Реалізація дослідницько-інноваційного потенціалу університетів як невід’ємного складника їх діяльності

Проаналізовано мету, організацію, кадрове і фінансове забезпечення сфер вищої освіти (ВО) та досліджень і розробок (ДР) в Україні та провідних країнах.

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2019
Автори:	Луговий, В.І., Слюсаренко, О.М., Таланова Ж.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України 2019
Назва видання:	Наука та наукознавство
Теми:	Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168602
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Реалізація дослідницько-інноваційного потенціалу університетів як невід’ємного складника їх діяльності / В.І. Луговий, О.М. Слюсаренко, Ж.В. Таланова // Наука та наукознавство. — 2019. — .№ 3 (105). — С. 26-45. — Бібліогр.: 35 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-168602
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1686022020-05-07T01:25:46Z Реалізація дослідницько-інноваційного потенціалу університетів як невід’ємного складника їх діяльності Луговий, В.І. Слюсаренко, О.М. Таланова Ж.В. Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу Проаналізовано мету, організацію, кадрове і фінансове забезпечення сфер вищої освіти (ВО) та досліджень і розробок (ДР) в Україні та провідних країнах. Проанализированы цель, организация, кадровое и финансовое обеспечение сфер высшего образования (ВО) и исследований и разработок (ИР) в Украине и ведущих странах. The article’s objective is to substantiate the conceptual framework and practical recomedation for enhancing the capacities of research and development (R&D) in the higher education (HE) of Ukraine through analyzing the mission of universities and their research and innovation component, the core tendencies in the HE and R&D in the world, North America, Europe, Ukraine and leading countries. 2019 Article Реалізація дослідницько-інноваційного потенціалу університетів як невід’ємного складника їх діяльності / В.І. Луговий, О.М. Слюсаренко, Ж.В. Таланова // Наука та наукознавство. — 2019. — .№ 3 (105). — С. 26-45. — Бібліогр.: 35 назв. — укр. 0374-3896 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168602 378 (1-87) uk Наука та наукознавство Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу
spellingShingle	Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу Луговий, В.І. Слюсаренко, О.М. Таланова Ж.В. Реалізація дослідницько-інноваційного потенціалу університетів як невід’ємного складника їх діяльності Наука та наукознавство
description	Проаналізовано мету, організацію, кадрове і фінансове забезпечення сфер вищої освіти (ВО) та досліджень і розробок (ДР) в Україні та провідних країнах.
format	Article
author	Луговий, В.І. Слюсаренко, О.М. Таланова Ж.В.
author_facet	Луговий, В.І. Слюсаренко, О.М. Таланова Ж.В.
author_sort	Луговий, В.І.
title	Реалізація дослідницько-інноваційного потенціалу університетів як невід’ємного складника їх діяльності
title_short	Реалізація дослідницько-інноваційного потенціалу університетів як невід’ємного складника їх діяльності
title_full	Реалізація дослідницько-інноваційного потенціалу університетів як невід’ємного складника їх діяльності
title_fullStr	Реалізація дослідницько-інноваційного потенціалу університетів як невід’ємного складника їх діяльності
title_full_unstemmed	Реалізація дослідницько-інноваційного потенціалу університетів як невід’ємного складника їх діяльності
title_sort	реалізація дослідницько-інноваційного потенціалу університетів як невід’ємного складника їх діяльності
publisher	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
publishDate	2019
topic_facet	Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168602
citation_txt	Реалізація дослідницько-інноваційного потенціалу університетів як невід’ємного складника їх діяльності / В.І. Луговий, О.М. Слюсаренко, Ж.В. Таланова // Наука та наукознавство. — 2019. — .№ 3 (105). — С. 26-45. — Бібліогр.: 35 назв. — укр.
series	Наука та наукознавство
work_keys_str_mv	AT lugovijví realízacíâdoslídnicʹkoínnovacíjnogopotencíaluuníversitetívâknevídêmnogoskladnikaíhdíâlʹností AT slûsarenkoom realízacíâdoslídnicʹkoínnovacíjnogopotencíaluuníversitetívâknevídêmnogoskladnikaíhdíâlʹností AT talanovažv realízacíâdoslídnicʹkoínnovacíjnogopotencíaluuníversitetívâknevídêmnogoskladnikaíhdíâlʹností
first_indexed	2025-07-15T03:24:28Z
last_indexed	2025-07-15T03:24:28Z
_version_	1837681731760553984
fulltext	Проаналізовано мету, організацію, кадрове і фінансове забезпечення сфер вищої освіти (ВО) та досліджень і розробок (ДР) в Україні та провідних країнах. З’ясовано, що вітчизняна сфера ВО порівняно зі сферою ДР споживає непропорційно багато фінансових ресурсів та акумулює більшість кандидатів і докторів наук, яким не створено умов для високої наукової та науково-технічної віддачі. Обґрунтова- но систему заходів з реалізації дослідницько-інноваційного потенціалу університетів, яка ґрунтується на переформатуванні університетсь- кої мережі задля здійснення дуальної «викладацько-дослідницької» функції за моделями «дослідницький професор» або «професор і дослід- ник — одна персона». Заходи включають консолідацію і концентрацію закладів ВО, подолання їх подрібненості та розпорошеності, усунення дублювання і профільної неадекватності, досягнення критичної вели- 26 ISSN 1560-4926. Science and Science of Science 2019. № 3 (105) Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу © ЛУГОВИЙ В.І., СЛЮСАРЕН- КО О.М., ТАЛА - НОВА Ж.В., 2019 УДК 378 (1-87) В.І. ЛУГОВИЙ, доктор педагогічних наук, професор, перший віце-президент, Національна академія педагогічних наук України, ORCID ID: 0000-0003-1650-066X, e-mail: Luhovyi@ukr.net О.М. СЛЮСАРЕНКО, доктор педагогічних наук, старший науковий співробітник, заступник директора з наукової роботи, Інститут вищої освіти Національної академії педагогічних наук України, ORCID ID: 0000-0001-7957-1794, e-mail: Slyusarenko_o@ukr.net Ж.В. ТАЛАНОВА, доктор педагогічних наук, старший науковий співробітник, доцент, головний науковий співробітник, Інститут вищої освіти Національної академії педагогічних наук Укрїни, менеджер з аналітичної роботи, Національний Еразмус+ офіс в Україні, ORCID ID: 0000-0003-4007-2677, e-mail: zhanna_t@ukr.net РЕАЛІЗАЦІЯ ДОСЛІДНИЦЬКО-ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ УНІВЕРСИТЕТІВ ЯК НЕВІД’ЄМНОГО СКЛАДНИКА ЇХ ДІЯЛЬНОСТІ ISSN 1560-4926. Наука та наукознавство. 