідній записці на адресу Міністерства народної просвіти. Важливим мо- тивом для відкриття медичного факультету, окрім його основної функції – підготовки лікарів для південного краю, було, як вважав М.І. Пиро- гов, також те, що узбережжя Чорного моря, Крим і Кавказькі мінеральні води, мали бути до- сліджені силами вчених-медиків. У відкритті університету М.І. Пирогов вбачав також розши- рення можливостей для залучення до навчання болгар, сербів, греків та інших народів, що «по- слабило б вплив могутньої конкуренції Заходу на розум наших однодумців – слов’ян Балкансь- кого півострова» [4]. Слід відзначити, що Новоросійський універ- ситет наприкінці ХІХ – початку ХХ століття був центром освіти і розвитку науки на півдні Росій- ської імперії. Ще до відкриття медичного фа- культету в університеті формувалися природ- ничо-наукові основи медичної думки. Саме тут працювали такі видатні учені, як І.І. Мечников, І.М. Сєченов, А.О. Ковалевський, Л.С. Ценков - ський, Н.А. Умов, А.В. Колосовський, В.В. Мор- ковніков, їх учні і послідовники, які заклали фундамент формування наукових основ гігієни. Особливо важливе значення в розвитку гігієни мали досягнення в галузі мікробіології другої половини ХІХ ст. Відкриття нових збудників ін- фекційних хвороб сприяло постановці загаль- них проблем, які виходили за рамки епідеміоло- гії і мікробіології і були пов’язані із загальними 1/2 ’2015Надія Коцур К Р А Є З Н А В С Т В О 100 медичними поняттями (сутності інфекції і іму- нітету, мінливості мікроорганізмів, їх природи та ін.). Ці відкриття дали змогу в подальшому розробляти профілактичні і протиепідемічні за- ходи щодо подолання інфекційних хвороб. І.І. Мечников брав активну участь в популя- ризації знань, надаючи великого значення прак- тичному їх застосуванню. Він підкреслював, що слід вивчати життя людини на основі здобутих наукою результатів, «думаючи, що в боротьбі з хворобами головну роль грають заходи профі- лактики і гігієни…» [5]. Формування наукових основ мікробіології, гігієни і епідеміології від- бувалося в Новоросійському університеті ще до відкриття медичного факультету. З перших днів заснування медичного фа- культету створюється низка навчально-науко- вих підрозділів, першим серед яких стала кафедра анатомії, очолювана професором Н.А. Батужєвом (1855-1917). Кафедра гігієни на медичному факультеті була створена 1903 р. Оскільки вчених у галузі гігієни в цей період в університеті не було, на її завідування запро- шується відомий на той час учений-гігієніст і педагог Г.В. Хлопін [6]. Григорій Віталійович Хлопін (1863-1929) народився в с. Добрянське Пермської губернії. Навчався в Пермській гімназії, після закінчення якої 1882 р. поступив на природниче відділення С.-Петербурзького університету. В цей період в університеті працювали такі видатні вчені, як Д.І. Менделєєв, мінеролог В.В. Докучаєв, фізіо- лог І.М. Сєченов, під впливом яких формувався науковий світогляд Г.В. Хлопіна. Окрім вив- чення обов’язкових предметів на природничому відділенні, він особливо поглиблено вивчав хімію і фізіологію, що сприяло в подальшому вибору наукових напрямків у його досліджен- нях. У студентські роки за участь в революцій- ному русі Г.В. Хлопіна було заслано в Перм- ську губернії, де він перебував під наглядом поліції. Після закінчення заслання 1890 р. він поступив на третій курс медичного факультету Московського університету, який закінчив у 1893 р., отримавши диплом лікаря з відзна- кою. Після закінчення медичного факультету Г.В. Хлопін підготував і успішно захистив у 1896 р. докторську дисертацію на тему «К мето- дике определения растворенного в воде кисло- рода», під керівництвом відомого російського вченого-гігієніста Ф.Ф. Ерісмана [7]. Закінчення двох факультетів – фізико-мате- матичного в Петербурзі і медичного в Москві, в яких під керівництвом видатних учених Г.