Перша літописна згадка про Одесу (Качібей) та церковна унія ХV ст.
Статтю присвячено питанню точного датування першої літописної згадки про Одесу. У ході вивчення тексту "Анналів або хроніки славного королівства Польщі", автору вдалося з'ясувати точну дату першої згадки про місто-порт Хаджибей-Одесу. На основі історичних документів, показана широка...
Збережено в:
| Дата: | 2015 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2015
|
| Назва видання: | Краєзнавство |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168543 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Перша літописна згадка про Одесу (Качібей) та церковна унія ХV ст. / О. Степанченко // Краєзнавство. — 2015. — № 1-2. — С. 173-177. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-168543 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1685432020-05-05T01:27:04Z Перша літописна згадка про Одесу (Качібей) та церковна унія ХV ст. Степанченко, О. Церковно-історичне краєзнавство: витоки та сучасний дискурс Статтю присвячено питанню точного датування першої літописної згадки про Одесу. У ході вивчення тексту "Анналів або хроніки славного королівства Польщі", автору вдалося з'ясувати точну дату першої згадки про місто-порт Хаджибей-Одесу. На основі історичних документів, показана широка картина підготовчих кроків по об'єднанню католицької та православних церков (унії) на початку XV століття. Статья посвящена вопросу точной датировки первого летописного упоминания об Одессе. В ходе изучения текста "Анналов или хроники славного королевства Польши" удалось выяснить точную дату первого упоминания о городе-порте Хаджибее-Одессе. На основе исторических документов, показана широкая картина подготовительных шагов по объединению католической и православных церквей (унии) в начале XV в. The article is devoted to the exact dating of the first historical mention of Odessa. In examining the text of "Annals or Chronicles of the glorious kingdom of Poland", yavtoru managed to find out the exact date of the first mention of the city-port Hadzhibey-Odessa. Based on historical documents, it shows the broad picture of preparatory steps to unite the Catholic and Orthodox churches (union) at the beginning of the XV c. 2015 Article Перша літописна згадка про Одесу (Качібей) та церковна унія ХV ст. / О. Степанченко // Краєзнавство. — 2015. — № 1-2. — С. 173-177. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168543 930.2(477.74 – 21) uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Церковно-історичне краєзнавство: витоки та сучасний дискурс Церковно-історичне краєзнавство: витоки та сучасний дискурс |
| spellingShingle |
Церковно-історичне краєзнавство: витоки та сучасний дискурс Церковно-історичне краєзнавство: витоки та сучасний дискурс Степанченко, О. Перша літописна згадка про Одесу (Качібей) та церковна унія ХV ст. Краєзнавство |
| description |
Статтю присвячено питанню точного датування першої літописної згадки про Одесу. У
ході вивчення тексту "Анналів або хроніки славного королівства Польщі", автору вдалося з'ясувати точну дату першої згадки про місто-порт Хаджибей-Одесу. На основі історичних документів, показана широка картина підготовчих кроків по об'єднанню католицької та православних церков (унії) на початку XV століття. |
| format |
Article |
| author |
Степанченко, О. |
| author_facet |
Степанченко, О. |
| author_sort |
Степанченко, О. |
| title |
Перша літописна згадка про Одесу (Качібей) та церковна унія ХV ст. |
| title_short |
Перша літописна згадка про Одесу (Качібей) та церковна унія ХV ст. |
| title_full |
Перша літописна згадка про Одесу (Качібей) та церковна унія ХV ст. |
| title_fullStr |
Перша літописна згадка про Одесу (Качібей) та церковна унія ХV ст. |
| title_full_unstemmed |
Перша літописна згадка про Одесу (Качібей) та церковна унія ХV ст. |
| title_sort |
перша літописна згадка про одесу (качібей) та церковна унія хv ст. |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2015 |
| topic_facet |
Церковно-історичне краєзнавство: витоки та сучасний дискурс |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168543 |
| citation_txt |
Перша літописна згадка про Одесу (Качібей) та церковна унія ХV ст. / О. Степанченко // Краєзнавство. — 2015. — № 1-2. — С. 173-177. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| series |
Краєзнавство |
| work_keys_str_mv |
AT stepančenkoo peršalítopisnazgadkaproodesukačíbejtacerkovnauníâhvst |
| first_indexed |
2025-07-15T03:18:07Z |
| last_indexed |
2025-07-15T03:18:07Z |
| _version_ |
1837681332286652416 |
| fulltext |
172
Церковно-історичне
краєзнавство:
витоки та сучасний
дискурс
173
УДК 930.2(477.74 – 21)
Олександр Степанченко (м. Одеса)
Перша літописна згадка про Одесу (Качибей)
та церковна унія ХV ст.