2019. № 3 (105) 27 Реалізація дослідницько-інноваційного потенціалу університетів як невід’ємного Постановка проблеми та її актуальність. У контексті дослідницько-інно- ваційного типу прогресу створення, актуалізація й активізація потенціалу наукової та науково-технічної діяльності мають стати де-юре і де-факто стратегічним пріоритетом державної політики. При цьому важливо обгрун- тувати ефективний шлях досягнення цієї мети, пошуку якого присвячено чимало публікацій фахівців [1—11], однак проблема залишається нероз- в’язаною. Водночас владні очільники при прийнятті доленосних рішень не завж- ди орієнтуються в інтелектуально складних ситуаціях, політизуючи їх, а то- му потребують неупередженої фахової підтримки і компетентної підказки. Наприклад, на паламентських слуханнях «Про стан та проблеми фінансу- вання освіти і науки в Україні» у 2016 р. за участі освітян і науковців у вступ- ному слові заступника голови Верховної Ради України зазначалося: «Я ду- маю, що найбільше завдання, яке перед нами стоїть, — це повернення науки в освіту, у вищу освіту. Розділення вищої освіти і науки — це спадок тоталі- таризму, коли з університетів забирали мислення, залишаючи повторення. Ви знаєте, що світова наука розвивається тільки на основі того, що вся нау- ка зосереджена в університетах. Ми знаємо, чому це робилося. Ми знаємо також, що прірва — у фінансуванні. У нас є різні категорії фінансування, але я думаю, що його треба вирівнювати на користь науковців незалежно від того, де вони є, і наука має повернутися у вищі навчальні заклади» [12, с. 6]. Наведена вище цитата є зразком еклектики суб’єктивних оцінок, сум- нівних тверджень і суперечливих рекомендацій, у якій необхідно розібра- тися, відділити «зерна» від «плевелів». Зокрема, слід з’ясувати, що означає «вся наука зосереджена в університетах», або в який спосіб «наука має повернутися у вищі навчальні заклади», якщо в них уже за основним міс- цем роботи працюють понад 70 % наявних в Україні докторів і кандидатів наук? І якщо має відбутися «повернення науки в освіту, у вищу освіту», то звідки — з наукових установ чи зі стану небуття в самих закладах вищої ос- віти? Як повинні співвідноситися органічно інтегровані в заклад кафедри як його «невід’ємні» структурні підрозділи та їх науково-педагогічні пра- цівники, з одного боку, і в принципі «від’ємні» від закладу наукові органі- зації з науковими працівниками, які часто існують у ньому відокремлено, з іншого боку? І взагалі, хто несе головну відповідальність за безнауковість вітчизняної вищої освіти: наукові організації та їх наукові об’єднання (ака- чини параметрів ефективного функціонування та розвитку, покра- щення використання кадрових і фінансових ресурсів, зокрема знижен- ня навчального навантаження, підвищення заробітної плати, вдоско- налення навчальної, дослідницької, інформаційної інфраструктури. Ключові слова: вища освіта, заклади вищої освіти, дослідження і розробки, до слід- ницько-інноваційний потенціал, викладацько-дослідницька функція, кон солідація і концентрація, університети. 28 ISSN 1560-4926. Science and Science of Science. 2019. № 3 (105) В.І. Луговий, О.М. Слюсаренко, Ж.В. Таланова демії) чи самі університети з їх загальнонаціональною, галузевими, регіо- нальними мережами? Необхідність аналізу поточної ситуації у сферах вищої освіти та дослі- джень і розробок також обумовлена розробленням Державної стратегії розвитку науки, технології та інноваційної діяльності на виконання Пос- танови Загальних зборів НАН України від 26 квітня 2018 р. та урядового Плану заходів щодо реформування вітчизняної наукової сфери, затверд- женого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2018 р. № 776-р. [13]. Мета статті: на підставі аналізу місії університетів та їх дослідницько- інноваційної складової, провідних тенденцій у сферах вищої освіти та до- сліджень і розробок у світі, Північній Америці, Європі, особливостей цих сфер в Україні та провідних країнах обґрунтувати концептуальні засади та практичні рекомендації щодо посилення потенціалу досліджень і розро- бок у вітчизняній сфері вищої освіти. Виклад основного матеріалу. Для досягнення поставленої мети в статті застосовано дослідницьку методологію, яка грунтується як на надійних ем- піричних даних, так і на необхідних теоретичних доказах. У якості джерел системних фактологічних даних використано статистику Організації еко- номічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) [14—16], Національного центру наукової та інженерної статистики (NCSES) [4, 17, 18] і Національ- ного центру освітньої статистики (NCES) [19] США, Держстату України [20—22] щодо статичних та динамічних характеристик сфер вищої освіти (ВО) та досліджень і розробок (ДР), а також міжнародних університет- ських рейтингів, передовсім найбільш об’єктивного серед них — Шанхай- ського рейтингу (ARWU) [23, 24]. Теоретичні узагальнення цієї статті сис- темно доповнюють і розвивають авторські напрацювання останніх років щодо осмислення ролі університетів в освітній та науковій сферах [5—11]. Оскільки українське законодавство не унормовує сутнісну різницю між за- кладами вищої освіти зі статусом університету, академії та інституту [25, 26], а в передовій світовій практиці університети називаються по-різному (інс- титутами, коледжами, школами, центрами тощо) [23, 24], то заради термі- нологічного спрощення слово «університет» у статті використовується си- нонімічно до словосполучення «заклад вищої освіти». Також у цій статті сфера ВО розглядається як така, що включає заклади, для яких «вища освіта» є основним видом діяльності, науково-педагогічні працівники — основним персоналом, а фінансування відбувається за скла- довою бюджетної функціональної класифікації видатків «вища освіта». На- томість до сфери ДР входять наукові організації, де основним видом діяль- ності є «дослідження і розробки», основним персоналом — наукові праців- ники, фінансування здійснюється за бюджетною функціональною складо- вою «дослідження і розробки». Водночас університети часто у своєму складі мають наукові організації (частини, сектори), які виконують ДР; такі вклю- ISSN 1560-4926. Наука та наукознавство. 2019. № 3 (105) 29 Реалізація дослідницько-інноваційного потенціалу університетів як невід’ємного чаються до сфери ДР (так званого сектору ВО сфери ДР). В свою чергу, нау- кові організації можуть мати університети, однак ос танні включаються до сфери ВО. Наприклад, у підпорядкуванні Національної ака демії педаго- гічних наук України перебуває Університет менеджменту ос віти, який є частиною сфери ВО. У цьому університеті в певний час була наукова час- тина, яка належала до сфери ДР. Обгрунтовані в попередніх публікаціях важливі для цілей статті виснов- ки [5—11] підкріплено новими даними, які стали доступними у 2018—2019 рр. [4, 14—22]. Було підтверджено, що університетські ДР, які не є основним видом діяльності університетів [27] та не домінують (натомість мають дово- лі скромну частку з-поміж інших секторів виконання ДР у цілому), передов- сім зорієнтовані на осучаснення самої ВО, а не на бізнесові дослідницько- інноваційні потреби (як часто вважають). Також доведено, що ДР стають дедалі більш важливим компонентом ВО на всіх освітніх рівнях, а інститу- ційне самофінансування ДР, відповідно, зростає. Саме дослідницько-інно- ваційний складник теоретично відрізняє і практично відокремлює універ- ситети, які орієнтовані на розвиток і творення нового, від профтехучилищ і технікумів, що спрямовані на функціонування, експлуатацію наявного. Ве- лике значення має встановлена обернена залежність між часткою ДР, ви- конаних сектором ВО, у загальному обсязі ДР, та кількістю населення і обсягом ВВП країни [5]. Це актуально для України як великої країни, на відміну від малих країн, наприклад прибалтійських, які скоріше порівнян- ні з українськими регіонами. На рис. 1 показано динаміку показників, що характеризують мережу за- кладів ВО (починаючи з 1960 р.) і наукових організацій (з 1991 р., тобто в період незалежності України). З рис. 1 видно, що за період незалежності України сфери ВО і ДР зазна- ли організаційної турбулентності, яка призвела до їх істотного занепаду та намагання політиків зрештою вирішити проблеми обох за рахунок сфери ДР, (слідуючи гаслу «вся наука зосереджена в університетах» [12, с. 6]). Таке рішення, зокрема, означає виведення наукових установ із системи академій наук і передачу їх до університетів, а не розвиток в університетах власного дослідницько-інноваційного потенціалу. Що стосується сфери ВО, то нині жоден вітчизняний заклад ВО не представлений ані в загальній, ані в галузевій (з 54 предметними областя- ми) версіях Шанхайського рейтингу 2018 р. За цим індикатором Україна відстала від усіх країн-сусідів, крім Молдови [6, 23, 24]. У 1960—1990 рр. (див. рис. 1) відкриття нових закладів ВО ретельно готувалося, їх мережа поступово збільшувалася з 135 до 149 [9, 20]. У 60-х роках заклади ВО не множили, а зміцнювали, укрупнювали. Зокрема, на таких засадах у 1965 р. та в наступних 1972 і 1985 рр. створювалися Донецький, Сімферопольський і Запорізький державні університети на базі педагогічних інститутів. Почи- наючи з 1991 р. стратегія цілеспрямованого розвитку мережі закладів ВО 30 ISSN 1560-4926. Science and Science of Science. 