В. Хлопін набув глибокі знання в галузі хімії, фізіології і гігієни, практичний досвід його ро- боти в Пермській земській санітарній організації та науково-дослідна робота в Гігієнічному інсти- туті Московського університету сприяли станов- ленню його як видатного вченого-гігієніста. На медичному факультеті Новоросійського університету Г.В. Хлопін самостійно формує ка- федру гігієни, підбирає її штатний склад та організовує наукову роботу. Саме в науково- організаційній роботі проявилися характерні для Г.В. Хлопіна і його наукової школи якості – гро- мадська активність, пошук нових підходів у розв’язанні наукових завдань, схильність до екс- периментально-гігієнічних досліджень, поєдна- них з плідною педагогічною роботою. У науко- вій роботі і педагогічній діяльності Г.В. Хлопіна слід виділити декілька періодів, але особливе місце посідає його педагогічна діяльність та наукова робота в Новоросійському університеті. Саме тут розпочинається формування його нау- кової школи. Одним із перших його завдань стало облад- нання кафедри, придбання наочних посібників, лабораторних приладів, підготовка приміщень до навчання і студентів до наукової роботи. Завдяки великій організаційній роботі Г.В. Хлопіна лабораторії кафедри гігієни Новоросійського університету були оснащені новим сучасним обладнанням. 1915 р. Г.В. Хлопін у своїй промові, при- свяченій пам’яті свого учителя Ф.Ф. Ерісмана, порівняв Московський Гігієнічний інститут з чу- дово обладнаним Гігієнічним інститутом Ново- російського університету і позитивно відзивався про свій одеський період діяльності [8]. За да- ними дослідниці Л.І. Грабовської, на кафедр і гігієни вже Одеського медичного інституту в 50-х рр. ХХ ст. збереглося 63 предмети лабора- торного обладнання, придбаних за часів завіду- вання Г.В. Хлопіна. Вони впродовж багатьох років були потрібними і цінними не лише при викладанні гігієнічних дисциплін, але й для про- ведення експериментальних досліджень [9]. Характерною особливістю в діяльності Г.В. Хлопіна і представників його наукової школи було постійне прагнення до вирішення на науковій основі практичних санітарних завдань. Дослідження в галузі гігієни – важлива складова розвитку науки в Новоросійському (Одеському) університеті (кінець ХІХ – початок ХХ століття) 101 У своєму посібнику «Основи гігієни» він зазна- чав: «Наукова діяльність в стінах гігієнічних лабораторій набуває інтерес, глибокий зміст і значення лише тоді, коли вона застосовує свої методи досліджень для вирішення не тільки тео- ретичних проблем, але й життєвих завдань, дає раціональну основу мистецтву оздоровлення своєї країни і свого народу» [10]. Наукові розробки Г.В. Хлопіна і його учнів широко впроваджувалися в практичну діяль- ність. Саме тому для нього стало правилом не- гайно відгукуватися на прохання і пропозиції щодо проведення санітарно-гігієнічних дослід- жень незалежно від масштабів і регіональних особливостей. Дослідження В.Г. Хлопіна були присвячені проблемі гігієнічних досліджень, зокрема санітарно-гігієнічній оцінці вод річок, водоймищ, кам’яновугільних фарб тощо. У 1903 р. на V Міжнародному конгресі по прикладній хімії в Берліні він зробив доповідь на тему: «О действии каменноугольных красок на орга- низм животных и человека». В 1904 р. під редак- цією В.Г. Хлопіна виходить збірник праць гігіє- нічної лабораторії Новоросійського університету. В збірнику були опубліковані результати до- сліджень, які проводилися під керівництвом Г.В. Хлопіна в Тарту (І.М. Брікмана) і розпочаті в Одесі (К.Е. Добровольського) [11]. У Новоросійському університеті під керів- ництвом Г.В. Хлопіна продовжували напрям до- сліджень два асистенти, які приїхали разом з ним із Дерпту (Тарту) – К.Е. Добровольський (1867– 1946 ) і А.І. Раммуль (1875–1949). Дисертація К.Е. Добровольського була присвячена вивченню чутливості найбільш уживаних у санітарній прак- тиці способів визначення кам’яновугільних фарб, яка була успішно захищена в 1904 р. в Новоро- сійському університеті. В подальшому з 1914 по 1941 р. К.Е. Добровольський був завідувачем ка- федри гігієни в Київському медичному інституті. Другий учень Г.