Статтю присвячено питанню точного датування першої літописної згадки про Одесу. У
ході вивчення тексту "Анналів або хроніки славного королівства Польщі", автору вдалося з'ясу-
вати точну дату першої згадки про місто-порт Хаджибей-Одесу. На основі історичних доку-
ментів, показана широка картина підготовчих кроків по об'єднанню католицької та правос-
лавних церков (унії) на початку XV століття.
Ключові слова: Хаджибей, Одеса, церковна унія, порт.
Місцевість, на якій зараз знаходиться Одеса
була заселена з давніх часів. Давньогрецька
колонія на місці сучасного Приморського буль-
вару та на Жеваховій горі існували з VI-V ст. до
нашої ери. Вони зникли під час Великого пере-
селення народів. Свій слід на землях Північного
Причорномор'я залишили гуни, угри, авари,
печеніги, половці...
В XIII ст. ці землі захопили монголо-татари,
які створили свою державу – Золоту Орду.
Щодо цієї держави існує величезна кількість
міфів. Одним з них є твердження про те, що
монголо-татари принесли виключно руйну-
вання та занепад в усі країни, які були ними за-
войовані. Насправді періоди воєн і руйнувань
змінювалися періодами економічного відрод-
ження. Час правління ханів Узбека і Джанібека
був часом будівництва численних міст, позначе-
ний розвитком торгівлі та ремісничого вироб-
ництва у Золотій Орді.
Північне Причорномор'я було західним улу-
сом Золотої Орди, у дунайсько-дніпровському ме-
жиріччі і в прилеглих районах розташовувалися,
як мінімум, чотири великих золотоординських
центри: Акджа Керман (Акерман), Кілія, Янги
Шехр (Старий Орхей) і Костешти. В середині
XIV ст. із західного улусу на Поволжя проходив
караванний шлях, який кілька століть зберігав
назву «шлях татарський» [1]. Він пролягав в без-
посередній близькості від сучасних теренів
Одеси. Крім чотирьох вище перелічених міст ор-
динського періоду, було, як мінімум, ще сім золо-
тоординських городищ, які знаходились в цьому
регіоні, але досі не досліджені археологами [2].
Перехід від кочового до осілого способу
життя відбувався у ординців достатньо по-
вільно. Створення нових центрів влади пов’я -
зують з ім’ям беглярибека Ногая, який закрі-
пився в західному улусі Золотої Орди в 70-х рр.
ХІІІ ст. Саме в той час починається зростання
торгівлі та міст в регіоні, відбувається синтез
двох типів культур – кочової та землеробської.
Основу населення Північного Причорномор’я,
як і раніше складають тюркські племенні еле-
менти, при цьому збільшується етнічна різно-
манітність, про що, згідно даних археологічних
досліджень, свідчать змішані погребальні
обряди.
У середині XIV ст. в районі одеської затоки
кочує татарська орда на чолі з беком Хаджи-
беєм, або, як його називали литовці, Качибеєм.
1363 р. відбулася битва на Синіх Водах між ли-
товцями, під проводом князя Ольгерда і золото-
ординськими військами, якими командували
три полководця, одним з яких був Хаджибей. Як
відомо, литовський князь Ольгерд розбив татар
у цій битві. Ось як описує у своїй хроніці фінал
цього протистояння польський історик Мацей
Стрийковський: «На побоїще залишилися вбиті
три їхні царька: Кутлубах, Качибей (від імені
якого названо Качибейським солоне озеро в
Диких полях по дорозі як йти в Очаків) і султан
Дімейтер» [3].
Варто звернути увагу на те, що за словами
М. Стрийковського, Качибеєвський лиман був
названий на честь татарського воєначальника.