2019. № 3 (105) В.І. Луговий, О.М. Слюсаренко, Ж.В. Таланова Рис. 1. Динаміка показників, що характеризують мережу університетів (академій, ін- ститутів) і наукових організацій в Україні Джерело: складено авторами за даними Держстату [20—22] та [9]. зруйнована їх масовим хаотичним виникненням. Наприклад, протягом ли- ше одного 1994 р. з’явилося 73 заклади ВО; зрозуміло, що вони не мали сер- йозної попередньої підготовки і були слабкими [9, 20]. У 1991 р. у 156 зак- 1600 1400 1200 1000 4000 5000 6000 7000 8000 3000 2000 1000 0 800 600 400 200 0 19 60 19 65 19 70 19 75 19 80 19 85 19 90 19 95 20 00 20 05 20 10 20 15 Роки Університети (академії, інститути) Наукові організації Середня чмсельність студентів університетів (академій, інститутів) Середня чмсельність дослідників і техніків у наукових організаціях К іл ьк іс ть за кл ад ів , о рг ан із ац ій (г іс то гр ам а) Чи се ль ні ст ь ст уд ен ті в, д ос лі дн ик ів і те хн ік ів , о сі б (л ін ія ) 138 135 3094 147 149 219 277 289 963 353 71 5845 6046 1344 6759 1518 1510 4602 3565 ISSN 1560-4926. Наука та наукознавство. 2019. № 3 (105) 31 Реалізація дослідницько-інноваційного потенціалу університетів як невід’ємного ладах ВО діяли 146 наукових організацій (93,6 % від загальної кількості закладів ВО), тобто стільки ж, скільки у 289 закладах ВО (але вже 50,5 % від загальної кількості закладів ВО) у 2017 р., які (заклади) були в більшості по- дрібненими і розпорошеними, неконкурентоспроможними інституціями з багатократним дублюванням і профільною деформацією підготовки фахів- ців за тотального, безрозбірливого прийому вступників [20, 28]. До того ж, навіть існуючі науково-дослідницькі частини (сектори) уні- верситетів є відносно невеликими. Найпотужнішим з них є сектор Київ- ського національного університету імені Тараса Шевченка, фінансування якого у 2018 р. становило близько 8 % бюджету університету [29, с. 9], тобто набагато нижчу частку, ніж в американських і особливо європейських уні- верситетах [9, 11, 14]. В інших українських закладах ВО науково-дослід- ниць кі частини (сектори) значно менші або взагалі відсутні [20—22]), та нерідко функціонують відокремлено від кафедр. Україна вступила в період незалежності з потужною організаційною, кадровою і ресурсною базою сфери ДР [20, 22]. Однак через багатократне зниження частки фінансування ДР у ВВП (загальний обсяг якого також стрімко падав) [20] сфера ДР зазнала значного відпливу кадрів і старіння матеріально-технічної бази, що призвело до руйнування наукових шкіл. До цього додалося скорочення кількості самих наукових організацій з 1518 у 1998 р. до 963 у 2017 р. (див. рис. 1). Це часто-густо видавалося за реформи, хоча наукові організації, на відміну від закладів ВО, не були уражені парале- лізмом і дублюванням, а також зберегли свій профіль діяльності. Відбулося їх подальше подрібнення: якщо середня кількість дослідників і техніків на одну наукову організацію у 1991 р. становила 219, то у 2017 р. — 71 [20—22]. Слідом за галузевим і заводським (підприємницьким) секторами вико- нання ДР руйнівні процеси поширились на останні бастіони організованої науки — Національну академію наук України та національні галузеві акаде- мії наук. На підставі неадекватних прикладів таких малих країн як Грузія та Литва висувались необгрунтовані пропозиції щодо «повернення науки в освіту, у вищу освіту» [12, с. 6] шляхом механічної передачі наукових установ від академій до Міністерства освіти та науки України і університетів. Це створило загрозу зміни статусу ДР: з основної дільності в наукових організа- ціях на допоміжну діяльність у закладах ВО [27]. Рис. 2 ілюструє перерозподіл кандидатів і докторів наук між сферами ДР і ВО протягом 25-річного періоду, що кадрово знесилює першу сферу та посилює другу. З рис. 2 видно, що в процесі скорочення і подрібнення наукових органі- зацій у 1991—2014 рр. майже весь приріст кандидатів і докторів наук в Укра- їні концентрувався у сфері ВО (з 2015 р. Держстат не публікує дані про чи- сельність кандидатів і докторів наук в економіці). У закладах ВО у 2014 р. за основним місцем роботи зосереджувалося 73 % кандидатів наук і 71 % док- торів наук, які наявні в Україні. У наступні роки така тенденція не змінила- 32 ISSN 1560-4926. Science and Science of Science. 2019. № 3 (105) В.І. Луговий, О.М. Слюсаренко, Ж.В. Таланова ся. Наприклад, у 2015 р. чисельність докторів наук у наукових організаціях за основним місцем роботи зменшилася до 4,1 тис., а кандидатів наук — до 13,9 тис. (дані за 2016 і 2017 рр. не зіставні у зв’язку зі зміною Держстатом Рис. 2. Кандидати і доктори наук в економіці, у наукових організаціях (за основною діяльністю) і закладах вищої освіти (за основною діяльністю) в Україні Примітка: у 2014 р. без окупованих АР Крим і м. Севастополя та зони АТО в Доне- цькій та Луганській областях. Джерело: складено авторами за даними Держстату [20—22]. 100 80 60 12 16 20 8 4 0 40 20 0 19 92 19 90 19 94 19 96 19 98 20 00 20 02 20 04 20 06 20 08 20 10 20 12 20 14 Роки у наукових організаціях у наукових організаціях у закладах вищої освіти у закладах вищої освіти Кандидати наук в економіці (за основною діяльністю): Доктори наук в економіці (за основною діяльністю): Ка нд ид ат и на ук (г іс то гр ам а) Д ок то ри н ау к (л ін ія ) 3,2 5,2 7,4 8,1 29,3 90,1 16,5 86,2 16,1 57,6 45,2 62,9 (73 %) 11,4 (71 %) 4,3 (26 %) 14,8 (17 %) 34,0 ISSN 1560-4926. Наука та наукознавство. 2019. № 3 (105) 33 Реалізація дослідницько-інноваційного потенціалу університетів як невід’ємного Таблица 1. Ключові характеристики сфер ДР у світі, ОЕСР, ЄС і провідних країнах у 2017 р. Країна, організація Видатки на ДР, млрд дол., ПКС Частка витрат на ДР у ВВП, % Частка сектору ВО у виконанні ДР, % Частка фінансування ДР у секторі ВО, % 2010 р. 2017 р. Бізнесом Закладами ВО США 543 2,79 14,5 13,0 5,4 25,1 Китай 496 2,13 7,9 7,2 28,5 — Японія 171 3,20 13,2 12,0 2,9 — Німеччина 131 3,02 17,9 17,3 13,8 — Корея 91 4,55 10,1 8,5 13,7 — Франція 65 2,19 20,9 20,7 2,8 — Велика Британія 49 1,66 26,0 23,7 4,4 — ЄС 428 1,96 23,6 22,2 6,5 — ОЕСР 1358 2,37 18,4 17,2 5,8 — Світ 2167 1,89 — Середнє для 7 країн 2,79 15,8 14,6 10,2 — Примітка: ПКС — паритет купівельної спроможності. Джерело: складено авторами за даними ОЕСР [15, 16], NCSES [17, 18] та [5, с. 78]. методики їх збирання). Натомість кількість докторів і кандидатів наук се- ред університетських викладачів у 2015—2017 рр. продовжувала збільшува- тися [20—22]. Однак останнє не компенсувало втрати сфери ДР. Як вийти з кризової ситуації, підказує досвід розвитку сфер ВО і ДР у передових країнах та їх об’єднаннях (ОЕСР, ЄС) [5]. У табл. 1 наведено па- раметри організації та підтримки ДР у країнах — лідерах дослідницько- інноваційного прогресу. Як видно з табл. 1, провідні країни, їхні організації та світ у цілому в 2017 р. витрачали на ДР від 1,7 до 4,6 % ВВП, а сім провідних країн — у се- редньому 2,8 % ВВП. Це є першим (і головним) уроком щодо розвитку ДР. В Україні норма 1,7 % ВВП визначена законом [26], але не виконується [22]. Другий урок, як слідує з табл. 1, полягає в тому, що частка сектору ВО у виконанні ДР невелика — зазвичай менше 25 %, а в групі семи згада них країн — в середньому 14,6 % (2017 р.), і має стійку тенденцію до зменшення. Зокрема, у двох країнах-лідерах (США і Китаї), які найбільше витрачають на ДР (разом понад 1 трлн дол. за ПКС, тобто близько половини світових видатків на ці цілі), частка сектору ВО у виконанні ДР становить, відповід- но, 13,0 % та 7,2 %. Остання майже така сама, як і в Україні у 2017 р. (7,3 %). Також у Шанхайському рейтингу представлено найбільше американських і китайських закладів ВО [23, 24]. Інноваційний прогрес США і Китаю відомий. 