В. Хлопіна – А.І. Раммуль вико- нав роботу на тему: «Материалы к санитарной оценке некоторых систем центрального отопле- ния и вентиляции», яка була успішно захищена ним в якості докторської дисертації в 1909 році. У роботі автор проаналізував план головної будівлі медичного факультету Новоросійського університету і подав короткий опис приміщення гігієнічної лабораторії. Згодом А.І. Раммуль поїхав до Естонії і з 1920 по 1940 рр. завідував кафедрою гігієни Тартуського університету. Паралельно з науковою та педагогічною діяльністю Г.В. Хлопін брав активну участь в організації протиепідемічних заходів. Він від- відав Поволжя і північно-західне узбережжя Каспійського моря з метою організації та про- ведення протичумних заходів. А в 1908 р. в складі спеціальної комісії проводив обстеження санітарного стану Волжських міст – Астрахані, Самари, Царицина і Саратова у зв’язку з загро- зою холерної епідемії. Матеріали, зібрані під час цих поїздок, були узагальнені ним у моно- графії «Материалы по оздоровлению России» (1911). На 295 сторінках тексту автор зробив санітарно-топографічний опис 4 міст, причини їх незадовільного санітарного стану і перелік тих заходів, які він вважав необхідними щодо оздоровлення міст. Під час Першої світової війни Г.В. Хлопін розгорнув багатопланову наукову роботу. Пря- мою відповіддю на нагальні вимоги життя були його дослідження дії отруйних газів і протихі- мічного захисту («протигазовій справі»), роз- початі ще в 1916 р., які продовжувалися вже в радянський період. Вивчення дії отруйних газів на організм людини та розробка засобів проти- хімічного захисту були продиктовані застосу- ванням їх німцями в 1915 р. на військових фронтах Першої світової війни. У зв’язку з цим Г.В. Хлопін реорганізовує лабораторію в Клі- нічному інституті в протигазову лабораторію Хімічного комітету при Головному артилерій- ському управлінні, де під його керівництвом проводилися експериментальні дослідження. А вже в 1918 р. було видано 2 випуски праць протигазової лабораторії. В першому випуску було 50 праць, в другому – 25, з яких одна «Про причини обмеженого дихання при кори- стуванні вугільними респіраторами» виконана Г.В. Хлопіним. При кафедрі гігієни були організовані курси по протигазовій справі для громадянських і вій- ськових лікарів та студентів, була випущена пам’ятка для унтер-офіцерів і солдат щодо ко- ристування протигазами. 1916 р. для лікарів і інструкторів був виданий посібник «Краткое описание действия ядовитых средств при ис- пользовании их в боевых целях на человека и животных, способов защиты от них и оказания первой помощи при отравлениях», в якому опи- сувалися способи застосування отруйних речо- вин, приводилася їх класифікація [12]. 1/2 ’2015Надія Коцур К Р А Є З Н А В С Т В О 102 Продовжуючи працювати в галузі протигазо- вої справи, 1922 р. Г.В. Хлопін створив протига- зову лабораторію при Революційній військовій раді СРСР, де він виконав низку досліджень, 1924 р. він здійснював керівництво по методиці досліджень сухих респіраторів у протигазових лабораторіях. Підсумком багаторічної дослід- ницької роботи стала фундаментальна праця Г.В. Хлопіна «Военно-санитарные основы про- тивогазового дела» (1925), в якій він узагальнив свій особистий та досвід своїх учнів за 1916- 1925 рр. Дослідження в галузі протигазової справи були на той час класичними, а тому по- сібник декілька разів перевидавався. У перед- мові до німецького видання німецький генерал Шварте писав: «В протигазовій справі французи і англійці йшли по слідам германців, а росіяни – самостійним шляхом» [13]. Президент АН СРСР А.П. Карпінський 1930 р. відзначаючи наукову роботу Г.В. Хло- піна, зазначив, що він, займаючи професорські кафедри, послідовно в декількох містах створив багаточисельну школу гігієністів, які продов- жували справу свого учителя. За 44 роки своєї наукової роботи Г.