У зв'язку з цім цілком логічним виглядає припу-
щення, що наприкінці ХІV ст. на березі Оде-
ської затоки існувало поселення яке мало назву
Качибей, або Хаджибей. Таким чином, віро-
гідно, що саме ім’я бека Хаджибея дало назву
поселенню, яке пізніше перетворилося на місто.
1/2 ’2015Олександр Степанченко К Р А Є З Н А В С Т В О
174
Густинський літопис повідомляє: «В сие
лето Олгенд победи трех царков Татарских и з
ордами их, си ест Котлубаха, Качбея, Дмитра»
[4]. «Хроника Великого княжества Литовского
и Жомаитского» дає наступне повідомлення
про Синьоводську битву: «…коли князь Олкирд
пошел в поле и побил татаров татарских князей
Хачея а Котлуга а Дмитрия» [5]. В усіх трьох
наведених уривках з літописів можна побачити
як по різному написані імена татарських беків,
які брали участь в битві. Адже безсумнівно,
мова йде про татарських племінних вождів,
учасників битви на Синіх Водах. Так само як
ім’я бека Хаджибея перекручувалося авторами
літописів, так і назва міста Хаджибей-Качибей-
Коцюбіїво-Гаджибей змінювалось на протязі
століть.
Після Синьоводської битви вплив Золотої
Орди на землі Прутсько-Дніпровського між-
річчя поступово зменшується. Більшість тюрк-
ського населення відкочовує за Дніпро. Захід-
ний улус Золотої Орди зникає назавжди.
Багато міст (як офіційно, так і неофіційно)
ведуть свій початок від першої літописної
згадки. Класичним прикладом є Москва. В Іпа-
тьєвскому літопису сказано: «И приславъ Гюрги
и рече: «приди ко мнъ, брате, в Москов». Свя-
тославъ же иъха к нему съ дътятемъ своимъ Ол-
гомъ, в малъ дружинъ» [6]. Мова йде про те, що
1147 р. суздальський князь Юрій Долгорукий
запросив на свято свого союзника князя Святос-
лава. На той час «Москов» було лише невеличке
село з кількох дерев’яних хат. Таким воно зали-
шалось майже до кінця ХІІІ ст. Але у творах
жодного з відомих російських істориків немає
сумнівів, що подія описана в літопису і є часом
народження міста.
Перша згадка про Качибей – Одесу дату-
ється 1415 роком. Польський історик Ян Длу-
гош, в своїй багатотомній праці «Анали або
хроніки славного королівства Польщі», так
описує цю подію: «Крім того в той час прибули
до короля польського Владислава посли патрі-
арха та імператора грецького з листами та за-
печатаними документами, які їх удостоювали,
вони повідомили короля про те, що турки їх
всіляко мучили і гнобили та просили лише на-
дати їм допомогу зерном. Король Владислав, у
святому співчутті побажав прийти їм на допо-
могу в складній ситуації, надав запрошену
кількість зерна та визначив, що отримати його
вони зможуть в його королівському порту
Качубийов» [7].
Тривалий час історики користувались лише
перекладом цього уривку з «Хроніки» Яна Длу-
гоша, перекладаючи цей уривок не точно, без
уваги на загальний контекст. Свою працю Ян
Длогуш написав середньовічною латинською
мовою. Нещодавно польські вчені зробили пе-
реклад «Хроніки» сучасною польською мову,
що допомогло з’ясувати точну дату першої лі-
тописної згадки про Одесу.
Напередодні великодніх свят 1415 р. по-
льський король Владислав Ягелло (Ягайло)
разом зі дружиною та двором мандрував укра-
їнськими землями, які в той час належали По-
льщі. Він відвідав Льнькут, Перемишль, Ярос-
лав. А напередодні Великодня у страсний
четвер, 29 березня 1415 р., він завітав до Льво -
ва. Відзначивши свято у Львові, Владислав
продовжує свій шлях і вже наступне свято –
Вознесіння, яке того року припадало на
9 трав ня, він відзначає в Теребовлі. Це була
не хаотична подорож без мети, король мав
зустрічі з вельми поважними гостями. «На Зе-
лені свята король прибув до Снятина», – пові-
домляє Ян Длугош. Як відомо, «Зелені свята» –
це народна назва Трійці. В 1415 р. Трійця при-
падала на 19 травня. Саме в той день в Снятин
прибуває молдавський воєвода (правитель)
Олександр Добрий.