34 ISSN 1560-4926. Science and Science of Science. 2019. № 3 (105) В.І. Луговий, О.М. Слюсаренко, Ж.В. Таланова Третій урок (див. табл. 1) спростовує поширену думку, що головним ін- вестором коштів в університетський сектор ДР є бізнес, а сектор ДР у сфе- рі ВО, відповідно, в більшості працює на бізнес. Насправді роль бізнесу в фінансуванні університетських ДР є доволі скромною: за даними за 2017 р., якщо не враховувати Китай (28,5 %), цей внесок становить від 2,8 % у Франції до 13,8 % у Німеччині, а для семи провідних країн (включно з Ки- таєм) — 10,2 %. У США цей показник дорівнює 5,4 % [16]. Натомість у США інституційне самофінансування університетських ДР у 2017 р. перевищило 25 %, засвідчуючи, що головним бізнесом для університетів є надання ВО [18]. На це вказує і розподіл фінансування за типами ДР в університетах США у 2017 р.: 61,8 % на фундаментальні, 28,5 % на прикладні досліджен ня та лише 9,6 % на експериментальні розробки [17]. На рис. 3 порівнюється фінансове забезпечення сфер ВО і ДР в Україні (UA) і США (US) у 2017 р., що унаочнює дисбаланс вітчизняних сфер ВО і ДР (гіпертрофію сфери ВО і гіпотрофію сфери ДР), порівняно з їх збалан- сованістю у США, через політику недофінансування сфери ДР (і відповід- ного перетоку вчених у сферу ВО). Якщо (див. рис. 3) у США фінансова підтримка згаданих сфер приблиз- но паритетна (співвідношення 52:48), то в Україні — явно диспаритетна (71:29). Спроба уточнення цих фінансових співвідношень завдяки відне- сенню до сфери ВО невеликих частин ДР, які виконуються сектором ВО (в Україні це 0,07, а в США — 0,13 від фінансування ДР), не змінює суті справи і лише посилює згадану диспропорцію. Якщо б фінансове співвідношення між сферами ВО і ДР в Україні було краще збалансовано, таку частину, за прикладом США, можна було б збільшити з 0,07 до 0,13 (а дивлячись на приклад Китаю, де вона також становить 0,07, її взагалі не варто змінювати). Отже, все, чим «заборгувала» вітчизняна сфера ДР сфері ВО з огляду на «повернення науки … у вищу освіту» [12, с. 6], зводиться до певного (але не- великого) збільшення частки безпосереднього фінансування ДР у секторі ВО. Справжньою причиною дисбалансу між сферами ВО та ДР в Україні є те, що, з одного боку, у сфері ВО сконцентрована переважна частка канди- датів і докторів наук (понад 70 %) і фінасування (також понад 70 %) сумар- ного кадрово-фінансового ресурсу сукупного ВО-ДР-простору, з іншого — цей ресурс марнується в результаті його неефективного використання. Тобто справа відродження науки в університетах зводиться саме до актуалі- зації та мобілізації прихованого (чи похованого) дослідницько-інновацій- ного потенціалу сфери ВО [7]. Про такий підхід свідчать умови діяльності викладачів в університетах США, де реалізується американська модель «дослідницького професора», або в Європі, де впроваджується така ж сама модель на європейський лад: «професор і дослідник — одна персона» [7, 8]. Цей факт на рис. 3 відображе- ний тим, що близько половини (0,5, ліва темна стрілка) фінансування ВО у США опосередковано стосується здійснення ДР викладачами в порядку ISSN 1560-4926. Наука та наукознавство. 2019. № 3 (105) 35 Реалізація дослідницько-інноваційного потенціалу університетів як невід’ємного Рис. 3. Фінансування (з усіх джерел) вищої освіти та досліджень і роз робок в Україні та США у 2017 р. Примітка: Праві темні стрілки показують частку сектору ВО у виконанні ДР, ліві темні стрілки — ненормований фактичний внесок викладачів у здійснення ДР. Світлі права та ліва стрілки у разі України показують межі резерву збільшення внеску дослідників і ви- кладачів у виконання ДР з огляду на приклад США. Джерело: складено авторами за даними Держстату [20—22], NCSES [17, 18], NCES [19]. UA US підготовки до зустрічі зі студентами, власного осучаснення. Водночас в Ук- раїні таку частку можна оцінити як 0,2 (ліва темна стрілка верхньої частини рис. 3). Різниця 0,3 між американськими 0,5 і українськими 0,2 становить внутрішній резерв вітчизняної сфери ВО стосовно посилення (і «повернен- ня») ДР у ній. Згаданий підхід до організації сфери ВО у США та в інших передових країнах забезпечується низьким навчальним навантаженням професора (100—150 год. на рік, або кілька занять на тиждень), високою заробітною платою, розвинутою навчальною, дослідницькою та інформаційною інфра- структурою закладу ВО [7, 8, 30]. Наприклад, перший у світі Гарвардський університет, у якому самофінансування ДР становить 29,7 %, пишається 45 млрд грн на ВО і ДР в Україні (32 млрд грн на Во + 13 млрд грн на ДР) Резерв (до 0,13 ВО) Резерв (до 0,5 ДР) 1126 млрд дол. на ВО і ДР у США (583 млрд дол. на ВО + 543 млрд дол. на ДР) 71 % ВО 52 % ВО >70 % д-р і канд. наук 48 % ДР 29 % ДР 0,2 ДР 0,07 ВО 0,13 ВО0,5 ДР 36 ISSN 1560-4926. Science and Science of Science. 2019. № 3 (105) В.І. Луговий, О.М. Слюсаренко, Ж.В. Таланова найбільшою у світі академічною бібліотекою [18, 23, 24, 31]. Вона включає 20,4 млн томів, 180 тис. назв періодичних видань, приблизно 400 млн руко- писів, 10 млн фотографій, 124 млн архівованих веб-сторінок та 5,4 терабай- ти первинно створених цифрових архівів і рукописів. Доступність і обслуго- вування колекції забезпечують близько 800 працівників бібліотеки [31]. А заробітна плата професора в цьому університеті в середньому у 2,5 раза біль- ше, ніж у дослідника [8]. Натомість у подрібненій та розпорошеній, дубльованій та профільно спотвореній (невластивою підготовкою), параметрично деконцетрованій (з відсутністю критичних значень найважливіших характеристичних параме- трів), інституційно неконкурентоспроможній мережі ВО України згадані умови функціонування університетів, зокрема науково-педагогічних пра- цівників, не забезпечені [6, 28]. Навчальне навантаження за сучасними мір- ками надто велике (до 600 річних годин [25]) і не залишає часу на ґрунтовну наукову і науково-технічну діяльність. Заробітна плата надто мала і спону- кає до підробітків, знову ж таки створюючи дефіцит часу на ДР. Нині втра- чені рівні оплати праці, що встановлені реформою ВО 1987 р., коли заві- дувач кафедри, професор, доктор наук з 15-річним стажем мав заробітну платню на рівні республіканського міністра [9, с. 306]. Навчальна, дослід- ницька й інформаційна інфраструктура часто примітивна, не дає можли- вості для самореалізації здобувачів та саморозвитку викладачів. Відтак зако- нодавчо задекларований дуальний статус викладацьких кадрів як «нау ко во»- «педагогічних» [25, 26, 32] у вітчизняних закладах майже не здійснюється. Зміна такої ситуації має ключове значення для вирішення питання «повернення науки … у вищу освіту» [12, с. 6]. Алгоритм розв’язку