В. Хлопін опублікував 140 наукових праць. Під його керівництвом було виконано бл. 50 дисертацій, видано більше 20 збірників наукових праць, 500 статей його учнів і співробітників. Учні Г.В. Хлопіна постійно брали участь у розв’язанні практичних питань по санітарному контролю за водопостачанням, очисткою і оздоровленням міст. В одному із ру- кописів Г.В. Хлопін зазначив, що з часу виходу першої публікації і до 1926 р. його праці були видані на 358,5 друкованих аркушах, або на 5936 сторінках [14]. 29 грудня 1923 р. він склав свій біобібліографічний нарис, в якому зробив аналіз праць, присвячених гігієнічній науці, різ- ним її напрямам. За нашими підрахунками 21 публікація професора була присвячена питан- ням водопостачання, 25 – санітарно-хімічним дослідженням різних речовин, 15 – протихіміч- ному захисту, 12 – дослідженням гігієни харчу- вання, 10 – організації земства, 8 –громадським та історичним темам, 7 – шкільній гігієні, 6 – гігієні праці, в тому числі 4 праці гігієні розу- мової праці, 5 – епідеміології і мікробіології і т.д. Особливий науковий інтерес становлять праці, присвячені експериментальним дослід- женням, які складають майже третину всіх його публікацій. Експериментальні дослідження в галузі гігіє - ни Г.В. Хлопін розпочав ще в Пермській губер- нії, працюючи санітарним лікарем. У цей пе- ріод він провів низку експериментальних робіт, які мали практичне значення: 1) «Про ядовиті властивості глиняного посуду»; 2) «До- свід дослідження торфів Пермської губернії в санітарному відношенні»; 3) «Результати дослідження семи зразків карболових мил»; 4) «Порівняльна оцінка бактеріологічного і хі- мічного способу дослідження води в санітар- ному відношенні»; 5) «З приводу аналізу вод, зроблених в Пермській санітарній станції». У названих працях автор провів глибокий ана- ліз літературних джерел, описав проведені фізико-хімічні досліди, а також обґрунтував практично важливі висновки. Він встановив, що торфи, добуті в Пермській губернії, ніскільки не гірші тих, що до цього часу завозилися із заходу Російської імперії, що в санітарному відношенні вони, навіть, кращі. Він з’ясував ядовиті властивості глиняного глазурованого посуду, зробивши наступний висновок: «кислі напої, маринади (капуста), жири під час приго- тування і зберігання їх у глазурованому глиня- ному посуді можуть виявитися шкідливими, а іноді служити отрутою для людей». Згодом ці дослідження продовжили його учні: І.М. Брік- ман та Е.А. Радіонов [15]. Окрім експериментальних робіт, Г.В. Хлопін опублікував велику санітарно-статистичну ро- боту під назвою «Движение населения Кусь- Александровского завода Пермской губернии и уезда за 38 лет», у якій проаналізував такі де- мографічні показники, як склад населення заводу за віком і статтю, кількість шлюбів, при- родній приріст, народжуваність і смертність, середня тривалість життя робітників. Не менш важлива для характеристики сані- тарної діяльності Г.В. Хлопіна була його праця, яка була опублікована 1891 р. в журналі Росій- ського товариства охорони народного здоров’я на тему: «Пермская санитарная лаборатория, ее программа и место в губернской санитарной организации». Вона була виконана в якості кон- курсної роботи на посаду завідувача губернсь- кою санітарною станцією, що була в Російский імперії першим і єдиним закладом подібного характеру. Г.В. Хлопін чітко окреслив завдання охорони здоров’я, спрямовані на проведення практичних заходів та указав на важливість Дослідження в галузі гігієни – важлива складова розвитку науки в Новоросійському (Одеському) університеті (кінець ХІХ – початок ХХ століття) 103 здійснення тісного зв’язку між науковими закла- дами, його вченими і організацією, яка здійснює профілактичну та санітарно-протиепідемічну роботу. Тісний зв’язок наукових досліджень, які про- водив Г.В. Хлопін із практикою санітарних захо- дів, спрямованість їх на охорону здоров’я, сприяли тому, що він повністю присвятив себе гігієнічній науці. Особливо наукову і практичну значимість мало його дисертаційне дослідження на тему: «До методики визначення розчинного в воді кисню (порівняльна оцінка найбільш уживаних способів визначення розчинного у воді кисню», яку він виконав під керівництвом Ф.