Розвиток та становлення інноваційної системи в Данії: статистичний огляд

Автор продовжує серію досліджень щодо історії, особливостей і ключових моментів становлення інноваційних систем скандинавських країн. Уже були проаналізовані науково-інноваційні екосистеми в таких країнах Північної Європи, як Швеція, Фінляндія, Ісландія. На черзі ознайомлення з особливостями розвитк...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2019
Автор:	Баланчук, І.С.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України 2019
Назва видання:	Наука, технології, інновації
Теми:	Інноваційна економіка
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168647
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Розвиток та становлення інноваційної системи в Данії. Статистичний огляд / І.С. Баланчук // Наука, технології, інновації. — 2019. — № 3 (11). — С. 42-53. — Бібліогр.: 31 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-168647
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1686472020-05-08T01:26:12Z Розвиток та становлення інноваційної системи в Данії: статистичний огляд Баланчук, І.С. Інноваційна економіка Автор продовжує серію досліджень щодо історії, особливостей і ключових моментів становлення інноваційних систем скандинавських країн. Уже були проаналізовані науково-інноваційні екосистеми в таких країнах Північної Європи, як Швеція, Фінляндія, Ісландія. На черзі ознайомлення з особливостями розвитку інновацій у Данії. Автор продолжает серию исследований по направлению истории, особенностей и ключевых моментов становления инновационных систем скандинавских стран. Уже были проанализированы научно-инновационные экосистемы в таких странах Северной Европы, как Швеция, Финляндия, Исландия. На очереди — ознакомление с особенностями развития инноваций в Дании. The author continues a series of research on the history, features and key moments of the emergence of innovative systems in Scandinavian countries. Scientific-innovative ecosystems have already been analyzed in such countries of Northern Europe as Sweden, Finland, Iceland. The next step is to familiarize you with the peculiarities of innovation in Denmark. 2019 Article Розвиток та становлення інноваційної системи в Данії. Статистичний огляд / І.С. Баланчук // Наука, технології, інновації. — 2019. — № 3 (11). — С. 42-53. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. 2520-6524 DOI: 10.35668/2520-6524-2019-3-05 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168647 332.12:001.895 uk Наука, технології, інновації Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Інноваційна економіка Інноваційна економіка
spellingShingle	Інноваційна економіка Інноваційна економіка Баланчук, І.С. Розвиток та становлення інноваційної системи в Данії: статистичний огляд Наука, технології, інновації
description	Автор продовжує серію досліджень щодо історії, особливостей і ключових моментів становлення інноваційних систем скандинавських країн. Уже були проаналізовані науково-інноваційні екосистеми в таких країнах Північної Європи, як Швеція, Фінляндія, Ісландія. На черзі ознайомлення з особливостями розвитку інновацій у Данії.
format	Article
author	Баланчук, І.С.
author_facet	Баланчук, І.С.
author_sort	Баланчук, І.С.
title	Розвиток та становлення інноваційної системи в Данії: статистичний огляд
title_short	Розвиток та становлення інноваційної системи в Данії: статистичний огляд
title_full	Розвиток та становлення інноваційної системи в Данії: статистичний огляд
title_fullStr	Розвиток та становлення інноваційної системи в Данії: статистичний огляд
title_full_unstemmed	Розвиток та становлення інноваційної системи в Данії: статистичний огляд
title_sort	розвиток та становлення інноваційної системи в данії: статистичний огляд
publisher	Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
publishDate	2019
topic_facet	Інноваційна економіка
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168647
citation_txt	Розвиток та становлення інноваційної системи в Данії. Статистичний огляд / І.С. Баланчук // Наука, технології, інновації. — 2019. — № 3 (11). — С. 42-53. — Бібліогр.: 31 назв. — укр.
series	Наука, технології, інновації
work_keys_str_mv	AT balančukís rozvitoktastanovlennâínnovacíjnoísistemivdaníístatističnijoglâd
first_indexed	2025-07-15T03:26:44Z
last_indexed	2025-07-15T03:26:44Z
_version_	1837681873839456256
fulltext	НАУКА, ТЕХНОЛОГІЇ, ІННОВАЦІЇ • 2019, № 3 SCIENCE, TECHNOLOGIES, INNOVATIONS • 2019, № 342 http://doi.org/10.35668/2520-6524-2019-3-05 УДК 332.12:001.895 І.С. БАЛАНЧУК, с.н.с. РОЗВИТОК ТА СТАНОВЛЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ В ДАНІЇ: СТАТИСТИЧНИЙ ОГЛЯД Резюме. Автор продовжує серію досліджень щодо історії, особливостей і ключових моментів становлення інноваційних систем скандинавських країн. Уже були проаналізовані науково-інноваційні екосистеми в таких країнах Північної Європи, як Швеція, Фінляндія, Ісландія. На черзі ознайомлення з особливостями розвитку інновацій у Данії. Оскільки Данія розташована в північній частині Європи, входить до складу країн Сканди- навського регіону, то логічно, що розвиток данських політичної, економічної та соціальної систем відбувався в тісному взаємозв’язку з еволюцією таких самих систем в інших державах регіону. Те саме можна сказати і про розвиток наукової складової данської державності. І хоча Данія має низку унікальних особливостей — природні копалини, склад населення, рельєф, тощо — становлення інноваційної системи в ній відбувалося за так званим скандинавським сценарієм, тобто помірно, послідовно та рівномірно. У процесі вивчення за- значеної теми автор намагалася використовувати вже наявні наукові праці зарубіжних і вітчизняних вчених. На жаль, за значної кількості досліджень інноваційних систем країн Європи та її півночі, аналітичні огляди саме на данську тематику практично відсутні. Тому автором було використано статистичні дані та наукові огляди офіційних сайтів Європейського Союзу, Всесвітньої організації інтелектуальної власності, Організа- ції економічного співробітництва та розвитку тощо. Інформативні звіти й аналітичні публікації за редакцією цих організацій сприяли здійсненню більш поглибленого аналізу процесу становлення, а особливо сучас- ного стану інноваційної системи Данії, порівняння її з іншими країнами регіону та світу. Окрім статистики в дослідженні наведено коротку історичну довідку про початок інноватизації країни — перераховано осново- положні законодавчі документи, проаналізовано головні складові інноваційної системи, названо провідних “гравців” інноваційного процесу в Данії. У процесі аналізу та пошуку паралелей для України, стало зрозумі- ло, що на цьому етапі розвитку наші держави суттєво відрізняються одна від одної. Чисельність населення, площа території, корисні копалини, а головне: політична, економічна, соціальна ситуація і насамперед безпекова картина — це головні фактори, які роблять Україну та Данію абсолютно несхожими одна на одну. Саме тому вкрай важко надати практичні рекомендації для проведення в Україні реформ за “данським” сценарієм. Однак на сьогодні Україна перебуває на перехідному етапі, коли можлива повна зміна курсу держави в усіх напрямах. Тому автор все-таки сподівається на хоча б часткове втілення “данського” (або “скандинавського”) сценарію у становленні інноваційної системи в Україні. Ключові слова: Данія, інноваційна система, економіка, Глобальний інноваційний індекс, НДДКР. ВСТУП У сучасних умовах всеосяжної глобаліза- ції значна кількість країн, окрім самодостатніх і високорозвинених світових держав-лідерів, а також невеликі держави з потужними високо- технологічними галузями та послугами щороку втрачають свої шанси успішно конкурувати на світових ринках. Виходом із цієї ситуації для країн із низькою конкурентною спроможністю може бути лише одне, а саме — повна інтегра- ція та цілковитий перехід на інноваційний шлях розвитку держави. ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ Відмінною рисою країн — членів ЄС в кон- тексті розвитку та впровадження інновацій ста- ло об’єднання завдань і цілей для всіх учасників Союзу. Дедалі частіше ця тема стає предметом обговорень на загальносоюзному рівні та ре- зультатом створення спільних, так званих рам- кових угод, договорів і постанов. Базова позиція країн — членів ЄС у сфері інновацій об’єднує в собі низку основоположних тезисів, з-поміж яких: • концентрація фінансових ресурсів у ключо- вих сферах; • створення механізму фінансової підтримки малих і середніх підприємств; • запровадження більш складного податко- вого механізму, який надає певні переваги підприємствам, які розробляють і виробля- ють інноваційні продукти; • підтримка малих і середніх підприємств з ме- тою правового захисту технологій і продуктів; • підвищення інноваційної компетентності персоналу. З огляду на це, автор має на меті дослідити особливості данської інноваційної системи — її становлення та розвитку, а також зрозуміти, чи повністю Данія підпадає під “скандинавську” модель інноваційного розвитку, які вона має національні відмінності та особливості. ІННОВАЦІЙНА ЕКОНОМІКА INNOVATIVE ECONOMY 43 Інноваційна еволюція Данії здійснювалася по- слідовно та мала довгу і досить складну та бага- торівневу історію. Проте лише на зламі ХХ–ХХІ ст. у державі були визначені основні цілі та пріори- тети інноваційного розвитку. Головною метою дослідження постає визначення особливостей розвитку інновацій в Данії, їх упровадження в державну практику. АНАЛІЗ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПУБЛІКАЦІЙ Проблеми світового досвіду державного регулювання інноваційної діяльності дослі- джували такі зарубіжні та вітчизняні фахівці, як Г. Авігдор [1], Н.В. Бошота [2], В. Касьяненко [3], Н.В. Клочкова [4], О.В. Ядранська [5], Є.С. Єго- ров [6] та ін. Попри значну кількість авторів, які дослі- джують питання інноваційного розвитку різних держав, зокрема скандинавських, існує низка проблем, вирішення яких загалом не розгляда- лося або ж розглядалося не повною мірою, зо- крема аналіз окремих показників ефективності Данії у сфері науки та інноваційних досліджень у порівнянні з різними історичними періодами. Автору стали в пригоді різноманітні рейтинги офіційних порталів, наприклад статистичні дані World Intellectual Property Organization (WIPO) [7], Organisation for Economic Co-operation and Development (OECD) [8], The European Commission [9]. Окрім того, автором була ви- користана інформація, розміщена на порталах інтегрованих глобальних статистичних даних, наприклад, Knoema [11]. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ У другій половині ХХ ст. данський уряд ви- вів поняття інновацій на одне з перших місць за рівнем важливості для країни. Введення та поширення інновацій тут почали розглядати як умову для подальшого розвитку та зростання добробуту данського суспільства. Проте, по- при все вищесказане, можна стверджувати, що сучасна інноваційна система в Данії, а також і, власне, політика у сфері інновацій, були сфор- мовані лише впродовж останніх десятиліть. Перші спроби кардинально реформувати наявну на той час політику у сфері науки мали місце на початку 80-х рр. ХХ століття. На цей період припадає створення першої програми розвитку інновацій у Данії [11]. Вона охоплюва- ла наведення та тлумачення ключових понять і значень у сфері інновацій. Подальші програми були переважно рамковими та спрямованими на розвиток окремих галузей, вузьких спеціаль- ностей, конкретних аспектів інновацій. Варто зазначити, що до початку нового тисячоліття така система працювала досить вдало, проте значних успіхів не спостерігало- ся. У 2001 р. до влади прийшов ліберальний консервативний уряд, а прем’єр-міністром став Андерс Фог Расмуссен [12]. Відтоді почали від- буватися кардинальні зміни у сфері інновацій. Так, було реорганізовано Міністерство інфор- маційних технологій та досліджень і створено Міністерство науки, технологій та інновацій [11]. Нове міністерство стало головним урядовим відомством, відповідальним за інноваційну політику. Окрім того, контроль над діяльністю закладів вищої освіти, а також дослідницьких установ, який раніше здійснювало Міністерство освіти, також було передано новоствореному Міністерству науки, технологій та інновацій. Головними завданнями нового міністерства були сприяння тісній взаємодії між наукою, про- мисловістю та бізнесом, а також координація заходів з інноваційної та підприємницької по- літики. У 2002 р. було створено Раду з питань тех- нологій та інновацій [13]. Її головним завданням було надання всебічної допомоги Міністерству науки, технологій та інновацій щодо координації діяльності у сфері науки та інновацій, а також реалізації державної політики в цій сфері. Варто зазначити, що ключова роль у визна- ченні пріоритетів національної політики Данії в будь-яких питаннях належить уряду держа- ви. Так, упродовж перших десяти років ХХІ ст. данський уряд розробляв низку стратегічно важливих документів у сфері інновацій. Це “Данська стратегія зростання” (2002 р.), у якій уряд визначив своєю метою покращення соціа- льних стандартів життя в усіх сферах життєді- яльності шляхом впровадження інноваційних рішень [14]. Розроблений у 2005 р. план дій “Сприяння підприємництву” покращує умови ведення біз- несу для малих і середніх підприємців за умови впровадження в їх роботі інноваційних техноло- гій та процесів, які були винайдені у Данії [15]. Рамкова програма “Стратегія регіонально- го зростання” (2008 р.) стала однією з перших подібних стратегій, спрямованих на секторний розвиток країни. Основні тези документу поля- гали в тому, на які саме сфери економіки кожно- го окремого регіону варто звернути увагу і що потрібно інноватизувати передусім [16]. Окремо потрібно згадати план дій “Нові шляхи взаємодії досліджень і промисловості”, затвердженого у 2004 році. У ньому наведено найбільш сприятливі варіанти взаємодії між на- укою, підприємництвом і бізнесом, а також за- пропоновано варіанти та рішення для цих трьох сторін із метою полегшення взаємної роботи на благо держави [16]. НАУКА, ТЕХНОЛОГІЇ, ІННОВАЦІЇ • 2019, № 3 SCIENCE, TECHNOLOGIES, INNOVATIONS • 2019, № 344 Решта документів, які були підписані піз- ніше, уточнюють вже проголошені тези, під- креслюють раніше визначені пріоритети, лише вносять певні поправки відповідно до викликів окремих років. Відповідно до документів, які визначають національну