пробле- ми полягає у створенні умов для максимального вивільнення і доцільного спрямування потенціалу наукових кадрів (кандидатів і докторів наук) ВО — найбільшого з-серед усіх секторів ДР в Україні. Здійснюється це шляхом реалізації дуальної «викладацько-дослідницької» функції науково-педаго- гічного персоналу на таких засадах: для викладання — «в аудидорію через лабораторію», для навчання — «з аудиторії в лабораторію», орієнтації ДР (як не основної, хоча і принципово важливої для університетів діяльності) на забезпечення, в першу чергу, «сучасності» і «надсучасності» ВО, а потім, у другу чергу, потреб бізнесу за принципом — «головним бізнесом для ДР уні- верситетів є ВО». При цьому інноваційні потреби бізнесу не ігноруються, а задовольняються природним для університетів способом постачання еко- номіці по-сучасному і по-надсучасному підготовлених фахівців — основно- го продукту ВО, створеного на засадах її субординаційної освітньо-дослід- ни цької дихототомії [5, 7]. Це відповідає як структурі місії закладів ВО (трійка ключових місійних слів у порядку значущості — освіта, дослідження, творчість/інновація) вза- галі [9, с. 176—177], так і визначенню таких закладів українським законо- давством, включаючи й дослідницькі університети. Наприклад, відповідно ISSN 1560-4926. Наука та наукознавство. 2019. № 3 (105) 37 Реалізація дослідницько-інноваційного потенціалу університетів як невід’ємного Таблица 2. Система ключових заходів з реалізації дослідницько-інноваційного потенціалу закладів вищої освіти Захід Результат Ефект І. Національний рівень Консолідація і концентрація (укрупнення) ЗВО як умова реалізації інституційних за- ходів Консолідація наукових шкіл, зміц- нення організаційної спроможнос- ті, досягнення критичної величини ресурсів та конкурентоспроможної якості діяльності, усунення багато- кратного дублювання низькоуклад- ної підготовки Якість і ефектив- ність діяльності (ВО і ДР) Упровадження загальної та галузевої версій Національ- ного рейтингу як механізму оцінювання ЗВО і підстави модернізації мережі ВО Визначення фактичної інституцій- ної та галузевої (профільної) кон- курентоспроможності ЗВО Мотивація до кон- курентоспромож- ної якості та ефек- тивної діяльності (ВО і ДР) Створення лідерської Асо- ціації українських універси- тетів Формування культури конкуренто- спроможного лідерства Розроблення стра- тегії та політики розвитку ВО на ос- нові ДР та ДР у ВО ІІ. Інституційний рівень Зменшення і диференціація навчального навантаження науково-педаго гіч ного пер- соналу залежно від освітньо- го рівня Вивільнення часу на ДР та його прогресія в залежності від рівня ви- щої освіти Осучаснення ВО, реалізація ДР Збільшення і посилення ди- ференціації заробітної плати за освітніми рівнями ВО Запобігання підробіткам, збере- жен ня часу на ДР («гроші – час») Осучаснення ВО, реалізація ДР Створення сучасної нав- чальної інфраструктури Сприяння самостійній роботі, твор- чості здобувачів, звільненя їх від «шкільної» опіки викладачів, здій- снення закону зв’язку між складніс- тю та самостійністю в освіті [10] Осучаснення ВО, реалізація ДР Створення сучасної дослід- ницької інфраструктури, зо- крема з використанням 146 наукових організацій у сфе- рі (секторі) ВО Сприяння саморозвитку, творчості викладачів Осучаснення ВО, реалізація ДР Створення сучасної інфор- маційної інфраструктури Сприяння самостійній роботі здо- бувачів і саморозвитку викладачів Осучаснення ВО, реалізація ДР Закладення видатків на ДР у вартість підготовки фахівців Можливість самофінансування ДР Осучаснення ВО, реалізація ДР Примітка: ЗВО – заклад вищої освіти. Джерело: складено авторами. 38 ISSN 1560-4926. Science and Science of Science. 2019. № 3 (105) В.І. Луговий, О.М. Слюсаренко, Ж.В. Таланова Таблица 3. Посадові оклади (ставки заробітної плати) різних категорій науково-педагогічних працівників за тарифною сіткою з 1 січня 2019 р. Посада Тарифний розряд Посадовий оклад (ставка заробітної плати), грн Посадовий оклад (ставка заробітної плати) для науково- педагогічного персоналу, грн Професор 20 6992 7761,12 Доцент 19 6570 7292,70 Старший викладач 17 5763 6396,93 Викладач, асистент 16 5360 5949,60 Викладач-стажист 15 4956 5510,16 Джерело: складено авторами за даними [34, 35]. до законів України «Про освіту» (ст. 22) [32] і «Про вищу освіту» (ст. 26) [25] основною діяльністю закладу ВО є освітня діяльність. Разом із тим наукова, науково-технічна та іноваційна/мистецька діяльність для цих закладів «є обов’язковою та невід’ємною складовою частиною їхньої освітньої діяль- ності» (ст. 17 Закону України «Про освіту») [32]. Отже, проблема «повернення науки … у вищу освіту» [12, с. 6] насампе- ред є проблемою самої сфери ВО, яка вирішується шляхом організаційного переформатування. Адже нинішня ситуація у значній частині закладів ВО унеможливлює здійснення досконалої наукової та науково-технічної діяль- ності ані науково-педагогічними, ані науковими працівниками. Наприклад, повсюдно можна зустріти дрібні заклади, у яких кафедри не спираються на наукові школи (через їх відсутність), позафахово охоплюють кілька різно- рідних галузей знань, викладачі забезпечують по кілька різнопрофільних дисциплін, бібліотечні інформаційні ресурси мізерні, уміщуються в 1—2 кім- натах, наукова і науково-технічна діяльність обмежується формальними пуб лікаціями, безрезультатними конференціями, студентськими гуртками тощо [6, 7, 28]. Сприяти доцільній оптимізації університетської мережі (зо- крема, для з’ясування, де ще можлива «терапія», а де потрібна «хірургія»), ураховуючи світовий досвід, мають також правниче і практичне запрова- дження загальної та галузевої версій Національного рейтингу закладів ви- щої освіти, виокремлення зі Спілки ректорів вищих навчальних закладів України лідерської Асоціації українських університетів на зразок Асоціації американських університетів США і Канади [5, 6, 9, 33]. У табл. 2 підсумовано системні заходи з реалізації дослідницько-ін но- ваційного потенціалу університетів. Як відомо, заробітну плату науково-педагогічних працівників дифе- ренційовано віднесенням посад до тарифних розрядів (див. табл. 3) та вве- денням доплат і надбавок за рівень наукової та вченої кваліфікації [34, 35]. З табл. 3 видно, що нові посадові оклади науково-педагогічних праців- ників неістотно (на 11 % [35]) перевищують попередні посадові оклади, чого недостатньо для викокоінтелектуальної діяльності. До того ж, хоча оплата ISSN 1560-4926. Наука та наукознавство. 2019. № 3 (105) 39 Реалізація дослідницько-інноваційного потенціалу університетів як невід’ємного праці в цілому безпосередньо не диференційована за рівнями ВО, все ж є певний досвід її диференціації в разі погодинної оплати. Наприклад, ставка погодинної оплати у відсотках до окладу (ставки) працівника 1 тарифного розряду для професора при підготовці бакалаврів у закладах ІІ рівня акреди- тації становить 5,04, студентів у закладах ІІІ та IV рівнів акредитації — 9,35, аспірантів — 10,78 [34]. За аналогією до моделі оплати праці важливо також законодавчо унор- мувати диференційоване граничне навчальне навантаження, наприклад, у такий спосіб: загальне максимальне навантаження становить 500 год., при підготовці молодших бакалаврів — так само 500 год., бакалаврів — 400, ма- гістрів — 300, аспірантів — 200, докторантів — 150 год. Висновки. З викладеного можна зробити такі висновки. 1. Аналіз і порівняння мети, організації, кадрового і фінансового за- безпечення сфер ВО та ДР в Україні та провідних країнах світу свідчать про деформованість вітчизняної сфери ВО у бік гіпертрофії, ДР — у бік гіпотрофії. 