Ф. Ерісмана. Газометричні дослідження ним проводилися в Фізіологічному інституті універ- ситету під керівництвом відомого фізіолога, професора І.М. Сєченова. Їм було встановлено, що визначення розчиненого в воді кисню за спо - со бом Вінклера заслуговує самого широкого застосування. Впродовж багатьох років вченими – гігієністами в сучасних лабораторіях використо- вувалися саме ці методи. У висновках роботи Г.В. Хлопін вказує на те, що кількість бактерій, що містяться у воді, не може бути показником її забруднення [16]. Зразком експериментальних робіт Г.В. Хло- піна була праця по вивченню фарб. Автор екс- периментально перевірив вплив 50 різних фарб, що вживалися для підфарбовування ігра- шок і надання смаку харчовим продуктам. Для визначення впливу виробничих фарб на шкіру Г.В. Хлопін провів дослідження на собі. Зокре - ма, він взяв 35 фарб, якими були пофарбовані полотняні і шерстяні тканини. Пофарбовані тка- нини обгортав навколо тулуба, або накладав на руки і ноги, тримаючи їх від 7 до 14 діб. Ці до- слідження дозволили йому визначити отруйні і підозрілі на отруйність фарби і запропонувати відповідні профілактичні заходи. Результати експериментів були узагальнені в монографії «Каменноугольные краски, их состав, свойства и воздействие на организм животных» (1902) [17]. Цю роботу Г.В. Хлопін направив на кон- курс наукових робіт, комісія медичної ради Міністерства внутрішніх справ під головуван- ням професора А.Я. Данилевського визнала цю роботу як одну з найкращих та нагородила її автора премією – 1500 руб. Конкурсна робота слугувала доповіддю вченого на V Міжнарод- ному конгресі по прикладній хімії в 1903 р. Низку наукових праць Г.В. Хлопін присвятив питанням гігієни харчування. В енциклопедич- ний словник Брокгауза і Ефрона він помістив на- ступні статті: «Мясо», «Мед», «Мука», «Ко- лодцы». В «Архиве Подвисоцкого» і в журналі «Врач» була опублікована робота Г.В. Хлопіна «Штучно приготовлені сурогати білків і їх зна- чення для харчування здорових і хворих», в якій він піддав критиці широке поширення закордон- них продуктів харчування. У цих же виданнях була опублікована робота Г.В. Хлопіна «Молоко и молочные продукты, как возможные перенос- чики туберкулеза» [18]. Чисельні дослідження харчових продуктів, викликані необхідністю боротися з їх підроб- кою, що було поширеним явищем у тогочасній торгівлі, склали велику науково-теоретичну базу по виявленню фальсифікованих харчових про- дуктів і способах їх розпізнання. Г.В. Хлопін ви- клав шкідливі наслідки, спричинені фальсифі- кацією продуктів і способи боротьби з нею, вказав на способи і методи визначення підробок харчових продуктів. Такого ґатунку праці мали важливе значення в справі організації і прове- дення санітарного нагляду за харчовими продук- тами в торгівельній мережі, на ринках, в гро- мадських їдальнях. З огляду на сучасний стан харчування населення є всі підстави вважати, що праці Г.В.Хлопіна, присвячені гігієні харчування мають актуальне значення у наш час. Розвиток гігієнічної науки Г.В. Хлопін роз- глядав у тісному взаємозв’язку і взаємовпливові науково-дослідницької роботи та практики, їх підпорядкуванні завданням охорони здоров’я. На особливу увагу заслуговує висунуте вченим положення про взаємозв’язок явищ та необхід- ність для гігієніста вивчення як самої людини, так і умов, які її оточують. Відповідно під зов- нішніми умовами він розумів не лише оточуючу природу, а й культурну обстановку і соціальне середовище. «Виключити соціальний фактор – значить вийняти із гігієни душу», – підкреслю- вав Г. В. Хлопін [19]. Більшість викладених у наукових працях Г.