інноваційну політику, можна роз- крити її першочергові пріоритети. Насамперед акцент зроблено на посиленні трансферу тех- нологій і співпраці між державними науково- дослідними інститутами та приватним сектором, а також на стимулюванні комерціалізації резуль- татів досліджень. Данська стратегія зростання визначає, що “Данія має відповідати кращим країнам у світі, коли йдеться про взаємодію між бізнесом, промисловістю та інститутами знань” [17]. Серед інших пріоритетів — рівноцінний розвиток усіх регіонів Данії, зміцнення підпри- ємництва, збільшення інвестицій в НДДКР та збільшення кількості фахівців, які мають ступінь доктора наук. З метою досягнення поставлених цілей, необхідні були зміни в законодавстві. Одним із базових документів у сфері інновацій став Закон про винаходи в державних науково-дослідних установах (1999 р.), що регулює питання прав інтелектуальної власності [18]. Метою закону було посилення комерціалізації результатів до- сліджень у державних науково-дослідних уста- новах, надаючи їм стимул до практики такого виду діяльності. Відповідно до закону, дослід- ницька установа, у якій зроблено винахід, може зберігати права на цей винахід. У такому разі установа зобов’язана комерційно використо- вувати винахід. Іншим основоположним документом про організацію інноваційної діяльності в Данії є За- кон про технології та інновації (2002 р.) [19]. Цей документ було затверджено з метою розвитку співпраці між приватними компаніями та дер- жавними дослідницькими установами. Іншою метою Закону є підтримка інноваційних фірм шляхом надання різних видів фінансування, включаючи початковий капітал (через інновацій- ні інкубатори). Закон про технології та інновації об’єднав різні наявні ініціативи в одному законі та під егідою одного міністерства. Наступний документ — Закон про передачу технологій та винаходів у державних науково- дослідних установах (2004 р.) [20] дає змогу державній дослідницькій установі формувати та володіти одним акціонерним товариством і бути співвласником однієї чи більше акціо- нерних товариств інших державних наукових установ. Окрім того, деякі організації, що є склад- никами данської інноваційної системи, також зазнали значних змін у своїй структурі, спо собах фінансування та інших аспектах діяльності. Нині інноваційна система складається з та- ких елементів: уряд, різні міністерства, рада з питань технології та інновацій (при Міністерстві науки, технологій та інновацій), а також наукові ради, які розробляють інноваційну політику і відповідають за її реалізацію. Науково-дослідну та інноваційну діяльність здійснюють універси- тети, галузеві науково-дослідні інститути, інші науково-дослідні установи (лікарні, музеї, архіви тощо), інститути затверджених технологічних служб, наукові парки та інноваційні інкубатори. Наукові ради беруть участь у визначенні нових тенденцій у дослідженні, надають профе- сійні консультації з досліджень і функціонують як фонди. Наукові ради є головними “промо- утерами” ряду державних наукових фондів; їх частка вкладень становить приблизно половину від усіх надходжень. Є чотири види рад: дан- ська рада з дослідницької політики (вона має лише консультативну функцію), данські ради з незалежних досліджень (фінансова та консуль- тативна функції), данська рада стратегічних до- сліджень (фінансова та консультативна функції, а також данські наукові дослідження), коорди- наційний комітет (відповідальний за коорди- націю державного фінансування досліджень і має консультативну функцію щодо підготовки дослідників). Університетський сектор складається з два- надцяти університетів, п’ять із них об’єднані де- кількома факультетами, а інші сім є спеціалізо- ваними університетами (наприклад, технічними, фармацевтичними тощо). Нині діяльність універ- ситетів регулює Закон про університет (2013 р.) [21]. Новий закон сформулював три головні зав - дання, які мають виконувати університети: до- слідження, освіта та поширення знань. Закон також передбачає, що вищим органом універ- ситету є правління з зовнішньою більшістю, що призначається Міністерством. Заклади вищої освіти в Данії переважно фі- нансуються за рахунок державних асигнувань із державного бюджету. Система фінансування ґрунтується на так званій таксометричній сис- темі, суть якої полягає в такому: кошти у ви- гляді грантів виділяють установам відповідно до фактичної кількості студентів, які вимірюються в семестрах повного дня або роках. Університети отримують грант у своє повне розпоряджен- ня. Окрім того, університети можуть отримати зовнішнє фінансування через данські наукові ради, ЄС чи інші фонди. Ще одним джерелом доходу є комерційні дослідження. Галузеві дослідницькі інститути є важливою частиною інноваційної системи Данії. Функціо- ІННОВАЦІЙНА ЕКОНОМІКА INNOVATIVE ECONOMY 45 нує сімнадцять державних галузевих науково- дослідних інститутів, які знаходяться під де- сятьма різними міністерствами [22]. Державні науково-дослідні інститути надають професійні консультації та проводять дослідження для за- доволення потреб відповідного міністерства. Інститути отримують базове фінансування з державного бюджету. Вони також можуть отри- мувати фінансування з державних коштів, що поширюються за допомогою відкритого кон- курсу через дослідницьку раду, міністерства чи інші установи. Комерційна діяльність є ще одним джерелом доходу для галузевих науково- дослідних інститутів. Затверджені інститути технологічних послуг роблять данську інноваційну систему мостом між державними та приватними учасниками. Це приватні незалежні консалтингові компанії, які розробляють і продають прикладні знання та технологічні послуги приватним підприєм- ствам і державним установам. Такі інститути є неприбутковими організаціями, що функціону- ють під егідою Міністерства науки, технологій та інновацій. В інститутах діють три основні напрями діяльності: незалежний розвиток ноу-хау, участь у рамкових проектах спільно з державними науково-дослідними установами та приватними компаніями, а також комерційна діяльність. Ще одним важливим елементом данської інноваційної системи є наукові парки. Асоціа- ція наукового парку Данії визначає науковий парк як ініціативу, яка має офіційні зв’язки з одним або декількома університетами або ін- шими закладам вищої освіти; покликана під- тримувати формування та зростання компаній, які базуються на знаннях, а також орендувати приміщення для цих цілей; має управлінську команду, яка займається сприянням передачі знань між науковими установами й організа- ціями-орендарями. [23] Наукові парки — це незалежні приватні компанії, які мають тісні зв’язки з університетами. У деяких випадках університети є акціонерами або навіть повноцін- ними власниками наукового парку. Наприклад, ScionDTU, найбільший у Данії університетський науковий парк, на 100 % належить Данському технічному університету. Нині в Данії працюють сім наукових парків: Агробізнес Парк A/S, CAT Science A/S, Syddanske forskerparker A/S, NOVI A/S, Науковий парк Орхус A/S, Науковий парк Symbion A/S, Scion DTU ТОВ [19]. Усі наукові парки є співзасновниками іннова- ційних інкубаторів. Деякі інкубатори створені за участі двох наукових парків (наприклад, іннова- ції CAT-Symbion