2. З огляду на світовий досвід в Україні сфера ВО порівняно зі сферою ДР споживає непропорційно багато фінансових ресурсів та акумулює біль- шість кандидатів і докторів наук, яким не створено необхідних умов для ви- сокої наукової і науково-технічної віддачі. 3. З урахуванням світових особливостей і тенденцій організації, функ- ціонування, вдосконалення сфер ВО і ДР, система заходів з реалізації дослідницько-інноваційного потенціалу закладів ВО має ґрунтуватися на переформатуванні університетської мережі задля здійснення «викладацько- дослідницької» функції науково-педагогічного персоналу за моделями «до- слідницький професор» або «професор і дослідник — одна персона». 4. Системні заходи з оптимізації включають консолідацію і концентра- цію закладів ВО, подолання їх подрібненості та розпорошеності, усунення надмірного дублювання і профільної неадекватності, досягнення критичної величини параметрів досконалої організації та ефективного використання кадрових і фінансових ресурсів, зокрема зниження і диференціацію на- вчального навантаження, встановлення конкурентоспроможної заробітної плати, створення розвинутої навчальної, дослідницької, інформаційної ін- фраструктури. У подальших дослідженнях важливо з’ясувати міру кореляції між об- сягами навчального навантаження та рівнями оплати праці викладачів, з одного боку, і результативностю ДР та підвищенням конкурентоспромож- ності закладів ВО, з іншого. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Національна академія наук України: статистичний і наукометричний аналіз ефек- тивності наукового потенціалу / Б.А. Маліцький та ін.; гол. ред. акад. НАН України В.Л. Богданов; НАН України, ДУ «Інститут дослідж. наук.-техн. потенціалу та істо рії науки ім. Г.М. Доброва». Київ: Фенікс, 2018. С. 61—69. 40 ISSN 1560-4926. Science and Science of Science. 2019. № 3 (105) В.І. Луговий, О.М. Слюсаренко, Ж.В. Таланова 2. Папакін Г. Павло Скоропадський та Українська академія наук. До 100-річчя НАН України. Київ: Українські пропілеї, 2018. 335 с. 3. Майбутнє університетів. Частина 1. Еволюція університетів: на порозі невідомого майбутнього»: доповідь / С. Бабак та ін.; Україн. ін-т майбутнього. Київ, 2018. 126 с. 4. Gibbons Michael T. Higher Education R&D Expenditure Increased 4.7 %, Exceeded $ 75 Billion in FY 2017. URL: https://www.nsf.gov/statistics/2019/nsf19302/ (Last accessed: 16.02.2019). 5. Lugovyi V., Orzhel O., Slyusarenko O., Talanova Zh.. Education and research duality — the determining characteristic of higher education. Education: Modern Discourses. 2018. № 1. P. 71—88. 6. Луговий В.І., Слюсаренко О.М., Таланова Ж.В. Нові уроки лідерства для України від Шанхайського рейтингу 2018 року. Педагогіка і психологія: Вісн. НАПН України. 2018. № 3. С. 5—22. 7. Луговий В.І., Слюсаренко О.М., Таланова Ж.В. Організаційно-економічні засади реалізації дуальної «викладацько-дослідницької» функції науково-педагогічних пра- цівників університетів. Вісник Київського національного університету технологій та дизайну: Спецвипуск. VІІІ Міжн. наук.-практ. конф. «Ефективність організаційно- економічного механізму інноваційного розвитку вищої освіти України». Київ: КНУТД, 2018. С. 15—26. 8. Луговий В., Таланова Ж. Оплата праці в провідних університетах США: досвід для України. Педагогіка і психологія: Вісн. НАПН України. 2016. № 1. С. 51—57. 9. Слюсаренко О.М. Розвиток найвищого університетського потенціалу в умовах гло- балізації: моногр. Київ: Пріоритети, 2015. 384 с. 10. Луговий В.І., Таланова Ж.І. Зв’язок складності та самостійності в освіті. Педагогіка і психологія: Вісн. НАПН України. 2013. № 4. С. 50—58. 11. Таланова Ж.В. Докторська підготовка у світі та Україні: моногр. Київ: Міленіум, 2010. 476 с. 12. Сироїд О.І. Про стан та проблеми фінансування освіти і науки в Україні: матеріали парлам. слухань у Верховній Раді України 16 листопада 2016 р. / Верховна Рада України, Комітет з питань науки і освіти. Київ: Парлам. вид-во, 2017. С. 5—7. 13. Про затвердження плану заходів щодо реформування вітчизняної наукової сфери: розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.10.2018 р. № 776-р. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/776-2018-%D1%80 (дата звернення: 16.03.2019). 14. Education at a Glance 2018: OECD Indicators. URL: https://read.oecd-ilibrary.org/ education/education-at-a-glance-2018_eag-2018-en#page1 (Last accessed: 16.02.2019). 15. Main Science and Technology Indicators. Volume 2017 Issue 1, OECD Publishing. URL: https://www.oecd-ilibrary.org/science-and-technology/main-science-and-technology- indicators/volume-2017/issue-1_msti-v2017-1-en (Last accessed: 16.03.2019). 16. Main Science and Technology Indicators. Volume 2018 Issue 2, OECD Publishing. URL: https://stats.oecd.org/viewhtml.aspx?datasetcode=MSTI_PUB&lang=en (Last accessed: 16.03.2019). 17. Table 8. Higher education R&D expenditures, by source of funds and type of R&D: FYs 2010—17. URL: https://ncsesdata.nsf.gov/herd/2017/html/herd2017_dst_08.html (Last accessed: 16.02.2019). 18. Table 21. Higher education R&D expenditures, ranked by all R&D expenditures, by source of funds: FY 2017. URL: https://ncsesdata.nsf.gov/herd/2017/html/herd2017_dst_21.html (Last accessed: 16.02.2019). 19. Table 106.10. Expenditures of educational institutions related to the gross domestic product, by level of institution: Selected years, 1929—30 through 2016—17. URL: https://nces.ed.gov/ programs/digest/d17/tables/dt17_106.10.asp?current=yes (Last accessed: 16.02.2019). ISSN 1560-4926. Наука та наукознавство. 2019. № 3 (105) 41 Реалізація дослідницько-інноваційного потенціалу університетів як невід’ємного 20. Державна служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/ (дата звернен- ня: 16.03.2019). 21. Вища освіта в Україні. 2017 рік: стат. зб. / Держ. служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/ (дата звернення: 16.02.2019). 22. Наукова та інноваційна діяльність України: стат. зб. 2017 / Держ. служба статистики України. Київ: ДП «Інформ.-аналітич. агентство», 2018. 178 с. 23. ShanghaiRanking’s Academic Ranking of World Universities 2018 Press Release. URL: http://www.shanghairanking.com/Academic-Ranking-of-World-Universities-2018-Press- Release.html (Last accessed: 16.02.2019). 24. ShanghaiRanking’s Global Ranking of Academic Subjects 2018 Press Release. URL: http:// www.shanghairanking.com/ShanghaiRankings-Global-Ranking-of-Academic-Subjects- 2018-Press-Release.html (Last accessed: 16.02.2019). 25. Про вищу освіту: Закон України від 1 липня 2014 р. № 1556-VII. URL: http://zakon5. rada.gov.ua/laws/show/1556-18 (дата звернення: 16.02.2019). 26. Про наукову і науково-технічну діяльність: Закон України від 26 листопада 2015 р. № 848-VIIІ. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/848-19 (дата звернення: 16.03.2019). 27. Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадсь- ких формувань. URL: https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch (дата звернення: 16.03.2019). 28. Інформаційна система «Конкурс»: Вступ. кампанія 2018 р. URL: http://vstup.info/ (дата звернення: 16.02.2019). 29. Річний звіт про виконання бюджетних програм Міністерства освіти і науки України за 2018 рік. Освіта України. 2019. № 10. С. 5—51. 30. Is 100 hours per year of teaching a heavy load for a lecturer? URL: https://academia. stackexchange.com/questions/91364/is-100-hours-per-year-of-teaching-a-heavy-load- for-a-lecturer (Last accessed: 16.02.2019). 