У ХV ст. Снятин знаходився на кордоні По-
льщі з Молдавським князівством. У середньо-
віччі це місто мало важливе значення, бо саме в
ньому була розташована головна митниця на
молдавському торгівельному шляху. З кінця
ХІV ст. Молдова визнавала над собою сюзере-
нітет польських королів. Зустріч польського
короля та молдавського воєводи мала поважну
причину: Олександр Добрий повинен був
скласти присягу на вірність королю та поль -
ській державі. Ця подія відбулася по приїзду
Владислава Ягелло до Снятина.
Це була вже не перша присяга молдавського
воєводи. Відносини між двома країнами були
доволі складними. Над польським королем
висів багаторічний борг. Ще 1388 р. Владислав
взяв в борг у молдован чималу суму грошей,
обіцяючи віддати їх за два роки. У заставу мол-
давський правитель отримав «Снятин, Коломию
Перша літописна згадка про Одесу (Качибей)
та церковна унія ХV ст.
175
і Покутську землю». Король не зміг вчасно по-
вернути борг тому ці землі продовжували пе-
ребувати під частковим контролем Олександра
Доброго. Текст снятинської присяги 1415 р.
не зберігся, але можна припустити, що воєвода
підтвердив всі свої зобов’язання щодо сюзе-
рена.
Саме в той час, 19 травня 1415 р., в Снятин
приїжджає посольство від Візантійського імпе-
ратора та Константинопольського патріарха з
проханням по допомогу. Візит візантійців був
не випадковістю, бо одним з головних питань
на переговорах з польським королем постало
питання унії між католицькою та православ-
ними церквами, ініціаторами якої були по-
льський король Владислав та великий князь ли-
товський Вітовт. Згідно Яну Длугошу, король
приймає послів та наказує відправити допомогу
до Константинополю через королівський порт
Кочубийов.
Після цього Ягелло поспішає у Вільно назус-
тріч зі своїм двоюрідним братом та союзником
Великим князем Литовським Вітовтом. Зрозу-
міло, що Владислав Ягелло та Вітовт обгово-
рили всі подробиці зустрічі з візантійськими по-
слами, та розробили подальші кроки в напрямку
реалізації плану щодо церковної унії.
Серед правителів середньовічної Європи
постать польського короля Владислава ІІ
Ягелло, була однією з найяскравіших. Він був
сином Великого князя Литовського Ольгерда
та Уляни Тверської, внучки львівського князя
Юрія Львовича. Прапрадідом Ягелло по мате-
ринській лінії був князь Данило Галицький.
Владислав ІІ правив 48 років – найбільше
серед усіх польських монархів. 1385 р. Вели-
кий князь Литовський отримав пропозицію по-
льських магнатів одружитись з королевою Яд-
вігою та стати королем Польщі. Але для цього
треба було підписати Кревську унію та змінити
язичництво на католицизм. Ягайло прийняв
пропозиції поляків і 4 березня 1386 р. був ко-
ронований в Кракові прийнявши ім’я Владис-
лав Ягелло. Так виникла союзна польсько-ли-
товська держава, яка у XVI ст. перетворилась
на Річ Посполиту. Серед найбільших досяг-
нень Ягелло-короля була славетна перемога в
Грюнвальдській битві 1410 р., яку яскрава опи-
сав в своїй «Хроніці» Ян Длугош. Владислав
Ягелло на протязі кількох десятиліть утриму-
вав баланс між трьома складовими королів-
ства: Польщею, Литвою та Молдовою.
В 1392 р. Владислав передав управління Лит-
вою своєму двоюрідному брату Вітовту, при
цьому залишаючись Великим князем Литов-
ським. І Владислав Ягелло і Вітовт розуміли, що
для зміцнення влади треба вирішити релігійне
питання. Значна частина населення королівства
сповідувала православну віру, але державною
релігією був католицизм. Ідея об’єднання двох
церков здавалась природною.