В. Хлопіна положень широко застосовуються в сучасній як гігієні, так і медицині в цілому. Гігієніст, на думку професора, обов’язково мав оволодіти статистичними, фізико-хімічними і фізіологічними методами дослідження, необхід- ними для вирішення науково-практичних за- вдань. Водночас він указував на комплексний 104 характер санітарно-гігієнічних досліджень. Вагому наукову і практичну цінність мав під- ручник Г.В. Хлопіна «Основы гигиены» в двох томах, обсягом 505 сторінки 1-й том і 450 – 2-й том, над яким він працював з 1921 по 1923 рр. Ознайомившись із цією ґрунтовною науковою роботою вченого, слід вказати на велику енцик- лопедичність знань і ерудицію автора. 1923 р. вийшов практичний посібник «По методике са- нитарных исследований предметов повседнев- ного обихода и косметических средств», який був заключним етапом низки праць, написаних до 1918 р. В одеський період наукової і педагогічної ді- яльності Г.В. Хлопіна визначився філософський, прогностичний підхід ученого до перспектив розвитку гігієни і значення санітарно-гігієніч- них досліджень в житті суспільства. 1904 р. під редакцією Г.В. Хлопіна вийшов збірник праць гігієнічної лабораторії Новоросійського універ- ситету. В цьому ж році в «Известиях Одесской городской думы» була опублікована його стаття щодо реорганізації нагляду за проституцією в Одесі. Працюючи над даним питанням упро- довж п’яти місяців, він зробив доповідь, в якій пропонував зняти нагляд за проституцією з по- ліції і передати його міському управлінню та рекомендував закриття в Російський імперії будинків розпусти. 1908 р. за подачею вченого публікуються перші в Російській імперії «Санитарные требо- вания, которым должны удовлетворять воды, спускаемые в общественные водоемы», де наго- лошувалося, що сточні води не повинні містити отруйних речовин і не повинні викликати змін фауни і флори водоймищ. Охорона водоймищ і повітря від хімічних забруднень, очистка міст – усе це становило, за глибоким переконанням Г.В. Хлопіна, загальнонародну справу, було за- вданням державної ваги по збереженню здо- ров’я людей. Г.В. Хлопін і його наукова школа започатку- вали охорону навколишнього середовища і роз- робили наукові основи майбутньої системи при- родоохоронних заходів, довели їх пріоритетне значення для збереження життя і здоров’я людей. Вагома роль у становленні і розвитку гігієни, як науки, належить Новоросійському університету, який став широко відомим, в тому числі і за- вдяки науковій школі професора Г.В. Хлопіна. Завдяки дослідженням Г. В.Хлопіна та його учнів були закладені наукові основи санітарно- хімічного захисту населення. Вченими Новоро- сійського університету (Г.В.Хлопін та його нау- кова школа) були розроблені методи визначення якості харчових продуктів, розпізнання фальси- фікованих, шкідливих для здоров’я людини біл- кових добавок у продовольчій групі товарів. Вчені А.І. Раммуль, І.Д. Купцис, Г.В. Хлопін ак- туалізували вивчення проблеми забруднення рік міськими стоками та промисловими хімічними викидами, розробили методики очищення вод- них артерій, які слугували джерелами водопо- стачання міст, низку санітарно-організаційних заходів по упередженню забруднення водоймищ нафтопродуктами, хімічними відходами проми- слових підприємств. Випереджаючи час, учені Новоросійського університету сформували важ- ливі складові сучасних екологічних підходів до збереження довкілля. 1. Грабовская Л. И. Научная и общественная дея- тельность Л. А. Тарасевича в Одессе в годы первой русской революции / Л. И. Грабовская // Журн. мик- робиологии, эпидемиологии и иммунологии. – 1955. – № 7. – С. 94–98. 2. Грабовская Л. И. Развитие научной теоретиче- ской мысли в Новороссийском университете (1865– 1920 гг.) : автореф. дис. на соиск. учен. степени канд. мед. наук / Л. И. Грабовская. – Одеса, 1955. – 21 с. 3. Васильев К. К. Формирование и развитие Одес- ского научно медицинского центра и его роль в соз- дании отечественной эпидемиологии и микробиоло- гии : дис. на соиск. учен. степени д-ра мед. наук. / В. К. Васильев. – Тернополь, 1993. – 450 с. 4. Пирогов Н. И. Избранные педагогические со- чинения / Н. И. Пирогов. – М.: Изд-во АПН РСФСР, 1953. – С. 85. 