31. Harvard at a Glance. URL: https://www.harvard.edu/about-harvard/harvard-glance (Last accessed: 16.02.2019). 32. Про освіту: Закон України від 5 вересня 2017 р. № 2145-VIIІ. URL: http://zakon5.rada. gov.ua/laws/show/2145-19 (дата звернення: 16.03.2019). 33. Про затвердження переліку світових рейтингів університетів для визначення особ- ливої категорії іноземців та осіб без громадянства, які претендують на пра це влаш- тування в Україні: розпорядження Каб. Міністрів України від 14.04.2018 р. № 154-р. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/154-2018-%D1%80 (дата звернення: 16.02.2019). 34. Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ: наказ Мін-ва освіти і науки України від 26.09.2005 р. № 557 (зі змінами). URL: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/z1130-05 (дата звернення: 16.03.2019). 35. Про підвищення посадових окладів науково-педагогічних працівників: постанова Каб. Міністрів України від 23.01.2019 р. № 36. URL: https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/ pro-pidvishchennya-posadovih-okladiv-naukovo-pedagogichnih-pracivnikiv (дата звернен- ня: 16.03.2019). Одержано 15.04.2019 REFERENCES 1. Natsionalna akademiia nauk Ukrainy: statystychnyi i naukometrychnyi analiz efektyvnosti naukovoho potentsialu / B.A. Malitskyi ta in.; hol. red. akad. NAN Ukrainy V.L. Bohdanov; NAN Ukrainy, DU «Instytut doslidzh. nauk.-tekhn. potentsialu ta istorii nauky im. H.M. Dobrova». Kyiv: Feniks, 2018. S. 61—69 [in Ukrainian]. 2. Papakin H. Pavlo Skoropadskyi ta Ukrainska akademiia nauk. Do 100-richchia NAN Ukrainy. Kyiv: Ukrainski propilei, 2018. 335 s. [in Ukrainian]. 42 ISSN 1560-4926. Science and Science of Science. 2019. № 3 (105) В.І. Луговий, О.М. Слюсаренко, Ж.В. Таланова 3. Maibutnie universytetiv. Chastyna 1. Evoliutsiia universytetiv: na porozi nevidomoho mai- butnoho»: dopovid / S. Babak ta in.; Ukrain. in-t maibutnoho. Kyiv, 2018. 126 s. [in Uk- rainian]. 4. Gibbons Michael T. Higher Education R&D Expenditure Increased 4.7 %, Exceeded $ 75 Billion in FY 2017. URL: https://www.nsf.gov/statistics/2019/nsf19302/ (Last accessed: 16.02.2019). 5. Lugovyi V., Orzhel O., Slyusarenko O., Talanova Zh. Education and research duality — the determining characteristic of higher education. Education: Modern Discourses. 2018. No. 1. P. 71—88 [in Uk rainian]. 6. Luhovyi V.I., Sliusarenko O.M., Talanova Zh.V. Novi uroky liderstva dlia Ukrainy vid Shankhaiskoho reitynhu 2018 roku. Pedahohika i psykholohiia: Visn. NAPN Ukrainy. 2018. No. 3. S. 5—22 [in Ukrainian]. 7. Luhovyi V.I., Sliusarenko O.M., Talanova Zh.V. Orhanizatsiino-ekonomichni zasady rea- lizatsii dualnoi «vykladatsko-doslidnytskoi» funktsii naukovo-pedahohichnykh pratsivnykiv universytetiv. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu tekhnolohii ta dyzainu: Spetsvy- pusk. VIII Mizhn. nauk.-prakt. konf. «Efektyvnist orhanizatsiino-ekonomichnoho mekhaniz- mu innovatsiinoho rozvytku vyshchoi osvity Ukrainy». Kyiv: KNUTD, 2018. S. 15—26 [in Ukrainian]. 8. Luhovyi V., Talanova Zh. Oplata pratsi v providnykh universytetakh SShA: dosvid dlia Ukrainy. Pedahohika i psykholohiia: Visn. NAPN Ukrainy. 2016. No. 1. S. 51—57 [in Uk- rainian]. 9. Sliusarenko O.M. Rozvytok naivyshchoho universytetskoho potentsialu v umovakh hloba- lizatsii: monohr. Kyiv: Priorytety, 2015. 384 s. [in Ukrainian]. 10. Luhovyi V.I., Talanova Zh.I. Zviazok skladnosti ta samostiinosti v osviti. Pedahohika i psykholohiia: Visn. NAPN Ukrainy. 2013. No. 4. S. 50—58 [in Ukrainian]. 11. Talanova Zh.V. Doktorska pidhotovka u sviti ta Ukraini: monohr. Kyiv: Milenium, 2010. 476 s. [in Ukrainian]. 12. Syroid O.I. Pro stan ta problemy finansuvannia osvity i nauky v Ukraini: materialy parlam. slukhan u Verkhovnii Radi Ukrainy 16 lystopada 2016 r. / Verkhovna Rada Ukrainy, Komitet z pytan nauky i osvity. Kyiv: Parlam. vyd-vo, 2017. S. 5—7 [in Ukrainian]. 13. Pro zatverdzhennia planu zakhodiv shchodo reformuvannia vitchyznianoi naukovoi sfery: rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 17.10.2018 r. No 776-r. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/776-2018-%D1%80 (Last accessed: 16.03.2019) [in Uk rainian]. 14. Education at a Glance 2018: OECD Indicators. URL: https://read.oecd-ilibrary.org/edu- cation/education-at-a-glance-2018_eag-2018-en#page1 (Last accessed: 16.02.2019). 15. Main Science and Technology Indicators. Volume 2017 Issue 1, OECD Publishing. URL: https://www.oecd-ilibrary.org/science-and-technology/main-science-and-technology- indicators/volume-2017/issue-1_msti-v2017-1-en (Last accessed: 16.03.2019). 16. Main Science and Technology Indicators. Volume 2018 Issue 2, OECD Publishing. URL: https://stats.oecd.org/viewhtml.aspx?datasetcode=MSTI_PUB&lang=en (Last accessed: 16.03.2019). 17. Table 8. Higher education R&D expenditures, by source of funds and type of R&D: FYs 2010—17. URL: https://ncsesdata.nsf.gov/herd/2017/html/herd2017_dst_08.html (Last ac- cessed: 16.02.2019). 18. Table 21. Higher education R&D expenditures, ranked by all R&D expenditures, by source of funds: FY 2017. URL: https://ncsesdata.nsf.gov/herd/2017/html/herd2017_dst_21.html (Last accessed: 16.02.2019). 19. Table 106.10. Expenditures of educational institutions related to the gross domestic product, by level of institution: Selected years, 1929—30 through 2016—17. URL: https://nces.ed. gov/programs/digest/d17/tables/dt17_106.10.asp?current=yes (Last accessed: 16.02.2019). ISSN 1560-4926. Наука та наукознавство. 2019. № 3 (105) 43 Реалізація дослідницько-інноваційного потенціалу університетів як невід’ємного 20. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/ (Last accessed: 16.03.2019) [in Ukrainian]. 21. Vyshcha osvita v Ukraini. 2017 rik: stat. zb. / Derzh. sluzhba statystyky Ukrainy. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/ (Last accessed: 16.02.2019) [in Ukrainian]. 22. Naukova ta innovatsiina diialnist Ukrainy: stat. zb. 2017 / Derzh. sluzhba statystyky Ukrainy. Kyiv: DP «Inform.-analitych. ahentstvo», 2018. 178 s. [in Ukrainian]. 23. ShanghaiRanking’s Academic Ranking of World Universities 2018 Press Release. URL: http://www.shanghairanking.com/Academic-Ranking-of-World-Universities-2018-Press- Release.html (Last accessed: 16.02.2019). 24. ShanghaiRanking’s Global Ranking of Academic Subjects 2018 Press Release. URL: http:// www.shanghairanking.com/ShanghaiRankings-Global-Ranking-of-Academic-Subjects- 2018-Press-Release.html (Last accessed: 16.02.2019). 25. Pro vyshchu osvitu: Zakon Ukrainy vid 1 lypnia 2014 r. No. 1556-VII. URL: http://zakon5. rada.gov.ua/laws/show/1556-18 (Last accessed: 16.02.2019) [in Ukrainian]. 26. Pro naukovu i naukovo-tekhnichnu diialnist: Zakon Ukrainy vid 26 lystopada 2015 r. No. 848-VIII. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/848-19 (Last accessed: 16.03.2019) [in Ukrainian]. 27. Iedynyi derzhavnyi reiestr yurydychnykh osib, fizychnykh osib-pidpryiemtsiv ta hromads- kykh formuvan. URL: https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch (Last accessed: 16.03.2019) [in Ukrainian]. 28. Informatsiina systema «Konkurs»: Vstup. kampaniia 2018 r. URL: http://vstup.info/ (Last accessed: 16.02.2019) [in Ukrainian]. 29. Richnyi zvit pro vykonannia biudzhetnykh prohram Ministerstva osvity i nauky Ukrainy za 2018 rik. Osvita Ukrainy. 2019. No. 10. S. 5—51 [in Ukrainian]. 