Саме в той час інша країна – Візантійська
імперія, перебувала в надзвичайно складному
становищі. На протязі XIV ст. візантійці під
тиском турок-османів поступово втрачали свої
землі в Азії, а у другій половині століття і в Єв-
ропі. Константинополь неодноразово звертався
по допомогу до країн Західної Європи. Кілька
разів навіть оголошувались хрестові походи,
але кожного разу перемога була на боці турок-
османів. До 1415 р. турки вже кілька разів
брали в облогу Константинополь. Велика об-
лога 1396-1402 рр. ледве не стала кінцем імпе-
рії. Султан Баязид І вирішив за будь-яку ціну
оволодіти великим містом. Врятував візантій-
ців Тимур, який вторгся з величезною армією
в Малу Азію. Баязід був змушений зняти осаду
та поспішити на зустріч ворогу. В битві при
Ангорі війська османського султана були зни-
щені, а сам султан потрапив у полон до Тимура
де й помер. Османська імперія практично пе-
рестала існувати. Цією поразкою могли скорис-
татись візантійці, але їхня держава настільки
ослабла, що вони не змогли повернути втрачені
території.
За деякий час сини Баязіда змогли відновити
силу та знов почали тиснути на Константино-
поль. 1411 р. турки знов осадили столицю Ві-
зантії, але греки змогли відбити погано підго-
товлений штурм.
Певний час деякі одеські історики вважали,
що візантійське посольство просило допомоги
у Владислава Ягелло тому, що в той час Кон-
стантинополь нібито був в турецькій облозі.
Яна Длугоша навіть звинувачували в тому,
що він помилився, неправильно вказавши час
зустрічі послів з королем Владиславом Ягелло.
Насправді, ніякої помилки не було, бо Длугош
нічого і не писав про облогу столиці Візантії.
У своїй праці Ян Длугош достатньо чітко
1. Сахаров И. Сказания русского народа. – СПб.,
1849, Т. 2, Кн. 8. – С. 60.
2. Егоров В. Историческая география Золотой
Орды в XIII-XIV вв. – М., 2009. – С. 33.
3. Macej Stryjkowski. Kronika Polska, Litewska, Žmó -
dzka і wszystkiej Rusi. – Warszawa, 1846. –T. 2. –S. 6-7.
4. ПСРЛ. (Густынская летопись). — СПб., 1843. –
С. 350
виклав інформацію з приводу подій, які відбу-
вались навесні 1415 р. Всі події він прив’язав
до католицьких церковних свят. Тому було не-
складно вирахувати день першої письмової
згадки про наше місто. Це 19 травня 1415 р. за
Юліанським календарем. Польський історик
чітко викладає події в хронологічному порядку,
ніде не відступаючи від нього. Прикладом
такої послідовності є його розповідь про страту
чеського релігійного реформатора Яна Гуса [8].
Як відомо, Яна Гуса спалили 6 липня 1415 р. і
Ян Длугош поставив цю подію вже після ви-
щезгаданої зустрічі короля з візантійськими
послами.
Ян Длугош називає Кочюбіїв «королівським
портом» і це не випадково. Справа в тому, що на
початку ХV ст. королівство Польща була фак-
тично відрізана від Балтійського моря землями
Тевтонського ордена і не мала там свого порту.
Кочюбіїв був її єдиними морськими воротами.
Початок ХV ст. було тим коротким історичним
періодом коли отримавши від Литви частину
причорноморських земель у Польщі з’явився
вихід до Чорного моря.
Ідею організації церковної унії між католиць-
кою та православними церквами в Константи-
нополі попередньо схвалили майже всі христи-
янські церкви, але було багато питань, які
імператор Візантії та Константинопольський па-
тріарх намагались вирішити. В той час в Кон-
станці проходив собор католицької церкви, ві-
зантійці були зацікавлені в підтримці Польщі та
Литви для того, щоб через посередництво ко-
роля вийти на контакти з ієрархами католицької
церкви та керівниками держав Західної Європи.
У Константинополі мріяли про новий хрестовий
похід, який повинен був врятувати Візантію від
загибелі. Ідеї церковної унії були близькі ко-
ролю Владиславу Ягелло, тому що серед його
підданих було чимало православних русинів –
українців і білорусів.