A/S є спільним під приємством між науковим парком Symbion A/S і CAT Science A/S) [19]. Інноваційні інкубатори було створено з метою стимулювання інновацій і трансферу технологій, а також комерціалізації результатів досліджень у приватному секторі. Таким був історичний шлях Данії до ство- рення й упровадження інноваційної системи в державі. На сьогодні країна закріплює резуль- тати в сучасних рішеннях і проектах. Пропонуємо тепер ознайомитися з деяки- ми статистичними даними, які тісно пов’язані з інноваційною діяльністю країни. Інформа- ція, представлена нижче, має безпосередньо пов’язана з успішним функціонуванням данської інноваційної системи. Економіка Данії має досить скромний запас природних резервів, майже цілком покладаєть- ся на людські ресурси і залежить від імпортної сировини та зовнішньої торгівлі (країна посідає перше місці у світі за обсягом зовнішньоторго- вельного обороту на душу населення). Загалом рейтинги показників ВВП у різних країнах упро- довж останніх років практично незмінні. Лідери цих рейтингів — давно відомі, і їх позиції майже не змінюються. Щороку лідерами за ВВП на душу населення у світі є Люксембург, Ірландія, Швейцарія. Також до першої десятки належать Скандинавські країни і США. Детальний рейтинг ВВП на душу населення, а також показники Данії подано на рис. 1. З рис. 1 зрозуміло, що Данія посідає дев’яту сходинку в рейтингу за ВВП на душу населення серед країн світу у 2018 році. Хоча сума данських витрат (55 137 млрд дол. США) більш ніж у два рази менша, ніж у лідера рей- тингу — Люксембургу (110 906 млрд дол. США), все одно — Данія щороку стабільно входить до десяти країн світу з найбільшим рівнем ВВП на душу населення. Сектор послуг в Данії охоплює більшу час- тину ринку праці та економіки загалом. Данія має одну з найстійкіших економічних систем в Європі. Вона характеризується збалансованим держбюджетом, стабільною валютою, невисо- кими відсотковими ставками та низьким рівнем інфляції. У будь-якій країні рівень життя її населення нерозривно пов’язаний з економічною ситуа- цією: чим краще розвинена економіка, тим до- рожче та якісніше живуть її громадяни. Данський рівень життя є середнім серед країн Західної Європи, а також упродовж багатьох років є най- більш рівномірно розподілений. У доповіді за 2018 р. аналітики європейського статистичного агентства Eurostat назвали Данію четвертою найдорожчою країною у світі (рис. 2). З рис. 2 зрозуміло, що всі країни, які уві- йшли в першу десятку найдорожчих держав сві- НАУКА, ТЕХНОЛОГІЇ, ІННОВАЦІЇ • 2019, № 3 SCIENCE, TECHNOLOGIES, INNOVATIONS • 2019, № 346 ту є прикладами країн зі стабільною політичною, економічною, соціальною ситуацією, а також з абсолютно безпечним і прозорим середовищем для ведення бізнесу. Однією з головних переду- мов виходу цих країн на перші щаблі рейтингу найдорожчих країн світу стало впровадження інноваційної складової в усі сфери функціону- вання держави. Варто зазначити, що не лише вищеперераховані держави ввели (чи лише вводять) інноваційні важелі керування. Проте саме ця десятка досягла дивовижних резуль- татів упродовж останніх років. За результатами 2018 р. Данія посіла четверте місце за рівнем цін на продукти, послуги тощо. Це дає привід говорити про неї, як про одну з найбільш еконо- мічно розвинених та інвестиційно привабливих європейських держав. До того ж, різниця між коефіцієнтами країн занадто мала, щоб гово- рити про якесь відставання. На сучасному етапі свого розвитку Данія посідає провідні позиції за усіма економічними, соціальними, політичними, екологічними по- 54 144 55 137 55 528 56 325 57 453 62 479 65 602 67 961 83 081 110 906 0 20 000 40 000 60 000 80 000 100 000 120 000 Австралія Данія Австрія Нідерланди Ісландія Сполучені Штати Америки Норвегія Швейцарія Ірландія Люксембург ВВП на душу населення (млрд дол. США) 156 152 148 138 127 127 123 119 117 112 0 20 40 60 80 100 120 140 160 180 Ін д е кс р ів н я ц ін Рис. 1. ВВП на душу населення за країнами у 2018 р. Джерело: складено автором на основі даних: Gross domestic product (GDP) [Electronic resource]. — Access: https:// data.oecd.org/gdp/gross-domestic-product-gdp.htm [24] Рис. 2. Рейтинг найдорожчих країн світу у 2018 р. (дані Eurostat) Джерело: складено автором на основі даних: Price level index for final houshold consumption expenditure (HFCE) 2018, (EU-28=100) [Electronic resource] // Eurostat. Statistics Explained. — Access: https://ec.europa.eu/eurostat/ statistics-explained/index.php?title=File:Price_level_index_for_final_houshold_consumption_expenditure_(HFCE)_2018,_ (EU-28%3D100).png#filelinks ІННОВАЦІЙНА ЕКОНОМІКА INNOVATIVE ECONOMY 47 казниками у Європі та світі. Це все стало мож- ливим завдяки невпинній і наполегливій роботі всіх складових держави — влади, суспільства, бізнесу — на шляху до створення дійсно іннова- ційної країни нового тисячоліття. Особливо це стосується науково-інноваційної сфери. Так, відповідно до інформації, відображеної в рейтингу Глобального інноваційного індек- су в 2018 р. Данія опинилася в першій десятці країн із найвищими показниками інноваційності (табл. 1). Відповідно до даних, відображених у табл. 1, Данія посідає восьме місце у світі (у Європі — шосте) у списку найбільш інноваційних держав світу (перше місце — Швейцарія). У порівнянні з минулим роком Данія опустилася на дві по- зиції, проте це не змінює загальну картину ін- новаційного середовища в державі. Такі позиції свідчать про стабільний розвиток країни в нау- ковій сфері, а також про надзвичайний прогрес в інноваційних здобутках держави. Невід’ємною складовою рейтингу інновацій- ності є показники успішності проведення науково- дослідних робіт і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР). Так, сюди входять такі поняття: • видатки на НДДКР (витрати НДДКР віднос- но до ВВП; публікації у наукових журналах; експорт високотехнологічних товарів); • заявки на патенти (заявки на патенти рези- дентів; заявки на патенти нерезидентів); • заявки на торговельні марки (заявки на торговельні марки резидентів; заявки на торговельні марки нерезидентів); • власне НДДКР (наукові співробітники, за- йняті у НДДКР; інженери, зайняті в НДДКР). Перераховані вище фактори активності про- ведення НДДКР були враховані при побудові табл. 2, яка відображає динаміку витрат Данії на НДДКР за період 2005–2018 рр. та зміну в порівнянні з минулими роками. Результати роботи, направленої на захист ін- телектуальної власності та захисту прав на вина- ходи та розробки в Данії за період 2008–2017 рр. виглядає так. У табл. 3 відображена стабільна тенденція до збільшення кількості чинних патен- тів, заявок на патенти та на торговельні марки. Розмір ВВП (у млрд дол. США) залишається практично на одному рівні. Населення Данії становить приблизно 6 млн осіб (станом на першу половину 2019 р.) [30]. Тому нескладно дійти висновок, що й частка наукових співробітників відповідно до всього населення буде незначна у порівнянні з іншими країнами. На рис. 3 відображена динаміка зміни кількості наукових співробітників і дослідників у НДДКР у Данії за період 2005–2018 рр. (кількість подається на 1 млн жителів). Ці спеціалісти — це фахівці, зайняті в розробленні та створенні