30. Is 100 hours per year of teaching a heavy load for a lecturer? URL: https://academia. stackexchange.com/questions/91364/is-100-hours-per-year-of-teaching-a-heavy-load- for-a-lecturer (Last accessed: 16.02.2019). 31. Harvard at a Glance. URL: https://www.harvard.edu/about-harvard/harvard-glance (Last accessed: 16.02.2019). 32. Pro osvitu: Zakon Ukrainy vid 5 veresnia 2017 r. No. 2145-VIII. URL: http://zakon5.rada. gov.ua/laws/show/2145-19 (Last accessed: 16.03.2019) [in Ukrainian]. 33. Pro zatverdzhennia pereliku svitovykh reitynhiv universytetiv dlia vyznachennia osoblyvoi katehorii inozemtsiv ta osib bez hromadianstva, yaki pretenduiut na pratsevlashtuvannia v Ukraini: rozporiadzhennia Kab. Ministriv Ukrainy vid 14.04.2018 r. No 154-r. URL: http:// zakon2.rada.gov.ua/laws/show/154-2018-%D1%80 (Last accessed: 16.02.2019) [in Uk- rainian]. 34. Pro vporiadkuvannia umov oplaty pratsi ta zatverdzhennia skhem taryfnykh rozriadiv prat- sivnykiv navchalnykh zakladiv, ustanov osvity ta naukovykh ustanov: nakaz Min-va osvity i nauky Ukrainy vid 26.09.2005 r. No. 557 (zi zminamy). URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/z1130-05 (data zvernennia: 16.03.2019) [in Ukrainian]. 35. Pro pidvyshchennia posadovykh okladiv naukovo-pedahohichnykh pratsivnykiv: postanova Kab. Ministriv Ukrainy vid 23.01.2019 r. No. 36. URL: https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/ pro-pidvishchennya-posadovih-okladiv-naukovo-pedagogichnih-pracivnikiv (Last acces sed: 16.03.2019) [in Ukrainian]. Received 15.04.2019 44 ISSN 1560-4926. Science and Science of Science. 2019. № 3 (105) В.І. Луговий, О.М. Слюсаренко, Ж.В. Таланова В.И. Луговый, доктор педагогических наук, профессор, первый вице-президент, Национальная академия педагогических наук Украины, ORCID ID: 0000-0003-1650-066X, e-mail: Luhovyi@ukr.net E.Н. Слюсаренко, доктор педагогических наук, старший научный сотрудник, заместитель директора по научной работе, Институт высшего образования Национальной академии педагогических наук Украины, ORCID ID: 0000-0001-7957-1794, e-mail: Slyusarenko_o@ukr.net Ж.В. Таланова, доктор педагогических наук, старший научный сотрудник, доцент, главный научный сотрудник, Институт высшего образования Национальной академии педагогических наук Укрины, менеджер по аналитической работе, Национальный Эразмус + офис в Украине, ORCID ID: 0000-0003-4007-2677, e-mail: zhanna_t@ukr.net РЕАЛИЗАЦИЯ ИССЛЕДОВАТЕЛЬСКО-ИННОВАЦИОННОГО ПОТЕНЦИАЛА УНИВЕРСИТЕТОВ КАК НЕОТЪЕМЛЕМОЙ СОСТАВЛЯЮЩЕЙ ИХ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ Проанализированы цель, организация, кадровое и финансовое обеспечение сфер выс- шего образования (ВО) и исследований и разработок (ИР) в Украине и ведущих странах. Выяснено, что отечественная сфера ВО по сравнению со сферой ИР потребляет непро- порционально много финансовых ресурсов и аккумулирует большинство кан дидатов и докторов наук, которым не созданы условия для высокой научной и науч но-техничес- кой отдачи. Обоснована система мер по реализации исследовательско-инновационного потенциала университетов, основанная на переформатировании университетской сети для осуществления дуальной «преподавательско-исследовательской» функции в соот- ветствии с моделями «исследовательский профессор» или «профессор и исследователь — одно лицо». Мероприятия включают консолидацию и концентрацию заведений ВО, преодоление их раздробленности и разобщенности, устранение дублирования и про- фильной неадекватности, достижение критической величины параметров эффектив- ного функционирования и развития, улучшение использования кадровых и финансовых ресурсов, в частности снижение учебной нагрузки, повышение заработной платы, улуч- шение учебной, исследовательской, информационной инфраструктуры. Ключевые слова: высшее образование, заведения высшего образования, исследования и раз- работки, иследовательско-инновационный потенциал, преподавательско-исследовательс- кая функция, консолидация и концентрация, университеты. ISSN 1560-4926. Наука та наукознавство. 2019. № 3 (105) 45 Реалізація дослідницько-інноваційного потенціалу університетів як невід’ємного V.I. Lugovyi, Dsc (Pedagogy), professor, first vice president, National Academy of Educational Sciences of Ukraine, ORCID ID: 0000-0003-1650-066X, e-mail: Luhovyi@ukr.net O.M. Slyusarenko, Dsc (Pedagogy), senior researcher, deputy director on research, Institute of Higher Education of the National Academy of Educatinal Sciences of Ukraine, ORCID ID: 0000-0001-7957-1794, e-mail: Slyusarenko_o@ukr.net Zh.V. Talanova, Dsc (Pedagogy), senior researcher, associate professor, chief scientist, Institute of Higher Education of the National Academy of Educatinal Sciences of Ukraine, analytical work manager, National Erasmus+ office in Ukraine, ORCID ID: 0000-0003-4007-2677, e-mail: zhanna_t@ukr.net REALIZATION OF RESEARCH AND INNOVATION CAPACITIES OF UNIVERSITIES AS AN INTEGRAL COMPONENT IN THEIR ACTIVITIES The article’s objective is to substantiate the conceptual framework and practical recomedation for enhancing the capacities of research and development (R&D) in the higher education (HE) of Ukraine through analyzing the mission of universities and their research and innovation com- ponent, the core tendencies in the HE and R&D in the world, North America, Europe, Ukraine and leading countries. The analysis is made using the data showing the dynamics of the network of universities and research organizations in Ukraine (1960—2017); dynamics of the personal with candidate of sciences or doctor of sciences degree in the economy, in research organizations and higher education institutions (1990—2014); the key parameters of R&D in the world, OECD, EU and leading countries (2017): R&D expenditures, R&D expenditures as a share of GDP, the share of the HE sector as R&D performer, the share of R&D financing in the total funds of the HE sector. Also, data on the total financing of HE and R&D in Ukraine and U.S. in 2017 are compared, to illustrate the imbalance between the financing of HE and R&D in Ukraine (disproportionally large share of funds for HE and too small share of funds for R&D) and U.S., where the funding is balanced. It is revealed that the domestic sphere of HE in comparison with the sphere of R&D disp- roportionately consumes a lot of financial resources and accumulates the majority of candida- tes and doctors of sciences, for which conditions for high scientific and scientific and technical efficiency did not create. The system of measures to realize the research and innovation potential of universities, based on reformatting of the university network for the purpose of performing a dual “teaching-research” function based on the models “research professor” or “professor and researcher — one person” is substantiated. Measures include consolidation and concentration of institutions, overcoming their shredding and dispersal, eliminating duplication and profile ina de quacy, achieving a critical value of the parameters of effective functioning and develop- ment, as well as better using of personnel and financial resources, in particular, by reducing the lear ning loadwork, increasing salary, improving educational, research and information infra- structure. Кeywords: higher education, higher education institutions, research and development, research and innovation capacities, teaching and research function, consolidation and concentration, universities.

Реалізація дослідницько-інноваційного потенціалу університетів як невід’ємного складника їх діяльності

Репозитарії

Схожі ресурси