5. Мечникова О. Жизнь И. И. Мечникова / О. Меч- никова. – М., 1926. – С. 115. 6. Державний архів Одеської області, ф. 45, оп. 18, спр. 125, арк. 40. 7. Каневский Л. О. Выдающийся советский гигие- нист (к 90-летию со дня рождения Г. В. Хлопина / Л. О. Каневский // Фельдшер и акушерка. – 1953. – № 4. – С. 37. 8. Рачков А. А. Григорий Витальевич Хлопин (жизнь и деятельность) / А. А. Рачков. – Л.: Изд-во «Медицина» Ленингр. отд-ния, 1965. – С. 50. Джерела та література Надія Коцур К Р А Є З Н А В С Т В О 1/2 ’2015 105 9. Грабовская Л. И. Г. В. Хлопин в Одессе (гигие- нист) : к 25-летию со дня смерти / Л. И. Грабовская // Врачеб. дело. – 1955. – № 2. – С. 171–172. 10. Рачков А. А. Григорий Витальевич Хлопин (жизнь и деятельность) / А. А. Рачков. – Ленинград : Изд-во «Медицина» Ленингр. отд-ния, 1965. – С. 56. 11. Васильев К. К. Вказ. праця. – С. 228. 12.Карпинський А. П. Г. В. Хлопин / А. П. Кар- пинский // Гигиена и эпидемиология. – 1930. – № 13. – С. 67. 13. Рачков А. А. Григорий Витальевич Хлопин. – С. 69. 14. Васильев К. К. Вказ. праця. –С. 299. 15. Хлопин Г. В. Фальсификация пищевых про- дуктов и простейшие способы ее разпознавания / Г.В. Хлопин // Общедоступное руководство к предупреж- дению болезней и сохранению здоровья. – СПб, 1902. – Т. 1. – С. 39. 16. Хлопин В. Г. К методике определения раство- ренного в воде кислорода. Сравнительная оценка наиболее употребительных способов определения растворенного в воде кислорода и важнейших сани- тарных критериев загрязнения питьевых вод: дисс. на ст. доктора медицины / В. Г. Хлопин. – М., 1896. – 186 с. 17. Хлопин Г. В. Каменоугольные краски /Г. В. Хлопин. – Юрьев, 1903. – 298 с. 18. Хлопин Г. В. Молоко и молочные продукты как возможные передатчики туберкулеза / Г. В. Хло- пин // Русский архив патологии, клинической меди- цины и бактериологии / (под ред. Подвысоцкого). – 1901 – № 12. – С. 506–530. 19. Рачков А. А. Григорий Витальевич Хлопин. – С. 94. Дослідження в галузі гігієни – важлива складова розвитку науки в Новоросійському (Одеському) університеті (кінець ХІХ – початок ХХ століття) Надежда Коцур Исследование в области гигиены – важная составляющая развития науки в Новороссийском университете (конец ХIХ – начало ХХ века) В статье освещается процесс становления и развития гигиенической науки в Новороссийском универ- ситете в конце XIX – начале ХХ ст., формирования кафедры гигиены, ее учебно-методическое сопровожде- ние. Раскрывается вклад профессора Г.В. Хлопина в организацию и материальное обеспечение кафедры ги- гиены. Проанализированы научные исследования ученого и его учеников и последователей в области коммунальной гигиены, гигиены питания, школьной гигиены, гигиены труда и радиационной гигиены, эпи- демиологии и микробиологии. Ключевые слова: гигиена, Новороссийский университет, Г.В. Хлопин, кафедра, научная школа, экспери- ментальные исследования. Nadia Kotsur Investigation in hygiene science – it is important element in science development in imperial Novorossiya university (END of xix – beginning xx century) This article highlights the way of the establishment and development of the hygiene as the science in the Imperial Novorossiya University in the end of XIX – beginning of XX century), the formation of the hygiene department and its methodological stuff. The article deals with the research by Professor H. V. Khlopin. He made the significant contribution in the development of the hygiene department. We have analyzed Khlopin’s and his students’ scientific works of the sphere of the communal hygiene, nutritional hygiene, school hygiene, occupational health and radiation hygiene, epidemiology and microbiology. Key words: hygiene, Imperial Novorossiya University, H. V. Khlopin, department, scientific establishment, experimental research.

Дослідження в галузі гігієни – важлива складова розвитку науки в Новоросійському (Одеському) університеті (кінець ХІХ – початок ХХ століття)

Institution

Ähnliche Einträge