Об’єднання церков повинно було зняти між-
конфесійні протиріччя всередині країни. Перші
контакти щодо майбутньої унії між Візантією та
Польщею відбулись 1412 р. Про це свідчить лист
Сигізмунда Люксембургського в якому йдеться
про спільне послання королів Угорщини та По-
льщі імператору Мануїлу ІІ [9]. Візантійське по-
сольство, що приїхало навесні 1415 р. до Кра-
кова, обговорювало не тільки питання надання
допомоги Константинополю... Саме під час
цього візиту Владислав вперше обговорює з по-
слами проект майбутньої церковної унії.
Ймовірно, справи просунулася настільки ус-
пішно, що вже у вересні 1415 р. в Краків прибу-
ває нове посольство від імператора Мануїла ІІ.
Не викликає сумнівів, що успіх польсько-візан-
тійських переговорів був вирішений наперед ще
й тим фактом, що король Владислав виконав
свою обіцянку і надав Візантії допомогу зерном
відправивши її з порту Кочюбіїв. В той же час
до загальноєвропейських переговорів стосовно
унії підключився монах-домініканець Феодор
Хрисоверг. Ця людина, яка безпосередньо пред-
ставляла Римську церкву, змогла заручитися
підтримкою «багатьох князів християнських»
на ведення переговорів стосовно возз’єднання
католицької та православної церков. Після від-
відин Кракова, де у нього була зустріч з по-
льським королем, Хрисоверг відправився в Кон-
станц, щоб взяти участь у роботі церковного
Собору. 7 жовтня 1415 р. в Констанці було зачи-
тано лист короля Владислава Ягелло.
«Як вам повинно бути відомо, – йшлося в
листі, – в державі нашій досі проживають чис-
ленні русини, які ніколи не знали благодаті
Божої, і для того, щоб вони, залишивши свої по-
милки, повернулися на шлях істинний, при-
йміть посланого до вас брата Феодора...» [10].
Але справа відновлення церковної єдності вия-
вилося досить складною і затягнулося на багато
років. Унію було підписано 1439 р. на церков-
ному соборі у Флоренції.
Перша літописна згадка про Одесу була
лише епізодом у великій європейській політич-
ній грі, але епізодом важливим, який лише під-
креслює значимість маленького факту та допо-
магає вписати нову главу в історію міста.
1/2 ’2015Олександр Степанченко К Р А Є З Н А В С Т В О
176
Джерела і література
Перша літописна згадка про Одесу (Качибей)
та церковна унія ХV ст.
177
5. З кроники Великого княжества литовского и
жомайтского // Записки Одесского общества истории
и древностей, 1902. – Т. 24. – С. 155.
6. ПСРЛ. Ипатьевская летопись. Т. 2 – СПб.,
1908. – С. 339
7. J.Długosz Roczniki czyli Kroniki sławnego
Królestwa Polskiego, księga 11. – Warszawa, 2009. –
S. 55-56.
8. J.Długosz Roczniki czyli Kroniki sławnego
Królestwa Polskiego, księga 11. – Warszawa, 2009. –
S. 59.
9. Acta concihi Constanciensis / Hrsg. von H. Finke.
– Munster, 1896-1936. т. I, Р.397.
10. Acta concihi Constanciensis / Hrsg. von H. Finke.
Munster, 1896-1936. Т. III, Р. 281.
Александр Степанченко
Первое летописное упоминание об Одессе (Хаджибее)
и церковная уния ХУ в.
Статья посвящена вопросу точной датировки первого летописного упоминания об Одессе. В ходе изу-
чения текста "Анналов или хроники славного королевства Польши" удалось выяснить точную дату первого
упоминания о городе-порте Хаджибее-Одессе. На основе исторических документов, показана широкая кар-
тина подготовительных шагов по объединению католической и православных церквей (унии) в начале XV в.
Ключевые слова: Хаджибей, Одесса, церковная уния, порт.
Alexander Stepanchenko
The first annalistic mention of Odesa (Kachibey)
and church union ХУ с.
The article is devoted to the exact dating of the first historical mention of Odessa. In examining the text of "Annals
or Chronicles of the glorious kingdom of Poland", yavtoru managed to find out the exact date of the first mention of
the city-port Hadzhibey-Odessa. Based on historical documents, it shows the broad picture of preparatory steps to
unite the Catholic and Orthodox churches (union) at the beginning of the XV c.
Key words: Hadzhibey, Odesa, Church Union, the port.
|