нових знань, продуктів, процесів, методів або систем, а також в управлінні відповідними про- ектами; аспіранти. Популярний упродовж останніх десятиліть напрям діяльності — це розроблення мобіль- них додатків — посідає одне з перших місць з впровадження інновацій у Данії. Так, відповідно до даних, відображених у рейтингу Глобального Таблиця 1 Глобальний інноваційний індекс у 2018 р. (у порівнянні з 2017 р.) № (2018) Country / Країна Score / Бал № (2017) Score / Бал 1 Швейцарія 68.40 1 67.69 2 Нідерланди 63.32 3 63.36 3 Швеція 63.08 2 63.82 4 Велика Британія 60.13 5 60.89 5 Сінгапур 59.83 7 58.69 6 Сполучені Штати Америки 59.81 4 61.40 7 Фінляндія 59.63 8 58.49 8 Данія 58.39 6 58.70 9 Німеччина 58.03 9 58.39 10 Ірландія 57.19 10 58.13 Джерело: складено автором на основі даних: • The Global Innovation Index 2017 [Electronic resource]. — WIPO. — Access: https://www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/ wipo_pub_gii_2017.pdf; • The Global Innovation Index 2018 [Electronic resource]. — WIPO. — Access: https://www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/ wipo_pub_gii_2018.pdf НАУКА, ТЕХНОЛОГІЇ, ІННОВАЦІЇ • 2019, № 3 SCIENCE, TECHNOLOGIES, INNOVATIONS • 2019, № 348 інноваційного індексу за 2018 р. Данія входить у десятку лідерів за кількістю створених мобіль- них додатків (табл. 4). Наведені статистичні дані не відображають повну картину в інноваційній сфері в Данії. Про- те ця інформація надає змогу зрозуміти, у яких напрямах рухалася держава в процесі станов- лення оновленої структури у сфері науки, які здобутки має Данія на сучасному етапі. Данський уряд розглядає подальший розви- ток інновацій як один з пріоритетів. На сучасно- му етапі Данія має досить високий рейтинг се- Таблиця 2 Данські витрати на НДДКР від загальної вартості ВВП Рік Витрати на НДДКР від загальної вартості ВВП, % Зміни в порівнянні з минулим роком, % 2005 2,4 2006 2,4 0,40 2007 2,5 4,68 2008 2,8 10,26 2009 3,1 10,16 2010 2,9 -4,52 2011 2,9 0,95 2012 3,0 1,24 2013 3,0 -0,36 2014 2,9 -1,90 2015 3,0 1,49 2016 2,9 -2,91 2017 3,1 10,16 2018 2,9 -4,52 Джерело: складено автором на основі даних: Дания — Расходы на НИОКР, в % к ВВП [Электронний ресурс] // Мировой атлас данных. — Режим доступа: https://knoema.ru/atlas/Дания/topics/Исследования-и-разработки/ Затраты-на-НИОКР/Расходы-на-НИОКР-в-percent-к-ВВП Таблиця 3 Результативність інтелектуальної власності у Данії за період 2008–2017 рр. у кількісному показнику Рік Кількість (шт.) Діючі патенти Заявки на патенти Торговельні марки ВВП (млрд дол. США) 2008 10 769 112 223 42 048 251.97 2009 9 803 93 441 36 774 239.61 2010 11 240 111 191 30 705 244.09 2011 11 815 118 454 39 645 247.35 2012 10 950 124 015 42 748 247.91 2013 12 207 131 181 41 455 250.23 2014 12 538 144 868 44 257 254.28 2015 12 225 159 288 51 653 258.36 2016 11 732 176 985 56 322 263.44 2017 12 861 184 715 52 448 269.34 Джерело: складено автором на основі даних: Statistical Country Profiles. Denmark [Електронний ресурс] // WIPO. World intellectual property organization. — Режим доступу: https://www.wipo.int/ipstats/en/statistics/country_profile/ profile.jsp?code=DK ІННОВАЦІЙНА ЕКОНОМІКА INNOVATIVE ECONOMY 49 ред інших європейських країн за показниками, пов’язаними з інноваціями, але теперішньою ціллю данського уряду є перехід держави до числа країн-лідерів регіону у сфері інновацій до 2025 року. Будучи однією з найбільш успіш- них країн у світі, Данія має всі шанси втілити задумане та стати прикладом для всіх країн зі схожими цілями та прагненнями. 5197 5298 5516 6494 6657 6739 7018 7144 7072 7311 7458 7515 7608 7715 0 1000 2000 3000 4000 5000 6000 7000 8000 9000 2005 р 2006 р 2007 р 2008 р 2009 р 2010 р 2011 р 2012 р 2013 р 2014 р 2015 р 2016 р 2017 р 2018 р КІ ЛЬ КІ СТ Ь НА УК ОВ ИХ С ПІ ВР ОБ ІТ НИ КІ В (Н А 1 М ЛН . Ж ИТ ЕЛ ІВ ) Рис. 2. Кількість наукових співробітників у сфері НДДКР у Данії за період 2005–2019 рр. (на 1 млн жителів) Джерело: складено автором на основі даних: Дания — Исследователи в секторе НИОКР [Электронный ресурс] // Автономный механизм обработки данных и инструменты для экономии времени и создания конкурентных преимуществ. — Режим доступа: https://knoema.ru/atlasДания/topics/Исследования-и-разработки/Занятые-в- НИОКР/Исследователи-в-секторе-НИОКР Таблиця 4 Країни-лідери у сфері розробки мобільних додатків у 2018 р. (за даними рейтингу Global Innovation Index) Країна Рейтинг, у % Місце Кіпр 100.00 1 Фінляндія 66.11 2 Литва 63.35 3 Ізраїль 59.41 4 Естонія 52.44 5 Швеція 50.17 6 Данія 49.65 7 Південна Корея 48.88 8 Молдова 45.90 9 Гонконг 44.50 10 Ліван 44.09 11 Словенія 42.84 12 Швейцарія 41.96 13 Сполучені Штати Америки 41.79 14 Сербія 39.48 15 Джерело: The Global Innovation Index 2018 [Електронний ресурс] // WIPO. — Режим доступу: https://www.wipo.int/ edocs/pubdocs/en/wipo_pub_gii_2018.pdf НАУКА, ТЕХНОЛОГІЇ, ІННОВАЦІЇ • 2019, № 3 SCIENCE, TECHNOLOGIES, INNOVATIONS • 2019, № 350 ВИСНОВКИ Під час проведення будь-якого наукового дослідження, пов’язаного з досягненнями інших країн у будь-яких сферах (а особливо наукових та економічних), автор увесь час намагається про- вести паралелі з ситуацією в Україні. Розгляда- ючи пострадянські країни, аналізуючи політичну, економічну, соціальну ситуацію в цих державах, можна визначити плюси та мінуси у процесі по- рівняння з Україною. Цікаво, що в багатьох ви- падках Україна має переваги над цими країнами. Якщо ж йдеться про європейські держави, особливо північні, про держави Американського континенту, то тут ситуація цілком протилежна — Україна стабільно посідає найнижчі місця за більшістю критеріїв. Політика безпеки, соціальні стандарти, економічна стабільність — ці та ба- гато інших факторів роблять будь-яку державу такою, якою вона є. Стосовно Данії, то з наведених у досліджен- ні даних зрозуміло, що держава є передовою в усіх сферах розвитку державності. Оскільки ме- тою цієї статті був аналіз інноваційної системи Королівства Данія, можна дійти такого висновку: стабільний і вдумливий розвиток інновацій у державі зробили її високорозвиненою та еконо- мічно незалежною країною у світовому просторі. Здобутки Данії в усіх сферах діяльності дають їй хороші шанси стати лідером у Скандинавському регіоні та позмагатися за провідні позиції на глобальному рівні. У контексті порівняння ситуації в Данії з реа- ліями в Україні та надання практичних рекомен- дацій для впровадження національної іннова- ційної системи у нашій державі вкрай важко на- вести стовідсотково дієві поради та визначити оптимальні способи для втілення задуманого. Єдине, що можна запозичити із “данського” досвіду для України — це приділення макси- мальної уваги розробленню та практичному вті- ленню так званих рамкових або секторальних угод, планів дій, стратегій тощо. Саме такий формат планування майбутньої діяльності в на- прямі інноватизації окремих адміністративних одиниць — областей, районів, міст, селищ — дасть змогу найбільш повно реалізувати весь науково-технічний потенціал нашої держави. На думку автора, саме таке реформування про- цесу інноватизації держави має більше шансів принести позитивні результати. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Авігдор Г. Інноваційна політика: Європейський досвід та рекомендації для України [Електрон- ний ресурс] / Г. Авігдор, В. Архангельський, Є. Бойто. — Київ : Фенікс, 2015. — 76 с. — Ре- жим доступу: https://kneu.edu.ua/userfiles/our_ partners/gudrun/3_UA.pdf. 2. Бошота Н.В. Зарубіжний досвід державного ре- гулювання інноваційної діяльності [Електронний ресурс] / Н.В. Бошота, Д.В. Шишола // Моло- дий вчений. — 2016. — № 9. — С. 14–18. — Ре- жим доступу: http://molodyvcheny.in.ua/files/ journal/2016/9/46.pdf. 3. Касьяненко В. Зарубіжний досвід управління інноваційним потенціалом економіки та можливості його використання в Україні [Елек- тронний ресурс] / В. Касьяненко // Маркетинг і менеджмент інновацій. — 2011. — № 4. — С. 200– 204. — Режим доступу: http://mmi.fem.sumdu.edu. ua/sites/default/files/mmi2011_4_2_200_204.pdf. 4. Клочкова Н.В. Развитие инновационной деятель- ности: обобщение зарубежного опыта [Элек- тронный ресурс] / Н.В. Клочкова, В.О. Берди- чевская // Вестник Ивановского государствен- ного энергетического университета. — 2012. — № 1. — С. 78–82. — Режим доступа: https:// cyberleninka.ru/article/n/razvitie-innovatsionnoy- deyatelnosti-obobschenie-zarubezhnogo-opyta. 5. Ядранська О.В. Зарубіжний досвід державного регулювання науки: основні форми та напря- ми [Електронний ресурс] / О.В. Ядранська // Збірник наукових праць ДонДУУ. — 2016. — Вип. 93, Т. 8. — С. 63–69. — Режим доступу: www. investplan.com.ua/pdf/9_2018/17.pdf. — (Серия: Державне управління). 6. Єгоров Є.С. Програма інноваційного розвитку зарубіжних країн: досвід та досягнення [Елек- тронний ресурс] / Є.С. Єгоров. — Режим до- ступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ Apir/2016_2/ Yegorov%202.pdf. 7. WIPO — World Intellectual Property Organization [Electronic resource]. — Access: https://www.wipo. int/portal/en/index.html. 8. OECD — Organisation for Economic Co-operation and Development [Electronic resource]. — Access: http://www.oecd.org. 9. The European Commission [Electronic resource]. — Access: https://ec.europa.eu. 10. Мировой атлас данных [Электронный ресурс]. — Режим доступа: https://knoema.ru. 11. Обзор состояния экономики и основных на- правлений внешнеэкономической деятельно- сти Дании в 2017 году [Электронный ресурс] // Торговое представительство Российской Феде- рации в Королевстве Дания. — Режим доступа: http://91.206.121.217/TpApi/Upload/fe54295a- cdbc-4723-b795-071742e98edb. 12. Премьер-министр Дании, лидер Либеральной партии Андерс Расмуссен представил сегодня королеве Маргрете новое коалиционное пра- вительство, пришедшее на смену социал-де- мократам [Электронный ресурс] // Радио Сво- бода. — Режим доступа: https://www.svoboda. org/a/24117704.html. 13. The Danish Council for Technology and Innovation [Electronic resource] // Ministry of Higher Educa- tion and Science of Denmark. — Access: https:// ufm.dk/en/research-and-innovation/councils-and- commissions/former-councils-and-commissions/ the-danish-council-for-technology-and-innovation. 14. Doris Tharan. Analysis of National Strategies for Sustainable Development [Electronic resource] // Denmark Case Study. — Access: https://www.iisd. org/pdf/2004/measure_sdsip_denmark.pdf. 15. Poul Dreisler. Promoting entrepreneurship — chang- ing attitudes or behaviour? [Electronic resource] / Poul Dreisler, Per Blenker, Kent Nielsen. — Ac- cess: https://www.emerald.com/insight/content/ doi/10.1108/14626000310504693/full/html. ІННОВАЦІЙНА ЕКОНОМІКА INNOVATIVE ECONOMY 51 16. Andreas P. Cornett. Aims and strategies in regional innovation and growth policy: A Danish perspec- tive [Electronic resource] / Andreas P. Cornett. — Access: https://www.researchgate.net/publica- tion/247509440_Aims_and_strategies_in_region- al_innovation_and_growth_policy_A_Danish_per- spective. 17. John L. Campbell. Danish institutional competitive- ness in the global economy [Electronic resource] / John L. Campbell. — Access: http://www.ftf.dk/file- admin/multimedia.backup/Institutionel_konkurren- ceevne_engelsk_udgave.doc. 18. Nicola Baldini. The Act on Inventions at Public Re- search Institutions: Danish Universities' Patenting Activity [Electronic resource] / Nicola Baldini. — Access: https://papers.ssrn.com/sol3/papers. cfm?abstract_id=944171. 19. Rogova A. Danish innovation system [Electronic re- source] / А. Rogova, N. Toivonen. — Access: http:// cua.karelia.ru/report28.doc. 20. Inventions and technology transfer [Electronic re- source] // Ministry of Higher Education and Science of Denmark. — Access: https://ufm.dk/en/legisla- tion/prevailing-laws-and-regulations/research-and- innovation/inventions-and-technology-transfer. 21. Система образования Дании [Электронный ре- сурс] // VSEOBR. Образование за рубежом. — Режим доступа: https://vseobr.com/sistemy- obrazovanija/danija. 22. Система образования Дании [Электронный ре сурс] // ЕС-Украина. Группа фандрайзинга. — Режим доступа: http://www.ec.kharkiv.edu/denmark. html. 23. Evaluering af forskerparker [Electronic resource] // Ministry of Higher Education and Science of Den- mark. — Access: https://ufm.dk/publikation- er/2000/evaluering-af-forskerparker. 24. Gross domestic product (GDP) [electronic resource] // OECD Data. — Access: https://data.oecd.org/gdp/ gross-domestic-product-gdp.htm. 25. Price level index for final houshold consumption ex- penditure (HFCE) 2018, (EU-28=100) [Electronic resource] // Eurostat. Statistics Explained. — Access: https://ec.europa.eu/eurostat/statistics- explained/index.php?title=File:Price_level_index_ for_final_houshold_consumption_expenditure_ (HFCE)_2018,_(EU-28%3D100).png#filelinks 26. The Global Innovation Index 2018 [Electronic re- source] // WIPO. — Access: https://www.wipo.int/ edocs/pubdocs/en/wipo_pub_gii_2018.pdf. 27. The Global Innovation Index 2017 [Electronic re- source] // WIPO. — Access: https://www.wipo.int/ edocs/pubdocs/en/wipo_pub_gii_2017.pdf. 28. Дания — Расходы на НИОКР, в % к ВВП [Элек- тронный ресурс] // Мировой атлас данных. — Режим доступа: https://knoema.ru/atlas/Дания/ topics/Исследования-и-разработки/Затраты-на- НИОКР/Расходы- на-НИОКР-в-percent-к-ВВП. 29. Statistical Country Profiles. Denmark [Electronic re- source] // WIPO. World intellectual property organi- zation. — Access: https://www.wipo.int/ipstats/en/ statistics/country_profile/profile.jsp?code=DK. 30. Population and population projections [Electronic resource] // Statistics Denmark. — Access: https:// www.dst.dk/en/Statistik/emner/befolkning-og- valg/befolkning-og-befolkningsfremskrivning. 31. Дания — Исследователи в секторе НИОКР [Электронный ресурс]. // Knoema — Автономный механизм обработки данных и инструменты для экономии времени и создания конкурентных преимуществ. — Режим доступа: https:// knoema.ru/atlasДания/topics/Исследования-и- разработки/Занятые-в-НИОКР/Исследователи- в-секторе-НИОКР. REFERENCES 1. Avihdor, H., Arkhanhelskyi, V., & Boito, Ye. (2015). In- novatsiina polityka: Yevropeiskyi dosvid ta rekomen- datsii dlia Ukrainy [Innovation policy: European dos- vid and recommendations for Ukraine]. Retrieved from: https://kneu.edu.ua/userfiles/our_partners/ gudrun/3_UA.pdf 2. Boshota, N.V., Shyshola, D.V. (2016). Zarubizhnyi dosvid derzhavnoho rehuliuvannia innovatsiinoi di- ialnosti [Foreign experience of state regulation of innovation activity]. Molodyi vchenyi [Young sci- entist]. 9. 14–18. Retrieved from: http://molody- vcheny.in.ua/files/journal/2016/9/46.pdf. 3. Kasianenko, V. (2011). Zarubizhnyi dosvid upravlinnia innovatsiinym potentsialom ekonomiky ta mozhly- vosti yoho vykorystannia v Ukraini [Foreign experi- ence of managing the innovation potential of the economy and the possibility of its use in Ukraine] Marketynh i menedzhment innovatsii [Marketing and innovation management]. 4. 200–204. Re- trieved from: http://mmi.fem.sumdu.edu.ua/sites/ default/files/mmi2011_4_2_200_204.pdf. 4. Klochkova, N.V., & Berdichevskaya, V.O. (2012). Razvitie innovatsionnoy deyatelnosti: obobschenie zarubezhnogo opyita [Development of innovative ac- tivity: a generalization of foreign experience] Vestnik Ivanovskogo gosudarstvennogo energeticheskogo universiteta [Bulletin of the Ivanovo State Energy University]. 1. 78–82. Retrieved from: https://cyber- leninka.ru/article/n/razvitie-innovatsionnoy-deyatel- nosti-obobschenie-zarubezhnogo-opyta. 5. Yadranska, O.V. (2016). Zarubizhnyi dosvid der- zhavnoho rehuliuvannia nauky: osnovni formy ta napriamy [Foreign experience of state regulation of science: basic forms and directions]. Zbirnyk naukovykh prats DonDUU [Collection of scientific works of DonSUU.]. Vol. 93, 63–69. Retrieved from: www.investplan.com.ua/pdf/9_2018/17.pdf. 6. Yehorov, Ye.S. Prohrama innovatsiinoho rozvytku zarubizhnykh krain: dosvid ta dosiahnennia [Pro- gram for Innovative Development of Foreign Coun- tries: Experience and Achievements]. Retrieved from: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ Apir/2016_2/ Yegorov%202.pdf. 7. WIPO — World Intellectual Property Organization. Retrieved from: https://www.wipo.int/portal/en/ index.html. 8. OECD — Organisation for Economic Co-operation and Development. Retrieved from: http://www. oecd.org. 9. The European Commission. Retrieved from: https:// ec.europa.eu. 10. Mirovoj atlas dannyh [World Data Atlas]. Retrieved from: https://knoema.ru/. 11. Obzor sostoyaniya ekonomiki i osnovnyh napravlenij vneshneekonomicheskoj deyatel'nosti Danii v 2017 godu [Survey of the state of the economy and main directions of Denmark's foreign economic activity in 2017]. Torgovoe predstavitelstvo Rossiyskoy Feder- atsii v Korolevstve Daniya [Trade Representation of the Russian Federation in the Kingdom of Denmark]. Retrieved from: http://91.206.121.217/TpApi/Up- load/fe54295a-cdbc-4723-b795-071742e98edb. 12. Prem'er-ministr Danii, lider Liberal'noj partii Anders Rasmussen predstavil segodnya koroleve Margrete novoe koalicionnoe pravitel'stvo, prishedshee na smenu social-demokratam [The Prime Minister of Denmark, Liberal Party leader Anders Rasmussen НАУКА, ТЕХНОЛОГІЇ, ІННОВАЦІЇ • 2019, № 3 SCIENCE, TECHNOLOGIES, INNOVATIONS • 2019, № 352 I.S. BALANCHUK, Senior Researcher DEVELOPMENT AND FORMATION OF DENMARK INNOVATION SYSTEM: STATISTICAL OVERVIEW Abstract. The author continues a series of research on the history, features and key moments of the emergence of innovative systems in Scandinavian countries. Scientific-innovative ecosystems have already been analyzed in such countries of Northern Europe as Sweden, Finland, Iceland. The next step is to familiarize you with the peculiarities of innovation in Denmark. Since Denmark is in the northern part of Europe, part of the Scandinavian countries, it is natural that the development of the Danish political, economic and social systems was in close connection with the evolution of the same systems in other states of the region. The same can be said about the development of the scientific component of the Danish statehood. And although Denmark has a number of its own, not similar features — natural resources, population composition, relief, etc. — the formation of the innovation system in it was entirely under the so-called “Scandinavian” scenario, that is moderately, consistently and evenly. In the course of studying this topic, the author tried to use already existing at present scientific work of foreign and domestic scientists. Unfortunately, with a large number of studies of innovative systems in Europe and its north, analytical reviews of the Danish subjects are practically absent. Therefore, the author widely used the statistical data and scientific reviews of the official sites of the European Union, the World Intellectual Property Organiza- tion, the Organization for Economic Cooperation and Development, etc. The informative reports and analytical publications edited by these organizations have greatly contributed to a deeper analysis of the process of be- coming, and especially the current state of the Danish innovation system, comparing it with other countries in the region and the world. In addition to the statistics, the study provides a brief historical background on the begin- today presented to Queen Margret a new coalition government that replaced the Social Democrats]. Radio Svoboda [Radio Liberty]. Retrieved from: https://www.svoboda.org/a/24117704.html. 13. The Danish Council for Technology and Innovation. Ministry of Higher Education and Science of Den- mark. Retrieved from: https://ufm.dk/en/research- and-innovation/councils-and-commissions/former- councils-and-commissions/the-danish-council-for- technology-and-innovation. 14. Doris, Tharan. Analysis of National Strategies for Sustainable Development. Denmark Case Study. Retrieved from: https://www.iisd.org/pdf/2004/ measure_sdsip_denmark.pdf. 15. Poul, Dreisler. & Per, Blenker, & Kent, Nielsen. Promot- ing entrepreneurship — changing attitudes or behav- iour? Retrieved from: https://www.emerald.com/in- sight/content/doi/10.1108/14626000310504693/ full/html. 16. Andreas P. Cornett. Aims and strategies in regional innovation and growth policy: A Danish perspec- tive. Retrieved from: https://www.researchgate. net/publication/247509440_Aims_and_strategies_ in_regional_innovation_and_growth_policy_A_ Danish_perspective. https://doi.org/10.1080/ 08985620903020078 17. John L. Campbell. Danish institutional competitive- ness in the global economy. Retrieved from: http:// www.ftf.dk/fileadmin/multimedia.backup/Institu- tionel_konkurrenceevne_engelsk_udgave.doc. 18. Nicola Baldini. The Act on Inventions at Public Re- search Institutions: Danish Universities' Patenting Activity. Retrieved from: https://papers.ssrn.com/ sol3/papers.cfm?abstract_id=944171. https://doi. org/10.1007/s11192-006-0159-0 19. Rogova, A., & Toivonen, N. Danish innovation system. Retrieved from: http://cua.karelia.ru/report28.doc. 20. Inventions and technology transfer. Ministry of High- er Education and Science of Denmark. Retrieved from: https://ufm.dk/en/legislation/prevailing- laws-and-regulations/research-and-innovation/ inventions-and-technology-transfer. 21. Sistema obrazovaniya Danii [The Danish Education System]. VSEOBR. Obrazovanie za rubezhom [VSE- OBR. Education abroad]. Retrieved from: https:// vseobr.com/sistemy-obrazovanija/danija/. 22. Sistema obrazovaniya Danii [Denmark's educa- tion system]. ES-Ukraina. Gruppa fandrayzinga [EU-Ukraine. Fundraising Group]. Retrieved from: http://www.ec.kharkiv.edu/denmark.html. 23. Evaluering af forskerparker. Ministry of Higher Education and Science of Denmark. Retrieved from: https://ufm. dk/publikationer/2000/evaluering-af-forskerparker. 24. Gross domestic product (GDP) [Elektronnyi resurs]. — OECD Data. — Retrieved from: https://data.oecd. org/gdp/gross-domestic-product-gdp.htm https:// doi.org/10.1787/9789264208919-table67-en 25. Price level index for final houshold consumption expenditure (HFCE) 2018, (EU-28=100). Euro- stat. Statistics Explained. Retrieved from: https:// ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/index. php?title=File:Price_level_index_for_final_housh- old_consumption_expenditure_(HFCE)_2018,_(EU- 28%3D100).png#filelinks. https://doi.org/10.1787/ eco_surveys-che-2017-graph52-en 26. The Global Innovation Index 2018. WIPO. Retrieved from: https://www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/ wipo_pub_gii_2018.pdf. 27. The Global Innovation Index 2017. WIPO. Retrieved from: https://www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/ wipo_pub_gii_2017.pdf. 28. Daniya — Raskhody na NIOKR, v % k VVP [Denmark — R&D expenditure,% of GDP]. Mirovoy atlas dan- nyih [World Data Atlas]. Retrieved from: https:// knoema.ru/atlas/Дания/topics/Исследования- и-разработки/Затраты-на-НИОКР/Расходы-на- НИОКР-в-percent-к-ВВП. https://doi.org/10.7256/ 1812-8688.2013.6.6360 29. Statistical Country Profiles. Denmark. WIPO. World intellectual property organization. Retrieved from: https://www.wipo.int/ipstats/en/statistics/coun- try_profile/profile.jsp?code=DK. 30. Population and population projections. Statistics Denmark. Retrieved from: https://www.dst.dk/en/ Statistik/emner/befolkning-og-valg/befolkning-og- befolkningsfremskrivning. 31. Daniya — Issledovateli v sektore NIOKR [Denmark — Researchers in the R&D sector]. Mirovoy atlas dan- nyih [World Data Atlas]. Retrieved from: https:// knoema.ru/atlasДания/topics/Исследования-и- разработки/Занятые-в-НИОКР/Исследователи- в-секторе-НИОКР. ІННОВАЦІЙНА ЕКОНОМІКА INNOVATIVE ECONOMY 53 ning of the country's innovation — listed basic legal documents, analyzed the main components of the innovation system, called the leading “players” of the innovation process in Denmark. Concluding and looking for parallels for Ukraine, it became clear that at this stage of development, our states are very different from each other. The population, the territory, the minerals, and most importantly, the political, economic, social situation and, above all, the security picture are the main factors that make Ukraine and Denmark completely different from each other. Therefore, it is extremely difficult to provide practical recommendations for reforms in Ukraine under the “Danish” scenario.However, for today in Ukraine, we have a transition period, when a complete change of the state course in all directions is possible. Therefore, the author still hopes for at least a partial embodiment of the “Danish” (or “Scandinavian”) scenario in the development of the innovation system in Ukraine. Keywords: Denmark, innovation system, economics, Global Innovation Index, R & D. И.С. БАЛАНЧУК, с.н.с. РАЗВИТИЕ И СТАНОВЛЕНИЕ ИННОВАЦИОННОЙ СИСТЕМЫ В ДАНИИ: СТАТИСТИЧЕСКИЙ ОБЗОР Резюме. Автор продолжает серию исследований по направлению истории, особенностей и ключевых моментов становления инновационных систем скандинавских стран. Уже были проанализированы научно- инновационные экосистемы в таких странах Северной Европы, как Швеция, Финляндия, Исландия. На оче- реди — ознакомление с особенностями развития инноваций в Дании. Так как Дания находится в северной части Европы, входит в состав стран Скандинавского региона, то естественно, что развитие датских по- литической, экономической и социальной систем проходило в тесной взаимосвязи с эволюцией таких же систем в других государствах региона. Тоже самое можно сказать и о развитии научной составляющей дат- ской государственности. И хотя Дания имеет ряд своих собственных, ни на что не похожих особенностей — природные ископаемые, состав населения, рельеф и тому подобное — развитие инновационной системы в ней проходило вполне по так называемому “скандинавскому” сценарию, то есть умеренно, последователь- но и равномерно. В ходе изучения данной темы автор пыталась использовать уже существующие на данный момент научные работы зарубежных и отечественных ученых. К сожалению, при большом количестве ис- следований инновационных систем стран Европы и ее севера, аналитические обзоры именно на датскую тематику практически отсутствуют. Поэтому автор широко пользовала статистические данные и научные обзоры официальных сайтов Европейского Союза, Всемирной организации интеллектуальной собственно- сти, Организации экономического сотрудничества и развития, и тому подобное. Информативные отчеты и аналитические публикации под редакцией этих организаций очень способствовали более глубокому анали- зу процесса становления, а особенно современного состояния инновационной системы Дании, сравнение ее с другими странами региона и мира. Кроме статистики в исследовании приведена краткая историческая справка о начале инноватизации страны — перечислены основополагающие законодательные документы, проанализированы основные составляющие инновационной системы, названные ведущие “игроки” инно- вационного процесса в Дании. Делая вывод и ища параллели для Украины, стало понятно, что на данном этапе развития наши государства очень отличаются друг от друга. Численность населения, площадь тер- ритории, полезные ископаемые, а главное, политическая, экономическая, социальная ситуация и, прежде всего, политика безопасности — это главные факторы, которые делают Украину и Данию абсолютно непо- хожими друг на друга. Поэтому крайне трудно предоставить практические рекомендации для проведения в Украине реформ за “датским” сценарием. Однако на сегодня в Украине мы имеем период переходной ситуации, когда возможна полная смена курса государства по всем направлениям. Поэтому автор все же надеется на хотя бы частичное воплощение “датского” (или “скандинавского”) сценария в становлении инновационной системы в Украине. Ключевые слова: Дания, инновационная система, экономика, Глобальный индекс инноваций, НИОКР. ІНФОРМАЦІЯ ПРО АВТОРА Баланчук Ірина Сергіївна — с.н.с. Українського інституту науково-технічної експертизи та інформації, вул. Антоновича, 180, м. Київ, Україна, 03680; +38 (044) 521-09-81; balanchuk@uintei.kiev.ua, ORCID: 0000-0002- 5179-7350 INFORMATION ABOUT THE AUTHOR Balanchuk I.S. — Senior Researcher of Ukrainian Institute for Scientific, Technical Expertise and Information, 180, Antonovicha Str., Kyiv, Ukraine, 03680; +38 (044) 521-09-81; balanchuk@uintei.kiev.ua, ORCID: 0000-0002-5179- 7350 ИНФОРМАЦИЯ ОБ АВТОРЕ Баланчук И.С. — с.н.с. Украинского института научно-технической экспертизы и информации, ул. Антонови- ча, 180, г. Киев, Украина, 03680; +38 (044) 521-09-81; balanchuk@uintei.kiev.ua, ORCID: 0000-0002-5179-7350

Розвиток та становлення інноваційної системи в Данії: статистичний огляд

Репозитарії

Схожі ресурси